Формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ

Впродовж трьох місяців (грудень, січень, лютий), згідно розкладу занять, проводилися логопедичні заняття два рази на тиждень в експериментальній групі. За розробленим нами перспективним планом й визначеними напрямами й змістом були проведені 24 заняття в експериментальній групі та в контрольній групі за планом логопеда.

Основною метою формувального етапу експерименту було розширення словникового запасу, формування граматичної сторони мовлення й навичок зв’язного мовлення у всіх ситуаціях спілкування протягом дванадцяти тижнів з широким використанням ігор і вправ, використання творчих завдань не тільки на заняттях, але і в ситуаціях буденного життя. Ми прагнули розвивати уяву, мовленнєву увагу, мислення, зв’язне мовлення, творчі здібності, адже розвиток цих умінь допомагає у розвитку лексико-граматичної сторони мовлення.

Отже, на етапі формувального експерименту нами було розроблено на основі загальноосвітніх програм навчання і виховання дітей старшого дошкільного віку та впроваджено у систему логопедичного впливу протягом трьох місяців визначені нами напрями і зміст формування лексичної та граматичної складової мовлення дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня в експериментальній логопедичній підгрупі в умовах ДНЗ.

3.3 Результати логопедичної роботи по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня

Подолання мовленнєвих порушень у дітей із ЗНМ III-го рівня відбувається в рамках корекційного навчання у логопедичній групі ДНЗ, що розраховане на 1 навчальний рік. Логопедичні заняття є основною формою корекційного навчання і призначаються для систематичного формування та розвитку й корекції всіх компонентів мовленнєвої системи. Логопедична робота по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення відповідно визначених напрямів і змісту здійснювалася в процесі занять, як провідної організаційної форми логопедичного впливу, що будувалися з урахуванням вимог, як загальної дошкільної й спеціальної педагогіки так і логопедії. Логопедичні заняття проводилися 5 разів на тиждень (щоденно) за розкладом, який склав логопед з урахуванням занять інших педагогів ДНЗ. Логопед проводить 4 підгрупові заняття на тиждень з розвитку лексики, граматики, зв'язного мовлення та грамоти, 1 - з розвитку фонетико-фонематичної сторони мовлення. Останні виносяться окремо з огляду на те, що відбір дітей для цих занять відбувається не тільки за рівнем мовленнєвого розвитку, а й за станом сформованості фонетико-фонематичної сторони мовлення. Засвоєння мовленнєвого матеріалу на підгрупових фонетико-фонематичних заняттях узгоджується з матеріалом, що використовується на лексико-граматичних заняттях. Уточнення, постановка, автоматизація, диференціація звуків проводяться на індивідуальних заняттях щодня за індивідуальним графіком логопеда.

З другого півріччя мовленнєві можливості дітей зростають, тому розвиток зв'язного мовлення поєднується з розвитком граматичної сторони мовлення. Види занять, їх кількість та тематика встановлюється логопедом з урахуванням індивідуальних особливостей дітей. Мовний матеріал для проведення логопедичних занять відбирався логопедом за наступними критеріями:

—      відповідно до матеріалу, який вивчається на інших заняттях (розвиток мовлення, ознайомлення з навколишнім, формування елементарних математичних уявлень тощо);

—      відповідно до завдань корекції мовленнєвої діяльності дітей згідно із зазначеними програмними вимогами;

—      відповідно до потреб додаткового відпрацювання (закріплення) матеріалу з кожною дитиною на індивідуальних заняттях.

Лексичні теми є своєрідним ядром для побудови заняття, визначення теми, навколо якої організовується розвиток лексики та грамматики мовлення. В основу розроблених напрямів для дітей із ЗНМ ІІІ- го рівня покладено теоретичні положення:

—      про мову як багатофункціональну і багаторівневу знакову систему;

—      про тісний взаємозв'язок ліній розвитку фонетичної, лексичної та граматичної сторін мовлення з одного боку, та когнітивних процесів — з іншого;

—      про структуру мовленнєвого дефекту у дітей із ЗНМ та його вплив на формування мовленнєвої функціональної системи;

—      про онтогенез мовленнєвої діяльності в період дошкільного віку та різних чинників (біологічних, психологічних, соціальних), що визначають його хід;

—      про семантичну структуру слова;

—      про сучасні методи корекційного, попереджувального та розвивального впливу на формування мовленнєвої системи.

Зміст та система занять корекційного навчання розроблені з урахуванням:

—      засвоєння мовленнєвої системи на практичному рівні;

—      вікових особливостей дітей;

—      структури дефекту;

—      психологічних механізмів порушення мовленнєвої діяльності як в лінгвістичній, так і в комунікативній ланках;

—      психолінгвістичних закономірностей функціонування мовних знаків у мовленні дитини.

У запропонованій системі логопедичного впливу широко використовуються добре відомі у логопедії методи та прийоми розвитку мовлення у дошкільників (А. Богуш, Т. Філічева, Г. Чиркіна, В. Селіверстов, Н. Серебрякова, О. Мастюкова та ін).

Заняття будувалися на основі чітко визначено теми, мети з конкретним дозуванням лексики яку діти повинні засвоїти в активному мовленні згідно лексичної теми, відібрали граматичний матеріал з урахуванням етапу корекційного навчання зростаючої складності, включали різноманітні ігрові й дидактичні вправи для розвитку розумової діяльності, складних форм сприйняття й уяви. Поповнення, уточнення й активізація словника на заняттях з розвитку мовлення й ознайомлення з навколишнім доцільно здійснювати відповідно до лексичних тем, у рамках яких проводяться різні ігри й вправи по формуванню граматичної сторони мовлення.

Розроблені заняття складаються з трьох етапів: організаційний, на якому логопед налаштовує дітей на роботу, заспокоює їх та привертає увагу; основна частина, на цьому етапі діти опановують новий матеріал; заключна — логопед прощається з дітьми. В свою чергу основна частина складається з:

—                     повідомлення теми та мети заняття;

—                     логопедичної зарядки, яка включає дихальні вправи, артикуляційну гімнастику (статичні та динамічні вправи) та голосові вправи;

—                     вивчення нового матеріалу поділяється на лексичну та граматичну складові: лексична складова включає вправи на формування різних рівнів лексичних узагальнень, вправи на формування активного словникового запасу та вправи на розвиток лексичної системності; в свою чергу граматична складова включає вправи на розвиток морфологічної системи словотворення, вправи на засвоєння граматичних уточнень, вправи на формування синтаксичної складової мовлення;

—                     фізкультхвилинка, під час якої діти відпочивають та розвивають загальну та дрібну моторику;

—                     закріплення нового матеріалу, що включає вправи на розвиток зв’язного мовлення та закріплення формули мовленнєвого етикету.

Під час заключної частини кожній дитині окремо дається домашне завдання в залежності від успішності виконання вправ на занятті. Також дітям задаються питання: Що нового вони дізналися? Чого навчилися?

Оскільки логопедична робота носить цілісний характер, то для дітей із ЗНМ є важливим не тільки оволодіння мовленнєвими навичками, а і методами і прийомами самостійного використання їх на практиці.

Після закінчення формувального експерименту вважали за доцільне провести експериментальну перевірку доцільності визначених та запроваджених нами лексиного й граматичного напрямів і змісту формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ ІІІ рівня за допомогою використовуваних у констатувальному експерименті критеріїв і показників та за традиційною методикою проведення логопедичного діагностування.

Метою констатувального експерименту другого порядку було практичне підтвердження ефективності розроблених лексичного і граматичного напрямів та їх змісту формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ. Систематичне логопедичне діагностування мовленнєвого розвитку дітей в цілому, передбачає стартове, поточне й підсумкове діагностування, є загальним способом одержання достатньої інформації про перебіг етапів й компонентів розвитку мовлення. Результати діагностування заносяться в логопедичну картку, як основний документ, що характеризує стан мовлення дітей.

По завершенні формувального експерименту нами був проведений констатувальний експеримент другого порядку, у ході якого необхідно було перевірити як доцільність лексичного і граматичного напрямів та їх змісту формування лексико-граматичної сторони мовлення, так і визначити її ефективність. Оброблені й узагальнені дані діагностування мали таку результативність (Таблиця 3.4).

Таблиця 3.4

Результати сформованості рівня лексичної та граматичної складових мовлення у дітей за даними 2009 року

(констатувальний експеримент ІІ-го порядку)

Е –– експериментальна група                  К –– контрольна група

Підсумкове обстеження проводилося за тими ж методиками, які використовувались діагностуючи дітей на констатувальному експерименті першого порядку. У відповідності до результатів виконаних завдань визначили рівні мовленнєвого розвитку дітей в експериментальних і контрольних групах. Проведені обчислення одержаних даних дозволили зробити висновок, що порушення лексичної і граматичної сторін мовлення набуло інших проявів, завдяки чому значно зріс рівень як лексичної так і граматичної сторін мовлення в експериментальній групі, що зумовлено, перш за все, запровадженням розроблених напрямів і змісту формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ III рівня. Відтак, запровадження напрямів і змісту формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ III рівня є ефективним. Це підтверджує припущення, що запровадження розроблених напрямів і змісту корекції лексико-граматичної сторони мовлення підвищать ефективність корекційно-розвивального впливу на дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня.

Отже, результати логопедичної роботи дають підстави стверджувати, що розроблені лексичний і граматичний напрями та зміст на основі Програми розвитку, навчання та виховання “Дитина в дошкільні роки” К. Крутій, по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня є доцільними, оскільки збільшилася кількість дітей з високим і середнім рівнем розвитку лексичної та граматичної складових мовлення в результаті проведеної роботи.

ВИСНОВКИ ДО 3 РОЗДІЛУ

У третьому розділі висвітлені мета й завдання констатувального експерименту та результати зрізу стану розвитку лексичного й граматичного компонентів мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня в умовах логопедичної групи ДНЗ №59. На етапі формувального експерименту була реалізована розроблена експериментальна програма за визначеними напрямами, що впроваджувалася системою логопедичних в експериментальній групі в процесі експерименту.

Результати проведеної експериментальної логопедичної роботи по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня були з’ясовані після закінчення формувального експерименту та проведення контрольного зрізу й мали зміни за рівнями розвитку мовлення. Високого рівня лексичного розвитку досягли 2 дитини й відповідно лексична складова мовлення в експериментальній групі зросла на 33%. Високого рівня граматичної сторони мовлення досягла в експериментальній групі 1 дитини — відповідно граматична складова мовлення зросла на 17%, що підтверджує припущення щодо ефективності проведеної роботи за розробленими напрямами та змістом.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

На основі викладеного вище можна зробити такі висновки:

1. Здійснений аналіз вітчизняних і зарубіжних літературних джерел з проблеми формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ ІІІ-го рівня старшого дошкільного віку сприяв розгляду різноманітних класифікацій порушень мовлення при ЗНМ та їх особливостей. З’ясували, що у дітей із ЗНМ порушені всі компоненти мовленнєвої системи й описали особливості кожного компонента. На основі практичного досвіду й аналізу літературних джерел охарактеризували стан лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ ІІІ рівня, а саме лексичної й граматичної складових.

2. Характеристика структурних компонентів мовлення у дітей із ЗНМ старшого дошкільного віку виявила порушення формування словника, що проявляються в недостатньому засвоєнні значень слів, обмеженості активного словника, непропорційній представленості в словнику дітей різних частин мови, заміні одних слів іншими (вербальні парафазії), недостатній представленості в словнику похідних слів, труднощах актуалізації добре знайомих за значенням слів; порушення формування граматичної будови, що проявляються в недостатньому засвоєнні значення граматичних форм, неправильному використанні граматичних форм у власному та порушення зв'язного мовлення, що складають лексико-граматичну сторонцу мовлення.

3. Дітям із ЗНМ найбільш притаманні специфічні відхилення в засвоєнні лексики і граматики: не засвоюється структура речення, слова не об’єднуються в речення, часто пропускаються головні чи другорядні члени речення, спостерігається спотворення речень за змістом, обмеженість, бідність синтаксичних конструкцій, недостатня сформованість синтаксичних операцій, неспроможність поширити або озвучити речення тощо.

4. Відхилення в засвоєнні лексики і граматики та розглянуті сучасні програми подолання ЗНМ у дітей старшого дошкільного віку Т.Філічевої, Г.Чиркіної, Н. Жукової, Н. Ніщевої, Л. Трофіменко дозволили визначити провідні напрями, а саме: лексичний і граматичний компоненти та зміст формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня, що спонукало до розробки Програми корекції лексико-граматичної сторони мовлення.

5. Корекція ЗНМ проводилася на основі програми з урахуванням диференційованого характеру мовленнєвого дефекту та базувалася на принципах особистісно орієнтованого навчання.

6. За розробленими напрямами і змістом проводилася експериментальна логопедична робота по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня в умовах ДНЗ за розробленою нами програмою. Заняття по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення поділяються на заняття по формуванню словникового запасу, зв’язного мовлення та заняття по формуванню граматичного ладу. Основними завданнями цих занять є розвиток розуміння мовлення; уточнення й розширення словникового запасу; формування узагальнюючих понять; формування практичних навичок словотворення й словозміни; уміння вживати прості розповсюджені речення та деякі види складних синтаксичних структур.

7. Для з’ясування доцільності та ефективності розроблених напрямів і змісту був проведений педагогічний експеримент. Перед початком було проведене логопедичне обстеження дітей експериментальної та контрольної груп й визначені рівні сформованості лексико-граматичної сторони мовлення. Після трьох місяців навчання дітей за розробленими напрямами і містом Програми корекції лексико-граматичної сторони мовлення було проведене повторне логопедичне обстеження, результати якого показали вищий рівень розвитку лексико-граматичної сторони мовлення у дітей експериментальної групи порівняно з контрольною групою.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18