Покращення фізичної підготовленості у дітей молодшого шкільного віку шляхом збільшення обсягу рухової активності

Наступним показником визначення фізичної підготовленості є швидкісно-силові якості. Це можливості нервово-м’язової системи побороти опір із високою швидкістю м’язового скорочення [23, 25]. Розвиток цих якостей має визначальне значення у руховій діяльності ациклічного й змішаного характеру (стрибки, спортивні ігри), в таких видах спорту, де результати залежать від швидкості відштовхування, вибухового напруження.

Для визначення рівня розвитку швидкісно-силових якостей у дітей (6) 7 - 10 років ми використовували тест “стрибок у довжину з місця". Отримані показники середніх результатів свідчать, що “5” балів отримали найбільше хлопчиків і дівчаток 7 років (20,32%, 51,68%), “4” бали найбільше отримали хлопчики 10 років (34,95%) і дівчатка 7 років (24,75%. Найбільший відсоток учнів, які отримали “1” бал спостерігається у хлопчиків 9 років (23,63%) та дівчаток 9 років (40,0%).

За показниками бігу на 30 м бачимо, що оцінку “5” отримали найбільше 8-річних хлопчиків (5,88%) та 10-річних дівчаток (5,61%). Найнижчу оцінку (“1”) отримали хлопчики 10 років (25,2%) та дівчатка 8 років (33,63%) і 10 років (35,95%).

Серед фізичних якостей спритність характеризує здатність людини швидко оволодівати новими рухами і швидко перебудовувати рухову діяльність у зв’язку з обставинами, які змінилися [25, 60]. і проявляються в комплексі з іншими фізичними якостями. Для розвитку спритності і координації рухів необхідно використовувати різні поєднання елементарних рухів рук і ніг, при цьому поступово ускладнюючи їх.

Отже розвиток спритності проявляється в координаційних здібностях із руховими навичками, тому носить комплексний характер і є однією з передумов розвитку фізичної підготовленості.

Порівнюючи показники “човникового бігу 4 х 9 м", ми бачимо, що результати за цим тестом у хлопчиків і дівчаток з роками покращуються. Найкращі показники спостерігаються у хлопчиків та дівчаток 10 років (хлопчики - 46,34%, дівчатка - 33,70%). Найгірші показники у хлопчиків та дівчаток 7 років (хлопчики - 29,16%, дівчатка - 42,57%).

Для оцінювання розвитку витривалості ми застосовували біг (учні 7 - 8 років - 200-500 м, учні 9 - 10 років - 1000 м). У фізичному вихованні під терміном “витривалість" розуміють можливості організму боротися з перевтомою, яка викликана м’язовою діяльністю. Для формування витривалості застосовують вправи, що дають фізичне навантаження на організм дитини трохи більше, ніж те, яке вона звикла переносити. Це дало нам можливість зіставити показники фізичної підготовленості відповідно індивідуальних можливостей кожної дитини за цим тестуванням.

За показниками тесту отримано дані розвитку витривалості, які засвідчують, що у хлопчиків з 7 до 9 років результати покращуються, а в 10 років знову спостерігається їх зниження. Якщо у 7-річному віці на оцінку “5” цей тест склали 1,66% дітей, то в 9-річному віці - 11,81%. Лише незначна кількість дівчаток віком 8 - років отримали з цього тесту оцінку “5” (8 років - 1,81%, 9 років - 5,71%). Така закономірність доводить, що у дітей молодшого шкільного віку низький рівень витривалості, особливо у дівчаток.

Підвищення рівня розвитку фізичної підготовленості залежить від показників еластичності м’язів і зв’язок. Суттєвим впливом на рівень розвитку гнучкості впливає рухливість у суглобах, які мають індивідуальні особливості у кожної людини. Саме у дітей молодшого шкільного віку ці якості розвиваються ефективніше, ніж у старшому віці. Фізичний показник гнучкості характеризується здатністю людини виконувати рухи з великою амплітудою. За показниками нашого дослідження результати розвитку гнучкості свідчать, що у хлопчиків ця якість найкраще розвинена у віці 8 - 9 років (8 років - 16,89%, 9 років - 14,54%) у дівчаток відповідно 7 - 8 років (8 років - 14,54%, 7 років - 10,89%).

3.3 Вплив рухової діяльності на розвиток фізичних якостей молодших школярів

Як свідчать результати дослідження, антропометричні показники контрольної та експериментальної груп після експерименту статистично значимо не відрізнялись. Результати експерименту виявили зміни в рівні фізичної підготовленості молодших школярів.

Аналізуючи показники витривалості (біг на 1000 м), варто зазначити, що у зміні показників учнів експериментальних і контрольних груп спостерігається певна тенденція. Якщо у хлопчиків експериментальних груп спостерігається високий рівень статистичної вірогідності і він утримується протягом всього заключного експерименту (Р < 0,01) по відношенню до хлопчиків контрольних груп, то у дівчаток - лише з другого класу (табл.3.2).

Як у хлопчиків, так і у дівчаток у 2 класі спостерігається різке зниження показників витривалості. Однак у 3 класі відбувається знову збільшення його приросту.

Що стосується розвитку силових якостей, отримані нами дані свідчать, що, виконуючи силовий тест у згинанні і розгинанні рук в упорі лежачи на підлозі, на початку навчального року цей показник у виконанні вправи становить 18,8±1 рази, а в кінці експерименту - 28,3±2 рази.

Таблиця 3.2. Порівняльна характеристика зміни показників витривалості (біг на 1000 м, хв, с) учнів початкових класів протягом навчального року, М±m

Приріст у третьокласників становить 11,4 рази. Ще кращий результат у дівчаток 3 класів. На початку навчального року середній показник у виконанні цієї вправи становив 18,8±1 рази, а в кінці експерименту - 28,3±2 рази. Приріст за рік становить 9,5 рази.

Що стосується виконання тесту на розвиток статистичної сили, то в кінці навчального року у хлопчиків 3 класів експериментальних груп цей показник становить 35,45±2,7 проти 21, 20±1,49 (Р>0,001). Відповідно у дівчаток - 21,61±1,86 проти 19,13±1,17 (Р < 0,001) (табл.3.3).

Таблиця 3.3. Порівняльна характеристика зміни показників статичної сили (вис на зігнутих руках, с) учнів початкових класів протягом навчального року, М±m

Хлопчики 2 класу експериментальних груп покращили результати стрибка у довжину з місця з 141,08±3,18 см до 147,42±4,26 см (Р <0,05). У 3 класі за період експерименту хлопчики покращили результат із 150,42±3,14 см до 152,83±2,98 см (Р <0,05). У дівчаток 2 класу експериментальної групи результат покращився з 123±75 см до 132,0±167 см (Р<0,05), у 3 класі результат дівчаток становив до експерименту 125,71±2,84, після експерименту - 131,0±3,39 см (Р<0,05). У дівчаток і хлопчиків контрольних груп зміни незначні - 1 см (Р>0,01). Отже, рухові режими, різні за об’ємом рухової активності позитивно вплинули на покращення швидкісно-силових здібностей молодших школярів (табл.3.4).

Таблиця 3.4. Порівняльна характеристика зміни показників швидкісно-силових якостей (стрибок у довжину з місця, см) учнів початкових класів протягом навчального року, М±m

За період педагогічного експерименту в результатах човникового бігу (3 х 9) у дітей молодших класів відзначається тенденція до росту цього параметра. У хлопчиків експериментальної групи 2 класу результат покращився з 9,13±0,13 до 8,91±0,1 с (Р<0,05), у дівчаток - з 9,25±0,1 до 9,10±0,1 с (Р <0,05). Приріст у хлопчиків склав 2,5%, у дівчаток - 1,7%.

У третьокласників (хлопчики) з 9,13±0,2 с до 8,71±0,1 с (Р<0,05), у дівчаток - з 9,26±0,1 с до 9,01±0,1 с (Р>0,05). У хлопчиків експериментальної групи результат зріст на 4,9%, у дівчаток - на 2,8%.

За період експерименту діти контрольної групи також мали позитивні зрушення, які склали у хлопчиків 1,6% (Р>0,05), у дівчаток - 4,2% (Р<0,05) (табл.3.5).

Аналіз отриманих результатів, проведених досліджень дозволив встановити, що зміна показників фізичної підготовленості учнів експериментальних класів, по відношенню до учнів контрольних, характеризується високим рівнем статистичної вірогідності у діапазоні від тестової вправи.

Таблиця 3.5. Порівняльна характеристика зміни показників швидкості (човниковий біг 4 х 9) учнів початкових класів протягом навчального року, М±m

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5