Методика роботи над науково-художніми текстами у початкових класах

На уроках читання робота над кожним науково-художнім твором проводилася у відповідності до сучасної методики, яка визначає три етапи роботи над твором: первинний синтез, аналіз і вторинний синтез. При цьому провідною діяльністю учнів є аналіз твору під керівництвом учителя. Аналіз науково-художнього твору передбачав розгляд художньої і пізнавальної сторони текстів.

Робота над художньою стороною творів спрямована на усвідомлення сюжетної лінії, особливостей характерів героїв, на визначення образної та смислової ролі слова і словосполучень. З цією метою учням пропонувалась система вправ, описана у 1 розділі.

Найефективнішим прийомом роботи над пізнавальною стороною науково-художнього твору визнано прийом трансформації пізнавального матеріалу з художньої форми в наукову, у невеликий текст довідкового характеру на основі опор. Для цього виду роботи підбирались художні твори з пізнавально-прагматичним змістом, науково-художні природознавчої тематики та науково-художні твори технічного змісту.

Одним із важливих умінь, яке допоможе учням працювати з науково-художнім і науково-популярним твором є вміння виділяти в тексті слова-терміни, співвідносячи їх із зображенням через використання зорових опор у вигляді малюнків і слів. З цією метою учням було запропоновано твір "Бібліотека - затишний дім для зустрічі читача з книгою" (за матеріалами Державної бібліотеки України для дітей) (див. додаток 7).

На етапі аналізу цього твору дітям було запропоновано виділити у тексті слова-терміни, тобто ті слова, які стосуються конкретно бібліотечної справи і вони вступають іменниками.

На дошці були вивішені малюнки і учні повинні були їх підписати.

читальний зал, шифр

Така словникова робота допомагає учням зрозуміти значення цих слів і звернути на них увагу в тексті, використовувати при переказуванні твору.

Трансформація для молодших школярів складається з трьох етапів: виділення змістових опор, їх фіксація і створення на їх основі тексту.

При роботі над оповіданням Миколи Сингаївського "Осіння гра" змістові опори добирались послідовно до кожного абзацу.

Учням було дано завдання вибрати з кожного абзацу те слово чи словосполучення, яке синтезує у собі зміст даної частини тексту, є носієм узагальненого змісту. У результаті спільної роботи вчителя і учнів були дібрані такі опорні пункти:

"де зустрічається";

"осінні клопоти";

"зміна кольору шерсті";

"поведінка взимку";

"осінні ігри".

Після такої аналітичної роботи учням було запропоновано усно скласти текст про білочку довідкового характеру на основі використання виділених слів-опор. Дітям така робота дуже сподобалася. У результаті одержали такий текст.

Білка зустрічається майже у кожному лісі чи садку України. Восени має багато клопотів: запасається горіхами, жолудями, шишками. Також: готує на зиму гніздо: вимощує, утеплює, маскує його.

Перед зимівлею білка міняє руду шерсть на сіру - теплішу, м'якшу, пухкішу.

Взимку ця тварина не впадає у сплячку, а ховається у дупло, вкривається пухнастим хвостом і так чекає весни.

А доки ще немає заморозків білка розважається: стрибає з гілки на гілку, грається з сонячними промінчиками.

Також на етапі вторинного синтезу при опрацюванні цього оповідання був проведений такий вид роботи, як підстановка відсутніх відомостей у текст-шаблон. На дошці запис.

Білка зустрічається у _______ і ________. Живе вона у _________ дерев.

Восени ця тваринка запасається _______, ________, ________. На зиму білка ___________, __________ своє дупло. Перед зимівлею міняє ________ шерсть на __________, ____________, У сплячку ця тваринка _________, а перечікує морози у __________, вкрившись хвостом.

Дуже цікаво поспостерігати за осінніми_____________ білки.

Виконувалась ця вправа колективно.

При подальшому опрацюванні науково-художніх творів частка самостійної роботи поступово збільшується: від практичного використання виділених учителем опор, зразка вчителя до спільного виділення опор учителем і учнями, їх використання, до самостійного виділення і використання опор учнями.

При аналізі оповідання Марка Беденка "Неслухняна кулькова ручка" (див. додаток 8) проводився інший вид вправ-трансформацій - побудова пізнавального тексту з використанням запитального плану. Разом з учнями вчитель послідовно виділив і записав на дошці такі запитання.

Хто і коли винайшов кулькову ручку?

Якою була перша їх ручка?

Як вона писала?

Як змінили ручку?

Чи стала ручка писати краще?

Як удосконалили ручку?

Які виникли труднощі?

Скільки років тривали експерименти?

Що придумав хімік?

Після цього учні усно складали текст довідкового характеру такого змісту.

Шістдесят років тому в Угорщині брати Біро винайшли кулькову ручку. Перша їх ручка була з маленьким валиком на кінці. Вона писала погано. Прямо писала, а навскіс - ні. Брати замінили валик на маленьку кульку, яку настромили на вісь. Тепер ручка навскіс писала добре, але не хотіла писати прямо.

Пізніше для кульки виготовили маленьку круглу коробочку, краї якої трохи загнули. Тепер кулька котилася у коробочці в будь-який бік, а загнуті краї не давали їй випасти.

Але труднощі виникли з фарбою. Вона то засихала дуже швидко, то текла. Експерименти братів тривали одинадцять років.

Вони почали додавати до чорнила гліцерин. Брати зробили чорнило густішим, поки воно не перетворилось на пасту. І ось, через одинадцять років від початку роботи, така ручка почала писати, як потрібно!

При аналізі оповідання Ярослава Голованова "Леонардо да Вінчі" в результаті спільної роботи вчителя і учнів були дібрані такі опорні пункти:

"народження і дитинство";

"різнобічні таланти";

"відомий художник";

"досягнення у науці і техніці".

За ними учні усно складали текст довідкового характеру.

На наступних уроках, при опрацюванні текстів "Микола Лисенко", "Славетна співачка", "Катерина Білокур", "Знатний земляк" учні самостійно виділяли опорні слова і складали текст за аналогією.

До самостійного міркування школярі підійдуть у тому випадку, якщо навчаться: формулювати своїми словами про кого (про що) вони прочитали; вичленяти окремий епізод і аналізувати факти та явища; ставити пізнавальні запитання і передавати зміст прочитаного; перевіряти свої міркування.

Важливо формувати в учнів уміння вичленяти головну думку у науково-художньому творі. Покажемо це на окремих фрагментах уроків.

У першому півріччі третьокласники вчаться формулювати головну думку своїми словами.

Мета уроку: продовжувати роботу над виділенням головної думки науково-художнього твору, вчити формулювати її своїми словами.

Робота з виставкою прочитаних під час підготовки до уроку книг.

Бесіда про прочитані учнями книги.

Доповнення, розширення, уточнення читацького досвіду дітей.

Учитель дає завдання самостійно прочитати оповідання В. Чухліба "Радість", виділити головну думку і сформулювати її своїми словами.

Установка вчителя. Чи всі зрозуміли, що треба зробити? З чого почнете свою роботу? (З виділення абзацу чи речення, що містить головну думку, потім передати це своїми словами).

Міркування учня. Про кого (про що) я прочитав? (Про радість бабусі і внучки, про їх працелюбність). Як про це сказано в тексті? (Відмічаю ці речення, перечитую). Поставлю запитання: "Чому раділи бабуся і внучка?" Спробую тепер сказати про це своїми словами: "Вони раділи сонцю і дощу. Дощ і сонце допомагають всьому рости. Добрий урожай - радість усім".

На цьому етапі навчання учні усвідомлюють значущість виділення головної думки і формулювання її своїми словами під час докладного переказу окремого епізоду чи всього тексту в цілому.

В другому півріччі третьокласники продовжують роботу над виділенням і уточненням пізнавального матеріалу в тексті.

Мета уроку: самостійно виділяти головну думку твору і формулювати її своїми словами; вести підготовку до короткого переказу прочитаного, аналізуючи окремі факти і ознаки явищ.

Учитель дає завдання самостійно прочитати науково-художню казку О. Іваненко "Кисличка", сформулювати своїми словами головну думку казки; коротко передати її зміст.

Установка вчителя. Чи всім ясно, що треба зробити? З чого почнете свою роботу? (Прочитаємо і виділимо головну думку). Пригадайте, що будете робити далі. (З'ясуємо послідовність дій). Чим закінчите роботу? (Перевіркою своїх міркувань).

Міркування учня. Про кого (про що) я прочитав? (Про те, що в лісі виросла кисличка, про її переживання і радощі. Про доброго дідуся-садівника). Поставлю запитання на встановлення послідовності дій у тексті:

1. З чого насправді почала рости яблуня? 2. Чому всі шарахалися від неї? 3. Як вийшло, що на кисличці з'явилися смачні, золоті яблучка? 4. Хто допоміг їй стати такою? (Садівник прищепив гілочку із солодкої яблуні до дикої, і виросла культурна яблуня). Чи правильно я сказав це своїми словами? Як сказано про це у тексті? ("Дідусь гострим ножем надрізав стовбур кислички і вклав туди дві гілочки"). Тепер подумаю, як коротко передати зміст усієї казки. Цьому допоможуть раніше поставлені запитання.

Ці вміння відпрацьовуються на наступних заняттях з науково-художньою дитячою книгою. Учні поступово приходять до висновку, що самостійно спланувати свою відповідь на наступному уроці позакласного читання можливо лише, поклавши в основу прийоми вичленення пізнавального матеріалу в тексті, постановку пошукових і творчих запитань та самоперевірку своїх міркувань.

Таким чином, проведене експериментальне навчання включало різні види тренувальних вправ, вправ-трансформацій і було спрямоване на підвищення рівня сприйняття учнями науково-художнього твору, вміння виділяти у ньому пізнавальну інформацію.

2.3 Результати експериментального навчання

З метою визначення ефективності різних видів вправ, спрямованих на підвищення рівня сприйняття науково-художнього твору, був проведений контрольний зріз.

Він ставив перед собою вирішення таких завдань:

1) виявити рівні сприйняття науково-художнього твору четвертокласниками;

2) зіставити результати проведеного контрольного зрізу із даними першого констатуючого експерименту.

Для виявлення рівнів сприйняття науково-художнього твору дітьми молодшого шкільного віку була взята казка К. Ушинського "Струмок" (див. додаток 9). Учням пропонувалось письмово відповісти на п'ять питань. Кожне питання контрольного зрізу спрямоване на виявлення тих же умінь, що й при констатуючому зрізі:

вміння оцінювати героя твору;

вміння визначати причини вчинків персонажів;

вміння бачити динаміку емоцій і передавати її в слові;

вміння виділяти з тексту пізнавальну інформацію;

вміння виділяти ідею твору.

Нижче наведений список питань, запропонованих учням.

Якими словами ви можете охарактеризувати краплини води? Які вони?

Чому хвильки завжди кудись поспішають?

Чи змінилось ставлення хлопчика до хвалькуватого струмка?

Яке значення має вода у природі?

Яка головна думка казки?

Відповіді учнів на ці питання оцінювалися за тими ж критеріями, що й при першому констатуючому зрізі. При оцінюванні письмових відповідей використовувалась та ж бальна шкала.

Аналіз відповідей учнів на перше питання показав, що 100% учнів експериментального класу і 92% учнів контрольного класу дали точну оцінку героям твору з використанням трьох і більше прикметників: "працьовиті", "добрі", "дзвінкі", "хвалькуваті", "чисті".

Результати відповідей на питання, яке виявляло вміння оцінювати героя, подані у таблиці.

Таблиця 2.

Вміння визначати причини вчинків персонажів показали 96% учнів експериментального класу і 84% учнів контрольного класу. Вони правильно відповіли, що "хвильки поспішають приносити користь людям, тваринам і рослинам".

Результати відповідей на питання, яке визначало здатність розуміти причини вчинків персонажів, подані у таблиці.

Таблиця 3.

Ставлення до головних героїв казки змінювалось під час читання у 96% учнів експериментального класу і 96% учнів контрольного класу. Ці учні вказували, що спочатку хвильки, краплини видалися їм "хвалькуватими", "які весь час граються, дзюркочуть", "не приносять ніякої користі". Але потім ставлення дітей до них змінилось. Краплини виявилися "працьовитими, добрими", "необхідними всьому живому".

Результати відповідей на питання, яке виявляє вміння бачити динаміку емоцій, подані у таблиці.

Таблиця 4.

Аналіз відповідей учнів на четверте питання показав, що 96% учнів експериментального класу і 88% учнів контрольного класу вміють виділити з тексту пізнавальну інформацію. Але виділити всю пізнавальну інформацію, і явно подану, і приховану, можуть 44% учнів експериментального класу і 24% учнів контрольного класу.

Результати відповідей на це питання подані у таблиці.

Таблиця 5.

Суттєва різниця між першим і другим зрізами спостерігається у відповідях учнів і на питання узагальнюючого характеру. Узагальнення лише 40% учнів експериментального класу і 60% учнів контрольного класу підмінювалось передачею змісту прочитаного.56% учнів експериментального і 32% учнів контрольного класів зробили узагальнення з виходом за рамки конкретної ситуації. Вони вказали, що "кругообіг води має велике значення у живій і неживій природі".

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8