Позаурочна робота з трудового навчання та її роль у трудовій підготовці молодших школярів

Роботу в гуртках з трудового навчання потрібно планувати так, щоб вона не дублювала програмний матеріал по праці, а щоб позаурочні заняття розширювали й поглиблювали знання по роботі з папером і картоном, тканиною, пластиліном, а також по роботі з іншими матеріалами, удосконалювали навички й уміння, одержувані дітьми на уроках. Роботу кружка організовують з урахуванням досвіду дітей й їхніх вікових особливостей. З дітьми, що не мають навичок роботи з папером, тканиною й іншими матеріалами потрібно починати з більш простих виробів, тобто для учнів четвертого класу дається більше складна робота, ніж першокласникам.

Діти не люблять одноманітної монотонної праці, вона їх швидко стомлює, внаслідок цього в дітей може пропасти інтерес до роботи, тому на кожному занятті види виробів необхідно міняти. Важливо, щоб у роботі діти могли виявити вигадку, творчість, фантазію, що, безсумнівно, буде сприяти підвищенню ефективності праці. Правильно поставлена робота гуртка має велике виховне значення. У дітей розвивається почуття колективізму, відповідальності і гордості за свою працю, повагу до праці інших.

Робота в гуртку «Умілі руки» – прекрасний засіб розвитку творчості, розумових здатностей, естетичного смаку, а також конструкторського мислення дітей.

Діти, бачачи готові вироби, порівнюють їх, знаходять достоїнства й недоліки, критично підходять до своєї роботі, у них виробляється аналітичний розум. Особливо важливо, що діти пізнають значимість своєї праці, її корисність для навколишніх. Дуже важливо вчителю або керівнику гуртка вдосконалювати естетичний смак дітей, розвивати почуття прекрасного, підтримувати творчий початок у діяльності дитини.

На кожному занятті повинні вирішуватися завдання загальноосвітнього характеру, повідомлятися відомості про матеріали й інструменти.

Для практичної роботи приділяється більша частина часу – до 90%. Заняття проводяться в класній кімнаті, у якій є наочні приладдя, великий роздавальний матеріал, шафи зі зразками виробів. Кімната провітрюється, має нормативне освітлення, відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. За кожним учнем закріплюється індивідуальне робоче місце й інструменти. Перелік й обсяг матеріалів варто передбачити заздалегідь – збір деяких залежить від сезонних умов. Такі матеріали, як листя, корінь, гілочки збираються дітьми під час екскурсій.

Дуже важливо познайомити батьків із планом роботи кружка. Вони допоможуть заздалегідь придбати потрібні матеріали до роботи. Тісний зв'язок родини й школи буде сприяти вихованню школярів.

На заняттях з дітьми необхідно акцентувати увагу учнів не на виготовлення конкретного виробу, а на її конструктивній побудові, загальній закономірності пристрою виробу цього типу, показати варіанти, щоб діти змогли б вдома самостійно зробити потрібний виріб. Такий підхід, як свідчить практика, значно підвищує інтерес до знань. А це є головною відмінністю від уроків трудового навчання.

Заняття можна організувати по-різному, але немає необхідності в тому, щоб спочатку виконати всі вироби з одного матеріалу, потім з іншого й т.д. Види робіт через кілька занять бажано міняти.

У гуртках типу «Умілі руки» має нараховуватись 10 чоловік. З такою кількістю учнів можна здійснювати індивідуальний підхід, що помітно позначається на ефективності навчання. Керівнику гуртка треба опиратися на ті знання, уміння й навички, отримані в школі або вдома, а також розвивати їх й удосконалювати.

У робочій кімнаті доцільно зробити постійно діючу виставку дитячих робіт. Діти бачать результати своєї праці, порівнюють зроблене, обговорюють вироби, виділяють найцікавіші роботи. Найбільш оптимальна тривалість занять, наприклад для 4 класу – 40–50 хвилин.

Діти, які відвідують гуртки з трудового навчання зазвичай беруть участь у різноманітних конкурсах дитячих робіт, наприклад конкурс «Іграшки руками дітей», або «Оригінальна техніка виконання».

Основні завдання освітньої програми гуртків з трудового навчання для молодших школярів наступні:

1. Розвиток творчих здатностей учнів.

2. Прищеплювання інтересу до мистецтва.

3. Виховання художнього смаку й працьовитості, уміння спостерігати й

виділяти головне.

4. Удосконалювання трудових умінь і навичок. [16, 38–39]

Таким чином, вірно організована позаурочна робота з трудового навчання в молодших класах дає дітям поглиблені знання про якість і можливості різних матеріалів, сприяє закріпленню позитивних емоцій, провокує бажання трудитися і опановувати риси майстерності, прилучає до народного декоративного мистецтва. Отже, є всі підстави розглядати трудове навчання, та позаурочну роботу з цього предмету, як принциповий елемент гармонічного розвитку дітей.

1.5 Констатуючий експеримент щодо з’ясування практичного стану позакласної роботи з трудового навчання в сучасній школі

З метою з’ясування практичного стану позакласної роботи з трудового навчання в сучасній школі та шляхів її покращення і вдосконалення було проведено констатуючий експеримент. Результати його засвідчили, що трудове навчання як предмет подобається 48,8% школярів, і найбільшу зацікавленість в учнів викликають такі форми та види позакласної роботи з трудового навчання, як трудові ігри, заняття гуртків, індивідуальна робота тощо. Проте опитування показало, що лише 30% школярів беруть участь у масових заходах, 10% – відвідують трудові гуртки, 10% залучені в індивідуальній роботі з трудового навчання.

Аналіз бесід та спостережень за вчителями молодших класів показав, що вони не систематично організовують позакласну роботу з трудового навчання. Дослідження свідчить, що ретельно продумана та спланована позакласна робота з трудового навчання у досліджуваній школі майже не проводиться. Педагоги обмежуються в своїй діяльності епізодичним проведенням предметних тижнів, тематичних свят і вечорів, на яких діти виготовляють подарунки своїми руками.

Окрім цього, є проблеми в методичній підготовці вчителів молодших класів, що негативно впливає на активізацію пізнавальної діяльності школярів. За результатами опитування педагогів, серед чинників, які вплинули на їх знання з методики проведення позакласної роботи з трудового навчання, навчання у вищих навчальних закладах стоїть на одному з останніх місць.

Результати констатуючого експерименту свідчать про необхідність удосконалення методичної підготовки, щодо проведення позакласної роботи з трудового навчання серед вчителів молодших класів, що сприятиме її ширшому використанню з метою активізації пізнавальної діяльності учнів та формування у них трудової підготовки.

2. Дослідження впливу позаурочної роботи з трудового навчання на підвищення зацікавленості до предмету серед молодших школярів

Отже, в Полянській ЗОШ №1 проводилося педагогічне дослідження, ціль якого – експериментальним шляхом перевірити ефективність позаурочної роботи з трудового навчання в активізації зацікавленості та сформованості знань у молодших школярів до цього предмету. Всього в педагогічному експерименті взяло участь 20 учнів 2-го класу і 20 учнів 3-го класу. Другокласники були експериментальним класом, а третьокласники – контрольним класом.

Змістом цього етапу дослідження був формуючий експеримент, у процесі якого розв’язувались такі завдання: вивчались можливості позаурочних заходів з трудового навчання як засобів формування пізнавальних інтересів учнів; апробовувалися напрями удосконалення організаційних форм, методів і прийомів, практичної діяльності вчителя і пізнавальної діяльності учнів у системі позакласної роботи; перевірялись критерії рівнів сформованості пізнавальних інтересів учнів.

Основними напрямами реалізації проблеми формування пізнавальних інтересів учнів у процесі позакласної роботи ми вважаємо організацію різноманітних заходів з трудового навчання молодших школярів. Ці позаурочні заходи мають можливості широкого охоплення школярів різними видами добровільної пізнавальної діяльності, які сприяють забезпеченню стійких інтересів учнів до навчання і до пізнання.

Для реалізації поставленої проблеми було проведено два позаурочні заходи з трудового навчання: Позакласне практичне заняття з трудового навчання та позакласний захід «Свято праці» по трудовому навчанню. (Див. Додаток 1, 2)

Формувальний експеримент здійснювався протягом 2009 року. З метою дотримання об’єктивності його проведення обиралися контрольні й експериментальні групи. Учні контрольних та експериментальних груп мали приблизно однакову успішність з трудового навчання. Для спрощення обчислень було обрано однакову кількість досліджуваних у експериментальних та контрольних групах – по 20 чоловік.

У контрольних групах позакласна робота з трудового навчання здійснювалася традиційно, а в експериментальних – за розробленою у дослідженні експериментальною методикою, спрямованою на активізацію пізнавальної діяльності учнів та збільшення інтересу учнів до трудового навчання.

Зростання рівня навчальних досягнень з трудового навчання та рівня сформованості пізнавальних дій учнів експериментальних груп після проведення різних видів позакласної роботи доводить їх ефективність. Проте одним із найважливіших показників, який переконливо свідчить про активізацію пізнавальної діяльності школярів, є зростання рівня пізнавальної активності.

У процесі формувального експерименту пізнавальна активність досліджувалася покомпонентно. На підставі аналізу літературних джерел було визначено показники кожного з її компонентів: мотиваційного (ставлення до позакласної діяльності; пізнавальний інтерес; ініціатива), змістово-операційного (володіння трудовим матеріалом; здатність до самостійної роботи з різними видами матеріалу; вміння творчо застосовувати знання) та емоційно-вольового (старанність, цілеспрямованість та наполегливість у навчанні; впевненість у собі, вміння відстоювати власну позицію, здатність пропонувати нові ідеї; прагнення до самовдосконалення, інтелектуальна рефлексія).

З метою об’єктивного вивчення результатів дослідження було введено спеціальну чотирибальну шкалу оцінювання сформованості рівнів пізнавальної активності (0, 1, 2, 3 бали). Було оцінено прояв кожного показника у учнів за визначеною шкалою (максимальна сума балів – 30). Встановлено три рангові градації: до високого рівня розвитку пізнавальної активності відносили учнів, які набрали від 21 до 30 балів, до середнього – від 11 балів до 20, низького рівня – до 10 балів.

Для визначення рівня пізнавальної активності в експериментальних та контрольних групах було проведено початковий і заключний зрізи. Результати початкового зрізу свідчать, що серед учнів контрольних і експериментальних груп переважає середній рівень розвитку пізнавальної активності. Кількість школярів із високим рівнем пізнавальної активності з трудового навчання в середньому приблизно дорівнює кількості учнів із низьким рівнем.

Динаміка пізнавальної активності учнів в умовах формувального експерименту

І зріз – початковий, ІІ зріз – заключний

К – контрольні групи, Е – експериментальні групи

За результатами заключного зрізу в експериментальних групах розподіл учнів за рівнями виявився таким: 12 учнів (60%) – високий рівень, 6 учнів (30%) – середній i 2 учня (10%) – низький, тобто від початку експериментальної роботи 4 учня (20%) перейшли з групи з середнім рівнем в групу з високим, 4 учня (20%) – з групи з низьким рівнем перейшли в групу з середнім рівнем розвитку пізнавальної активності, а решта школярів також мають позитивну динаміку, але в межах одного рівня. Зокрема, покращилося ставлення дітей до позакласної діяльності, зросли пізнавальний інтерес, самостійність, ініціативність, цілеспрямованість і наполегливість школярів, рівень навчальних досягнень та рівень сформованості пізнавальних дій, вдосконалилися аналітико-синтетичні вміння, інтелектуальна рефлексія учнів. У контрольних групах показники фіксовані. Всі отримані дані можна продемонструвати на діаграмах:

Рисунок 1. Розподіл молодших школярів за рівнем пізнавальної активності з експериментальної групи до проведення експериментального дослідження та після нього

І етап – до початку експерименту;

ІІ етап – після проведення позакласного практичного заняття з трудового навчання;

ІІ етап – після проведення позаурочного заходу «Свято праці».

Рисунок 2. Розподіл показників умінь, які характеризують пізнавальну активність молодших школярів з контрольної та експериментальної груп після завершення експерименту

1 – вміння вірно вибирати матеріал для роботи;

2 – виконувати розмітку на матеріалах;

3 – вміння різати матеріал;

4 – вміння з'єднувати різні частини матеріалу та предметів;

5 – організовувати та планувати свою діяльність;

6 – підвищення інтересу до трудового навчання.

Діаграма досить чітко демонструє, що учні експериментальної групи краще засвоїли необхідні трудові навички та вміння, ніж учні контрольної групи. Різниця між основними показниками становить близько 10%, що переконливо свідчить про ефективність проведеної роботи.

Таким чином, аналіз експериментальних даних і результатів спостереження, відгуки вчителів свідчать про те, що використання запропонованих у дослідженні форм і видів позакласної роботи (Позакласного практичного заняття з трудового навчання та Позакласного заходу «Свято праці») з урахуванням особистісно орієнтованого підходу забезпечило активізацію пізнавальної діяльності учнів молодшої школи з трудового навчання та позитивно вплинули на трудову підготовку молодших школярів.

Висновки

Активізація пізнавальної діяльності учнів – це процес, спрямований на мобілізацію вчителем за допомогою спеціальних засобів інтелектуальних, морально-вольових та фізичних зусиль учнів на досягнення конкретної мети навчання, виховання та розвитку, на подолання пасивності школярів, стимулювання їх пізнавальної активності, використання оптимальних форм і методів навчання.

У ході дослідження встановлено, що одним із найважливіших показників активізації пізнавальної діяльності учнів є зростання рівня пізнавальної активності. На основі узагальнення літературних джерел визначено структуру пізнавальної активності, що включає три компоненти: мотиваційний, змістово-операційний та емоційно-вольовий.

Результати теоретичного аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури дають підстави стверджувати, що існує багато засобів активізації пізнавальної діяльності учнів із трудового навчання для ефективної трудової підготовки, проте роль позакласної роботи в цьому процесі мало висвітлена і до кінця не з’ясована. Тому на сьогодні виникла нагальна потреба у впровадженні ефективних форм і видів позакласної роботи, які б сприяли активізації пізнавальної діяльності школярів. Серед них ми виділили позакласні свята, позаурочні практичні заняття з трудового навчання, гурткові заняття та індивідуальну роботу з учнями, теоретично обґрунтувавши їх ефективність.

Констатувальний експеримент показав, що позаурочна робота з трудового навчання має великі можливості для ефективної трудової підготовки молодших школярів, для активізації пізнавальної діяльності учнів, для підвищення зацікавленості до трудового навчання. Проте вони залишаються нереалізованими через недостатню увагу до неї та відсутність ґрунтовних методичних рекомендації до її проведення.

Експериментальна перевірка довела, що результативність проведення позаурочної роботи з трудового навчання значною мірою залежить від методичної підготовки вчителя. Зміни, що відбулися в процесі формувального експерименту після проведення позаурочного заходу «Свято праці» та позаурочного практичного заняття з трудового навчання, засвідчили його позитивний вплив на зростання трудових умінь та навичок молодших школярів та підвищення в них зацікавленості до предмета та пізнавальної активності.

Формувальний експеримент засвідчив, що в умовах упровадження зазначених видів позаурочної роботи в навчальний процес загальноосвітньої школи відбулися якісні та кількісні зміни у сформованості трудових умінь та пізнавальній активності молодших школярів (збільшився відсоток учнів із високим рівнем на 20% та зменшився відсоток учнів із низьким рівнем на 20%).

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування трудових умінь та навичок учнів молодшої школи в позаурочній роботі трудового навчання. Подальшого вивчення потребують питання співпраці загальноосвітніх і вищих навчальних закладів у проведенні позаурочної роботи з трудового навчання, використання інтерактивних технологій у позаурочній діяльності та ін.

Список використаної літератури

1.       Абилов К.С. Развитие трудолюбия у младших школьников. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидат педагогических наук. – Баку, 1965.

2.       Алексюк А.Н. Проблема методов обучения в общеобразовательной школе. – М., 1979.

3.       Армаганян Л.Х. Главное звено трудового воспитания в школе // Начальная школа. – №5, 1986. – С. 37–39.

4.       Бокарев Л.Ю. Трудовое обучение и воспитание младших

5.       школьников в практике учителей // Начальная школа. – №5, 1983. – С. 47, 12.

6.       Букрєева С.М. Перші кроки становлення в Україні позакласного виховання дітей // Рад. шк., – 1977. – №1 – С. 91–99.

7.       Беляков Н.Д., Цейтлин Н.Е. Внеклассные занятия по труду с младшими школьниками. Пособие для учителей начальных классов. – М.: Просвещение, 1969. – 303 с.

8.       Веремійчик І.М. Методика трудового навчання в початковій школі. – Тернопіль: Мальва-ОСО, 2004. – 276 с.

9.       Воспитательная работа с учащимися вне школы / Под ред. Л.М. Николаевой. – М.: Просвещение, 1981. – 144 с.

10.  Галагузова М.А. Активизация творческой познавательной деятельности учащихся на уроках труда // Начальная школа. – №7, 1987.

11.  Глущенко А.Г. Трудовое воспитание младших школьников во внеклассной работе. – М.: Просвещение, 1985. – 106 с.

12.  Гукасова А.М. Внеклассная работа по труду. – М.: Просвещение, 1981. – 174 с.

13.  Гурасова А.М. Вопросы методики трудового обучения в начальных классах. – М., 1967.

14.  Доценко В.С. Дети вне школы. Формы и методика работы с детьми и подростками по месту жительства. – М: Просвещение, 1979. – 223 с.

15.  Колганова А.В. Трудовое обучение и воспитание младших школьников // Начальная школа. – №4, 1987. – С. 75–78.

16.  Конышева Н.М. Лепка в начальных классах. – М.: Просвещение, 1985. –78 с.

17.  Конышева Н.М. Методика трудового обучения младших школьников: базы дизайнобразования. Уч. Пос. Для студ. Сред. Пед. Учеб. Заведений. – М.:Академия, 1999. –192 с.

18.  Конышева Н.М. Трудовое обучение // Начальная школа. – №4, 1998.

19.  Конышева Н.М. Формирование мировоззрения учащихся в курсе предмета трудовое обучение // Начальная школа. – №7, 1996.

20.  Костенков П.П. Трудовое воспитание как педагогический прооцесс. Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук. – А., 1968.

21.  Крупская Н.К. Методические заметки. Педагогическое сочинение. Т.3. – М., 1959. – С. 556–557.

22.  Лында А.С. Методика трудового обучения. – М.: Просвещение, 1977.

23.  Майорова И.Г., Романова В.И. Дидактический материал по трудовому обучению. – М.: Просвещение, 1979.

24.  Маслов С.И. Развитие творческих возможностей младших школьников на уроках трудового обучения // Начальная школа. – №8, 1989. – С. 74.

25.  Макаренко Л.С. Методика виховної роботи. – К.: Радянська школа, 1990. – 366 с.

26.  Массовые формы внеклассной работы по трудовому обучению: Метод. рекоменд. / Отд. научн. образов. Гродненск. облисполкома, Гродн. обл. ин-т учоверш. учителей, Гродн. обл. совет пед. образ. БССР; / Сост. А.А. Деркачев/.–Гродно, 1980.

27.  Мищенко І. Трудове навчання в 1–2 класах. – К.: Рад. Школа, 1990. – 128 с.

28.  Мищенко І. Трудове навчання в 3 класі – К.: Рад. Школа, 1988. – 64 с.

29.  Мищенко І. Трудове навчання: 4 клас. – К.: Освіта, 1998. – 128 с.

30.  Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті. / Міністерство освіти і науки України. Академія педагогічних наук. – К.: Шкільний світ, 2001. – С. 14.

31.  Николаева Н.И. Работа в трудовых объединениях // Воспитательная работа с учащимися вне школы: В микрорайоне школы. – М.: Просвещение, 1989. – 80 с.

32.  Орлик П.І., Шевченко А.П. Позашкільній роботі – науковий підхід // радянська школа. – 1986. – №1. – С. 95–96.

33.  Перевертень Г.И. Самоделки из бумаги. – М.: Просвещение, 1983. – С. 132.

34.  Перевертень Г.И. Самоделки из разных материалов. – М.: Просвещение, 1985. – 110 с.

35.  Перевертень Г.И. Техническое творчество в начальных классах: Книга для учителя по внеклассной работе. – М.: Просвещение, 1998. – 159 с.

36.  Рожнев Я.А. Методика трудового обучения с практикумом в учебных мастерских. – М.: Просвещение, 1988.

37.  Рукоделие в начальных классах. / Сост. Гукасова А.М. – М.: Просвещение, 1984.

38.  Ступарик Б.М. Внеклассная работа – важный компонент трудового воспитания // Ступарик Б.М. Трудовое воспитание учащихся. – Львов, 1986. – С. 49–65.

39.  Сухомлинский В.А. О воспитании. 6-е издание – М.: Политиздат, 1988. – 270 с.

40.  Сухомлинский В.А. Радость труда – это красота бытия // Сухомлинский В.А. О воспитании. – М., 1982. – С. 130–139.

41.  Трудовое обучение в начальных классах. Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1978. – С. 232–259.

42.  Ушинский К.Д. Труд в его психологическом и воспитательном значении // Ушинский К.Д. Педагогические сочинения: в 6-ти томах – М., 1988. – т. 2. – С. 8–26.

43.  Хорунжий В.І. Методика трудового навчання в початкових класах. Частина І. Курс лекцій. – Олександрія: РВА «Світло», 1996. – С. 79–84.

44.  Черепанова И.П. Дети взрослеют в труде. – М.: Педагогика, 1990. – 180 с.

45.  Шутяк В.Г. Методика трудового навчання в початкових классах. – Рівне, 2001. – 278 с.

46.  Шутяк В.Г. Уроки трудового навчання у 1 класі. – Рівне: РДГУ, 2000. – 95 с.

47.  Шутяк В.Г. Уроки трудового навчання у 2 класі. – Рівне: РДГУ, 2004. – 108 с.

Страницы: 1, 2, 3