Розвиток пізнавального інтересу молодших школярів у процесі вивчення курсу "Я і Україна" в 3-4 класах
«Природознавство» в 3-4 класах є логічним продовженням природничої
складової курсу «Я і Україна», який вивчається
в 1-2-х класах. Як навчальний предмет має
інтегрований характер, оскільки зміст його утворює система уявлень і понять,
відібраних з різних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з
урахуванням міжпредметних зв'язків у початковій ланці освіти і перспективних
зв'язків із природознавчими предметами, що вивчатимуться в наступних класах.
Головною метою «Природознавства» в 3-4 класі є
оволодіння учнів уявленням про цілісність природи, виховання гуманної, творчої,
соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, самостійно
розв'язувати природознавчі теоретичні і практичні задачі, дбайливо ставитися до
природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вона досягається шляхом
постановки, й реалізації конкретних освітніх, розвивальних і виховних цілей.
Освітні цілі навчального предмета передбачають формування
системи уявлень і понять про предмети і явища природи та взаємозв'язки й
залежності між ними; предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань; умінь
застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід,
практична робота).
Зміст природознавства і його структурування визначаються
загальнодидактичними принципами (гуманізації; особистісно зорієнтованого
навчання; науковості; наступності виховного й розвивального навчання;
забезпечення позитивної мотивації учіння; створення умов для самореалізації
кожного учня; розвитку його творчої самостійності та соціальної активності) і
власне природничими принципами (екологічний; краєзнавчий; українознавчий;
планетарний; фенологічний), що реалізуються в єдності.
Зміст програми
для 3-го класу складають розділи «Нежива природа»;
«Жива природа». Для 4-го класу – «Планета
Земля»; «Наша Батьківщина – Україна»; «Рідний край» [44] .
Аналіз змісту розділів "Природа і ми", "Нежива
природа", "Жива природа" охоплює систему доступних для молодших
школярів фактів, уявлень і понять, які на елементарному рівні всебічно
відображають сутність компонентів неживої природи (світло і тепло, повітря,
вода, гірські породи, ґрунт) і живої природи (рослини, тварини, гриби,
бактерії, людина) та зв'язки й залежності між ними. Значна увага приділяється
розв’язанню природоохоронних проблем. При вивченні теми «Людина –
живий організм» наведені відомості про будову та фізіологічні процеси, що
відбуваються в основних органах тіла людини. Звертається увага на заходи щодо
гігієни й охорони здоров’я людини. Значна увага приділяється використанню та
охороні природи людиною.
У 4-му класі значна увага приділяється вивченню основ географічних
знань. У
розділах «Наша Батьківщина – Україна» і
«Рідний край» компоненти неживої і живої
природи розглядаються в межах України і рідного краю, а закономірні зв’язки
встановлюються на рівні природних комплексів: природних зон України і природних
угруповань рідного краю, чим забезпечується цілісне відображення природи у
свідомості молодших школярів.
На формування пізнавального інтересу молодших школярів впливають і
методи навчання.
Аналіз програми показав, що навчання учнів природознавству
рекомендується у програмі здійснювати методами, в яких ураховуються їх
внутрішня (зміст) і зовнішня (форма) сторони. Внутрішню сторону відображають
методи за рівнем пізнавальної самостійності учнів: .пояснювально-ілюстративний,
репродуктивний, проблемного викладу, евристичний (частково-пошуковий),
дослідницький (пошуковий). А зовнішню — відповідні методи навчання за джерелом
знань: словесні (бесіда, розповідь, пояснення), практичні (спостереження,
дослід, практична робота), наочні (використання натуральних, образотворчих,
аудіовізуальних засобів наочності, моделей). Зазначені методи поєднуються.
Обов'язковою умовою поєднання є відповідність змісту методу його формі, тобто
зовнішньої сторони — внутрішній. Наприклад, у процесі навчання використовуються
репродуктивна бесіда, евристична бесіда, репродуктивна розповідь, проблемний
виклад, репродуктивна практична робота, дослідницька практична робота [44].
Ми вирішили проаналізувати підручник з курсу «Я і Україна» для учнів 3-4 класів з метою виявлення засобів,
спрямованих на формування пізнавального інтересу молодших школярів [5; 6].
Аналіз підручників засвідчив, що у змісті є достатня кількість
завдань, які можуть забезпечувати розвиток пізнавального інтересу молодших
школярів. До таких завдань ми відносимо завдання, які представлені у рубриках: «Поміркуй»,
«З’ясуй», «Практичне
завдання», «Досліди», «Пригадай», «Спостерігай», «Практична робота».
У підручнику 3 класу пропонується проведення учнями дослідів: з
дослідження властивостей води, ґрунту, повітря, умов росту і розвитку рослин. У
підручниках 3-4 класу передбачено проведення практичних робіт.
Зміст природничих тем у підручнику добре проілюстрований.
Проте у підручнику 3 класу дуже мало загадок (лише 2), у
підручнику 4 класу їх взагалі немає, немає завдань для спостережень у природі,
відсутні прислів’я, приказки, рубрика «Це цікаво знати».
Такими чином, аналіз програми і підручників показав, що у змісті
курсу закладені можливості для розвитку пізнавального інтересу учнів.
2.2
Використання засобів розвитку пізнавального інтересу на уроках курсу «Я і
Україна» в 3- 4 класах
Для того, щоб на
уроці здійснювалося учіння, ми намагались не нав'язувати учням готові знання, а
конструювали навчальний процес так, щоб учні, спостерігаючи, відкривали для
себе об'єкти і процеси природи.
Щоб розв’язати
завдання курсу, які визначені програмою, забезпечити засвоєння учнями
елементарних природничих понять, оволодіння уміннями, ми добирали методи і
засоби навчання, які сприяють розвитку пізнавального інтересу і органічно
включали їх в урок.
При доборі засобів розвитку пізнавального інтересу молодших школярів, ми
враховували, що при вивченні нового матеріалу рекомендуються до використання
різноманітні методи та прийоми навчання:
• створення і розв'язання проблемної ситуації, дидактична гра;
• бесіда і розповідь з використанням наочності;
• демонстрація дослідів;
• практична робота з колекціями, гербаріями, натуральними об'єктами;
• робота з таблицями і схемами;
• пізнавальні завдання;
• повідомлення цікавих фактів та ін.
Критеріями добору засобів розвитку пізнавального інтересу ми
вважали такі:
-
відповідність меті і завданням уроку;
-
відповідність змісту навчального матеріалу;
-
врахування вікових особливостей молодшого школяра;
-
доцільність і оптимальність використання на тому чи іншому етапі
уроку.
Формувати
пізнавальні інтереси молодих школярів на уроках «Я і Україна» можна різними
методами і засобами навчання: створення проблемно – пошукових ситуацій,
постановка пізнавальних завдань, організація самостійної роботи учнів тощо.
Вчителеві треба спонукати учнів застосовувати знання і
вміння під час розв’язування навчальних завдань, у побудові доведення власної
думки, точки зору; під час аналізу й оцінки правильності своїх і чужих думок, в
процесі формулювання й прийняття обґрунтованих рішень під час навчальних
дискусій. Виходячи з вище зазначеного, на кожному уроці має домінувати за часом
творча ситуація − ситуація пошуку, розмірковування, допитливості, сумніву
[9; с.55].
Створення проблемно – пошукових ситуацій
Проблемна ситуація на
уроці в 3-4 класі – це постановка перед учнями певного пізнавального завдання,
яке містить у собі протиріччя, викликає дискусію, спонукає до роздумів, пошуків
і висновків.
Серед критеріїв
проблемної ситуації, що забезпечують виховання інтересу, слід відзначити такі:
- орієнтування розв’язування
проблемної ситуації на максимальну самостійність учнів, їхню власну пізнавальну
і дослідницьку діяльність;
- значущість розв’язання проблемної
ситуації для учня.
Проблемні ситуації полягають у необхідності:
-
порівняти однотипні предмети, явища;
-
встановити причинно-наслідкові зв’язки;
-
виключити зайву інформацію;
-
дібрати дані, яких не вистачає, тощо.
У навчанні проблемна ситуація доцільна тоді, коли може викликати у
дітей бажання вийти з цієї ситуації, що виникає лише за умов, коли зміст її
викликає в учня інтерес і коли він відчуває, що проблема для нього посильна.
У початкових класах найпоширенішими прийомами створення проблемних
ситуацій з метою розвитку пізнавальних інтересів є такі:
а)зіткнення учнів із суперечливими фактами:
-
метал у воді тоне, а дерево — ні. Чому?
б)постановка перед школярами дослідницьких завдань:
-
простежте, де швидше починає танути сніг, і поясніть чому?
в)спонукання учнів до узагальнення фактів;
г)спонукання учнів до аналізу фактів і явищ, які логічно суперечать
їхньому життєвому досвіду.
Створенню проблемної ситуації завжди передує підготовча робота, у
процесі якої вчитель забезпечує дітей мінімумом знань, необхідних для
розв’язання проблеми. Крім того, вчитель збуджує в учнів пізнавальний інтерес,
стимулює їх прагнення розв’язати проблему. Якщо вони не в змозі самостійно
розв’язати проблему, учитель використовує навідні питання.
Під час розв’язання проблеми передбачається, що діти самостійно
узагальнюють знання, здобуті з різних джерел, використовують певною мірою і
прийоми дослідницької діяльності.
Наведемо приклади проблемних ситуацій, які ми
створювали на уроках:
Тема: «Тварини»
1.
Звірів:
вовка, лисицю, зайця, білку, ведмедя і їжака – можна розподілити на три групи.
До першої віднести вовка і лисицю, до другої зайця і білку, а до третьої –
ведмедя і їжака. Як можна пояснити такий поділ?
2.
Чому
їжак, ведмідь, борсук восени впадають у сплячку, а інші тварини – лисиця, лось,
заєць – не змінюють свій спосіб життя?
3.
Чому
корову вважають свійською твариною, адже вона живе, на відміну від кицьки, в
корівнику?
4.
Птахи
можуть літати. Бабка також літає. До яких тварин вона належить? Чому?
Постановка
пізнавальних завдань
Одним із ефектних засобів, які сприяють розвитку інтересу та
мислення школярів, є постановка пізнавальних завдань. У доборі різних типів
пізнавальних завдань для учнів молодших класів за основу взято ті логічні
операції, без яких їх виконання неможливе: порівняння, узагальнення,
класифікація, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
Вправи на порівняння спрямовуються на формування в учнів умінь
виділяти ознаки предметів, диференціювати їх на істотні й другорядні.
Наприклад:
— Чим листки верби відрізняються від хвоїн ялинки? Учитель
повідомляє порядок порівняння (план):
1. Уважно розгляньте предмети, що порівнюються.
2. Поміркуйте, які ознаки має кожен предмет.
3. Які з них схожі, а які відмінні?
4. Порівняйте найістотніші ознаки.
5. Поясніть результати порівняння.
Пізнавальні завдання на узагальнення здебільшого активізують розумову
діяльність учнів. Наприклад: назвіть птахів, які ви знаєте.
Пізнавальні завдання на класифікацію різноманітні. Наприклад:
поділити на групи (комахи, птахи) таких тварин: метелик, ворона, муха, мурашка,
горобець, сорока. Назвати істотні ознаки комах і птахів.
З’ясування внутрішніх зв’язків між предметами і явищами
навколишнього світу сприяє встановленню причини і наслідку. Такі завдання іноді
формулюються як проблемне запитання: Для чого кішці м’якенькі лапки й гострі
кігті?
Керувати процесом розв’язування таких пізнавальних завдань
доцільно у такій послідовності: аналіз і виділення істотних ознак об’єкта;
пошук і пояснення причини виникнення факту, явища, події; встановлення і
пояснення наслідку; висновок — пояснення утворення зв’язку між визначеними об’єктами;
фіксація уваги на міркуваннях. Необхідно навчити дітей розрізняти поняття
«причина» і «наслідок».
Формування вмінь знаходити і розуміти причинно-наслідкові зв’язки
між предметами і явищами відбувається у процесі продуктивної діяльності учнів,
коли вони пояснюють і доводять свої твердження.
З’ясуванню причинно-наслідкових зв’язків сприяють наведені нижче
запитання.
-
Коли дороги висихають після дощу швидше: влітку чи восени? Чому?
-
Чому взимку майже завжди випадає сніг, а не дощ?
Можна виділити ще пізнавальні завдання на
доведення. Наприклад:
-
Сосна і ялина — хвойні дерева. Доведіть, чому їх так називають.
Самостійна робота учнів
Найсприятливіші для збудження і розвитку пізнавального інтересу
умови виникають тоді, коли вчитель не викладає матеріал в готовому вигляді, а
організовує самостійну роботу школярів. Без правильно організованої самостійної
роботи не можна успішно розвивати пізнавальні можливості учнів, їх
спостережливість, пам’ять, творчу активність тощо. Самостійна робота дає змогу
здійснювати диференційований підхід у навчанні, глибоко вивчати індивідуальні
особливості кожного вихованця. Пізнавальна самостійність учнів, яка формується
на базі активності, характеризується такими ознаками:
-
бажання і вміння самостійно правильно міркувати;
-
властивість орієнтуватись у новій ситуації, знайти свій підхід до
розв’язання завдання;
-
бажання не лише розуміти засвоєні знання, а й способи їх
добування;
-
критичний підхід до суджень інших;
-
незалежність власних міркувань.
Організації самостійної пізнавальної діяльності учнів сприяють
дидактичні матеріали. Використовуючи їх, класовод керує пізнавально-практичною
діяльністю школярів під час засвоєння нових знань та їх закріплення, а також
організовує дослідницьку позакласну роботу.
Дидактичні роздаткові картки — важливий засіб удосконалення
самостійної діяльності учнів у навчанні курсу “Я і Україна” в початкових
класах. Вони призначені для виконання завдань, пов’язаних із дослідом,
спостереженнями і практичною діяльністю. В них містяться запитання і завдання
для організації фенологічних спостережень. Деяка варіативність завдань
досягається добором різних об’єктів для спостережень і дослідів, а також
практичних дій. Це дає змогу вчителю з мінімальними затратами сил і часу
здійснювати індивідуальний підхід у навчанні дітей.
Ефективність засвоєння природничого матеріалу досягається за допомогою
методів, що властиві природничим наукам: демонстрування натуральних об'єктів,
дослідів, проведення спостережень, виконання практичних робіт. Потрібно
систематично залучати учнів до самостійного пошуку знань, озброювати їх
прийомами навчальної діяльності.
Досліди і
спостереження забезпечують наукову достовірність навчального матеріалу,
розкривають сутність явищ і процесів у їхньому зв'язку і розвитку, розвивають
уяву, сприяють формуванню переконань у можливості пізнання світу. Учні
знайомляться із методами, що їх використовують вчені у своїх дослідженнях
природи [37; с.35].
Особлива потреба
є звернути увагу на важливість практичних занять, які відіграють значну роль у
реалізації діяльнісного підходу до вивчення школярами природи. На практичних
заняттях учні мають можливість самостійно спостерігати за процесами і явищами
природи, проникаючи в їхню сутність, виконувати досліди, переконатись у
науковій достовірності інформації, що опановують, знайомитись із методами
наукових досліджень природи.
Тематика
практичних робіт обумовлена змістом навчального курсу і органічно з ним
поєднана. У 3 класі передбачено такі види практичних робіт
Практична робота
передбачає такі етапи: визначення цілей і завдань, інструктаж учителя по їх
виконанню (демонстрування учителем операцій в цілому і окремих дій), виконання
учнями практичної роботи.
Результативність
практичних робіт залежить від підготовки учителя до уроку з практичною роботою.
Учитель має визначити перелік уявлень, понять, умінь, які мають бути сформовані
впродовж практичної роботи, підготувати завдання та визначити прийоми їх
виконання учнями, підготувати необхідне обладнання. Доцільним, з методичної
точки зору, є поєднання практичних завдань для учнів з теоретичними,
репродуктивну діяльність з творчою.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
|