Методика роботи над науково-художніми текстами у початкових класах
Знайдемо для кожного учня експериментального і
контрольного класів суму балів, одержаних за всі відповіді на питання і
визначимо рівень сприйняття науково-художнього твору кожним учнем,
використовуючи прийняту раніше шкалу оцінювання (див. додатки 3,4).
Щоб з'ясувати чи виникли зміни в уміння
задавати питання до тексту було взято оповідання (уривок) Олеся Гончара "Асканійський
степ". Після дворазового прочитання оповідання учням було запропоновано
поставити до тексту чотири питання, за якими можна було б коротко його
переказати.
Кожне питання, яке відтворювало пізнавальну сторону
твору, оцінювалось у 1 бал.
Аналіз результатів показав, що у 76% учнів
експериментального і у 48% учнів контрольного класів переважають питання, які
послідовно відтворюють основну пізнавальну інформацію твору. Нижче наведені
приклади питань, поставлених дітьми.
Яких комах, птахів можна зустріти у степу?
Яка земля у степу?
Які рослини тут ростуть?
Які звірі водяться?
Решта учнів задавали питання, які не
стосувалися пізнавальної сторони науково-художнього твору, або їхні питання не
охоплювати всієї пізнавальної інформації.
У результаті проведення другого зрізу можна
зробити висновок про те, що 20% учнів експериментального класу і 12% учнів
контрольного класу піднялись з фрагментарного на констатуючий рівень; 12% учнів
експериментального і 8% учнів контрольного класів перейшли з констатуючого
рівня на рівень „героя"; 28% учнів експериментального класу і 12% учнів
контрольного класу піднялись на рівень „ідеї". Таким чином, загальне число
учнів експериментального і контрольного класів, які знаходяться на рівні „ідеї",
становить відповідно 72% і 40%. Ці учні здатні бачити позицію автора,
узагальнювати прочитане, виділяти з науково-художнього твору основну
пізнавальну інформацію, а отже, і змістовніше переказувати прочитане.
Суттєві зрушення спостерігаються і у вмінні
учнів працювати з пізнавальною стороною науково-художнього твору. Ними
оволоділи 76% учнів експериментального і 48% учнів контрольного класів.
Таким чином, зіставлення даних першого і
другого зрізів доводить ефективність використання вправ-трансформацій як
засобу, який підвищує рівень сприйняття науково-художнього твору молодшими
школярами.
У цьому розділі показані особливості
сприйняття науково-художнього твору учнями третіх класів, зміст і результати
експериментального навчання. На основі виконаної роботи були зроблені такі
висновки:
1) констатуючий зріз показав, що лише 32%
учнів контрольного класу і 44% учнів експериментального класу знаходяться у
своєму розвитку на рівні "ідеї" та 36% учнів експериментального класу
і 32% учнів контрольного класу володіють вміннями виділяти пізнавальну
інформацію з тексту;
2) на основі констатуючого зрізу була доведена
необхідність цілеспрямованого підвищення рівнів сприйняття науково-художнього
твору молодшими школярами та розвитку вмінь працювати з пізнавальною стороною
тексту за допомогою використання вправ-трансформацій;
3) з метою виявлення ефективності використання
вправ-трансформацій для підвищення рівнів сприйняття науково-художнього твору
був проведений контрольний зріз;
4) на основі зіставлення результатів першого і
другого зрізів була доведена ефективність використання різновидів
вправ-трансформацій як засобу підвищення рівнів сприйняття науково-художнього
твору і вміння виділяти з нього пізнавальну інформацію.
Проведене дослідження дозволило визначити такі
положення.
1. Робота з науково-художніми творами в
початковій школі дозволяє, з урахуванням вікових особливостей учнів, поетапно
підвести їх до оволодіння основними уміннями роботи з навчальною літературою,
забезпечити плавний перехід учнів від роботи з художньою літературою до
опрацювання навчальної статті.
2. Продуктивність методики виявляється у
збереженні тенденції збільшення показників в опануванні основних умінь, що
характеризує здатність працювати з науково-художніми текстами і практичне
оволодіння нею всіма учнями. Уміннями раціонального опрацювання
науково-художнього твору оволоділи 76% учнів експериментального класу і лише
48% учнів контрольного класу. Система робота з науково-художньою книгою впливає
на більш ранній розвиток навички смислового читання у другокласників і на
можливість формування поглибленого розуміння тексту під час самостійного
читання у третьокласників і четвертокласників.
У навчальній діяльності молодших школярів було
відзначено додаткові показники, що характеризують сформованість дії: швидкість
виконання завдання; якість; вмотивованість дії; вміння розповісти, з яких дій
складається прийом; перенос прийомів на подібний матеріал з іншого навчального
предмету (навчальна стаття з уроків природознавства). Ефективність методичної
системи підтверджувалася зацікавленістю молодших школярів навчанням,
поліпшенням техніки читання, розширенням читацького кругозору.
В основу методики покладено систему
послідовної зміни жанрових різновидів, що представляють різні розділи дитячої
літератури: вірш (художня література), пізнавальна казка (науково-художня
література), стаття (науково-популярна література). Кожен із жанрових
різновидів є провідним на певному етапі.
5. У ході дослідження встановлено, що
найскладнішим для усвідомлення пізнавальної сторони твору є науково-художнє
оповідання. Базуючись на літературознавчому аналізі цього жанру, можна
констатувати, що, на відміну від пізнавальної казки, його характеризує нечітка
розчленованість наукових і художніх відомостей, що викликає труднощі при
осмисленні і виділенні опор.
6. Зафіксовано, що формування навички роботи з
науково-художнім твором впливає на рівень аналітичних умінь. Це виявляється,
зокрема, в тому, що учні опановують прийом самостійного упорядкування плану,
який є одним із найскладніших умінь опрацювання художніх текстів.
7. Оптимальними умовами досягнення
максимальної результативності від упровадження в практику навчання розробленої
системи вправ є систематичний характер роботи, поступовість і послідовність
введення кожного з етапів.
Проведене дослідження не вичерпало всіх питань
проблеми, яка розглядалася. Перспективними, на наш погляд, для якнайшвидшого
розв'язання є розгляд можливостей введення науково-художніх творів у зміст
чинних Букварів, збільшення кількості цих творів у читанках, включення
науково-художніх творів у систему уроків позакласного читання на всіх етапах
підготовки дитини-читача - від підготовчого до завершального у співвідношенні
художніх текстів як 1:
1. Це забезпечить ефективність формування
читацьких умінь і навичок, з одного боку, а з іншого - формуватиме пізнавальну
самостійність у молодших школярів на всіх етапах навчання.
1.
Адамович Е.А., Яковлева В.И. Чтение в начальных классах. - М.: Педагогика, 1967. - 212 с.
2.
Беленькая Л.И. Ребёнок и книга. О читателе восьми-девяти лет. - М.: Просвещение,
1969. - 167 с.
3.
Бондарчук Л.І. Методику підказує текст.
- Тернопіль: Астон, 2001. - 190 с.
4.
Васильева М.С., Оморокова М.И. Светловская Н.Н. Актуальные проблемы
методики обучения чтению в начальных классах. - М.: Педагогика, 1977.
- 215 с.
5.
Воюшина М.П. Анализ художественного произведения на уроках чтения во
втором классе четырёхлетней начальной школы. - Л.: ЛГПИ им.А.И. Герцена, 1989. - 58 с.
6.
Воюшина М.П. Анализ художественного произведения // Начальная
школа. - 1989. - №5. - С.16-20.
7.
Гамезо М.В. Курс общей, возрастной и педагогической психологии. - М.: Просвещение,
1982. - 190 с.
8.
Ґудзик І.П. Робота над змістом
твору // Початкова школа. - 1993. - №11. - С.16-19.
9.
Данин Ю. Жажда ясности // Формулы и образы. - М.: Советский писатель, 1961. - 254 с.
10.
Детская литература / Под ред. Зубаревой Е.Е. - М.: Просвещение,
1989. - 399 с.
11.
Джежелей О.В., Коваленко О.М. Уроки читання і види
мовної діяльності // Початкова школа. - 1994. - №7. - С.16-22.
12.
Джежелей О.В., Коваленко О.М. Навчаємо
слухати, говорити, читати // Початкова школа. - 1994. - №6. - С 17-23.
13.
Джежелей О.В., Коваленко О.М. Уроки читання і види
мовної діяльності // Початкова школа. - 1994. - №8. - С 9-13.
14.
Джежелей О.В. Формирование круга чтения
младших школьников // Начальная школа. - 1989. - №1. - С 33
15.
Іванова Л.І.
Збагачення змісту читацьких умінь // Початкова школа. - 1992. - №3. - С.27.
16.
Ємець О.А. Автореферат на
здобуття наук. ступеня канд. пед. наук. - Харків, 2002. -
20 с.
17.
Ігнатенко Н.В. Основні етапи роботи над художнім твором на уроках читання // Педагогіка
і психологія. - 2000. - №3. - С.44-51.
18.
Ігнатенко Н.В. Пізнавальні завдання на уроках
читання у 2 класі // Початкова школа. - 1992. - №9-10. - С 18-19.
19.
Изволенская Л.Н. Методика формирования
умения составлять план // Начальная школа. - 1990. - № 12. - С
31-34.
20.
Канакина В.П. Работа над трудными
словами в начальных классах. - М.: Просвещение,
1991.
21.
Козырева А.С. Виды работы над текстом на уроках чтения
// Начальная школа. - 1990. - №3. - С 67-68.
22.
Колесникова О.И. Филологические основы работы над произведением
на уроках литературного чтения // Начальная школа. - 2000. - №11.
- С.6-13.
23.
Конфедерат І.М. Дидактичні можливості тексту. - К.:
Радянська школа, 1988. - 112 с.
24.
Костюк Г.С. Про психологію розуміння // Наукові записки
НДІ психології УРСР. - К., 1950. - Т.2. - С.7-59.
25.
Кочаровская З.Д. Кратний пересказ в
начальных классах // Начальная школа. - 1981. - №5. - С.
20-23.
26.
Кубасова О.В. Развитие воссоздающего воображения на уроках чтения
// Начальная школа. - 1991. - №9. - С.26-31.
27.
Кудрина Г.Н., Новлянская З.Н., Мелик-Пашаев А.А. Как развивать
художественное восприятие у школьников. - М.: Просвещение, 1988. -
79 с.
28.
Лановик Т.Н. Пояснювальне читання як засіб
збагачення словникового запасу школярів // Українська література в ЗОШ. - 1999.
- №6. - С.37-40.
29.
Левидов А.М. Автор
- образ - читатель. - Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1983. - 350 с.
30.
Левин В.А. Когда маленький школьник становится большим читателем. - М.,
1994. - 192 с.
31.
Леонтьев А.А. Обучение чтению младших школьников: Из опыта работы. - М.: Просвещение, 1981. - 215 с.
32.
Липкина А.И. Развитие познавательной деятельности учащихся на уроках
чтения // Основы методики начального обучения русскому языку / Под
ред. Н.С. Рождественского. - М: Просвещение, 1965. - 318 с.
33.
Лошкарёва Н.А. Рекомендации о развитии общих умений и навыков школьников.
- Киев, 1984. - 17 с.
34.
Львов М.Р., Рамзаева Т.Г., Светловская Н.Н. Методика обучения русскому
языку в начальных классах. - М: Просвещение, 1987. - 414 с.
35.
Малахова Е.П. О восприятии книги детьми младшего возраста // Вопросы
детской литературы. - М.: Детгиз., 1955. - С. 208-232.
36.
Методика объяснительного и литературного чтения / Под
ред. К.В. Мальцевой и З.С. Смелковой. - Л.: Просвещение, 1978. -
262 с.
37.
Методические основы языкового образования и литературного развития
младших школьников / Под общ. ред. Рамзаевой Т.Г. - С. - Пб.: Специальная литература, 1996. - 172 с.
38.
Молдавская Н.Д. Литературное развитие школьников в процессе обучения. - М.: Просвещение, 1976. - 224 с.
39.
Морозова Н.Г. Психологические предпосылки понимания прочитанного
младшими школьниками // Основы методики обучения русскому языку /
Под ред. Н.С. Рождественского. - М.: Педагогика, 1965. - С.27.
40.
Навчаємо і виховуємо на уроках читання:
Збірник статей. - К.: Радянська школа, 1986. - 120 с.
41.
Наумчук М.М. Сучасний урок у початкових класах. Класне
читання. - Тернопіль: Астон, 2003. - 362 с.
42.
Ни Л.Ф. Пути обучения продуктивному пересказу
// Начальная школа. - 1997. - №5. - С
59-63.
43.
Никифорова О.И. Психология восприятия художественной литературы. - М: Книга,
1972. - 206 с.
44.
Никифорова О.И. Восприятие художественной литературы школьниками. - М.: Учпедгиз,
1959. - 206 с.
45.
Оморокова М.И. Построение уроков чтения в начальных классах // Основы
методики начального обучения русскому языку / Под ред.Н.С.
Рождественского. - М.: Просвещение, 1965. - 318 с.
46.
Оморокова М.И. Активизация словаря школьника на уроках чтения. - М.: Просвещение,
1963. - 216 с.
47.
Основи роботи над науково-художнім твором у
початкових класах // Теорія та методика навчання та
виховання: Збірник наукових праць. - Вип.4. - Харків: ХДПУ, 1999. - С 107-109.
48.
Пархоменко Н.Р. Методика роботи над словом, текстом
на уроках читання // Початкова школа. - 1997. - №7. - С.44-48.
49.
Пелешок Е.К.,
Шевчук Т.А. Особливості аналізу
художнього твору на уроках читання у 3-4 класі // Початкова школа. - 2002. - №2.
- С 16-18.
50.
Первова Г.М.
О достижении воспитательных целей чтения // Начальная школа. - 1990. - №3. - С.16.
51.
Первова Г.М. Работа над рассказом с учётом его жанровых
разновидностей // Начальная школа. - 1991. - №7. - С.6-13.
52.
Петровский А.В. Общая психология. - М.: Просвещение, 1986.
- 463 с.
53.
Пінчук Т.Д. Використання
малюнка для формування понять на уроках пояснювального
читання. - К.: Радянська школа, 1962.
- 320 с.
54.
Плющ М.Я., Грипас Н.Я. Робота над текстом у початкових
класах. - К.: Радянська школа, 1986. -
168 с.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
|