Таким чином, наведені приклади ілюструють різні способи індивідуалізації навчальної роботи на уроках математики і української мови в умовах малочисельної початкової школи.

ІІ.3. Аналіз результатів експериментального дослідження

У процесі експериментального дослідження нами проводилися контрольні зрізи з метою визначити ефективність виділених способів індивідуалізації навчальної роботи на уроках в умовах малочисельної початкової школи.

З цією метою були проведені контрольні зрізи з української мови та математики. Для контрольних зрізів з української мови були запропоновані такі завдання:

І. Диктант

Криничка

У лузі - криничка. Вона тут давно. Хто її викопав - невідомо. Над криничкою верба схилилася. На гілці глиняний кухлик висить. Не минають люди криничку. Верба подає їм кухлик, а вона пригощає водицею. Усіх щедро напуває криничка. А води в ній не меншає.

Завдання:

І варіант

1. Займенник - це частина мови?

○ так ○ ні

2. Займенник:

○ називає предмет

○ вказує на предмет, але не називає його

3. З’єднай лінією займенник з номером особи, до якої він належить

ви ○ ○ 1-ша особа

він ○ ○ 2-га особа

я ○ ○ 3-тя особа

вони ○

4. Познач речення, де займенник є підметом

○ Я носила воду з річки.

○ Мені найбільше подобаються уроки читання.

ІІ варіант

1. Займенник - це частина мови?

○ так ○ ні

2. Займенник:

○ вказує на предмет, але не називає його

○ вказує на ознаку предмета

3. З’єднай лінією займенник з номером особи, до якої він належить

вона ○ ○ 1-ша особа

ми ○ ○ 2-га особа

ти ○ ○ 3-тя особа

воно ○

4. Познач речення, де займенник є підметом

○ Дівчинка пильно дивилася на нього.

○ Ми посіяли горох.

Результати виконання даних завдань показано на діаграмі 1.

Діаграма 1

За результатами діаграми 1 в експериментальному класі учнів із високим рівнем навчальних досягнень на 10% більше, ніж у контрольному, а учнів із достатнім рівнем - на 13% більше. В експериментальному класі учнів із середнім рівнем на 20% менше, ніж у контрольному класі. В експериментальному класі учнів із початковим рівнем немає, а в контрольному - 3%.

Наведемо приклади завдання для контрольних зрізів з математики.

І варіант

1. Розв’яжи задачу.

З Києва і Тернополя назустріч один одному виїхало два автобуси. Відстань між містами 560 км. Перший автобус проїхав до зустрічі  відстані. На скільки кілометрів більше проїхав перший автобус?

2. Знайди:  від 1 год,  від 1 хв,  від 65.

ІІ варіант

1. Розв’яжи задачу.

На поливання огірків хлопчик витратив 25 л води, що становило четверту частину води, яка була в бочці. Потім ще 30 л води він витратив на поливання яблунь. Скільки літрів води залишилося в бочці?

2. Знайди:  від 24, від 28,  від кг.

Результати виконання завдань з математики подано на діаграмі 2.

Діаграма 2

За результатами діаграми 2 в експериментальному класі учнів із високим рівнем навчальних досягнень на 8,3% більше, ніж у контрольному, а учнів із достатнім рівнем - на 20,8% більше. В експериментальному класі учнів із середнім рівнем на 25% менше, ніж у контрольному класі. В експериментальному класі учнів із початковим рівнем 12,5%, а в контрольному - 16,6%.

Таким чином, результати експериментального дослідження підтвердили правильність сформульованої гіпотези.

Висновки

Проблема індивідуалізації навчального процесу є особливо актуальною, оскільки одним із завдань реформування змісту освіти є спрямування школи на застосування особистісно орієнтованих педагогічних технологій, в основі яких лежить глибоке і всебічне вивчення особистості дитини.

Розробка загальних рекомендацій щодо вивчення індивідуальних особливостей учнів, їх реалізація знайшла своє відображення в педагогічній спадщині Я.А. Коменського, Й.Г. Песталоцці, А. Дістервега та ін. Основоположником теоретичного обґрунтування індивідуалізації навчання можна вважати К.Д. Ушинського.

У 20-х роках ХХ століття проблема індивідуального підходу до учнів відображена у наукових працях П.П. Блонського, С.Т. Шацького, Л.С. Виготського та ін.

Активно досліджуватися дана проблема почала у другій половині ХХ століття. Індивідуалізація навчання як спосіб підвищення пізнавальної активності і самостійності учнів, досліджується з точки зору організації фронтальної, групової та індивідуальної роботи учнів, індивідуального стилю діяльності.

У цей період проводять свої ґрунтовні дослідження з проблеми індивідуалізації і диференціації навчання А.А. Бударний, Є.С. Рабунський, А.О. Кірсанов і інші. У 70-80 роках ХХ століття досить активно досліджує питання індивідуалізації і диференціації навчання прибалтійський науковець І.Е. Унт.

Дослідження даних науковців створили теоретичну основу для реалізації проблеми індивідуалізації навчального процесу на практиці.

Аналіз підручників та навчальних посібників, передового педагогічного досвіду роботи вчителів початкових шкіл, результати анкетного опитування показали, що проблема індивідуалізації навчальної роботи на уроці знайшла певне розв’язання. Проте теоретично і практично недослідженою залишається дана проблема в умовах малочисельної початкової школи. У масовому педагогічному досвіді вчителі початкових шкіл майже не вдаються до індивідуалізації навчальних завдань.

Результатів аналізу педагогічних досліджень показали, що існують різні способи індивідуалізації навчального процесу на уроці: ускладнення змісту завдань, зменшення часу на роботу, збільшення обсягу завдання, використання елементів допомоги, самостійний вибір учнями завдання, обов’язкові і за бажанням, основні і додаткові, за формування і підтримкою інтересу та інші.

Розроблена нами експериментальна методика передбачала в умовах малочисельної початкової школи використовувати різні способи індивідуалізації навчальної роботи - диференційовані завдання за рівнем складності, за ступенем самостійності, індивідуальна робота з учнями.

Гіпотеза нашого експериментального дослідження перевірялася в процесі педагогічного експерименту.

Результати експериментального дослідження показали, що учні експериментальних класів успішніше справилися з виконанням навчальних завдань, ніж у контрольному класі. Зокрема, при виконані завдань з української мови (4 клас) в експериментальному класі учнів із високим рівнем навчальних досягнень на 10% більше, ніж у контрольному, а учнів із достатнім рівнем - на 13% більше. З математики в експериментальному класі на високий рівень виконало на 8,3% учнів більше, ніж у контрольному, а на достатній рівень - на 20,8% більше.

Таким чином, порівняльний аналіз кількісних показників у експериментальному і контрольному класах свідчить про позитивний вплив розробленої нами методики дослідження на рівень навчальних досягнень учнів.

Дальшого дослідження потребує проблема вибору методів навчання у процесі індивідуалізації навчальної діяльності на уроці в умовах мало - чисельної початкової школи.

Список використаних джерел

1.                Акимова М.А., Козлова В.Т. Индивидуальность учащегося й индивидуальный подход. - М.: Знание, 1992. - 80 с.

2.                Алексєєва М.І. Мотиви навчання учнів. - К.: Радянська школа, 1974. - 270 с.

3.                Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения. - М.: Просвещение, 1977. - 192 с.

4.                Білецька М.А., Вашуленко М.С. Рідна мова. Підручник для 2 класу. - К.: Освіта, 2002. - Ч.І. - 127 с.

5.                Богданович М.В. Математика: Підручник для 2 кл. чотирирічної і 1 кл. трирічної початкової школи. - К.: Освіта, 1994. - 208 с.

6.                Богданович М.В. Математика: Підручник для 3 кл. чотирирічної і 2 кл. трирічної початкової школи. - 7-ме вид. - К.: Освіта, 1997. - 224 с.

7.                Богданович М.В. Математика: Підручник для 4 кл. чотирирічної і 3 кл. трирічної початкової школи. - 3-тє вид. - К.: Освіта, 1998. - 240 с.

8.                Богопольський А.О. Індивідуалізувати навчальний процес // Радянська школа. - 1991. - № 7. - С.75 - 77.

9.                Бойченко С. Організація самостійної роботи учнів на уроках в мало - комплектній школі // Початкова школа. - 2004. - № 1. - С.51 - 53.

10.           Братанич О. Типові недоліки молодих учителів в організації диференційованого навчання на уроці // Рідна школа. - 2000. - № 10. - С.51 - 53.

11.           Бугайов О.І. Диференціація навчання у сучасній середній школі // Радянська школа. - 1991. - № 8. - С.7 - 16.

12.           Бударный А.А. Индивидуальный подход в обучении // Советская педагогика. - 1965. - № 7. - С.70 - 83.

13.           Бударный А.А. Индивидуальный подход к обучению // Советская педагогика. - 1965. - № 1. - С.34 - 39.

14.           Вашуленко М.С., Дубовик С.Г., Мельничайко О.І., Л.В. Скуратівський. Рідна мова. Підручник для 4 класу. - К.: Освіта, 2003. - Ч. І, ІІ. - 126 с.

15.           Володько В.М. Індивідуалізація і диференціація навчання: понятійно - категорійний аналіз // Педагогіка і психологія. - 1997. - № 4. - С.9 - 17.

16.           Данилов М.А. Процесс обучения в советской школе. - М.: Учпедгиз, 1960. - 299 с.

17.           Дидактика современной школы. Пособие для учителя / Б.С. Кобзар, Г.Ф. Кумарин, Ю.С. Кусый, В.Е. Римаренко / Под ред.В.А. Оныщука. - К.: Радянська школа, 1987. - 350 с.

18.           Дидактика средней школы: Некоторые проблемы современной дидактики: Учеб. пособие для слушателей ФПК директоров общеобразовательных школ и в качестве учебного пособия по спецкурсу для студентов пединститутов // Под ред.Л. Скаткина. - 2-изд., переиздано и дополнено. - М.: Просвещение, 1982. - 314 с.

19.           Дистерверг А. Избранные педагогические сочинения. - М.: Гос. уч. пед. Изд - во МП РСФСР, 1956. - 374 с.

20.           Диференційоване навчання в основній школі: яким йому бути? / Подконаєв Ю.В., Голік Л.О., Кизенко В.І., Яроненко О.Г. // Радянська школа. - 1991. - № 9. - С.71-73.

21.           Дифференциация в начальном звене /Под ред. Ю.З. Гильбуха. - Киев: Науч. практ. центр “Психодиагностика й дифференцированное обучение", 1994. - 54 с.

22.           Заєць Я.М., Онишків О.П. Уроки рідної мови.2 клас. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. - 296 с.

23.           Закон України “Про загальну середню освіту” // Освіта України. - 1992. - 23 червня.

24.           Ивлева Е. Математические диктанты // Сельская школа. - 2006. - № 4. - С.132-137.

25.           Каиров И.А. Педагогический словарь. - М., 1970. - Т.1. - 424 с.

26.           Кирсанов А.А. Индивидуализация учебной деятельности учащихся. - Казань, 1980. - 207 с.

27.           Коберник Г.І., Сісецький П.В. Психолого-педагогічні основи диференційованого підходу до учнів // Початкова школа. - 1990. - № 6. - С.8 - 11.

28.           Коберник Г.І., Сіфусе Н.І. Організація парної навчальної діяльності // Початкова школа. - 1991. - № 2. - С.20 - 22.

29.           Коберник О.М. Навчально-виховний процес у сільській загальноосвітній школи: сутність, проектування, організація. - К.: Знання, 1998. - 274 с.

30.           Козак М.В., Корчевська О.П., Маланюк К.П. Уроки математики в 2 класі. - Тернопіль: Астон, 2003. - 304 с.

31.           Коменский Я.А. Дидактические принципы. - М.: Учпедгиз, 1940. - 486 с.

32.           Коменський Я.А. Велика дидактика. - К.: Радянська школа, 1940.

33.           Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Педагогічна газета. - 2002. - № 1 (91). - С.4-6.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6