Проблема спрямованості особистості соціального педагога

Основним завданням нашого експерименту була спроба простежити взаємозв'язок між якостями особистості студентів і спрямованістю на педагогічну й дослідницьку діяльність.

Ми спробували виявити даний передбачуваний взаємозв'язок на третьому курсі хімічного факультету, з урахуванням підлоги, родиний стану випробуваних, утворення й професії батьків.

Експеримент був проведений на базі хімічного факультету ЗДІА. Брали участь студенти 3 курси.

Віковий склад випробуваних від 19 до 22 років. Загальна кількість склала 32 чоловік, з них 5 юнака, 27 дівчини.

Форма проведення експерименту - групова. Загальний час тестування займало 1,5 - 2 години.

Обробка отриманих даних по анкеті проводилася у два етапи. Первинна обробка протоколів відповідей була виконана вручну. Потім всі показники були занесені в таблицю й включені в загальну матрицю для статистичної обробки.

Випробувані були розділені на дві групи.

Першу групу склали студенти, що мають спеціалізацію - хімік-педагог.

Другу - студенти, що мають спеціалізацію - хімік-дослідник

Порівняльний аналіз середніх величин показників по різних тестах виявили достовірні розходження за наступними показниками (див. табл.3.1).

Усереднені результати по всій вибірці виявили взаємозв'язок між вибором спеціалізації в студентів першої групи - учитель і бажанням надалі працювати в школі. Імовірно, це пов'язане із прийняттям суспільної цінності професії, головною метою якої є виховання й навчання дітей.

У студентів другої групи (дослідники) чіткої спрямованості на дослідницьку діяльність не простежується. Крім цього вони не вважають важливим поліпшення матеріального становища атрибутом обраної професії дослідника (табл. 3.1).

Результати отримані при вивченні характерологічних особливостей дозволили побудувати усереднені профілі по тесту Кеттелла обох груп і виявити найбільш значимі розходження по деяких факторах (див. мал. 3.1).

Значимий ступінь вірогідності розходжень був виявлений по факторі Q2 (перевага власних рішень - залежність від групи) 16-ти факторного опитника Кеттелла (додаток 1, табл. 3.2).

Спрямованість характерологических особливостей по факторі А к позитивному полюсу (А+) говорять про те, що для студентів першої й другої груп характерні багатство і яскравість емоційних проявів, відкритість і готовність до співробітництва.

Випробувані першої й другої груп показали спрямованість до негативного полюса фактора В. Це свідчать про невміння сконцентрувати увагу на завданні, "відсторонитися' від емоційних переживань, що заважають вирішувати інтелектуальні завдання.

Таблиця 3.1 - Показники індивідуально-психологічних характеристик студентів, що мають спеціалізацію - педагог і спеціалізацію - дослідник.

Примітка. У таблиці зазначені тільки статистично значимі показники (Р(0,05).

Спрямованість характерологічних особливостей по факторі C (сила "Я" - слабість "Я") до позитивного полюса (C+) припускає, що студенти другої групи більшою мірою здатні управляти емоціями й настроєм, особливе вміння знайти їм адекватне пояснення й реалістичне вираження. Студентів, що ввійшли в першу групу відрізняють менш виражені якості визначальний даний фактор.

Аналіз результатів по факторі Е показав, що студенти зі спеціалізацією дослідники більше прагнуть до самостійності. Для них характерно більше незалежне поводження.

Високі показники по факторі F (життєрадісний - серйозний), спрямовані до позитивного полюса характеризують студентів першої групи як людей менш бадьорих, активних, безтурботних, легко сприймаюче життя, чим студенти другої групи.

Більше високі показники по шкалі G у студентів першої групи говорять про те, що вони більше совісні й високоморальні. Прийнятих правил вони дотримуються не тому, що це вигідно, а тому, що не можуть надійти інакше.

Студенти першої й другої груп виявили високі показники по шкалі Н, що говорить про їхню сміливість, емоційну активність, здатності витримувати більші навантаження.

Студенти першої групи в цілому виявили більше високі показники по факторі I (м’ягкосердечність, ніжність - суворість, твердість) що говорить про те, що вони більше чутливі, тягнуться до інших. У них художнє мислення.

Спрямованість характерологічних особливостей по факторі L (підозрілий - довірливий) до позитивного полюса (L+) у студентів обох груп свідчать про підозрілість, недовіру й насторожене відношення до інших. У колективі вони тримаються обособлено, із заздрістю ставляться до успіхів інших, уважають, що їх недооцінюють, не визнають їхні досягнення. Однак, у студентів зі спеціалізацією педагог ці якості більше виражені.

Більше високі показники по шкалі М говорять про те, що студенти зі спеціалізацією педагог люди з розвиненою уявою, більше мрійливі й небагато неуважні, чим студенти другої групи.

Студенти першої й другої груп виявили спрямованість характерологічних особливостей по шкалі N до позитивного полюса (N+). Це говорить про те, що вони - люди проникливі, схильні до пошуку логіки, у вчинках, емоційних реакціях навколишніх і власних переживаннях.

Високі показники по факторі ПРО (гіпотимія - гіпертимія), спрямовані до позитивного полюса, говорять про схильності студентів зі спеціалізацією педагог до самозвинувачень. Вони незмінно чимсь стурбовані, тяготяться дурними передчуттями, схильні до самодокорів, недооцінюють свої можливості, принижують свою компетентність, знання й здатності. У суспільстві вони замкнуті й обособлені. У студентів зі спеціалізацією дослідники ці якості менш виражені.

Аналіз результатів по факторі Q1 (радикалізм - консерватизм) показав, що для студентів першої групи більше характерні різноманітні інтелектуальні інтереси, прагнення до одержання нової інформації з різних областей знання, схильність до експериментування, чим для студентів другої групи (Q1+). Студенти другої групи більшою мірою довіряють авторитетам.

Аналіз результатів по факторі Q2 (p = 0.025) показав, що студенти зі спеціалізацією педагоги незалежні, самостійні, за власною ініціативою не шукають контакту з навколишніми, воліють робити всі самі: самі приймають рішення, самі домагаються їхнього виконання, самі несуть відповідальність. Вони не мають потреби в "почутті ліктя", у схваленні й підтримці з боку.

У другої групи більше виражена схильність працювати й приймати рішення разом з іншими людьми. Підтримка й схвалення навколишніх для Вас багато в чому вирішальний фактор(Q2-).

Більше високі показники в студентів першої групи по шкалі Q3 спрямовані до позитивного полюса (Q3+) говорять про їхню організованість, уміння контролювати себе ,завзято й планомірно випливати поставленої мети.

Аналіз результатів по факторі Q4 (напружений - незворушний) свідчать про напруженість, заклопотаність незадоволеності прагнень. Для студентів другої групи характерна більшою мірою деяка фрустрованість (Q4+). Вони більше напружені, емоційно нестійкі, дратівливі й нетерплячі.

Таким чином, для хіміків - педагогів характерні наступні індивідуально - психологічні особливості: відкритість, легкість у спілкуванні, неуважність, емоційна стійкість, самовпевненість, схильність до лідерства, життєрадісність, безтурботність, акуратність, сміливість або навіть зухвалість, чутливість, підозрілість, розвинена уява, мрійність, уразливість, уміння підкорятися правилам, напруженість, заклопотаність планами.

Хіміки - дослідники виявили наступні індивідуально-психологічні особливості: відкритість, менш виражену здатність до логічного мислення, емоційна стійкість, спокій, самовпевненість, схильність до лідерства, непоступливість, життєрадісність, безтурботність, совісність, акуратність, сміливість, що тягнуться до інших людей, підозрілість, розвинена уява, мрійність, тактовність, непевність у своїх силах, настроєність на зміни, вільнодумство, залежність від групи, несамостійність, що тримають себе під контролем, що вміють підкоряти себе правилам, напружені.

У цілому виявлений нами профіль по тесту Кеттелла не відповідає відомим типовими профілями вчителів середньої школи [42, 53]. Учителі, на відміну від інших фахівців, що працюють із дітьми (психологів, медиків, організаторів утворення), характеризуються вираженою конкретністю мислення (середнє значення по факторі В), нормативністю поводження й суджень (значення по факторі G вище за середнє) і скоріше практичністю, чим схильністю до застосування своєї уяви (фактор М) [42]. Зіставлення цих факторів з тим, що ми спостерігали в студентів зі спеціалізацією педагог, дозволяє укласти, що якості, що становлять основу схильності до вчительської праці в студентів, зі спеціалізацією педагог не сформовані.

Однак, у цьому є й позитивний момент. Описані якості особистості, внутрішньо організують мотивацію до занять тією діяльністю, що у майбутньому підсилить, загострить, акцентує їх, наближаючи до такого ступеня виразності, коли ці особистісні властивості будуть оцінені іншими як негативні, відразливі, небажані.

Якщо звернутися до списків виділених в анкеті студентами привабливих і небажаних якостей особистості вчителі (додаток 10, табл.9), на підставі сказаного можна укласти, що в такий спосіб доброта (+), чуйність (+), чарівність (+), вироджується в злість, що має захисний характер, (-), нервозність (-) або в байдужість (-), неуважність до учнів (-), любов до дітей (+) - у любов до мазунчиків (-) і так далі.

Виявлений профіль Кеттелла для студентів – дослідників частково збігається зі стандартним профілем Кеттелла [25]. У літературі відзначають, що для вчених характерно розвинене логічне мислення (В+), вони повинні бути в емоційно стійкими (З+), схильні до лідерства (Е+), проявляти такі якості як тверезість і серйозність (F-). Для успішного ведення дослідницької роботи вчені повинні бути практичні й реалістичні, вони вірять більше розуму, чим почуттям (I-). По факторі М вони повинні проявляти середні показники, тобто вони повинні бути як мрійливими, з розвиненою уявою, так і прагматичні. Учені повинні проявляти як консерватизм, поважати традиції, так і прагнути перевірити все самостійно (Q1 середній).

Студенти, що обрали своєю спеціальністю професію дослідника не бачать негативних рис своєї професії. Серед позитивних рис професії вченого вони вказують терпіння, цікавість, знання своєї справи, наполегливість, цілеспрямованість, відповідальність, інтерес (додаток 13, табл. 3.12).

У результаті дослідження ціннісних орієнтацій особистості по тесту Рокіча була складена ієрархія цінностей студентів першої й другої груп (додаток 3 - 8, табл. 3.4 - 3.7, мал. 3.3 - 3.4).

Як видно з таблиці ієрархія предпочитає термінальних цінностей має однакову спрямованість у першої й другої груп. Абстрактні життєві цінності (творчість, щастя інших людей) носять пасивний характер (краса природи й мистецтва). На думку Франкла [56]: у людини, що особливо прагне до насолод і розваг виявляється в остаточному підсумку фрустровано прагнення до змісту.

Слід зазначити, що в студентів зі спеціалізацією дослідники провідне місце серед цінностей займає творчість (можливість творчої діяльності).

При аналізі інструментальних цінностей була також виявлена подібність ієрархій, хоча спрямованість цих ієрархій носить у педагогів більше індивідуалістичний характер. Вони більше цінують непримиренність до недоліків у собі й інших, раціоналізм, у той час як, дослідники віддають перевагу ефективності в справах. Крім цього простежується взаємозв'язок між інструментальними цінностями, що відкидають, і рейтингом позитивних особистісних якостей учителі й дослідника, складений студентами першої й другої груп. Це ще раз підтверджує відсутність спрямованості на педагогічну діяльність у студентів першої групи, і на дослідницьку - другий.

Слід зазначити, що ієрархія цінностей двох груп слабко структурована, що говорить про недостатню сформованість системи цінностей.

Показники по тесту СЖО виявили, що студенти першої групи мають низьку свідомість життя, чим студенти другої групи (мал. 3.2).

Низькі бали по першій шкалі "Мети в житті" характеризують у студентів другої групи відсутність у житті цілей у майбутньому, які надають життю свідомість, спрямованість і тимчасову перспективу.

Рис. 3.2 - Профілі по тесту СЖО студентів зі спеціалізацією

Показники по шкалі 2 говорять про те, як сприймають випробувані процес життя. Низькі бали по цій шкалі в студентів другої групи - ознака незадоволеності своїм життям у сьогоденні, при цьому, однак, їй можуть надавати повноцінний зміст спогаду про минуле або націленість у майбутнє.

Шкала 3 відбиває оцінку пройденого відрізка життя, відчуття того, наскільки продуктивне й осмислена була прожита її частина. Низькі бали характеризують студентів першої групи як людей незадоволених прожитою частиною життя.

Показники по шкалі 4 "Локус контролю - Я" у студентів першої групи більше низькі, у порівнянні з показниками студентів другої групи. Це говорить про невір'я у власні сили й невмінні контролювати події власного життя.

По шкалі "Локус контролю - життя або керованість життям" у студентів першої групи показники нижче показників студентів другої групи. Це говорить про те, що для студентів першої групи більше характерний фаталізм, переконаність у тім, що життя людини непідвласне свідомому контролю, що воля ілюзорна, і безглуздо що-небудь загадувати на майбутнє.

Достовірних розходжень по тесту СЖО виявлено не було.

Слід зазначити, що показники свідомості життя в студентів третього курсу хімічного факультету нижче чим показники свідомості життя в студентів третіх курсів Кемгу. Із цього можна зробити висновок, що студенти хімічного факультету не ставлять перед собою конкретних цілей, предпочитають “плисти за течією”, не бачать перспектив реалізації своїх професійних навичок, отриманих у процесі навчання.

Значимий ступінь вірогідності розходжень був виявлений при аналізі відповіді на питання анкети про професії матері. Матері студентів, що вибрали спеціалізацію - педагог у більшості своєму мають професію - робоча. Ми вважаємо, що вибір майбутньої професії в студентів, що входять у першу групу може бути обумовлений, у тому числі, і бажанням батьків підвищити статус своїх дітей.

Проведений нами кореляційний аналіз виявив тісний взаємозв'язок між характерологвчними особливостями особистості, що входять у структуру ПВК педагогів і дослідників і ціннісно-значеннєвими компонентами їхньої майбутньої діяльності.

Так фактор I тесту Кеттелла корелює з першої субшкали по тесту СЖО (свідомість цілей) r = 0,60 (р(0,05).

Спрямованість по факторі I до позитивного полюса говорить про педагогів як про людей з художнім мисленням, чутливих, що тягнуться до інших. Отже педагоги більшою мірою чим дослідники осмислюють мети свого навчання (вибору професії). У відмінності від педагогів, у дослідників повинна бути спрямованість до негативного полюса по факторі I, тому що для даної спеціальності характерні раціоналізм і реалізм. Однак кореляційний аналіз показує, що дана особистісна характеристика не виражена й це може пояснити слабку свідомість цілей діяльності.

Була виявлена кореляція фактора Q4 (напружений - незворушний) зі шкалою “Локус контролю - життя або керованість життям” по тесту СЖО r = - 0,49 (р< 0,05).

Спрямованість фактора Q4 до позитивного полюса характеризує студентів першої й другої групи як людей напруженими, заклопотаними планами. У студентів зі спеціалізацією дослідники ці якості виражені більшою мірою, чим у студентів зі спеціалізацією педагоги, і для них більшою мірою переконані в тім, що воля вибору в них сильно обмежена. Вони не схильні будувати плани на майбутнє.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9