Шпора: Государственная служба (шпоры)

основі яких були б пріоритети прав і свобод людини, повага до особистості,

висока культура спілкування.

Реалізація заходів для реформування державної служби повинна супроводжуватися

реформуванням системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації

кадрів. В основу реформування професійного навчання кадрів необхідно покласти

зміну акцентів у напрямку підготовки національної управлінської еліти.

Особливо необхідна підготовка в галузі управлінської діяльності, прийняття

рішень, стратегічного менеджменту, управління персоналом, адміністративного

менеджменту й ін.

Висновки

Таким чином, до основних напрямків реформування державної служби слід віднести:

- вдосконалення класифікації посад державних службовців;

- оптимізацію управління державної служби;

- забезпечення конкурсності, об'єктивності, прозорості та гласності під час

прийому та просування на державній службі;

- вдосконалення адміністративної культури державних службовців, підвищення до

них громадської довіри;

- посилення мотивації та стимулювання праці держслужбовців та їх соціального

захисту;

- вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації

державних службовців і кадрового резерву.

34.Механізм проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних

службовців.

Прийняття на державну службу згідно зі статтею 15 Закону України «Про

державну службу», в основному, здійснюється на конкурсній основі

Інститут конкурсного прийому на державну службу базується на таких основних

принципах:

- принцип рівноправності, який виключає дискримінацію за походженням, статтю,

віросповіданням або політичними поглядами;

- принцип відповідності здібностей та професійного РІВНЯ вимогам конкретного

виду діяльності в апараті державного управління;

- принцип гласності - забезпечення гласності при проведенні конкурсів.

Отже, конкурс - це різновид змагання за встановленими правилами й у конкретні

строки, що має на меті - визначити найкращого серед осіб, які беруть у ньому

участь, за певними критеріями, велено від сфери та виду їхньої діяльності .

Процедура проведення конкурсу в Україні регламентована Порядком проведення

конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженим

постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 169.

Конкурс проводиться поетапно і складається з таких стадії

1) публікація оголошення державного органу про прове' дення конкурсу в пресі

або поширення його через інші засоби масової інформації;

2) прийом документів від осіб, які бажають узяти участь у конкурсі, та їх

попередній розгляд на відповідність встановленим вимогам;

3) проведення іспиту та відбір кандидатів. Конкурс вважається таким, що

відбувся, лише за наявності всіх елементів у сукупності та дотримання

послідовності та строків їх реалізації.

Дані про вакансії посад державних службовців та умови конкурсу підлягають

публікації та поширенню через засоби масової інформації не пізніше ніж за

місяць до початку конкурсу та доводяться до відома працівників органу, в

якому оголошується конкурс. Після оголошення про вакансію, власне,

розпочинається діяльність із набору кандидатів. Особи, які бажають взяти

участь у конкурсі, подають до конкурсної комісії заяву про участь у конкурсі,

до якої додаються особова картка з відповідними додатками, автобіографія,

копії документів про освіту, відомості про доходи та зобов'язання фінансового

характеру, в тому числі і за кордоном, щодо себе і членів своєї сім'ї за

формою, затвердженою Мінфіном, копію першої та другої сторінок паспорта

громадянина України, засвідчену кадровою службою, дві фотокартки. Крім того,

кандидати можуть подавати додаткову інформацію стосовно своєї освіти, досвіду

роботи, професійного рівня й репутації (.копії документів про підвищення

кваліфікації, присудження букового ступеня, присвоєння вченого звання,

характеристики, рекомендації, наукові публікації тощо).

Кадрова служба державного органу перевіряє подані документи на відповідність

їх встановленим вимогам щодо Прийняття на державну службу, передбаченим для

кандида-1В на посаду держслужбовця. За рішенням конкурсної комісії до участі

в конкурсі допускаються особи, які відповідають Умовам конкурсу. Особи,

документи яких не відповідають встановленим вимогам, за рішенням голови

конкурсної комісії, до конкурсу не допускаються, про що їм повідомляється з

відповідним обгрунтуванням.

Процес добору персоналу можна відобразити за допомогою таких послідовних

кроків: попередній відбір (прийом та розгляд документів на участь у

конкурсі), проведення іспиту та відбір кандидатів, рішення про прийняття на

роботу.

Попередній відбір являє собою аналіз претендентів із точки зору їх

відповідності вимогам державного органу. Попередній відбір здійснюється, як

правило, за допомогою двох методів: аналізу анкетних даних і тестування.

Тестування дає можливість більш точного визначення сучасного стану кандидата

відповідно до посадових вимог, його потенціалу розвитку. Співбесіда

(інтерв'ю). На цьому етапі комісія чи спеціалісти кадрових служб проводять

індивідуальні співбесіди (інтерв'ю) із відібраними після початкового етапу

кандидатами. Мета цих співбесід полягає в оціненні відповідності кандидата

портрету ідеального співробітника, його здатності виконувати службові

обов'язки, потенціалу професійного росту, наявності передумов для успішної

соціалізації в новому колективі, вміння співпрацювати з колегами, підлеглими

і керівниками, виявлення очікувань претендента стосовно перспектив кар'єри,

оплати та умов праці, бажання поділяти цінності та місію організації тощо.

Співбесіди можуть бути різних видів. Найбільш поширеним видом є співбесіда

«один на один», під час якої представник організації зустрічається з одним

кандидатом. Практикуються й інші види співбесід, під час яких співробітник

служби кадрів зустрічається з декількома претендентами;

декілька представників організації ведуть бесіду з одним кандидатом; декілька

представників організації беруть інтерв'ю у кількох кандидатів.

За необхідності конкурсна комісія може провести ще й додатковий

випробувальний етап для претендентів на вакантну посаду - перевірку

зазначених у заявці даних про попередній трудовий стаж. В Україні з метою

об'єктивної оцінки знань і здібностей кандидатів на посаду держслужбовців та

згідно з Порядком проведення конкурсу проводиться іспит. Під час іспиту

перевіряються знання кандидатами на заміщення вакантних посад Конституції

України, Законів «Про державну службу», «Про боротьбу з корупцією», а також

законодавства з урахуванням специфіки функціональних повноважень відповідного

державного органу та структурного підрозділу. Процедура іспиту складається з

трьох етапів:

1) організаційна підготовка до іспиту;

2) складання іспиту;

3) оцінювання та підбиття підсумків іспиту. Організаційна підготовка до

іспиту проводиться у день проведення іспиту з усіма кандидатами секретарем

комісії. Іспит складається письмово або шляхом комп'ютерного тестування

державною мовою. Після проведення всіх конкурсних випробувань настає

вирішуюча фяза - ухвалення рішення про відбір конкретного кандидата. Право

оцінювання ділових якостей претендентів і вибір найкращого належить

конкурсній комісії, її рішення є обов'язковими для керівника. Останній лише

контролює законність проведення конкурсу й дотримання його умов. Конкурсна

комісія на підставі розгляду поданих документів, результатів іспиту та

співбесіди з кандидатами, які успішно склали іспит, на своєму засіданні

приймає рішення стосовно кожного учасника конкурсу шляхом голосування.

Кандидати, які не склади іспит, не можуть бути рекомендовані конкурсною

комісією для призначення на посаду. Переможцем конкурсу визначається особа,

знання, здібності, професіоналізм, освіта, досвід, особисті характеристики

якої були оцінені конкурсною комісією найвище.

35. Позаконкурсний прийом на державну службу

існують посади, зарахування на які може здійснюватися без проведення

конкурсу. До них віднесені такі адміністративні посади:

1) керівники, перші заступники, заступники керівників урядових органів

державного управління - призначаються Кабінетом Міністрів України;

2) заступники голів обласних державних адміністрацій -призначаються головами

відповідних держадміністрацій за погодженням із відповідним віце-прем'єр-

міністром;

3) заступники голови Київської міської державної адміністрації, повноваження

яких стосуються сфери виконавчої влади,- призначаються Київським міським

головою за погодженням із Кабінетом Міністрів України;

4) керівники апаратів обласних. Київської і Севастопольської міських

державних адміністрацій - призначаються головами відповідних

держадміністрацій за погодженням із Кабінетом Міністрів України;

5) голови районних державних адміністрацій - призначаються Президентом

України за поданням Кабінету Міністрів України;

6) перші заступники та заступники голів районних дер" жавних адміністрацій -

призначаються головами районних державних адміністрацій за погодженням із

відповідним** заступниками голів обласних державних адміністрацій;

7) керівники апаратів районних державних адміністра' цій - призначаються

головами відповідних держадмініст' рацій;

8) керівники управлінь, відділів та інших структури"» підрозділів обласних.

Київської і Севастопольської міський державних адміністрацій - призначаються

головами відповідних держадміністрацій за погодженням із відповідними

міністерствами та іншими центральними органами виконавчої

влади;

9) керівники управлінь, відділів та інших структурних

підрозділів районних, районних у містах Києві і Севастополі державних

адміністрацій — призначаються головами відповідних держадміністрацій за

погодженням із відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими

державними адміністраціями;

10) керівники структурних підрозділів районних державних адміністрацій в

Автономній Республіці Крим - призначаються головами відповідних районних

держадміністрацій за погодженням із відповідними посадовими особами Ради

міністрів АРК;

11) керівники кадрових служб центральних органів виконавчої влади, обласних,

Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій - призначаються

керівником відповідного органу за наявності висновку Головдержслужби.

Посади патронатної служби членів Кабінету Міністрів України, голів місцевих

державних адміністрацій: помічник, радник, прес-секретар, керівник прес-

служби або інші, передбачені штатним розписом посади,- самостійно добираються

й призначаються відповідними посадовими особами;

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів «Про деякі питання застосування

статей 4, 15, і 27 Закону «Про державну службу» визначено, що просування по

службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву чи пройшов

стажування, а також прийняття на роботу державного службовця, який припинив

державну службу в зв'язку з відставкою, може здійснюватися за рішенням

керівника відповідного органу без конкурсного відбору.

Постановою Кабінету Міністрів України від ЗО серпня 1995 року № 694

встановлено, що без конкурсного відбору

можуть також прийматися:

а) державні службовці на посади:

~ керівників, які згідно із законодавством обираються

^бо затверджуються колегіальним органом;

- керівників, які призначаються міністрами, керівника-^ інших центральних

органів виконавчої влади за погодженням із керівниками місцевих органів

виконавчої влади;

- спеціалістів при переміщенні їх у межах одного державного органу на

рівнозначну або нижчу посаду з дотри-

^нням вимог законодавства про працю;

б) державні службовці, які перебували на відповідних посадах у державних

органах та виконавчих органах рад, у то. му числі в тих, що ліквідуються, до

новостворених органів виконавчої влади і місцевого самоврядування;

в) випускники Української Академії державного управ. ління при Президентові

України та її регіональних інститутів у державні органи, які направляли їх на

навчання;

г) особи, які навчалися на умовах державного контракту, у разі

працевлаштування їх у державному органі, де вони працювали або були

зараховані до кадрового резерву.

36. Механізм призначення на посади патронатної служби.

Патронатні посади є допоміжними щодо того чи іншого політичного лідера. До

патронатних віднесені посади, на які самостійно добирають та приймають осіб

керівники органів державної влади, починаючи від глави держави і закінчуючи

керівниками місцевих органів влади. Це посади радників, консультантів,

помічників, прес-секретарів та інші посади, передбачені штатним розписом для

організаційного та інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності

керівників органів державної влади. Працівники цих посад віднесені до

державної служби і становлять так звану патронатну службу того чи іншого

керівника чи органу державної влади. Порядок перебування на державній службі

таких осіб встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.95 №

377 «Про Порядок перебування на державній службі працівників патронатної

служби членів Уряду України».

Прийняття на патронатну службу здійснюється без проведення конкурсу. Разом з

тим посади патронатної служби в установленому порядку віднесені до

відповідних категорій посад державних службовців. У разі необхідності може

встановлюватися випробування під час прийняття на державну службу,

проводитися стажування державних службовців з метою набуття практичного

досвіду, перевірки професійного

півня та ділових якостей, а також керівник може призначати ' умовах контракту

осіб, які не набувають статусу держслужбовців. .. .-

Державні службовці патронатної служби виконують дорадчі функції, які

визначаються згідно із завданнями, обов'язками та повноваженнями, що

полягають у діях підготовки пропозицій, прогнозів, порад, рекомендацій, а

також необхідних матеріалів для шефа, організації його контактів із

громадськістю та засобами масової інформації. Водночас вони виконують роль

з'єднуючої ланки на вертикальному рівні - між керівником та персоналом

установи, організації, а також на горизонтальному - з керівниками інших

установ, організацій.

Порядок перебування на державній службі цих працівників регламентується

відповідними органами. Характерною особливістю цього виду посад, на відміну

від адміністративного, є те, що зміна керівників чи складу державних органів

тягне за собою припинення службовцями патронатної служби державної служби на

займаній посаді з ініціативи ново-призначених керівників.

37. Механізм призначення на посади керівників центральних та місцевих

органів виконавчої влади.

Президент України відповідно до статті 106 Конституції України призначає та

звільняє за поданням Прем'єр-міністра керівників центральних органів

виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє

їхні повноваження на цих посадах.

З метою забезпечення ефективної кадрової політики, якісного добору кандидатур

на посади керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади

постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 року № 1658

затверджено Порядок розгляду питань, пов'язаних з призначенням на посади та

звільненням з посад керівників, заступників керівників центральних органів

виконавчої влади, урядових органів державного управління, державних

підприємств та їх об'єднань, а також голів місцевих державних адміністрацій.

Цей Порядок застосовується під час призначення керівників, які відповідно до

законодавства призначаються на посади та звільняються з посад Кабінетом

Міністрів України, а також голів місцевих державних адміністрацій.

У цьому нормативно-правовому акті встановлений порядок розгляду подань,

документів особової справи та результатів співбесід. Так, документи для

розгляду питань щодо призначення на посади та звільнення з посад міністрів,

керівників інших центральних органів виконавчої влади готує за дорученням

Прем'єр-міністра Департамент кадрового забезпечення та персоналу разом з

відповідними підрозділами Секретаріату Кабінету Міністрів, а голів обласних.

Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - за дорученням

Прем'єр-міністра Департамент кадрового забезпечення та персоналу та

Управління експертизи та аналізу розвитку територій Секретаріату Кабінету

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7