Робота над технікою читання на німецькій мові на початковому етапі навчання в ЗОШ 
Робота над технікою читання на німецькій мові на початковому етапі навчання в ЗОШ
Міністерство освіти і науки України Рівненський державний
гуманітарний університет
Кафедра романо-германської філології
Бакалаврська робота
на тему:
"Робота над технікою читання на німецькій мові на початковому етапі навчання в ЗОШ"
студентки IV курсу
факультету іноземної філології
групи ІМ-45
Борщ Ірини Олегівни
Науковий керівник
Середюк Лариса Анатоліївна
Рівне 2010
Зміст
Вступ
Розділ І. Навчання читання іноземною мовою
1.1 Психологічні основи навчання іноземної мови у початковій школі
1.2 Основні напрямки читання. Види усвідомленого іншомовного читання
1.3 Формування навичок іншомовного читання на початковому етапі
Розділ II. Розробка методичних рекомендацій щодо проведення навчання
читання іноземною (німецькою) мовою на початковому етапі вЗОШ
2.1 Обов'язковість комунікативно-ігрового методу на початковому етапі
навчання іноземній (німецькій) мові
2.2 Перший рік формування навичок читання іноземною (німецькою) мовою
2.3 Формування навичок іншомовного (німецького) читання на другому та
подальших роках навчання на початковому етапі
2.4 Контроль рівня сформованості навичок і вмінь читання іноземною
(німецькою) мовою в учнів початкової школи
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Одним з найважливіших видів мовленнєво-пізнавальної
діяльності людини є читання. Читання іноземною мовою як комунікативне вміння та
засіб спілкування є найрозповсюдженішим способом іншомовної комунікації, яким учні
загальноосвітньої школи мають оволодіти згідно з вимогами чинної програми та Державного
стандарту вивчення іноземних мов. [24; 35] Згідно Концепції 12-річної освіти початок
вивчення іноземної мови перенесений з основної школи в початкову.
Спеціальним дослідженням доведено, що раннє шкільне
навчання іноземної мови як засобу міжкультурного спілкування є ефективним інструментом
стимуляції пізнання, розкриття творчого потенціалу особистості учня і посилення
гуманізації початкової освіти.
Саме тому стало важливим таке питання як формування
навичок іншомовного читання на початковому етапі, що й обумовлює актуальність майбутнього
дослідження. Методична наука має вагомий потенціал досліджень проблеми навчання
читання (С.К. Фоломкіна,
3.І. Кличнікова, В.І. Андрієвська, І.О. Зимня,
Г. Доман, А.П. Старков, А. Леонтьєв). Теоретичну базу дослідження становлять праці
даних вчених, педагогів.
Робота складається з двох розділів. Перший містить
в собі теоретичний матеріал, огляд літератури, на основі якої буде проводитись дослідження.
Другий розділ містить практичний матеріал, а саме розробку методичних рекомендацій
щодо проведення навчання читання на початковому етапі в ЗОШ.
Об'єкт дослідження - читання як один із видів навчальної
діяльності учнів під час вивчення іноземної мови.
Предметом дослідження виступає формування навичок
читання іноземною (німецькою) мовою на початковому етапі.
німецька мова читання початкова
Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, практично
розробити методику формування навичок іншомовного читання на початковому етапі в
загальноосвітніх школах (на матеріалі німецької мови).
Для досягнення цієї мети передбачається вирішити
такі завдання:
- проаналізувати, чому саме початок вивчення іноземної мови за новою програмою
припадає на початкову школу, переконатись, що учні даної вікової категорії мають
свої психологічні особливості, що й впливає на методику подання навчального матеріалу;
- виділити основні напрямки читання, види усвідомленого читання, як елементів
системи навчання іншомовного читання, для того, щоб з'ясувати, які саме елементи
даної системи потрібно засвоїти учням на початковому етапі (техніка читання, початок
розвитку вмінь читання);
- проаналізувати особливості формування навичок іншомовного читання на початковому
етапі;
- встановити завдання, які повинен вирішити вчитель при формуванні в молодших
учнів навичок читання іноземною (німецькою) мовою; після чого є необхідним довести,
чому саме при цьому потрібно використовувати ігровий метод;
розробити технологію формування навичок читання
іноземною
і німецькою) мовою на першому, другому та на подальших
роках навчання в початковій школі;
розробити технологію ефективного контролю сформованості
навичок і вмінь читання іноземною (німецькою) мовою в молодших школярів.
Для вирішення поставлених завдань передбачається
використати такі методи дослідження:
- критичний аналіз літературних джерел для вивчення проблеми з точки зору
методики та її базових та суміжних наук;
- наукове спостереження за процесом навчання німецької мови в молодших класах
ЗОШ;
експериментальне навчання.
Практична значущість бакалаврської роботи полягає
в розробці методичних рекомендацій щодо проведення навчання читання іноземною (німецькою)
мовою в молодших класах загальноосвітньої школи.
Апробація роботи проведена на звітній науковій
конференції викладачів, аспірантів, співробітників та студентів РДГУ.
Перед тим як робота над дослідженням розпочалася,
виникло запитання: у якому віці учням найкраще розпочинати вивчати іноземну мову,
тобто який час найсприятливіший? Тому, перш ніж перейти безпосередньо до розгляду
теми бакалаврської роботи, під час дослідження було важливо дізнатися відповідь
на це запитання.
Дослідивши це питання, виявилося що доцільніше
розпочинати вивчати іноземну мову у початковій школі.
Визнання на державному рівні доцільності запровадження
іноземної мови у початковій школі змушує замислитись над завданням раннього шкільного
навчання цього предмета і можливостями їх реалізації.
Як відомо, сучасні нормативні матеріали орієнтують
вчителів на формування в учнів певного рівня іншомовної комунікативної компетенції,
тобто здатності спілкуватися іноземною мовою на міжкультурному рівні. На початковому
ступені (відтепер це 2-4 класи загальноосвітньої школи) мають бути закладені основи
комунікативної компетенції, необхідні й достатні для їх подальшого розвитку в курсі
вивчення іноземної мови в середній школі.
Аналіз спеціальної літератури, доповнений надбаннями
позитивного педагогічного досвіду та досвіду авторів, переконує в тому, що початок
раннього вивчення іноземної мови містить у собі вагомі психологічні передумови для
оволодіння молодшими школярами основами елементарної комунікативної компетенції.
Найважливішими є такі чинники: вікові психофізіологічні
й психічні характеристики учнів; досвід дітей у рідній мові; відчуття ними новизни
предмета; наявність в учнів досить сильної мотивації, зумовленої співпаданням навчання
іноземної мови з періодом інтенсивної соціалізації учнів початкових класів; потенційні
можливості предмета для успішного розв'язання головних завдань початкової школи:
стимуляції пізнавальної мотивації дітей, максимальної соціалізації кожної дитини,
розвитку її особистості, підготовки до діалогу культур.
Перевагою молодших школярів є також потенційно
великі можливості довготривалої пам'яті. Так, спостереження показують: за умови
стимулювання властивої для цього віку ігрової або пізнавальної мотивації діти досить
легко й міцно запам'ятовують не тільки окремі слова або словосполучення, але й мовні
кліше, фрази, мікродіалоги, римівки, віршики, пісеньки.
Протягом тривалого часу, особливо у 60-70 роках,
раннє шкільне навчання іноземної мови базувалося значною мірою на імітації мовленнєвих
зразків. Між тим дослідниками раннього навчання іноземної мови переконливо доведено,
що імітація не є основним прийомом оволодіння іноземною мовою в дитинстві. Більш
вирішальну роль відіграють процеси мовних узагальнень і так звані металінгвістичні
здібності, тобто здатність гнучко і на абстрактному рівні засвоювати мову, помічати
її відмінності від явищ рідної мови, свідомо оперувати нею. Результати експериментів
свідчать про підвищення рівня розвитку вербального інтелекту сучасних дошкільнят.
І цей фактор, на думку психологів, зокрема О.О. Леонтьєва, є одним із важливих аргументів
на користь запровадження іноземної мови у початковій школі. [24; 35]
Головними чинниками цього феномена молодшого шкільного
віку вважають підвищення освітнього й матеріального рівня сучасного суспільства,
розширення можливостей засобів масової інформації, появу ефективних інформаційних
технологій, а також прискорення фізичного розвитку (тобто акселерацію) сучасних
дітей, функціональні можливості яких відповідають тим, котрі 40-50 років
тому були властиві особам, старшим на 1 - 2 роки.
Загальновідомо, що одне з головних психолого-дидактичних
завдань початкової школи полягає у створенні ситуації соціального розвитку дитини
(в термінології Л.С. Виготського). [24; 36] Важливу психологічну передумову соціалізації
молодших школярів становлять їхні особистісні характеристики: безпосередність, довірлива
підлеглість авторитету вчителя, яскрава емоційність, реактивність, вразливість до
новизни, естетичне ставлення до довкілля, допитливість, широта інтересів, сугестивність,
розвинута уява. Брак життєвого досвіду, знань у дітей цього віку часто-густо компенсується
бурхливим фантазуванням. Фантазія ж, як це доведено психологами і дидактами, прискорює
творчий процес у десятки разів.
Нині внаслідок інформаційного вибуху пік здатності
до творчої уяви, фантазії змістився до 8-10 років, і раннє шкільне навчання іноземної
мови співпадає з найсприятливішим періодом для розкриття творчого потенціалу особистості
учня, для його соціалізації. Однак за умов загальноосвітньої ніколи при виборі початку
запровадження цього предмета слід вважати на весь комплекс психологічних факторів.
Звернемось до праць дослідників дитячої психології
Л.С. Виготського, І.О. Зимньої, О.Н. Леонтьєва, Д.Б. Ельконіна, Ж. Піаже. [24; 36]
Аналіз їх досліджень вказує на наявність, прямої залежності успішності раннього
вивчення іноземної мови від рівня комунікативного розвитку дитини в рідній мові.
Поняття "комунікативний розвиток у рідній
мові", за визначенням І.О. Зимної, слід розглядати як складне багатоаспектне
явище, що включає: обсяг словника дитини в рідній мові; рівень засвоєння мовних
правил; рівень володіння усними формами спілкування, показниками чого слугують уміння
дитини свідомо будувати зв'язне висловлювання, адекватно реагувати па репліки співрозмовника,
висловлювати своє ставлення до почутого; рівень володіння технікою читання, показником
чого є темп читання; рівень сформованості навичок письма; рівень розвитку психічних
функцій дитини: сталості уваги, сприйняття, запам'ятовування, чутливості фонематичного
та інтонаційного слуху, обсягу слухової короткочасної і довготривалої пам'яті, функціонування
механізмів мислення, втому числі й рефлексії (здатності до міркувань, аналізу власних
думок, почуттів); рівень cформованості
пізнавальних інтересів; загальний кругозір учнів. [24; 37]
Комунікативний розвиток у рідній мові правомірно
розглядати в загальному контексті соціалізації кожної дитини, тобто з точки зору
cформованості вмінь спілкування з ровесниками,
дорослими, а також з позиції загальної ситуації розвитку дитини. Рівень комунікативного
розвитку дітей в рідній мові можна визначити за допомогою спеціальних прогностичних
тестів. Головна функція цих тестів полягає в тому, щоб дати певний прогноз успішності
у засвоєнні іноземної мови на основі визначення рівня оволодіння механізмами певного
виду мовленнєвої діяльності в рідній мові. Наприклад, механізмів техніки читання.
Методологію цього підходу зумовлює обгрунтоване
психологами положення про правомірність вивчення характеру функціонування психічних
процесів на матеріалі будь-якої знакової системи. Багаторічний досвід про ведення
прогностичних тестів на початку вивчення учнями іноземної мови свідчить про те,
що найбільш адекватно відображують сформованість механізмів комунікативного розвитку
дитини 6-8 років в усному мовленні рідною мовою такі об'єкти тестування:
комунікативна виразність мовлення як покажчик сформованості
фонематичного та інтонаційного слуху;
ритм як компонент мовленнєвого слуху і найсуттєвіший
компонент просодії;
обсяг довготривалої пам'яті;
•
обсяг слухової короткочасної пам'яті, тобто здатність
утримувати основну інформацію упродовж процесу слухання;
•
якість слухової мовленнєвої уваги, тісно пов'язаної
з мнемічними процесами;
уміння свідомо будувати або відтворювати зв'язне
висловлювання гідною мовою на основі прослуханої інформації.
Узагальнення результатів прогностичного тестування
механізмів усного мовлення, здійснюваного вітчизняними дослідниками в різні роки
О.Б. Метьолкіна 1996; О.О. Коломінова 1999; Н. Є. Жиренко 2000), вказують па достатній
рівень комунікативного розвитку дітей 6-8 років у гідній мові. [24; 37] При цьому
зафіксовано, що діти цього віку активно прагнуть до вивчення іноземної мови. Проте
початок вивчення іноземної мови не має бути інтенсивним. Чому?
Відповідь на це запитання дає аналіз функціональної
готовності дітей шести років до школи взагалі і до вивчення іноземної мови, зокрема.
Так, з практики відомо, то більшість дітей, які вступають до загальноосвітньої ніколи,
не мають досвіду дошкільного вивчення іноземної мови. З перших пнів перед ними постають
складні завдання:
1) адаптація до шкільного життя: 2) оволодіння
прийомами навчальної діяльності,
3) соціалізація в нитяному колективі.
За цих умов вивчення іноземної мови є додатковим
навантаженням, яке мoжe відбитися на здоров'ї дітей. Адже шість років - це період
інтенсивного психічного і фізичного розвитку дитини. Порівняно з семирічними дітьми,
шестилітки мають менш зрілу кору головного мозку, серцево-судинну систему, опорно-руховий
апарат. У цілому незавершеність розвитку основних органів і систем шестирічної дитини
підвищує чутливість її організму до дії несприятливих факторів. І цей чинник може
призвести до формування різних відхилень та захворювань.
Зважимо ще на один фактор: на труднощі оволодіння
навчальною діяльністю. За даними О.Я. Савченко, Н.Ф. Тализіної та іших учених ефективність
навчальної діяльності учнів початкових класів значною мірою залежить від оволодіння
ними загальнонавчальними вміннями, передусім загальнопізнавальними як компонентами
навчальних умінь. [24; 37] Але практика свідчить, що значна частка першокласників,
котрі приходять до школи, не вміють виділяти ознаки предметів, знаходити серед них
подібні й відмінні. Перший навчальний рік дає дітям змогу ознайомитись з основними
ознаками предметів, як-от: колір, розмір, форма, матеріал, смак, якості людей, тварин.
Вони навчаються стисло описувати відомі предмети, оволодівають прийомами їх порівняння,
зіставлення, узагальнення істотних ознак і відкидання неістотних. Під впливом навчання
у першому класі словник дитини поступово збагачується новими поняттями.
Отже, на початку вивчення іноземної мови це має
полегшити вчителям реалізацію одного із завдань сучасної програми - організацію
практики учнів в оперуванні різноманітними поняттями (наприклад: якість, час, тривалість,
місцезнаходження, дім, їжа, здоров'я тощо) та певними мовними функціями як категоріями
поведінки.
Навчання у першому класі, таким чином, створює
належну функціональну основу для зустрічі дитини з іноземною мовою в наступному,
другому класі. Воно сприяє її загальному мовному розвитку, набуттю навичок і вмінь
навчальної діяльності, соціальній та соціально-психологічній орієнтації в дитячому
колективі і взагалі в людському суспільстві.
Проаналізовані фактори підтверджують слушність
інтенсивнішого вивчення іноземної мови, починаючи з другого класу загальноосвітньої
школи. У цьому віці у дітей краще розвинені пам'ять, особливо слухова короткочасна,
слухова увага, здатність до імітації, наслідування, мисленнєві й пізнавальні процеси,
рефлексія, творча уява. В учнів другого класу сформувалися навички свідомого оперування
рідною мовою, загальнонавчальні вміння і, на відміну від першокласників, вони володіють
більшим колом понять, якими оперують на уроках.
Зрослі інтелектуальні можливості учнів 2-го класу
створюють належне підґрунтя для сприйняття і засвоєння соціокультурної інформації,
якою повинен бути насичений зміст навчання іноземної мови, якщо останнє дійсно спрямоване
на оволодіння учнями міжкультурним іншомовним спілкуванням.
Молодшим школярам подобається іноземна мова. Вони
бажають познайомитись з життям країни, мову якої вони вивчають, з її народом та
його духовними цінностями, що пов'язані зі світом дитини. Передусім спрацьовує фактор
новизни предмета і соціокультурної інформації, закладеної в ньому. На думку фізіологів,
зустрічаючись з новизною, мозок людини "дивується". Внаслідок цього активізується
величезна кількість нервових елементів, включаються зв'язки між різними ділянками
мозку, збільшується обсяг пізнавально корисної інформації, що надходить через очі,
вуха, інші сенсорні входи і засвоюється учнем. Отже, новизна предметного змісту
соціокультурної інформації є вагомим чинником підсилення розумового розвитку дитини.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
|
