Розвивальний потенціал бесіди як методу навчання у сучасній початковій школі

Пристосувалися, тобто набули таких ознак, які допомагають рослинам виживати у довкіллі.

2. Розповідь з елементами практичної роботи з метою формування уявлення про пристосування рослин до різних умов існування.

На с. 128 у підручнику зображені рослини посушливих місць і рослина, яка живе у водоймі. (На дошці можна розмістити додаткові ілюстрації із зображенням рогозу, очерету, калюжниці, стрілолисту і інші) — Порівняйте ці рослини. Результати запишемо в таблиці на дошці.

— Поміркуйте, чому рослини посушливих місць мають довгі розгалужені корені, але дрібні й вузькі або товсті й м'ясисті листки.

Завдяки довгому і розгалуженому корінню рослини посушливих місць вбирають воду, яка є глибоко під землею, або ту, яка випадає на поверхню із вранішньою росою. Дрібні листки випаровують мало вологи, а рослини із товстими і соковитими листками запасають воду, яку потім витрачають.

Отже, довге коріння і дрібні або товсті, м'ясисті листки— це ознаки пристосування рослин до виживання в умовах нестачі води.

— Чому у рослин, які живуть в умовах надмірного зволоження, великі листки і короткі корені?

Цим рослинам не потрібно бережливо витрачати воду, бо її багато. Тому вони випаровують її через велике листя. А корені не ростуть великими і довгими, оскільки дуже часто вони занурені у воду.

Отже, великі листки і коротке коріння — це ознаки пристосування рослин до виживання в умовах надмірного зволоження.

Ви знаєте, що рослинам для життя потрібне світло, а в лісі під деревами світла дуже мало, проте там теж ростуть рослини.

Розгляньте рослини, які ростуть у лісі під деревами. (Вчитель демонструє ілюстрації із зображенням конвалії, папороті, копитняка, воронячого ока.)

— Які листки у цих рослин?

У рослин, що живуть у затінених місцях, великі листки, щоб якомога більше вловити світла, яке пробивається крізь гілки дерев.

Таким чином, великі листки— це ознака пристосування рослин до виживання в умовах незначного освітлення.

VІ. Осмислення учнями сприйнятого матеріалу.

1. Робота з підручником з елементами розповіді з метою формування уявлення про пристосування рослин до захисту від знищення.

—На с. 129 у підручнику прочитайте частину статті «Чи можуть рослини захищатися» до малюнка і дайте відповіді на запитання, які у ній поставлені.

2. Вправа (відгадайте загадку):

Їх не сіють, про них не дбають,

А вони все одно виростають. (Бур'яни)

3. Бесіда евристична.

— Як люди ставляться до бур'янів? Чому?

Люди постійно знищують бур'яни, тому що вони перешкоджають росту тих рослин, які вони вирощують для своїх потреб. Але бур'яни не зникають.

— Чому це відбувається? Щоб знайти відповідь на це запитання, розгляньте на малюнку в підручнику (с. 129) пирій і опишіть його будову.

У пирію прямостояче стебло з довгими вузькими листками. Квіти дрібні, зелені, зібрані у вузький колос. У ґрунті пирій має кореневище.

— Пригадайте, як розмножуються рослини, у яких є квіти і кореневище.

Рослини, у яких є квіти і кореневище, розмножуються і насінням, і кореневищем.

4. Розповідь вчителя.

Отже, такі бур'яни як пирій, осот, березка польова захищаються від знищення тим, що можуть розмножуватися різними способами. Навіть, якщо не утвориться насіння, то рослини, які мають кореневище, все одно не зникнуть. Достатньо, щоб у грунті залишилася хоча б частина кореневища, як із неї виросте нова рослина. Недарма пирій називають «вогнем полів». Якщо його не знищувати, він швидко розростається, утворюючи суцільні зарості.

5. Бесіда з елементами розповіді.

— Чи бачили ви, які бур'яни ростуть на полях із посівами пшениці, цукрових буряків?

Кукіль, мак, волошка, лобода, грицики, щириця— дуже поширені бур'яни, хоча у них немає кореневища. (Вчитель демонструє ілюстрації із зображенням бур'янів.)

— Розгляньте плід маку, в якому міститься насіння. Яке насіння у маку? Скільки його?

У маку утворюється дуже багато дрібного насіння, завдяки чому він виживає. Як би мак не знищували, йому достатньо кількох насінин, щоб знову утворити безліч насіння.

Отже, бур'яни, у яких немає кореневища, захищаються від знищення, утворюючи дуже багато дрібного насіння.

Таким чином, ви дізналися, що рослини можуть захищатися від знищення, завдяки чому вони виживають і не зникають. Від знищення рослини захищаються колючками, шипами, гірким смаком, жалкими волосками, здатністю утворювати багато дрібного насіння і розмножуватися кореневищем.

6. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про причини зникнення рослин у природі та шляхи їх збереження.

—Чи можуть тварини жити без рослин? Що дають рослини тваринам?

—Чи може людина жити без рослин? Що дають рослини людям?

Без рослин на Землі не було б ні тварин, ні людей. Рослини виділяють у повітря кисень, яким дихають живі організми. Рослини дають тваринам і людям їжу. Серед рослин знаходять притулок і будують житло тварини. Та й людині важко обійтись без рослин у будівництві, адже багато чого роблять із дерева. Рослини дають людям сировину для виготовлення тканин (льон, бавовник), паперу (сосна, ялина), меблів (дуб, бук), ліків (полин, звіробій, подорожник, кропива) та неповторну красу лісів, луків, садів, полів.

Кількість людей на Землі зростає, а отже, зростає й потреба в рослинах. З усіх живих істот рослини найбільш беззахисні. Вони не можуть втекти від пожежі чи зловмисників, які їх нищать.

— Що ж загрожує рослинам?

Рослинам загрожує господарська діяльність людини, внаслідок якої міліють ріки, виснажується грунт, вирубуються ліси, забруднюється все навколо. Тому до рослин треба ставитись бережно, збільшувати їх кількість, дбати, щоб вони не зникли. У світі під загрозою зникнення перебуває майже 30 тисяч видів рослин. Деякі втрачені назавжди і ніколи не відновляться. В Україні нараховується більше 200 видів рідкісних і зникаючих рослин. Серед них: сон-трава велика, півонія вузьколиста, лілія лісова, нарцис вузьколистий, підсніжник звичайний, шафран Гейфеля, ковила волосиста, горицвіт весняний. Усі ці рослини перебувають під загрозою зникнення.

— Що потрібно робити, щоб зберегти і примножити рослинний світ?

Рідкісні рослини у нашій країні занесені до Червоної книги України. Ця книга— сигнал тривоги, попередження, про те, що цих рослин дуже мало, і вони потребують охорони. На ділянках, де ростуть рідкісні й зникаючі рослини, люди створюють заповідники. На території заповідників заборонені будь-які роботи, тут не можна вирубувати дерева, зривати рослини. За це згідно із Законами України передбачено покарання.

Але кожен із нас може допомогти у збереженні та примноженні рослинного світу. Адже бережного ставлення потребують всі без винятку рослини.

— Як діти можуть допомогти рослинам?

Діти також можуть внести свою часточку у справу збереження рослин. У першу чергу, бережно ставитись до рослин: не топтати і не зривати їх, не ламати гілки дерев і кущів, не забруднювати ліси і луки. Діти повинні допомагати дорослим у насадженні дерев і кущів. Якщо ви будете так ставитись до рослин, вони віддячать вам за це.

VIІ. Закріплення нового матеріалу.

1. Робота в зошиті із друкованою основою.

а) Колективне виконання завдань 1-2 (с. 42).

2. Доповни речення, використовуючи слова для довідок.

Для захисту від знищення пирій, осот, березка польова використовують__________; лобода, щириця, грицики____________; полин, чистотіл, жовтець - ______________; ожина, шипшина, глід___________; кропива – ________________.

Слова для довідок: колючки, жалкі волоски, велика кількість насіння, розмноження кореневищем, гіркий смак.

б) Самостійне виконання завдання на с. 43.

Підпиши назви рослин, занесених до Червоної книги України, і розфарбуй їх. Допоможуть тобі виконати завдання малюнки на обкладинці.

2. Розв'язання проблемної ситуації.

— На які квіти приємніше дивитись: на ті, що у вазі, чи на квіти на луці? Де квіти довше проживуть? Де дозріє насіння, з якого виростуть нові рослини?

У вазі квіти швидко гинуть, а на луках вони будуть довго радувати людей своєю красою. На зірваній рослині не утвориться насіння.

VIIІ. Підсумок уроку.

1. Бесіда репродуктивна фронтальна.

—Що є довкіллям рослини?

—Які ознаки допомагають рослинам виживати у різних умовах довкілля?

—Які ознаки допомагають рослинам захищатися від знищення?

—Як потрібно ставитися до рослин?

ІХ. Пояснення домашнього завдання.

1. Розповідь вчителя фронтальна.

Опрацювати статті у підручнику на с. 126-131. Дати відповіді на запитання після статей. Підготуватися до контролю навчальних досягнень за темою «Зелене диво Землі».

Перш ніж користуватися бесідою, учитель повинен визначити, які знання школярі засвоїли, які з них будуть опорними під час виведення нового правила чи закономірності, дібрати відповідний матеріал для спостереження і організації пошуку, врахувати можливості дітей даного класу для участі в евристичній бесіді, продумати зміст, логіку і послідовність запитань.

У процесі бесіди учитель повинен сам спланувати етапи розв'язування проблеми, а учень осмислити проблему і за пропозицією вчителя взяти участь у виконанні окремих її етапів. Отже, учитель формулює запитання і визначає їх послідовність, стежить за відповідями учнів, уточнює їх, підводить підсумки бесіди і формулює висновки діалогу з школярами. Учні вникають у запитання, пригадують потрібний для відповідей матеріал, відповідають на запитання, осмислюють висновки та узагальнення. Якщо за допомогою бесіди вчитель підводить учнів до самостійних висновків, то таку бесіду називають евристичною.

Запитання до учнів треба ставити таким чином, щоб вони збуджували думку, самостійне мислення, спонукали до відповіді. Конкретні, точні, чіткі запитання дають змогу проводити бесіду послідовно, логічно пов'язувати в окремі частини програмний матеріал. Провести жваву, насичену навчальним матеріалом, логічну, цікаву для дітей бесіду нелегко, особливо для молодого вчителя. Запитання, відповіді на які розкривають повністю зміст прочитаного, не так легко поставити, як може здатися на перший погляд, і наставнику слід спершу самому засвоїти зміст статті і підготувати запитання до неї. Спочатку краще попередньо навіть записувати ці запитання.

Запитання повинні бути:

•        точними, без зайвих слів;

•        логічно пов’язані між собою;

•        не повинні підказувати відповідь;

•        недоцільно ставити запитання, які потребують складних і довгих відповідей;

•        не треба ставити запитання, на які можна дати тільки короткі відповіді: «так» чи «ні»;

•        запитання в кінці бесіди повинні привести до відповідного висновку.

Вимоги щодо проведення евристичної бесіди:

•        щоб залучити всіх учнів до роботи під час бесіди вчителю слід використовувати:

а) індивідуальні форми проведення бесіди передбачають постановку запитання окремому учню за умови, що дане запитання повинне бути об’ємне;

б) фронтальні форми проведення бесіди передбачають постановку запитання до всього класу, але відповідає один учень. Запитання повинні бути більш конкретизованими.

•        Відповіді на запитання повинні бути повними і чіткими.

•        Робота слуху повинна поєднуватися з органом зору, з огляду на це вважається за необхідне враховувати результативне дослідження Л. Занкова з проблеми сполучення слова і наочності у навчанні.

На основі аналізу організації сприймання учнів Л.В.Занков виділив такі його форми:

I форма. За допомогою слова вчитель керує спостереженнями учнів, які набувають знання безпосередньо із спостережень.

II форма. За допомогою слова після сприймання об’єкта на основі вже сформованого досвіду вчитель підводить дітей до осмислення і формулювання таких зв’язків у явищах, які не виявляються під час спостережень.

III      форма.Основну інформацію учні засвоюють зі слів учителя, наочність відіграє допоміжну, ілюстративну роль.

IV     форма.Спираючись на спостереження учнів за об’єктом, учитель повідомляє про такі зв’язки між явищами, які безпосередньо сприймати неможливо, або робить висновки й узагальнення.

V форма.За допомогою слова або наочності вчитель інструктує відносно дій чи способів дій, які треба виконати.

VI     форма.За допомогою слова вчитель характеризує способи діяльності, які учні повинні знати і показом супроводить інструктаж [32].

Залежно від завдань, поставлених на уроці, ефективними є такі форми поєднання слова і наочності: якщо учнів треба ознайомити із зовнішніми ознаками предмета, доцільно використати І, але не III форму; для встановлення зв’язків і взаємозалежностей між явищами слід обрати II, але не IV; для досягнення міцності засвоєння знань найефективнішими є І і II форми.

На підсумковому етапі дослідження шляхом повторного опитування (анкетування) нами було виявлено ефективність запропонованої експериментальної системи. Дослідження було проведено на базі експериментальних шкіл м. Тернополя і області, виконувало роботу 90 учнів.

На запитання: ”В чому Ви вбачаєте шляхи поліпшення розвивального потенціалу бесіди?” ми отримали результати, які представлені на малюнку 1.1.

Малюнок 1.1.

Згідно з отриманими результатами шляхи поліпшення розвивального потенціалу бесіди, опитувані, вважають у доступній формі формулювання запитань. Так вважає 57% анкетованих, що становить більшість опитаних.

Отже, проблемою питання щодо застосування бесіди у навчальному процесі початкової школи є: недостатньо матеріалу, не розуміння дидактичного потенціалу бесіди, невміння доцільно побудувати мікроструктуру і знайти в ній місце для бесіди тощо.

Основним критерієм ефективності проведеного дослідження (опитування школярів) стали показники сформованості пізнавальних інтересів учнів, на основі яких ми виділили 4 рівні (за Г. Щукіною):

1.    низький - пізнавальний інтерес має ситуативний характер і зникає відразу, як тільки перестає діяти подразник (проявляється у міміці і пантоміміці учня);

2.    середній - пізнавальний інтерес пов'язаний із зовнішніми ознаками об'єкту пізнання (учні дають запитання типу „Що це?");

3.    високий - пізнавальний інтерес пов'язаний із з’ясуванням причинно-наслідкових зв'язків, які пояснюють суть об'єкту пізнання (учні дають запитання типу „Чому?”, „Як?”);

4.    дуже високий - пізнавальний інтерес пов'язаний із прагненням учня поділитися одержаними знаннями зі своїми товаришами (самостійно шукає додаткову інформацію і у спілкуванні прагне познайомити з нею своїх товаришів).

Узагальнення одержаних даних представлено у систематизуючій таблиці 1.4.

Таблиця 1.4.

Порівняльний аналіз динаміки рівня пізнавальної активності молодших школярів у процесі експериментальної роботи.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13