бесплатно рефераты

бесплатно рефераты

 
 
бесплатно рефераты бесплатно рефераты

Меню

Шпора: Государственная служба (шпоры) бесплатно рефераты

- осіб, рекомендованих конкурсними комісіями для зарахування до кадрового

резерву.

До кадрового резерву зараховуються професійно підготовлені працівники, які

успішно справляються з виконанням службових обов'язків, проявляють

ініціативу, мають організаторські здібності і необхідний досвід роботи,

успіхи в навчанні. З працівниками, зарахованими до кадрового резер­ву,

керівники державних органів та їх структурних підрозділів проводять роботу

згідно з річними планами, в яких передбачається:

- систематичне навчання шляхом самоосвіти;

- періодичне навчання й підвищення кваліфікації у відповідних навчальних

закладах (у тому числі зарубіжних);

- участь у роботі семінарів, нарад, конференцій з відповідних проблем та

питань діяльності органів влади;

- стажування у відповідному органі терміном до двох місяців;

- заміщення на період відсутності державного службовця посади, на яку

зараховано працівника до кадрового резерву;

- участь у підготовці проектів актів законодавства та інших нормативних

документів тощо;

- вивчення та аналіз виконання законів України, постанов Верховної Ради

України, указів і розпоряджень Президента України, постанов і розпоряджень

Кабінету Міністрів України.

Якщо посада, до кадрового резерву на яку зараховано працівника, стає

вакантною, то він має право на її заміщення при проведенні конкурсу.

Враховуючи практичний досвід, можна виділити певні етапи підготовки кадрового

резерву державних службовців:

а) діагностичний - висунення в резерв, вивчення професійних і ділових

якостей претендентів на посаду за допомогою методів спостереження, експертної

оцінки. Етап завершується розробленням індивідуальної програми підготовки для

кожного члена кадрового резерву;

б) навчання і підготовка резерву на нарадах, семінарах. Протягом цього

етапу підготовки осіб, зарахованих до кадрового резерву, важливо вивчити досвід

роботи інших установ, організацій; брати участь у ділових іграх, вирішенні

проблемних ситуацій тощо;

в) періодична підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації у

відповідних навчальних закладах. Особи, зараховані до кадрового резерву,

отримують знання у сфері загальної теорії і практики управління, вивчають нові

практичні методи управлінської діяльності;

г) підготовка кадрового резерву в державних органах без відриву від основної

роботи. Серед заходів такої підготовки: залучення працівників до підготовки

документів, вивчення та аналіз механізму запровадження законодавчих актів у

діяльності окремих підрозділів;

д) тимчасове заміщення посади, на яку претендує особа, зарахована до

кадрового резерву.

Ще одним важливим чинником формування дійового ка­дрового резерву є ротація

кадрів - горизонтальне та вертикальне переміщення державних службовців на

посадах у структурних підрозділах, у яких вони працюють, та ін­ших

органах (у тому числі різного територіального розташування) з метою набуття

ними нових знань, умінь, професійних навичок, необхідних для кар'єрного

просування.

29. Самоменеджмент в діяльності державного службовця.

30.

Обчислення стажу державної служби

Для всіх державних службовців за умови досягнення встановленого

законодавством пенсійного віку та наявності за­гального трудового стажу, у

тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, передбачено право на

пенсійне забезпечення і грошову допомогу за рахунок держави.

Підгрупа прав державного службовця на матеріальне за­безпечення й відпочинок

включає права на:

а) оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому

присвоюється, особливих умов державної служби, якості, досвіду та стажу

роботи; грошове утримання та інші виплати, передбачені нормативно-правовими

актами;

б) щорічну оплачувану відпустку терміном не менш як ЗО календарних днів,

додаткову відпустку за наявності від­повідного стажу державної служби;

в) здорові, безпечні для високопродуктивної роботи умо­ви праці;

г) медичне обслуговування державного службовця й чле­нів його сім'ї у

державних закладах охорони здоров'я;

д) пенсійне забезпечення за вислугу років і грошову до­помогу;

е) обов'язкове соціальне страхування на випадок захво­рювання або втрати

працездатності в період проходження державної служби.

31.Особливості оплати праці, гарантії та заохочення державних службовців.

Стаття 33. Оплата праці Оплата праці державних службовців повинна

забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання

службових обов'язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів

компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та

ініціативну працю. Заробітна плата державних службовців складається з

посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на

державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних

службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності

виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно

до рангу, присвоєного державному службовцю. Надбавка за вислугу років

виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового

окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у

таких розмірах :понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20,

понад15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки зависокі

досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за

виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і

доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-

побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх

посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються

Кабінетом Міністрів України. Джерелом формування фонду оплати праці

державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені

для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади,

затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів

України. ( Частина восьма статті 33 в редакції Закону N 96/96-ВР від

22.03.96 ) Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для

зменшення посадових окладів, надбавок до них та фінансування інших,

передбачених цим Законом, гарантій, пільг і компенсацій. Стаття 34.

Заохочення за сумлінну працю За сумлінну безперервну працю в державних

органах, зразкове виконання трудових обов'язків державним службовцям

видається грошова винагорода в розмірі та порядку, що встановлюються

Кабінетом Міністрів України. За особливі трудові заслуги

державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння

почесних звань.

Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій,

доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших

надбавок.

Заходи заохочень за сумлінну працю юридичне регулюються у два способи:

законодавчий і статутний. До першого належать Закон про державну службу.

Закон про дипломатичну службу, Митний кодекс України та інші спеціальні

законодавчі акти. До статутного врегулювання віднесені Дисциплінарні статути,

в яких закріплені способи заохочень (наприклад. Дисциплінарний статут органів

внутрішніх справ, Дисциплінарний статут прокуратури України). За сумлінну

безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов'язків

згідно з цими актами виділяють такі

види заохочень:

1) заходи морального заохочення (оголошення подяки,

нагородження почесною грамотою);

2) заходи матеріального заохочення (нагородження подарунком, грошовою

винагородою);

3) дострокове присвоєння чергового рангу (звання, класного чину,

кваліфікаційного класу, дипломатичного рангу);

4) нагородження державними нагородами та присвоєння

почесних звань .

32. Соціальний захист державного службовця.

Стаття 36. Соціально-побутове забезпечення державних

службовців Державні службовці забезпечуються житлом у встановленому

порядку із державного фонду. Державні службовці, які займають посади

першої – четвертої категорій, мають право на першочергове встановлення

квартирних телефонів. На індивідуальне і кооперативне житлове будівництво

або для придбання квартир чи індивідуальних жилих будинків державним

службовцям, які потребують відповідно до чинного законодавства поліпшення

житлових умов, надається земельна ділянка та безвідсотковий кредит

на строк до 20 років. Умови надання кредиту визначаються Кабінетом Міністрів

України. Державні службовці та члени їх сімей, які проживають разом з

ними, користуються у встановленому порядку безплатним медичним

обслуговуванням у державних закладах охорони здоров'я. Цими ж закладами

вони обслуговуються після виходу на пенсію. Стаття 37. Пенсійне

забезпечення і грошова допомога державним службовцям

Пенсія державним службовцям виплачується за рахунок держави. На

одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли

встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального

трудового стажу для чоловіків - не менше 25років, для жінок - не менше 20

років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на

час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а

також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах,

віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця

роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям

призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які

нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без

обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за

призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків

заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та

рангу за останнім місцем роботи на державній службі. ( Частина друга

статті 37 в редакції Закону N 432-IV ( 432-15 ) від 16.01.2003 ) Пенсія

державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його

заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. За кожний

повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія

збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків

заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії. ( Частина

четверта статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 432-IV ( 432-15

) від 16.01.2003 ) Державний службовець, звільнений з державної

служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням

свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння,

позбавляється права на одержання пенсії, передбаченої цією статтею.

В таких випадках пенсія державному службовцю призначається на

загальних підставах. ( Статтю 37 доповнено частиною п'ятою згідно із

Законом N 358/95-ВР від 05.10.95 ) Державним службовцям у разі виходу

на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років

виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів. У

разі виходу на пенсію державні службовці при наявності стажу державної

служби не менше 10 років користуються умовами що до комунально-побутового

обслуговування, передбаченими цим Законом. Стаття 37-1. Порядок і умови

перерахунку пенсій державних службовців У разі підвищення розміру

заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із

набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за

цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які

нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого

державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права

на перерахунок пенсії.( Закон доповнено статтею 37-1 згідно із Законом

N 432-IV( 432-15 ) від 16.01.2003 )

33.Стратегія реформування системи держ.служби в Україне

Стратегія реформування системи державної служби передбачає удосконалювання

класифікації посад державних службовців. У побудові системи сучасної державної

служби необхідно виходити з чіткого визначення функцій органів державної влади

і посадових осіб, створення оптимальної структури управління і розмежування

повноважень кожного органу. У класифікації посад в органах державної

влади за змістом і характером діяльності, способом призначення і наділення

повноваженнями доцільно законодавчо визначити такі типи посад: політичні,

адміністративні і патронажні. Керівники, що займають політичні посади, мають

зосередитися на формуванні урядової політики, вирішенні стратегічних проблем

економічного і соціального розвитку суспільства і відповідної сфери керування і

з цією метою повинні бути звільнені від щоденних адміністративних справ і

управління персоналом. До політичних посад повинні бути віднесені посади

прем'єр-міністра України, інших членів Кабінету Міністрів України. Функції по

організації виконання рішень міністра, прийняття управлінських рішень покладені

на апарат міністерства. До адміністративних повинні належати посади керівників

і фахівців, які забезпечують стабільну роботу органів державної влади

відповідно до законодавства. Зміна керівника, структури і підпорядкування

органів державної влади не може бути основою для звільнення з посад державних

службовців, що займають адміністративні посади в органах державної влади.

Важливим напрямком реформування системи державної служби України є забезпечення

конкурентності, об'єктивності і гласності під час прийому і просування по

службі. Попередження рецидивів непрофесіоналізму і некомпетентності формування

кадрового потенціалу необхідно здійснювати на основі висококваліфікованих

фахівців нової генерації. З цією метою необхідні більш прозорі, об'єктивні

процедури прийняття на державну службу, впровадження єдиного порядку проведення

відкритого конкурсу і стажування зі складанням іспиту. З метою пошуку

потенційних лідерів, молоді, що має неординарні якості, доцільно розробити

порядок прийняття на державну службу перспективних випускників вищих навчальних

закладів, фахівців підприємницької, банківської і фінансово-економічної сфери.

У ході реформування системи державної служби необхідно здійснити комплекс

заходів, спрямованих на підвищення адміністративної культури державних

службовців, змінити в суспільній свідомості негативний імідж державної служби.

Необхідно розробити принципи взаємодії органів державної влади, органів

місцевого самоврядування і їхніх посадових осіб із громадськістю, прийти до

принципово нового типу взаємин між громадянами і держслужбовцями, в основі яких

були б пріоритети прав і свобод людини, повага до особистості, висока культура

спілкування.

Важливим напрямком реформування системи державної служби України є

забезпечення конкурентності, об'єктивності і гласності під час прийому і

просування по службі. Попередження рецидивів непрофесіоналізму і

некомпетентності формування кадрового потенціалу необхідно здійснювати на

основі висококваліфікованих фахівців нової генерації. З цією метою необхідні

більш прозорі, об'єктивні процедури прийняття на державну службу,

впровадження єдиного порядку проведення відкритого конкурсу і стажування зі

складанням іспиту. З метою пошуку потенційних лідерів, молоді, що має

неординарні якості, доцільно розробити порядок прийняття на державну службу

перспективних випускників вищих навчальних закладів, фахівців

підприємницької, банківської і фінансово-економічної сфери.

У ході реформування системи державної служби необхідно здійснити комплекс

заходів, спрямованих на підвищення адміністративної культури державних

службовців, змінити в суспільній свідомості негативний імідж державної

служби. Необхідно розробити принципи взаємодії органів державної влади,

органів місцевого самоврядування і їхніх посадових осіб із громадськістю,

прийти до принципово нового типу взаємин між громадянами і держслужбовцями, в

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7