Позаурочна робота з трудового навчання та її роль у трудовій підготовці молодших школярів
Позаурочна робота з трудового навчання та її роль у трудовій підготовці молодших школярів
Актуальність теми дослідження. У
Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті зазначено, що
система освіти має забезпечувати всебічний розвиток індивідуальності дитини на
основі виявлення її задатків і здібностей, формування інтересів та потреб,
сучасного світогляду, навичок самостійного наукового пізнання, оволодіння
засобами практичної та пізнавальної діяльності. Ці завдання реалізовуються в
школі під час вивчення учнями різних предметів, зокрема трудового навчання.
Як свідчить аналіз шкільної практики,
інформаційне навантаження школярів з різних предметів досить велике, а особливо
для молодших школярів, які тільки адаптуються до шкільних умов. Це спричиняє
зниження в учнів пізнавального інтересу, пасивність під час навчання. У той же
час ефективність навчального процесу значною мірою залежить від активності
школярів під час сприймання і засвоєння матеріалу: від напруженої роботи їх
уяви, пам’яті, мислення, інтересу до предметів і явищ, які вивчаються.
Важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх
знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально організованій виховній
роботі у позанавчальний час. Таку роботу називають позаурочною.
Позаурочна робота – різноманітна освітня і виховна робота,
спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний
час педагогічним колективом школи.
Завдання позаурочної роботи – закріплення, збагачення та
поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці;
розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування в них наукового
світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до
різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток
індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організація дозвілля школярів,
культурного відпочинку та розумних розваг; поширення виховного впливу на учнів
у різних напрямах виховання.
Її зміст визначається загальним змістом виховання школярів, який
передбачає розумове, моральне, трудове, естетичне і фізичне виховання.
У сучасній школі вчитель уже практично
перестає бути основним джерелом інформації, але натомість зростає його роль в
активізації пізнавальної діяльності учнів. Оскільки активізувати пізнавальну
діяльність школярів лише на уроках є неможливим, необхідно всіляко підтримувати
їх активність у позакласній роботі та скеровувати на поглиблене засвоєння
трудових навичок під час занять в позаурочних гуртках, на позаурочних заходах з
трудового навчання.
Методику організації позаурочної роботи
з трудового навчання розглядали в наукових працях Веремійчик І.М. [8],
Глущенко А.Г. [11], Шутяк В.Г. [45], [46], [47] Міщенко І.Т. [27],
[28], [29] та інші.
Аналіз досвіду роботи
вчителів-практиків свідчить, що наявні в методиці викладання трудового навчання
в молодших класах форми й види позакласної роботи в загальноосвітніх навчальних
закладах використовуються епізодично, безсистемно, з недостатнім урахуванням
вікових особливостей дітей. Причина цього не лише у відсутності належної уваги
до позакласної роботи, але й у недостатній методичній підготовці педагогів до
її проведення.
Актуальність проблеми активізації
пізнавальної діяльності школярів на позаурочних заходах з трудового навчання,
її теоретичне й практичне значення та роль у трудовій підготовці учнів
потребують спеціальних досліджень, що зумовило вибір теми курсової роботи «Позаурочна
робота з трудового навчання та її роль у трудовій підготовці молодших школярів».
Об'єкт дослідження – Трудова
підготовка молодших школярів в загальноосвітньому закладі.
Предмет дослідження – зміст, форми та види позаурочної роботи з
трудового навчання як засоби активізації пізнавальної діяльності та трудової
підготовки молодших школярів.
Мета дослідження полягає в
теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективних форм і
видів позаурочної роботи з трудового навчання, орієнтованих на ефективну
трудову підготовку та активізацію пізнавальної діяльності учнів молодших класів.
Відповідно до мети були визначені такі завдання
дослідження:
1)
вивчити стан дослідження
проблеми проведення позаурочних занять з трудового навчання у
психолого-педагогічній літературі;
2)
дати визначення поняттю
«позаурочна робота», та охарактеризувати її суть;
3)
теоретично обґрунтувати
ефективність різних форм і видів позаурочної роботи з трудового навчання у
молодших класах;
4)
розробити план-конспекти
позаурочних занять для молодших школярів;
5)
експериментально перевірити ефективність
запропонованих позаурочних заходів.
Для розв’язання поставлених завдань
було використано такі методи дослідження:
емпіричні – вивчення та аналіз досвіду роботи вчителів з методики
позакласної роботи з трудового навчання; педагогічне спостереження, бесіди та
опитування школярів з метою з’ясування стану проведення позаурочної роботи в
сучасній школі та рівня методичної підготовки вчителів до її організації;
педагогічний експеримент, у ході якого було перевірено ефективність форм і
видів позакласної роботи в процесі трудової підготовки молодших школярів
(формувальний експеримент);
теоретичні – аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної
літератури для визначення стану дослідження проблеми; статистична кількісна і
якісна обробка результатів дослідження, на основі якої було перевірено педагогічну
ефективність розроблених позаурочних заходів.
Організація дослідження. Дослідження проводилось упродовж 2008–2009 років у
три етапи: констатуючий, пошуковий, формувальний.
На першому етапі (2008 р.) здійснено аналіз філософської,
психолого-педагогічної та методичної літератури, навчальних планів і програм.
На другому етапі (2009 р.) розроблено методичні рекомендації щодо
проведення позакласної роботи, спрямованої на ефективну трудову підготовку
молодших школярів; проведено констатуючий експеримент, щодо відношення молодших
школярів до уроків та позаурочної роботи з трудового навчання; підготовлено матеріали
для формувального експерименту. Розроблено методику формувального експерименту.
На третьому етапі (2009 р.) проведено формувальний експеримент;
систематизовано й узагальнено результати дослідження, здійснено їх статистичну
обробку; сформульовано основні висновки.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася в
Полянській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. Березнівського р-ну. Всього в
педагогічному експерименті взяло участь 20 учнів 2-го класу і 20 учнів 3-го
класу.
Структура курсової роботи. Дослідження
складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків та списку
використаних джерел, який налічує 46 найменувань.
1. Позаурочна робота з трудового навчання у
молодших класах – суть, форми та завдання
Трудове навчання – обов'язкова умова і
складова частина навчання, виховання та розвиток дитини на початковому щаблі
загальноосвітньої школи реалізується засобами різноманітної визначеної і
позаурочної діяльності учнів.
Питаннями трудового навчання в урочний та позаурочний час займалися такі видні
вчені, як Н.К. Крупська [20], А.С. Макаренко [24], А.В. Луначарський,
В.А. Сухомлинський [38], [39]. Мішень трудового навчання – виховання
особистості учнів на базі формування трудової діяльності. Н.М. Конышева вказує,
на те, що на уроках праці в школі або вдома з батьками, а пізніше без допомоги
інших діти можуть навчитися безлічі цікавих і потрібних речей: роботі з папером
і вишивці, шиттю і виготовленню виробів із природного матеріалу, роботі з
дерева і ліплення із пластиліну, можуть навчитися випалювати і шити м'які
іграшки, випробувати себе в ролі кухаря або кулінара, а може бути, дитині
більше сподобається бути актором лялькового театру й відразу – і власником
цього театру [17], [18].
Теорія і практика трудового
виховання учнівської молоді тісно пов’язана з організацією трудової діяльності
(Сухомлинський В.О., Ушинский К.Д. і інші), однією із складових
частин загальної системи позашкільного виховання, вирішення завдань якої
спрямоване на розвиток здібностей і талантів учнів, задоволення їх інтересів і
духовних потреб. [38], [39], [41]
Деякі аспекти цієї проблеми
висвітлені в працях Л.Ю. Бокарева [4], О.Д.
Корнійчука [34, 12], П.І. Орлика, А.П. Шевченко [31], С.Є. Левченка, В.М.
Мадзігона, А.М. Пашинського і ін. [34, 13]
Проблеми трудового виховання в
позашкільному середовищі відображені в працях педагогів, сучасних дослідників
С.М. Букрєева [5], А.М. Гурасової [12], Б.М. Ступарика
[37], І.Ф. Сватковського, Н.Д. Ярмаченка [42, 15]. Вони збагатили
теорію педагогіки новим дослідження про роль праці в житті людини і вплив
трудового виховання на особистість учня. В їх працях розкрита роль
соціально-економічних перетворень нашої держави, які створили нову сферу, що
впливає на формування особистості учня.
Методику організації позаурочної роботи
з трудового навчання розглядали в наукових працях Веремійчик І.М. [7], Глущенко А.Г.
[10], Шутяк В.Г. [44], [45], [46], Міщенко І.Т. [26], [27], [28] та інші.
Однією із пріоритетних завдань сучасної
школи є створення потрібних і повноцінних умов для особистого розвитку кожної
дитини, формування активної позиції кожного учня в навчальному процесі. Тому
впровадження активних форм навчання є основою розвитку пізнавальної
компетентності школяра. Активні пізнавальні здатності формуються і розвиваються
в процесі пізнавальної діяльності. Коли дитина не просто слухач, а активний
учасник у пізнавальному процесі та своєю працею добуває знання. Ці знання більш
міцні.
Конкретно форма активного навчання – це
перша іскорка, що запалює смолоскип допитливості. Учитель відмовляється від
авторитарного характеру навчання на користь демократичного пошуково-творчого. У
якості головних незаперечних достоїнств виступають: високий ступінь
самостійності, ініціативності, розвиток соціальних навичок, сформованість
уміння добувати знання, розвиток творчих здатностей. Почуття свободи вибору
робить навчання свідомим, продуктивним і більш результативним. Однією з форм
учбово-виховного процесу, що становить частину виховання, є позакласна робота з
трудового навчання. Вірно поставлена позакласна робота в школі має величезне освітнє
і виховне значення. Вона розширює й поглиблює знання, отримані на уроці,
дозволяє набути багато корисних навичок, а, отже, наближає навчання й виховання
до життя. Позаурочна робота спрощує особистий підхід до учнів, створює
сприятливі умови для розвитку в них самостійності. Під час уроків нереально
задовольнити всі питання учнів. Позаурочна робота у взаємозв'язку з навчальною
служить тим діючим засобом, що мобілізує активність учня в пошуку знань і
допомагає повніше задовольнити інтереси школярів. [37, 49]
У педагогічній енциклопедії «позакласна
робота» визначається як «складова частина навчально-виховного процесу в школі,
одна з форм організації вільного часу учнів». [25, 24] Позакласній роботі
постійно приділялася пильна увага з боку багатьох учителів, методистів і
вчених. У методичній літературі існує багато визначень позакласної роботи.
Більша частина авторів вважають, що позакласна робота – навчально-виховний
процес, реалізований у позаурочний час понад навчального плану і обов'язкової
програми колективом учителів й учнів або працівників і учнів установ додатково
освіти на добровільних починаннях, неодмінно з урахуванням інтересів всіх її
учасників, будучи невід'ємною складовою частиною виховного процесу [25, 27].
Суть позакласної роботи визначається
діяльністю школярів у позаурочний час при організуючій і направляючій вчителя.
Але ця організація проводиться таким чином, що творчість і ініціатива учнів
зобов'язані постійно виходити на перший план. Г.І. Перевертень [34] вважає, що
поза сумнівом той факт, що позакласна робота з будь-якого предмету, зокрема з
трудового навчання грає величезну роль для сучасної школи. В умовах
перманентної трансформації соціального і економічного життя, в якій перебуває
українське суспільство зростає роль позакласної роботи у вихованні нового виду
особистості. Ця робота вносить вклад у такі властивості особистості, як
ініціативність, активність, творчість, здатність до саморозвитку, самовиховання,
самоосвіті. Позакласна робота – це, з одного боку, педагогічна система, що володіє
цілісними якостями і закономірностями функціонування, а з іншого боку – невід'ємна
частина вітчизняної системи освіти. З цієї причини однією із центральних проблем
методики позакласної роботи, зокрема з трудового навчання, є постійна
непогодженість взаємозв'язку визначених і позаурочних занять.
У педагогічній літературі зустрічається
безліч формулювань цілей і завдань позакласної роботи із предмета, які давали
наступні автори: А.С. Лында [21], Н.І. Николаева [30], Я.А. Рожнев [35],
А.Г. Глущенко [10]. Існує безліч визначень цілей позакласної роботи для
різних предметів.
Загальною метою позаурочної роботи з усіх
шкільних предметів є – розширення й поглиблення знань. Також можна відзначити,
що позакласна робота ставить перед собою дуже важливе завдання – це формування
й розвиток творчої особистості учня. Але окрім перерахованих цілей позакласної
роботи вірно проглядається, що в рамках якихось визначених шкільних предметів,
зокрема трудового навчання є характерні лише для даного предмета задачі. Мета
позакласної роботи вимагають рішення ряду завдань, до яких автори відносять
наступні: формування пізнавального ентузіазму до предмета; зв'язування
шкільного предмета з життям; поглиблення і розширення змісту досліджуваного
предмета; розвиток здатностей учнів; втілення особистого підходу; професійна
організація позакласної роботи з предмета; поліпшення вмінь і навичок
використання джерел інформації. Але І.М. Веремійчик [7] відзначає, що кінцеві
цілі й задачі позакласної роботи із предмету можуть бути конкретизовані і
змінені вчителем в узгодженні зі специфікою й можливостями предмета.
Головні задачі позакласної роботи з
трудового навчання:
1.
Прищеплювання ентузіазму до
трудового навчання.
2.
Розвиток і удосконалення
навичок по трудовій підготовці.
3.
Розвиток творчої активності,
ініціативи й самодіяльності учнів
4.
Підготовка учнів до практичної
трудової діяльності
5.
Організація відпочинку учнів у
сполученні з їх естетичним і моральним вихованням.
Навчання і виховання становить єдиний
педагогічний процес, який забезпечує формування і всебічний розвиток
особистості учня. Досвід показує, що педагогічні задачі вдало вирішуються
тільки при органічному сполученні учбово-виховної роботи в ході уроку із
цілеспрямованою дією на учня в позаурочний час, тому позаурочні заняття
справедливо розглядаються як принципову складову частину роботи школи.
Принциповим завданням позакласних
занять з трудового навчання є розвиток уміння школяра, без допомоги інших
працювати з різними видами матеріалів і навичок експериментальної трудової
діяльності. Нарешті, значимий виховний елемент позаурочних занять – виконання
суспільно потрібних завдань, у ході якого в учнів виробляється почуття
відповідальності, дбайливе відношення до матеріальних цінностей, повага до
праці. Варто виділити ще одну дуже важливу сторону позаурочної робіт. Чудовий
педагог нашого часу В.А. Сухомлинський писав: «Логіка навчального процесу
таїть у собі небезпеку замкнутості і відособленості, тому що в школі на кожному
кроці підкреслюється: досягай успіху своїми зусиллями, не сподівайся на кого-то
й – результати розумової праці оцінюються індивідуально. Щоб шкільне життя було
перейнято духом колективізму, воно не зобов'язане вичерпуватися уроками». [39,
130] Позаурочна робота поєднує учнів у дружні колективи, пов'язані спільними
інтересами і захопленнями. Вона допомагає переборювати такі негативні риси
характеру, як замкнутість, егоїзм, недисциплінованість. Робота в колективах з
трудової підготовки – кружках, товариствах, секціях – виховує учнів у дусі
товариства, цілеспрямованості, найглибшого й активного ентузіазму до науки.
Позакласні заняття більшою мірою, ніж урок і факультатив, пристосовані для
розвитку в учнів самостійності в роботі, творчої самостійності і
винахідливості, вони дозволяють глибше і конкретніше познайомити учнів з
багатьма питаннями виробництва предметів своїми руками, встановити більш тісний
зв'язок досліджуваного теоретичного матеріалу із практикою його використання у
виробничих умовах, прищепити і розвити багато коштовних практичних навичок і
уміння.
Страницы: 1, 2, 3
|
|