Виховання естетичної культури підлітків
У процесі
естетичного виховання формуються естетична свідомість і поведінка школяра.
Естетична свідомість — форма суспільної свідомості, що являє собою
художньо-емоційне освоєння дійсності через естетичні почуття, переживання,
оцінки, смаки, ідеали тощо і концентровано виражається в мистецькій творчості
та естетичних поглядах. [24, 93]
Естетичні почуття
— особливі почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в
дійсності й у творах мистецтва. Естетичний смак — здатність людини правильно
оцінювати прекрасне, відокремлювати справді прекрасне від неестетичного. Естетичний
ідеал — уявлення людини про прекрасне, до чого вона прагне, на що рівняється. Естетика
поведінки — риси прекрасного у вчинках і діях людини (у ставленні до праці й до
суспільства, в манерах і зовнішньому вигляді, у формах спілкування з людьми.
У процесі
естетичного виховання важливо навчити старшокласників розуміти й сприймати
красу. Спостерігаючи прекрасне, людина не може залишатися байдужою, вона
переживає, відчуваючи любов або ненависть до спостережуваного. Тому потрібно,
щоб підлітки вміли розрізняти справді красиве і потворне.
Під час
естетичного сприймання виникають певні емоції. Завдання виховання — створення
умов, які б сприяли формуванню емоційної сфери підлітків. Багатство емоційної
сфери людини свідчить про її духовне багатство.
Складною є
проблема формування сприймання мистецтва. Щоб сприймати художній чи музичний
твір, треба мати елементарну теоретичну підготовку. Краще сприймається те, що
зрозуміле, про що є певні знання. Цей принциповий підхід слід узяти за основу
при використанні в естетичному вихованні музики, образотворчого мистецтва,
скульптури. [34, 57]
Сформовані
естетичні смаки та естетичний ідеал і розвинена здатність оцінювати прекрасне
дають людині змогу зрозуміти суть прекрасного. Сприймаючи прекрасне, аналізуючи
побачене, порівнюючи з відомим і баченим раніше, вона дає йому певну оцінку.
Рівень такого естетичного мислення залежить від розумового виховання, вміння
здійснювати мислительні операції.
Поряд із
розвитком естетичного сприймання, прищепленням естетичних смаків у процесі
естетичного виховання в старшокласників формують естетичне ставлення до
навколишньої дійсності. Людина повинна не лише милуватися красою природи чи
пам'ятками культури, а й берегти і захищати їх.
Важливе значення
має виховання у підлітків естетики поведінки — акуратності в одязі, красивої
постави і манер, уміння триматися невимушено, природно, культурно й естетично
виявляти свої емоції. Ці якості тісно пов'язані з моральністю особистості учня.
В естетичному
вихованні підлітків використовують різні джерела:
а) твори
образотворчого мистецтва. Під час спостереження картини або скульптури, яка
відображає життя людини чи природи, в підлітка розвивається не лише сприйняття,
а й фантазія: він мислить, уявляє, «домальовує» зображене, бачить за картиною
події, образи, характери;
б) музику, яка,
відображаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає на
емоційно-почуттєву сферу людини, на її поведінку;
в) художню
літературу. Головним виразником естетики в літературі є слово. На думку К.
Ушинського, слово як засіб вираження в літературному творі набуває подвійної
художньої сили. Словесний образ має ще й понятійну основу і сприймається
насамперед розумом. Тому література — важливий засіб розвитку інтелекту старшокласників;
г) театр, кіно,
телебачення, естрада, цирк. Цінність їх у тому, що, крім змістової частини,
вони об'єднують у собі елементи багатьох видів мистецтв (літератури, музики,
образотворчого мистецтва, танцю);
ґ) поведінка і
діяльність школярів. Достойні вчинки учнів, успіхи в навчанні, праці,
спортивній, громадській, художній діяльності повинні стати предметом
обговорення з естетичних позицій;
д) природа: її
краса в розмаїтті та гармонії барв, звуків, форм, закономірній зміні явищ, які
мають місце в живій і неживій природі;
е) факти, події
суспільного життя. Героїчні вчинки людей, краса їх взаємин, духовне багатство,
моральна чистота й фізична досконалість повинні бути предметом обговорення з підлітками;
е) оформлення
побуту (залучення старшокласників до створення естетичної обстановки в школі,
класі, квартирі). [16, 63-64]
Одним з головних
шляхів естетичного виховання в школі є навчальна робота. У багатьох школах
створено малі академії народних мистецтв (МАНМ), університети народознавства
тощо.
Естетичне
виховання — це процес формування цілісного сприйняття і правильного розуміння
прекрасного у мистецтві та дійсності; здатність до творчого самовиявлення
притаманна людині.
Однак ця
здатність вимагає свідомого, цілеспрямованого, планомірного і систематичного
розвитку.
Основою, на якій
здійснюється естетичне виховання е певний рівень художньо-естетичної культури
особистості, її здатності до естетичного освоєння дійсності. Цей рівень
виявляється як у розвитку всіх компонентів естетичної свідомості (почуттів,
поглядів, переживань, оцінок, смаків, потреб та ідеалів), так і в розвитку
умінь і навичок активної перетворюючої діяльності у мистецтві, праці, побуті
людських взаєминах. Формування у школярів певної системи художніх уявлень,
поглядів, які зможуть допомогти їм виробити в собі дійові критерії естетичних
цінностей, готовність та уміння вносити елементи прекрасного у своє життя,
починається із сприймання оточуючого.
Завданням
естетичного виховання е не тільки розширення художнього сприймання, списку
прочитаних книг, почутих музичних творів, а й організація людських почуттів,
духовного росту особистості, регуляція і корекція поведінки. [12, 67]
1.3 Використання елементів поліцентричного методу в
формуванні естетичної культури підлітків
На сучасному етапі
Закон про загальну середню освіту ставить завдання оволодіння систематизованими
знаннями про природу, людину, суспільство, культуру і виробництво засобами
пізнавальної та практичної діяльності.
В аспекті рішення
завдань, які стоять перед загальною середньою освітою, естетичне виховання і
формування естетичної діяльності учнів займають особливе місце в його системі.
Дійсно,
прогресивний розвиток суспільства і становлення особистості як суб'єкта цього
прогресу неможливі без виховання духовної культури особистості, у тому числі
без естетичного виховання.
Б.Т. Лихачов
вважає, що естетичне виховання як у ранньому дитинстві, так і в підлітковому
віці є не тільки засіб формування ставлення до дійсності, але і одночасно засіб
і морального, і розумового виховання [20, 4].
Велике значення
мають погляди на естетичне виховання прогресивних мислителів минулого: діячів
освіти, теоретиків мистецтва, психологів і педагогів.
Так, М.І. Новіков
у 1784 р. в статтях "Про естетичне виховання" і "Продовження про
естетичний засіб навчання" вперше у Росії дав визначення естетики, яке
супроводжується роздумами про завдання і засоби естетичного виховання [36, 237].
Естетичні і
художні погляди — невід’ємний компонент "осердеченої" моральної
філософії різноманітної культурно-просвітницької діяльності Г.С.Сковороди [36,
317]. К.Д. Ушинський відводив заслужене місце у своїй педагогічній теорії і
практиці естетичному вихованню і спілкуванню з природою. С.Русова вважала, що
екскурсії на природу і природознавство мають найкращий моральний, і естетичний
вплив на виховання дітей.
А.С. Макаренко
виступав проти естетичного нігілізму у школі, вважав естетичне виховання
обов'язковою первісною формою морального виховання.
Один із перших
дослідників педагогічного досвіду А.С.Макаренка І.Ф.Козлов писав, що
А.С.Макаренко добре розумів, високо цінував, своєчасно підмічав вищу людську
красу і стверджував її в дитячому колективі, не протиставляючи внутрішній красі
зовнішнє її вираження. Навпаки, цей видатний педагог бачив їх тільки в єдності
як дві сторони однієї сутності, які доповнюють одна одну і роблять естетичне
задоволення максимально повним і цінним [15, 113].
В.О.
Сухомлинський розробив і в числі інших проблем виховання сформулював різнобічні
рекомендації відносно здійснення естетичної діяльності у школі.
У радянські часи
розробкою питань змісту естетичного виховання займались І.Л. Любинський, В.В.
Невєров, В.К.Скатерщиков та інші. І.Ф. Смоляниновим були досліджені проблеми,
пов'язані з вивченням природи в аспекті естетичного виховання особистості.
Слід також
відмітити Л.С. Виготського, який дав психологічну характеристику естетичного
виховання дитини, ідеї якого мали великий вплив на естетику і
мистецтвознавство. Б.Т. Лихачов науково обгрунтував теорію естетичного
виховання школярів, а саме сутність, завдання, принципи, систему роботи школи в
даному напрямку.
Прихід у
педагогіку відомих діячів культури Д.Б Кабалевського і Б.М.Неменського збагатив
теорію і практику естетичного виховання у середній школі. У 70-ті роки були
створені експериментальні учбові програми з музики і образотворчого мистецтва.
Покладені в основу музичної освіти “три кити” (пісня, танець та марш) у Д.Б.
Кабалевського і три форми художньої діяльності: побудова, зображення,
прикрашання в основу художньої освіти у Б.М.Нєменського при тематичній побудові
програм, були покликані орієнтувати особистість на залучання до духовних
цінностей, на сприйняття всієї специфіки мистецтва, його зв’язку з життям людини.
Підвищення вимог
до освіти на сучасному етапі приводить до перегляду змісту естетичного
виховання і освіти, організації естетичної діяльності школярів, пошуку шляхів
їх оновлення. Естетична освіта починає грати все більшу роль в процесі переходу
від педагогіки знань, умінь і навичок до педагогіки розвитку. Серед моделей
побудови учбового процесу виділяється: викладання мистецтва з окремих
дисциплін, які відображають основні види і інтегрування (поліхудожнє)
викладання мистецтва [14, 22].
В Україні була
створена і узгоджена комісією з дисциплін художньо-естетичного циклу
науково-методичної ради Міністерства освіти України, нова програма “Художня
культура", яка розгалужується на "художню культуру України" 8-9
класи і художню культуру світу" 10 - 11 класи. Програма включає в себе
огляд образотворчого мистецтва, музичної культури і кіномистецтва світу і
України.
У напрямку
дослідження проблем оновлення системи естетичного виховання і навчання працюють
С.Замашна., С.Коновець, М.Опанащук, Н.Миропольська та ін.
Однією з
найважливіших форм естетичного виховання є мистецтво. Будучи джерелом естетичної
насолоди, воно виступає для підлітка засобом пізнання і оцінки оточуючої
дійсності і самого себе.
В.С.Кузін пише,
що найважливіше місце в житі людини займає потреба в естетичній насолоді.
Завдяки цій потребі людина прагне зробити своє життя красивішим — свій побут,
відпочинок, свої взаємовідносини з іншими людьми, всі свої вчинки людина
визначає з позиції прекрасного, з позиції моральних принципів. Сприйняття
естетичних цінностей в дійсності і в мистецтві облагороджує особистість,
підносить її, розкриває красу оточуючого світу [18, 46].
Але в умовах
переходу до сучасного 12-річного навчання в українській школі, зміст і
викладання основних мистецтвознавчих предметів потребує подальшого
удосконалення. Так, наприклад, образотворче мистецтво і музика в умовах години
на тиждень і їх відсутність в старших класах не можуть, на наш погляд, в повній
мірі сприяти прагненню підлітка до творчості, до проявлення уже закладених у нього
естетичних задатків. Більш того, в умовах авторитарної, словесної педагогіки,
коли діти ще часто позбавлені уміння ясно відчувати себе і оточуючий світ,
свободи самовираження, розкриття власної індивідуальності, практично неможливо
навчати їх вносити художньо-творчу основу в повсякденне життя.
Справедливо
зазначає О.Онищенко, що підліток 90-х більш інформаційно насичений суб'єкт,
який існує зовсім у іншому вимірі. Він уже пережив відеореволюцію, знає про
існування комп'ютерної графіки, Про феномен "Віртуальної реальності".
Технологічна орієнтація породжує небезпеку духовно-естетичного вакууму [1, 51].
Ось чому вважається
необхідним звернутися до використання елементів поліцентричного методу: першої
педагогічної технології цілісного розвитку особистості, розробленої
Б.М.Наумовим, у формуванні естетичної діяльності учнів. Б.М. Наумов пише про
те, що виникла настійна необхідність змінити структуру внутрішнього життя
школи, так обладнати навчально-виховний процес, щоб він сприяв цілісному
розвитку особистості.
Цілісний, тобто
взаємозв'язаний розвиток серця, розуму, тіла підростаючої людини для
повнокровного трудового і суспільного життя в нашій країні — мета цього підходу
[28, 46-47]
Використання
таких елементів поліцентричного методу, як навчання (пізнавальна діяльність),
ігрова діяльність і особисто естетична діяльність з урахуванням історичного
огляду образотворчих мистецтв у формуванні естетичної діяльності старшокласників,
могло б сприяти її ефективності.
Ми повністю
згодні з В.С.Кузіним, якій вважає, що споглядання естетичних цінностей часто
викликає потребу в художній творчості, у цьому випадку людина не тільки
оволодіває естетичними якостями, але і виробляє їх за законами мистецтва.
Естетичні потреби визначають розвиток естетичних смаків, ідеалів, прагнення
жити і трудитися за законами краси [18, 46].
Стикаючись зі
світом пластичних мистецтв, підліток придбає емоційний досвід, який сприяє
формуванню його естетичної діяльності, потреби в ній. Ось чому вважається
доцільним використовувати елементи поліцентричного методу в формуванні
естетичної діяльності учнів з урахуванням огляду образотворчих мистецтв.
Розділ 2. Процес виховання естетичної культури
підлітків, як основа експериментального дослідження
Сучасний
соціокультурний, економічний розвиток країни, процеси глобалізації,
інформатизації суспільства не применшують, а навпаки, поглиблюють значимість морально-естетичного
виховання людини. Прояви негативних явищ у підлітковому й молодіжному
середовищі, подвійність моралі в певній його частини, зміна ціннісних ідеалів,
утриманська психологія, споживче відношення до життя, низька культура поведінки
спричинили збідніння емоційних почуттів і моральну глухоту сучасних підлітків.
Сучасне навчання,
спрямоване на досягнення освітніх стандартів, не дозволяє загальноосвітній
школі приділяти достатню увагу проблемам виховання, які набирають актуальності.
Назріла необхідність створення педагогічного середовища, у якій би підліток міг
звертатися до високих моральних й естетичних зразків в активній взаємодії з
педагогами й батьками.
Значними
можливостями в рішенні завдань естетичного виховання дітей володіє система
додаткової освіти, покликана задовольняти інтереси дітей і підлітків, їх
духовні, соціокультурні й освітні потреби, що має умови для самовизначення,
самовиховання й самореалізації особистості.
Естетичне виховання
– це соціокультурно-обумовлений процес цілеспрямованої взаємодії вихователів і
вихованців, у якому створюються умови для їхнього самовиховання, розвитку
здатності сприймати й цінувати прекрасне в житті й мистецтві, удосконалювати
навколишній світ на основі гуманістичних ідеалів, загальнолюдських цінностей і
норм морального поводження.
2.1
Розробка та експериментальна перевірка методики формування у підлітків
естетичної культури в процесі навчальної діяльності
Отже, в Рівненській
ЗОШ №3 проводилося педагогічне дослідження, ціль якого — експериментальним
шляхом перевірити ефективність педагогічних умов естетичного виховання
підлітків в процесі навчальної діяльності.
Реалізація
програми дослідження передбачала рішення наступних завдань: обґрунтувати
висунуті критерії й рівневі показники естетичної вихованості підлітків;
реалізувати в процесі навчання виявлені педагогічні умови естетичного виховання
підлітків; розробити програму організації й проведення
дослідно-експериментальної роботи, у тому числі діагностичних процедур;
провести діагностичне дослідження динаміки рівнів естетичної вихованості
підлітків.
Програма
дослідно-експериментальної діяльності складалася з наступних етапів:
організаційного, констатуючого, формуючого, заключного. У таблиці 1
наведені етапи, завдання й методи дослідно-експериментальної роботи.
Таблиця 1
Етапи, завдання й
методи дослідно-експериментальної роботи
Етапи
експерименту
|
Завдання етапу
|
Форми й методи
експериментальної роботи
|
Організаційний
|
Розробка принципів, змісту,
методики.
Визначення критеріїв, показників,
методів діагностики рівнів естетичної вихованості
|
Теоретичний аналіз філософської й
психолого-педагогічної літератури.
Розробка, адаптація й перевірка
діагностичної програми: тестів, анкет, практичних завдань.
Добір методів аналізу одержуваних в
експерименті даних
|
Констатуючий
|
Визначення стану естетичної вихованості
підлітків до початку експерименту
|
Початкова діагностика респондентів,
опитування, спостереження, інтерв'ювання, анкетування, тестування, аналіз
творів і ін.
|
Формуючий
|
Реалізація педагогічних умов естетичного
виховання підлітків у процесі експериментальної роботи.
Перевірка їхньої ефективності в
процесі теоретичного етапу
|
Проведення експериментальних занять
з естетичного виховання підлітків.
Поточна діагностика.
Аналіз (оцінка) ефективності
застосовуваних методів.
Вивчення динаміки естетичної
вихованості підлітків (узагальнююча діагностика)
|
Заключний
|
Узагальнення результатів
експериментальної роботи.
Осмислення й співвіднесення теоретичних
і експериментальних даних
|
Якісний аналіз ефективності
педагогічних умов естетичного виховання підлітків.
Статистичні методи математичної
обробки експериментальних даних.
Впровадження системи роботи із естетичного
виховання підлітків
|
Страницы: 1, 2, 3
|
|