Музыкальная литература

Добилась больших успехов молодая исполнительская школа. Среди известных во всем мире музыкантов-исполнителей - скрипачи Ойстрах и Коган, пианисты Гилельс и Рихтер, виолончелисты Ростропович и Шафран.

Начинает развиваться и творчество советских композиторов. Характерной чертой является новаторство. Это проявляется в поисках новых выразительных средств, музыкальных форм.

Важной чертой советской музыкальной культуры является ее многонациональный характер. Самым распространенным жанром становится массовая песня. Это своего рода летопись истории государства. ->с .; ; .

Одним из важнейших жанров советской музыки стала опера. Композиторы стремились создавать оперы на современные темы. Для этого необходимо было обновить традиционный жанр, найти новые средства выразительности. Первыми удачными советскими операми явились «Тихий Дон» Дзержинского (по роману Шолохова), «В бурю» Хренникова, «Семен Котко» Прокофьева. Позже появились оперы «Семья Тараса» Кабалевского, «Молодая гвардия» Мейтуса, «Джалиль» Жиганова, «Война и мир» Прокофьева, «Катерина Измайлова» Шостаковича.

Велики достижения советского балета. Они связаны во многом с расцветом хореографического искусства в нашей стране. Появляются балеты «Красный цветок» Глиэра, «Пламя Парижа» и «Бахчисарайский фонтан» Асафьева, «Ромео и Джульетта» Прокофьева, «Спартак» Хачатуряна.

В жанрах симфонической музыки советские композиторы сумели глубоко отразить современность, найти новые средства выразительности. Главой советской симфонической школы по праву считается Н. Мясковский, автор 27 симфоний. Во всем мире звучат

7 симфоний С.Прокофьева. Одним из величайших симфонистов мира является Д.Шостакович.

Внимание композиторов привлекают вокально-симфонические жанры - кантата и оратория, которые приобретают новый характер. В прошлом эти жанры были связаны с религиозными сюжетами. В советской музыке они становятся произведениями героико-патриотического содержания («На поле Куликовом» Шапорина, «Александр Невский» Прокофьева, «Поэма памяти Сергея Есенина» Свиридова и др.).

В творчестве советских композиторов разнообразно представлены инструментальные и вокальные жанры - сюиты и концерты, камерные ансамбли, романсы и вокальные циклы.

3. Творчість М. Леонтовича

Микола Дмитрович Леонтович є класиком украшської дожовтневої музики і водночас одним із фундаторів радянськоі музичноі культури. Майже все життя Леонтович працював у жанрі обробки украшськоі народноі пісні, досягши справжніх мистецьких вершин. Його хорова творчість - одна з найяскравіших сторінок української музики. Вона вагомо увійшла до скарбниці вітчизняного і світового музичного мистецтва.:Твори композитора широко звучать у нашій країні і за рубежем. Його музика хвилює усіх.

Робота над обробкою кожної народної пісні триває досить довгий час, нерідко композитор здійснює три-чотири її варіанти, прагнучи використати всі внутрішні можливості першоджерела. Залишаючи мелодію незмінною, він застосовує багатий арсенал гармонічних, поліфонічних, фактурно-тембрових засобів для творения індивідуальних образів. Справжньою майстерністю позначені хори "Мала мати одну дочку, "Пряля", "Над річкою бережком", "Дударик", "Щедрик".

За радянського часу Леонтович створює, крім обробок народних пісень, чотири хорові поеми ("Льодолом", "Літні тони", "Моя пісня" ) й оперу-балет "На русалчин Великдень", яка лишилася незакінченою.

Петр Ильич Чайковский все своє творчество посвятил человеку, его любви к Родине и русской природе, его стремлениям к счастью и мужественной борьбе с темными силами зла. И о чем бы ни говорил композитор,он всегда правдив и искренен.

Чайковский писал почти во всех жанрах, и в каждом из них сказал своє слово гениального художника. Но самым любимым для него жанром была опера. Большое внимание он уделял содержанию, отдавая предпочтение сюжетам из русской жизни.

Вместе с тем важное место в творчестве Чайковского занимает и симфоническая музыка.

Основные произведения: 10 опер («Евгений Онегин», «Чародейка», «Пиковая дама», «Иоланта» и др.), З балета («Лебединое озеро», «Спящая красавица», «Щелкунчик»), 6 симфоний и другие симфонические произведения, фортепианные пьесы (в том числе циклы «Времена года», «Детский альбом»), романсы.

Творчество Чайковского - вершина мировой муыкальной культуры XIX века.

Первая симфония «Зимние грезы»

Первая симфония Чайковского - замечательный образец его раннего оркестрового творчества. Впервые в ней проявляются характерные образы и приемы, глубоко развитые композитором в симфоническом творчестве зрелого периода.

Содержание произведения - это раздумья и лирические чувства человека, а также образы природы. Симфония состоит из четырех частей. *,; *

I часть - «Грезы зимнею дорогой» - мягкими красками здесь обрисованы картины зимней русской природы..

II часть - «Угрюмый край, туманный край». Музыка эта навеяна впечатлениями от путешествия Чайковского по Ладожскому озеру.

III и IV части - скерцо и финал - не имеют названий, но по своему содержанию не выпадают из общего поэтического замысла.

Опера «Евгений Онегин»

Свою оперу Чайковский назвал «лирическими сценами». Все внимание композитор сосредоточил на раскрытии внутреннего, душевного мира своих героев. Также ярко и правдиво раскрываются картины народного быта. С большой любовью даны поэтические «зарисовки» русской природы, на «фоне которой раскрываются чувства и переживания героев.

Действующие лица: Татьяна, Ольга, Онегин, Ленский, князь Гремин.

Важную роль в раскрытии характеров играет оркестр. Каждый из основных героев очерчен своими особыми музыкальными темами. гёмшэил-.-.:¦',..>*¦*¦**;!:*¦*¦¦ *

Характеры героев на протяжении развития сюжета также развиваются и постепенно изменяются (например, в сцене письма, характер главной героини дан в движении: из наивной, мечтательной девочки Татьяна превращается в страстно любящую женщину, обретает душевную зрелость).

Опера «Евгений Онегин» - высочайшее достижение русского оперного искусства. Уже при жизни композитора она стала одной из самых любимых опер.

3. Український фольклор

Фольклор - це найбільше духовне багатство народу. Він є вираженням душі народу, його баченням довколишнього світу, відображенням подій, що відбувалися протягом віків.

Народ створював пісні впродовж столітъ. Найдавніші з них пов'язані з землеробським календарем, обрядами.

У ХY - ХYI століттях формуються нові фольклорні жанри - думи та історичні пісні. Вони виникли під впливом боротьби українського народу з татарами, турками, польською шляхтою. Виконувались кобзарями й бандуристами.

У ХYI столітті зародились ліричні, жартівливі й танцювальні пісні. Вони втілюють почуття людини - кохання, розпач, радість, смуток, оспівують красу людської душі.

У ХYII столітті з'являється пісня-романс, в якій поєднуються професіональне і народне начала.

Видатні літературні діячи - Григорій Сковорода, Іван Котляревський, Тарас: Шевченко, а також композитори Микола Дилецький, Максим Березовський, Артем Ведель, Дмитро Бортнянський, Микола Лисенко виховувались на фольклорі, любили й цінували його, використовували у своїй творчосгі.

Науковий запис музичного фольклору починаеться з XIX століття. Це - збірники М.Максимовича й О. Аляб'єва, О.Рубця, М. Лисенка, Є. Ліньової, С. Людкевича, I. Колесси та К. Квітки.

Найдавніший пласт народних пісень, пов'язаних з порами року, називають обрядовим, або календарно-обрядовим. Це колядки та щедрівки (зима),:веснянки (весна), купальські (літо) й обжинкові (осінь), а також пісні, пов'язані з обрядами весілля та захоронення.

Колядки й щедрівки супроводжували обряд колядування й щедрування з нагоди новорічних свят.

Це була своєрідна театралізована музична вистава. Сюжети пісень досить різноманітні, але неодмінно пов'язані з працею та життям селян. Це побажання успіхів у новому землеробському році, щастя й здоров'я господареві, його жінці й дітям.

Окрему групу обрядових. пісень складають веснянки (у західних областях України їх називають гаївками). Весняна пора пов'язана з пробудженням природи, тому вона сповнена радості, нових надій і сподівань. У далеку давнину вважали, що весну треба кликати, запрошувати.

Веснянки - це переважно дівочі пісні. Виконання веснянок часто пов'язане з грою, хороводом, сценічною дією. Характер мелодій пісень весняного циклу м'який, ліричний, радісний. В деяких з них переважає танцювальна основа.

Літній цикл пісень розпочинається святом Івана Купала на честь сонця. В цей день до недавнього часу зберігався звичай стрибати через вогонь (очищення), пускати вінки на воду, ворожити. Обряд цей супроводжувався співом купальських пісень.

Цикл обрядових пісень, пов'язаних із землеробським календарем, завершують обжинкові (жниварські) пісні. Сам обряд обжинків має такі головні моменти:

закінчуючи роботу, женці залишають жмуток збіжжя, який зв'язують угорі і витрушують зерно на ниву, цим бажаючи врожаю у наступному році,

сплітають вінок із збіжжя й одягають на голову найкращій робітниці. Йдуть на подвір'я господаря. Дівчина передає йому обжинковий вінок. Потім господар пригощає женців, звучать співи, музика.

Билет 8

1. Сонатная форма. Фортепианное творчество венских классиков

Сонатой называется циклическое произведение для одного или двух инструментов. Слово «соната» в переводе с итальянского означает «звучать».

В творчестве Гайдна устанавливается тип классической сонаты. Она состоит из трех частей: І часть написана в быстром темпе, в сонатной форме; II часть идет в медленном темпе; Ш часть, финал, - вновь в быстром.

Части цикла, контрастируя между собой, раскрывают единый художественный замысел.

Среди сонат Гайдна наиболее популярны сонаты ми минор (лирическая) и ре мажор (жизнерадостная). Строение их традиционно. Музыка понятна и доступна

Венскими классиками также называют и младших современников Гайдна - Моцарта и Бетховена. (Об их сонатах смотри билеты №3, №5)

2. Творчество композиторов советского периода ^

В творчестве советских композиторов разнообразно представлены: инструментальные и вокальные жанры - сюиты и концерты, камерные ансамбли, романсы и вокальные циклы.

Крупнейшими композиторами этого периода: по праву считаются С. Прокофьев, Д. Шостакович, А.И. Хачатурян, Д. Кабалевский.

Великого советского композитора Сергея Сергеевича Прокофьева по праву называют классиком XX века. Он передал в своем творчестве чувства современников, острые драматические столкновения эпохи и веру в победу светлого начала в жизни. Прокофьев - смелый художник-новатор. Он открыл «новые миры» в области мелодии, ритма, гармонии, инструментовки. Вместе с тем его искусство крепко связано с традициями русской и мировой классики», «Война и мир»; «Повесть о настоящем человеке» и др.); 7 балетов («Ромео и Джульетта», «Золушка» и др.); оратория «На страже мира»; кантата «Александр Невский»; 7 симфоний; концерты; циклы фортепианных пьес: «Мимолетности», «Сказки старой бабушки», «Детская музыка»; симфоническая сказка «Петя и волк», музыка к кинофильмам.

Седьмая симфония - последнее законченное крупное произведение Прокофьева.

Симфония для детей - таков был первоначальный замысел. Но в процессе работы он изменился. Получилась симфония «и для детей и для взрослых» - глубокое сочинение, в котором соединились черты, характерные для творчества Прокофьева позднего периода.

Музыка Дмитрия Дмитриевича Шостаковича - сильнейшее художественное воплощение современного ему времени. Это искусство, проникнутое любовью к человеку, верой в его благородство, волю и разум. Это искусство, обличающее все враждебное человеку, фашизм и другие формы подавления человеческого достоинства.

Основные произведения:

15 симфоний (среди них седьмая «Ленинградская», одиннадцатая «1905. год»); опера «Катерина Измайлова»; оратория «Песнь о лесах»; концерты; инструментальная музыка; 24 прелюдии и фуги для фортепиано; песни, вокальные циклы; музыка к кинофильмам.

Шостакович - автор пятнадцати симфоний. Значение этого жанра велико в его творчестве. Он был выдающимся мастером оркестра.

Седьмая симфония («Ленинградская») - одно из наиболее значительных произведений Шостаковича. Симфония написана в 1941 году. Большая ее часть, сочинена в осажденном Ленинграде. На партитуре стояла авторская надпись: «Посвящается городу Ленинграду».

Седьмую симфонию часто сравнивают с документальными произведениями о войне, называют «хроникой», «документом» - настолько точно передает она дух событий. И вместе с тем, эта музыка поражает глубиной мысли. Схватку советского народа с фашизмом Шостакович раскрыл как борьбу двух миров: мира созидания, творчества, разума и мира разрушения и жестокости; добра и зла. Идею борьбы и торжества Человека по-разному раскрывают четыре части симфонии.

Арам Ильич Хачатурян - художник яркой, своеобразной индивидуальности. Темпераментная, жизнерадостная, привлекающая свежестью гармонии и оркестровых красок музыка его пронизана интонациями и ритмами народных армянских песен и танцев. В своих произведениях он также опирается на традиции мировой, и в первую, очередь русской, музыки.

Основные произведения:

2 симфонии; 2 балета («Гаянэ», «Спартак»); концерт для скрипки с оркестром; пьесы для фортепиано; песни и романсы; музыка к драме Лермонтова «Маскарад».

Скрипцчный концерт - одно из самых совершенных его произведений. С особой силой проявился здесь дар композитора создавать музыку, широко опираясь на народное творчество. В концерте три части, своего рода картины из народной жизни, поэтические зарисовки природы Армении.

Дмитрий Борисович Кабалевский - один из выдающихся композиторов советского периода. Особенно привлекали композитора образы детства и юности. Об этом говорит

большая часть его произведений.

Для своих юных друзей композитор не только писал музыку. По радио, с концертной эстрады он читал лекции, проводил увлекательные беседы о музыке. Эти беседы легли в основу его книжки «Про трех китов и про многое другое». Кабалевского волновали вопросы детского музыкального воспитания.

Основные произведения:

4 симфонии; 5 опер («Кола Брюньон», «Семья Тараса», «Сестры»); оперетта «Весна поет»; 2 кантаты; реквием; концерты; инструментальная музыка; произведения для фортепиано, песни; музыка к кинофильмам.

3. А. Штогаренко. Симфонія-кантата "Україно моя"

Композиторська ддяльність Андрія Яковича Штогаренка розпочалась наприкінщі 30-х років. Справжньою творчою вдачею митця стала величезна вокально-симфонічна композиція "Україно моя" (1943). У цій чотиричастинній симфонії-кантаті він втілив гостроконфліктне зіткнення протиборних сил. Літературною. основою композиції стали вірші А. Малишка і М. Рильського.

Кожна з частин симфонії-кантати має програмну назву. Перша - "Вставай, Украіно" - пройнята драматизмом, гіркотою смутку, жалю і страждань. Характер музики визначається двома музичними темами: драматичною, сповненою гніву (її виконує хор) та аріозно-розповідною (баритон соло), в якій передано страждання за вчинені фашистами звірства.

Друга частина - "Колискова" - ліричний центр циклу. Штогаренко створив чудову, ніжну, сповнену душевного тепла колискову пісню матері, яка прагне захистити свого сина.

Третя частина - "Партизанська" - героїчне скерцо. Воно пронизане динамікою, рухом уперед. Завершує симфонію-кантату героїчний фінал.

Билет 9

1. Полифония. Творчество И.С. Баха

Иоганн Себастьян Бах - великий немецкий композитор. Большинству произведений Баха присущ полифонический склад. «Полифония» в переводе означает многоголосие. Каждый голос в полифонической музыке самостоятелен.

Одним из основных средств развития в полифонии является имитация («подражание»). В музыке - это прием поочередного вступления голосов, при этом каждый голос как бы подражает предыдущему с некоторым опозданием. Имитация способствует непрерывности мелодического движения, что является отличительным признаком полифонической музыки.

В творчестве Баха полифония достигла наивысшего совершенства. Им написаны маленькие прелюдии, фуги, 2-х и 3-х-голосные инвенции.

Огромную ценность представляют 48 прелюдий и фуг, составляющие два тома. Произведение получило название «Хорошо темперированный клавир». Здесь композитор доказал что все тональности равноправны и звучат одинаково хорошо.

Бах также написал много музыки для органа, который был его любимым инструментом.

2. Развитие жанра романса в русской музыке

Один из наиболее любимых видов музыкального искусства в конце XYШ и в первой половине XIX века - романс. Многие романсы того времени были тесно связаны с городской бытовой песней. Исполнялись они под аккомпанемент фортепиано, арфы или гитары. Важную роль в развитии русского романса сыграли композиторы Алябьев («Соловей»), Варламов («Белеет парус одинокий», «Горные вершины», «Вдоль по улице метелица метет»), Гурилев («Матушка-голубушка», «Вьется ласточка сизокрылая», «Колокольчик»). Творчество этих композиторов - ценный вклад в сокровищницу русской музыки. . . *.

Важное место занимает романс в творчестве М.И. Глинки. Романсы Глинка писал на протяжении всей жизни. В них пленяет все: искренность и простота; сдержанность в выражении чувств, классическая стройность и строгость формы, красота мелодии и ясная гармония. Популярностью пользуются романсы - «Жаворонок», «Попутная песня», «Я помню чудное мгновенье»

Видное место занимают романсы и песни в творчестве Даргомыжского, Бородина, Мусоргского, Чайковского.

3. Оперна творчість українських композиторів

Опера - це жанр, який об'єднує в собі спів (сольний, ансамблевий, хоровий), інструментальну музику, сценічну гру, образотворче мистецтво (костюми, грим, освітлення; художнє оформлення спектаклю).

Основи європейського музично-театрального мистецтва коріняться в давньому народно-театральному дійстві (в Італії - комедія дель арте, в Росії - театр Петрушка'', на Україні -вертеп). Опера зародилась в Італії. Перші твори були написані на античні сюжети. Остаточно опера формується у творчості видатного італійського композитора Клаудіо Монтеверді.

Вже через півторастоліття після виникнення опера стала найпопулярнішим жанром.

Великим майстром оперного мистецтва був В.А Моцарт. Його вершинні опери - "Весілля Фігаро", "Дон Жуан", "Чарівна флейта". . * * .и.

Українська опера формується в другій половині XIX століття. Перші класичні зразки пов'язані з іменами С. Гулака-Артемовського ("Запорожець за Дунаєм", 1862) і М Лисенка ("Наталка Полтавка", 1889 і "Тарас Бульба", 1890).

Тематика опери може бути різноманітною. Це історичні події, картини побуту, переживания людини та її внутрішній світ тощо.

Розкрити зміст опери допомагає текст, який є основою вокальних номерів. Цей текст називається лібретто, його створює поет, драматург чи сам композитор.

Художні образи композитор створює засобами музичної виразності. Серед них - яскрава мелодія, гармонія, різнобарвна оркестровка, своєрідна ритміка. Важливу роль відіграє й вибір музичних форм для окремих номерів, сцен, актів. Сольні номери мають такі назви: арія, аріозо, арієтта (мала за розмірами арія), каватина, романс.

В опері широко застосовуються речитативи ( музична декламація). Вони..з'єднують арії, ансамблі, хори.

Поряд з сольними партіями в опері є ансамблі, хори, балетні номери.

Дуже вагома в опері роль оркестру. Він не лише супроводжує спів, а й доповнює його, збагачує. Оркестру доручаються і самостійні номери: увертюра, антракти до окремих дій, епізоди, вступи до арій.

Увертюра - це досить розгорнутий завершений оркестровий номер, який виконується ще до відкриття завіси. В ній композитор сконцентровано відтворює основні музичні думки опери.

Антракт - це невеликий за розмірами оркестровий вступ до дії.

Прикладом лірико-комічної опери є опера С. Гулака-Артемовського «Залорожець за Дунаєм» Тут переплетено дві сюжетні лінії: лірична (закохана пара - Оксана і Андрій ) та комічна ( Іван Карась та його жінка Одарка ).

Характерна риса комічної опери - розмовні діалоги. Ця опера відіграла значну роль в історії українського оперного мистецтва. Тут виведено яскраві народні типи, узагальнено кращі риси українського народу.

Прикладом історико-героїчної опери є опера Лисенка «Тарас Гульба». Вагоме місце в ній належить образам народу. У зв'язку з цим композитор приділяє значну увагу масовим хоровим сценам. Тут втілено героїку боротьби і торжество перемоги.

Билет 10

1. Творчество Ф. Шопена

Фридерик Шопен - великий польский композитор и пианист. Он обогатил музыку новым содержанием, ввел новые приемы пианистического исполнительства. Его творчество совпадает с эпохой романтизма, для которой характерен жанр миниатюры.

Сочинял Шопен исключительно для фортепиано. Его музыка признана бала еще при жизни, и в наши дни проходят конкурсы имени Шопена.

Основные произведения: мазурки, полонезы, вальсы, ноктюрны, прелюдии, этюды, экспромты, сонаты, баллады, скерцо, фантазии, концерты.

Шопен значительно расширил выразительные возможности многих жанров (таких как мазурка, полонез, этюд, вальс и др.), превратив их в концертные произведения.

Особой популярностью пользуются вальс до-диез минор, «Революционный» этюд, цикл 24 прелюдии (Шопен первым стал трактовать прелюдию как самостоятельную пьесу)

2. Опера-сказка в творчестве русских композиторов

Жанр оперы-сказки появился в творчестве Глинки с созданием оперы "Руслан и Людмила". Расцвета достигает в творчестве Римского - Корсакова («Снегурочка», «Садко», «Сказка о царе Салтане», «Золотой петушок»).

Опера «Снегурочка» написана на сюжет пьесы А.Н. Островского в 1880 году. С большой теплотой воспроизвел композитор старинные обычаи и обряды. Правдивое изображение жизни и быта людей сочетается с миром фантастики, сказки. Действующие лица: царь Берендей, Бермята, Купава, Лель, Мизгирь, Бобыль и Бобылиха (образы реалистические); человеческими чертами наделены Весна-Красна, Дед-Мороз; образ Снегурочки - дочери Мороза и Весны - сочетает в себе реальные черты с фантастическими.

В опере часто изображается природа. Иногда образы природы имеют иносказательный смысл - они олицетворяют собой справедливость и закономерность жизненных явлений.

Римский-Корсаков часто использует лейтмотивы - выдержанные музыкальные характеристики. Сцены, основанные на непрерывном («сквозном») развитии, чередуются в опере с законченными номерами. В опере много хоров, широко использованы подлинные народные мелодии, показаны народные обряды.

Состоит опера из пролога и четырех действий.

3. Творчість Л. Ревуцького

Лев Миколайович Ревуцький увійшов в історію української радянської музичної культури як видатний композитор, педагог, учений і музично-громадський діяч. Його творчий шлях розпочався ще в дожовтневі роки, хоч остаточне становлення його як митця відбулося значно пізніше, у 20-ті роки.

Для формування індивідуального стилю Ревуцького велике значення мала його тривала й серйозна праця з народною піснею. Композитор обробляє народні пісні переважно для

Одного голосу з супроводом фортепіано.

Цикл "Сонечко" з'явився 1925 року. Сюди увійшли 20 різних за характером і жанровою приналежністю пісень: кілька веснянок (Вийди, вийди, сонечко", "Подоляночка", "Іди, іди, дощику"), ліричних ("Прилетіла перепілонька"), танцювальних (Диби-диби), колискових ("Котику сіренький", "Ой ходить сон"), ігрових ("Ой єсть в лісі калина", "Ой вийся, хмелю).

Новим етапом мистецького сходження стала Симфонія № 2.

Своєрідність твору полягає у тому, що весь його тематичний матеріал запозичено з фольклору. Композитор використав 7 пісень: у І частині - "Ой весна, .весниця", "Ой не жаль мені", у II частині - "Ой Микито, Микито", "Ой там в полі сосна", "У Києві на ринку", у III частині - "А ми просо сіяли", "При долині мак".

Мелодії цих народних пісень стали "зерном" образності, відправною точкою, імпульсом для розвитку.

Симфонія №2 стала першим класичним зразком симфонічного жанру в українській радянській музиці.

Кращим твором 40-х років є кантата-поема "Хустина" (за твором Т.Шевченка). Музичні образи виростають з фольклорних джерел, притому композитор не цитує народних мелодій, а творить оригінальну тканину - мелодику, ритміку, гармонію, фактуру - у фольклорному дусі.

"Хустина" - одночастинний твір. Тут є хорові, сольні та оркестрові епізоди.

Своєю поемою-кантатою Ревуцький розвинув принципи кантатного жанру, розроблені Лисенком та Стеценком. Він трактує цей жанр в лірико-драматичному плані (кантати класиків мали переважно урочистий характер).

Творчий доробок Л.М. Ревуцького не дуже великий, але вагомий. Кращі твори композитора увійшли в золотий фонд нашої культури.

Страницы: 1, 2, 3