Формування мотивів природоохоронної діяльності у молодших школярів

35.            Закон України "Про загальну середню освіту" // Почат. шк. - 1999. - №8. - С.2-11.

36.            Зимняя А.А. Учебная мотивация // Зимняя А.А. Педагогическая психология. - М.: ЛОГОС, 1999. - С.217-232.

37.            Зязюн І.А. Мотивації і мотиви людської поведінки // Початкова школа. - 1994. - №6. - С.6-9.

38.            Іванова Л.В. Шляхи підвищення навчальної мотивації проблемних учнів (Проблеми індивідуальної освіти) // Шкільний світ (1 Вересня). - 2000. - №12. - С.4-5. - (Вкладки).

39.            Іванова О. Формування екологічної культури // Початкова школа. - 1998. - №8. - С.40-42.

40.            Іващенко С. Екологічна культура в контексті національного виховання // Освіта і управління. - 1999. - №4. - С.107-115.

41.            Іщенко Л. Наступність в екологічному вихованні // Початкова школа. - 1998. - №9. - С.31-34.

42.            Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. - К.: Вища школа, 1975. - 176 с.

43.            Клименко С. Трудове виховання як компонент природоохоронної справи // Початкова школа. - 1998. - №9. - С.35-37.

44.            Ковалёва Г.Е. Методика формирования и развития природоведческих понятий в 4 классе. - Л.: ЛГПИ им. Герцена, 1975. - 143 с.

45.            Коваль Н.С., Нарочна Л.К. Природознавство: 4 (3) кл. - К.: Світ, 1997. - 236 с.

46.            Коваль Н. С, Бондаренко Л.С. Навчальні матеріали з природознавства: 3 (2) кл. - К.: Веселка, 1998. - 90 с.

47.            Коваль Н. С, Нарочна Л.К. Природознавство: 3 (2) кл. - К.: Освіта, 1998. - 212 с.

48.            Коваль Н.С. Резерви підвищення ефективності навчання природознавства // Почат. шк. - 1995. - № 4. - С 38-43.

49.            Коваль Н.С., Нарочна Л.К. Навчання в 3 (2) класах. - К.: Освіта, 1995. - 94 с.

50.            Коваль Н.С. Пошукові завдання для самостійної роботи з природо-знавства // Початкова школа. - 1977. - № 9. - С.57-62.

51.            Ковальчук Г. Виховання екологічної свідомості // Початкова школа. - 1999. - №10. - С.17-19.

52.            Коренева І. Правові аспекти екологічного виховання // Початкова школа. - 1999. - №10. - С. 19-20.

53.            Кузьмінський А.І., Омельяненко В.Л. Педагогіка: Підручник. - К.: Знання-Прес, 2003. - 418 с.

54.            Леонтьев В.Г. Мотивационная основа учебной деятельности // Психология образования: Дайджест. - 2001. - №5. - С.37-39.

55.            Лукьянова М. Учебная мотивация школьников: Психолого-дидактический аспект // Учитель. - 2001. - №4. - С.18-27.

56.            Лусканова Н. Оценка школьной мотивации учащихся начальных классов // Школьный психолог. - 2001. - №9. - С.8-9.

57.            Малихіна О. Особливості мотивації учіння дітей молодшого шкільного віку // Початкова школа. - 2002. - №7. - С.51-54.

58.            Маркова А.К. и др. Формирование мотивации учения: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1990. - 192с.

59.            Методика "Мотивы учебной деятельности": Анкетирование // Позакласний час. - 2001. - №8-9. - С.72-73.

60.            Миронов Л.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. - М.: Пед. общество России, 2002. - 360 с.

61.            Мойсеюк Н. Є. Педагогіка. - К., 2003. - 4-е вид., доповн. - 615 с.

62.            Назарова Я.С. Охрана окружающей среды и экологическое воспитание студентов: Учебно-метод. пособие. - М.: Высш. шк., 1989. - 124 с.

63.            Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. - К.: Вища шк., 1990. - 264 с.

64.            Нарочна Л.К. Уроки природознавства в 2 класі. - К.: Радянська школа, 1980. - 88 с.

65.            Національна доктрина розвитку освіти в Україні // Освіта України. - 2002. - №33. - 23 квітня.

66.            Огієнко Н.М. Дидактичні умови ефективного використання краєзнавчого матеріалу // Поч. школа. - 1996. - № 9. - С.41-44.

67.            Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1990. - 200 с.

68.            Підзорна Н.І. Пізнавальні завдання для ознайомлення з навколишнім // Почат. шк. - 1982. - № 7. - С.69-73.

69.            Плахотип О. Як ми хочемо прогресу: екологічна освіта школярів // Світло. - 2000. - №3. - С.37-39.

70.            Позакласна робота з біології. На допомогу керівникам гуртків юних натуралістів / Будович М.Д. та ін. // К.: Рад. шк., 1967. - 104 с.

71.            Програми для середньої загальноосвітньої школи.1-2, 3-4 кл. - К.: Початкова школа, 2003. - 296 с.

72.            Програми для середньої загальноосвітньої школи.1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - 432 с.

73.            Програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 (1-3) класи. - К.: Бліц, 1997.

74.            Пустовіт Н.О., Плечова З.Н. Екологічні ігри та тести. - К.: Веселка, 1991. - 96 с.

75.            Рева М.Л., Краснікова Л.М. Основи екології та охорона природи: Метод. поради до проведення уроків. - К.: ІСДО, 1995. - 90 с.

76.            Рева Ю. Розвиток особистості дитини через екологічний фактор // Рідна школа. - 1999. - №2. - С.44-46.

77.            Різник Л. Народні традиції ставлення до природи як метод екологічного виховання // Початкова школа. - 1998. - №7. - С.23-24.

78.            Руденко Л. Народні традиції в екологічному вихованні учнів // Рідна школа. - 2001. - №2. - С.38-40.

79.            Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. - К.: Абрис, 1997. - 396 с.

80.            Савченко О.Я. Реформування змісту початкової освіти // Почат. шк. - 1996. - № 1. - С 4-8.

81.            Савченко О.Я. У пошуках нової концепції школи першого ступеня навчання // Почат. шк. - 1990. - № 1. - С 4-6.

82.            Сас Н. Педагогічна взаємодія школярів в об'єднаннях за інтересами // Почат. шк. - 1998. - № 8. - С.53-54.

83.            Сегенюк Г. Учим познавать окружающий мир // Воспитание школьников. - 1990. - №6. - С.49-51.

84.            Скуратівський В.Т. Місяцелік: Український народний календар. - К.: Мистецтво, 1993.

85.            Стельмахович М.Г. Народна педагогіка. - К.: Вища шк., 1992. - 324 с.

86.            Степанюк А. Формування у школярів емоційно-ціннісного ставлення до живої природи // Шлях освіти. - 1999. - №4. - С.12-14.

87.            Сураева Г.З. Психологическое исследование мотивационно-смысловой сферы младших школьников // Прикладная психология. - 2001. - №6. - С.79-88.

88.            Сухомлинський В.А. Серце віддаю дітям. - К.: Рад. школа, 1988. - 220 с.

89.            Ткаченко О. Виховання екологічної чуйності до природи у процесі гри // Початкова школа. - 1998. - №4. - С.30-32.

90.            Ткачук Г.П. Формування екологічної культури учнів. - К.: Знання, 1988. - 224 с.

91.            Ушинский Н.Д. Собр. соч.: В 6-ти т. - М. .: Наука, 1956. - Т.3. - 454 с.

92.            Химинець О. Психолого-педагогічні основи екологічного виховання // Початкова школа. - 1998. - №4. - С.38-40.

93.            Хитяева Л.П. Проблемний підхід до навчання природознавства // Почат. шк. - 1980. - № 6. - С.38-48.

94.            Хлонь Н. Стежина екологічних знань і вмінь // Початкова школа. - 1999. - №10. - С.21-22.

95.            Хрестоматія для вчителів початкових класів: Тваринний світ / Упор. М.С. Кутузова. - К.: Рад. шк., 1972. - 224 с.

96.            Червона книга України: Рослинний світ / Ред. кол.: М.М. Щербак та ін. - К.: Укр. енциклопедія, 1994. - 336 с.

Шевців З. Виховання бережливого ставлення до природи // Початкова школа. - 1993. - №10. - С.39-40.

Додаток

Сценарій природоохоронного заходу

Тема. Вода у житті людини.

Мета. Ознайомити дітей із значенням холодної джерельної води в людському житті, переказами, легендами, віршами, піснями, прислів'ями, приказками, які стосуються народного джерела. Вчити розуміти українське слово. Виховувати любов і пошану до давніх традицій нашого народу, краси гармонії навколишнього світу.

Обладнання. Книги В. Скуратівського "Берегиня", твори Т.Г. Шевченка, вірші Л. Костенко, М. Рильського. Легенди, перекази, прислів'я, книга "Народна мудрість", глек із свяченою водою.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

Вчитель. Діти, сьогодні на уроці ми перегорнемо сторінки великої книги - книги "Народної мудрості". Здійснимо екскурс у країну "Семи криниць". А допоможе нам у цьому маленька моя помічниця - голуба Краплинка джерельної полиці. Крапелька, яка буде нашим екскурсоводом, товаришем, порадником і помічником.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

А он же, бачиш: в камені криниця,

Мале відерце в дзьобі журавля.

Гори цієї дивна таємниця -

Оця пробита в камені криниця,

Коли рятунку ждать незвідкшя!

(Л. Костенко)

Нехай наша розповідь поведе нас на перехрестя доріг до матінки-криниці, до холодної джерелиці. Заглянемо в легенди і перекази наших дідусів, прадідусів. Прочитаємо рядки поетів, заспіваємо пісні. Ознайомимося з прислів'ями і приказками.

Розповідь Крапельки.

Дорогі друзі, добре що ви мені дозволили вас познайомити з чарівною книгою "Народної мудрості". Я обіцяю вам, що поведу вас цікавою доріжкою від перехрестя доріг, де б'є холодне джерело, до сільської кринички-журавля із села в село, від діда до прадіда.

Розпочнемо.

Відома істина: людина може довше прожити без їжі, ніж без води. Ковток холодної джерелиці зцілює мандрівників, поновлює сили хліборобам у спекотливі жнив які днини, дарує радість пастухам.

Б'є маленьке джерельце. А навколо нього відбуваються дива. Чудодійна сила джерелиці скрізь: на листочках рослин, у чашечках квітів, кінчиках травинки, озерцях калюж, де п'ють воду комахи, тварини, звірі, де купається ясне Сонечко, а вночі пробігає Місяць.

Скрізь, де вода - там життя.

Відправимось на перехрестя чотирьох доріг. І що це за чудодійство? Тут теж джерельце святої криниці. Майже в кожному селі, на перехресті доріг або просто в полі цебенять живі джерела і незвідь-ким їх невгамовну течію прихорошено турботливими руками. Над криничками, колодязями людські руки зводили всілякої форми дашки, тому вода завжди залишається чистою. З особливим смаком оздоблювали зовнішнє цямрини. Кожне обійстя, немов маленькі диво-музейчики, стоять криниці з вежами, поверх яких прикріплено флюгер або вироблено зображення голуба. На фонтанчиках різноманітні силуети тварин, квітів, краї оздоблено контурною різьбою або художніми розмальовками. А яка ж криниця без зелені?

Традиційно, обабіч криниць висаджують калину. Це дерево не тільки прикрашає місце, але й оберігає воду від спеки. З ранньої весни духмяніють тут квіти, гудуть бджоли, витьохкують солов'ї, а восени на рябчастих гілках багровіють пучки соковитих ягід. У дбайливого господаря ще й клумба з квітами сусідитиме чи проляже з природного каменю пішник, стоятиме чепурненька лавка, відерце, полив'яний кухоль.

І ось настав час перепочити. Матінка-криниця з лісового соснового бору приготувала гостинець - глек із холодною джерелицею із трьох її джерел. Це справжня вода-лікар. Напийтеся, любі, наберіться сили, здоров'я, а я вам в цей час розповім переказ старійшин нашого села.

Переказ.

В одній убогій селянській сім’ї захворіла маленька дитина. Недуг прикував її до поспілі. Тяжко було на неї дивитися. Важка хвороба, вкрадалася в дитяче тіло. Допомогти, порадити в лікуванні йшли всі. Але хвороба трималася. Вночі, серед темряви, війнула в материнське серце прохолода, яка принесла слова порятунку. "Встань, небого, до схід сонця, сходи до трьох джерел-криниць вашого села. Тричі із кожної криниці зачерпни долонею води і ні з ким не розмовляю чи, нікого не бачачи, повернися назад. Напої своє дитинча, почитай молитву. Недуг - як рукою зніме".

Прокинулась жінка і зробила все, що приснилося уві сні. І сталося справжнє диво. Дитина усміхнулася, відкрила знетомлені очі, вигукнула: "Мамо, я хочу жити!"

Тому я вас і пригостила цілющою джерелицею. Будьте здорові і щасливі. Пам'ятайте про чудодійну силу святої води.

III. Робота з прислів'ями, приказками.

Вчитель. Підкріпившись джерелицею, перегорнемо ще одну сторінку книги мудрості і познайомимося з прислів'ями, приказками.

Яка криниця, такий і господар.

Який поріг, така й господиня.

Скільки криниць на землі, стільки зірок на небозводі.

Впаде небесниця, знайте: замулилося джерело.

Не плюй у криницю - прийдеться напитися.

Не їж над колодязем, бо жаби заведуться.

Заглядати в колодязь - затягне водяна баба.

Чепуритися над водою - обсяде на щоках віспа.

Перейде жінка з повними відрами води - на щастя.

IV. Знайомство зі способами відшукування джерел.

Вчитель. Тепер ми з вами познайомимося із способами відшукування нових джерел. Ну що ж, любі друзі, слухайте і вчіться, в житті все пригодиться.

Перший спосіб.

Наші предки вміли дізнаватися про ті місця, де можна викопати нову криничку - знайти прохолодне джерело. Це був дуже відомий спосіб за допомогою вербової гілочки - "палички-гадалочки".

Там, де листочки ворушилися, було слабке джерело, а де листочки стрімко опустилися додолу, наче їх притягнув магніт - тут було добре джерело - гарна криниця.

Другий спосіб.

Ввечері, у тих місцях де хотіли викопати криницю, розкладали курячі яйця, накривали бляшаними відрами, а поруч клали лопухові листя. Вранці, на одному яйці, листку лопуха з'являлися краплинки, на другому - текла патьоками, а на третім - зовсім сухе. Де великі патьоки води були, треба було і копати, там є сильне джерело.

Існують ще й інші способи, але про них ви дізнаєтесь самі, іншим разом.

Пісні, вірші.

Криниці. З яким пошанівком оспівано їх у піснях, опоетизовано у віршах. А чи знаєте ви, дорогі друзі, вірші, пісні?

А он же, бачиш в камені криниця,

Мале відерце в дзьобі журавля

Гори цієї дивна таємниця -

Оце пробита в камені криниця:

Коли рятунку ждать незвідкіля!

Ліна Костенко

"Криниця в балці, журавель при ній".

Максим Рильський

Тече вода з-під явора

Яром на долину,

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явор молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю

Та попід горою.

Хлюпочуться качаточки

Поміж осокою.

А качечка випливає

З качуром за ними.

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми.

Тече вода край городи.

Вода ставом стала.

Прийшло дівча воду брати,

Брало, заспівало.

Вийшли з хати батько й мати

В садок погуляти,

Порадились, кого б то їм

Своїм зятем взяти.

Тарас Шевченко

Весільна пісня

Принеси водиці з криниці,

Замісим коровай сестриці.

Як ми коровай місили,

І семи криниць воду носили...

V. Робота з легендою.

Вчитель. Настав час послухати слова легенди. То ж слухайте її.

Розповідь Крапельки.

З далекого вирію повернулися на свою батьківщину журавлі. Облюбувавши собі місце, відпочивши після довгого перельоту, прийнялись будувати житло - пір'я до пір'я, травинку до травинки, гілочку до гілочки. Скільки любові, тепла, душі вони вклали в свою домівку. Аж ось довгожданний ранок - поселення. Молоде подружжя - господарі цього гніздечка. А потім були хвилини клопоту, навчання, бо через деякий час з'явилось безтурботне птаство - м'якенькі безпомічні журавлики - продовжувачі роду журавлиного.

Пролетіло літо. Застукали важкі холодні краплини дощу. Зажурилось літнє сонечко Осінь. Час настав і до вирію. Пора в дорогу далеку. Але біда прийшла неждано-негадано. При останньому прощанні журавлів з полями і луками загинула журавлиха. Із жалібним прощальним криком впала вона на узліссі. Журавель знепритомнів. Горе обрушилось на нього. Не зміг він його пережити, перенести, не зміг полетіти разом із молодої зграєю у теплі краї.

Став дерев'яним пам'ятником на могилі журавлихи. Вклоняючись їй кожного дня, черпає він цеберком воду з лісової криниці, вмиваючись. Так журавель назавжди залишився зі своєю журавлихою.

VI. Підсумок.

Крапелька. Завершується наша розповідь сторінками книги "Народна мудрість". А з нею вичерпались і мої сестриці-краплинки, які полинули з маленького джерела в могутню ріку - голубе море.

Вчитель. Але ми з вами знову і знову будемо звертатися до святого місця - криниці, джерела. То ж нехай у вашому житті завжди загоряються нові небесниці й народжуються все нові й нові джерела.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8