Вивчення теми "Прикметник" як засіб формування пізнавальної активності молодших школярів

Цікавими для дітей будуть різноманітні конкурси на краще образне слово, «хвилинки творчості» (хто точніше, емоційніше, яскравіше опише предмет, явище або придумає твір) [32, 79].

У 3-4-му класах розпочата робота ускладнюється новими завданнями, вправами на влучність вживання слова, самостійним конструюванням словосполучень, речень. Ширше використовують також готові тексти для аналізу, різноманітних вправ, розвитку зв'язного мовлення.

Новим і складним завданням цього періоду є вивчення граматичних категорій прикметника, тобто роду, числа і відмінка.

Вивчаючи рід прикметників, учні мають засвоїти, що:

- прикметники в однині змінюються за родами;

- рід прикметника залежить від іменника, з яким прикметник пов’язаний;

- прикметники чоловічого роду відповідають на питання який? і мають закінчення -ий(-ій);

- прикметники жіночого роду відповідають на питання яка? і мають закінчення -а(-я); прикметники середнього роду відповідають на питання яке? і мають закінчення -е(-є);

- у множині прикметники за родами не змінюються.

Вивчаючи іменник, діти усвідомили, що він за родами не змінюється, але має рід. Під час вивчення прикметника слід показати учням, що на відміну від іменника прикметник змінюється за родами і що рід прикметника зумовлюється родом іменника, разом з яким прикметник утворює словосполучення. З цією метою учитель може організувати спостереження за словосполученнями, у яких іменники поєднуються з одним і тим же прикметником. Як один із варіантів такої роботи може бути, наприклад, демонстрація малюнків, на яких зображені червоний галстук, червона стрічка, червоне яблуко. Учні повинні записати назви предметів та їх ознак, визначити рід іменників і відповідно прикметників, виділити закінчення в них.

Отже, при визначенні роду прикметників учні засвоюють такий порядок дій: 1) знаходжу іменник, з яким зв'язаний прикметник; 2) визначаю рід цього іменника; 3) за родом іменника установлюю рід прикметника [49, 55].

Для того, щоб показати, що у множині прикметники за родами не змінюються, можна запропонувати дітям дописати закінчення прикметників у таких словосполученнях: червон... галстуки, червон... стрічки, червон... яблука. Учням неважко помітити, що у множині прикметник має одну й ту ж форму, а отже, за родами не змінюється.

Вивчаючи число прикметників, діти повинні усвідомити, що:

- прикметники, як і іменники, мають два числа - однину і множину;

- прикметники завжди стоять у тому числі, що й іменники, з якими прикметники пов'язані.

3 терміном «число» учні вперше зустрічаються саме в З класі, однак ще в 2 класі вони вчаться практично змінювати прикметники разом з іменниками за зразком «один - багато». Така підготовча робота створює грунт для розуміння того, що число прикметника не самостійна, а повністю залежна від іменника категорія. Розділити за принципом «один - багато» можна тільки предмети, а не ознаки, ознака ж приписується одному предметові (прикметник в однині) або групі предметів (прикметник у множині). Щоб діти усвідомили цю особливість числа прикметників, учитель може провести таку, наприклад, роботу: демонструється два малюнки (на одному з них зображена одна червона троянда, на другому - кілька троянд такого ж кольору). Діти одержують завдання утворити за кожним із малюнків словосполучення, до складу яких входять, іменник і прикметник - назва кольору. Учитель веде бесіду:

- Скільки троянд зображено на першому малюнку? (Одна.) А на другому? (Кілька, багато.)

- Скільки кольорів ви бачите на малюнках? (Один.) Так діти приходять до висновку, що однина/множина іменників, зумовлена кількістю предметів, а однина/множина прикметників визначається не кількістю ознак, а числом іменника, від якого прикметник залежить [55, 92].

Знайомлячись з відмінюванням прикметників, учні повинні усвідомити, що відмінок прикметника визначається за відмінком іменника. Показати це можна на таблиці відмінкових закінчень прикметників чоловічого й середнього родів і відмінкових закінчень прикметників жіночого роду. Робота з таблицями дасть учням змогу простежити за тим, як змінюються прикметники за відмінками, і запам'ятати відмінкові питання прикметника. Учні помітять, що відмінкові закінчення іменника і зв'язаного з ним прикметника різні, визначити відмінок прикметника можна за відмінком іменника, відмінкове закінчення прикметника збігається із закінченням питання, на яке він відповідає (який? - зелений, якого? - зеленого).

Виконання різних тренувальних вправ на визначення відмінків прикметників і правильне вживання їх відмінкових форм у словосполученні й реченні слід поєднувати із систематичною роботою над розвитком усного і писемного мовлення молодших школярів [55].

Отже, вся система роботи з граматичними категоріями прикметника націлена на усвідомлення учнями особливостей цієї частини мови порівняно з іменником і на розвиток умінь користуватися прикметниками в різних мовленнєвих ситуаціях. 3

Таким чином, ми можемо зробити висновок, що методика роботи над прикметником у початкових класах має такі основні напрямки:

- лексичний (робота над синонімами, антонімами, словами з прямим і переносним значенням);

- граматичний (визначення граматичних категорій прикметника - роду, числа і відмінка прикметника);

- напрямок тексту (вживання прикметників у розповіді, описі та міркуванні).

Працюючи над цими основними напрямками з метою формування і розвитку пізнавальної активності, слід використовувати вправи різноманітного характеру (трансформаційного, пізнавального, творчого, комунікативного) на:

·        виділення прикметників з висловлювання;

·        добір прикметників, прикметників-синонімів, прикметників-антонімів;

·        розуміння прикметників, що вживаються у прямому й переносному значенні;

·        визначення граматичних категорій прикметника;

·        вживання прикметників у словосполученні і реченні;

·        використання прикметників у різних типах тексту: розповіді, описі та міркуванні.

Правильний і різноманітний добір таких завдань забезпечить посилення інтересу учнів до знань, а отже сприятиме формуванню їх пізнавальної активності, допоможе розкрити цінність практичного оволодіння мовою й мовленням, а також сприятиме розкриттю багатства української мови. З їх допомогою діти вчаться усно і письмово описувати навколишнє середовище, природу на основі власних спостережень, добирати матеріал до твору.

Різноманітність вправ і завдань лексичного, граматичного напрямку та напрямку тексту представлені у Додатку А.

У § 1.1 ми звертали увагу на те, що найважливішим засобом активізації пізнавальної діяльності школярів є раціональне поєднання дидактичної гри і навчання. Відомо, що у дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ. Без гри дітям жити нудно, нецікаво. В грі діти перевіряють свою силу і спритність, у них виникає бажання фантазувати, відкривати таємниці і прагнути чогось прекрасного. Гра у навчанні є своєрідним епіцентром активізації навчання, формування й розвитку пізнавальної активності школярів, формування в них позитивного ставлення до процесу і результатів своєї праці [67].

Тому цікавим для дітей під час вивчення прикметника є, безперечно, ігри. Для вивчення даної теми можна запропонувати ігри, які представлені у Додатку B. Саме такі ігри слід пропонувати дітям, особливо при вивченні граматичних категорій прикметника, які є для дітей «сухим» матеріалом.

Для підвищення інтересу учнів, а отже формування і розвитку пізнавальної активності, важливу роль відіграють нестандартні уроки, наприклад, уроки-подорожі. (Наприклад, у місто прикметників разом з Дідом Морозом і Снігуронькою). На такому уроці можна використати такі вправи і завдання, які пропонує вчитель А.В.Алексейчук (смт Першотравенськ, Житомирська обл.):

1. - Діти, давайте ми з вами допоможемо прикрасити ялинку в місті прикметників. Подумайте, якими словами можна охарактеризувати ялинку? Яка вона, лісова красуня?

(Діти називають прикметники, записують їх у зошити і на дошці. Ялинка - молоденька, струнка, вічнозелена, красива, пухнаста, приваблива, казкова, загадкова, сяюча, дивовижна, новорічна.)

2. - Ой, яка вона буде гарна та красива! Скільки на ній з’явиться іграшок! Тож запишіть назви ялинкових прикрас разом з їхніми ознаками.

(Діти самостійно виконують завдання. Той, хто за відведений час запише більшу кількість словосполучень - виграє).

Наприклад: цирковий слоник, іграшкова шапочка, сяюча зірочка, лісові грибочки, чудова снігуронька, золота рибка…

3. - До Діда Мороза прийшов хлопчик і прочитав йому свій твір. Ось він.

Ліс. … вечір. У … … кожухах сплять ялинки. … замети вкрили … пеньки та … … листя. Скоро … вовчі очі виглянуть із … хащі.

(зимовий, білий, пухнастий, снігові, старі, яскраве, осіннє, голодні, лісової)

-        Чи сподобався він вам?

-        Що потрібно додати, щоб твір став кращим?

-        До якої частини мови належать ці слова?

-        Зробіть висновок. Запишіть утворений текст, додаючи слова із довідки.

4. Проблемна ситуація. - Діти, допоможіть розв’язати Діду Морозу суперечку про те, який буває сніг.

Ранок відповідає - золотий, небо говорить - блакитний, старій ялині здається, що синій, куріпка думає, що теплий, вечірній зірці він бачиться червоним.

- А вам, діти?

Переконайте всіх, який же насправді буває сніг.

5.      Дід Мороз і Снігуронька хочуть дати вам різні завдання.

1-а група. Доповни речення.

Промчала на конях (яка?) зима. Подарувала (які?) діаманти (яким?) берізкам і (яким?) соснам.

Ліс взимку - це (яка?) країна. (Яка?) краса перехоплює подих.

Довідка: білокрила, крижані, білокорим, зеленим, незвичайна, дивна.

2-а група. Скласти невеличке оповідання за опорними словами.

Чарівна зима, пухнасті сніжинки, зачарований велетень, тепла ковдра, снігові шапки.

3-я група. Скласти вірш за римами.

а) зима - чарівна б) навкруги - сніги

сніжок - дружок                     холоди - в льоди

7. - Дід Мороз приніс нам чарівну скриньку. А в цій скриньці завдання, щоб працювати групами. Із слів, що знаходяться в конверті, потрібно скласти прислів’я. Запишіть його, підкресливши прикметники.

1-а група. Мала праця краща за велике безділля.

2-а група. Праця має гіркий корінь, та солодкий плід.

3-я група. Правда солона, а брехня солодка.

4-а група. З маленького насіннячка виростає велике дерево.

5-а група. Краще добра стежка, ніж поганий шлях.

6-а група. І чорна корова біле молоко дає [9].

У попередньому параграфі (2.1.) ми також дослідили, проаналізували підручники для 3-ого і 4-ого класу та дійшли висновку, що вони характеризуються недостатньою кількістю завдань і вправ на узагальнення і систематизацію. Тому пропонуємо такі види вправ:

а) на систематизацію:

1. Виписати в одну колонку словосполучення прикметників з іменниками у прямому значенні, а в другу - в переносному. Визначити рід і число прикметників.

Ясне сонце, пухнастий сніг, дикий виноград, шовкові нитки, чисте поле, шовкові кучері, польові квіти, блакитний вогонь, чорна ніч, залізна лопата, привітний погляд, чарівна усмішка, яблуневі квіти.

2. Випишіть спочатку підряд у колонку ті словосполучення, де в закінченнях прикметників треба вставити букву і, а потім ті, де треба вставити літеру и.

Мудр…й людині, учнівськ…х зошитів, вчорашн…х уроків, у чітк…й послідовності, широк…м полем, сталев…ми плугами, у гаряч…й час, на струнк…й тополі, у лелечин…м гнізді, осінн…й день, айвов…й сік, у строкат…х лісах, у ллянн…й сорочці, з весел…м настроєм.

У прикметниках підкресліть другу від початку букву. З цих букв ви прочитаєте відому пораду Т.Г.Шевченка. (Учітесь, читайте…) Запишіть її.

3. Прочитайте записаний на дошці вірш. Перепишіть текст у зошити. Підкресліть прикметники разом з іменниками, які вони характеризують. Запишіть подані прикметники, помістивши їх у відповідну колонку:

Прикметники, вжиті     Прикметники, вжиті

в прямому значенні            в переносному значенні

Буду я навчатись мови золотої….

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою. (А.Малишко)

Поясніть, як вирозумієте значення словосполучення мова золота та потічок веселий?

4. Відгадайте загадку.

Хто наткав полотна

Аж від лісу до вікна?

І сміється, задається:

- Ось така ширина! (Зима)

Підберіть синоніми-прикметники до іменника зима і запишіть. (Наприклад, холодна, морозна, студена). Розмістіть прикметники у порядку наростання ознаки.

5. У наведених групах синонімів розмісти слова у порядку зростання міри якості.

Теплий, пекучий, гарячий; похмурий, засмучений, сумний; відомий, славнозвісний, видатний; талановитий, обдарований, здібний.

(Теплий, гарячий, пекучий; засмучений, сумний, похмурий; відомий, видатний, славнозвісний; здібний, обдарований, талановитий.)

б) на узагальнення:

1. Поясніть значення прикметника веселий, ласкавий у словосполученнях:

Веселий хлопчик, весела прогулянка, весела хата, веселе сонечко, весела весна, веселий гай, веселі діти; ласкавий промінь, ласкаве сонце, ласкавий погляд, ласкава усмішка, ласкаві очі, ласкава дівчина.

2. Прикметник - це частина мови, що означає...

а)      ознаку дії;

б)      назву предмета;

в)      назву ознаки предмета.

3. Про що можна довідатись із закінчень прикметників?

Відповіді: 1) за закінченням можна визначити, до якого роду належить прикметник; 2) можна встановити, яким членом речення є прикметник; 3) можна дізнатися, з яким іменником пов'язаний прикметник.

4. Прочитати прикметники. Як вони називаються?

Спритний, жвавий, рухливий, прудкий.

Відповіді: І) синоніми; 2) антоніми; 3) споріднені слова.

5. У якому відмінку вжито прикметники в поданому реченні?

У високому холодному небі повільно пливуть хмари.

Відповіді: 1) у родовому; 2) у давальному; 3) у місцевому.

6. Які прикметники доцільно використати для художнього опису рушника?

Відповіді: 1)довгий, широкий, білий; 2) новий, дорогий, імпортний, смугастий; 3)лляний, український, чудовий, барвистий.

7. Прочитай речення.

Яке може бути українське небо, як не синє, чисте, аж душа в радощах розпливається.

У даному реченні тільки прикметниками є - ...

а)      небо, радощах, чисте;

б)      українське, душа, синє;

в)      українське, синє, чисте.

8. Прикметники не змінюються...

а)      за числами;

б)      за відмінками;

в)      за родами (у множині).

9. За допомогою яких суфіксів утворили прикметники від названих іменників?

Суми, гора, село, Буковина.

а)      -ськ-;

б)      -зьк-;

в)      -цьк-.

10. Визначити рід прикметників.

Глибокий (ставок), глибока (річка), глибоке (озеро), широке (поле), широка (дорога), широкий (степ).

11. Утворити словосполучення прикметників з іменниками. Визначити рід.

Прохолодний (ранок, повітря, осінь). Класний (дошка, журнал, приміщення).

12. Записати групами прикметники-синоніми.

Мокрий, гарний, красивий, вогкий, жорстокий, сирий, хороший, чарівний, безжалісний, лютий, елегантний, розкішний, звірячий, чудовий, нелюдський.

Вправи різноманітного характеру, безперечно, допомагатимуть учням усвідомити, що прикметники надають нашим висловлюванням образності, точності, емоційності. Робота над прикметником вироблятиме в учнів естетичне бачення навколишньої дійсності, високу культуру мислення, породжуватиме почуття творчої радості, формуватиме пізнавальну активність молодших школярів, а також формуватиме їх граматичні та мовленнєві вміння.

2.2 Організація, зміст та перевірка ефективності вивчення теми «Прикметник» як засобу формування пізнавальної активності учнів

З метою виявлення рівня пізнавальної активності учнів під час вивчення теми «Прикметник» було проведено дослідження. Воно направлене на виявлення і створення умов, ситуацій і системи спеціальних дій, що визначають підвищення рівня пізнавальної активності молодших школярів, а також на виявлення тих змін, які відбуваються під впливом цього процесу. Таким чином, у полі зору нашого дослідження знаходиться як процес діяльності, так і його результат.

Дослідження проводилося у 3 етапи:

І етап - констатувальний експеримент

ІІ етап - формувальний експеримент

ІІІ етап - підсумковий експеримент

На початковому етапі було визначено об'єм дослідження і проблему, вивчалася психолого-педагогічна і методична наукова література з цього питання, досвід роботи вчителів початкових класів, формулювалась гіпотеза і завдання дослідження.

На наступному етапі розроблялися шляхи реалізації гіпотези і матеріали експериментального дослідження, проводився експеримент з метою перевірки гіпотези, продовжувалось вивчення наукової літератури з цього питання.

На підсумковому етапі робилися висновки щодо ефективності запропонованої нами методики вивчення прикметника.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13