Формування лексико-фразеологічних норм в усному і писемному мовленні майбутніх учителів початкових класів

в) наука про способи здобування інформації.

4.3а одну хвилину запишіть усі слова - назви асоціацій, які виникають у вас зі словом джерело. Порівняйте ваші записи з тим, що зробили ваші товариші. На основі всього того, що ви дізналися про слово джерело, і, скориставшись довідковою літературою, складіть невеличке лінгвістичне повідомлення про походження, значення і функціонування в мові лексеми джерело.

ІV Варіант.

Очищати рідну мову і разом з тим збагачувати її - це завданя кра (сч,щ) их умів. Очи (сч,щ) ати, не/збагачуючи, часто означає діяти бездушно, тому/що нема ні/чого більш зручного, ніж, відволікаючись від змісту, стежити тільки за висловом. Розумна людина місить і уминає свій словесний матеріал, не/турбуючись про те, з яких елементів він складається, а не/розумному легко говорити чистою мовою, оскільки йому нічого сказати. Йому не/відчути, який жалюгідний сур... гат вживає він замість значного слова, якщо це слово ні/коли не/було для нього живим, тому/що він застосовував його, не/думаючи. Поезія і пристрис... на мова - джерела, з яких вибухне життя слова, і якщо вони в своїх поривах захоплюють і сміття, то воно врешті-решт осяде на дно, а чистий рівчачок потече над ним далі. (Й. Ґете)

1. Прочитайте текст. Які слова і вирази вжиті тут в переносному значенні? Поясніть, як ви їх розумієте? На яких семантичних властивостях слів ґрунтується їх образність? До якого зі слів тексту синонімами є лексеми: ерзац, замінник, фальсифікат? За словником іншомовних слів з’ясуйте значення слів цього синонімічного ряду. Чи є в тексті контекстуальний антонім до цієї лексеми?

2. Спишіть текст, дотримуючись орфографічних норм. Поясніть написання.

Випишіть з тексту дієслова і дієслівні словосполучення зі значенням "мовити". Визначте їх граматичні ознаки.

Виконайте синтаксичний розбір останнього речення.

Чи поділяєте ви думку, висловлену Й. Ґете? Як можуть і чи можуть співіснувати в мові "живі" слова і "сміття"? Славетний митець порівнює живу мову з чистим рівчаком. А з чим би ви порівняли. "чисту", за висловом Гете, мову?

Підготуйтесь до дискусії з питання культури мовлення. Запишіть свої міркування після дискусії у формі твору-роздуму публіцистичного стилю. Доберіть до нього заголовок, епіграф.

Варіант V

"Ви й уявити не можете, як ощасливили мене своїм чудовим перекладом. Прочитавши перші чотири сторінки, я побачив, яка гнучка, співуча у Вашому перекладі українська мова, ніби створена для геніальних гекзаметрів," - писав Карній Чуковський відомому українському поетові-перекладачеві, письменнику з Житомира. Саме завдяки його таланту українці познайомилися з "Одіссеєю" та "Іліадою" Гомера, "Поетикою" Арістотеля, багатьма творами зарубіжної і російської класики. Справжнє його ім'я та прізвище - Микола Хомичевський, але світові він відомий під псевдонімом, що перегукується з назвою нашої найбільшої ріки (так її називали греки).

Назвіть псевдонім цього славетного перекладача. Підготуйте невелике повідомлення "Відомі українські перекладачі".

За словником іншомовних слів з'ясуйте значення виділеного слова. Запишіть відомі вам лексеми цієї тематичної групи. При потребі скористайтесь тлумачним словником, "Словником літературно знаючих термінів" [Лесин В.М., Полинець О.С., К., 1971].

Випишіть з тексту епітети. Які особливості семантики цих слів зумовлюють їх образність? Виконайте їх морфологічний розбір.

Проведіть невеликий експеримент. За 1-2 хвилини запишіть усі означення, що спадуть вам на думку, до словосполучення "українська мова". Порівняйте свої записи із асоціаціями ваших товаришів. Укладіть разом статтю до словника асоціативних означень, розташувавши усі означення за частотою їх називання учасниками експерименту.

Спробуйте свої сили в перекладі на українську мову художнього тексту з російської чи білоруської мови. Наприклад, віршів "Мама".

VII Варіант.

Про що йдеться?

1. Замість крапок поставте потрібні слова із синонімічного ряду. Чи можлива взаємозаміна кожного із синонімів? Обґрунтуйте відповідь. Яке із слів, на вашу думку, є домінантою синонімічного ряду, тобто стилістично нейтральним і семантичне найширшим? Визначте стилістичну маркованість синонімів. У яких словосполученнях дібрані вами слова вжиті в переносному значенні?

Родинне...;... справжнього кохання; туристські пісні біля...; горить... в печі; сліди... на лісовій галявині; палають... на полонинах; диму без... не буває; підливати масла у...; знести... і мечем; чужими руками... загрібати; гратися з...; між двох...; пройти... і воду; дихати... (Вогнище, полум'я, багаття, вогонь, ватра)

2. Запишіть фонетичною транскрипцією слова вогнище, полум'я, багаття.

У якому зі слів кількість букв і звуків:

а) однакова;

б) букв більше, ніж звуків;

в) букв менше, ніж звуків.

З. Виконайте морфемний розбір слова вогнище, визначте спосіб його творення. Порівняйте це слово за стилістичним забарвленням зі словами селище, явище, носище, дідище. Як ви вважаєте, всі ці слова містять у своєму складі однакові чи омонімічні морфеми? Відповідь поясніть.

4. Назвіть граматичні ознаки слів синонімічного ряду. Яке з них вживається тільки в однині? Поставте запропоновані слова у такі граматичні форми і поясніть правопис відмінкових закінчень: Р. одн., О. одн., Р. мн.

5. Випишіть зі "Словника синонімів української мови" інші слова цього синонімічного ряду. Використайте їх у творі - розповіді або описі на основі власних вражень на одну із тем: "Туристськими стежками", "Осінні барви".

Місце, а також особливості використання комплексних завдань у дидактичному процесі визначаються викладачем залежно від змісту й характеру теми, мети навчальної діяльності, форм її організації (фронтальної, групової чи індивідуальної; самостійної чи колективної) тощо.

Систематичне і цілеспрямоване використання активних прийомів роботи зі словом, зокрема комбінованих тренувальних вправ на різних етапах навчальної діяльності дасть змогу зробити процес набуття лінгвістичних знань, умінь і навичок цікавим, сприятиме формуванню мовленнєвої культури, комунікативної компетенції майбутніх педагогів.

Чим більше у мові синонімів, тим вона багатша, тим більше в ній можливостей для вираження думок і почуттів. "Словник синонімів української мови" в двох томах нараховує близько 9 200 синонімічних рядів. Така щедра синоніміка говорить про те, що українська мова належить до високорозвинених мов.

Використання синонімів виявляє рівень мовної культури людини. Якщо для звичайного носія мови культура мовлення є бажаною, то для вчителя вона є обов'язковою. Тому при підготовці майбутніх фахівців

Українська мова є однією з розвинених мов світу. Про це говорить її багатий словниковий запас, велика кількість. синонімів, антонімів, омонімів тощо. Але найбільшим її багатством фразеологія, оскільки в ній найкраще виявляється національна специфіка мови. Уміло використання стійких мовних зворотів, а також прислів'їв, приказок, примовок, каламбурів, афоризмів тощо збагачує наше мовлення, робить його оригінальним, неповторним.

Зразком наслідування для нас можуть бути твори І. Котляревського, Т. Шевченка та інших класиків, у яких часто трапляється вдало дібраний вислів, який влучно характеризує героїв твору

"Знання фразеології, вміле її вживання є невід’ємною складовою частиною високої мовної культури людини. Фразеологія - це окраса мови і разом з тим могутній стилістичний засіб влучної і дохідливої передачі думки. Тому-то конче необхідно вивчати фразеологію, виробляти навички вмілого користування нею в повсякденній мовній практиці.

Передусім наведені слова стосуються учителя, який постійно перебуває з дітьми, який час бути взірцем для учнів у всьому і, звичайно ж, у мовленнєвій культурі.

Шкільна програма передбачає вивчення фразеологічних зворотів для формування в учнів умінь і навичок використовувати їх у зв'язному мовленні.

З фразеологізмами вони знайомляться ще з дитинства, коли слухають казки, легенди, оповідання, спілкуються з дорослими. Діти повинні знати, звідки до нас прийшли фразеологізми, як вони виникли, тому бажано їм розповісти про те, що фразеологічні звороти виникали у вузьких фахових сферах - з тих конкретних обставин і фактів, що були звичайні для того чи іншого середовища. Наприклад, з мови кравців маємо такі вирази: сім раз одмір, а раз одріж: (не поспішай з вчинком, а спершу обдумай його); білими нитками шито (щось зроблено так, що видно сліди); однією міркою міряти (мати до різних людей однаковий підхід); тріщати по всіх швах (швидко розпадатися).

Представники інших ремесел і занять зробили свій внесок у мову, адже джерел творення прислів'їв та приказок е безліч. Вони - в нашому повсякденному житті, в конкретних обставинах, в які доводиться потрапляти, бо основним творцем їх є народ. Щоб вислів був гостріший, виразніший, назване у ньому явище часто набуває крайньої міри вияву - аж до неймовірності. Наприклад: на безриб’я і рак - риба (тобто за браком кращого доводиться обходитися і тим, що є); кому ведеться, тому і півень несеться (про щасливця, якому завжди в усьому таланить); пройти крізь сито й решето (зазнати в житі і всіляких випробувань, набути чималого досвіду); комар носа не підточить (про дуже якісно виконану роботу; не буде до чого причепитися, прискіпатися) і т.д.

Образне переосмислення часто полягає в зіставленні якогось поняття з явищами чи образами, що найяскравіше виражені в певній своїй особливості. Наприклад: у свинячий голос (дуже пізно, несвоєчасно); зуб на зуб не попадає (дуже тремтіти від великого холоду або з переляку); крутитися, як муха в окропі (бути постійно зайнятим, заклопотаним); шовком слатися (виявляти крайню міру улесливості).

Багато давньоукраїнських зворотів оновлюється разом з розвитком мови. В них окремі слова змінилися на нові, життєздатніші, або повністю перекладені відповідно до народної мови. Так, замість держати мир - бути в мирі, допекти до живого - допекти.

Це оновлення зумовлене в основному розвитком і поширенням на всі сфери життя живої народної мови з її образністю, гнучкістю, багатством виражальних засобів. Нові часи відкрили й нове джерело творення як слів, так і фразеології. Тепер фразеологічні словосполучення переходять у мову переважно з книжок, преси, радіо, телебачення. Особливо часто вживаються такі вирази: білі плями історії, політична гра, національна ідея, життєвий рівень, проімперські структури, маємо те, що маємо та ін. Це не прислів'я й не приказки, а звичайні стійкі словосполучення. Вони так часто стали вживатися, що потрапили в категорію так званих постійних - мовних штампів. Спосіб усталених стійких словосполучень, що виражають якесь певне поняття, став тепер "битим шляхом" творення фразеології. А фразеологічні звороти зберігають своє значення у мові, становлячи надійний резерв засобів її образності, яскравості, точності, дотепності.

Звичайно не всі наведені фразеологізми можна використати при розмові з учнями початкових класів. Але вони можуть і повинні розуміти такі з них, як байдики бити, як курка лапою, тримати язик за зубами, вертітися під ногами, пекти раків, знати на зубок, дивитися крізь пальці, кидати слова на вітер, на сьомому небі, попасти пальцем в небо, впасти в око, каші не зварити, хліб від зайця, хліб та сіль, замилювати очі, накивати п'ятами, пасти задніх, взяти ноги на плечі, звертати з дороги, світитися розумом, та ін. Учитель має сказати учням, що це зворот, який у мові стоїть близько до прислів'їв і приказок. "Фразеологічний словник української мови" так тлумачить значення фразеологізму як курка лапою: недбало, неохайно, неакуратно і т. ін. (переважно писати). До цього фразеологізму можна навести ще ряд фразсологізмів-синонімів: зробив курям (курці, людям) па сміх (щоб викликати глузування; з відтінком у значенні - дуже погано); виконав на швидку (скору) руку (руч) (поспіхом, квапливо). Цей синонімічний ряд можна продовжити прислів'ями, наприклад: стук, грюк аби з рук: по роботі пізнати майстра.

Ці фразеологізми можна об'єднати в тематичну групу: застереження - тим, хто виконує роботу недобросовісно, не вдосконалюється в майстерності, працює (пише) поспіхом, незграбно, неакуратно, швидко.

У змісті навчання початкової школи найбільш уживаними є прислів'я із приказки. Ці короткі влучні вислови творилися народом упродовж багатьох століть. Наведемо деякі з них: пташка красна пір'ям, а людина знанням; людина баз Батьківщини - що пташка без пісні; козацькому раду нема переводу; народ скаже - як зав'яже; тяжко знання добувати, зате легко носити; не соромся запитувати про те, чого не знаєш; за науку - цілуй батька її матір у руку; мудрим ніхто не родився, а навчився • книга вчить, як на світі жить та ін.

У підручниках для початкової школи учням пропонують списати. пригадати, завчити деякі прислів'я, приказки, образні вислови, фразеологізми. Поступово фразеологічний словник школяра збагачується. Наприклад: коси косо, поки роси (с.56), коти мороз міцніє, тоді лід товстіє (с.122), де багато пташок, там нема комашок (с.135) (Н.Ф. Скрипченко. М.С. Вашуленко. Буквар. - К.: Освіта, і 997); ходи більше - проживеш довше (с.124), співати з чужого голосу (с.183) (Д.В. Луцик, М.М. Проць, А.С. Савшак, Буквар. - К.: Світ, 1999); на чиїй землі живеш, того й воду п'єш (с.6), велике діло - добре слово (с.22), доброму слову ціни нема (с.35); безмозка курка (с.50) набрати води в рот (с.83); праця прикрашає людину (с.86); людину праця величає (с.94); полохливий зайчик (с.119); мудра голова дбає про хороші слова (с. 206); з'їсти разом пуд солі; накивати п'ятами (с.228); наука в ліс не веде, а з лісу виводить (с.233) (М.С. Вашуленко, О.І. Мельничайко. Рідна мова 3 (2). - К.: Освіта, 1998).

У початковій школі не вивчається розділ "Фразеологія". Учні лише знайомляться з окремими фразеологізмами у текстах та вправах підручників, частину яких ми уже назвали.

Аналіз нині чинного підручника "Рідна мова" для 3 (2) класів (М.С. Вашуленко, О.І. Мельничайко) свідчать, що в ньому досить часто вживаються прислів'я, приказки, скоромовки, сталі звороти, але не подасться їх поділ відповідно до існуючої класифікації. Тематика наведених фразеологічних одиниць різноманітна: наукова діяльність людини; любов до праці; поради для досягнення успіху; любов до природи; уславлення дружби, рідного краю; утвердження сили слова; застереження від ледарства;, схвалення позитивних якостей людини: чесності, правдивості, відвертості, доброзичливості, сердечності; скупість і щедрість людини. Наприклад: вік жити - вік учись, розуму чоловік вчиться цілий вік; тяжко знання добувати, зате легко носити; якщо добре працювати - скрізь успіхи будеш мати; хто в роботі, той І в турботі; хто посіє впору, візьме зерна гору; зима багата снігами, а осінь - снопами; справжні друзі пізнаються в біді; нема друга -шукай а знайшов - бережи; нових друзів май, а старих не забувай; слово чемне кожному прийде; слово - срібло, мовчання - золото; будь господарем своєму слову, лінивий два рази робить, а скупий два рази платить; згаяного часу конем на доженеш; за добро добром платять, лінивому завжди ніколи.

Дослідник В П. Анікін, думку якого поділяємо і ми, влучно передав ' тематичну змістовність прислів'їв: "Прислів'я гніваються, печаляться, сміються, беруть на кпини, веселяться, плачуть, зітхають, стогнуть, кричать, жартують, дотинають, лякають, остерігають, вчать, обурюються - словом, відображають стільки ж почуттів, скільки їх у народу - творця прислів'їв.

Для кращого засвоєння фразеологізмів, прислів'їв і приказок та розвитку образного мовлення учням бажано подавати їх тематично, як це зроблено у навчальному посібнику А.І. Мовчун "Мовні скарби: Вивчення прислів'їв та приказок у школі" (К,: Либідь. 2000). За цим зразком нами проаналізовано підручник "Рідна мова" 3 (2) клас (М.В. Вакуленко), в якому виявлено 46 фразеологізмів, на основі яких можна побудувати такі тематичні групи: сидіти без діла, весело проводити час, розважатися, нічого не робити, марнувати час, ледарювати (бити байдики (с.83) обдурювати кого-небудь, хитрувати, приховувати хиби, недоліки (замилювати очі (с.83); поводитися необережно, здійснювати щось небезпечне, не думаючи про наслідки (гратися з вогнем (с.85): відчувати сильний страх перед кимось, чимось, виявляти надмірну обережність (полохливий зайчик (с.119); втікати, швидко кинутися навтіки (накивати п'ятами, С.228); застереження тим, хто вдається до хитрощів, але нічого не вдіє (як не крути, С.228). З дібраними фразеологізмами можна запропонувати різні види робіт учням: дібрати синоніми до поданих фразеологізмів, доповнити тематичну групу. Наприклад: відчувати сильний страх перед кимось, чимось, виявляти надмірну обережність (полохливий зайчик, С.119). До цього фразеологізму можна підібрати ряд фразеологізмів-синонімів: душа в п'яти тікає (раптово відчувати сильний переляк, боятися).

2.2 Робота вчителя початкових класів над збагаченням лексико-фразеологічного запасу в мовленні молодших школярів

Робота над вивченням лексики в школі спрямована на збагачення активного словника учнів, розвиток зв'язного мовлення, вироблення навичок свідомого оволодіння новими словами, уточнення значення і сфери вживання відомих слів.

Щоб успішно розв'язати ці завдання, вчитель повинен сам добре знати словникову систему мови і ті процеси, які в ній відбуваються. Лінгво-дидактичною основою організації роботи над формуванням словникового запасу учнів є лексикологія (розділ науки про мову, який вивчає словникову систему).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7