Виготовлення штока бурового насосу УНБ-600

Для шліфувальної операції - шліфувальний круг ПП60065305 ЄБ940СТІК5ГОСТ2424-75, ПП60065305 24А40СМІ7К5 ГОСТ2428-85.

3.13 Хіміко - термічна обробка деталі

Хіміко-термічну обробку застосовують з метою одержання пару стальних деталей, що мають підвищену твердість, зносостійкість і корозійну стійкість.

Для цього нагріті деталі піддають дії середовища із якого шляхом дифузії в поверхневий шар деталей переходять деякі елементи (вуглець, азот, алюміній, хром і др.).

Ці елементи поглинають краще всього, коли вони виділяються в атмосферному стані, при розкладі якої-небудь сполуки. Таке розкладання легче всього проходить в газах, тому їх застосовують для хіміко-термічної обробки сталі.

Виділений при розкладі активізований атом елемента проникає в решітку кристалів сталі і утворює твердий розчин або хімічне з'єднання. Найбільш розповсюдженими видами хіміко-термічної обробки сталі являється: цементація, азотування, ціанування.

Цементація - це насичення вуглецем сталі з метою одержання у деталей високої поверхневої твердості а також зносостійкості при стиранні поверхні деталі.

Цементують деталь після механічної обробки. Поверхні, що не підлягають цементації, і волюють від карбюризатора нанесенням на них спеціальних обмазок або обміднюють таким шаром міді електролітичним способом.

Після цементації деталі піддають гартуванню і низькому відпуску. Однократне гартування з нагрівом до 820-8500 С застосовують для перекристалізації і змільчення зерна середини деталі, а також змільчення зерна і повне гартування ценситованого шару.

4. Охорона праці і протипожежний захист

Робоче місце повинно бути в чистоті і порядку. Інструменти, якими робітники користуються повинні бути справними і надійними в експлуатації.

Робочі повинні мати виданого адміністрацією інструкції по безпечних методах роботи по їх професіях.

Вантажно-розвантажувальні роботи з застосуванням вантажопідйомних механізмів повинні проводитися в відповідності з правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів і механізмів, затверджених держтехнонаглядом.

Утримування робочих дільниць і місць повинно відповідати загальним вимогам „Інструкції по санітарному утримуванню приміщень і обладнання виробничих підприємств затвердженим головним управлінням Міністерства охорони здоров'я України”.

Для роботи на металорізальних верстатах в інструкції по техніці безпеки, загальної для всіх професій виконуються слідуючи вимоги безпеки:

- Перед початком роботи необхідно привести в порядок спецодяг, одіти нарукавники або хустину, застебнути рукави, заправити блузку в штани або спідницю, пояс не повинен мати звисаючих кінців;

- При наявності довгого волосся одіти шапку або пов'язку на голову;

- Провести огляд робочого місця і змазку верстату, а також випробувати на холостому ході.

При виконанні робіт слідують:

- При знятті тяжких деталей з верстату або їх підйом, користуватися підіймальними пристроями.

- При закріплені деталей і інструмента, недопустимо користуватися ключами з тріснутими щітками і розмірами гайок, гвинтів і болтів, а також користуватися гвинтами, гайками з зірваною різьбою.

- Не допускати збільшення перерізу стружки зверх величини по технологічному процесі.

- Верстатнику не дозволяється самому проводити які-небудь ремонти в верстаті і електрообладнання, він повинен негайно заявити майстру або начальнику цеха.

- Підчас роботи верстату забороняється: спиратися на верстат, змазувати, чистити або проводити прибирання верстату, знімати або закріплювати огородження і захисні пристрої, одівати приводні ремні, гальмувати верстат натисканням руки на ступеневий привід, діставати деталь, що впала в місце, де можливі випадки захвату руки, спецодягу або притискання руки.

Закінчивши роботу верстатник повинен:

- Виключити верстат і електродвигун, вивести інструмент і оброблювану деталь із робочого положення, прибрати і зложити інструмент, провести чистку і змазку верстата, прибирання робочого місця і здати верстат майстру. При необхідності зварювальних робіт в пожарних місцях, на їх проведення необхідно одержати дозвіл в попарної охорони.

- Місце проведення зварки, установки зварювальних агрегатів, повинні бути очищенні від хламу і горючих матеріалів.

- Місце зварочних робіт повинно бути обладнане протипожежними засобами: вогнегасниками, піском в ящику, лопатами.

- Забороняється розкидувати по підлозі робочого місця ганчірки і другі матеріали, а також зберігати їх у верстатах, шафах. Приміщення повинно бути сухим, світлим, робочі місця повинні утримуватись в чистоті, температура повітря повинна бути не нижче 160 С.

- Розміщення обладнання повинно бути таким, щоби забезпечити умови для ремонту, обслуговування і огляду їх. В цеху повинна бути аптечка з повним набором медикаментів першої допомоги.

- Медпункт повинен розміщатися на заводі.

- Спецодяг і взуття повинні відповідати росту і видаватися для кожної професії робітників.

5. Охорона надр і захист навколишнього середовища

В XX і XXI столітті перед Україною постала проблема поліпшення стану навколишнього середовища, що перебуває в кризовому стані.

Високий рівень концентрації промисловості та непродумане, екологічно необґрунтоване розміщування і нарощування виробничих потужностей привело до високого техногенного навантаження на природне середовище, його деградації. Під загрозу поставлено здоров'я і розвиток нації, її генетичний фонд.

Генеральною стратегічною метою України щодо охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів є такий розвиток її сучасного соціально-господарського комплексу, за якого не було б суперечностей між економічними інтересами, природокористуванням і зберіганням цінності екосистеми та досягнення стабільного розвитку.

Шлях до генеральної мети веде через послідовне вирішення ряду стратегічних цілей:

- гарантування екологічної безпеки нинішнього і прийдешніх поколінь шляхом послідовних досягнень для кожного конкретного району якості середовища проживання., яке б забезпечило здоров'я населення в 3-4 поколіннях;

- відновлення і збереження біосферної рівноваги, генетичного фонду тваринного і рослинного світу;

- раціональне і комплексне використання всього природно-ресурсного потенціалу української держави.

Охорона навколишнього природного середовища і організація науково-обгрунтованого використання природних ресурсів є невід'ємної частиною економічного та соціального розвитку України.

Важливим напрямом практичної реалізації такої політики повинна стати державна програма охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів.

В умовах ставлення і розвитку ринкової економіки такі економічні важелі, як запровадження плати за забруднення навколишнього природного середовища і спеціальне природо користування, підвищення цін на ресурси, особливо на енергію і паливо, матимуть помітний вплив на зменшення рівнів забруднення.

У перший період кризової економіки України для вирішення найважливіших екологічних проблем, можливо було б доцільним взяти кредити світового та інших закордонних банків.

У другий період стабілізації економіки, впровадження ринкових відносин будуть вдосконалюватись і впроваджуватись на основі набутого досвіду: природоохоронне право, система оплати за забруднення навколишнього середовища і користування природними ресурсами:

- перегляд і встановлення більш вимогливих, на рівні європейських екологічних нормативів.

6. Організаційно-економічний розділ

Метою розділу є визначення собівартості виготовлення штоку бурового насосу.

1. Вихідні дані:

– Назва роботи - виготовлення штоку бурового насосу УНБ - 600.

– Визначення трудових витрат на річну програму даної деталі.

– Змінність роботи цеху - п.1.

– Коефіцієнт завантаження обладнання - 0,9.

– Планова кількість днів, необхідних для технічного обслуговування вибраного обладнання - 15 днів.

– Тарифи на оплату:

1 кВт/г електроенергії - 0,24 грн.

1 м3 води - 7,32 грн.

– Оплата праці відрядно-преміальна, премія 20% за якісне і вчасне виконання норм виробітку.

– Коефіцієнт перевиконання норм виробітку 1,05.

– Тривалість робочої зміни - 8 год.

– Рівень рентабельності (по даних підприємства - 12%).

2. Розрахунок трудомісткості.

3. Розрахунок необхідної кількості обладнання проводимо за такою формулою:

, де:

Кобл. - кількість обладнання;

?Етр.- трудомісткість (нормо години) річного обсягу виготовлених деталей;

Фр.о - річний фонд часу роботи одиниці обладнання;

n - змінність роботи цеху - 2.

Кз - коефіцієнт змінності роботи обладнання - 0,9;

Для визначення фонду часу роботи обладнання складаємо баланс часу.

Фк - фонд календарний - 365 днів.

В - Вихідні дні (суботи, неділі) - 104 дні.

С - святкові дні в році - 9 днів.

Фн=Фк-(В+С+Тр)=237 днів.

Тр- дні, заплановані для ремонту вибраного обладнання.

Фр.о.г=Фр.о.д.·Тзм - Дп·1 , де:

Фр.о.т - фонд роботи обладнання в годинах;

Фр.о.д - фонд роботи обладнання в днях;

Тзм - тривалість робочої зміни;

Дп·1 - кількість передсвяткових днів, скорочених на 1 год.

Фр.о.г =237·8-8= 1888 год.

Кобл. =

Розрахунок вибраного обладнання зведемо в таблицю

4. Розрахунок необхідної кількості робітників.

Розрахунок проведемо, виходячи із нормативів трудомісткості і планової кількості робочих годин в році.

, де:

Фр.ч. - фонд робочого часу робітника в році;

Кп - коефіцієнт виконання робітниками норм виробітку;

Для визначення річної кількості відпрацьованих годин одним робітником складемо баланс робочого часу.

Фе.р.ч.г. = Фе.р.ч.д. · Тзм - Дп·1, де:

Фе.р.ч.г. - фонд ефективний робочого часу в годинах;

Фе.р.ч.д. - фонд ефективний робочого часу в днях;

Тзм - тривалість робочої зміни.

Дп·1 - передсвяткові дні, скорочені на 1 год.

Фе.р.ч.г. = 218 · 8 - 8= 1736 год.

чол.

Підібраних робітників розподілимо по професіях і кваліфікаціях.

Визначаємо середній розряд робітників цеху.

р.Відповідно до середнього розряду працівників цеху визначаємо їх середню тарифну ставку.

Тст.с.р.=Тст.IVр. + (Тст.Vр. - Тст.IVр.)·?р.

Тст.с.р. = 5,096+(6,792-5,906)·0,34=6,47.

Визначаємо зарплату робітників по тарифу:

Зт =Тст.с.р. ·Фс.р.ч.с.·чр , де:

Зт - зарплата робітників по тарифу;

Тсм.с.р. - середня тарифна ставка;

Фс.р.ч.г - фонд ефективний робочого часу в год.;

чр - планова чисельність робітників.

Зт = 6,47·1736·15·1,05=176902 грн.

Визначимо суму приробітку за якісне і вчасне виконання нормативного завдання.

грн.

Основні зарплата складе:

Зосн. = Зт + Пр =176902+35381 = 212283 грн.

Визначаємо додаткову зарплату.

В балансі робочого часу вона складає 11,5% від номінального фонду часу робітника.

Загальний фонд зарплати складе:

Збр.=Зосн. + Здод.

Збр. = 212283+24413 = 236696 грн.

Визначаємо відрахування органам соцстраху:

Середня зарплата за одну нормо годинну складає 2,42 грн., що створює матеріальну зацікавленість для високопродуктивної праці.

5. Визначення зарплати на основі матеріалу.

Вартість матеріалів на одну деталь Мд визначається за формулою:

Мд = мв ·а - мвід. · в, де

мв - маса вихідної заготовки в кг;

а - вартість одного кг металу в грн.;

мвід. - маса реалізованих відходів у кг;

в - вартість одного кг відходів у грн.

Мд = 47·3 - 15= 133,95 грн.

Вартість матеріалу на весь річний обсяг виробництва деталей складає:

Мріч. = Мд ·N = 133,95 · 1500 = 200925 грн.

Відомість потрібних витрат основних матеріалів.

6. Розрахунок окремих статей цехових витрат

6.1 Витрати на силову електроенергією визначаємо за формулою

Вел. = Wел.річ. ·ЦкВт/г , де:

Wел. - річний розхід електроенергії в кВт/год.;

Ц - вартість (тариф) 1 кВт/год. електроенергії;

Nуст. - встановлена потужність всіх електродвигунів на дільниці - 91,8 кВт;

Фро - фонд роботи обладнання в році;

Кз - коефіцієнт завантаження обладнання 0,75;

Чо - коефіцієнт одночасної роботи обладнання;

Кс - коефіцієнт втрат електроенергії в сітці;

Чд - коефіцієнт КД електродвигунів.

Вел = 0,24·106423,58 = 25542 грн.

6.2 Витрати електроенергії для транспортного обладнання

Вел = 0,24·23417,82 = 5620,3 грн.

6.3 Витрати на стиснуте повітря

Вст.п. = Цст.п. Qст.п., де:

Цст.п. -ціна м3 стиснутого повітря;

Qст.п. - обсяг стиснутого повітря;

Вст.п. = 0,4 · 4945=1978 грн.

6.4 Витрати на воду для виробничих потреб визначаємо за формулою

Вв = Цв · Qв · Кз ·n · z, де:

Цв - вартість 1м3 води;

Qв - річний розхід води на 1 верстат;

Кз - коефіцієнт завантаження;

n - кількість верстатів;

z - змінність роботи цеху.

Вв = 7,32 · 25 · 15 · 0,75 · 1 = 2059 грн.

7. Розрахунок річної суми амортизації.

7.1 Розрахунок річної суми амортизації обладнання транспортних засобів і дорогої оснастки приймаємо в долях від вартості основних фондів

Абуд. - річна сума амортизації на будівлі;

На - норма амортизації на будівлі - 5%;

Вбуд. - вартість будівель.

Розрахунок вартості будівель проводимо відповідно до санітарних норм розташування верстатного парку обладнання і додаткової допоміжної праці.

Sцеху =375 м2;

Висота стін n=6 м;

Vбудівлі = S·h=375·6=2250 м2.

Вбудівель = Ц·V = 600 · 2250= 135000 грн.

?А = Абуд. + Аобл. + Аінст., де:

?А - загальна сума амортвідрахувань.

?А = 67500 + 17523 + 6075 = 91098 грн.

8. Витрати на поточний ремонт приміщення цеху, обладнання, інструментів, інвентаря, приймаємо в розмірі 7 % від їх першопочаткової вартості

Витрати на зношення малоцінних інструментів і інвентаря складають 1150 в рік на один верстат.

Взнош = 1150·15 = 17250 грн.

9. Вартість на допоміжні матеріали визначаємо орієнтовно по укрупненому нормативу в розмірі 240 грн. в рік на один верстат

Вдоп. мат.= 240 ·15 = 3600 грн.

10. Витрати на охорону праці і забезпечення техніки безпеки складають приблизно 300 грн. на одного робітника

В охор. = 300 · 15 = 4500 грн.

11. Витрати преміювання раціоналізаторів і винахідників приймаємо приблизно 50 грн.

Врац.винах. = 50 · 15 = 750 грн.

12. Витрати на опалення і освітлення виробничих приміщень, воду для санітарно-технічних і господарських потреб, канцелярські витрати й інші витрати по обслуговуванню дільниці цеховим персоналом складає 5-15% від суми витрат по всіх статтях

13. Визначення собівартості виготовлення штоку насосу

Річний економічний ефект у гривнях визначаємо за формулою:

E=[(C1+EH·K1)-(C2+EH·K2)]·Qріч.

Е=[(642+0,2·1005)-(573+0,2·1016)]·1500=100050 грн.

Список використаної літератури

1. Аршинов В.А, Алексєєв Г.А. Резание металлов и режущий инструмент, М. Машиностроение, 1978.

2. Ансеров М.А. Приспособление для металлорежущих станков М. 1980.

3. Режими різання металів (під ред. Ю.В. Барановського, М. 1972.

4. Данилевський В.В. Технологія машинобудування М. Вища школа. 1980.

5. Допуски і посадки. Довідник , т.1,2. Під редакцією В.Д. Мягкова,. М, Машинобудування 1980.

6. Егоров В.Г, Основы проектирования машиностроительных заводов, М. 1970.

7. Общие машиностроительные нормативы режимов резания и времени для технического нормирования робот. М. 1978.

8. Раабен А.А. Шавалдин П.Е, Монтаж і ремонт бурового і нафтопромислового обладнання. М, Надра,1980.

Страницы: 1, 2, 3, 4