Вивчення байок в початковій школі 
Досить виразно.
Уява малює цю картину і десять слів достатньо для неї. Доцільно радити для
читання дітям "Пана та Собаку", "Солоній та Хівря, або горох при
дорозі". Не завадить познайомить молодих читачів з байками "Сонце та
Вітер", "Соловей". Змістовні байки "Лебідь і Гуси", "Ведмежий
суд".
Досконалість
кращих байок Гулака-Артемовського сприяла донесенню авторської думки до
широкого читача в усій її повноті. Свої байки він не випадково називав "приказками",
бо саме з народних приказок було почерпнуто виключно точні, афористичні стислі
сатиричні образи. З приказок – в байку вливався могутній струмінь гумору і
словесних барв, народна мудрість щедро живила їх мораллю.
Ось чому ці байки
мають непересічну цінність і цінуються нами вже не перше століття.
Особливостями
свого таланту Глібов дуже близький до Степана Руданського. Обидва вони розцвіли
в роки громадянського піднесення в Росії.
Степан Руданський,
лікар за освітою, поет виразного романтичного світобачення, він також розвивав
в українській літературі той напрям, який виростав на народнопоетичній основі.
Твори Руданського
різні за змістом, вони майстерні, дотепні, відзначаються глибоким ліризмом та
іскристим народним гумором: це приказки, байки, небилиці, співи, переклади і
переспіви.
Визначне місце у
творчості Руданського посідають байки, в яких поет висміював різні сторони
феодально-кріпосницької дійсності. Так, улесливий лис намагається виманити
ворону з дерева на землю, щоб поласувати нею, але тікає, почувши, що йдуть до
лісу стрільці із хортами ("Ворона і Лис"); собака, що захотів
по-вовчому жити, ганебно гине ("Вовк, Собака і Кіт"); не може також
беззастережно панувати світі цар звірів Лев, бо знайшлася сила, здатна його
перемогти ("Леї і Пролев"); не може жити давнім способом –
розбійництвом – і старий Вовк ("Старий Вовк").
Степан Руданський
все своє життя (на жаль, воно було дуже коротким – поет прожив всього 39
років), всю творчість віддав людям.
Вважаючи свою
поезію своєрідним різновидом народної творчості, він у змалюванні різних сторін
потішної дійсності, переважно виходив з позиція покривдженого долею селянина. Вийшовши з народних глибин, Степан
Руданський був і залишається одним із найбільш популярних українських
письменників, твори якого знають і люблять читачі різного віку.
Особливо вони
полюбилися дітям, про яких і для яких він писав, і не тільки для них, для всіх:
Повій, вітре, на
Вкраїну,
Де покинув я
дівчину,
Де покинув чорні
очі…
Повій, вітре, з
полуночі!..
Вітер віє, вітер
віє,
Серце тужить,
серце мліє,
Вітер віє, не
вертає,
Серце з жалю
замирає [13, с. 16].
Чи не єдиною
жінкою-байкарем в українській літературі була Олена Пчілка ( 1849 -1930)
Поетеса, автор
прозових і драматичних творів, перекладач, науковець, фольклорист і етнограф,
публіцист, видавець, активна громадська діячка — це все вона, Олена Пчілка. А
ще — вродлива жінка, ніжна й мудра матір, яка виховала геніальну Лесю Українку,
виплекала її талант.
Не сміятися з
чужої біди вчить дітей байка "Снігир та Щиглик".
Отже, жвавий
Щиглик глузував з бідного Снігирчика, що потрапив у сильце, і несподівано сам
опинився в аналогічній ситуації.
У цій байці Олена
Пчілка в алегоричній формі затверджує, що кожна людина може в певній ситуації
виявитися в неприємному положенні. При цьому, сміючись над таким положенням
іншого, що сміється ризикує й сам виявитися в такому положенні.
Мораль такої
байки можна виразити словами - не смійся над іншими людьми, сам можеш виявитися
в такій ситуації.
Проблему
виховання, моралі людських стосунків, доцільності різних засобів вихованого
впливу підіймає Олена Пчілка у байці "Котик та кухар"
Досліджуючи цю
байку вчитель повинен пояснити дітям, що певні вчинки, вимагають і певних форм
реагування, за витівку можна просто пожурити, за більш серйозні провини слідує
й більш серйозне покарання.
Діти, вивчаючи цю
байку, повинні в тому числі, усвідомити міру своїй відповідальності за кожний
свій вчинок.
Отже, наведені у
цьому огляді байки українських авторів можливо використовувати на уроках рідної
мови в початкових класах, вивчаючи жанр української байки.
Відповідно до державного
стандарту початкової загальної освіти освітня галузь "Мови і
література" передбачає опанування молодшими школярами української мови та
інших мов як засобу спілкування і пізнання, прилучення до скарбниць духовності
і культури, літературних надбань Українського народу і народів світу, виховання
громадянськості, патріотизму, національної самосвідомості.
Зазначені цілі
відображаються у змісті таких компонентів освітньої галузі, як українська мова,
мова за вибором загальноосвітнього навчального закладу, читання.
Мета і завдання
навчального предмета"Мова і література" в початковій школі полягає не
лише в опануванні грамоти (початкових умінь читати і писати), а й у
мовленнєвому розвитку молодших школярів - умінь висловлюватися в усіх доступних
для них формах, типах і стилях мовлення. Розвиток мовлення має набути статусу
провідного принципу навчання рідної мови в загальноосвітній школі, зокрема в її
початковій ланці.
Визначення
базового компонента змісту початкової освіти з читання грунтується на
особливостях мовленнєвого розвитку молодших школярів та на основі таких
принципів: тематично-жанрового, художньо-естетичного та літературознавчого.
Мовленнєвий
розвиток у курсі "Читання" зорієнтований на інтенсивне формування у
школярів відповідних умінь, навичок. Тематично-жанровий та художньо-естетичний
принципи є визначальними під час добору творів для читання, передбачають
встановлення зв'язків між усіма видами мистецтва, прилучення школярів до
літератури як мистецтва слова.
Літературознавчий
принцип реалізується в процесі аналізу художнього тексту. Об'єктом уваги читача
є слово, що осмислюється як засіб створення словесно-художнього образу.
Зазначені
принципи забезпечують реалізацію і таких аспектів вивчення літератури в
початковій школі, як літературознавча пропедевтика, представлення учням
художніх творів як витворів словесного мистецтва, що розкривають перед юними
читачами багатство навколишнього світу і людських взаємин, авторську позицію,
допомагають накопиченню морально-естетичного та соціального досвіду дитини,
формують у неї власне ставлення до дійсності.
Метою початкового
курсу "Читання" є формування першооснов читацької культури молодших
школярів, емоційно-оцінного ставлення до змісту прочитаного, формування
особистості дитини засобами художнього слова.
Для досягнення
цієї мети виконуються такі завдання:
формування в
учнів навичок читання як виду мовленнєвої діяльності;
розвиток
зв'язного мовлення;
вироблення у
школярів умінь працювати з текстом художнього твору;
збагачення
досвіду естетичного сприймання художніх творів, розвиток образного мислення,
розширення світогляду учнів;
розвиток творчої
діяльності;
формування
потреби в самостійному читанні книжок, розвиток інтересу до творчості
письменників, майстрів мистецтва слова;
введення дітей у світ
морально-етичних цінностей через художні образи літературних творів;
розвиток
читацької самостійності учнів.
Відповідно до
мети і завдань курсу "Читання" у структурі Державного стандарту
виділено такі змістові лінії: художні твори для читання та їх зміст; розвиток
навичок читання; літературознавча пропедевтика, розвиток уміння аналізувати
художній твір (практично); розвиток навичок самостійного читання учнів;
розвиток творчої діяльності школярів.
Отже Державний
стандарт початкової освіти не визначає перелік творів для вивчення на уроках
читання в початковій школі, але сам зміст державного стандарту дав змогу
методистам визначити перелік байок, які ввійшли у читанки для початкової школи.
У початковій школі байки вивчаються, починаючи з 2-го класу.
У читанці для другого класу зустрічаємо наступні байки " Коник-стрибунець.",
"Чиж та Голуб"
У читанку і для третього класу входять байки " Вовк і
Кіт", " Лебідь, Щука та Рак". Автором цих байок є Л. Глібов.
В читанці для четвертого класу кількість байок збільшується .
В цьому посібнику маємо байки Езопа "Двоє приятелів і ведмідь", Л.
Глібова "Зозуля й Півень", І. Крилова "Зозуля й Півень", а
також байку Олени Пчілки " Котова наука".
Отже, ми маємо досить стислий перелік байок, які повинні бути
розглянуті на уроках читання в початковій школі, що вимагає особливо досконалої
роботи для вивчення цього жанру на уроках читання в початковій школі.
Враховуючи
художній жанр, вікові індивідуальні особливості сприймання його учнями певного
віку, вчитель має вибрати ті види роботи над текстом, які б допомогли зрозуміти
прочитане, уявити, засвоїти предмети і явища, картини в тому порядку й повноті,
як прагнув того автор, подивитися на речі його очима, мислити його думками,
переживати разом з ним, тобто дати дитині змогу виявити власний
емоційно-естетичний відгук на зображене, не захоплювати поза текстовими
асоціативними нашаруваннями, які можуть призвести до розладу авторської
образно-емоційної структури.
Різноманітна
тематика текстів у "Читанках" подана творами різних жанрів: оповіданнями,
віршами, казками, байками, нарисами, легендами, переказами, малими фольклорними
формами. А тому в учнів треба виробити уміння працювати з тестами творів різних
жанрів, творчо сприймати їх, а також виховувати в молодших школярів художній
смак, естетичне почуття, утверджувати основи моральності і громадянськості,
творчого ставлення до слова.
Обґрунтування
необхідності використання байок в процесі навчання дане в роботах великих
російських педагогів К. Д. Ушинського и Л. Н. Толстого і є в наші дні
методичною основою їх використання.
Систематична
робота над сенсом байок, використовуючи різні способи їх аналізу, дозволяє
розвивати мислення учнів, виховувати етичні якості в кожній дитині, розвивати і
збагачувати мову.
Різні навчальні
посібники приділяють увагу питанню вивчення байок на уроках читання і
російської мови, але різною мірою.
Найповніше
матеріали для роботи над формуванням етичних якостей особи на матеріалі байок
представлений в підручниках по читанню (автори Р. В. Голованова, В. Р. Горецкий,
Л. Ф. Кліманова), по російській мові (автор Т. Р. Рамзаєва) - традиційного
курсу навчання. У підручниках читання даної програми передбачені спеціальні
уроки по даній темі з подальшим відробітком матеріалу в ході виконання різних
завдань до текстів.
У підручниках по
читанню варіативної програми "Початкова школа сьогодні і завтра"
(автор Л. А. Ефросиніна), по російській мові (автори А. О. Евдокимова, С. В.
Іванова та інші) байки і приказки представлені в достатньому об'ємі. І хоча
структура підручників за цією програмою значно відрізняється від традиційної,
питанню вивчення байок, вживанню їх в розмовній мові, етичному вихованню учнів
приділена велика увага.
Провідним
напрямом в роботі над байками на уроках читання і по традиційній, і по
варіативної програмах є робота над сенсом, тобто сприйняттям узагальнено -
метафоричного образу, в них ув'язненого, і конкретизація його на основі того,
що є у школярів життєвого і читацького досвіду.
Ця робота повинна
будуватися з урахуванням вікових особливостей дітей, з поступовим нарощуванням
трудності завдань і частки самостійності в їх рішенні.
Використання
різноманітних прийомів в роботі над байками, дозволяє зробити цю роботу цікавою
і найбільш ефективною для формування етичних якостей кожної дитини.
Методика роботи в
школі над байкою обумовлена її специфікою як виду художнього твору. У
літературознавстві байка визначається як алегорична розповідь повчального
характеру. Таким чином, виділяються такі істотні ознаки байки, як наявність
моралі (моралі) і алегорії (іносказання). У байках часто дійовими особами є
тварини, але ця ознака не виступає як обов'язкова (персонажами байки можуть
бути і люди). Також не обов'язковою для байки є віршована форма.
Для підготовки
учнів до сприйняття і розуміння тексту використовуємо прийом "формування
установки на смисловий зміст". Суть прийому полягає в поступовій
підготовці учнів до сприйняття сенсу тексту за рахунок попереднього
ознайомлення школярів з аналогічними по сенсу текстами. Наприклад, учні краще
розуміють сенс прислів'я, якщо перед цим обговорити з ними сенс аналогічних
прислів'їв.
Успішній роботі
над байкою допоможуть властивому цьому жанру картинність описів, влучність
виражень, образні характеристики персонажів.
Як і казка, байка
захоплює мальовничим зображенням діючих осіб, зокрема тварин, птахів, риб. У
дітей особливе відношення до них: вони їх люблять у житті, а тому з інтересом
слухають розповіді про їх. Цією закоханістю в птахів, звірушек, учитель повинен
скористатися: перед роботою над байкою розповісти про якусь звірушку, згадати,
які звички птахів і тварин відомі дітям. Ціль таких бесід - відповідно
настроїти дітей на слухання тексту.
У роботі над
байкою методика рекомендує дотримуватися певних вимог.
Особливості байки
як жанру:
- байка - твір
художньої літератури, це - алегорична розповідь навчального характеру;
- персонажі байок
- тварини, птаха, риби; діючими особами можуть бути люди й предмети;
- байка
складається із двох частин: зображення подій або розповіді про їх і наставляння
(мораль).
Етапи, роботи над
байками в початковій школі такі:
а) вибіркове
читання (якими словами байкар говорить про те, що хотіли зробити Лебідь, Щука й
Рак? Прочитайте слова, які передають стурбованість. Знайдіть частину, у якій
мова йде про те, чому в них нічого не вийшло);
б) відповіді на
питання (Чому Лебідь, Щука й Рак, не можуть зрушити віз? у яких випадках ми
говоримо "та тільки й віз дотепер там"?);
в) установлення
головної думки твору (Чому Лебідь, Щука й Рак, не змогли зрушити віз?
Прочитайте останні два рядки й подумайте: чи можемо ми сказати, хто з них винуватий?
Чи трапляється таке серед людей? Яка ж мораль?).
У висновку
вчитель загострює увагу дітей на тому, що саме засуджується в байці (безладдя)
і до чого призиває байкар (до дружби, дружби).
Щоб не порушити
під час читання байки специфіки її як жанру, слід, по-перше, не забувати, що
байка — це так званий вільний вірш, тобто з різною кількістю стоп віршованих
рядках і астрофічною будовою, І вимагає [дотримування в кінці кожного
віршованого рядка відповідних пауз; по-друге, основний тон виконання повинен бути
природний, переконливий і не сумний, оскільки зображення в байці подається у
формі розповіді з наявністю розгорнутого діалога. Крім нього, байці властиві ще
елементи комізму. Отже, читець повинен виступати перед слухачами як
співбесідник, який емоційно розповідає їм про "цікавий повчальний випадок,
з якого вони повинні взяти той чи інший урок практичної моралі", по-третє,
обов'язково враховувати мову автора і мову алегоричних образів.
Доцільно почати
роботу учнів над текстом з читання про себе із завданням поділити байку на три
частини. Учні ділять текст на частини, обгрунтовують ділення і тим самим
уточнюють для себе композицію байки, розвиток дії.
— Який момент ви
вважаєте початком описаного випадку, тобто зав'язкою дії? Прочитайте.
— Коли дія
досягла найвищого моменту свого розвитку? Доведіть текстом.
— Прочитайте
розв'язку дії.
— Що ж є основним
стрижнем в розвитку дії? (Влеслива мова Лисиці, від якої у Ворони закрутилася
голова.)
— Доведіть, що
лестощі Лисиці все більше і більше зростали, а Ворона все більше і більше
піддавалася влесливій похвалі.
— Чому Лисиця так
хвалить Ворону?
— Як автор
підкреслив, що насправді Ворона не така? Прочитайте строчки і виділіть слова,
найяскравіше передавальні це невідповідність.— Який ви уявили собі Лисицю,
читаючи цю байку?
— У чому
виявилася майстерність І. А. Крилова в окресленні Лисиці? (Передав не тільки
зміст її похвальних мов, але і інтонацію її голосу, її рухи...)
— Яка Ворона?
(Дурна, довірлива, любить лестощі...)
— Чому Лисиці
вдалося обдурити Ворону? (Ворона любили лестощі.) Лисиця уміла лестити.
— Яка основна
думка байки? (Того, хто любить лестощі, легко обдурити лестощами.)
— Кого засуджує
І. А. Крилов в своїй байці? (І того, хто лестить, і того, хто любить лестощі.)
— Прочитайте
перші чотири строчки байки.
— Як розумієте
сенс першої строчки "Вже скільки разів твердили миру..."? (Багато раз
повторювали людям одне і те ж.)
— Заміните іншими
словами лестощі мерзотна. (Незаслужена похвала огидна.)
— Але тільки все
не про запас. А як можна сказати інакше? (Все не на користь.)
— Що означають
слова: І в серці лестивець завжди відшукає куточок? (Влеслива людина зуміє
привернути іншого на свою сторону.)
— Передайте сенс
перших чотирьох рядків своїми словами.
— А зараз
порівняєте, як про це ж сказав автор байки. (Думка виражена чітко, образно.
По-перше чотирьох строчках автор виразив найголовніше.)
— Прочитаємо всю
байку в особах.
— Якщо ви
зустрінете людей, які лестять, тобто незаслужено хвалять кого-небудь, ради
своєї особистої вигоди, кого з персонажів байки вони вам нагадають?
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
|
