Іменник як частина мови та методика його вивчення у початкових класах

·                   За характером розумових операцій:

а) аналітичні вправи (вибрати, підкреслити іменники).

Наприклад: підкресли слова – назви істот.

Ведмедю, меду, хотілося;

на, він, забрався, пасіку;

на, бджоли, налетіли, гість;

Мишко, господарок, відбивався, від, але, не, відходив;

мед, вже, солодкий, дуже.

Такий вид вправи допомагає учням усвідомлювати значеннєву сторону слова, його роль у реченні.

б) синтетичні вправи. (Синтетичні вправи можуть виконуватись і без попередніх аналітичних, але обов’язково супроводжуються внутрішньою аналітичною роботою мислення, у процесі якої здійснюється контроль за виконанням завдання вправи).

Наприклад: вставити іменники з довідки, підкреслити власні іменники.

Багато віршів для дітей написала...Любов Забашта.

Опери для дітей “Коза-дереза” і “Пан Коцький” створив...Микола Лисенко.

... Павло Попович і Леонід Каденюк з дитинства мріяли про космічні польоти.

Українська.... Ніна Матвієнко задушевно виконує народні пісні.

Слова для довідок: поетеса, композитор, співачка, космонавти.

Така вправа допомагає учням закріпити знання про написання великої букви в іменниках.

в) аналітико-синтетичні вправи.

Наприклад: підкреслити іменники, вжиті в однині і множині.

Я лечу з далекої країни Зими. Хмаринка пустила мене краплиною води на землю. Але Мороз викує з мене чарівну зірку. Незабаром разом зі мною у веселому хороводі закружляють мої подруги - Сніжинки..

Вправа пропонується учням на закріплення числа іменників: пропонувалися такі вправи:

За ступенем самостійності:

а) колективні

Наприклад: розгляньте ілюстрації птахів, виставлені на дошці. Утворіть множину. Складіть з одним із цих слів речення.

Соловей-солов’ї.

Жайворонок- жайворонки.

Орел- орли.

Стриж- стрижі.

В учнів формується уявлення про граматичну категорію числа, змінювання іменників за числами.

б) індивідуальні

Наприклад: прочитай слова. Запиши іменники у дві колонки. У першу – назви істот, у другу – назви неістот.

Літак, тополя, космонавт, телевізор, завод, доярка, школа, кравець, ведмідь, школяр.

Такі вправи забезпечують розуміння учнями основних відмінностей між іменниками – назвами істот і неістот.

в) групові

Наприклад: подані іменники випишіть у групах: кожна група виписує іменник, за поданими ознаками:

Мова:

Література:

Музика:

Живопис:

Словосполучення, ноти, дует, орнамент, персонаж, роман, драматург, пейзаж, бас, ключ, образи, корінь, поема, діалог, байка, правопис, співачка, аплікація, суфікс, скрипка, апостроф.

Вправа дає змогу поняття предметності на прикладі іменників, що означають опредмечені дії.

г) диференційовані

Наприклад: письмове завдання дається диференційовано: слабшим учням – записати 4 назви міст в Україні, а сильнішим – записати 2 назви річок в Україні і скласти речення із придуманими іменниками.

·                   За участю аналізаторів:

а) зорові.

Наприклад: списати речення. Підкреслити власні іменники.

Миколка, Гриць, Василько, Петрусь збирали грицики, васильки, миколайчики, Петрові батоги.

Зорові диктанти сприяють розвитку пам’яті учнів.

б) слухові.

Наприклад: вибірковий диктант. Вказати рід іменників.

Снігур, синичка, ворона, дятел, голуб’ятко, шишкар, шпаченя, куріпка, ластів’я.

Слухові диктанти використовуються як навчальна вправа.

в) зорово-слухові вправи.

Наприклад: диктант.

Недалеко від міста Дрогобича розкинулося село Нагуєвичі. У цьому селі в сім’ї коваля Франка народився син Іван.

Іван Франко був дуже здібним хлопцем. Він добре навчався у школі, потім в університеті в місті Львові.

Ще у школі Іван Фрнко почав писати вірші. Письменник у своїх книжках описав важке життя робітників і селян, закликав їх до боротьби.

Зорово-слухові диктанти спрямовані на активізацію зорово-слухових відчуттів.

·                   За ступенем включення у мовленнєву діяльність:

а) за зразком (учні спостерігають, аналізують, відтворюють і самостійно працюють на основі наслідування зразків).

Наприклад: до іменників, що відповідають на питання хто? добрати іменники, що відповідають на питання що? за зразком.

Зразок: (хто?) друг –(що?) дружба.

Журналіст, працівник, читач.

б) конструктивні вправи (складання словосполучень із поданих слів, заміна одних слів іншими тощо).

Наприклад: поставити іменники в потрібному відмінку.

Цікавитись (книжка), цікавість (до, книжка), любити (Україна), любов (до, Україна), доглядати (дочка), догляд (за, дочка), розглядати (малюнок), розгляд (малюнок), повага (батько), повага (до, батько).

Конструктивні вправи застосовуються після вивчення теми, з метою закріплення набутих знань на практиці.

в) творчі вправи (складання словосполучень, речень із потрібним словом, розповідей за опорними словами тощо).

Наведемо фрагмент уроку, на якому розширювалися уявлення дітей про предметність іменників, що позначають опредмечені дії, стан, якість.

Мета: розширити й поглибити знання учнів про іменник; формувати вміння розпізнавати іменники серед інших частин мови;' розвивати усне та писемне мовлення, аналітико-синтетичні вміння учнів; виховувати інтерес до вивчення мови, дбати про охайність письма.

Етап сприймання та усвідомлення нового матеріалу

1. Аудіювання (читає вчитель)

Цю частину люблять дуже, Бо усе вона назве, Дасть імення золоте.

Мама, мир і Україна,

Сонце, небо, світ, людина,

Звуки, букви, слово, мова -

Ось частина ця чудова!

Хто? Сестричка, ненька, батько,

Пташка, білочка, зайчатко...

Що? Земля, ріка, діброва,

Книжка, зошит, ручка, школа...

—               Про що цей вірш?

–                   Яка частина мови в ньому згадана?

1.                 Демонструється виділена частина вірша

–                   Зверніть увагу6 у вірші виділені іменники (имена существительные). Поміркуйте, за якими ознаками виділені слова віднесені до іменників.

2.                 Знайдіть з-поміж поданих груп слів іменники.

- Знайдіть іменники.

- Доведіть, що це іменники. Працьовитий, праця, працювати. Синь, посинів, синька, синьоокий. Мудра, намудрував, мудрець. Читання, прочитав, читанка.

Висновок. Іменники можуть мати, крім значення предметності, ще й значення ознаки чи дії, але при цьому відповідати на питання що?.

4. Письмова робота в парах за підручником (впр. 82, с. 41).

- Прочитайте спочатку іменники зі значенням ознаки, а потім зі значенням дії.

Сивина життя

хоробрість думка

чистота читання

синь т. ін. боротьба і т. ін.

5. Робота за підручником (впр. 83, с. 41).

—Спишіть перші два речення. Назвіть іменники.

—За якими ознаками ви їх віднесли до цієї частини мови?

—Якими членами речення вони виступають?

6.Творча робота.

—Послухайте іменники. Які з них є багатозначними? Місяць, півник, гребінець, земля, лист, ручка.

—Складіть і запишіть одне-два речення, у яких розкривалося б значення слів.

У процесі роботи над числом іменників учитель має сформувати уміння:

1) розрізняти іменники в однині і множині за значенням і закінченням;

2) утворювати форму множини від найуживаніших форм однини і навпаки; 3) правильно вживати числові форми іменників у мовленні;

4) усвідомити відмінності в числових формах іменників.

Робота над вивченням числа іменників проходить у такій послідовності.

Спочатку вчитель організовує спостереження за словами, які називають один і кілька предметів, і порівняння цих слів. Пропонує, наприклад, такі слова: парта – партии(парта - парты), лінія – лінії (линия - линии), море – моря (море - моря).

Учитель пропонує порівняти записані в кожному стовпчику російські і українські пари слів. Зробити висновок, знайомить із термінологією: однина, множина.

Оскільки учні при визначенні числа звертають увагу лише на смисловий бік поняття (один–багато), слід зорієнтувати їх на врахування формального показника однини і множини – закінчення (книга – книги, ліс – ліси).

Визначаючи число іменників, учні дотримуються певної послідовності дій, засвоєної на уроках російської мови: 1) встановити, один чи більше предметів називає слово; 2) визначити закінчення іменників у множині. Це полегшує роботу вчителя над формуванням у дітей уявлення про число українських іменників, головна увага зосереджується на іменниках, які мають форму множини, але називають один предмет, або, маючи форму однини, називають сукупність предметів, що є відмінним від російської мови (корни – коріння, листья – листя та інші)

Наведемо фрагмент уроку, на якому формувалися знання про число іменників.

Етап сприймання та усвідомлення нового матеріалу

·                   Робота з текстом, записаним на дошці.

— Простежте за змінюванням закінчень іменників у зв'язку з іншими словами в реченні.

Україна - це тихі (вода) і ясні (зоря), зелені (сад) і білі (хата) лани золотої (пшениця).

Україна - розкішний вінок з (рута) і (барвінок).

—Що ви помітили?

—Щодо кількісного вираження, які бувають іменники?

—Чи змінюються іменники за числами?

—Що означає іменник у формі однини?

—Як ви розумієте вислів «Іменник стоїть у множині»?

— Зробіть висновок. (В українській мові, як і в російській, іменники мають два числа – однину і множину).

а) Читання і запам'ятовування правила нас. 45.

б) Самостійне виконання впр. 95 (о. 45).

в) Виконання впр. 96 (с. 45) з частковим коментуванням.

- Спишіть вірш, підкресліть іменники, визначте їхнє число.

I. Закріплення та осмислення знань

—              Чи всі іменники в російській мові змінюються за числами? А як ви гадаєте, в українській мові теж є такі іменники? Давайте проведемо невеличке дослідження.

- Послухайте і відгадайте загадки.

- Запишіть відгадки, визначте число.

Рідке, а не вода, біле, а не сніг. (Молоко)

У зимову веселу пору ми-кращі друзі дітвори. Вивозять діти нас на гору, а ми веземо їх з гори. (Сани)

- А тепер складніше завдання і загадка складніша:

Хто входить і виходить, той першим нам руку подає,

ми стоїмо завжди при вході,

нас у хаті кілька є. (Двері)

- Яку відповідь ви б дали в російською мовою? (Дверь).

- А українською?

·                   Повідомлення вчителя.

В українській мові, як і в російській, є іменники, що вживаються тільки в однині: масло, сонце, ходьба, сміливість, золото, дітвора, молоко, цукор, чавун, мошкара, молодь, знання, любов, мудрість, давнина, честь, добро, лічба та ін..

А є іменники, що вживаються тільки в множині: ножиці, ворота, дрова, сани, штани, окуляри, граблі, макарони, гроші, канікули жнива, харчі, Суми, Чернівці, Черкаси, Афіни. Є іменники, у яких, число іменників в українській і в російській мові не збігається (дверь – двері, листья - листя).

Читання правила (с. 46 підручника).

Окремо звертаємо увагу на випадки розбіжності у числових формах російських і українських іменників.

З цією метою дітям пропонуються розглянути таку порівняльну таблицю:

На основі поданого в таблиці матеріалу, діти роблять висновок про розбіжності у числі: учні знають: щоб визначити число іменників в російській мові, потрібно вживати слова: он (она, оно) або они. Показуємо, що в українській мові теж підставляємо такі слова.

На закріплення пропонуємо такі вправи:

·                   Прочитай. Визнач число іменників.

1. Двері школи відчинені для всіх, хто хоче навчатись.

2. Вже облетіло все листя з дерев.

3. Вусате колосся води напилося.

·                   Переклади речення українською мовою і запиши їх.

1. Раньше писали чернилами и носили их в чернильнице.

2. Мы купили новую мебель.

3. В сутках 24 часа.

4. У Мальвины голубые волосы.

Граматичне поняття роду іменників формується в 4 класі переважно на основі використання порівняльного методу, шляхом корекції знань. Опрацьовуючи тему «Рід іменників», учитель має пригадати, що російські іменники бувають трьох родів: чоловічого, жіночого і середнього; для того щоб визначити рід іменників, слід поставити їх у формі однини.

У шкільній практиці традиційно розпізнавання роду іменників здійснюється підстановкою особових займенників – він, вона, воно чи присвійних – мій, моя, моє. Це має нагадати вчитель дітям перед виконанням вправ на розрізнення роду українських іменників.

Важливо під час формування поняття роду показати учням, що визначити рід іменників можна тільки тоді, коли вони вжиті в однині. З цією метою вчитель може запропонувати дітям визначити рід іменників у такому, наприклад, реченні: До годівниці прилітають горобці і синиці. Учні переконуються, що відомий їм прийом визначення роду (підстановка слів він, вона, воно) до слів горобці і синиці не допомагає. Тоді учитель пропонує інший варіант речення: До годівниці прилетіли горобець і синиця. Так учні повинні дійти висновку, що визначити рід українського іменника можна, як і в російській мові, тільки за формою однини.

Основну ж увагу слід приділити іменниками, у яких рід в українській і російській мовах не збігаються.

З цією метою використовуємо роботу за підручником у парах (впр. 89, с.43).

—Прочитайте російські та українські словосполучення. Чим різняться іменники, ужиті в них?

—Запишіть два перших українських словосполучення.

Домашний адрес – домашня адреса;

аккуратная запись – охайний запис;

высокая насыпь – високий насип;

четкая подпись – чіткий підпис;

интересное название – цікава назва;

пушистый медвежонок – пухнасте ведмежа;

острое зрение – гострий зір.

·                   Робота над словниковим словом адреса.

Перекладіть українською мовою таке речення: Витя написал свой адрес. Підказка. Адреса, ж.р.1. Позначення місця проживання чи перебування кого-небудь або місце знаходження чого-небудь. 2. Напис на конверті, посилці, що вказує на місце призначення й одержувача.

Отже, як ви переклали речення? Що помітили?

— Усна робота за підручником (впр. 91, с. 44).

— Виконання завдання в робочому зошиті (завдання 1, с. 20).

— Робота у парах (впр. 92, с. 44).

—Побудуйте діалог на тему: «Чи всі іменники в російській та українській мовах однакового роду? ».

Наприклад:

Пушистий медвежонок -... (пухнасте ведмежа, ведмежатко)

прозрачный тюль -... (прозора тюль)

широкая степь -... (широкий степ)

маленькая сирота -... (маленька, маленький сирота)

—              Назвіть підкреслені іменники та визначте їхню родову приналежність.

—              Зачитайте речення зі словами двері, колосся, волосся, листя.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5