Методика опрацювання прикметника у початкових класах

У 4 класі на вивчення теми «Прикметник» відводиться 22 години. При цьому в учнів відбувається розвиток умінь впізнавати прикметники в тексті, проводяться спостереження за їх роллю в мовленні. Продовжується формування уявлень про прикметники-синоніми та прикметники-антоніми. Вивчаються правила вживання прикметників у прямому та переносному значеннях. Здійснюється спостереження за вживанням прикметників у текстах різних стилів: художньому і науковому (без термінів), та за змінюванням прикметників за родами та числами у сполученні з іменниками. Учні також вивчають родові закінчення прикметників, проводять розрізнення роду і числа прикметників у сполученнях з іменниками, ознайомлюються із відмінюванням прикметників у сполученні з іменниками (таблиця відмінювання) в однині та множині. Також учні будують сполучення слів і речень з прикметниками в різних відмінкових формах, вводять їх у текст, визначають відмінки прикметників за відмінками іменників.

Також у 4 класі учні вивчають:

побудову речень з однорідними членами, вираженими прикметниками, складних речень за зразком, за схемами з поданими сполучниками, введення їх у тексти;

вимову і написання найуживаніших прикметників на -ський -цький, -зький;

вживання ь перед закінченнями прикметників у родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках однини;

вживання відмінкових форм прикметників у множині. Закінчення -/ у називному відмінку множини (вимову та правопис) [21, 163].

Наприкінці навчального року четвертокласник відносить до прикметників слова, що означають різні ознаки предметів; добирає до поданого прикметника 2—3 синоніми, антонім; пояснює і вживає в мовленні прикметники в прямому і переносному значеннях у художніх і науково-популярних текстах; змінює прикметники за числами і в однині за родами; визначає рід і число прикметника за родом зв'язаного з ним іменника та за характерним закінченням; користується таблицею відмінювання прикметників, поданою в підручнику, у процесі виконання навчальних вправ на практичне засвоєння відмінкових закінчень прикметників; зіставляє і розрізнює відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м'який приголосний основи; визначає в процесі виконання навчальних вправ відмінки прикметників за відмінками іменників (на основі встановлення зв'язку слів у реченні); будує, поширює прості речення однорідними членами речення, вираженими прикметниками; дотримується правил вимови і написання прикметників на -ський, -цький, -зький; вживає букву ь для позначення м'якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників (синьої, давнього, братньою, літньому, могутньому), правильно вимовляє і позначає на письмі форми прикметників жіночого роду у давальному і місцевому відмінках (зимовій, холодній, хорошій), дотримується м'якої і пом'якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у називному відмінку множини (хороші, далекі).

Важливо показати дітям залежність прикметника від іменника. Це можна зробити при виконанні такого, припустімо, завдання:

— Доповніть подані словосполучення прикметником широкий:

Їхали степом (яким?)....

Були в степу (яком у?)... .

Бачили степ (який?)... .

— Що відбувається з прикметником при зміні іменника, з яким прикметник пов'язаний? [43, 138].

Подальша робота над засвоєнням загального значення прикметника здійснюється шляхом збагачення словника учнів якісними, відносними і присвійними прикметниками (без уживання термінів), спостереження за прямим і переносним значенням прикметників, добору потрібних синонімів і вибору з ряду синонімів точного слова.

Вивчаючи рід прикметників, учні мають засвоїти, що:

¾     прикметники в однині змінюються за родами;

¾     рід прикметника залежить від іменника, з яким прикметник пов'язаний;

¾     прикметники чоловічого роду відповідають на питання який? і мають закінчення –ий (-ій);

¾     прикметники жіночого роду відповідають на питання яка? і мають закінчення -а(-я); прикметники середнього роду відповідають на питання яке? і мають закінчення -е(-є);

¾     у множині прикметники за родами не змінюються [6, 9].

Вивчаючи іменник, діти усвідомили, що він за родами не змінюється, але має рід. Під час вивчення прикметника слід показати учням, що на відміну від іменника прикметник змінюється за родами і що рід прикметника зумовлюється родом іменника, разом з яким прикметник утворює словосполучення. З цією метою вчитель може організувати спостереження за словосполученнями, у яких іменники поєднуються з одним і тим же прикметником. Як один із варіантів такої роботи може бути, наприклад, демонстрація малюнків, на яких зображені червона стрічка, червоне яблуко. Учні повинні записати назви предметів та їх ознак, визначити рід іменників і відповідно прикметників, виділити закінчення в них.

Отже, при визначенні роду прикметників учні засвоюють такий порядок дій:

1) знаходжу іменник, з яким зв'язаний прикметник;

2) визначаю рід цього іменника;

3) за родом іменника встановлюю рід прикметника [33, 5-6].

Для того щоб показати, що у множині прикметники за родами не змінюються, можна запропонувати дітям дописати закінчення прикметників у таких словосполученнях: червон.... стрічки, червон... яблука. Учням неважко помітити, що у множині прикметник має одну й ту ж форму, а отже, за родами не змінюється.

Вивчаючи число прикметників, діти повинні усвідомити, що:

¾     прикметники, як і іменники, мають два числа — однину і множину;

¾     прикметники завжди стоять у тому числі, що й іменники, з якими прикметники пов'язані [29].

З терміном «число» учні вперше зустрічаються в 3 класі, однак ще в 2 класі вони вчаться практично змінювати прикметники разом з іменниками за зразком «один — багато». Така підготовча робота створює підґрунтя для розуміння того, що число прикметника не самостійна, а повністю залежна від іменника категорія. Розділити за принципом «один — багато» можна тільки предмети, а не ознаки, ознака ж приписується одному предметові (прикметник в однині) або групі предметів (прикметник у множині).

Щоб діти усвідомили цю особливість числа прикметників, учитель може провести таку, наприклад, роботу: демонструється два малюнки (на одному з них зображена одна червона троянда, на другому — кілька троянд такого ж кольору). Діти одержують завдання утворити за кожним із малюнків словосполучення, до складу яких входять іменник і прикметник — назва кольору. Вчитель веде бесіду:

— Скільки троянд зображено на першому малюнку? (Одна.) А на другому? (Кілька, багато.)

— Скільки кольорів ви бачите на малюнках? (Один.)

Так діти приходять до висновку, що однина/множина іменників зумовлена кількістю предметів, а однина/множина прикметників визначається не кількістю ознак, а числом іменника, від якого прикметник залежить [19, 15].

Знайомлячись із відмінюванням прикметників, учні повинні усвідомити, що відмінок прикметника визначається за відмінком іменника. Показати це можна на таблиці відмінкових закінчень прикметників чоловічого й середнього родів і відмінкових закінчень прикметників жіночого роду. Робота з таблицями дасть учням змогу простежити за тим, як змінюються прикметники за відмінками, і запам'ятати відмінкові питання прикметника. Учні помітять, що відмінкові закінчення іменника і зв'язаного з ним прикметника різні» визначити відмінок прикметника можна за відмінком іменника, відмінкове закінчення прикметника збігається із закінченням питання, на яке він відповідає (який? — зелений, якого? — зеленого).

Виконання різних тренувальних вправ на визначення відмінків прикметників і правильне вживання їх відмінкових форм у словосполученні й реченні слід поєднувати із систематичною роботою над розвитком усного і писемного мовлення молодших школярів.

Отже, вся система роботи з граматичними категоріями прикметника націлена на усвідомлення учнями лексичних і граматичних особливостей цієї частини мови.

Розділ 2. Експериментальне дослідження особливостей вивчення прикметника на уроках рідної мови у початкових класах

2.1 Організація і зміст експериментального дослідження

Аналіз методичної літератури, а також власні спостереження за навчально-виховним процесом у початковій школі дали змогу виявити, що загальний недолік педагогічної практики – недостатня спрямованість на послідовне, систематичне опрацювання прикметника як частини мови. Відповідно, у багатьох молодших школярів не сформовано загального поняття про прикметник, його семантичні та мовно-функціональні ознаки.

З метою перевірки стану сформованості у молодших школярів загального поняття про прикметник нами здійснено педагогічну діагностику особливостей мовних уявлень і понять з даної теми; розроблено і впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти, а також перевірено ефективність педагогічних умов формування у молодших школярів загального поняття про прикметник як частину мови.

У перебігу констатуючого етапу експерименту вивчався стан сформованості у молодших школярів загального поняття про прикметник.

Дослідження здійснювалося у три взаємопов’язані етапи:

На першому етапі (2006-2007 рр.) – проаналізовано наукову та методичну літературу з обраної проблеми. Визначено вихідні теоретичні положення, об’єкт, предмет мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання.

На другому етапі (2007-2008 рр.) – проведено констатуючий експеримент: розроблено критеріїв та методи педагогічної діагностики рівнів сформованості у молодших школярів загального поняття про прикметник; розроблено та обґрунтовано методичні умови формування у молодших школярів загального поняття про прикметник як частину мови. З метою перевірки висунутої гіпотези розроблялись шляхи науково-методичного забезпечення формуючого експерименту.

На третьому етапі (2008 р.) – опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформульовано висновки, розроблено рекомендації, які втілено у практику навчання української мови молодших школярів.

З метою формування в учнів 4 класу Копичинецької ЗОШ №2 І-ІІІ ступенів Гусятинського району Тернопільської області загального поняття про прикметник як частину мови ми розробили систему вправ і завдань. При цьому використовували вправи таких видів:

1. Аналіз навчальних текстів з додатковими завданнями.

2. Попереджувальні, вибіркові і творчі диктанти.

3. Завдання для розвитку пізнавальної активності учнів.

Наведемо приклади навчальних текстів з додатковими завданнями, які використовувалися у процесі формуючого експерименту.

1. Тарас Григорович Шевченко

Тарас Григорович Шевченко — славетний поет і художник. Він писав щиро, правдиво, чесно. Мав гарний голос, знав багато народних пісень і дуже гарно співав. Він любив кобзарів, бандуристів. І сам грав на кобзі й скрипці. Але життя його було тяжке. Рано залишився сиротою і поневірявся по світу, був на засланні, в солдатах. Він був справжнім співцем свого народу, знедоленої України. («Материнка», 62 слова).

2. Наша хата

Мамина хата в саду, як у віночку. Коло хати — вишні, черешні, яблуні, калина. Перед вікнами — бузок, барбарис, і під вікнами — півники, красоля, півонії, чорнобривці, нагідки. А в саду є проліски, ряст, сині черевички, барвінок.

З весни до осені коло хати— квіти. Барвисті, пахучі. І хата ошатна. І на душі приємно. Наша хата і ми — немов у віночку. (Буквар «Материнка», 59 слів).

Завдання

1. Утворити і записати словосполучення за схемами:

а) який? що?; які? хто?;

б) яка? хто?; які? що?

2. До поданих словосполучень добрати і записати протилежні за значенням:

а) похмурий день —…; глибока річка — …;

в) теплий вітер —…; нове життя —….

3.    Скласти і записати речення про весну. Підкреслити прикметники, визначити рід, число.

4.    Із поданими прикметниками утворити й записати словосполучення:

а) весела, співучий, цікаве;

б) чарівна, ніжний, рідне.

6. До поданих прикметників добрати синоніми:

а) веселий —…; б) сильний —… .

7.    Із тексту «Наша хата» виписати прикметники. Визначити рід, число.

8.    Скласти і записати речення зі словосполученнями:

а) тендітні проліски; б) ніжні конвалії

9. Дописати речення:

а) Діти згадували…

б) Двоє друзів…

10. Зробити звуко-буквений аналіз слів:

а) дзвінкий; б) бджолиний.

3. Свята Вечеря

Тихий зимовий вечір. Яскравіше, ніж завжди, світять зорі. Це вечір перед Різдвом Христовим.

Кожна родина чекає тієї хвилини, коли на небі загориться перша зірка. Це знак, що можна сідати до Святої вечері.

Білим обрусом застелений стіл. Посередині стоїть макітра з кутею. І яких тільки наїдків немає на столі!

Тут гриби, вареники, голубці, риба. У дзбанку духмяний узвар. Дванадцять страв у цей вечір подає господиня до столу. (68 слів)

4. Спогади Оксани Іваненко

Мені здається, у мене було надзвичайне дитинство. Насичене, вщерть заповнене якимись цікавими подіями, справами. Хоча в сім’ї було двоє дітей — я і старший на два роки за мене брат, — але ми вчилися у великому дитячому середовищі. В домі у нас жили наші ровесники — двоюрідні брати і сестри, багато маминих учнів.

У нас була велика бібліотека. Щоліта ми з братом починали її впорядковувати, але поринали в читання. Бібліотека— це було наше володіння. (О. Іваненко, 74 слова)

5. А я тебе, вулице, не боюся

Андрійкове село дуже схоже на твоє. Є такі ж вулички. А по тих вуличках їздять автомобілі, мотоцикли, велосипеди.

Андрійко знає, що вулицю краще переходити на переході. Бачив, як позначений перехід? Молодець, ти — уважний.

Спершу Андрійко дивиться ліворуч і йде до середини вулиці, а тоді — праворуч. Отак перейде вулицю і йде по узбіччю, назустріч транспорту. (Збірка «Андрійкова книжка», 60 слів)

Завдання.

1. Підкреслити прикметники, визначити рід, число (текст «Свята вечеря»):

а) у першому реченні третього абзацу;

б)у п'ятому реченні третього абзацу.

2. До поданих прикметників добрати антоніми:

а) веселий —...; мовчазний — ...;

б) теплий —...; лінивий —....

3. Добрати прикметники, які б відповідали таким схемам:

4.     Із тексту «Спогади Оксани Іваненко» виписати два словосполучення прикметника з іменником, визначити рід, число.

5.     Встановити зв'язок слів у реченні:

а) Холодний вітер гойдає віти могутнього дуба.

б) Голодний вовк блукає засніженим лісом.

6. До поданих прикметників добрати синоніми:

а) розумний; б) сильний.

7.     Записати з пам'яті прислів'я про зиму.

8.     Замінити сполучення іменників сполученням прикметників з іменниками:

а) листя клена, щебетання пташок, допомога товариша;

б) вітер з півдня, хвіст лиса, потік води.

9. Дати письмову відповідь на запитання, використовуючи прикметники:

а) Яким повинен бути товариш?

б) Яким повинен бути прикордонник?

10. Скласти і записати речення зі словосполученнями:

а) білі сніжинки; б) тріскучий мороз.

6. Леся Українка

Леся Українка жодного дня не сиділа за шкільною партою, не відповідала біля дошки, не бігала з ровесниками гучними коридорами… Вчителями її були мати — письменниця Олена Пчілка, батько — юрист Петро Антонович, книги і життя.

У сім’ї панувало художнє слово. Перекладали, писали твори, переказували історії, записували народні пісні і звичаї, декламували. Батько дуже любив літературу, пишався з того, що в Чернігові його учителем був Леонід Глібов. Знав його байки і розучував їх з дітьми. Мати кохалася в народній творчості, навчала дітей шанувати рідну мову, пісню. («Збірник творів, документів, спогадів», 83 слова)

7. Горобець

Я повертався з полювання, йшов садом. Попереду стежкою біг мій собака. Раптом собака спинив ходу. Почав підкрадатися, ніби почув дичину. Я пішов уздовж стежки і побачив горобчика.

Вітер дуже розгойдав дерево, і гороб’ятко випало з гнізда.

Мій собака поволі наближався до нього. Раптом старий горобець упав перед самою мордою собаки, настовбурчився, заверещав. Раз чи два стрибнув просто до зубастої пащі пса. Горобець кинувся рятувати своє дитя. Він затуляв його собою. Все його тільце тремтіло. Він гинув, але хотів урятувати своє дитя.

Я відкликав собаку. (За І. Тургенєвим, 85 слів)

8. Ожеледь

Надворі було тепло, а потім підмерзло. Шляхи стали блискучими і слизькими.

Я вийшов на вулицю. По дорозі біг хлопчик. Він біг... і простягся на льоду. Вітер зірвав з нього шапку, і вона покотилася по дорозі. Вона була схожа на кудлате чорне цуценя. Я стояв біля воріт і голосно сміявся.

Хлопчик встав, сердито подивився на мене і кинувся наздоганяти шапку.

Я побіг за ним. Раптом я посковзнувся і з усього розмаху впав на лід. Дуже забив спину, і мені чомусь не було смішно. (За О.Буковим, 83 слова)

Завдання.

1. Виписати прикметники і зв'язані з ними іменники, визначити відмінок (перший текст):

а) у першому реченні першого абзацу;

б) у другому реченні першого абзацу.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9