Розвиток комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів при вивченні частин мови у 3 класі 
Не пишу і не малюю на її сторінках. Не слід
писати і малювати на її сторінках.
Визначаючи основні граматичні категорії вжитих у
текстах дієслів, учні переконуються, що дієслова другого тексту не змінюються
за часами і особами.
Вивчення теми «Дієслово» дає великі можливості
для одночасної роботи над будовою слова і розвитком усного і писемного мовлення
учнів.
Формування граматичного поняття «прислівник»
(без називання терміна) починається з виявлення в цій частині мови трьох ознак:
питання, на які відповідає прислівник, його незмінність і зв'язок з дієсловами.
З цією метою вчитель організовує спостереження дітей за лексико-граматичними
ознаками слів тихесенький і тихесенько у таких, наприклад, реченнях: Тихесенький
вечір на землю спадає (В. Самійленко) і Тихесенько вітер вів (Т. Шевченко).
Учні виписують словосполучення з цими словами і визначають, якою частиною мови
вони є.
Якщо приналежність слова тихесенький до розряду
прикметників учням встановити легко, то визначення слова тихесенько як
частини мови викликає у них певні труднощі. Виникає питання: Якою ж частиною
мови є слово тихесенько? Так створюється проблемна ситуація. Вихід з неї
буде знайдено в ході евристичної бесіди:
· У чому схожість і
відмінність слів тихесенький і тихесенько? (Обидва слова називають ознаку, але
відповідають на різні питання: який? – тихесенький, як? – тихесенько.)
· З якими словами
пов'язані ці слова у виписаних вами словосполученнях? (Вечір, віє.)
· Які ознаки
показують ці слова? ' (Ознаку предмета і дії.)
· Що станеться із словом
тихесенький, коли змінити слово вечір? А із словом тихесенько, якщо
змінити слово віє? (Слово тихесенький змінюється, а тихесенько – ні.)
Отже, роблять учні висновок, існують слова, які
показують ознаку дії і є незмінними. У ході подальшої роботи розширюється
уявлення дітей про прислівник. Внаслідок виділення прислівників у тексті чи
окремих реченнях учні усвідомлюють, що прислівники відповідають ще й на питання
де? куди? коли?
Закріплення одержаних відомостей про прислівник
відбувається під час виконання учнями різних тренувальних вправ, таких як:
· виписування з
тексту дієслів з прислівниками (на які питання відповідають виписані
прислівники?);
· утворення від
іменників однокореневих прикметників, а потім прислівників (усію складіть з
ними речення чи словосполучення);
· замініть однокореневими
прислівниками слова, подані в дужках (веселий, радісний) і под.
Виконання різноманітних лексичних вправ сприяє не
тільки розвиткові мовлення дітей, а й закріпленню в них навичок у розпізнаванні
і правильному написанні прислівників.
Наступним етапом експериментального дослідження
стало визначення його результатів.
2.3
Перевірка експериментального дослідження
Метою
педагогічного експерименту було виявлення ефективності використання
пропонованих вправ та завдань при вивченні частин мови у початкових класах.
Якість сформованих знань, умінь і навичок учнів експериментального класу
порівнювалася із відповідними навичками і вміннями учнів контрольного класу.
Виявлення ефективності дослідження пов’язувалося із діагностикою відповідного
рівня мовно-мовленнєвих навичок та лексичних умінь, сформованих із допомогою
пропонованих вправ, завдань та видів роботи.
У процесі вивчення іменників ми перевіряли
сформованість в учнів експериментального і контрольного класів таких умінь:
1)
відносити до іменників слова з абстрактним значенням, які відповідають
на питання що?
2)
добирати до поданого іменника 2–3 синоніми, антонім;
3)
розкривати значення (2–3) багатозначного іменника;
4)
вводити багатозначний іменник в словосполучення,
речення (у процесі виконання навчальних вправ);
5)
визначати рід і число іменників;
6)
змінювати іменники за числами і відмінками;
7)
визначати початкову форму іменника (називний відмінок однини);
8)
змінювати в процесі словозміни іменників приголосні [г], [к], [х] перед
і на м'які [з'], [ц'], [с']; голосний [і] на [о], [є];
9)
відображати ці звукові явища на письмі (нога – нозі, яблуко – в
яблуці, рух – у русі); (піч – печі, ніч – ночі, ночей);
10)
вживати у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку
іменників жіночого роду на – а закінчення – и, -і (стіни, пісні, межі, кручі,
груші); в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з
основою на м'який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення – ею (землею, межею,
кручею, тишею); – ем (конем, ножем, мечем, споришем), закінчення -єю в
іменниках жіночого роду на -ія (лінія – лінією); закінчення -єм в іменниках
чоловічого роду на [й] (гай – гаєм);
11)
перевіряти за словником закінчення в родовому і орудному відмінках
іменників на – ар, – яр (вівчарем, слюсарем, школярем, але маляром, столяром);
12)
використовувати в мовленні паралельні форми іменників чоловічого
роду – назв істот у давальному і місцевому відмінках однини (братові і
брату, батькові і батьку, Василеві і Василю);
13)
вживати: подвоєні букви на позначення м'яких приголосних перед
закінченням – ю в орудному відмінку іменників жіночого роду з основою на
приголосний (тінню, молоддю); апостроф перед закінченням – ю в іменниках з
основою на [б], [п], [в], [м], [ф] (любов'ю, Об'ю, верф'ю); в іменнику мати
(матір'ю); не вживати подвоєння в іменниках зі збігом приголосних в основі (якістю,
повістю);
14)
користуватися навчальною таблицею відмінювання іменників у
множині у процесі виконання вправ на практичне засвоєння відмінкових закінчень
іменників, вживання прийменників з іменниками в окремих відмінках;
15)
вживати літературні форми закінчень – ах (-ях) іменників у місцевому
відмінку множини (по вікнах, по полях, на морях, по ночах, на горах).
У процесі вивчення прикметників ми
перевіряли сформованість в учнів експериментального і контрольного класів таких
умінь:
1)
відносити до прикметників слова, що означають різні ознаки
предметів;
2)
добирати до поданого прикметника 2–3 синоніми, антонім;
3)
пояснювати і вживати в мовленні прикметники в прямому і переносному значеннях
у художніх і науково-популярних текстах;
4)
змінювати прикметники за числами і в однині за родами;
5)
визначати рід і число прикметника за родом зв'язаного з ним іменника та
за характерним закінченням;
6)
користуватися таблицею відмінювання прикметників, поданою в
підручнику, у процесі виконання навчальних вправ на практичне засвоєння
відмінкових закінчень прикметників;
7)
зіставляти і розрізнювати відмінкові закінчення прикметників з
орієнтацією на твердий і м'який приголосний основи;
8)
визначати в процесі виконання навчальних вправ відмінки
прикметників за відмінками іменників (на основі встановлення зв'язку слів у
реченні);
9)
будувати, поширювати прості речення однорідними членами речення,
вираженими прикметниками;
10)
дотримуватися правил вимови і написання прикметників на – ський, –
цький, – зький;
11)
вживати букву ь для позначення м'якості кінцевого
приголосного основи у відмінкових формах прикметників (синьої, давнього,
братньою, літньому, у могутньому);
12)
правильно вимовляти і позначати на письмі форми прикметників
жіночого роду у давальному і місцевому відмінках (зимовій, холодній, хорошій), дотримуватися
м'якої і пом'якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у
називному відмінку множини (хороші, далекі).
У процесі вивчення дієслів ми перевіряли
сформованість в учнів експериментального і контрольного класів таких умінь:
1)
відносити до дієслів слова, що означають різні дії;
2)
пояснювати лексичні значення дієслів;
3)
добирати дієслова до груп різного лексичними значеннями (руху,
праці, спілкування, сприймання, явищ природи тощо);
4)
добирати до поданого дієслова 2–3 синоніми, антонім;
5)
пояснювати пряме і переносне значення дієслів, 2–3 значення
багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв'язні
висловлювання;
6)
будувати речення з однорідними присудками, вираженими дієсловами,
за ілюстраціями, мовленнєвими ситуаціями, графічними моделями;
7)
використовувати дієслова в навчальних вправах, у текстах
розповідного та описового типу;
8)
добирати з-поміж поданих дієслів те, що найбільше відповідає
мовленнєвій ситуації;
9)
уникати одноманітності у використанні дієслів із значенням руху,
мовлення та ін.;
10)
впізнавати на слух та в письмових текстах неозначену форму
дієслова;
11)
добирати неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах;
12)
використовувати неозначену форму у побудові навчальних
текстів-інструкцій, порад;
13)
визначати час дієслова у реченнях, тексті;
14)
змінювати дієслова за особами і числами в теперішньому і майбутньому
часі за зразком (таблицею);
15)
вживати ці дієслівні форми в реченнях і зв'язних висловлюваннях;
16)
переконструйовувати навчальні тексти шляхом заміни дієслівних форм
одну одною відповідно до поставленого завдання;
17)
визначати дієслова, які належать до І і II дієвідміни з опорою на
закінчення в 3-й особі множини;
18)
використовувати навчальну таблицю для визначення особи дієслів
теперішнього і майбутнього часу, їх закінчень у різних особових формах;
19)
змінювати дієслова минулого часу за родами з опорою на навчальну
таблицю та за зразком;
20)
ставити дієслова минулого часу в потрібну родову форму за питанням
що робив? (-ла, – до), що зробив? (-ла, – ло);
21)
дотримуватися літературної вимови і правопису дієслів на – ся;
22)
утворювати і пояснювати (за зразком) значення дієслів на – ся;
вживає їх у побудові речень, у зв'язному мовленні.
У процесі вивчення прислівників ми
перевіряли сформованість в учнів експериментального і контрольного класів таких
умінь:
1)
розрізняти серед поданих слів прислівники, знати їх основну
граматичну ознаку – незмінюваність;
2)
ставити до прислівників питання;
3)
зв'язувати прислівники з дієсловами в словосполучення;
4)
вводити прислівники у речення;
5)
поширювати речення найуживанішими прислівниками;
6)
добирати до поданого прислівника синоніми й антонім;
7)
будувати речення з однорідними прислівниками;
8)
пояснювати значення прислівників у тексті;
9)
вибирати з-поміж поданих прислівник, який найбільше відповідає змісту
речення, тексту.
Метою
педагогічного експерименту було виявлення ефективності використання
пропонованих вправ та завдань для реалізації принципу наступності при вивченні
частин мови у початкових класах. Якість сформованих знань, умінь і навичок
учнів експериментального класу порівнювалася із відповідними навичками і
вміннями учнів контрольного класу. Відповідно до даних типів умінь ми побудували
систему контрольних завдань, спрямованих на визначення особливостей реалізації
принципу наступності при вивченні частин мови у початкових класах.
За
сформованістю даних умінь визначено три рівні реалізації принципу
наступності при вивченні частин мови у початкових класах:
1.
Високий – учень правильно вживає частини мови в усному і письмовому
мовленні, не допускає тавтології, усвідомлює та практично використовує функції
частин мови у мовленні, здійснює аналітико-синтетичну діяльність під час роботи
з частинами мови, самостійно і точно вживає засвоєні слова у власному мовленні,
розуміє смисл слів, не припускається помилок у їх вживанні, а якщо й
припускається, то тут же самостійно їх виправляє.
2.
Середній – на відміну від учня з високим рівнем розвитку даних умінь,
припускається двох-трьох помилок при опрацюванні частин мови у невеликому
тексті і виправляє допущені помилки або самостійно, після деяких роздумів, або
після вказівки вчителя. Не досить самостійно використовує різні частини мови у
власному мовленні, його знання потребують доповнення і уточнення.
3. Низький – учень при
використанні засвоєних частин мови у невеликому тексті помиляється більше трьох
разів, не в змозі самостійно виправити свої помилки, а також неправильно
усвідомлює функції частин мови у мові і мовленні. Знання учня з проблем частин
мови потребують активізації та збагачення. Учень не здатний виправити помилки
навіть з допомогою педагога.
Як
показали результати експерименту, відповідні уміння і навички, сформовані на
основі використання певних вправ і завдань у процесі реалізації принципу
наступності при вивченні частин мови, краще розвинені в учнів експериментального
класу, ніж в контрольного. Дані результати представлені у таблицях 1–3.
Таблиця
1. Сформованість умінь усвідомлювати функції іменника як частини мови в учнів
контрольного та експериментального класів
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
|
