Виховання естетичної культури підлітків 
Виховання естетичної культури підлітків
ПЛАН
Вступ
Розділ 1. Філософські та
психолого-педагогічні основи виховання естетичної культури підлітків
1.1 Структура
естетичної культури підлітків
1.2 Естетичне виховання підлітків, як складова частина виховного процесу
1.3 Використання
елементів поліцентричного методу в формуванні естетичної культури підлітків
Розділ 2. Процес
виховання естетичної культури підлітків, як основа експериментального
дослідження
2.1. Розробка та
експериментальна перевірка методики формування у підлітків естетичної культури
в процесі навчальної діяльності
Висновки
Список
використаної літератури
Вступ
Актуальність і
ступінь дослідженості проблеми. На сучасному етапі розвитку суспільства відбуваються значні зміни, як у
соціально-економічній, так і культурній сферах життя України. У зв’язку з цим
Державною національною програмою “Освіта (Україна ХХІ століття)” пріоритетними визначено
гуманізацію та гуманітаризацію системи освіти, що має сприяти вихованню й
розвитку духовної культури підростаючого покоління. У реалізації цієї мети
значна роль належить естетичному вихованню, спрямованому на формування в
особистості естетичної культури.
У зв’язку з цим
набувають важливого значення дослідження, які сприяють ефективному вирішенню
завдань гуманітаризації освіти. Одним з напрямів таких досліджень є формування
естетичного світосприйняття підлітків у процесі навчання. Формування
естетичного світосприйняття як складової частини світогляду людини має
забезпечити цілісний розвиток когнітивної, емоційно-ціннісної та поведінкової
сфер особистості підлітка.
Поняття естетична
культура розглядається багатьма вченими (Г.Апресян, О.Буров, І.Зязюн, М.Каган,
А.Комарова, Г.Лабковська, В.Липський, В.Малахов, Н.Миропольська, М.Овсянников,
Л.Печко, С.Раппопорт та ін.), які підкреслюють, що її формування пов’язане з
розвитком естетичних творчих здібностей особистості. Останні сприяють
перетворенню нею світу (природи й суспільного життя) “за законами краси”.
Естетична культура реально виявляється в будь-якому вчинку людини, в її
ставленні до довкілля.
Загальні проблеми
естетичного виховання розглянуто в працях В.Бутенка, І.Гончарова, М.Гончаренка,
Л.Масол, С.Коновець, О.Рудницької, Г.Шевченко; проблеми формування естетичної
культури особистості досліджено в працях Т.Аболіної, Д.Джоли, Н.Миропольської,
Л.Печко, Г.Тарасенко, А.Щербо; проблеми формування естетичного ставлення до
природи висвітлено в дослідженнях Н.Бутенко, С.Жупаніна.
Для розкриття
поняття „естетичне світосприйняття” актуальними є наукові праці, присвячені
проблемі світоглядної свідомості та її компонентам (Є.Бистрицький, В.Іванов,
С.Пролєєв, В.Табачковський, В.Шинкарук).
Важливе значення
для обґрунтування психологічних основ формування естетичного світосприйняття
підлітків мають дослідження Л.Божович, Л.Виготського, С.Дерябо, О.Запорожця,
І.Зязюна, О.Леонтьєва, С.Рубінштейна, Ж.Юзвак, В.Ясвіна
Одним із
найважливіших засобів формування естетичної культури особистості є мистецтво,
яке відображає дійсність в художніх образах і перетворює зовнішні культурні
цінності в морально-естетичні надбання людини.
З метою формування
у підлітків цілісної картини світу, уявлення про взаємозв’язок і
взаємозалежність мистецьких і культурних явищ у 80-90-х рр. з’явились різні
авторські програми (В.Біблер, З.Гельман, Л.Кондрацька, Л.Левчук, Л.Масол,
Н.Миропольська, О.Оніщенко, Л.Предтеченська, З.Шевченко та ін.), розроблені для
учнів ліцеїв, гімназій, спеціалізованих класів гуманітарно-естетичного профілю.
Це пов’язане з тим, що саме в старшому шкільному віці виникає потреба
естетичного й морального осмислення навколишньої дійсності. Інтенсивного
характеру набувають пошуки власної програми життя, завдяки сприйняттю творів
мистецтва відбувається кореляція між інтелектуально-пізнавальною та
емоційно-чуттєвою сферами (Л.Божович, І.Кон та ін).
У сучасній
педагогічній науці й практиці існує певна суперечність між потребою в новому
осмисленні значення естетичної культури для становлення особистості й
традиційною недооцінкою ролі шкільних предметів гуманітарно-естетичного циклу.
У шкільній практиці існує певна диспропорція: поряд із посиленою увагою до
розвитку інтелекту недостатньо уваги приділяється вихованню культури почуттів.
Спостерігається розрив між засвоєними знаннями, принципами й реальними вчинками
школярів.
Педагогічні
проблеми виховання естетичної культури підлітків, а отже старшокласників є
закономірним відтворенням протиріч між вимогами суспільства й реальним станом
культурного рівня молоді, між ідеалом естетично культурної людини й недостатньо
дієвим механізмом сучасного навчально-виховного процесу в середніх освітніх
закладах.
Разом з тим, у
практиці викладання різних дисциплін ще недостатньо уваги приділяється
використанню їх естетико-гуманітарного потенціалу для формування естетичного
світосприйняття, зокрема в підлітковому віці. Тому, як результат, у світогляді
учнів не пов’язані науковий та смислоціннісний аспект картини світу, не
формується естетичне світосприйняття, виявляється низький рівень творчої
активності. Ця суперечність обумовлює необхідність пошуку форм і методів
формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в
процесі навчання у середній загальноосвітній школі.
Соціально-педагогічна
значущість і актуальність проблеми, відсутність чітко накреслених шляхів її
вирішення в загальноосвітніх закладах на сучасному етапі розвитку суспільства,
а також її
важливе значення для теорії й практики виховання зумовили вибір теми курсової
роботи: «Естетичне виховання підлітків в процесі навчальної діяльності».
Об’єктом
дослідження є навчально-виховний процес
середньої загальноосвітньої школи та естетичне виховання підлітків у ході
навчальної діяльності.
Предмет
дослідження
– методика формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього
середовища та естетичне виховання загалом, в процесі навчальної діяльності.
Мета
дослідження
полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці й експериментальній перевірці
ефективності змісту, форм та методів формування у підлітків естетичного
сприйняття навколишнього середовища в процесі навчання у середній
загальноосвітній школі.
Виходячи з
предмета і загальної мети дослідження, необхідно було розв’язати ряд конкретних
завдань, зокрема:
З’ясувати стан
проблеми в педагогічній теорії та в освітній практиці;
Вивчити
науково-теоретичні передумови виховання естетичної культури особистості;
Визначити
сутність і структуру естетичного світосприйняття підлітків;
Дослідити
критерії й рівні вихованості естетичної культури старшокласників.
Виокремити психолого-педагогічні
та організаційно-педагогічні умови виховання естетичної культури
старшокласників.
Розробити
методику виховання естетичної культури старшокласників на основі
культурологічного аналізу творів світового мистецтва та експериментально
перевірити її ефективність.
Методологічною
основою дослідження стали вихідні положення
естетики про сутність мистецтва як специфічної форми суспільної свідомості;
провідні концепції педагогіки та психології про естетичне виховання як духовний
процес, що об’єднує в собі розвиток естетичних почуттів та інтелекту і
відбувається в єдності національного й загальнолюдського; Державна національна програма
“Освіта (Україна ХХІ століття)”.
Теоретичною
основою роботи є положення
й висновки наукових праць, в яких розкриті питання естетичного виховання й
культурологічної освіти школярів (В.Біблер, М.Верб, Б.Неменський, Л.Печко,
О.Щолокова та ін.
Для вирішення
поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження:
теоретичні:
аналіз філософської, психологічної, педагогічної літератури з досліджуваної
проблеми, методи аналізу й синтезу для визначення мети, предмета, завдань
дослідження; метод теоретичного моделювання для визначення змісту, форм та
методів формування у підлітків естетичної культури; метод аналізу результатів
експерименту для визначення ефективності запропонованої методики;
емпіричні: методи
масового збирання емпіричного матеріалу (бесіди, анкетування) для дослідження
рівня сформованості естетичної культури у підлітків; педагогічне спостереження,
створення естетичних ситуацій для організації процесу формування естетичного
світосприйняття у підлітків;
педагогічний
експеримент (констатуючий і формуючий етапи), методи математичного та
статистичного опрацювання результатів дослідження.
Дослідження
здійснювалося в три етапи.
На першому етапі
вивчалась філософська, психологічна, культурологічна, педагогічна література,
уточнювався стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці;
визначався предмет дослідження; формулювались його цілі й завдання; вивчався
прогресивний педагогічний досвід.
На другому етапі
були розроблені та обґрунтовані методика дослідження, доцільність і необхідність
застосування адекватних емпіричних та теоретичних методів; створена методика
виховання естетичної культури старшокласників з метою виховання естетичної
культури старшокласників; організовувалися констатуючий та формуючий
експерименти.
На третьому етапі
були оброблені та узагальнені показники, отримані під час
дослідно-експериментальної роботи; визначена сфера застосування отриманих
висновків.
Наукова
новизна
полягає в тому, що теоретично обґрунтовано методику виховання естетичної
культури підлітків, визначено критерії (емоційний, інтелектуальний,
мотиваційно-діяльнісний, комунікативний), їхні показники й рівні вихованості
естетичної культури старшокласників.
Практичне
значення
дослідження
полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані у процесі
викладання гуманітарно-естетичних дисциплін у середніх та спеціальних
навчальних закладах, в організації позакласної діяльності учнів, у педагогічних
вузах, у системі підготовки та вдосконалення вчителів, для подальших досліджень
даної проблематики.
Структура курсової
роботи.
Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку
використаних джерел, яке містить 36 джерел.
Розділ 1. Філософські та психолого-педагогічні основи
виховання естетичної культури підлітків
Естетична
культура особистості – це сформована на основі власного життєвого досвіду та
шляхом естетичного виховання з боку суспільства здатність людини розпізнавати й
переживати прекрасне й потворне, піднесене й низьке, трагічне й комічне в мистецтві
й навколишній дійсності, керуватися виробленими культурою естетичними
цінностями у своїй практичній діяльності, створювати красу навколо себе й
долати недосконалість світу.
Показником
естетичної культури особистості є розвиненість її інтелектуальної та
емоційно-чуттєвої сфер, що досягається засвоєнням естетичного досвіду людства
та його подальшим розвитком як засобом власного самовизначення. Складовими
естетичної свідомості, що становить ядро естетичної культури особистості, вчені
визначають естетичне сприйняття, почуття, смаки, оцінки, потреби та естетичний
ідеал, формування яких є метою естетичного виховання.
Одним з дійових
засобів гармонійного розвитку людини є естетичне виховання, яке відіграє
важливу роль у формуванні не тільки естетичного ставлення людини до
навколишньої дійсності, але й духовно-моральних якостей.
Необхідність
естетичного виховання в процесі навчання підкреслювали видатні педагоги. Так,
К. Д. Ушинський зазначав, що "кожен навчальний предмет так чи інакше
містить естетичний елемент, передачу якого учням повинен мати на увазі
вчитель". [30, 119] В. О. Сухомлинський переконливо твердив: «...Без
емоційно-естетичного струменя неможливий повноцінний розумовий розвиток дитини»
Краса й жива думка так само органічно поєднані, як сонце і квіти". [29,
43]
На важливість
естетичного виховання наголошували і в творах інших педагогів та шкільних
нормативних документах, що активізувало педагогічну думку в цій галузі.
Педагоги шукали резерви, здатні поліпшити викладання в школі не тільки предметів
естетичного циклу, але й праці, оскільки до її складу входять також різні види
художньої праці. Навчаючись робити речі не просто корисні, але й красиві,
школярі глибоко осягають значення естетичного начала в житті людини. Важливо,
щоб ті види праці, які доступні і необхідні дітям — прості роботи з шиття,
столярства, будь-якого виконавства поєднувалися з художньою творчістю і давали
можливість проявитися дитячому смаку в посильній творчості.
Філософською
основою розуміння проблеми виховання естетичної культури старшокласників є
усвідомлення визначальної ролі мистецтва в цьому процесі та його естетичної
функції як основної. Мистецтво в усій різноманітності його видів і жанрів є
каталізатором творчих потенцій особистості, воно здатне не тільки змінювати психічний
стан людини, але й характер і мотиви її діяльності. Відображаючи цілісність
буття, мистецтво сприяє цілісному сприйняттю світу. Його виховне значення
обумовлене психологічними особливостями впливу на людину, перетворення
зовнішніх культурних смислів у внутрішні, особистісні. При спілкуванні людини з
твором мистецтва діють психологічні механізми емоційного уподібнення,
співпереживання. [31, 19]
У низці
педагогічних джерел розглядаються можливі підходи до використання видів
мистецтва в навчально-виховному процесі і в позакласній діяльності учнів. На
противагу предметної автономності науковці віддають пріоритет принципу
взаємодії мистецтв (І.Гончаров, Б.Ліхачов, Г.Шевченко, Б.Юсов та ін.), який
реалізується у вигляді міжпредметних зв’язків, комплексного використання певних
видів мистецтва. [3, 12]
1.1
Структура естетичної культури підлітків
На нашу думку,
естетичне світосприйняття є компонентом цілісного світосприйняття, найвищим
рівнем чуттєвого сприйняття, усвідомленням людиною краси навколишнього
середовища.
Структура
естетичного світосприйняття підлітків складається з емоційно-естетичного
(естетичні потреби, емоційно-естетичні переживання); когнітивного (естетичні
уявлення, погляди, переконання); аксіологічного (естетичне оцінювання об’єктів
та явищ навколишнього середовища) та праксіологічного, або творчо-діяльнісного
компонентів (творчо-естетична активність особистості). [13, 112]
Емоційно-естетичний компонент є провідним при
визначенні структури естетичного світосприйняття підлітків, тому що саме в
естетичній емоції процес естетичного світосприйняття знаходить свою особливу,
цілісну форму вираження. Когнітивний компонент естетичного світосприйняття
виявляється в здатності особистості до виділення естетично-виразних об’єктів
навколишнього середовища, їх чуттєвому пізнанні та усвідомленні.
Аксіологічний компонент естетичного
світосприйняття підлітків передбачає оцінку властивостей і якостей, що є
суттєвими для естетичної значущості об’єктів та явищ навколишнього середовища,
обумовлює висловлення естетичного судження. Розвиток емоційно-естетичного,
когнітивного та аксіологічного компонентів естетичного світосприйняття стимулює
творчо-естетичну діяльність особистості.
Процес формування
естетичного світосприйняття підлітків можна визначити в цілому як необхідну
передумову для духовного зростання й творчої діяльності. Естетичне
світосприйняття підлітків – це процес та результат цілісного чуттєво-емоційного
осягнення, особистісного усвідомлення та оцінювання об’єктивно-суб’єктних
естетичних якостей навколишнього середовища, що обумовлює прагнення особистості
до творчо-естетичної діяльності. [13, 114]
Основними критеріями
вихованості естетичної культури старшокласників визначено: емоційний (є
показником розвинутості чуттєвої сфери), інтелектуальний (відтворює міру
розвитку інтелекту особистості та існування системи мистецтвознавчих і
культурологічних знань), мотиваційно-діяльнісний (відтворює характер
художньо-естетичних переваг і є показником естетичної поведінки),
комунікативний (характеризує рівень розвитку вміння контактувати з іншими
людьми в процесі міжособистісного і колективного спілкування, мовленнєва
культура).
На підставі даних
психолого-педагогічної науки були вичленені рівні вихованості естетичної
культури старшокласників: відносно високий, вище середнього, середній, нижче
середнього, відносно низький. Ці рівні відтворюють наявність і міру прояву
показників критеріїв естетичної вихованості особистості. Відносно високий
рівень вказує на повноту й наявність майже всіх критеріальних показників; вище
середнього – достатня міра прояву більшої половини показників, середній рівень
– недостатній прояв половини показників, рівень нижче середнього – слабкий
прояв і наявність меншої половини показників, відносно низький – дуже слабкий
прояв чи майже повна відсутність критеріальних показників. [17, 174-175]
1.2
Естетичне виховання підлітків, як складова частина виховного процесу
Важливою
складовою всебічного гармонійного розвитку особистості є естетичне виховання.
Естетичне виховання — складова частина виховного процесу, безпосередньо
спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за
законами краси в усіх сферах діяльності людини.
Методологічною
засадою естетичного виховання є етика — наука про загальні закономірності
художнього освоєння дійсності людиною, про сутність і форми відображення
дійсності й перетворення життя за законами краси, про роль мистецтва в розвитку
суспільства.
Страницы: 1, 2, 3
|
