Вивчення теми "Прикметник" як засіб формування пізнавальної активності молодших школярів

Експериментальне дослідження проводилось у загальноосвітній школі №7 та загальноосвітній школі №12 м. Тернополя. Експериментальними класами було визначено 3-А клас загальноосвітньої школи №7 та 4-Б клас загальноосвітньої школи №12. Контрольними класами було визначено 3-Б клас загальноосвітньої школи №7 та 4-А клас загальноосвітньої школи №12. Експериментальні класи охоплюють 54 учні, а контрольні класи - 56 учні.

На констатувальному етапі проводився зріз знань у третіх і четвертих класах, для виявлення рівня засвоєних знань учнів. Для цього спочатку учням 3 класу пропонувалися з підручника вправи на визначення рівня вироблених в учнів відповідних груп умінь (вправи 85, 90, 92, 93, 103, 108, 111, 112 підручника рідної мови авторів М.С.Вашуленко, О.І.Мельничайко). Якісний аналіз проведеного дослідження у 3 класі подано у таблиці:

Таблиця 1. Визначення рівня вироблених в учнів 3класів груп умінь

Як бачимо, результати дослідження свідчать про те, що в учнів як експериментального, так і контрольного класів, достатньо сформовані певні групи вмінь, але в деяких школярів спостерігається недостатній рівень засвоєння змісту матеріалу, який вивчається.

Загалом учні володіють вміннями виділяти прикметники з тексту, добирати антоніми. Проте антонімічний ряд не відзначається різноманітністю. Іноді школярі замінюють антоніми синонімами, що пояснюється невірним розумінням значення окремих прикметників або ж незнанням теоретичного матеріалу.

З іншого боку, молодші школярі володіють умінням підбирати прикметники до іменників, можуть описувати предмет візуально і за уявленнями, складати словосполучення і речення, використовуючи прикметники, але все ж таки, відсоток дітей з середнім і низьким рівнем знань досить високий.

Дітям також було запропоновано довільний вибір завдань. Визначення прагнення учнів до виконання завдань відображено в таблиці:

Таблиця 2. Прагнення третьокласників до виконання завдань

Дані таблиці свідчать про те, що більшість третьокласників віддають перевагу завданням на виділення прикметників з тексту, а найменший відсоток дітей надають перевагу завданням на вживання прикметників у словосполученнях і реченнях та на встановлення граматичного зв’язку між прикметниками та іменниками. Очевидно, учні прагнуть виконувати легші завдання, таким чином ігноруючи завдання більшої складності. Це свідчить про їхню недостатньо сформовану мотивацію до виконання таких типів завдань, відсутність пізнавального інтересу й вольових зусиль.

Одним із завдань нашого дослідження було визначити рівень пізнавальної активності молодших школярів. Оцінювання здійснювалося за такими критеріями:

Високий рівень: у дітей наявний стійкий, глибокий інтерес до матеріалу, що вивчається, вони не потребують спеціального стимулювання; діти прагнуть працювати самостійно, при цьому показують глибоке знання матеріалу; учні здатні самостійно конструювати об’єктивно нову орієнтовну основу діяльності, у процесі якої одержується нова інформація; вони також характеризуються творчою самостійністю, креативним рівнем сформованості пізнавального інтересу, вольовими зусиллями; діти дуже уважні на уроці і намагаються осягнути першопричину, знайти відповіді на запитання, які зацікавили;

Середній рівень: у дітей наявний епізодичний, нестійкий інтерес до матеріалу, що вивчається; учні виконують завдання, однак, зіткнувшись із труднощами, не доводять його до завершення; в них недостатньо сфомовані уміння переносити один раз побудований алгоритм розв’язання на аналогічне завдання; є бажання працювати самостійно, але вони прагнуть виконувати завдання за зразком, порівняно легші завдання.

Низький рівень: в учнів відсутня цікавість до вивчення матеріалу, проявляється короткочасне позитивне ставлення до нього, що пов’язане із стимулювальною дією вчителя у процесі навчання; відсутній прояв самостійності та ініціативності; наявні суттєві прогалини у знаннях; у дітей несформовані уміння переносити один раз побудований алгоритм розв’язування завдань на аналогічне завдання; вони характеризуються частими відволіканнями на уроці і небажанням працювати самостійно.

Таблиця 3. Рівні пізнавальної активності учнів

За даними таблиці можна зробити висновок, що у більшості молодших школярів наявний середній рівень пізнавальної активності. Проте є досить великий відсоток дітей в експериментальному класі, які характеризуються низьким рівнем пізнавальної активності.

Таке ж дослідження ми провели у 4 класі. Для цього учням пропонувалися з підручника вправи на визначення рівня вироблених в учнів відповідних груп умінь (вправи 201, 202, 204, 206, 214, 215, 224, 249, підручника рідної мови авторів М.С.Вашуленко, С.Г.Дубовик, О.І.Мельничайко, Л.В.Скуратівський). Якісний аналіз проведеного дослідження у 4 класі подано у таблицях:

Таблиця 4. Уміння добирати близькі за значенням прикметники (синоніми)

Таблиця 5. Уміння визначати рід, число і відмінок прикметників

Таблиця 6. Уміння поширювати речення прикметниками

Таблиця 7. Уміння використовувати прикметники у текстах різних типів

Результати дослідження свідчать про те, що в учнів як експериментальних, так і контрольних класів, достатньо сформовані певні групи вмінь, але в деяких школярів спостерігається недостатній рівень засвоєння змісту матеріалу.

В цілому учні вміють добирати синоніми, але їхній синонімічний словник недостатньо багатий. Бувають випадки, коли школярі замінюють синоніми антонімами (так як і в 3класі), що пояснюється невірним розумінням значення окремих прикметників і незнанням теоретичного матеріалу.

З іншого боку, молодші школярі не завжди вірно визначають граматичні категорії прикметника, особливо важко їм з роботою над відмінюванням. Це може бути пов’язано з недостатньою кількістю вправлянь або з їх нерізноманітністю, що призводить до зниження зацікавленості, пізнавального інтересу, мотивації і відповідно збільшення відсотка дітей зі середнім та низьким рівнем знань.

Учні краще складають описи і розповіді, а скласти міркування на задану тему виявилося складним завданням. Вони можуть описувати предмет візуально і за уявленнями, але слід також відмітити, що їх мовлення недостатньо збагачене прикметниками, оскільки учні часто використовують багато повторень. Описуючи предмет, вони частіше вказують на його зовнішні ознаки і використовують у своєму мовленні якісні прикметники. Дуже рідко вживають відносні і присвійні прикметники. Школярі знають не всі їх семантичні групи, користуються найбільш типовими для дитячого мовлення прикметниками.

Таким чином, в учнівському словнику прикметники недостатньо різноманітні. Це свідчить про необхідність проведення роботи по збагаченню, уточненню й активізації його під час вивчення теми «Прикметник».

Як і в 3 класі, ми визначали прагнення учнів виконувати завдання. Для цього дітям було запропоновано довільний вибір завдань також. Визначення прагнення четвертокласників до виконання завдань відображено в таблиці:

Таблиця 8. Прагнення учнів до виконання завдань

Дані таблиці показують, що діти, так як в 3 класі, прагнуть виконувати порівняно легші завдання. Ті завдання, які вимагають максимальної творчості (вживання прикметників у текстах різних типів), ігноруються дітьми. Це свідчить про те, що в них не на достатньому рівні сформована мотивація до виконання творчих завдань, відсутність пізнавального інтересу й вольових зусиль.

Як і в 3класі, крім визначення рівня знань учнів, виявлення прагнень учнів до виконання завдань, ми визначили рівні пізнавальної активності учнів, які показано у таблиці.

Таблиця 9. Рівні пізнавальної активності учнів

Отже, результати дослідження свідчать про те, що у четвертокласників (так як і в третьокласників) переважає середній рівень пізнавальної активності, але, з іншого боку, є досить великий відсоток дітей, які характеризуються низьким рівнем пізнавальної активності.

Про низький рівень показників як у третьому, так і в четвертому класі, свідчить відсутність досконалих методичних прийомів при роботі над прикметником у початкових класах, які б цілеспрямовано працювали у трьох основних напрямках: лексичному (робота над синонімами, антонімами, словами з прямим і переносним значенням); граматичному (визначення граматичних категорій прикметника - роду, числа і відмінка прикметника); у напрямку тексту (вживання прикметників у розповіді, описі та міркуванні); які б пробудили інтерес до вивчення прикметника і збільшили рівень творчого (високого) рівня пізнавальної активності учнів.

У процесі наступного етапу експериментального дослідження здійснювався практичний відбір і реалізація змісту навчання. На основі проаналізованої методично-наукової літератури з цієї проблеми і досвіду роботи вчителів початкових класів ми запропонували різноманітні вправи, які цілеспрямовано працюють у трьох напрямках, про які йшлося вище, і які своєю різноманітністю й творчим характером сприятимуть підвищенню пізнавального інтересу, мотивації, активізації вольових зусиль, таким чином формуючи пізнавальну активність молодших школярів.

Основними завданнями експерименту було перевірити:

3клас

а) Уміння виділяти прикметники із висловлювання. Для цього учням експериментальних класів запропонували такі завдання:

1. Прочитай текст. Випиши прикметники.

Виглянуло лагідне сонечко. Чарівний ліс, широкий луг, безмежні поля і тиха річечка освітились його лагідним промінням.

2. Прочитай прислів’я і приказки. Знайди в них прикметники і випиши.

Батьківський дім - школа для дітей.

Батьківська любов, як сонце - всіх дітей гріє.

Як діти розумні, батькові і матері слова.

Щастя й доброту в матері знайду. (М.Рильський)

3. Знайди в тексті прикметники, випиши їх. Спиши речення, в якому прикметник став іменником.

Біла, чиста, морозиста

Зимові дні - це дивне свято. Розсипала чарівниця срібло по землі. Простелила килимок іскристий. Подарувала крижані діаманти берізкам, кленам, ялинам.

Буває, налетить хурделиця, закрутить і почне вигравати в ріжок нечутну раніше мелодію. А вітерець крадькома перебирає на осиках кришталеві підвіски, ніби струни. І летить тоді в далечінь казкова симфонія. А зима все працює. Прикрашає білокоса мереживним пуховим серпанком тополі та ясени. Біла, чиста, морозиста, завжди в дорозі, завжди в роботі.

б) Уміння встановлювати граматичний зв’язок між прикметниками та іменниками. З метою перевірки цієї ланки знань учням пропонувалось таке завдання:

1. Добери влучні прикметники до слова осінь (зима, весна).

Осінь (яка?) щедра,… .

Зима (яка?) білосніжна,… .

Весна (яка?) гомінка,… .

2. Гра «Який? Яка? Яке?». Вчитель називає іменники (небо, дорога, казка, пісня, літо, день, ліс, сніг, торт), а гравці записують і добирають до них прикметники.

Наприклад: дуб старий, високий, гіллястий, товстий, зелений…

Хто більше назве прикметників, той і виграв.

3. Спиши, підбираючи до виділених іменників прикметники.

1. Ми поїхали на луг по (яке?) ... сіно. ясний

2. В (якому?) ... лісі було тихо. свіжий

3. Туристи відпочивали (під яким?) ... дубом. сосновий

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13