Використання дидактичних ігор та ігрових прийомів у роботі по збагаченню, уточненню та активізації словника у дітей старшого дошкільного віку з загальним недорозвитком мови ІІ рівня, обумовленим моторною алалією 
Звісно, що у дітей дошкільного віку ведучою є ігрова
діяльність. Вона має ряд особливостей. З’явившись у ранньому дитинстві на
основі наслідування і маніпулятивних дій з предметами, гра у дошкільному
періоді стає для дитини формою активного творчого відображення існуючого життя.
Гра, як і будь-яка інша людська діяльність, має суспільний характер. Вона
здійснюється засобами комплексних дій, в які входить мова. Відтворюючи у діях
та мові життя дорослих людей, дитина емоційно відкликається на неї, вона оперує
знаннями, уточнює і збагачує їх, завдяки чому гра сприяє всебічному розвитку
дитячої особистості. У грі вдосконалюється фізичний, розумовий та естетичний
розвиток дитини, поглиблюються її пізнавальні процеси: сприйняття, пам’ять,
увага, мислення і мовлення.
Будь-яка гра сприяє вихованню не одного, а декількох
якостей, потребує участі різних органів і психічних процесів, викликає
різноманітні емоційні хвилювання.
Використання різних компонентів ігрової діяльності, у
сполученні з іншими прийомами, передбачає ігровий прийом - запитання, вказівки,
пояснення, показ.
За допомогою дидактичних ігор логопед підвищує у дітей
зацікавленість до заняття, та, використовуючи різноманітні ігрові прийоми,
створює ігрову ситуацію.
Логопедичний вплив спирається на спеціальні принципи:
етіопатогенетичний, системності й урахування мовного розладу, комплексності,
диференційованого підходу, поетапності, розвитку, онтогенетичний, урахування
особистісних особливостей, діяльного підходу, формування мовних навичок в
умовах природного мовного спілкування.
Тому, з урахуванням загальнодидактичних і спеціальних
логопедичних принципів, кожне наступне завдання обов’язково пов’язане з попереднім
та враховує набуті раніше знання та мовленеві навички. Діти набувають потроху
й, користуючись цим для набування нового, не втрачають нічого з набутого [7].
Обираючи завдання для ігрових прийомів, враховуються
негативні риси характеру дітей, негативні особистісні прояви порушення у
розвитку емоційно-вольової сфери, які у різних дітей мають різні прояви. В
одних - це підвищена збудливість, розгальмованість, сензитивність. В інших -
замкненість, негативізм, нездатність до вольових зусиль, схильність до аферентних
реакцій і т.п. В таких дітей можна відмітити розлади уваги і цілеспрямованого
сприйняття, та зниження загальної працездатності.
У дидактичних іграх формується вміння керувати своєю
поведінкою через засвоєння у процесі ігор правил, вироблених дорослими. Отже,
дидактичні ігри та ігрові прийоми є засобом виховання дітей під впливом
цілеспрямованого,
ïðåäíàìåðåíîãî
керівництва. Таким чином, ми можемо виправляти не окремо одне порушення, а
виховувати мовну діяльність через дидактичну гру та у зв’язку з нею, що дуже
важливо при корекційній роботі з дітьми - алаліками.(5)
Розвиток ігрової активності дітей-алаліків, перевиховання
особливостей особистості й поведінки, активна робота по активізації, уточненню,
та розширенню словника відбувається через систему спеціально дібраних і
розроблених дидактичних ігор та ігрових прийомів.
При організації мовних ігор та вправ треба користуватися
такими правилами:
1) ігри не повинні бути
тривалими по часу (5-10хв.)
2) вони мають проводитися
у неспішному темпі, для того, щоб дитина мала можливість зрозуміти завдання,
свідомо виправити помилки, а керівник - допомогти їй у цьому;
3) гра повинна бути
цікавою, живою, заманливою для дитини, тому треба у ній повинен бути присутній
елемент змагання, нагороди за успішний виступ, барвисте та кумедне оформлення;
4) гра може бути частиною
загальноосвітнього або логопедичного заняття або проводитися у один з режимних
моментів;
5) у грі треба домагатися
активної мовної участі усіх дітей, при цьому за можливістю використовувати і
рухову активність;
6) у грі треба розвивати у
дітей навички контролю за чужою та власною мовою та прагнення вірно та
достатньо точно виконувати мовне завдання, схвалювати дитячу ініціативу;
7) у процесі гри керівник
приймає участь (ступень участі визначається мовними можливостями дітей,
завданням та умовами гри): по ходу гри вносить необхідні корективи та поправки
у мову дітей, а на кінець гри обов’язково заохочує усіх дітей, відмічає
найбільш успішних та обіцяє у наступний раз новий варіант гри або зовсім нову
гру.(5 )
Ігри по активізації, уточненню та збагаченню словника можна
умовно поділити на декілька тематичних розділів:
1) ігри на збагачення,
уточнення та активізацію іменникового словника: ці ігри пропонують прийоми
практичного ознайомлення дітей з використанням у мові іменників. У них можуть
приймати участь усі діти поза залежністю від їхнього рівня мовного розвитку ;
2) ігри на збагачення та
уточнення, активізацію словника дієслів. Ці ігри ставлять за мету розвиток
слухової уваги дітей, вчать чути їх у мові логопеда слова, що позначають дії і
виконувати визначені дії. Ця робота з дітьми, що страждають на алалію, мають
особливе значення, тому що в них часто порушена координація рухів, що, у свою
чергу, вторинно викликає труднощі у розумінні дієслів та виконанні завдань, які
потребують визначеної спрямованості власних рухів та послідовності дій. Утримка
у пам’яті ряду послідовних рухів сприяє розвиткові спрямованої уваги.;
3) ігри на збагачення,
уточнення та активізацію словника ознак ( сюди входить робота по збагаченню
мови прикметниками та числівниками); ігри цієї групи ставлять собі за мети
розширення словника дітей. При цьому увага спрямовується на смислове сполучення
слів, на позначення словом як ознакою даного предмету, так і загальних його
ознак.
4) ігри, які знайомлять зі
значенням та застосуванням у мові займенників та прислівників.
Ці ігри сприяють формуванню у дітей таких понять, як колір,
форма, живе та неживе, просторово-часових уявлень і т.п. У процесі ігор діти привчаються
не тільки користуватися словом, але й активно оперувати ним. Орієнтировка на
звуковий вигляд морфеми (закінчення), яка випрацьовується у процесі ігор,
допомагає оволодіти словозміненням і поперед усього відмінковими формами. На
цьому матеріалі з’являється можливість практично ознайомити дитиною з системою
мови та навчити користуватися у мові новими словами та словосполученнями.
Нами підібрана та розроблена система ігор та ігрових
прийомів, які можуть сприяти реалізуванню вище зазначених цілей на практиці.
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ВПЛИВУ ДИДАКТИЧНИХ
ІГОР ТА ІГРОВИХ ПРИЙОМІВ НА ЗБАГАЧЕННЯ, УТОЧНЕННЯ ТА АКТИВІЗАЦІЮ СЛОВНИКА У
ДІТЕЙ, ЩО СТРАЖДАЮТЬ НА ЗНМ ІІ РІВНЯ, ОБУМОВЛЕНИЙ МОТОРНОЮ АЛАЛІЄЮ
2.1 Визначення показників сформованості активного та
пасивного словника у дітей
Експериментальне дослідження здійснювалось у 1999 навчальному
році протягом одного місяця на базі дошкільного закладу №143 м.Харкова.
Експериментальними були визначені групи дітей приблизно одного віку 4-5 років,
які не відрізняються по кількості дітей в кожній групі, мають приблизно
однаковий рівень сформованості активного і пасивного словника. Мета
констатуючого експерименту - виміряти показники рівня сформованості активного
та пасивного словника в експериментальній та контрольній групах у дітей
середнього дошкільного віку, які страждають на моторну алалію та порівняти їх
між собою.
Мета констатуючого експерименту обумовила вибір таких
завдань:
- виміряти показники рівня сформованості активного та
пасивного словника у дітей експериментальної та контрольної групи;
- для порівняння показників рівня сформованості активного
та пасивного словника, у дітей експериментальної та контрольної груп провести
перевірку статистичної гіпотези дослідження;
- провести якісний логопедичний аналіз отриманих
результатів констатуючого експерименту.
Перед початком експериментального дослідження нами було
проведене повне логопедичне обстеження групи дітей середнього дошкільного віку
з 15 чоловік. За результатами дослідження нами було відібрано з цих дітей групу
з 5 чоловік, які відповідали вимогам експериментальної роботи. Тобто в них був
однаковий характер мовного розладу (моторна алалія), приблизно однаковий рівень
сформованості активного та пасивного словника. Інші діти не були зараховані до
експериментальної групи з причини наявності у них іншого мовленевого розладу.
До складу експериментальної групи увійшло п’ятеро дітей -
три дівчинки і два хлопчика.
Для виявлення недоліків сформованості активного та
пасивного словника, нами була застосована до дітей експериментальної групи
спеціально дібрана система тестів на виявлення стану сформованості пасивного та
активного словника дітей. Вона включала: вивчення активного та пасивного
словника іменників, дієслів, словника ознак, словника прислівників,
числівників, розуміння значення та використання у мові прийменників та часток.
І. Обстеження активного словника дітей.
Для обстеження активного словника дітей ми разбили
обстеження на декілька частин:
1. Обстеження іменникового
словника.
2. Обстеження дієслівного
словника.
3. Обстеження словника
ознак (прикметників)
4. Обстеження словника
прислівників.
5. Обстеження словника
числівників.
6. Обстеження розуміння та
використання у мові прийменників та займенників.
І.1. Обстеження іменникового словника.
1 завдання ( спрямоване на
виявлення наявності у активному словнику дітей назв предметів):
Дітям пропонується назвати малюнки, , або предмети, які
вона бачить: пес, кішка, корова, коза, свиня, вовк, лиса, ведмідь, заяць,
шапка, шуба, шарф, брюки, спідниця, сорочка, шкарпетки, сукня, юбка, шорти,
майка, труси, дерево, ромашка, будинок, вантажна машина, трактор, півень,
телевізор, пилосос, холодильник, слон, зірка, сумка, картопля, морква, огірок,
буряк, капуста, цибуля, помідор, баклажан, перець, яблуко, груша, вишня, слива,
лимон, апельсин, банан, виноград, абрикос, чашка, тарілка, чайник, каструля,
ложка, виделка. стіл, стілець, ліжко, диван, телевізор, крісло, шафу, полиця,
двері, вікно, дівчинка, хлопчик, м’яч, ручка, дзеркало, килим, лампа, штори,
підвіконня.
Правильність виконання оцінюється за балами:
0 - правильне виконання завдання (дитина назвала усі
картинки).
1 - легкий ступінь порушення виконання завдання. Дитина не
змогла назвати 1-10 малюнків, що були запропоновані.
2 - середній ступінь порушення виконання завдання : дитина
не назвала 10 -25 малюнків, що були запроновані.
3 - тяжкий ступінь порушення виконання завдання: дитина не
назвала від 25 до 40 малюнків, що були запропоновані.
2 завдання ( вивчення рівня сформованості узагальнення):
Дітям пропонується розкласти малюнки предметів за
належністю їх лексичним темам:«Овочі», «Фрукти», «Одяг», «Тварини»,
«Посуд»,«Меблі»:.
Правильність виконання оцінюється за балами:
0 - правильне виконання завдання. (дитина розклала малюнки
за даними темами).
1 - легкий ступінь порушення виконання завдання. Дитина
зробила 1-2 помилки
2 - середній ступінь порушення виконання завдання : дитина
зробила 2- 5 помилок
3 - тяжкий ступінь порушення виконання завдання: дитина або
не зрозуміла завдання, або зробила більше 5 помилок.
3 завдання (на здатність виділення частин цілого):
дитина повинна назвати частини предметів: чайник (носик,
ручка, кришка), стілець (ніжки, спинка); назвати частини свого тіла: вуха, очі,
лікті, плечі, рот, ніс, лоб, руки, ноги, пальці, колена, п’ятка, шия, голова,
волосся.
0 - правильне виконання завдання. Дитина вірно назвала усі
слова.
1 - легкий ступінь порушення виконання завдання. Дитина
зробила 1-2 помилки.
2 - середній ступінь порушення виконання завдання : дитина
зробила 2- 5 помилок
3 - тяжкий ступінь порушення виконання завдання: дитина або
не зрозуміла завдання, або зробила більше 5 помилок.
І.2. Обстеження дієслівного словника ( на наявність у
активному словнику дітей слів, що позначають дії ):
1 завдання:
Дитині пропонується сказати, що робить логопед або люди та
тварини на малюнках: сидіти, бігти, нести, лежати, стояти, писати, читати,
чистити, ловити, гуляти, нахилятися, дивитися, підіймати, зупинятися, гратися,
слухати, зачиняти, відчиняти, класти, ставити, пити, їсти, ходити, спати,
кататися, прибирати, підмітати, мити, фарбувати, малювати, їхати, брати,
працювати, цілувати, обіймати, готувати, стелити, робити, причісуватися,
купатися, гладити, тримати і т.д.
Правильність виконання оцінюється за балами:
0 - правильне виконання завдання (дитина назвала усі дії)
1 - легкий ступінь порушення виконання завдання. Дитина не
змогла назвати 1-5 дій, що були запропоновані.
2 - середній ступінь порушення виконання завдання: дитина
не назвала 5- 10 дій, що були запроновані.
3 - тяжкий ступінь порушення виконання завдання: дитина не
назвала від 10 до 20 дій, що були запропоновані.
2 завдання:
Дитині пропонується підібрати дієслова до слів, що називає
логопед: хлопчик, кішка, мама, повар, вихователька, папа, дідусь, дівчинка.
Правильність виконання оцінюється за балами:
0 - вірне виконання завдання (дитина підібрала до усіх слів
дієслова)
1 - легкий ступінь порушення виконання завдання. Дитина не
змогла підібрати дієслів до 1-3 слів, що були запропоновані.
2 - середній ступінь порушення виконання завдання : дитина
не підібрала дієслів до 3-6 слів, що були запроновані.
3 - тяжкий ступінь порушення виконання завдання: дитина не
підібрала дієслів до 6- 10 слів, що були запропоновані.
І.3. Обстеження словника ознак (прикметників)
1 завдання:
Назвати ознаки предметів, що були запропоновані:
а) за кольором: олівців - червоний, білий, зелений, синій,
жовтий, чорний, коричневий, сірий, блакитний, жовтогарячий, фіолетовий,
салатний, бардовий, рожевий.
б)за розміром: великий, середній, малий м’яч.
в) за формою: круглий, продовгуватий, трикутний
Правильність виконання оцінюється за балами:
0 - вірне виконання завдання. Дитина назвала усі кольори,
змогла назвати форму предметів, та порівняти за розміром.
1 - легкий ступінь порушення виконання завдання. Дитина
вірно назвала усі основні кольори, 1-2 відтінкових; змогла порівняти за
розміром 2 предмети (великий - маленький); не змогла назвати 1 форму.
2 - середній ступінь порушення виконання завдання : дитина
вірно назвала практично усі основні кольори, але відтінкових не назвала; з
розміру предметів змогла виділити тільки великий, або маленький; за формою не
назвала 2 форми.
3 - тяжкий ступінь порушення виконання завдання: дитина або
не зрозуміла завдання, або змогла назвати тільки 2-3 основних кольори; предмети
за розміром порівняти не змогла;форму предметів також не визначила.
2 завдання:
Дитині пропонується відповісти на запитання «Який?»
(підібрати до предметів характеристику за ознаками - кольором, формою,
розміром).
Правильність виконання оцінюється за балами:
0 - вірне виконання завдання. Дитина дала повну
характеристику предмету за кольором, розміром, формою.
1 - легкий ступінь порушення виконання завдання. Дитина не
змогла назвати одну з характеристик - або за кольором, або за розміром, або за
ознакою.
2 - середній ступінь порушення виконання завдання : дитина
дала характеристику предмету лише за однією ознакою.
3 - тяжкий ступінь порушення виконання завдання: дитина не
змогла дати характеристику предмету.
І.4. Обстеження словника прислівників:
1 завдання:
Дитині пропонується закінчити фразу.
Дерево від нас знаходиться (як?) (далеко, близько, рядом).
Коли я граюся, мені (як?)(весело, цікаво).
Коли хтось поряд зі мною скаже щось смішне, мені (смішно).
Я стрибаю на одній нозі (високо, гарно, погано).
Птахи летять (як?) (високо, низько, гарно, погано,
красиво).
Правильність виконання оцінюється за балами:
0 - вірне виконання завдання. Дитина змогла доповнити усі
речення, і використовуючи декілька слів.
1 - легкий ступінь порушення виконання завдання. Дитина не
змогла доповнити 1-2 речення, у доповненні інших використовувала тільки одне
слово.
2 - середній ступінь порушення виконання завдання : дитина
не змогла доповнити 2-4 речення, при доповненні інших використовувала тільки
одне слово.
3 - тяжкий ступінь порушення виконання завдання: дитина не
змогла доповнити речення.
І.5. Обстеження словника числівників.
1 завдання:
Дитині пропонується перерахувати предмети, що знаходяться
перед нею.
Правильність виконання оцінюється за балами:
0 балів - дитина перерахувала 7 та більше предметів без
помилок.
1 бал - легкий ступень порушення. Дитина або зробила
помилки при рахуванні, або дорахувала тільки до п’ятьох.
2 бали - середній ступень порушення. дитина зробила 2
помилки при рахуванні, або дорахувала тільки до трьох.
3 бали - Тяжкий ступінь порушення. Дитина не зрозуміла
завдання.
І.6. Використання прийменників та часток у мові дитини.
1 завдання:
Дитині пропонується сказати, де знаходиться іграшка: на
вікні, на столі, під стільцем, за стільцем, перед книгою, у шафі.
Правильність виконання оцінюється за балами:
0 балів - вірне виконання завдання.
1 бал - Легкий ступінь порушення. Дитина або не змогла
визначити, де знаходиться предмет, або зробила одну помилку.
2 бали - середній ступінь порушення. Дитина зробила 2
помилки.
3 бали - тяжкий ступінь порушення. Дитина зробила більш 2
помилок, або не зрозуміла завдання.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
|
