Методика опрацювання прикметника у початкових класах

2. Утворити власні назви від поданих прикметників. Позначити у прикметниках суфікси.

а) львівський, чернівецький;

б) миколаївський, полтавський.

3. Позначити будову прикметників:

а) давній; б) ніжний.

4. Замінити у реченні форму однини прикметників на форму множини і визначити їх відмінок:

а) Ніжний підсніжник тягнеться до сонечка.

б) Справжній володар листяного лісу — дуб.

5.     Скласти і записати речення про свого друга.

6.     До іменників добрати прикметники, виділити закінчення у прикметниках:

а) ... серце,... хліб; б) ... матуся,... книга.

7. Записати міркування:

а) Дятел —лікар дерев. Він...

б) Треба садити дерева. Вони...

8.     Добрати заголовок до першого тексту.

9.     Записати словосполучення у родовому й орудному відмінках:

а) вербова гілка; б) калиновий гай.

10. Із поданих слів скласти і записати речення. У прикметниках визначити відмінок:

а) сьогодні, ходив, прогулянку, ліс, я, на, у зимовий;

б) смуги, посіви, від, лісові, вітрів, захищають.

Наведемо приклади попереджувальних, вибіркових і творчих диктантів, які використовувалися у процесі формуючого експерименту як засіб розвитку уявлень учнів про прикметник.

І. Попереджувальні диктанти.

1.У ранній час усе прокидається. Люди поспішають у поле, на тваринницьку ферму. Першими починають трудовий день доярки. До них після школи приходить Оленка. На фермі працює її мати. Під час літніх канікул Оленка допомагала матусі на фермі.

2.Осінь відходила. М'яким промінням сонця визолотила на деревах листя. Викупала його свіжими дощами. Потім зняла з усіх дерев розкішне вбрання і встелила ним осиротілу землю.

ІІ. Вибіркові диктанти.

1. Україно! Краю милий,

Краю золотавий,

Поля твої широкополі,

Пісні дзвінкоголосі,

Міста наші рідні,

Сади пишнодвітні,

Пшениці ряснії,

Городи багатії. (М. Ткач)

3. Кожній квітці навесні

Сняться кольорові сни.

Кульбабі сняться золоті,

Тюльпану — сни червоні,

І дуже-дуже голубі — …

2. Мова, наша мова,

Мова кольорова,

В ній гроза травнева

Й тиша вечорова.

Мова, наша мова,

Літ минулих повість,

Вічно юна мудрість,

Сива наша совість. (Ю. Рибчинський)

Дзвіночку лісовому.

Бузку — бузкові сняться сни,

Волошці — волошкові,

Ромашці — білі від роси,

Фіалці — фіалкові. (Б. Заверуха)

3. Тихий зимовий вечір. Сонце сховалося за обрій. Рожевіє сніговий килим. Мерехтять зорі в глибокому небі.

Раптом з півночі насунула чорна хмара. Повільно закружляли лапаті сніжинки над холодною землею. М'яка біла ковдра лягає на поле, ліс, дорогу.

Я прислухаюся. У нічній тиші чую ніжний дзвін сніжинок.

4.Березень називають веселим святом світла. Березневе повітря пахне ранньою весною. Чутливе вухо ловить перші ознаки весни. Пробуджується в цю пору сонний ліс. Ось над головою почувся дзвінкий спів, Промайнула за стовбурами руда сойка. Ось стрибнула зі старого сучка легка білка. Строкатий дятел довбає старе дерево.

5.Білі берізки одягають весною золотисті сережки. А міцні дубки радісно простягають своє гілля до сонця.

Хто ж це охороняє здоров'я дерев?

Це робить дятел. Цілий день проводить він медичний огляд своєї ділянки. Перелітає з дерева на дерево. Заглядає в кожну щілину. Від його гострого дзьоба не сховатись жодній шкідливій комашці.

6. Тихо сіяв на прив'яле листя дрібний дощ.

Тихо шуміла трава під бризками. Ковтала воду суха земля. Пирскало й плюскотіло віття на дереві.

І знову синіє небо. А на ньому золоте сонце сипле скрізь гарячими, блискучими бризками. По шляху біжать жваві струмочки. Вони крутяться, підстрибують, весело буркочуть (За С. Василъченком).

7.От стеляться зелені левади. Густа трава й дрібнесенька осока до ходять до самої води. Між м'якими зеленими берегами в'ється гадюкою Раставиця. А там далі вона повилась між високими вербами та лозами. По обидва боки Раставиці стеляться чудові городи. (За І. Нечуєм-Левицьким).

8.Ще не зійшло сонце. Ще дрімає очерет. Спить і вода. Біля берега задивилися на свою вроду гіллясті кучеряві верби. Та ось прорізала раптом зелене баговиння блискавиця. Почали пустувати коропці. А з очерету випливає блискуча чорна лиска. Крикне лиска. Із зелені випливають її пухнасті сизі малята. Чудесний ранок на річці.

9.У наших українських лісах є чимало різних звірів і тварин. Але кожного року можна зустріти зовсім нових. На Київщині, Чернігівщині, Вінниччині з'явилися плямисті олені.

Плямисті олені красиві, стрункі тварини. По боках у них яскраві білі плями. За це їх назвали плямистими.

М'ясо плямистих оленів дуже смачне і поживне. З їх шкіри виготовляють замшу. З молодих рогів роблять спеціальні ліки.

10. Яр був глибокий, зелений та" веселий. Одним кінцем яр простягався до села. На узгір'ї було видно веселі білі хати в садочках. Проти сонця блищав великий став з високими вербами коло греблі. Другим кінцем яр ішов далеко аж до високої крутої гори. Гора та була покрита аж до верху старим зеленим лісом (За І. Нечуєм-Левицьким).

ІІІ. Творчі диктанти і завдання.

1. Замінити прикметники так, щоб похмура картина природи змінилася на протилежну.

Важкі чорні хмари пливли по небу. Сердитий вітер гойдав віти дерев. Жовте листя сумно тріпотіло од вітру. Настала холодна осінь.

2. До іменників добрати прикметники, що вказують на ознаку за формою.

стежка —     сонце —        яблуко —

стіл —          річка —         дерево —

3. Записати відповіді на запитання.

Яка на смак груша?     

Який за кольором буряк?

Який за формою кавун?

Яка на дотик гілочка ялини?

4. До прикметників добрати іменники. Словосполучення записати.

а) Сонячний ...,             блакитне ...,        вечірня ... .

б) Дерев'яний ...,           залізна ...,  скляний....

в) Кисле ...,                    гіркий ...,   солодка....

г) Вузька...,                    могутнє..., струнка....

5. До іменників добрати за змістом прикметники.

а) День, струмок, привіт.      

Дзвінкий, гарячий, сонячний.

б) Станція, птах, кисіль.

Водяний, водянистий, водний.

в) Птах, комбінат, місцевість.

Гористий, гірський, гірничий.       

г) Гілка, іграшка, прикраса.

Ялиновий, ялинковий.

6. Знайти і виправити помилки.

а) Мій брат на канікулах зібрав колекцію болотистих рослин. Він шукав їх у болотних лісах.

б) Бабуся зварила риб'ячу юшку. Рибний хвостик ми віддали котові.

в) Цього року була снігова зима. Ми часто спускалися з сніжної гірки.

7. Поширити речення прикметниками.

а) Прилинула ... весна. Під... промінням парують ... поля.

б) На ... подвір'я вибіг ... хлопчик. Прислухався до ... звуків.

8. Замінити виділені слова прикметниками і записати сполучення за зразком: варення з малини — малинове варення.

Каша з пшона — Кисіль з вишень —

Стрічка з шовку —       Будинок з цегли —

IV. Контрольні диктанти.

1. Весна

Настала весна. Сонце ллє на землю тепло. З півдня повернулися перші птахи, щебечуть веселі пісні. Молоденька травичка переливається смарагдовим блиском. Яскраве світло заливає все навколо. Радісне життя веселить серце.

На луках вже пасеться худоба. Селяни закінчили весняну сівбу. На городах висаджують ранні овочі.

За селом розкинувся гай. Леся й Оксанка пішли по квіти. З запашними букетами прийшли додому. (59 слів.)

2. Скарб

У вихідний день Анатолій Мартинюк гуляв берегом Дніпра. Стежка проходила через балку. Схили балки розорані для посадки дерев. Раптом серед в'язкої глини Анатолій помітив якісь зелені кружальця великих розмірів. Він пішов по ріллі і знайшов два розбиті горщики. З них висипались мідні монети.

Всього Анатолій нарахував кілька сотень старовинних монет. Скарб передав до краєзнавчого музею. (56 слів.)

3. Криниці

Криниці. З якою пошаною оспівано їх у піснях, возвеличено у легендах. Скільки їх на безмежній українській землі! А яка криниця без зелені? Традиційно біля неї висаджують калину. Деревце не тільки прикрашає місце, а й оберігає воду від спеки. У дбайливих господарів біля кринички стоїть чепурненька лавка, відерце і полив'яний кухлик. Усіх криничка щедро пригощає водицею. Чистою, прохолодною, на лугових травах настояною. (62 слова.)

4. Весна аж співала навкруги, бриніла ніжним південним вітерцем.

Усе в лісі радіє, а береза плаче. Під гарячим промінням сонця сік швидко тече по її білому тілу, через кору він проступає назовні. Таке враження, що це сльози берези.

Сік у берези — це те саме, що кров у людини. А тому треба берегти березу. Берези, з яких беруть багато соку, засихають і швидко гинуть. (62 слова.)

5. Ведмеже сімейство

На осяяну сонцем лісову галявину вивела ведмедиха своїх маленьких ведмежат. Зупинилась. Чи все спокійно у лісі?

Туляться до матері маленькі ведмежата. Лячно їм у величезному лісі. Лише недавно вибралися з теплого барлога. Прислухаються ведмежата, як шумить вітер у верховітті дерев. На висохлій сосновій гілці дятел вистукує барабанний дріб.

Будуть ведмежата звикати тепер до рідного лісу, гратися, кататися по м'яких купинах й лазити на дерева. (66 слів.)

6. Найхоробріші

За селом ще чорніють поля. А одне наче зеленою фарбою залите. Веселі паростки потяглися до сонця.

Коли ж вони встигли вирости? Це озиме жито, його тут минулої осені посіяли. Зернята встигли до морозів прорости і підняти над землею зелені пальчики. Потім їх снігом занесло.

Холодно було під снігом. Але паростки терпіли і чекали весни. Тепер вони першими можуть погрітися. Найхоробріші! (61 слово.)

7. Сарна

Діти поверталися з лісу і натрапили на маленьку сарну. Біля неї лежала мертва мати.

Діти принесли звірятко до школи і спробували нагодувати. Спочатку сарна відверталася. Та скоро почала жадібно смоктати молоко.

Другий рік живе сарна у школі. Вона виросла й зміцніла. На голові з'явилися маленькі ріжки. Сарна любить гуляти на шкільному подвір'ї. А дружить із собакою Джафаром і кішкою Муркою. (61 слово.)

9. Летить дятел. Несе в дзьобі соснову шишку. Прилетів, сів на осику. Але не на гілляку, як усі птахи, а на стовбур, як муха на стіну. Зачепився за стіну гострими кігтями, а знизу ще й хвостом підпирається. Пір'я хвоста жорстке, міцне. Вставив свіжу шишку в тріщину осики, а стару витягнув дзьобом, викинув. Розправився з цією, полетів за іншою. (57 слів.)

Наведемо приклади завдань для розвитку пізнавальної активності учнів 1-4 класів засобами прикметника.

1. Прочитайте вірші, знайдіть прикметники та іменники, з якими вони пов'язані.

Нахиляє дуб високий

серед пишної долини

віти дужі і високі

до червоної калини. (Б. Грінченко)

В синьому тумані,

в сині димовій

— яблука рум'яні,

груші медові.

М. Рильський

В нашої бабусі

Є біленькі гуси,

Курочки рябенькі,

Качечки жовтенькі. (М. Чопик)

2. Цікава етимологія.

Червоний — похідне від праслов'янського кореня черв, що мав значення «черв'як, з якого добували червону фарбу». Звідси ж і назва місяця червень, у якому збирали червеця для виготовлення червоної фарби.

3. Доповніть і запишіть загадки. Відгадайте їх. Які слова в загадках допомагають знайти відгадки? До якої частини мови належать ці слова?

·        Ні старому, ні... (малому) не дасть приступити до дому. (Собака)

·        Звірок... (маленький),

Зимою ... (біленький),

Літом ... (сіренький).

По полю стриб-стриб,

По снігу диб-диб. (Заєць)

·        Ой, за лісом, за пралісом ... (золота) діжа горить. (Сонце)

·        В мене є ... (великий) хист,

Я співаю, як артист. (Соловейко)

·        Маленький, ... (сіренький) на соняшник сів,

Надзьобався добре й далі полетів. (Горобець)

·        Увесь ... (колючий), такий злючий,

Ледве злякається — у клубок згортається. (їжак)

·        Летить орлиця по ... (синьому) небу,

крила розкрила, сонце закрила. (Хмара)

·       Влітку сірий, взимку ... (білий). (Заєць)

·       ... (Білі) зуби має, але всі ховає.

... (Довгі) коси має, та не заплітає. (Кукурудза)

·        Біг кінь білобокий через Дунай ... (глибокий):

Як упав — заіржав, увесь світ задрижав. (Грім)

·        ... (Круглий), як горох, із хмар торох-торох.

Пада, сонцю не рад, криги й дощика брат. (Град)

·        ... (Сиві) воли усе поле затягли. (Туман)

·        ... (Чорна) корова усіх людей поборола,

а ... (білий) віл усіх людей підвів. (Ніч, день)

• ... (Колючий) клубочок прибіг у садочок. (Їжак)

4. Вставте у вірш потрібні за змістом і формою прикметники.

Ой ... ,ой ...

бублики у Тані:

..., ..., з маком,

ще й... .

Медяні, запашні

Танечка поїла,

а для нас, а для нас

дірочки лишила.

Слова для довідок: медяні, смачні, запашні, смачні, рум'яні.

5. Цікава етимологія

Бублик — власне українське слово. Похідне від давньоруського бубьлъ, походить від слова буба — «щось кругле», «булька, пухирець». Отже, бублик — це одночасно круглий і пишний виріб.

6. Спишіть текст. Підкресліть прикметники, вжиті у переносному значенні.

Ранок

Був прозорий свіжий ранок, омитий ще уночі рясним дощем. Поспішно танули на зігрітій синяві останні хмарки. По квітучій, святково оздобленій росою землі безшумно гуляло ласкаве сонце.

За Л. Ляшкевичем

Визначте рід і число прикметників.

7. Цікава етимологія

Прозорий — давнє слов'янське слово, утворене за допомогою префікса про- у значенні «через, наскрізь» і кореня -зор- (від «бачити, дивитися). Отже, прозорий буквально означає, «через який видно наскрізь».

8. Гра «Сигнальники». Учитель читає загадки. Діти сигналізують картками, почувши прикметник, і відгадують загадки.

У зеленім кожушку,

В костяній сорочечці,

Я росту собі в ліску,

Всім зірвати хочеться. (Горіх)

Маю плаття зелененьке,

Гнучкі ніжки віти,

Білу кору, стан тоненький...

Як я звуся, діти? (Береза)

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Вдивляється у воду

На свого чарівну вроду. (Калина)

На городі молода

Пишні коси розпліта.

У зеленії хустинки

Золоті хова зернинки. (Кукурудза)

Маленький, чепурненький,

Крізь землю пройшов,

Червону шапочку знайшов. (Гриб)

Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця;

голос тоненький, а ніс довгенький,

Хто його уб'є, той свою кров проллє. (Комар)

·       Червоненька, маленька, малим дітям солоденька. (Цукерка)

·       Біле, а не цукор, м'яке, а не вата, без ніг, а йде. (Сніг)

·       Жовте, кисле на дереві висне. (Лимон)

·       Червоне личко, зелена стрічка. (Помідор)

·       У середині червоний, на смак солодкий. (Кавун)

9. Цікава етимологія

Пишний — із праслов'янського кореня, первинне значення якого «надутий». Із часом розвинулися переносні значення «гордий», «гарний», «огрядний». Етимологічно споріднено зі словами пух, пухнути.

Коса — давнє слов'янське слово. Утворене від того ж кореня, що її у слові чесати. Початкове значення — «скуйовджене волосся»; сучасне значення «заплетене волосся» є вторинним.

З метою формування в учнів експериментального класу поняття антонімії і синонімії прикметників ми використовували такі завдання.

1. Згрупуйте слова із спільним значенням, підкресліть закінчення.

Безмежний, ніжний, старий, видатний, делікатний, неосяжний, безконечний, визначний, старезний, знатний, м'який, неозорий, тонкий, видний, безмірний, давній, витончений, архаїчний.

·       Зі словами неосяжний, витончений складіть речення.

·       З'ясуйте значення слова архаїчний.

Архаїчний — давній, застарілий.

2. Спишіть прислів'я, замість крапок вставте антонімічні прикметники.

·        І найменша іскорка зродить ... (найбільший) вогонь.

·        Біля ... (сухого) дерева й сире горить.

·        3 великої хмари ... (малий) дощ буває.

·        Чим ... (темніша) ніч, тим ясніші зорі.

·        В орача руки чорні, та хліб ... (білий).

·        Колос ... (повний) до землі гнеться, а порожній угору пнеться.

·        Порожня бочка гучить, а ... (повна) мовчить.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9