Профілактика порушення зору молодших школярів засобами фізичного виховання 
Профілактика порушення зору молодших школярів засобами фізичного виховання
Міністерство
освіти і науки України
Тернопільський
національний педагогічний університет
імені
В. Гнатюка
Факультет
підготовки вчителів
початкових
класів
Кафедра
фізичного виховання
Дипломна
робота
ПРОФІЛАКТИКА ПОРУШЕННЯ ЗОРУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОГО
ВИХОВАННЯ
Роботу виконала:
студентка заочного відділу навчання
С.І. Стефанишин
Науковий керівник:
асистент магістр з фізичного виховання і спорту
А.В. Степанко
Тернопіль
– 2009
Зміст:
Вступ
Розділ І. Сучасний стан
проблеми профілактики порушень зору
1.1 Стан зору школярів в
даний час і його взаємозв’язок з рівнем їх фізичного розвитку, поставою та
фізичною підготовленістю
1.2 Анатомо-фізіологічна
характеристика зорового аналізатора. Будова, функції, оцінка і види порушення
зору
1.3 Аналіз методик
профілактики порушень зору
Висновки до 1 розділу
Розділ II. Завдання, методи
та організація дослідження
2.1 Завдання дослідження
2.2 Методи дослідження
2.3 Організація дослідження
Розділ III. Аналіз стану зору
і фізичного стану молодших школярів
3.1 Стан зору учнів молодшого
шкільного віку
3.2 Рівень фізичного розвитку
молодших школярів і його взаємозв’язок із станом зору
Висновок до 3 розділу
РОЗДІЛ IV. Теоретичне і
експериментальне обґрунтування змісту і технології попередження порушень зору у
молодших школярів засобами фізичного виховання
4.1 Теоретичне обґрунтування
змісту і технології попередження порушень зору у молодших школярів
4.2 Програма профілактики
порушень зору у молодших школярів засобами фізичного виховання
4.3 Експериментальне
обґрунтування змісту і технології попередження порушень зору у молодших
школярів
Висновки
Література
Вступ
Актуальність. Життя людини – постійна і активна взаємодія з навколишнім середовищем,
яка неможлива без складних і досконалих органів відчуття, найважливішим з яких
є зір. Встановлено, що 95% інформації про зовнішній світ ми отримуємо завдяки
зору [9].
В
даний час різке скорочення рухової активності сучасних школярів і збільшення
зорових навантажень призвели до серйозних захворювань і порушень зору [13].
Сьогодні
більше 50% сучасних школярів страждає короткозорістю, зростають і вікові зміни
очей, що призводить до далекозорості. Причому, тривожна тенденція збільшення
порушень зору в даний час не тільки не зменшується, але й не стабілізується [9].
Аналіз
науково-методичної літератури, що стосується проблеми профілактики порушень
зору показав, що достатньо глибоко вивчені причини виникнення зорових розладів,
розроблені шляхи їх попередження і корекції [42, 190] при дотриманні основ
гігієни, режиму дня, правильного харчування, оздоровлення і загартування
організму [27], розроблена система фізичного виховання школярів, які погано
бачать [53].
Проте
до теперішнього часу не існує педагогічних програм, спрямованих на попередження
порушень зору школярів в режимі навчального дня, де зорове навантаження особливо
велике. Спостерігається відсутність профілактики порушень зору в чинних
програмах з фізичного виховання, що проявляється у недотриманні гігієнічних
вимог в процесі навчання школярів в сучасних загальноосвітніх установах, в
умовах постійно зростаючих зорових навантажень [27].
Враховуючи
вищесказане, розробка програми профілактики порушень зору засобами
фізкультурно-оздоровчої діяльності і введення її у режим навчального дня
молодших школярів є надзвичайно актуальним.
Об’єкт дослідження - фізкультурно-оздоровча діяльність учнів молодшого
шкільного віку.
Предмет дослідження - профілактика порушень зору в процесі
фізкультурно-оздоровчої діяльності молодших школярів.
Мета дослідження: Визначити зміст і технологію попередження порушень зору у
молодших школярів засобами фізичного виховання.
Гіпотеза дослідження. У дослідженні висунуто припущення, що розробка декількох
експериментальних програм з попередження порушень зору засобами
фізкультурно-оздоровчої діяльності в режимі навчального дня молодших школярів
та подальший їх порівняльний аналіз дозволить визначити оптимальний зміст і
розробити технологію попередження порушень зору у молодших школярів.
Розділ
І. Сучасний стан
проблеми профілактики порушень зору
В
теперішній час соціальні та екологічні умови, труднощі в організації медичного
обслуговування призвели до зростання всіх видів захворюваності та скорочення
тривалості життя населення України. Більшою мірою до цього схильні найбільш
чутливі та вразливі діти. Серед дітей, які щойно пішли до школи, здорових лише
20%, потребують лікування - 35%, мають хронічну патологію - 20 % і інші
захворювання - 25%. У структурі захворюваності збільшилася частка хвороб
нервової системи і органів чуття, а також хвороб органів травлення і кістково-м’язової
системи. Дослідження стану здоров’я школярів за останні роки показали, що в
структурі захворюваності на лідируючому місці виступає патологія органів зору,
найчастіше прогресує короткозорість. На думку вчених короткозорість починає
формуватися в шкільному віці та надалі прогресує. Крім того, виявляються
випадки розвитку далекозорої рефлексії у молодших школярів [61]. Таким чином, виникнення порушень зору в шкільному віці починає набувати
масштабів справжньої катастрофи.
Аналіз
науково-методичної літератури показав, що вивченням стану зору школярів
займається велика кількість дослідників [5, 34]. За даними Е.С. Аветісова [6] кількість дітей, що мають порушення
зору, коливається в шкільному віці від 2,3% до 16,2%, Н.Г. Клопоцька [34]
відзначає, що до 3-4 класу цей показник складає 15-17%, а до закінчення школи -
25%.
Дослідження
останніх років показали, що кількість школярів з порушеннями зору значно
зросла. Так, за деякими даними, порушеннями зору страждає близько 28% школярів.
Практично всіма дослідниками [6, 45] наголошується значне зниження стану зору школярів за останні роки, а
також погіршення зору з віком.
Таким
чином, кількісні показники поширеності порушень зору в шкільному віці, що
наводиться різними авторами, помітно варіюється, що не створює цілісного
уявлення про структуру порушень зору, проте авторами підкреслюється закономірна
зміна рефракції ока з віком. Не дивлячись на те, що в даний час простежується тенденція
до погіршення зору, нами практично не виявлено робіт, що характеризують рівень
його порушення у різних вікових груп, відсутні дані з динаміки порушень зору школярів
за останні роки. Створюється враження, що проблемі охорони зору школярів в
даний час не приділяється належної уваги.
Зниження
зору школярів за останні роки вчені пов’язують з переліком причин. Так, на
думку [21], погіршення зору пов’язано з умовами сучасної цивілізації, широким
розвитком інформаційних та комп’ютерних технологій, інакше кажучи новітніх
досягнень науково-технічного прогресу, що ставлять підвищені вимоги до зорового
аналізатора школярів. Автор відзначає, що збільшення навантаження на очі,
перевтома при слабкості очних м’язів у дітей є основною причиною зниження зору
школярів.
Згідно думки ряду авторів [8], найбільш істотними чинниками, що впливають
на зниження зору школярів, є несприятливі чинники внутришкільного середовища, а
також організація навчального процесу. Автори відзначають, що ускладнення
шкільних програм і використання нових педагогічних технологій призвели до
погіршення зору і підвищення рівня захворюваності школярів. Порівнюючи стан
зору учнів початкових класів, що навчаються в звичайних школах і школах з
певною спеціалізацією, дослідники виявили істотні відмінності. Так, в школах з
поглибленим вивченням іноземних мов кількість учнів, які мають порушення зору становила
53,7%, тоді як в звичайних школах цей показник дорівнює 33%. Отже, організація
шкіл нового зразку з широким арсеналом педагогічних технологій впливає на
зниження зору школярів. Обґрунтувати дане положення можна тим, що до рівня
знань сучасних школярів висуваються підвищені вимоги, а це пов’язано з великим
об’ємом зорових навантажень як в навчальний час, так і при виконанні домашніх
завдань. Крім того, у іграх дітей почали домінувати комп’ютерні ігри, тому
школярі мало рухаються, не отримують від рухів оздоровчої дії, що дозволяє
зняти зорове навантаження. Результати досліджень Є.Є. Іванової [31] показали, що учбові програми в сучасних школах зазнають великих змін - навчальний
матеріал викладається на високому рівні, прискорився темп навчання. Все це
сприяє інтенсифікації розумової діяльності учнів, збільшенню навантаження на
центральну нервову систему, зір, слух, опорно-руховий апарат. А оскільки зір
дітей 6-7 років ще не сформований [27], саме він і уражається, в першу чергу,
при нераціональній організації навчально-виховного процесу в школі,
недотриманні гігієнічних вимог до умов навчання (неправильне освітлення,
невідповідність шкільних меблів росту учнів і т.п.). Таким чином, дослідниками
виявлені чинники, що впливають на зниження зору школярів в даний час, - це
неправильна організація навчального процесу, невідповідність навчального
навантаження віковим і індивідуальним особливостям дітей, а також гігієнічних
вимог до умов навчання учнів.
Дослідження
останніх років [32, 58] істотно поповнили і поглибили уявлення про причини
виникнення порушень зору. Авторами встановлено, що короткозорість частіше
виникає у дітей з недостатнім фізичним розвитком, що дозволяє по-новому оцінити
значення фізичної культури в профілактиці короткозорості та її прогресі.
Розвитку короткозорості сприяє також ослаблення очних м’язів, що є результатом
недостатньої тренованості. При значних зорових навантаженнях циліндричний м’яз,
який регулює зміну кривизни кришталика, працює на межі своїх можливостей, і
організм вимушений перебудовуватися. Для цього, як стверджують автори, є тільки
один шлях - подовження очного яблука в передньо-задньому напрямку, і організм,
особливо в період росту і розвитку, легко справляється з цим завданням, роблячи
око короткозорим. Таким чином, недостатній фізичний розвиток і слабкість м’язів
очного яблука є, на думку ряду вищеназваних авторів, однією із головних причин
зниження зору школярів.
У
зв’язку з виявленим припущенням про те, що порушення зору частіше виникають у
дітей, які мають поганий фізичний розвиток [2, 57], нами зроблена спроба
аналізу науково-методичної літератури з даної проблеми, яка полягала у
визначенні рівня фізичного стану школярів в даний час і виявленні його взаємозв’язку
із станом зору.
У
доступній нам науково-методичній літературі, що торкається проблеми фізичного
стану, є різні точки зору за визначенням даного поняття. На думку ряду авторів [64], головним чинником в оцінці фізичного стану школярів є фізичний
розвиток. Проте існують й інші точки зору, згідно яких, фізичний стан
визначається не якимось одним показником, а сукупністю взаємозв’язаних ознак,
що включають визначення фізичного розвитку, стан постави, функціональної і
фізичної підготовленості, яка найповніше відображає даний стан.
Фізичним
розвитком є комплекс морфофункциональных ознак, що характеризують фізичну
працездатність, рівень вікового біологічного розвитку індивідуума [13].
Аналіз
науково-методичної літератури, що стосується проблеми фізичного розвитку
школярів в даний час, показав, що процес акселерації підростаючого покоління, який
спостерігався з початку століття майже у всіх країнах світу, почав стихати.
Причини цього точно невідомі, але, на думку ряду авторів [51], важливу роль в
цьому відіграють соціальні і економічні чинники, оскільки встановлено, що
постійне проживання в умовах підвищеного вмісту шкідливих промислових викидів в
атмосферу негативно впливає на фізичний розвиток і загальмовує статеве
дозрівання дітей і підлітків. У роботах А.А.Баранова, Н.А.Матвєєвої [11]
наголошується, що збільшення маси тіла не супроводжується адекватним
покращенням показників життєвої ємкості легенів, динамометрії, ємкості грудної
клітки, а також функціональної здатності кардіо-респіраторної системи, величиною
загальної працездатності.
Аналіз
стану фізичного розвитку дітей які погано бачать та тих, які з нормальним
зором, проведений нами на основі даних різних авторів, не виявив істотних
відмінностей, а навіть виявив певні суперечності. Тому нам не вдалося виявити
взаємозв’язок між станом зору школярів та їх фізичним розвитком.
Одним
з найважливіших показників, що характеризують фізичний розвиток школярів, є
стан опорно-рухового апарату [12]. В даний час, у 30-40% дітей дошкільного віку
виявлені порушення постави. Серед школярів кількість таких дітей, за даними
різних авторів [13], коливається від 38% до 68,9%. Таким чином, порушення постави
дітей і підлітків - явище достатньо поширене.
Існують
суперечливі думки, щодо того, яке з порушень є первинним, - зору чи постави.
Так, за даними ряду авторів [55], порушення постави - явище вторинне, викликане
тим, що діти часто приймають неправильне положення коли читають чи пишуть через
дефекти зору. Спочатку у школярів відбувається погіршення постави. Із-за
слабкості м’язів шиї, спини, тулуба діти не можуть тривало зберігати правильне
положення на уроках та інстинктивно схиляють голову, працюючи на близькій
відстані, що і призводить до зниження гостроти зору. Відсутність єдиної думки з
даного питання пов’язана з тим, що причини, які ведуть до того або іншого
порушення, можуть бути різними.
Аналіз
фізичної підготовленості, свідчить про значне її погіршення за останнє
десятиліття. Простежуються факти зниження показників фізичної підготовленості в
учнів, скорочення кількості осіб, що займаються фізичною культурою і спортом,
при зростанні негативних явищ в суспільстві.
У
науково-педагогічній літературі [11] наголошується, що дівчата 15-17 років, які
страждають короткозорістю, значно відстають за рівнем фізичної підготовленості
від одноліток у яких нормальний зір, такі діти мають нижчі показники в бігу на
30 метрів, в стрибках.
Таким
чином, аналіз науково-методичної літератури показав, що сьогодні простежується
тенденція до погіршення зору дітей молодшого шкільного віку. Виявлено, що на
зниження їх зору впливає комплекс чинників, найбільш істотними з яких є:
надмірне навантаження на орган зору у зв’язку з високим розповсюдженням засобів
масової інформації; вплив несприятливих чинників внутрішньошкільного
середовища; нераціональна організація навчального процесу; недотримання
гігієнічних вимог до умов навчання школярів; різке скорочення рухової
активності сучасних школярів і, як наслідок, ослаблення очних м’язів, що призводить
до виникнення порушень зору. Разом з погіршенням зору знижується рівень їх
фізичного стану. Тому одним з напрямів навчально-виховної роботи в школі
повинні бути не тільки здобування освіти, але і створення умов для реалізації
сучасних і ефективних програм профілактики порушень зору і оздоровлення учнів
молодшого шкільного віку з використанням засобів фізичного виховання.
Встановлено,
що близько 95% інформації про навколишній світ ми отримуємо за допомогою
органів зору, тому вони заслуговують особливої уваги [25]. У будові органу
зору, за даними різних джерел, виділяють три відділи - периферійний, провідний
і центральний [7].
Периферійний
відділ зорового аналізатора (очне яблуко) має не зовсім правильну кулясту форму.
Навколо очей розташовано три пари м’язів: чотири прямі - верхня, нижня,
зовнішня і внутрішня та дві косі - верхня і нижня.
Дослідження
останніх років довели, що ці м’язи виконують ще одну важливу функцію - вони
допомагають кришталику ока фокусувати зображення на сітківці, коли предмети
знаходяться на різній від очей відстані. М’язи злегка „розтягують” або „стискають”
очне яблуко, переміщуючи тим самим сітківку ока, видаляючи або наближаючи її до
кришталика.
Ясне,
чітке бачення рівновіддалених предметів забезпечується завдяки зміні кривизни
кришталика, а значить, і його оптичної сили за допомогою скорочення або
розслаблення внутрішньоочного (циліндричного) м’яза, що знаходиться навколо
кришталика. Цей м’яз змінює опуклість самого кришталика, фокусуючи зображення
на сітківці ока. Цей процес прийнято називати акомодацією.
З
вищесказаного виходить, що головна роль в зменшенні, або збільшенні заломлюючої
сили кришталика належить циліндричному м’язу, який також через недостатню
тренованість може ослабнути, і гострота зору знижується.
Таким
чином, розглянутий нами м’язовий апарат ока (окорухові і циліндричні м’язи)
виконує найважливіші функції - а це: узгоджені рухи очей, стеження за рухомими
об’єктами, фокусування очей на різні відстані, оцінку розмірів предмету,
сприйняття глибини простору. Саме від сили або слабкості м’язів ока залежить
гострота нашого зору. Звідси випливає важливість тренувань м’язів ока для
профілактики порушень зору.
В
даний час встановлено [1], що при недостатній тренованості, а тому і слабкості
внутрішньоочних і навколоочних м’язів відбувається зниження гостроти зору.
Авторами доведено, що спеціальні тренувальні вправи для очей можуть викликати
стабілізацію і навіть зворотний розвиток далекозорості і короткозорості.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
|
|
