Вдосконалення контрольно-оцінної діяльності в початковій школі

У Нідерландах національну перевірку проводять по закінченні початкової школи. Нідерландський Інститут з освітнього оцінювання розробив систему вимірювання рівня розвитку учнів початкової школи. Система тестів розглядається як інструмент для вимірювання рівня навченості учнів і кожного предмета у початковій школі з метою вибору подальшого типу середньої освіти, Заключне національне тестування під егідою Інституту проводять 60٪ шкіл наприкінці останнього року початкового навчання.

Іншим підходом до визначення рівня навченості учнів початкових шкіл є національні іспити, після складання яких часто видається документ про початкову освіту. Проте, практика проведення останніх зустрічається досить рідко.

Наприклад, в Італії після закінчення початкової школи учні складають національний іспит на отримання Свідоцтва про початкову освіту. Екзамен, що проводять учитель класу та два його колеги, які призначаються Асамблеєю вчителів, передбачає написання двох письмових робіт відповідно з мови та математики і складання одного усного іспиту, який охоплює інтегровані знання з усіх інших предметів початкової школи.

Екзамен після завершення початкової освіти у Люксембурзі вмішує тести з французької та німецької мов (диктант і мовні вправи) та математики. Екзамен називається "вступним" - базуючись на результатах екзамену, що свідчать про рівень розвитку учнів, відбувається розподіл на два напрями подальшого навчання:

загальну середню освіту у ліцеях,

технічну середню освіту у спеціалізованих закладах.

Що стосується результатів оцінювання успіхів учнів початкових шкіл у Західній Європі, то вони, як правило, занотовуються до персональних щоденників або викладаються у формі звітів про успішність кожного учня. У звіті занотовується динаміка розвитку учня, результати поточного та періодичного оцінювання, заключного тестування. Звіти використовуються для ознайомлення педагогічного колективу та батьків з успіхами кожної дитини.

Наприклад, усі державні британські школи надають батькам річний письмовий звіт стосовно результатів успішності їхньої дитини, який містить:

• дані про успішність з усіх дисциплін;

• динаміку загального прогресу учня та інформацію про відвідання ним школи;

• оцінки з національного тестування;

• порівняння з досягненнями учнів того ж самого віку, які вчаться в школі та стосовно національних критеріїв;

• інформацію про форми співробітництва школи з батьками.

Результати оцінювання успішності учнів початкових шкіл Франції записуються у спеціальний шкільний щоденник учня, який слугує для обговорення рівня розвитку дитини вчителями та батьками. До звіту заносяться також пропозиції вчителів щодо перспектив переведення учня до наступного рівня освіти.

Зазвичай, персональні щоденники учнів початкових шкіл обговорюються на нарадах учителів, батьківських зборах, відсилаються батькам додому (кілька разів на рік, після закінчення навчального року або початкової школи) [43].

В Ірландії поряд із звичайними звітами існують офіційні, які складаються після закінчення початкової школи, вони не видаються батькам, а надсилаються до тієї середньої школи, де навчатиметься учень.

У Греції після закінчення початкової школи видається "Свідоцтво про прогрес учня", яке необхідне для зарахування до середньої школи, а "Свідоцтво про початкову освіту" у Бельгії видається тільки тим учням, які успішно завершили навчання у початковій школі та склали екзамен.

Ситуація з оцінками виглядає строкато. Частина західноєвропейських країн взагалі не використовує оцінки в початковій школі. Зокрема, це Греція (у 1 - 2 класах), Данія, Італія, Німеччина (І клас), Норвегія, Португалія, Швеція. В Італії, наприклад, оцінювання навчальних досягнень учнів викладається описово у відповідних картках. У початковій школі Норвегії вчителі та батьки збираються два-три рази на рік для неформального обговорення розвитку учнів та якості їхніх знань.

У Данії 13-бальна оціночна шкала починає застосовуватися тільки з 8 класу.

У Франції також спостерігається тенденція відмови від використання оцінок у початковій школі, що базується на політиці уряду відходу від системи формального оцінювання, яка на практиці призводить до високого відсотка другорічництва. Традиційно ж учнів початкових шкіл у цій країні оцінюють за 10-бальною шкалою.

Деякі країни відмовляються від використання негативних оцінок в початковій школі. Прикладом може слугувати Греція, де при повній відмові виставлення оцінок у І та 2 класах, у 3, 4, 5 та 6 класах початкової школи погані оцінки не передбачені:

Третя група західноєвропейських країн, навпаки, вважає за необхідне застосування оцінок у початковій школі. У Німеччині оцінки починають виставлятися вже з 2 класу, а оціночна шкала має такий вигляд:

у Нідерландах початкова школа (для навчання дітей з 5 (4) до 12 років) застосовує 10-бальну шкалу, де "І" означає "надзвичайно погано", а "10" - "відмінно";

у Люксембурзі для переведення до наступного класу початкової школи учень має набрати мінімальну кількість балів (30 з 60) по двох із трьох основних предметів (французької та німецької мов і математики).

Узагальнення інформації щодо використання оцінок у початкових школах деяких Західноєвропейських країн; (див. табл.9):

Табл. 9. Використання оцінок в Західноєвропейських країнах

Цiкавий i заслуговує на увагу експеримент безоцiночного навчання, що проводився декiлька рокiв пiд керiвництвом педагога Ш.О. Амонашвiлi в початкових класах деяких шкiл Грузiї.

Проводячи експеримент, грузинські вченi виходили з того, що оцінка - бал недостатньо стимулює навчальну дiяльнiсть молодших школярiв, для багатьох учнiв отримання добрих оцiнок стає практично єдиним мотивом навчання. Школярi, якi не в змозi досягти гарних результатiв, втрачають вiру у свої сили, бажання вчитися. Потрiбно, щоб не оцiнка була стимулом до навчання, а саме навчання, пiзнання стало для учнiв насолодою, радiстю.

Вчитель, на думку Амонашвiлi, в початкових класах не має ставити балiв, хоча щоуроку, постiйно оцiнювати учвiв з допомогою оціночних суджень; практикуються i колективнi оцiночнi судження самих дiтей. З 1 класу на кожного учня заводиться характеристика, у яку два рази на рiк вносять уточнення у зв’язку з успiхами чи пробiлами в знаннях, на якi слiд звернути увагу батькам та самим дiтям.

Безоцiночне навчання Амонашвiлi в початкових класах дало позитивнi результати: дiти вчились добре, навчання приносило їм радiсть, мотивом навчання став iнтерес до здобуття нових знань.

На уроках Г.Л. Рибальченко (СШ №52 м. Ростов-на-Дону) утвердилась така форма оцiнювання виконання самостійних робіт, як самооцінка. Дiти оцiнюють свої роботи значками +, - , Х. Значення цих значкiв дiтям вiдомо.

"Як оптимально оцiнити роботу маленького хлопчика чи дiвчинки, якi добросовiсно збирали матерiал, пiдбирали iлюстрацiї, якi талановито склали твiр iз власними роздумами, спостереженнями?" - таке питання ставить перед собою Е. Потапова, вчителька початкових класiв загальноосвiтньої школи № 1027 м. Москви.

З цiєю метою вона використовує елементи педагогiки успiху, зокрема оптимiстичнi за своїм характером оцiночнi судження: "Саша, мiй маленький друже, як багато радiсних хвилин ти менi подарував... ". Використовує вона i рiзнi знаковi форми оцiнювання.

"Iншим разом оцiнка твору буде винесена прямо на його обкладинку, чи схована всерединi малюнка, який дитина вирiзала iз журналу: ну ж бо, вiдшукай свою оцiнку!" - пише Е. Потапова.

У статтi А.С. Адрiанової "Iндивiдуальна самостiйна робота над помилками" представлено цiкавий досвiд облiку успiшностi учнiв, який пов’язаний iз прагненням вчителя надати конкретну допомогу кожному учневi у виправленнi допущених помилок.

Настiнна таблиця "Облiк грамотностi учнiв" є аркушем цупкого паперу з перелiком прiзвищ учнiв даного класу i пронумерованими графами, якi мають заголовки граматичного матерiалу, який повторюється i вивчається знов. Наприклад в таблицi "Облiк грамотностi учнiв 2 класу" графа 1 має назву "Крапка в кiнцi речення", графа 2 - "Велика буква в iменах". Остання графа має назву "Яку роботу треба виконати".

Помилки кожного учня позначаються умовним значком у вiдповiднiй графi. Незалежно вiд кiлькостi помилок, якi допущенi на одне i теж саме правило правопису, у вiдповiднiй графi ставиться тiльки один значок.

Таблиця "Облiк грамотностi учнiв" вивiшується в класi до урокiв на наступний день пiсля проведения контрольно роботи.

В школi Я. Корчака контроль i оцiнювання здiйснювалось за допомогою очок за виконану роботу. Одне очко дiти отримували за грамотно переписану, без виправлень, половину сторiнки, половину сторiнки обчислених прикладiв, гарний малюнок, виготовлену з паперу чи деревини iграшку, вивчену пiсню, участь в оформленнi класу, допомогу невстигаючому учневi, правильне читання тексту. Два очка отримували за виконання всiєї вищезазначеної роботи у подвiйнiй кiлькостi. Три очка - за виконання найскладнiших завдань, вивчення великого вiрша або пiснi.

Очки пiдраховувались за рiзнi предмети окремо та позначались на графiках кольоровими олiвцями. Це дозволяло бачити дiтям результати своєї працi та стимулювало до подальшої роботи. Результати мiсяця пiдводили, виходячи з набраної кiлькостi очок. Першi п’ять мiсць отримували оцiнку "п’ять", iншi п’ять мiсць - "чотири" i т.д. Такий спосiб оцiнювання, на думку Я. Корчака, не дратував дiтей, тому що вони самi бачили на графiку наслiдки свого навчання i поведiнки, а не випадкову та незаслужену оцiнку вчителя".

Одним з прикладiв здiйснення словесного оцiнювання є оцінювання навчальних досягнень учнiв: низький, середнiй, достатнiй i високий [33].

Цiкавий приклад нетрадицiйного оцiнювання знаходимо у системi роботи вчителя Тетяни Перило (старший учитель ЗОШ №109 м. Запорiжжя). Вона пропонує таку iгрову систему оцiнювання, яка б не просто вiдзначала рiвень знань та якiсть роботи учнiв, а й допомагала дитинi орiєнтуватися у сучасному життi.

У класi, де навчає вчитель, виникла своя власна валюта, вартiстю в

"1 умсик" та "1 розумник". Це невеличкi паперовi купюри, набранi у кольорi на комп’ютерi, з підписом вчителя. Система їх отримання така: за кожну правильну вiдповiдь на уроцi або правильно виконане завдання на полях свого зошита учень ставить знак "+", а за неправильне "-", який "з’їдає" один "+". За кожнi три плюси на одному уроцi учень отримує один "умсик". Один "розумник" дорiвнює трьом "умсикам". За високий рiвень вiдповiдi бiля дошки та виконання контрольно роботи - один "розумник", за достатнiй рiвень - один "умсик".

На цi "грошi" дiти можуть "купити" рiзноманiтнi послуги (за 100 "умсикiв" екскурсiя по мiсту).

Для тих, у кого немає або мало "грошей", iснують "кредити", якi видаються учневi на певний час. Є ще система "штрафiв" (за невиконане домашнє завдання три "умсики").

Цiкавий ще такий досвiд вчителiв Свiтлани Балашової та Лiдiї Безпалько. Вони вважають ефективним використання тестового контролю.

Тест у педагогiчнiй iнтерпретацiї є способом виявлення рiвня засвоєння знань, умiнь i навичок учнiв, їх навченостi та успiшностi, рiвня вихованостi тощо.

1. Тести-схеми.

Тести такого типу спрямованi на розвиток умiння генерувати iдеї, висувати гiпотези.

2. Тести-невiдповiдпостi.

Знайдiть помилкг у текстi.

Наприклад, тема "Річки" ("Я i Україна", 3 клас).

Рiчка - це малий штучний потік, який починається з маленького струмка. Струмок прокладає русло. Кожна річка має гирло. Місце, де рiчка бере свій початок. Місце, де впадає рiчка, називається витоком.

3. Тести-послiдовностi.

Поставте у правильнiй послiдовностi.

Наприклад, тема "Органи травлення" ("Я і Україна", 3 клас).

1) ротова порожнина;

2) шлунок;

3) глотка;

4) стравохiд;

5) кишечник.

4. Тести-пропуски.

Вставте пропущені слова.

Наприклад, тема "Кругообiг води в природi" ("Я і Україна", 3 клас).

Під дією сонячних променів _______________з поверхнi водоймищ, грунтiв і рослин__________________. _________________ підiймається вгору. Повітря високо над землею завжди_________.

Старший учитель багатопрофiльного лiцею №99 м. Запорiжжя Ольга Сорокоус виступає за iндивiдуалiзацiю оцiнювання. Такий прийом виявляється у створеннi вчителем ситуацiї, коли успiх гарантований. Кожна робота дитини має бути для неї хоч i незначним, але просуванням вперед. Шестилiтнiм першокласникам бали не виставляються, тому вчитель використовує рiзнi способи оцiнювання: малюнки, що розмовляють (оцiнювання незначних успiхiв, те, що вдалося: один вдалий елемент, одна буква у рядку, одне слово), почеснi обкладинки (дитинi з обкладинки зошита посмiхаються улюбленi персонажi: золота рибка, чарiвна квiточка, пташка щастя i iн), перспективна i вiдстрочена оцiнка.

На нашу думку, всi вище наведенi форми роботи, методи контролю та оцiнювання молодших школярiв заслуговуюоть на неабияку увагу, адже саме такi форми та методи розширюють рамки системи контролю і оцiнювання, доповнюють її новими можливостями, а отже, забезпечують розвиток цього напрямку в школi. Досвiд роботи вчителiв-практикiв, описаний вище, забезпечить поширення нетрадицiйних варiантiв роботи з молодшими школярами в масову школу, дасть змогу використати новi форми контролю та оцiнювання молодим вчителям, приверне увагу науковцiв та методистiв до дослiджувано проблеми.

Замість висновку підкреслимо, що рівень якості знань та вмінь учнів початкових шкіл ні в якому разі не залежить від форми оціночного показника (бали, літери, відсотки, описовий варіант), кількості балів та напрямку їх розміщення в оціночній шкалі, а єдиний найоптимальніший варіант оціночної шкали на сьогодні відсутній, оскільки кожна країна шукає відповідь, базуючись на національній спадщині з урахуванням, безперечно, світових досягнень у педагогіці [53].

2.3 Система роботи по забезпеченню оптимальної контрольно-оцiнної дiяльностi у навчальному процесi початковоїх школи

Початкова школа для дитини - старт у здобуттi впевненостi у своїх здiбностях оволодiти знаннями та у налагодженнi позитивних взаємин з однолiтками. Власне тут дiти перевiряють свої iнтелектуальнi, фiзичнi, соцiальнi та емоцiйнi данi, мають змогу визначити: наскiльки вони вiдповiдають стандартам, що визначенi батьками, вчителями, суспiльством в цiлому. Перебування дитини в школi та ставлення, яке вона там зустрiчає, впливає на врiвноваженiсть психiки та рiвень тривожностi. Дитина, в якої не досить добре розвинена гнучкiсть мислення, може бути травмована школою, бо така дитина повiльнiше засвоює матерiал, нiж однолiтки, й не може змагатися з ними. Постiйне вiдставання у класi розвивас у неї вiдчуття неповноцiнностi.

За таких умов, повертаючись обличчям до дитини, до її психологiчних особливостей, ураховуючи фактори буття, якi впливають на сприйняття дитиною свого статусу школяра, його самооцiнки, введення безбального оцiнювання знань в школi стане тiєю важливою умовою, що дає змогу акцентувати увагу не на результатi, а на самому процесi здобуття знань, дозволяє без особливого хвилювання висловлювати свою думку, вiдчувати свою самоцiннiсть.

Педагоги школи І ступеня, на нашу думку, мають бути нацiленi не фокусувати увагу учнiв на окремих фактах та закономiрностях, а розвивати умiння аргументувати свої висновки та рiшення, допомагати дiтям самостiйно вiдбирати iнформацiю та критично її осмислювати. Мета такого пiдходу - посилити зацiкавленiсть та намагання пiзнати невiдоме, розкрити зв’язки мiж поняттями, привчити оцiнювати альтернативи, створювати та перевiряти гiпотези.

Умови оптимального забезпечення контрольно-оцiнної дiяльностi:

посилена мотивацiя системи контролю i оцiнювання у початковiй школi на кожному уроцi;

урiзноманiтнення форм i прийомiв контролю i оцiнювання навчальних досягнень учнiв iз врахуванням їх вiкових i iндивiдуальних особливостей;

використання iгрової дiяльностi пiд час контролю i оцiнювання;

використання прийомiв взаємоконтролю, взаємооцiнювання;

цiлеспрямоване i систематичне формування самоконтролю як важливої складової учбової дiяльностi молодших школярiв.

Система оптимальних методiв, прийомiв та форм контрольно-оцiнної дiяльностi, яка була використана нами під час дослiдницько-експериментальної роботи, включала:

1. Використання замінникiв оцiнки-балу:

*вербальних. До так званих вербальних замiнникiв належать тi, що є

"нематерiальними". Учень не може побачити таке оцiнювання. Найчастiше воно вiдбувається у словеснiй формi. Прикладами такої оцiнки можуть бути:

словесне схвалення вчителем (похвала, направлена одному учневi чи групi учнiв, досить сильно стимулює подальше їх навчання, виконує роль фiльтрацiї результатiв, направлення орiєнтирiв роботи школяра в бажане русло);

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12