Розвиток пізнавального інтересу молодших школярів у процесі вивчення курсу "Я і Україна" в 3-4 класах

2)                ігри, мета яких перевірка правильності сформованих уявлень;

3)                ігри, спрямовані на виявлення природних зв’язків, сутність явищ;

4)                ігри, спрямовані на формування вміння орієнтуватися на місцевості.

Переважно використовують сюжетно-рольові, ігри-вправи. Вони можуть :

- бути тільки в словесній формі;

- поєднувати слово і практичні дії;

- поєднувати слово й наочність;

- поєднувати слово і реальні предмети.

Великі можливості дає застосування ігор під час екскурсій. Розкрити перед дітьми різноманітність і красу навколишньої дійсності, привернути увагу до малопомітних, але істотних ознак тваринного світу значно легше, якщо залучити учнів до активного емоційного сприймання.

Головні умови ефективності застосування ігор – органічне включення в навчальний процес; захоплюючі назви; наявність справді ігрових елементів, зокрема зачинів, римування, обов’язковість правил, які не можна порушувати; використання лічилок; емоційне ставлення самого вчителя до ігрових дій, його слова й рухи цікаві, несподівані для дітей. Пояснення вчителя під час пояснення гри має бути лаконічним і зрозумілим, пробуджувати інтерес.

При використанні ігор необхідно:

-          правильно і чітко сформулювати мету і завдання гри;

-          зміст гри має відповідати змісту завдання;

-          гра має бути посильною для всіх учнів, охоплювати всіх учасників;

-          чітке формулювання правил;

-          після гри потрібно зробити висновки [40].

Крім ігор, можна провести на лоні природи конкурси:

- «Чий букет кращий?» (оформлення і назва);

- «Хто знає птахів?» (окремі діти пробують імітувати голоси птахів, а інші називають їх);

- «Наші загадки» (діти самостійно складають загадки про явища природи, пори року, лісових птахів, квіти, овочі, фрукти, тварин) [8; 352].

Дуже цікавими є географічні подорожі за допомогою карти. Під час «подорожі» діти дізнаються про міста і села, про будівництво гідроелектростанцій, зрошувальних систем, розвиток сільського господарства. Під час «подорожі» крім карт використовують й інші види унаочнення: настінні таблиці і картини, діапозитиви, фрагменти діафільмів, натуральні об’єкти, які допомагають конкретизувати уявлення. Подача нового матеріалу у вигляді подорожі збуджує емоції дітей, розширює кругозір, викликає почуття гордості за свою Батьківщину.

Різноманітність ігрових засобів, пізнавальних завдань, ігор створює широкі можливості для того, щоб учитель міг вибрати саме таку гру чи завдання, що найбільше відповідають меті уроку. В іграх вправах молодші школярі розв’язують ребуси, складають загадки. Усе це не тільки пожвавлює навчальний процес, а й запобігає втомі.[13;39;48;25]

Використання ребусів, кросвордів, чайнвордів, шарад, анаграм – важливий засіб розвитку інтересу молодших школярів. Вони викликають позитивні емоції учнів, підвищений інтерес до виучуваного, є цікавими формами перевірки засвоєння фактичного матеріалу. Гра зі словами є помічником класоводів, оскільки вона збагачує словниковий запас дітей, активізує мислення, тренує пам’ять, розвиває загальну ерудицію, розширює обсяг знань, допомагає в інтелектуальному спілкуванні, є надійним засобом психологічного розвантаження розумової праці школярів.

Кросворди складають на базі основного програмного матеріалу із зашифрованими природознавчими поняттями і термінами. Та на уроці кросворди мають бути цілеспрямовані не на перевірку загальної ерудиції учнів, а на краще засвоєння ними фактичного матеріалу.

Для закріплення у дітей уміння розрізняти предмети живої і неживої природи використовують чайнворди. Для учнів молодших класів чайнворди добирають у вигляді загадок.

Значне місце серед засобів, що сприяють активізації пізнавальної діяльності молодших школярів належить загадкам [10;11;47;52]. Загадка містить у собі великі можливості для розвитку уваги, кмітливості, уяви, асоціативного мислення, формування уміння виділяти й уподібнювати істотні ознаки об’єктів, стимулює допитливість. Вміло підібрані і вдало використані на уроці, загадки розвивають позитивне ставлення до процесу засвоєння поняття, пізнавальний інтерес, ознайомлюють учнів з усною народною творчістю. До кожної програмової теми курсу «Я і Україна» можна дібрати загадки, що характеризують виучуваний об’єкт чи явище. Наприклад:

Дихають, ростуть, а ходити не можуть.

(Рослини.)

Узимку голі мерзнуть в полі.

А весною, диваки, одягають кожушки.

(Дерева.)

Висить – зеленіє, лежить – жовтіє, впаде – чорніє.

(Листя.)

Сидить дівка в коморі, а коса її надворі.

( Морква.)

Сама жовта і цукриста, я красуня золотиста       

(Диня.)

Що то за голова, що лиш зуби й борода.

(Часник.)

Червоне личко, зелена стрічка.

(Помідори.)

Молодші школярі чутливі й емоційні слухачі. Їм до вподоби поетичні рядки, віршовані примовки, влучні і виразні прислів’я, та приказки:

- «Проліски – очі березня»;

- «Осінь іде - дощі за собою веде».

На увагу заслуговують також міфи, легенди як жанр народної творчості. Доцільно ознайомити молодших школярів з різноманітними історіями з життя рослин, використовуючи народні легенди та повір’я. Дізнавшись про легенду – історію певної рослини, можна запропонувати учням скласти легенду про іншу квітку, або історію рослини, яку розглядали на уроці.

На почуття, мислення дитини впливає краса опису процесів, явищ природи і предметів навколишнього світу. Корисно включати в розповідь учителя або під час бесіди уривки з художніх творів, віршів, пісень. Уривки з прози або вірші можна використовувати на початку уроку, що підвищує інтерес учнів до виучуваного матеріалу, або для закріплення знань.

Краса природи оспівується в творах багатьох письменників. Саме цими творами може користуватись вчитель на уроках «Я і Україна».

У педагогічній літературі зазначається, що розвитку пізнавальних інтересів сприяє запровадження різних форм роботи: роботи в парах, груповій роботі, застосування диференціації навчання. Мета такої роботи — спонукати дітей до постійної активної праці, розвивати інтерес учнів до оволодіння предметом, вчити спілкуватися, прислухаючись не лише до себе, а й до інших [9;27].

Формування пізнавальних інтересів є більш ефективним, якщо: організується різноманітна творча діяльність, види якої систематично чергуються. Для належного формування природничих понять багато уваги слід приділяти розвитку логічного мислення, використанню завдань з логічним навантаженням як необхідної умови розвитку пізнавальних інтересів. Дітей треба залучати до активної участі у розв'язуванні посильних пізнавальних завдань, поступово ускладнюючи їх. Розвиток логічного мислення — це копітка наполеглива робота упродовж всього періоду навчання. Оскільки діти швидко втрачають інтерес до одного виду діяльності, треба робити процес пізнання цікавим [17;21].

1.     Сортування навчального матеріалу за завданням учителя.

2.     Порівняння у формі зіставлення і протиставлення як засіб відкриття нових властивостей, ознак предметів і явищ, що вивчаються.

3.     Використання аналогії як засобу перенесення способу дії.

4.     Класифікація предметів і явищ навколишнього середовища.

5.     Виділення головного.

6.     Встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

7.     Доведення істинності судження [26;27].

Наприклад, добірка завдань з логічним навантаженням.

-      Як відомо, моря весь час поповнюються прісною водою річок. Проте солоність морської води при цьому не зменшується. Чому?

-      Відомо, що температура танення льоду О °С. Проте взимку сніг на вулицях лежить і при температурі, вищій від нуля. Як це пояснити?

-      У вітряний день нам стає тепліше, якщо ми заховаємося від вітру. А чи однакові показники термометра на вітрі і в затишку?

-      З поданих слів спочатку випишіть назви овочів, потім фруктів (огірок, гарбуз, вишня, лимон, морква, апельсин, буряк, помідор, яблуко, мандарин, салат, картопля, черешня).

-      Випишіть спочатку назви перелітних птахів, потім осілих (журавель, синичка, сойка, ластівка, горобець, ворона, дятел, шпак, лелека, сорока).

Активна пізнавальна діяльність уроці, розвиток пізнавальних інтересів неможливі, якщо вчитель працює з класом, не враховуючи індивідуальні особливості учнів. Діти різні, рівень підготовленості до навчання — також. Тому необхідна диференціація. В. О. Сухомлинський зазначав, що до кожного школяра треба мати підхід, давати йому посильне завдання. Лише за цієї умови можливий розвиток пізнавальних інтересів [8].

Урок природознавства в початковій школі – це ідеальний матеріал для створення проблемних ситуацій. Значно кращі успіхи у навчанні досягаються там, де процес навчання будується на основі проблемно-пошукової діяльності молодших школярів. Серцевиною проблемного уроку є взаємодія вчителя і учнів, коли між ними розвиваються діалогічні взаємостосунки під час вирішення проблеми. Важливе не тільки вміння вчителя створювати проблемну ситуацію, а й здатність організувати обговорення і розв’язання її учнями. Саме на цих уроках у дітей виникає дуже багато питань: “Чому?”, “Як?”, “Звідки?”. Вчитель разом з дітьми може розв’язувати проблемні ситуації всіма можливими шляхами:

– через проблемне викладання знань учителем;

– через організацію частково-пошукової діяльності;

– через організацію дослідницької діяльності шляхом спостереження учнів у природі чи за результатами самостійного досліду.

Важливим засобом створення проблемних ситуацій у вивченні природи є дослідницька робота (розв’язання завдань випливає із спеціально створених умов. Наприклад: теми «Термометр», «Органи рослин», «Умови життя рослин», «Вегетативне розмноження рослин», «Сніг і лід», «Корисні копалини», «Вода — розчинник» тощо).

Створення проблемних ситуацій та їх розв’язання тут досягаються частково-пошуковим методом, іноді дослідницьким, за допомогою лабораторних, демонстраційних і домашніх дослідів. Відкриття, які учні роблять при цьому, незначні, але дітям вони дають велике інтелектуальне задоволення. Чим більше створюватиметься для учнів складних ситуацій, які вони спроможні подолати, тим інтенсивніше в них розвиватиметься інтерес до знань, науки, школи.

У ході вивчення курсу природознавства можна створити певну постійно зростаючу систему залучень учнів до вирішення проблемних ситуацій, а також до самостійної пошукової діяльності [29;34].

Таким чином, нами виявлено основні засоби розвитку пізнавального інтересу молодших школярів у процесі вивчення курсу «Я і Україна»

1.3 Стан розвитку пізнавального інтересу в молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» в практиці школи

Перед сучасною початковою школою стоїть питання про таку організацію навчально-виховного процесу, яка була би більш особистісно-орієнтованою на всебічну підготовку школярів, їхній цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання.

Вивчення шкільної практики засвідчує, що вчитель не завжди використовує можливості навчальних занять для розвитку індивідуальності учнів, їхнього інтересу.

Щоб з’ясувати стан розвитку в молодших школярів пізнавального інтересу на уроках курсу «Я і Україна» у шкільній практиці, проводився констатуючий експеримент. Він передбачав вивчення досвіду вчителів щодо використання різних засобів розвитку пізнавального інтересу на уроках курсу «Я і Україна». Констатуючим експериментом було охоплено 8 вчителів навчально-виховного комплексу № 35 м. Тернополя. Основними методами дослідження були спостереження уроків, бесіди з вчителями, аналіз конспектів уроків вчителів.

У процесі бесіди, ми намагались отримати відповіді на такі запитання:

1. Чи ставити ви своїм завданням на уроках формувати пізнавальний інтерес в молодших школярів?

2. Чи використовуєте дидактичні ігри на уроках? (систематично, іноді, дуже рідко)

3. Чи використовуєте на уроках цікаві завдання, цікаві повідомлення? (систематично, іноді, дуже рідко)

4. Чи використовуєте на уроках усну народну творчість: загадки, прислів’я, приказки, казки, легенди тощо? (систематично, дуже рідко, іноді)

5. Які умови впливають на формування і розвиток пізнавального інтересу учнів на уроці?

Відповідаючи на перше запитання, усі вчителі зазначали, що дуже важливо, щоб з перших днів перебування дитини в школі, вчитель зміг створити на уроках атмосферу інтелектуального пошуку, творчості, вчив дітей, надавав їм можливість відчувати радість від пізнання і творчої діяльності, формував і розвивав пізнавальний інтерес. Вони вважають, що робота над розвитком пізнавальних інтересів учнів підвищує продуктивність праці учнів, швидкість і стійкість запам'ятовування природничих понять. Зростає рівень успішності дітей, чи не основний показник їх діяльності в школі.

Усі вчителі зазначили, що використовують дидактичні ігри на уроках іноді. Вони вважать, що дидактичні ігри створюють певний емоційний фон в учнівському колективі, але й потребують певного емоційного настрою. Бажання грати, прагнення до діяльності властиві кожному учню. У грі учні вчаться логічно висловлювати свої думки, послідовно діяти, бути спостережливими. Ігри дають можливість внести проблемність у пізнавальний процес, здійснити самоконтроль пізнавальної діяльності.

Цікаві завдання і повідомлення використовують дуже рідко, за браком часу.

Усі вчителі зазначили, що використовують на уроках усну народну творчість, найчастіше - загадки, прислів’я, приказки; казки і легенди - рідко.

Учителі погоджувалися, що на уроці слід використовувати ребуси, кросворди, ігри, елементи фантастики, народні приказки та казки, але не перенасичувати їх різноманітним цікавим матеріалом. Це переобтяжує дітей. Інша справа, коли гра тільки спонукає до роботи, допомагає в навчанні. І діти, і вчитель мають зрозуміти, що урок — це насамперед праця і навчання. А все інше тільки допоміжні моменти.

Визначаючи, які умови впливають на формування і розвиток пізнавального інтересу школярів, деякі педагоги вважали, що формування внутрішнього світу школярів багато в чому залежить від особистості вчителя, його ерудиції і майстерності викладання, моральної спрямованості. Коли вчитель досконало і глибоко володіє наукою, в процесі навчання він оперує цікавими деталями і фактами, вражає учнів своїм широким кругозором.

Інші вчителі зазначали, що на розвиток пізнавального інтересу впливають стосунки, які складаються між вчителем і учнями. Стосунки взаєморозуміння, прагнення йти один одному на зустріч, спільно приходити до істини тверджень породжують потребу спілкування з вчителем і велике почуття задоволення від усвідомлення своїх пізнавальних можливостей.

У процесі бесіди усі вчителі зазначали, що завдання сучасної школи – на основі вивчення індивідуальних особливостей учнів, виявити обдарованих вихованців, допомагати їм у самопізнанні, розвиткові, заохочувати дитячу творчість, виробляти індивідуальну програму організації навчально пізнавальної діяльності, аби оптимально завантажувати розумові здібності обдарованого школяра. У сучасній школі, на їх думку, є всі можливості для вдосконалення і створення нових ефективних засобів розвитку пізнавальних інтересів дітей до навчання, для виявлення закономірностей, що допомагають спрямувати їхню навчальну діяльність.

Аналіз 10 відвіданих уроків, конспектів учителів з курсу «Я і Україна» засвідчив, що педагоги використовують різноманітні засоби розвитку пізнавального інтересу молодших школярів.

Аналіз публікацій [11; 15; 47; 25 та ін.], присвячених ознайомленню з досвідом передових учителів щодо формуванню і розвитку пізнавального інтересу молодших школярів засвідчив, що вчителі – практики здійснюють пошук методів і засобів навчання, які сприяли б розвитку пізнавального інтересу учнів, підвищували ефективність набуття ними нових знань та умінь .

РОЗДІЛ ІІ. ДОСЛІДНО - ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ КУРСУ «Я І УКРАЇНА» У 3-4 КЛАСАХ

2.1 Аналіз програми і підручника курсу «Я і Україна» (3-4 клас)

На розвиток пізнавального інтересу молодших школярів впливає, перш за все, зміст навчального матеріалу. Він по-різному засвоюється учнями і впливає на їхній розвиток залежно від методу навчання, що визначає спосіб і характер їх взаємодій з навчальним матеріалом. Зміст передбачає розвиток творчого мислення, пізнавальної потреби, інтересу до пошуку шляхів пізнання, допитливості, уміння аналізувати, узагальнювати, виділяти головне, самостійно робити висновки, спостерігати, порівнювати, що закладено в основу розвитку пізнавальної активності.

У 3-4-х класах навчальний предмет «Я і Україна» реалізується через окремі навчальні предмети «Природознавство » та «Громадянська освіта». Проаналізуємо природничо – наукову складову змісту курсу [44].

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7