Розвиток пізнавального інтересу молодших школярів у процесі вивчення курсу "Я і Україна" в 3-4 класах

Одній команді дається їжачок, іншій білочка.

1.До якої групи відносяться :

а/ комахи,

б/ птахи,

в/ звірі.

2. Чим вкрите тіло? /хутром ,голками /.

3. Якого кольору хутро має?

а/ взимку,

б/ літом.

4. Як ці звірі пересуваються?

а/ стрибають,

б/ бігають,

в/ повзають.

5. Як готуються по зими?

6. Чим харчуються?

V. Вивчення нового матеріалу

Гра "Хто чим живиться?"

Дидактична мета: уточнити і розширити знання дітей про живлення тварин, ланцюги живлення.

Підготовка до гри. Учитель підбирає і складає в конверт картинки із зображенням тварин і рослин.

Ігрова дія. Пошук потрібних картинок, поєднання їх.

Правила гри. Розпочинають гру лише за командою вчителя. Виграє той, хто швидко і правильно виконає завдання.

Хід гри. За командою вчителя діти дістають картинки з конверта і групують їх по дві — залежно від того, хто чим живиться. Наприклад,

учні складають ланцюги живлення.

-       зерно – миша - лисиця;

-       озиме жито - заєць - вовк;

-       шишка – білка – куниця;

-       калина – попелиця – сонечко;

-       сосна – лось - вовк

Тема: Розмноження тварин у природі

Мета: формувати уявлення про розмноження і розвиток комах, риб, земноводних, плазунів, птахів, звірів; розвивати спостережливість, вміння порівнювати, робити висновки, доводити твердження; виховувати допитливість, прагнення до пізнання тваринного світу, дбайливе ставлення і любов до тварин.

ІІІ. Актуалізація знань, умінь та навичок учнів

1. Відгадай назви тварин.

1. Пишним хвостом славиться, хитрункою називається.

2. Як називають звірят - малюків лосихи?

3. Який звір швидко бігає, має тепле хутро і червоні очі?

4. Хто взимку лапу ссе?

5. В неї очі мов горішки

Кожушина хутряна

Гострі вушка наче ріжки

У дуплі живе вона.

2. Описати малят зайця, білочки, ведмедя. Яка з команд найкраще опише і розповість про звірят.

3. Продовжити речення:

У зайчихи народжуються ...(зайченята)

У лисиці народжуються ...(лисенята)

У ведмедихи народжуються ...(ведмежата)

У лосихи народжуються ...(лосята)

У вовчихи народжуються ...(вовченята)

У. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Наведи приклади звірів, у яких малята народжуються:

а)сліпі та безпорадні

б)зрячі та самостійні

2. У яких груп тварин малята вилуплюються з яєць?____________

3. Хто з чого виріс? З'єднай відповідні малюнки.

4.Доповни пари за зразком.

Яструб-яйце

Жаба - ікра

Крокодил –_______

Щука –__________

Ящірка –__________

Черепаха – _______

Короп - __________

5.Продовжи схему розвитку білана капустяного

метелик – яйце - .

Тема: Довкілля тварин. Пристосування тварин до різних умов існування

Мета: формувати уявлення про довкілля тварин, про умови, необхідні для життя тварин, про ознаки пристосування тварин до добування корму, про захист від ворогів; про значення тварин у природі та житті людини; формувати вміння встановлювати взаємозв’язки у природі між живими організмами, робити висновки, доводити судження, описувати тварин; виховувати прагнення до пізнання тваринного світу, бережне ставлення до природи на основі осмислення взаємозв’язків у ній, любов до тварин.

ІІІ. Перевірка знань, умінь та навичок учнів

1. Гра. – вікторина «Весняне диво»

Учні діляться на 3 команди. Кожна команда обирає командира і весняну назву, наприклад: «Сонечко», «Пролісок», «Вітерець». За кожне завдання команди отримують бали.

Мета: закріпити, узагальнити знання учнів про звірів; розвивати у дітей увагу, мислення, кмітливість, виховувати любов по звірів.

Хід гри-вікторини.

Дай правильну відповідь. «Хто швидше»

1. Які звірі пробуджуються від зимової сплячки? Чому?

2. Хто народжується у звірів?

3. «Хто зайвий?» Демонструю малюнки звірів (ведмідь, їжак, черепаха, ховрах, борсук, хом’як, кріт). Хто з учнів буде уважний і помітить звіра, який не впадав у зимову сплячку, той переможе, і навпаки, треба знайти звірів, які впадали в зимову сплячку.

VI. Закріплення знань, умінь та навичок учнів

Гра «КОЖНОГО ПТАХА НА СВОЄ МІСЦЕ»

Мета. Перевірити правильність підбору малюнків із зображенням хижих, водоплавних і .болотних.птахів (після розповіді про них).-

Матеріал. Таблиця, розділена на; 9 клітинок. У першому стовпчику намальовані орел, журавель і гусак. Кілька предметних малюнків із зображеннями птахів: коршуна, сови (хижі птахи), чаплі, лелеки (болотні), лебедя, качки (водоплавні).,

Хід гри

Дітям пропонується описати птахів, зображених на таблиці. Особливу увагу звернути на опис будови ніг, дзьоба, оскільки це важливо для визначення способу життя птахів.

Орел — хижий птах. Він полює на інших птахів і звірів. Літаючи високо над землею, орел виглядає свою здобич. У нього сильні ноги із загнутими кігтями, якими він може схопити та втримати у повітрі впійману здобич. У нього сильний, загнутий дзьоб.

Журавель — живе на болоті, біля берегів річок і озер. У нього довгі ноги; дзьоб і шия. Блукаючи мілиною, він шукає корм — невеликих водних мешканців.

Дикі гуси — живуть на озерах, ставках і річках. У гусей на лапках перетинки. Гусак легко гребе ними і швидко пливе. Опустивши голову на довгій шиї під воду, гусак здобуває собі корм. Гусак — водоплавний птах.

Після того, як описали птахів, учитель викликає гравців до столу. Кожний із них бере по одному малюнку, визначає, з якою пташкою поруч (орлом, журавлем, гусаком) потрібно її помістити, і пояснює вибір. («Сову потрібно помістити поруч із орлом, оскільки вона теж хижий птах. Сова полює на мишей та інших тварин. У неї теж загнутий дзьоб і сильні кігті».)

2.3 Результати експериментальної роботи

Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що рівень навчальних досягнень молодших школярів підвищиться, якщо цілеспрямовано, систематично методично виважено використовувати різноманітні засоби розвитку пізнавального інтересу в учнів на уроках курсу «Я і Україна», ми перевіряли в процесі експерименту.

Формуючий експеримент проводився на базі навчально-виховного комплексу № 35 м. Тернополя протягом 2007-2008 н. р. У педагогічному експерименті взяли участь 60 учні третіх класів даного комплексу. Серед них визначено контрольний клас 3-А - 30 учнів та експериментальний клас 3 - Б– 30 учні.

У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику розвитку пізнавального інтересу учнів. За допомогою різноманітних форм роботи, які здійснювалися на основі засобів розвитку пізнавального інтересу (загадки, цікаві завдання, ігри, пізнавальні завдання, схеми, малюнки) ми намагались ознайомити учнів із звичками, поведінкою, способом життя тварин, показати, яку користь приносять тварини людям, узагальнити знання учнів, розвивати у дітей мислення, увагу, спостережливість, любов до природи.

Показником розвитку пізнавального інтересу учнів було зростання активності учнів на уроці. Упродовж експериментального дослідження проводили спостереження за активністю учнів на уроці, індивідуальне опитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання.

Результати спостереження за активністю учнів на уроках відображено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Завдання для контрольного опитування учнів

за темою «Тварини в природі»

Початковий рівень

1.Лелека - це:

а) звір;б) риба;в) птах.

2.До всеїдних тварин належить:

а) ведмідь;б) лось;в) щука.

3.Народжуючи малят живими, розмножуються:

а) земноводні;б) звірі;в) птахи.

Середній рівень

4.Підкресли назви комах.

Рак, мураха, білан капустяний, лось, хрущ, короп, павук, сорока, сонечко.

5.Склади ланцюг живлення між лисицею, зайцем і озимою пшеницею.

6. Встав пропущені слова.

Більшість птахів у період розмноження будують________________, які відкладають_____________________. Щоб вони не охолоджувались птахи їх ________________. Через деякий час вилуплюються ___________, яких батьки___________________________.

Достатній рівень

7. Яку користь приносять людям звірі?

8. Як тварини пристосувались до захисту від ворогів? Наведи приклади.

9. Закресли «зайву» тварину. Поясни свій вибір.

Окунь, акула, кит, щука.

Високий рівень

10.Доведи, що тварин потрібно охороняти.

Критерієм оцінювання результатів виконання завдання була якість виконання завдання ( правильність і повнота відповіді).

Кількісний та якісний аналіз результатів виконання учнями експериментального і контрольного класів підсумкової контрольної роботи наведено у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Результати досягнення учнями рівня знань

Порівняння результатів формування у молодших школярів знань про людину в експериментальному і контрольному класах показало, що в експериментальному класі кількість учнів із високим і достатнім рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному.

Кількісний та якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про позитивний вплив експериментальної методики розвиток пізнавального інтересу молодших школярів, на якість знань, умінь та навичок учнів.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. У процесі вивчення педагогічної літератури з’ясовано, що пізнавальний інтерес розглядають як основний мотив навчальної діяльності, як виразну інтелектуальну спрямованість особистості на пошук нового у предметах, явищах, подіях, супроводжувану прагненням глибше пізнати їх особливості; майже завжди усвідомлене ставлення до предметів, явищ, подій Це прагнення до знань, що виявляється в активному ставленні учня до пізнання сутнісних властивостей предметів і явищ дійсності. Головна функція пізнавального інтересу полягає в тому, щоб зблизити учня з учінням, заохотити так, щоб учіння для нього стало бажаним, потребою, без задоволення якої нереальне його формування.

За своєю природою інтерес не є вродженою властивістю особистості, він виникає не сам по собі, а обумовлений впливом на людину навколишньої дійсності, тобто носить соціальний характер. Характерними особливостями інтересу є: його усвідомленість, емоційність, особлива вольова спрямованість до пізнання.

Зі вступом до школи інтереси дитини переключаються поступово з ігрової діяльності на учіння. Спочатку інтерес виникає до всіх видів навчальної діяльності, згодом він починає диференціюватися. У молодшому шкільному віці він характеризується досить виявленим емоційним відношенням, обумовлений зовнішніми факторами, не завжди локалізований, що залежить від навчального досвіду учнів, розвитку процесів мислення.

Загальний інтерес до школи у школярів послаблюється, коли вони зустрічаються з першими труднощами, бачать успіх товариша і свої невдачі. Для підтримки пізнавальних інтересів надзвичайно важливо стимулювати емоції, інтелектуальні почуття. Кожен урок має бути по-своєму привабливим, емоційним.

Пізнавальний інтерес притаманний усім компонентам навчально-пізнавальної діяльності, перебіг якої охоплює чотири етапи: сприйняття і розуміння отримання інформації; осмислення та запам’ятовування; застосування; контроль і самоконтроль . Він виникає і зміцнюється лише в ситуації пошуку нових знань, інтелектуальної напруги, самостійної діяльності.

3. З’ясовано, що процес розвитку пізнавального інтересу учня включає ряд етапів. Перший етап – цікавість - природна реакція людини на все нове або неочікуване. Вона спрямовує увагу людини на розгляд навчального матеріалу, але не переноситься на інший навчальний матеріал. Він має ситуативний характер. Швидко виникає, а під час зміни ситуації – зникає. Другий етап – допитливість, характеризується бажанням і намаганням пізнати сприйнятий об’єкт, розширити свої знання про нього Третій етап - глибокий пізнавальний інтерес, при якому учень прагне пізнати об’єкт, виявити суть предмета, встановити його зв’язки і залежності. Усі етапи взаємозв’язані і проявляються під час навчання.

4. У педагогічній літературі виділено 3 рівні розвитку пізнавального інтересу: 1) безпосередній інтерес до нових фактів та явищ, пов'язаних з інформацією, яку учні дістають на уроці (елементарний рівень); 2) інтерес до пізнання істотних властивостей предметів і явищ; 3) інтерес до причинно-наслідкових зв'язків, до виявлення закономірностей та встановлення загальних принципів, що стосуються різного роду явищ.

5. На основі аналізу педагогічної літератури виявлено, що розрізняють інтереси: за змістом, широтою, стійкістю, силою і дієвістю. За стійкістю їх поділяють на: 1) епізодичні (ситуативні) - виникають і зберігаються лише в процесі конкретної діяльності; 2) постійні (стійкі) - не залежать від конкретних умов. Для молодших школярів характерні нестійкі інтереси.

З’ясовано, що значення пізнавальний інтересу у житті дитини полягає в тому, що він є джерелом самостійного здобуття знань; підвищує інтенсивність розумової роботи, мобілізує увагу, знімає втому та сприяє підвищенню якості засвоюваних знань, їх розширенню і поглибленню, впливає на поведінку учня, на становлення його духовної і інтелектуальної сфери, розумові, морально-етичні і комунікативні здібності.

Виявлено, що головна особливість педагогічного аспекту проблеми формування пізнавальних інтересів учнів полягає в тому, що пізнавальний інтерес може виступати і як мета, і засіб, і результат навчання та виховання.

6. Визначено умови розвитку пізнавальних інтересів:

•       розуміння дитиною змісту і значення матеріалу;

•       новизна навчального матеріалу, його практична спрямованість;

•       емоційна насиченість навчання;

•       створення можливостей для учнів проявити розумову самостійність і ініціативність на основі використання активних методів навчання, проблемних запитань, ситуацій і завдань;

•       глибоке знання вчителем предмета, інтерес до нього, вміння зацікавити ним дітей.

7. З’ясовано, що розвитку пізнавальних інтересів на уроках сприяють різні методи і засоби навчання (досліди, незвичайна форма подачі матеріалу, емоційність мови вчителя, дидактичні ігри, ігрові ситуації, цікавинки, завдання з логічним навантаженням, завдання проблемно-пошукового характеру, тощо).

8. Розроблено методику використання засобів пізнавального інтересу учнів на уроках курсу «Я і Україна» у 3-4 класах. Її сутність полягала у доборі методів і засобів навчання до уроків з курсу «Я і Україна » на основі визначених нами критеріїв ( відповідність меті і завданням уроку, змісту навчального матеріалу; врахування вікових особливостей молодшого школяра; доцільність і оптимальність використання на тому чи іншому етапі уроку), визначенні етапу уроку, на якому будемо використовувати дані засоби.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7