Формування знань про тварин в учнів 3 класу на уроках "Я і Україна. Природознавство"

– Чим відрізняються між собою зображені птахи?

– Що спільного у зовнішній будові птахів?

Птахи надзвичайно різноманітні. Серед них є карлики і є велетні. Найменшою у світі пташкою є бджолине колібрі (довжина 57 мм, маса близько 2 г). Найбільшим у світі птахом є африканський страус (висота до 3 м, маса 150 кг). Найменший в Україні птах – корольок червоноголовий – має масу лише 5 г, а найбільший – дрохва – 20 кг.

Проте, якими б не були птахи за розмірами чи забарвленням тіла, у всіх птахів тіло вкрите пір’ям. Це їх істотна ознака, за якою птахи відрізняються від усіх інших тварин. Пір’я добре захищає птахів від холоду, передні кінцівки перетворилися на крила, що дозволяє їм літати, на голові є міцний дзьоб, який допомагає захоплювати і подрібнювати їжу.

– Де можна зустріти птахів? Де вони живуть? (Птахів можна зустріти всюди. Немає такого куточка на Землі, де б не було птахів. Вони є і в сухих пустелях, і у вічних снігах, і високо в горах. Живуть птахи в лісах, на полях, луках, болотах та водоймах.)

– Яке значення птахів у природі?

Птахи – корисні тварини. Багато їх живиться комахами, їхніми личинками та гризунами, знищуючи тим самим шкідників поля і лісу.

Наприклад, синиця з’їдає за день комах стільки, скільки важить сама. Шпак тільки за сніданок поїдає 50–60 комах. Ластівка за літо з’їдає до 1 млн. комах. Будь-яке пташеня з’їдає за день їжі більше, ніж важить саме. Грак за рік знищує до 8 тис. дротяників – черв’яків, які підточують коріння культурних рослин. Птахи розносять насіння рослин. Без пташиного щебету природа стала б сумною і непривітною.

– Чим корисні птахи для людини? (М’ясо і яйця птахів – цінні продукти харчування. З птахів отримують пір’я, пух, жир.)

6. Розповідь з елементами бесіди і практичної роботи з метою формування поняття «звірі».

– Щоб довідатися, хто належить до наступної групи тварин, відгадайте загадки:

Влітку медом ласував,

Досхочу малини мав.

А як впав глибокий сніг,

Позіхнув і спати ліг.               (Ведмідь)

Сіренька, маленька,

хоч якого кота з місця стягне.        (Миша)

В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має,

Їй на місці не сидиться,

А зовуть її …                         (Лисиця)

З рогами, а не бик,

Доять, а не корова,

Кору обдирає, а кошики не плете.           (Коза)

– Щоб дізнатись, як називається група, до якої належать ці тварини, складіть слово із поданих букв:

ІЗРІВ                  (Звірі)

– Виконайте практичну роботу, описану у підручнику на с. 137.

За будовою тіла, розмірами і зовнішнім видом звірі дуже різноманітні. Є звірі-гіганти і є звірі-карлики. Зокрема, у землерийки білозубки довжина тіла 4 см, її маса менше 2 г. А синій кит має довжину тіла 33 м і масу 150 т.

Звірів легко розпізнати серед інших тварин по тому, що їхнє тіло вкрите волоссям (шерстю), яке надійно захищає від холоду. Звірі народжують малят живими і вигодовують материнським молоком. Ці ознаки є істотними ознаками звірів.

– Де живуть звірі? Де їх можна зустріти? (Звірі є всюди. Вони лазять по деревах (білка, куниця), бігають по землі (козуля, заєць, лисиця), плавають у воді (видра, дельфін, кит), літають (летючі миші) і лазять під землею (кріт, землерийка).)

Залежно від того, де живуть звірі, змінюється форма їхнього тіла. У водяних звірів форма тіла рибоподібна, кінцівки перетворились на ласти. У летючих мишей передні кінцівки, більша частина задніх і хвіст сполучені шкіряною перетинкою у вигляді пташиних крил.

– Яке значення мають звірі у житті людини? (Звірі дають людям молоко, м’ясо, жир, шкіру, шерсть, хутро. Їх використовують як робочу силу.)

Закріплення засвоєних знань, умінь та навичок.

1. Пізнавальні завдання для застосування знань.

1. Заповніть таблицю.

2. Запишіть назви тварин і груп, до яких вони належать.

3. Назвіть представників комах, риб, земноводних, плазунів, птахів, звірів.

Тема. Способи живлення тварин. Ланцюги живлення

Мета: формувати поняття «рослиноїдні тварини», «хижі тварини», «всеїдні тварини»; формувати уявлення про ланцюги живлення тварин; розвивати вміння встановлювати взаємозв’язки у природі між живими організмами, складати ланцюги живлення, робити висновки, доводити твердження; виховувати прагнення до пізнання тваринного світу, бережне ставлення до природи на основі осмислення взаємозв’язків у ній, любов до тварин.

Обладнання: ілюстрації із зображенням тварин різних систематичних груп, металічний ланцюжок.

Хід уроку

Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

– Якими ознаками тварини відрізняються від рослин? (Тварини відрізняються від рослин способом живлення і здатністю переміщуватися з одного місця на інше.)

– Як живляться рослини? (Рослини самі виробляють собі поживні речовини (крохмаль і цукор) у листках на світлі з води і вуглекислого газу.)

– Як живляться тварини? (Тварини живляться готовими поживними речовинами: рослинами або іншими тваринами.)

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, чим живляться тварини, на які групи вони поділяються за способом живлення, що таке ланцюги живлення, з яких ланок вони складаються.

Вивчення нового матеріалу.

1. Бесіда з елементами розв’язання проблемної ситуації з метою формування понять «рослиноїдні тварини», «хижі тварини», «всеїдні тварини».

– Розгляньте тварин, зображених на малюнках у підручнику на с. 138, прочитайте їх назви.

– Чи можна їх об’єднати в одну групу? Якщо можна, то назвіть її і доведіть правильність своєї думки.

Тіло цих тварин вкрите шерстю, а це істотна ознака звірів. Тому, зображених тварин можна об’єднати в одну групу. Миша, видра і бурий ведмідь належать до звірів.

Але не дивлячись на те, що всі ці тварини належать до звірів, їх можна розділити на три групи, як вони зображені на малюнку.

– Що зображено на малюнку під мишею? (Пшениця, жито чи ячмінь.)

– Поміркуйте, чому. (Тому, що миша живиться цими рослинами.)

Тварини, які живляться рослинами, називаються рослиноїдними.

– Що зображено на малюнку під видрою? (Жаба, риба, рак, ставковик.)

– Поміркуйте, чому. (Тому, що видра живиться цими тваринами.)

Тварини, які живляться іншими тваринами, називаються хижими.

– Що зображено на малюнку під бурим ведмедем? (Рослини (малина; гриб) і тварини (риба і мед).)

– Поміркуйте, чому. (Тому що бурий ведмідь живиться рослинами, грибами і тваринами.)

Тварини, які живляться рослинами і тваринами, називаються всеїдними.

– То, на які групи поділяються звірі за способом живлення? (За способом живлення звірі поділяються на рослиноїдні, хижі і всеїдні.)

(Вчитель малює на дошці таблицю.)

– Пригадайте, на які ще групи, крім звірів, поділяються тварини.

– Чим живляться комахи? Чи є серед них рослиноїдні, хижі чи всеїдні? Наведіть приклади. (Комахи живляться різноманітною їжею. Серед них є рослиноїдні – травневий хрущ, сарана, колорадський жук; хижі – сонечко, бабка, жужелиця; всеїдні – тарган, мураха, муха. Отже, комахи є рослиноїдні, хижі, всеїдні.)

(У таблицю на дошці вчитель дописує по одному представнику комах.)

– Чим живляться риби? Чи є серед них рослиноїдні, хижі і всеїдні? Наведіть приклади. (Риби живляться різноманітною їжею. Рослиноїдні – товстолобик, білий амур; хижі – щука, окунь; всеїдні – карась, короп. Отже, серед риб є рослиноїдні, хижі та всеїдні.)

(У таблицю на дошці вчитель дописує по одному представнику риб.)

– Чим живляться земноводні? Чи є серед земноводних рослиноїдні, хижі і всеїдні? Наведіть приклади. (Серед земноводних немає рослиноїдних і всеїдних. Всі земноводні – хижаки. Жаби, ропухи, тритони живляться здебільшого комахами та їх личинками, слизнями.)

(У таблицю на дошці вчитель дописує одного представника земноводних.)

– Чим живляться плазуни? Чи є серед них рослиноїдні, хижі і всеїдні? Наведіть приклади. (Більшість плазунів – хижаки. Ящірка живиться комахами, гадюка – мишами. Рослиноїдними є черепахи, які живуть на суші, наприклад, степова черепаха.)

(У таблицю на дошці вчитель дописує по одному представнику плазунів.)

– Чим живляться птахи? Чи є серед птахів рослиноїдні, хижі і всеїдні? Наведіть приклади. (Птахи живляться різноманітною їжею. Серед них є рослиноїдні – сойка, голуб; хижі – сова, ластівка; всеїдні – горобець, дятел. Отже, птахи є рослиноїдні, хижі та всеїдні.)

(У таблицю на дошці вчитель дописує по одному представнику птахів.)

Отже, за способом живлення представників різних груп тварин можна поділити на: рослиноїдних, хижих і всеїдних.

2. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про ланцюги живлення.

– Поміркуйте, чи зможуть існувати лисиці, якщо не стане мишей. Чому? (Лисиці не зможуть існувати, якщо зникнуть миші, тому що вони хижаки, які живляться в основному мишами.)

– Поміркуйте, чи зможуть існувати миші, якщо не стане рослин. Чому? (Миші не зможуть існувати, якщо зникнуть рослини, тому що вони рослиноїдні тварини.)

Отже, тварини живляться рослинами або іншими тваринами, тобто пов’язані між собою. Тому вчені кажуть, що живі організми з’єднані у ланцюги живлення.

– Як ви розумієте слово «ланцюг»? (Вчитель демонструє металічний ланцюжок.)

Ланцюг – це ряд з’єднаних між собою ланок. Саме у такий ланцюг тісно пов’язані між собою в природі живі організми.

– Розгляньте схему ланцюга живлення, зображену в підручнику на с. 139.

– Чим живиться попелиця? До якої групи за способом живлення належить попелиця? (Попелиця живиться соком калини – це рослиноїдна тварина.)

– Чим живиться сонечко? До якої групи за способом живлення належить сонечко? (Сонечко живиться попелицями – це хижа комаха.)

– Чому перед калиною нічого не зображено? Чим живиться калина? (Калина не споживає готової їжі. Вона, як і всі рослини, сама виробляє собі поживні речовини у листках на світлі з води і вуглекислого газу. Тому першою ланкою у ланцюгу живлення завжди стоїть рослина.)

– Хто є другою ланкою у ланцюгу живлення? (Другою ланкою завжди є рослиноїдні тварина.)

– Хто є третьою ланкою у ланцюгу живлення? (Третьою ланкою завжди є хижа тварина.)

Закріплення засвоєних знань, умінь та навичок.

1. Пізнавальні завдання для застосування знань.

1. Користуючись малюнками, заповніть таблицю.

2. Користуючись малюнками, складіть і запишіть ланцюги живлення.

3. Дайте відповіді на запитання:

– Що станеться, якщо зникне одна з ланок ланцюга живлення? (Якщо ланцюг живлення розірветься, порушаться взаємозв’язки у природі і можуть зникнути багато тварин.)

Тема. Розмноження тварин у природі

Мета: формувати уявлення про розмноження і розвиток комах, риб, земноводних, плазунів, птахів, звірів; розвивати спостережливість, вміння порівнювати, робити висновки, доводити твердження; виховувати допитливість, прагнення до пізнання тваринного світу, дбайливе ставлення і любов до тварин.

Обладнання: ілюстрації із зображенням тварин різних систематичних груп.

Хід уроку

Актуалізація опорних знань учнів. Повідомлення теми уроку.

– Чим живляться хижі тварини? (Хижі тварини живляться іншими тваринами.)

– То чому не зникають тварини, якими живляться хижаки? Яка ознака живих організмів дозволяє цим тваринам існувати? (Тварини, як і всі живі організми, здатні розмножуватися.)

– Чи спостерігали ви, як тварини турбуються про своє потомство?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про те, як розмножуються і розвиваються комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи і звірі.

Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь із метою формування уявлення про розмноження комах.

– Розгляньте в підручнику на с. 141 малюнок, на якому зображено розвиток комах на прикладі метелика білана капустяного.

Комахи розмножуються, відкладаючи яйця. З яєць розвиваються личинки. У метеликів, комарів, мух, бджіл, мурашок, джмелів вони не подібні на дорослих комах: у метеликів – це гусінь; у мухи вони схожі на черв’яка. Личинки дуже багато їдять, тому швидко ростуть. Їжа личинок відрізняється від їжі дорослих комах. Наприклад, метелик білан капустяний живиться нектаром, а його гусінь – листям капусти.

Через деякий час личинки перетворюються на нерухомі лялечки, з яких з’являються комахи, схожі на своїх батьків.

Лялечки є не у всіх комах. Наприклад, лялечок немає у коників, попелиць, бабок. З яєць розвиваються личинки схожі на дорослих комах, лише значно менші і без крил. Личинки цих комах живляться тією ж їжею, що і дорослі комахи, ростуть і перетворюються на дорослих комах.

Комахи відкладають яйця у воду (комарі, бабки), у ґрунт (коники, хрущі, цвіркуни), на листя рослин (колорадський жук, попелиці, метелики), під кору дерев (жуки-короїди, жуки-вусачі), у спеціально збудовані комірки (бджоли, оси, джмелі).

Отже, комахи розмножуються відкладаючи яйця. Перед появою на світ із комахами відбуваються перетворення. В одних комах розвиток більш складний. Він відбувається у такому порядку. (Вчитель записує на дошці схему):

Комаха ® Яйце ® Личинка ® Лялечка ® Комаха

В інших комах розвиток простіший, бо немає лялечки:

Комаха ® Яйце ® Личинка ® Комаха

2. Розповідь із метою формування уявлення про розмноження риб.

– Розгляньте малюнок у підручнику на с. 141, де зображено розвиток риб.

Навесні до початку літа риби розмножуються, відкладаючи ікру у воду, на дно водойм або на підводні рослини. З ікринок поступово розвиваються мальки, які схожі на дорослих риб. Мальок росте і перетворюється на дорослу рибу.

Більшість риб відкладає дуже багато ікри (наприклад, короп від 100 тис. до 1 млн. ікринок). Причиною такої великої плодючості риб є те, що більшість риб не турбується про своє потомство. Ікринки і мальок у природі підстерігає не одна небезпека, ними живляться риби, земноводні, птахи. Вчені підрахували, що в деяких риб дорослою стає лише 1 особина із 1000 мальків.

3. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про розмноження земноводних.

– Розгляньте у підручнику на с. 142 малюнок, на якому зображено розвиток земноводних на прикладі жаби.

Навесні у ставках, озерах, на річках чути справжні жаб’ячі концерти – це означає, що в них почався період розмноження. Розмножуються жаби, відкладаючи до 8 тис. ікринок у воду чи на підводні рослини, у тих місцях, які добре прогріваються сонячними променями. Через 8–10 днів з ікринок виходять пуголовки.

– На кого зовні подібні пуголовки?

Пуголовки схожі на риб: у них немає ніг, органом руху є хвіст. Вони подібні на риб не лише зовні, пуголовки, як і риби, дихають розчиненим у воді киснем.

– Пригадайте, чим живляться жаби.

На відміну від жаб, які є хижаками, пуголовки живляться рослинною їжею, зішкрібаючи роговими щелепами стебла підводних рослин.

Через деякий час у пуголовка з’являються ноги, хвіст щоразу стає меншим і зовсім зникає. Якщо поспостерігати за пуголовками в цей період, то можна побачити, що вони підпливають до поверхні води. Справа у тому, що пуголовки, які підросли, дихають киснем повітря.

Нарешті настає день, коли маленькі жабенята виповзають на берег, вони ростуть і стають дорослими жабами. Розвиток жаби з ікринки триває 2–3 місяці.

4. Розповідь із метою формування уявлення про розмноження плазунів.

– Розгляньте малюнок у підручнику на с. 143, на якому зображено розвиток плазунів на прикладі черепахи.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9