Дослідження мотиваційно-ціннісної сфери в юнацькому віці 
Істотно розвиваються мотиви і способи освітньої діяльності. На цьому етапі навчання домінують далекі цілі, пов'язані з життєвими перспективами, вибором професії і самовихованням. У студентів з високим рівнем розвитку професійного самовизначення ці мотиви і цілі викликають принципово нові способи освітньої діяльності, такі, як усвідомлення особливостей своєї учбової діяльності і особи; співвідношення їх з вимогами суспільства; оцінка цих особливостей і їх перетворення; пошук і вироблення нових способів пізнавальної діяльності; вироблення нових особових позицій; усвідомлення освіти як особливій діяльності; співвідношення завдань і способів учбової діяльності; розгорнений самоконтроль і самооцінка, що виражаються в самоплануванні і розумному самообмеженні своєї діяльності. На цьому етапі розвитку студента самоосвіта може зливатися з самовихованням. У них зростає у зв'язку з цим інтерес до таких форм учбових занять, де самоконтроль і самооцінку своєї учбової праці виконують вони самі, а не тільки викладач [8,76]. Мотиви і способи освітньої діяльності у учнів з середнім рівнем розвитку професійного самовизначення також домінують далекі цілі, пов'язані з життєвими перспективами, вони усвідомлюють особливості своєї учбової діяльності, пов'язаної з професійним вибором, але їх учбова діяльність не направлена на вироблення нових способів, нових рішень. Оцінку і контроль учбової діяльності здійснює безпосередньо викладач. Студенти з низьким рівнем розвитку професійного самовизначення не замислюються над способами і прийомами своєї учбової діяльності.
В ході дослідження нами було встановлено, що провідними мотивами учення на всіх курсах, незалежно від вибраної спеціальності, є суспільні, професійні і науково-пізнавальні, вони зайняли перші місця в ієрархії мотивів. Це свідчить про те, що у переважаючої більшості студентів навчання в університеті пов'язане з прагненням задовольнити науково-пізнавальні інтереси, здобути освіту як необхідну передумову для професійної діяльності.
Таким чином, в період навчання студентів у вузі особливості учбової мотивації відображають рівень розвитку їх професійного самовизначення.[8,79]
Прослідкувавши розвиток різних мотивів в даному віці у студентів Південно-кавказського державного технічного університету (Півдкавгту), можна відзначити велику вибірковість пізнавальних мотивів, причому ця вибірковість продиктована не тільки безкорисливим інтересом до учбового предмету, але і вибором професії (що призводить іноді до зниження інтересу по всіх інших предметах). Підводячи підсумок, можна сказати, що розвиток виборчих пізнавальних інтересів є основою подальшого розвитку всіх спеціальних здібностей і професійного самовизначення.
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
2.1 Методики проведення дослідження
Методика «Вивчення мотивів учбової діяльності студентів».
Методика запропонована А.А. Реаном и В.А. Якуніним. В даній методиці я досліджую мотиви учбової діяльності студентів, а саме, бажання студентів:
1. Стати висококваліфікованим фахівцем.
2. Отримати диплом.
3. Успішно продовжити навчання на подальших курсах.
4. Успішно вчитися, складати іспити «добре» і «відмінно».
5. Постійно отримувати стипендію.
6. Придбати глибокі і міцні знання.
7. Бути постійно готовим до чергових занять.
8. Не запускати вивчення предметів учбового циклу.
9. Не відставати від однокурсників.
10. Забезпечити успішність майбутньої професійної діяльності.
11. Виконувати педагогічні вимоги.
12. Досягти пошани викладачів.
13. Бути прикладом для однокурсників.
14. Добитися схвалення батьків і оточуючих.
15. Уникнути засудження і покарання за погане навчання.
16. Отримати інтелектуальне задоволення.
Дослідження було проведено зі студентами 2-го курсу вищого навчального закладу. По результатам проведеного дослідження(див рис.2.1.), я можу зробити висновок, що головнім мотивом у досліджуваних мною студентів, є можливість отримати диплом, та стати високо кваліфікованим фахівцем. Отже, два протилежних лідируючих мотив, говорить про те, що група розділилась на тих хто прагне навчатись, та тих, кому потрібен лише кінцевій результат, тобто диплом. Далі, за результатами, придбати глибокі та міцні знання, що не може не тішити, адже цей мотив відстає від мотиву отримати диплом всього на 2 бали. Тобто, такий великий відсоток студентів, які прагнуть придбати саме знання, свідчить про правильну мотивацію студентів. Наступній по вагомості мотив, у досліджуваної групи це-забезпечити успішність майбутньої професійної діяльності, що свідчить про те, що студенти також переймаються наскільки хорошими фахівцями вони будуть у майбутньому. Не останнє в списку також отримання інтелектуального задоволення, 13-ть з 28-ми студентів, прагнуть отримати задоволення від отриманих знать, що свідчить про істинне кохання до обраної професії. Десять студентів вибрали мотив добитися схвалення батьків та оточуючих, що свідчить про те, що цей відсоток студентів мотивує своє навчання перш за все бажанням батьків, щоб він тут вчився. Наступний по значимості мотив, це - успішно вчитися, складати іспити на «добре» та «відмінно». Ця група студентів прагне гарних оцінок значно більше ніж міцних знань, тому навряд чи їм вдасться стати гарними фахівцями. Однакова кількість студентів вибрала два наступні мотиви, це - постійно отримувати стипендію та не запускати вивчення предметів учбового циклу. Обидва мотиви не є найкращими при виборі навчального вузу, тому це свідчить, в першому випадку, що студенти навчаються тут заради грошей, в другому, що їм соромно бути гіршими ніж інші, тому вони прагнуть не запускати вивчення предметів. Перед останнє місце в нашій таблиці значимості мотивів займає не відставання від одногрупників, що також свідчить не про бажання навчатись, а про бажання не відставати, щоб уникнути критики як з боку викладачів, так и з боку одногрупників. И студенти цієї групи менш за все бачать своїми мотивами до навчання такі пункти як, успішно продовжити навчання на подальших курсах, бути постійно готовими до чергових занять, досягти пошани викладачів, та бути прикладом для однокурсників. Оскільки ці судження займають останнє місце, я роблю висновок, що студенти не мотивують своє навчання вище сказаними чотирма мотивами, що з одного боку є досить непоганим, адже, ці мотиви не є вирішальними в підготовці майбутніх професіоналів.
Отже, після проведення аналізу, результатів методики, я можу зробити такі висновки, що студенти даної групи розділились у мотивації навчання, тобто пів групи прагне навчатись, отримувати знання, інтелектуальне задоволення, стати високо кваліфікованими спеціалістами, продовжити подальше навчання, та в майбутньому допомагати людям, та мати пошану від оточуючих. А інша половина, навчається лише для того, щоб отримати диплом, стипендію, щоб отримати схвалення батьків та оточуючих, після закінчення вузу працювати де завгодно, тільки не по професії, та взагалі мені здається лише через престижність вибраної професії.
Та порівнюючи результати з нинішніми тенденціями, можна сказати, що відсоток правильно мотивованих студентів є високим.
Методика «Мотивація навчання у вузі»
Наступною методикою, яка була проведена мною, є «Мотивація навчання у вузі», яка була запропонована Т.І. Ільїною. При створенні даної методики автор використовувала ряд інших відомих методик. У ній є три шкали: «придбання знань» (прагнення до придбання знань, допитливість), «оволодіння професією» (прагнення опанувати професійними знаннями і сформувати професійно важливі якості); «отримання диплома» (прагнення прибрести диплом при формальному засвоєнні знань, прагнення до пошуку обхідних шляхів при складанні іспитів і заліків). У опитувальника, для маскування, автор методики включила ряд фонових тверджень, які надалі не обробляються. Ряд формулювань відкоригований автором книги без зміни їх сенсу.
Результати цієї методики(див. рис 2.2.) свідчать про те, що студенти даної групи направленні на отримання знань. Тобто при підрахуванні результатів, я змогла визначити, що в першу чергу студенти прагнуть отримати знання, навчатись, та отримувати інтелектуальне задоволення. Це звичайно дуже добре, адже не може бути нічого кращого ніж такі мотиви до навчання.
Нажаль не так далеко від отримання знань, у цієї групи, відстало бажання отримати диплом. Тобто, так як і в першому дослідженні пів групи прагне отримати знання, інша ж половина все таки отримати диплом. Оскільки дослідження проводилося зі студентами 2-го курсу, не може не обурювати той факт, що вже на другому курсі, студенти розчаровані у вибраній професії, і навчаються лише заради диплома.
И найменший відсоток студентів прагнуть оволодіти вибраною професією. Тобто, студенти, наголошую, 2-го курсу, не бажають вивчати дану професію, вони мотивують своє навчання чим завгодно, крім найголовнішого, тобто оволодіння професією. Звичайно такі результати не можуть не засмучувати, адже лише маленька частина цих студентів зможе стати фахівцями, а вже про те наскільки гарними фахівцями своєї справи сказати важко.
Методика на визначення ціннісних орієнтацій
Далі ми проаналізуємо методику на визначення ціннісних орієнтацій. Отже результати цієї методики нам показують наскільки ціннісні орієнтації досліджуваних студентів відрізняються з точки зору професійної діяльності, та з точки зору їх власної думки, життя. Досліджувались наступні цінності:
1. Активна діяльність життя
2. Життєва мудрість
3. Здоров'я
4. Цікава робота
5. Краса природи і мистецтва
6. Любов
7. Матеріальна забезпеченість життя
8. Наявність гарних вірних друзів
9. Суспільне визнання
10. Пізнання
11. Продуктивне життя
12. Розвиток
13. Розваги
14. Свобода
15. Щасливе сімейне життя
16. Щастя інших
17. Творчість
18. Впевненість у собі
Оскільки нам потрібно знайти різницю між значеннями з боку життя та вибраної професії, тому саме мінімальне значення є істинним, а саме максимальне є тим значенням, яке на думку студентів не потрібно в даній професії. Тобто, можна сказати, що на першому місті по даній методиці є такий мотив як любов. Важко сказати про яку саме любов йдеться, частина студентів може вкладати в це поняття любов до професії, та любов взагалі. Отже, це поняття найбільш спірне, тобто студенти не вважають, що любов, а саме кохання є важливим для обраної ними професії.
Наступним мотивом є цікава робота, тобто студентам в житті цікава робота не є важливою, а при виборі професії, це є важливим фактом.
Далі, це наявність гарних та вірних друзів. Також, для життя гарні та вірні друзі дуже потрібні, а от с точки зору професійної діяльності, на думку студентів не дуже. Творчість, наступним мотивом є саме творчість. Тобто на думку студентів творчість є важливою у вибраній професії, та в житті не є настільки важливою. Щасливе сімейне життя, звичайно, розбіжність очевидна, для життя це потрібно, для професії ні. Тобто ця цінність має середню степінь суперечності.
Розвиток - цей критерій на ряду з розвагами, щастям інших, свободою, здоров'ям, щасливим сімейним життям, матеріальною забезпеченістю життя, є середньо узгодженим критерієм у групі.
Життєва мудрість, є досить узгодженим критерієм, тобто для студентів це важливо у обраній професії. Та краса природи та мистецтва є найважливішим аспектом, для даної групи. Загалом, можна зробити висновок, що група в цілому є психологічно готовою до опанування даної професії.
2.2 Кореляційна робота по формуванню учбової мотивації
Після проведення кореляційної роботи, я отримала наступні результати.
Отже, мотив «стати фахівцем» має прямий зв'язок з коефіцієнтом R= 0,4111 з мотивом «отримати міцні знання», що є правильним, адже щоб бути хорошим фахівцем, нам потрібні міцні знання. Та мотив «отримати диплом» має зворотній зв'язок з мотивом «забезпечити успішність професії», тобто це протилежні мотиви, адже забезпечити успішність професії не можливо лише отримавши диплом. Також цей мотив корелюється з мотивом «цікава робота » в зворотному зв'язку, тому, що спеціальність, якій ти навчаєшся заради диплома, не може перерости в цікаву роботу. «Успішно продовжити навчання» та «любов», ці мотиви пов'язані прямими зв'язками з коефіцієнтом R= 0,493926, тобто, щоб продовжити навчання, и продовжити його успішно потрібно любити вчитись, та вибрану професію. Наступними зворотними кореляційним зв'язками пов'язані мотиви «складати іспити на добре та відмінно» та «отримувати інтелектуальне задоволення», зрозуміло, коли мотив гарна оцінка, інтелектуального задоволення не отримаєш. Цей мотив має також прямий зв'язок з «матеріальною забезпеченістю життя», тобто студент вважає, якщо буде гарно складати іспити, він зможе себе матеріально забезпечити у майбутньому. Наступний мотив це «отримати стипендію», і як не дивно він має зворотну кореляцію з мотивом «придбати міцні знання», тому що вони взаємовиключають один одного, та сама ситуація мотиву «забезпечити успішність професії» з тим же «отримати стипендію». Та цей же мотив «отримати стипендію» корелює прямим зв'язком з мотивом «не відставати», можливо у значенні від тих одногрупників, які також отримують стипендію. И знову мотив «отримати стипендію» має зворотний зв'язок з мотивом «свобода», гроші не дають свободу. Мотив «придбати міцні знання» має зворотній зв'язок з мотивами «не відставати» та «добитися схвалення», що є вірним оскільки два останні мотиви противорічать першому, та прямий зв'язок з мотивом «забезпечити успішність професії». Отже, наступний мотив «бути готовим до занять» позитивно корелює з мотивом «придбання знань». Мотив «не запускати вивчення предметів» також позитивно корелює з мотивом «продуктивне життя», тобто той хто веде продуктивне життя, на думку групи, не дозволить собі запускати вивчення предметів. Далі мотив «не відставати» має прямий зв'язок з мотивами «уникнути покарання» та «оволодіння професією», що в першому випадку зрозуміло, а в другому студенти прагнуть оволодіти професією, щоб не відставати від інших, у нашому випадку від суспільства, та зворотній зв'язок з мотивом «цікава робота», зрозуміло, мотиви виключають один одного. Мотив «забезпечити успішність професії» має позитивний зв'язок з мотивом «цікава робота». Далі мотив «бути прикладом» позитивно корелює з «уникнути покарання» та «здоров'я», тобто у першому випадку, бути прикладом, лише, щоб комусь догодити, а в другому випадку, мати найкраще здоров'я. Наступний мотив це «уникнути покарання» він позитивно корелює з «бути впевненим в собі», тобто щоб не карали потрібно бути в собі впевненим. Такий мотив як «інтелектуальне задоволення» має зворотні зв'язки з мотивом «матеріальна забезпеченість життя». Також «придбання знань»позитивно корелює з «оволодіння професією». А «оволодіння професією» в свою чергу позитивно корелює з «життєвою мудрістю». Такий мотив як «активна діяльність життя» має позитивні зв'язки з «життєва мудрість» та «свобода» , що в другому випадку зрозуміло, а в першому можливо активна діяльність життя несе за собою життєву мудрість, та негативна кореляція з «продуктивне життя», мається на увазі активно - не продуктивно. «Здоров'я» має позитивний зв'язок з «красою природи та мистецтва». Наступний мотив, це мотив «цікава робота», позитивно корелюється з «наявність гарних та вірних друзів», «суспільне визнання», що в принципі зрозуміло. Отже, мотив «матеріальна забезпеченість життя » негативно корелює з «розвитком» та позитивно з «впевненість у собі», тобто ставиш метою лише груші, не будеш мати розвиток, та щоб мати матеріальну забезпеченість потрібно бути в собі впевненим. Мотив «наявність гарних та вірних друзів» має прямий зв'язок з «пізнанням» та «творчістю», напевно йде річ про підтримку з боку друзів. Та останнім мотивом, який має зворотній зв'язок з мотивом «розваги», та прямий зв'язок з мотивами «свобода» та «щасливе сімейне життя» є «пізнання», що зрозуміло в першому випадку, у другому бажання пізнавати означає свободу, та у третьому, мабуть пізнання сімейного життя, щоб зробити його щасливим.
ВИСНОВКИ
Термін «мотивація» представляє ширше поняття, ніж термін «мотив». Слово «мотивація» використовується в сучасній психології в двоякому сенсі: як що позначає систему чинників, що детермінують поведінку (сюди входять, зокрема, потреби, мотиви, цілі, наміри, прагнення і багато що інше) і як характеристика процесу, який стимулює і підтримує поведінкову активність на певному рівні. Мотив - це спонука до дії. У самому потребуючому стані суб'єкта предмет, який здатний задовольнити потребу, жорстко не записаний. До свого першого задоволення потреба «не знає» свого предмету, він ще повинний бути виявлений. Тільки в результаті такого виявлення потреба набуває своєї наочності.
Основними мотивами вступу до вузу є бажання знаходитися в крузі студентської молоді, велике суспільне значення професії і широка сфера її застосування, відповідність професії інтересам і схильностям і її творчі можливості. Є відмінності в значущості мотивів у дівчат і хлопців. Дівчата чаші відзначають велику суспільну значущість професії, широку сферу її застосування, можливість працювати в крупних містах і наукових центрах, бажання брати участь в студентській художній самодіяльності, хорошу матеріальну забезпеченість професії. Хлопці ж частіше відзначають, що вибирана професія відповідає інтересам і схильностям. Посилаються і на сімейні традиції.
Тому, після проведення дослідження, я можу зробити висновок, що загалом досліджувана мною група мотивує своє навчання, вступ до вузу, жагою до знань, та бажанням оволодіти професією, що не може не тішити, адже в наш час розвинулась тенденція навчатись заради престижу. Та як говориться «палка з двома кінцями», тобто, група ніби розділились, на як було сказано мною вище, студентів прагнучих навчатись, та студентів, які прагнуть отримати диплом, звичайно відсоток прагнучих вчитись більший, та все одно, неправильно мотивованих студентів також вистачає. Результати підтверджуються у всіх поведених мною методиках.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Асеев В.Г. Мотивация учебной деятельности и формирование личности. М., 1976.
2. Годфруа Ж. Что такое психология.: В 2 т. - Т. 1. М.: Мир, 1992. С. 264.
3. Ильин Е.П. І 46 Мотивація і мотиви - Спб: Пітер, 2000. - 512с.: мул. - (Серія «Майстра психології»), з. 65-67
4. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. Ростов-на-Дону, 1996.
5. Короткий словник системи психологічних понять / Під ред. К.К. Пла-тонів М.: Вища школа, 1984. с. -246
6. Лапкин М.М., Яковлева Н.В. Мотивация учебной деятельности успешности обучения студентов в вузе//Психологический журнал. Т. 14. 1996. № 4.
7. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: МГУ, 1975,
8. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения. М., 1990.
9. Морозова Н.Г. Учителю о познавательном интересе // Психология и педагогика, №2, 1979г.
10. Немов Р.З., доктор психологічних наук, Овчинникова О.В., кандидат психологічних наук, Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека.--М.: Изд-во МГУ, 1990.--288 с
11. Осипова И. Формирование учебной мотивации школьников//Лучшие страници педагогичной прессы-2004 -№1.с. 77
12. Педагогическая психология / под ред. Н.В. Клюевой.- М.: ВЛАДОС -ПРЕСС,2003.- 400с.
13. Хекхаузен Х. Мотивации и деятельность. - М.: Педагогика, 1986. С. 33-34.
14. Шалионов Г.М. Личностная зрелость и профессиональное самоопределение в подростковом и юношеском возрасте: Автореферат. СПб., 1997.
15. Щукина Г.И, Активация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. - М.: Просвещение, 197
Страницы: 1, 2, 3
|
|
