Пошуково-дослідницька діяльність

Досліди, які проводяться на заняттях, дають широкі знання про природні об'єкти і явища, задовольняють допитливість дитини.

Прості, доступні дітям досліди мають місце не лише на заняттях та під час цільових екскурсій, а й на прогулянках, у процесі трудової і побутової діяльності. Вони бувають короткочасні - коли одразу пояснюється певне явище або властивість предмета і тривалі - діти вчаться певний час спостерігати одне й те саме явище, а відтак робити узагальнення і висновки.

Пошуково-дослідницька робота у природі ведеться з дотриманням таких основ них принципів і правил:

• від простого до складного, від знайомого до незнайомого, спираючись на наявні у дітей знання і досвід;

• врахування особливостей певної пори року;

• доведення експерименту до кінця;

• повторення дослідів для уточнення, поглиблення знань про той чи інший об'єкт або явище;

• підсумок результату досліду;

• виховання дбайливого ставлення до речей, що оточують, до природи з використанням позитив них прикладів поведінки дорослих і малюків.

Треба застосовувати різноманітні прийоми: обстеження, практичні дії з предметами, запитання пошукового характеру, розповіді свої і дітей, пояснення і показ, художнє слово, розглядання ілюстративного матеріалу, замальовування спостережуваних явищ і об’єктів. Усе це не лише привчає вихованців виконувати вказівки, а й спонукає їx самостійно аналізувати явища, віднаходити причини й зв'язки, робити певні висновки.

Висновок

Помітно активізує пізнавальну діяльність дітей залучення їх до проведення дослідів. Досліди, власне, дуже нагадують фокуси, вони посильні для дошкільників. Структуру дослідництва складають: постановка проблеми, пошук шляхів її розв’язання та побудова гіпотез; вирішення завдання за допомогою практичних дій. Кожний етап потребує мобілізації психічних зусиль особистості, творчого пошуку.

Мислення – процес руху думки від невідомого. Здатність бачити невідоме залежить від попереднього досвіду. Тому дослідницька робота можлива за наявності в дітей певних знань про світ природи. Одна дитина, наприклад, завважить, що трава під дошкою має незвичайне забарвленння, інша- не зверне на це уваги .

Досліди сприяють розвиткові спостережливості, мисленнєвої діяльності. У кожному досліді розкривається причина певного явища, тому діти мають нагоду самостійно висловити та проілюструвати своє судження. Дослідницька діяльність допомагає усвідомити причинно-наслідкові зв’язки, які важко виявити під час спостережень.

Висловлюючи припущення у своїх міркуваннях, діти мають почуватися вільно, розкуто, навіть, якщо сумніваються в істинності своїх суджень. Однак дорослий часто виявляє нетерпимість, коли дитина міркує хибно. Відразу дає відповідь сам або звертається до іншої дитини. Не можна казати дитині, що її відповідь неправильна, адже наступного разу вона не зважиться висловити свою думку. Не варто підганяти дитину з відповіддю- хай поміркує; за потреби можна поставити навідні запитання, дещо підказати. А до того ж однозначних відповідей майже не буває, оскільки у природі всі процеси досить складні. Правильних відповідей може бути кілька, тож нехай діти активно діляться своїми нестандартними думками і припущеннями.

У дослідницькій роботі пошукове завдання виконується практично, що відповідає наочно-дієвому типу мислення дітей дошкільного віку. У більшості дослідів результат можна отримати відразу. Це також стимулює пізнавальний інтерес дошкільників. Наприклад, таке явище, як дощ можна відтворити за кілька хвилин, підігрівши воду: її частинки у вигляді пари піднімуться вгору й, зіткнувшись з холодним предметом, упадуть крапельками.

Безпосередні спостереження за об’єктом чи явищем природи та серії дослідів будуть педагогічно ціннішими порівняно зі словесною інформацією, яку діти отримали на кількох заняттях у приміщенні.

Досліди сприяють формуванню у дітей пізнавального інтересу до природи, розвиткові спостережливості, мисленнєвої діяльності, усвідомленню причинно-наслідкових зв’язків. Найчастіше досліди проводять з дітьми старшого дошкільного віку. З дітьми трьох-чотирьох років можна виконувати окремі пошукові дії та прості досліди, які не потребують довготривалих спостережень та складних умовиводів.

Література

Основна:

1.               Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - К., Освіта, 1999.

2.               Богініч О.Л., Бєлєнька Г.В. Природа і рух. – Київ, кобза, 2003.

3.               Виноградова Н.Ф. Умственное воспитание детей в процессе ознакомления их с природой. – Москва: Просвещение, 1979.

4.               Вірзілін М.М. Мандри з кімнатними рослинами. – Київ, 1973.

5.               Горопаха Н.М. Виховання екологічної культури дітей. – Рівне, 2001.

6.               Дитина: Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку. – Київ: Освіта, 2001.

7.               Дитина в дошкільні роки: Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку. – Запоріжжя, 1991.

8.               Закон України «Про дошкільну освіту» - К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2001.

9.               Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні. – К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2003.

10.            Кот Н.М. Спільна робота дошкільного закладу і сім’ї з екологічного виховання дошкільників //додаток до газети «Дитячий садок» - 2001 - №45(14).

11.            Лисенко Н.В. Організація пошуково-дослідницької роботи в дитячому садку. – Київ: РУМК, 1990.

12.            Лисенко Н.В. Практична екологія для дітей. – Ів.-Франківськ: Сіверсія, 1999.

13.            Лохвицька Л.В. створення навчально-ігрового довкілля для пізнавального розвитку дошкільника //Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство. – Київ: Контекст, 2000. С.219-222.

14.            Малятко: Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку /За ред. Плохій З.П. – Київ, 1999.

15.            Плохій З.П. Виховання екологічної культури дошкільників. – Київ: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2002.

16.            Яришева Н.Ф. Природа України. – Київ: Вища школа, 1995.

17.            Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою. – Київ: Вища школа, 1993.

18.            Яришева Н.Ф. Екологічне виховання дошкільників. – Київ: Грамота, 2001.

Додаткова:

1.               Активізація розумової діяльності дітей дошкільного віку в процесі навчання. – К.: РУМК, 1991.

2.               Артемова Л.В., Кульчицька О.І., Голота Н.М., Сухорукова Г.В. «Перші кроки в Україні» - Київ, Кобза, 2003.

3.               Кононко О.Л. Чтобы личность состоялась. – Киев, 1996.

4.               Костюк Г.С. Здібності та їх розвиток у діяльності. – Київ, 1963.

5.               Кочерга О.В. Початок життя – становлення особистості. – Київ: Кобза, 2003.

6.               Кулачківська С.Є., Ладивір С.О. Я – дошкільник: вікові та індивідуальні аспекти розвитку. – Київ: Нора-прінт, 1996.

7.               Содержание и методы умственного воспитания дошкольников /Под ред. Н.Н. Подьякова. – М: Педагогика, 1980.

8.               Субботский Е.В. Ребенок открывает мир. – Москва: Просвещение, 1991.

9.               Толмачева Л.П. Окно в удивительный мир природы: Занимательная экология. – Д: Сталкер, 1998.

10.            Формування екологічної культури учнів та студентів: збірник матеріалів науково-практичного семінару. Коктебель (Крім, 21-25 липня 1997р.) /В.П. Андрущенко, М.Й. Бауер, М.П. Бурак та інші. – К.: Інститут філософії НАН України, 2000. – 239 с.

ДОДАТОК 1

Конспект заняття з дітьми старшої групи «Подорож краплинки»

За твором В. Сухомлинського «Де береться краплинка?»

Програмовий зміст: продовжити знайомити дітей з творами В. Сухомлинського, формувати інтерес до явищ живої і неживої природи. Уточнювати і розширювати знання про стан води, її роль для оточуючого. Вправляти в умінні придумувати означення та однокореневі слова, вирішувати проблемні питання, висловлювати свою думку, вміти відстояти своє судження, граматично правильно будувати речення. Розвивати логічне мислення, творчість. Виховувати любов та бережне ставлення до природи.

Підготовка вихователя: підібрала оповідання В. Сухомлинського «Де береться краплинка?» (Зб. «Вічна тополя», ст. 82). Виготовила наочність: демонстраційний та наочний матеріал.

Підготовка дітей: протягом року діти знайомились з творчістю В. Сухомлинського на тематику явищ природи: «Барвисте коромисло», «Краплини роси», «Хлопчик і сніжинка», «Перша крига на ставку». З дітьми проводились екскурсії в природу, бесіди, заняття в природі, досліди, спостереження.

Матеріал до заняття: фланелеграф, демонстраційний та роздатковий матеріал, підставки.

Хід заняття:

(Діти сидять перед фланелеграфом, а на ньому в різних кутках розташовані зображення різних пір року)

Вихователь:

-         Діти, які пори року ви бачите на фланеграфі?

Послухайте цікаву історію:

Одного дня на дворі з хмаринки пішов дощ зі снігом і в повіті зустрілись Краплинка і Сніжинка.

-         Якої пори року може таке трапитися? (варіанти відповідей дітей.)

Краплинка подивилась на Сніжинку і подумала: вона така красива, ніжна, різбляна, а я така сіра, незграбна.

Сніжинка привітно посміхнулась і сказала:

«Добрий день, сестричко!»

Краплинка здивовано подивилась і не зрозуміла, чому Сніжинка назвала її сестричкою.

Вихователь запитує дітей:

-         Чому Сніжинка назвала Краплинку сестричкою? (вислуховує варіанти відповідей дітей і продовжує розповідь).

Засвітило тепле сонечко і Краплинка засяяла в райдузі різними барвами. І вона стала красивою.

-         Якими барвами засяяла Краплинка?

Краплинка побігла далі і бачить стоїть пишний, зелений, могутній дуб. Замилувалась вона красою дуба. На дворі світило сонце. Був жаркий, спекотний день.

-         Якої пори року це було?

Краплинка бачить, на ялинці сидить пташка і сумно співає.

-         Чому пташка така сумна? (відповіді дітей).

-         Як Краплинка може їй допомогти?

Напоїла Краплинка пташку, а та їй подякувала і весело заспівала. І тут Краплинка помітила, що стала трошки меншою

-         Чому вона поменшала? (відповіді дітей).

Проходячи через ліс, Краплинка вийшла на маленьку галявину, на якій росла Квітка. Вона вирішила підійти і познайомитись. Побачила, що Квіточці дуже погано: пелюстки опустились до землі.

-         Чому Квіточка себе так почувала, як ви думаєте? (відповіді дітей).

Напоїла Краплинка Квіточку, умила, освіжила і запропонувала дружити. І з ти пір стали Краплинка і Квіточка кращими друзями на світі.

Побігла краплинка далі і бачить: стоїть млин з опущеними крилами і не крутиться. А люди чекають молотити борошно і не можуть дочекатися.

-         Діти, з яких причин не крутиться млин, як ви гадаєте? (відповіді дітей).

Млин, який стоїть на річці називається водяний і крутиться він завдяки силі води.

-         Як ви гадаєте одна краплинка може поповнити воду у річці? (відповіді дітей).

Краплинка д згадала про своїх друзів і вирішила покликати їх.

-         А кого могла покликати Краплинка? (відповіді дітей).

От Краплинки і взялись за руки і утворили сильний потік, від якого млин закрутився. Зерно почалось молотитись і борошно посипалось у мішки. Краплинка подякувала своїм друзям і попрощалась з ними.

Останні дні літа були жаркими, Краплинка багато працювала і з кожним днем ставала все меншою і меншою.

-         Якою роботою займалась Краплинка влітку? Кому ще Краплинка могла допомагати?

Раптом Краплинка почала підніматись вгору.

-         Чому таке трапилося?

Настала осінь подув холодний вітер, листя почало опадати з дерев, пішов осінній холодний дощ. І знову Краплинка впала на землю.

-         В що може перетворитись Краплинка восени? (в туман, мокрий сніг, дощ).

Читання оповідання В.Сухомлинського «Де береться Краплинка?»

-         Яке диво могла побачити Оленка? (сніжинка стала краплинкою води)

-         То де ж поділась сніжинка?

-         А в що може перетворитись Краплинка зимою? (в сніг, лід, бурульку, іній, крупу).

Гра «Який, яка, яке?»

-         Сніжинка яка?

-         Краплинка яка?

Гра «Підбери слова» (Діти на слух визначають однокореневі слова і позначають їх фішками).

Вода, водиця, водяний, водолаз, заводь, підводний, водичка, водопад, водограй. Сніг снігурка, сніговик, снігурі, сніжинка, сніжка, підсніжник, засніжений, сніжок.

Вода потрібна всім: і рослинам, і тваринам, і птахам, і комахам, і рибам, і нам, людям. І всім вода потрібна чиста, прозора. Тому ми повинні її берегти, не забруднювати самим і не дозволяти забруднювати іншим.

Твір В. Сухомлинського «Де береться краплинка?»

Бігала Оленка по льоду. Падали сніжинки. Ніби плавали у повітрі. Одна сіла на рукав. Дивиться Оленка на пухнасту сніжинку. Шестикутна зірочка, така красива, блискуча. Ніби казковий майстер вирізьбив її зі сріблястої платівочки. Наблизилась Оленка до сніжинки. Дивиться, милується нею. І бачить диво: сніжинка стала краплиню води.

ДОДАТОК 2

“...Завжди залишаючись джерелом життя ”

Програмовий зміст:

   Формувати елементи наукових знань про основні екологічні фактори в розвитку живої природи та очевидні взаємозв’язки і залежності між ними.

   Продовжувати знайомити дітей з різними властивостями води.

   Формувати у дітей необхідність берегти і економити воду, прищеплювати найпростіші правила поведінки в навколишньому середовищі.

   Ознайомити з поняттям «мінеральна вода», її властивостями.

   Задовольняти природну цікавість дітей, інтерес до навколишнього середовища. Збагачувати життєвий досвід малюків.

   Виховувати дбайливе ставлення до води, і до природи в цілому.

   Розвивати психічні процеси дітей та мовлення.

   Обладнання:

   Ілюстрації крапельок, пляшка мінеральної води.

   Хід заняття:

   Діти, мені пригадується моє дитинство! Коли мені було стільки ж років, як вам зараз, я часто гостювала у своєї бабусі. Проводжаючи, бабуся завжди казала мені: “Будь здорова, як вода! ”

   Як ви вважаєте чи може вода зробити людину здоровою?

   Як вода допомагає здоров’ю людини?

   Так. Ми миємось у воді. Чистимо зуби. Вода допомагає прибирати наші оселі, прати білизну. Вода загартовує нас під час обливання. Без води не приготувати їжі. Отже, без води неможливе життя на Землі!

   А тепер знайдемо найкраще ласкаве слово для води. (Діти називають: чистенька, прозора, цілюща, свіженька, солоденька...)

   Подивіться, на дошці з’явилась усміхнена крапелька. Чому у неї гарний настрій? А якому слову крапелька зраділа найбільше? Чи могла наша крапелька зрадіти слову ”цілюща”?

   А де люди беруть цілющу воду? (в криниці, з джерельця, з чистої річки...)

   З давніх-давен люди чисту, прозору, смачну воду вважали живою водою. Ми з вами і казки такі знаємо (“Котигорошко”, “Жива і мертва вода”, “Казка про Івана Богатиря”). В цих казках вода зцілює від хвороб, лікує рани, повертає до життя. Вона є джерелом сили і здоров’я.

   Так яку воду можна вважати живою?

   А чи буває вода мертвою? (коли її засмічують, коли в засміченій воді все гине: рослини, слимаки, риби...)

   Чи можна зустріти мертву воду в природі? Де ви таку воду бачили?

   Подивіться який настрій став у кришталевої крапельки. Чим вона засмучена?

   А ось з’явилась ще одна крапелька. Така вона незвичайна, вся в пухирчиках. Спробуємо здогадатись звідки ця крапелька взялась! Як ви вважаєте, діти?

   Взяти, обережно, пляшку мінеральної сильногазованої води. Звернути увагу, що вода спокійна, не має пухирців.

   Я зараз відкрию пляшку, а ви уважненько подивіться і послухайте, що відбудеться.

   Що сталося? Звідки взялися ці пухирці?

   Дати можливість дітям посмакувати воду.

   Ви відчули, що вода в цій пляшці має незвичайний смак!? Це також вода цілюща, вона лікувальна. Її називають мінеральною. Мінеральна, тому що містить велику кількість різних корисних речовин, солі, мінерали. Вода ця добре збагачена киснем. Ось чому, коли ми відкрили пляшку з’явилось так багато бульбашок і водичка почала “тікати” з пляшки. Чи чули ми як вода “тікала” з пляшки? Так, водичка шипіла. Отже, і лікувальна водичка має свій голос, який підсилює кисень, коли виштовхує воду з пляшки.

   Ми зараз познайомились з газованою мінеральною водою, а вона може бути і негазованою!

   Чи п’єте ви вдома мінеральну воду? Хто у вас лікується такою водою?

   Діти, обов’язково розкажіть вдома, що солоною мінеральною водою можна полоскати хворе горло, промивати ранки – вони швидше загоюються, промивати очі.

   Яка цікава розмова про воду відбулася сьогодні.

   Скажіть, чому ж воду називають “цілющою”?

   Так! Вона робить людину здоровою, сильною, спритною. Вона лікує, зцілює, додає сили, робить життя радісним...

   Ось чому моя бабуся мені бажала бути здоровою, як вода.

   Ми з вами також повинні не забувати, як нашу цілительницю, лікувальницю слід ретельно оберігати.

   Чи виникло у вас бажання вклонитися воді? За що саме?

   А як ви вважаєте, що значить шанувати воду? Як можна оберігати воду?

   Діти, поміркуйте і скажіть, що може кожен з вас порадити своєму другові, своїй родині, щоб зберегти цілющу водичку?

-                     не можна воду засмічувати;

-                     не кидай у воду склянки, пакети, банки, сміття;

-                     не плюй у воду.

   Гарні поради надали ви, діти. Якщо не дотримуватись ваших порад, то вода загине, стане мертвою. А жива вода стане добрим помічником, захисником, другом.

   Ось ця усміхнена крапелька показує який добрий настрій у мене сьогодні, тому що я побачила які добрі, чуйні серця у кожного з вас. І я хочу дати вам одну пораду: хай кожен з вас починає виконувати будь-яку пораду з тих, що ми приготували для своїх друзів і рідних

   Обов’язково будьте чистими, як джерельна водичка і здоровими, як вода!

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5