Диплом: Синкретичні другорядні члени речення з об'єктно-просторовим значенням

сторону об'єкта вживаються звороти "коло, біля (край) + род.в.".

Прийменниково-відмінкова конструкція "коло + род.в." здавна використовується у

двох значеннях: для фіксації розміщення навколо предмета або в безпосередній

близькості до нього. Наприклад: Він стоїть на узвишші коло цямрини

, а поруч, на сталевому тросі, яскраво жаріє, палає на весь степ червона, як

серце торпеда (О.Г.) Мені було нічого робити, стояв коло дверей,

крутив кільця (П.З.) Тільки поставила відра коло хати, як

гульк! - котить із степу машина (О.Г.) Якось так випадає щоразу, що батька

застає він не в хаті і не в кошарі, а в степу, просто серед пасовища, де старий

стоїть коло отари з гирлигою ... (П.З.) Потім льотчик знову коло

матері, і вона має змогу провести його по двору (О.Г.) Залежним компонентом

у цих конструкціях є іменники на позначення конкретних предметів, об'єктів,

істот.

Прийменник біля пізнішого походження. Зворот з прийменником біля

служить засобом вираження близькості, суміжного розташування предметів, тобто

значення, близького до семантики прийменникових сполучень "при + місц.в." та

"край + род.в.".

Підпорядковуючим компонентом названих зворотів виступають дієслова конкретної

дії: сидіти, стояти, лежати, зупинятися, підбирати, копирсатися тощо.

Наприклад: Вони зупинились на шкільному майдані біля турніка

... (О.Г.) "Ти глина, яку треба формувати," - каже Сашко і копирсається

біля одного приймача. - Курка, чи оце яйце? - І Гриня підбирає

біля коритця загублене куркою свіже яйце. Той, що стоїть у них

біля кнопки. Зупиняється фургон біля клумби, де радгоспний

люд збирається після роботи посидіти на лавках, погомоніти (О.Г.).

Синтаксично залежні елементи конструкції "біля + род.в." відзначаються

семантичною різноманітністю. Найчастіше залежний компонент - іменник (або

займенник) вживається на позначення особи та істоти взагалі. Наприклад: Адам в

раю біля самого бога проживав, та прогнали ж його навіть

з раю. Напівживого розпатрали, розібрали мене якось у підземному шпиталі, а тут

як вдарить артналіт і перекалічив мало не всіх, які порались біля

мене (О.Г.).

У ролі синкретичних другорядних членів речення можуть вживатися іменники й інших

семантичних груп: назви конкретних предметів, приміщень, транспортних засобів,

деяких абстрактних назв, дерев, рослин. Наприклад: Він вже вагався: чи

зустрів біля цього осокору якусь химерну жінку, чи йому

привиділось? (О.Г.) Буває, в степу впаде на землю і качається біля

машини, аж виє, аж корчить його, а чим я допоможу? (О.Г.) Все, що можна

було використати з брухту, який валяється біля майстерень, вже

використано. Його план наздогнав мене біля хвіртки, де вже

дрібніли кручені паничі (О.Г.)

Зібраний лексичний матеріал засвідчує, що конструкції "коло + род.в." порівняно

із сполученням "біля + род.в." обмежені в кількісному плані. Це пояснюється

тим, що прийменник біля пізнішого походження, він поступово витіснив з

ужитку прийменник коло і в українській мові вживається як основний

засіб вираження близькості предметів в усіх функціональних стилях.

Прийменниково-відмінкова конструкція "край + род.в." також вказує на дистантне

місцеперебування, але з відтінком зіткнення предметів: Прокралася лисицею,

присіла край постелі (П.З.)

Синонімічною прийменниковому звороту "біля + род.в." є конструкція "поряд +

оруд.в.". Наприклад: От він став поряд з ним, став, як рівний,

легко відсунувши різницю в літах, в досвіді, в життєвій мудрості (О.Г.)

Синонімічним сполученню "у + род.в." є зворот "від + род.в.", який

характеризується меншою продуктивністю в українській мові і певним стилістичним

забарвленням, наприклад: Ці чоботи були узяті від шевця (О.Г.)

Прийменниково-відмінкові конструкції "близько, поблизу + род.в.", що мають

часткове значення дистантного місця дії, представлені такими прикладами: Вони

були вже поблизу клубу, коли Віталик враз круто змінив курс, рвонув

у бік (О.Г.) Самотуга ждав мене поблизу під'їзду, що мав

зватися третім (П.З.)

Найчисельнішу групу становлять конструкції з прийменником над, які

здебільшого вживаються при дієсловах руху (стояти, летіти, йти, бігти,

колихатися тощо): Просиджу над словником (О.Г.) Іде Гриня,

колишеться над кермом пластмасовий зайчик на ниточці, посміхається заячо до

водія (О.Г.)

Синтаксично залежними в цих конструкціях найчастіше виступають іменники -

конкретні назви - або особові займенники: Тоня, пересівши до брата, схилилася

до нього в таємничості, щось шепотіла над вухом (О.Г.) А над

тобою простір, всіяний зорями (П.З.) (останнє речення є еліптичним).

З аналогічним частковим значенням місця реалізації дії чи перебування чогось над

об'єктом - орієнтиром виступає сполучення "понад + оруд.в.". Конструкція "під

+оруд.в." має часткове значення здійснення дії чи розміщення чогось під нижньою

частиною об'єкта-орієнтира або під його прикриттям: Він теж відставник, до

полюса під кригами плавав, а коли списатися довелось - сам

прийшов в майстерню. Посередині йшов Василь з добрезною папкою книжок під

пахвою, а по боках - Степан та Петро (О.Г.)

Залежним компонентом таких сполучень виступають іменники - назви дерев,

кущів, частин споруди та інших конкретних предметів: Самі ж бульдозеристи тим

часом збились у затінку, під польовим вагончиком. Он у тебе під стелею

ластівки гніздо виліпили. Самих лише виконавців скільки за життя перебувало

під моїми вікнами, перед скількома начальниками цей Корній на витяжку стояв

(О.Г.)

З аналогічним частковим значенням здійснення дії чи розміщення чогось під

нижньою площиною об'єкта-орієнтира виступає і сполучення "попід + оруд.в.".

Наприклад: На Шапталу Василь дивився попід столом, бо так було

зручно (О.Г.)

Прийменниково-відмінкові конструкції "перед + оруд.в." та "поперед + род.в."

уточнюють дистантне розміщення предмета по горизонталі, а саме - фіксують дію

чи перебування предмета на деякій відстані від переднього боку чого-небудь або

перед кимось: У всеозброєнні постає перед сином старший

Горнищенко. Побрязкотів перед продавщицею монетками, блиснув

зубами і гукнув: "Дві склянки нечистої!" І гадки не мала про якогось там

Віталика, вихизовувалась перед сержантами ... Ні з сього ні з

того вона навіть шаріється перед бабою ... (з творів О.Гончара)

Часто у ролі синкретичних другорядних членів речення із значенням дистантного

розміщення предмета вживаються займенники, що заступають особові назви:

Запальність Сашкова росте й росте, він уже, замість Віталія, наче бачить

перед собою автора статті. Перед тобою ж стоїть єдина на

весь радгосп людина, що перетинала екватор ... (з творів О.Гончара)

Також у ролі залежного компонента виступають іменники - назви частин тіла: Але ж

я не можу мовчати, - майже благально склав у себе перед обличчям

долоні Степан, я люблю говорити (О.Г.)

Сполучення "за + оруд.в." означає виконання дії чи розміщення чогось з

протилежного боку предмета (Іваненко, 1981, 49). Прийменник за

вживається при дієсловах двох семантичних груп:

1) дієслова, що у сполученні з іменником, називають місце діяльності або

заняття особи чи предмета: Ага, он за хатою вона пасічникує.

За літньою кухнею, за кролятником сонце край степу сідає

. А за їхніми спинами німотно регочуть їхні бульдозери

сяючим блиском ножів (О.Г.);

2) дієслова інших семантичних груп (буття, місцезнаходження, стану тощо):

У різних товариствах бував, за різними столами сидів

Дорошенко у своєму круглосвітньому житті. Це явна ознака, що за парканом

хтось є (О.Г.)

Синкретичні другорядні члени речення з частковим значенням місця, крім уже

аналізованих конструкцій представлені ще й такими:

1) "мимо + род.в.": Він опиняється біля клубу, проходить мимо будиночка

, де Клава саме свариться із своїм шофером (П.З.);

2) "повз + знах.в.": Повз нього завжди проходили люди ... (О.Г.);

3) "з-за + род.в." та "з-під + род.в.": І вже прибирають столи, пустіє

подвір'я, вже одна по одній зникають з-під хати чабанські

алебарди (П.З.)

Отже, серед синкретичних другорядних членів речення з частковим значенням

місця дії найчисельнішу групу зворотів становлять конструкції "на + місц.в.",

"в (у) + місц.в.". Це найчисельніший структурно-семантичний розряд

синкретичних другорядних членів речення, який представлений великою кількістю

конструкцій.

3. Синкретичні другорядні члени речення з об'єктно-просторовим значенням

вихідного пункту

Найчастіше із значенням вихідного пункту вживається прийменникова конструкція "з

+ род.в.", що виражає два відтінки локального значення - спрямованість руху або

дії з поверхні певного предмета чи відкритої площі. "Із прийменником з

утворюються різні звороти, що мають динамічний характер, бо в основі виникнення

цих конструкцій лежить ідея вказувати на рух з середини предмета." (Колодяжний,

1958, 67).

Найчастіше у ролі опорного компонента вживаються дієслова таких семантичних

груп:

1) дієслова руху, переміщення: А коли студент, то надягати штани і

вмиватися! - зіскочив з койки Степан (О.Г.). Прокинувся разом з

усіма, прокинувся враз, коротко, і одразу ж схопився, зіскочив з

столу, став посеред кімнати. Шаптала потихеньку вийшов з кімнати

, потер лоба, і посунув до себе на п'ятий поверх. Ні, друзі, час додому! -

нагадав Василь і першим став спускатися з кургана. Розгойдавши

стан, він підвівся з парти. Було таке правило, що дівчина

мусить зняти з залізного крючка гроші губами (О.Г.);

2) дієслова спрямованої дії, сприймання (дивитися, діставати, виглядати,

виймати тощо): ... Він дістав з великого шкіряного чемодана

якісь баночки, кульочки, коробочки. "Здорово, га?" - звертався він до

сержанта-водія, що теж, злегка усміхаючись, виглядає з кабіни

газика. Мати дістала із мисника велику ложку ... (О.Г.);

3) дієслова на позначення зміни кінетичного стану (падати, вставати,

підводитись, зсуватись, злазити тощо): він так тихенько підвівся з

лави, що ніхто нічого не почув ... він упав з груші і так

забився, що навіть не міг підвестися. Бо в нас уже стількох судили, що чимало

слабіших людей зів'яло, - підвівся з ослона Сашко (П.З.);

4) дієслова із значенням "литися", "стікати", "капати": Ціле літо

ллється з цієї торпеди вода у ринву ... (О.Г.) Підставте мені

блюдце - з моїх очей зараз капатимуть сльози ...

(П.З.);

5) дієслова із значенням "їсти": Він і сам тепер на рівні з іншими їсть

з тарілочки, що йому, ніби для жарту, підставила Тоня (О.Г.);

6) дієслова із значенням "пити": ... Цей птах весь час пив у мене

воду з долоні (П.З.) ... Він завжди намагався пити з

того нового кухля (О.Г.);

7) дієслова із значенням "зривати", "знімати": Микола Степанович завжди,

коли кланявся, знімав картуз з голови. Жартуючи, Сашко

намагався зірвати шапку з голови Тоні (О.Г.)

Зібраний лексичний матеріал дає підстави говорити про те, що найуживанішими у

досліджуваних зворотах виявилися дієслова з префіксом: ви-, бо одним з

найтиповіших для цього префікса відтінків є значення спрямування дії чи руху з

поверхні певного предмета або відкритої площі,: ... Ми побачили, як з

його рук випали тільки клаптики паперу (О.Г.) та з-, що означає

спрямування дії чи руху з поверхні певного предмета або відкритої площі: ...

Все затихло, а тим часом з її вуст злітали тихі слова

(П.З.).

Менш уживаними в українській мові є конструкції на позначення вихідного

пункту: "від + род.в." та "од + род.в.", які означають спрямування дії від

межі певного простору або від зовнішнього боку предмета (Жишлій, 1974, 20).

Залежать такі синкретичні ДЧР найчастіше від дієслів руху, спрямованої дії.

Найчастіше серед них переважають префіксальні форми: Ліна жвавішає біля

подруги, веселішає, наче якісь біотоки б'ють на неї від Тоні

(О.Г.) "Якщо ви хочете як найповніше визначити властивості холода, - поманив

їх подалі від дверей Степан, - то для цього є дуже гарне слово." (П.З.)

Човен вже далеко відплив від берега (П.З.)

Найбільш уживаними серед опорних префіксальних дієслів є предикати з префіксом

від-, основне значення якого полягає в тому, щоб виражати дію "спрямовану на

віддалення одного предмета від іншого, тобто значення, споріднене з функцією

відповідного прийменника" (Ільїн, 1953, 38).

З формального боку структурні компоненти з об'єктно-просторовим значенням

вихідного пункту представлені іменниками, що позначають назви конкретних

предметів, осіб або просторових понять. Причому більшою мірою виявляється

синкретизм у конструкціях з іменником - назвою осіб, оскільки переважає

значення конкретного об'єкта: Петро йшов од начальника, низько

нахиливши голову ... (П.З.)

Ще рідше часткове значення вихідного пункту представлене конструкціями "з-за

+ род.в.", "із-за + род.в." та "з-під + род.в.".

Складні прийменники (з-за, з-під) утворюють форми, якими позначаються

ускладнені зв’язки дії з різними обставинами, які супроводжують її. У

словосполученнях із складними прийменниками виявляється національна специфіка

СУМ, оскільки складні прийменники є однією з характерних її особливостей

(Іваненко, 1981, 47).

Опорними елементами таких конструкцій виступають дієслова пересування,

переміщення, спрямованої дії та сприймання, серед яких переважають префіксальні

дієслова (вийти, встати, визирнути, підвестися тощо): Гнат встав

з-за столу і вийшов геть (О.Г.) Велика темна хмара поволі викочується

з-за гір (П.З.)

При дієсловах переміщення, спрямованої дії, сприймання та пересування

вживаються іменники таких семантичних груп:

1) назви меблів: Він вийшов з-за столу, потиснув Петрові руку (О.Г.);

2) назви відкритої площі: . Після грози з-за гір поволі

викочувалось сонце (П.З.)

Найуживанішими в цих конструкціях виявились дієслова з префіксом ви-, бо вони

позначають спрямовану дію або рух. Зворот із прийменником з-під вказує на

вихідний пункт, відправну точку дії.

У творах письменників, що досліджуються, цих конструкцій більше, ніж зворотів

з-за, із-за. Наприклад: Тільки зазирне він у глибокі криниці смутку, що

світять докором на нього з-під брів, так і никне вся його влада. І

вже прибирають столи, пустіє подвір’я, вже одна по одній зникають

з-під хати чабанські алебарди (О.Г.) Тоня при цьому показала йому

з-під вирізу плаття зім’ятого листа, і знову сховала глибше в грудях (П.З.)

Лексичний матеріал засвідчує на одночасне вираження прийменниково-відмінковими

конструкціями значення початкового та кінцевого пунктів переміщення. Наприклад:

Мати наливає з відра у кухоль води і ставить на стіл (П.З.)

З покрівлі вода капала у тазок, який спеціально для цього

поставила мати (О.Г.)

Отже, в сучасній українській літературній мові на вираження синкретичних

другорядних членів речення з частковим значенням вихідного пункту вживаються

прийменниково-відмінкові конструкції: “з + род.в.”, “від+ род.в.”, “з-за +

род.в.”, “із-за + род.в.” та “з-під + род.в.”. Міра вияву кожного із значень

та наявності чи відсутності додаткових відтінків певного значення залежить

від лексичного наповнення структури.

4. Синкретичні другорядні члени речення з об’єктно-просторовим значенням

кінцевого пункту

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5