Особливості організації учбово-виховного процесу за допомогою здоров'язберігаючих технологій
Аналіз
отриманих відповідей за допомогою прогностичних коефіцієнтів дозволяє з великою
вірогідністю судити про наявність чи ризик розвитку у студентів певних захворювань.
Результати
анкетування були обробленні за допомогою спеціально розробленої авторської комп’ютерної
програми .
Методом
визначення фізичного здоров’я, фізичної підготовленості та
функціонального стану ми обрали комп’ютерну програму комплексної експрес-оцінки
«Оберіг», розроблену на кафедрі фізичної реабілітації ЗНУ доцентом кафедри
Богдановської Н.В. й професором Маліковим М.В. з соавторами, метод є достатньо
інформативним та простим для виконання. Для його проведення необхідно визначити
наступні показники: довжина тіла, см; маса тіла, кг; частота серцевих скорочень
(ЧСС), уд/хв; артеріальний тиск систолічний та діастолічний (АТс і АТд), мм
рт.ст.; життєва ємність легень (ЖЄЛ), мл; час затримки дихання на вдиху (проба
Штанге), сек; час затримки дихання на видиху (проба Генче), сек; підйом тулуба
з положення лежачи за 60с, раз. Всі отримані в ході медичного тестування
первинні дані піддаються обробці на персональному комп'ютері у відповідності зі
спеціально розробленими авторами програмою. Розраховуються величини наступних
показників: рівень фізичного здоров’я (РФЗ), рівень рухової підготовленості
(РРП), рівень функціонального стану серцево-судинної системи (РФС с. с. с),
рівень функціонального стану системи зовнішнього дихання (РФЗ з. д), окремих
складових цих параметрів з ранжуванням на класи. Ранжування проводиться з
урахуванням віку та статі обстежуваного, для чого авторами розроблені
відповідні шкали оцінки для кожного показника . У результаті даного аналізу кожен
випробуваний одержує визначену кількість балів, на підставі яких робиться висновок
про рівень його фізичного здоров'я, функціонального стану серцево - судинної і
дихальної систем організму.
Якщо
в результаті комп'ютерної обробки даних медичного тестування загальна бальна оцінка
випробуваного склала менш 40 балів, то рівень його фізичного здоров'я оцінюється
як низький, при 41-55 балах – як нижче середнього, при 56-70 балах - як середній,
при 71-85 балах – як вище за середнє, і при результаті від 86 до 100 балів - як
високий.
У відповідності
до мети і завдань роботи, нами у грудні – березні 2009 – 2010 роках, було проведено
дослідження, в якому приймали участь 210 студентів 1 – 4 курсу Запорізького музичного
коледжу імені І.П. Майбороди.
Результати
були використанні для оцінки стану здоров’я студентської молоді, та аналізу їх функціонального
стану.
Здоров’я та освіта молоді – нові пріоритетні направлення
розвитку суспільства. В умовах сучасного реформування й модернізації системи
вищої освіти підвищуються вимоги до стану здоров'я студентів, зростає
фізіологічна ціна адаптації до навчання у вузі. Неодноразово багатьма
дослідниками було зауважено ріст захворюваності серед студентської молоді.
Аналізуючи дані матеріалів
звітної документації Запорізької студентської поліклініки, слід зазначити, що
серед діагностованих захворювань найбільш поширеними є захворювання систем
(див. табл. 3.1)
Таблиця 3.1 Поширеність захворювань серед
першокурсників за результатом медичного огляду
Захворювання
|
Хворі, %
|
серцево-судинної
системі
опорно-рухового
апарату
шлунково-кишкового
неврологічні
офтальмологічні
ендокринні
ЛОР- захворювання
дихальної системи
|
22,9
33
6,3
18
16
4
4
2.1
|
в цілому
|
67
|
Здоров’я студентів за результатами обстеження характеризується
як вкрай незадовільне. Порушення здоров’я відмічаються у 67% юнаків i дівчат, в
тому числі, захворювання серцево-судинної системи - 22,9%; опоро - рухового апарату
- 33%. Таким
чином практично здоровими є лише 33% із числа обстеженої молоді.
Згідно з даними обстеження першокурсників за фізкультурними
групами, розподілились таким чином ( рис. 3.1).
Рисунок 3.1 Розподіл першокурсників за фізкультурними
групами (%)
Згідно з отриманими даними до основної фізкультурної
групи відносяться 62,7% обстежених студентів, 7,9% мають показники до підготовчої
групи, 25,4% спеціальна група здоров’я, це студенти у стані яких мають
функціональні або морфологічні зміни, відхилення після перенесених захворювань
чи часто хворіючи, страждаючих хронічними захворюваннями в стадії компенсації,
а також з фізичними недоліками, наслідку травм. Решта 4% студентів звільненні
від занять фізичної культури в наслідок хронічних захворювань у стадії
субкомпенсації.
Ми застосували метод експрес - оцінки фізичного
здоров’я, що дозволяє визначити і завчасно прогнозувати можливі не благополучні
зміни стану здоров’я студентської молоді (див.табл.3.2).
Таблиця 3.2 Розподіл студентів за рівнями фізичного
здоров’я (РФЗ)
РФЗ, %
|
Низький
|
нижче середнього
|
середній
|
вище середнього
|
високий
|
61,8
|
10,3
|
21,3
|
4,3
|
2,3
|
Незадовільний рівень
фізичного здоров’я (низький та нижче середнього) характерний для 72,1%
обстежених студентів. Таким чином явних порушень здоров’я не мають лише 38,2% обстежених
студентів. Існує припущення, що поступово відбувається розподіл студентів з
поганими та хорошими показниками, які з віком збільшуються створюючи сприятливі
умови для формування хронічної патології. Рівень неблагополуч здоров’я студентської
молоді можна прогнозувати аналізуючи показники рівня функціонального стану
серцево-судинної і дихальної систем.
Таблиця 3.3 Розподіл студентів за рівнями
функціонального стану (РФС) серцево-судинної та дихальної систем
РФЗ, %
|
низький
|
нижче середнього
|
середній
|
вище середнього
|
високий
|
серцево-судинна
система
|
3,3
|
32,1
|
51,1
|
13,5
|
0
|
дихальна система
|
59,7
|
7,3
|
11,8
|
11,5
|
9,7
|
кардіо-респіраторний
блок
|
31,5
|
19,55
|
31,5
|
12,5
|
4,9
|
Результати представлені в таб.3.3 показують, що
більшість студентів характеризуються незадовільним станом дихальної системи
67%, оскільки оптимальний рівень її функціонування в межах вікової норм
визначається лише у 33% обстежуваних хлопців і дівчат. З огляду на те, що
показники сердечно - судинною і дихальних систем є най більш інформативними, у
виявленні неблагополуччя здоров'я, ми прорахували загальний показник – рівень
стану кардіо - респіраторного блоку. Ранжування на рівні відбувалось у балах по
стандартній шкалі.
Враховуючи те, що більшість існуючих методів
диспансерного і клінічного обстеження, направлені в основному, на діагностику
спіцифічних преморбідних станів або нозологічних форм патології, не дозволяють
в необхідній мірі розпізнавати і диференціювати донозологічних станів. У
зв'язку з цим ми використовували метод скринінг - тестування, що дозволяють виявити
початкові ознаки різних захворювань.
Таблиця 3.4 Вірогідність захворювань у першокурсників
ЗМУ за результатами скринінг - тестування
Захворювання
|
Особи з високим ризиком, %
|
пульмонологічні (П)
кардіоревматичні (К)
гастроентерологічні (Г)
психоневрологічні розлади (ПНР)
в тому числі:
ПНР+П+К+Г
ПНР+П+К
ПНР+П
ПНР+К
П+К
|
33,3
20,8
2,1
58,3
2,1
14,6
14,6
6,3
18,9
|
В цілому:
|
64,6
|
Як показано в таблиці 3.4 скринінг -
тестування здоров’я студентів, що 64,6% першокурсників мають високий рівень
психоневрологічних 58,3%, пульмонологічних 33,3% і кардіоревматологічних
захворювань 20,2%. Також ми встановили, що існує кількість студентів які мають дві
чи три назологічні форми в різних функціональних систем.
Для більшості обстежених студентів
характерні ознаки незадовільного психічного здоров'я, пов’язаного з функціональним
порушенням нервової, серцево-судинної і дихальної систем.
Поєднання ряду ознак (переодична субфібрильна
температура, не адекватна реакція на не великі фізичні навантаження, швидка
втомленість) дозволяє передбачити у котрих студентів наявність синдрому хронічного
стомлення (табл. 3.5) На думку В.Н Фролова і Г.Н Дранніка такий стан передує
класичному синдрому хронічної втоми, що характерно для більшості дітей та
підлітків.
Таблиця 3.5 Ознаки порушення нервової системи
студентів
Ознаки
|
%
|
Нервозність, безпричинні страхи, часто
поганий настрій, постійні сумніви
|
52,4
|
Запаморочення, знепритомніння
|
31,3
|
Конфліктність (в т.ч. невиправдана впертість
в спілкуванні з викладачами)
|
18,6
|
Поганий сон
|
12,1
|
Швидка втомлюваність, низький рівень
засвоєння навчального матеріалу
|
73,4
|
Неприємні відчуття в області серця, приступи
серцебиття
|
32,2
|
Відчуття нехватки повітря
|
26,3
|
Періодична субфебрильна температура
|
16,2
|
Оніміння кінцівок, пітливість при невеликих
фізичних навантаженнях
|
36,4
|
Суб’єктивне погіршення здоров’я за останній
час
|
48,6
|
Охарактеризовані порушення психічного здоров’я у
студентів в значній мірі сходні з показниками їх фізичного стану, що дозволяє
передбачати взаємообумовленість процесів фізичного і психічного розвитку
юнацького організму, зміцнення зв'язку яких здатне підвищити рівень
індивідуального здоров'я.
*
Примітка: *- достовірна кореляція (р<0,05)
Рисунок 3.2 – Взаємозв’язок між рівнями неблагополуччя
здоров’я (НЗ), фізичного здоров’я (ФЗ), функціонального стану (ФС),
серцево-судинної (с.с.с.), дихальної (д.с.) систем та кардіо - респіраторного
блоку в цілому (К.Б.)
Показники (табл. 3.6) рівня
фізичного здоров’я на пряму залежать від показників рівню функціонального стану
дихальної системи і рівню функціонального показника серцево-судинної системи,
також рівень не благополуччя зворотним кореляційним зв’язком, пов’язаним з
рівнем функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем.
Таблиця 3.6 Кореляція між показниками рівня не
благополуччя здоров’я функціональних систем
Показники
|
r
|
РФЗ і РФС с. с. с
РФЗ і РФС д. с
РФС д. с і РНЗ
РФС с. с. с і РНЗ
РФЗ і РФС к. б
РФС к. б і РНЗ
|
0,36*
0,42
0,38
0,42
0,49
0,35
|
Для більшої наочності належності показників рівня
функціонального стану, отриманих методом скринінг – тестування, ми провели кореляційний
аналіз отриманих даних, як видно у таблиці 3.6.
Ми з’ясували,
що між рівнями функціонального стану кардіо - респіраторного блоку і фізичного
здоров’я існує достовірна кореляція (r=0,49), що дозволяє оперативно
контролювати фізичний стан юнаків і дівчат за допомогою модифікованого нами
скринінг – тестового методу. Зв’язки середнього та слабкого ступеню
спостерігаються поміж у сих показників рівня функціонального стану, це і є
прямим доказом того, що метод скринінг – тестування є ефективним і достовірним
способом оперативної донозоологічної діагностики.
1.
Здоров’я студентів за результатами диспансерного обстеження характеризується як
вкрай незадовільне. Порушення здоров’я відмічаються у 67% юнаків і дівчат, втому
числі, захворювання серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату - у 22,9
і 33 %відповідно.
2.
Незадовільний рівень фізичного здоров’я (низький та нижче середнього)
характерний для 72,1% обстежених студентів, а низький рівень функціонального
стану серцево-судинної та дихальної системи – для 35,4% і 67% відповідно.
3. Скринінг
– тестування здоров’я студентів показало, що 64,6 % першокурсників мають
високий рівень психоневрологічних(58,3), пуль монологічних (33,3%) і
кардіоревматологічних захворювань (20,2%).
4.
Між рівнями функціонального стану кардіораспіраторного блоку і фізичного
здоров’я існує достовірна кореляція, що дозволяє оперативно контролювати
фізичний стан юнаків і дівчат за допомогою модифікованого нами скринінг –
тестового методу.
1.
Заклади
охорони здоров'я та захворюваність населення України у 1999 році. // Стат.
Біол. - К., 2000. - 39 с.
2.
Запорізька
область у цифрах. Короткий статистичний довідник. - Запоріжжя: Дике поле, 2000.
- 264 с.
3.
Захворюваність
населення запорізької області // Статистична звітність закладів Міністерства
охорони здоров'я України. - Запоріжжя: ЗНУ, 1999. - 33 с.
4.
Зайцев
В.П. Валеология: формирование и укрепление здоровья. -М., 1998.-88 с.
5.
Белов
В.И. Психология здоровья. - СПб.: Респекс, 1994. - 272 с.
6.
Лисицын
Ю.П. Слово о здоровье. - М.: Советская Россия, 1986. 192 с.
7.
Баевский
Р.М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологи. - М.: Медицина, 1987.
- 221 с.
8.
Макаренко
Ю.А. Адаптивные возможности организма как показатель уровня здоровья / Ю.А
Макаренко // Педиатрия, 1989. - № 35. -с. 85-87.
9.
Брехман
И.И. Введение в валеологию - науку о здоровье. -Л.:СПб, 1987. - 125 с.
10.
Смирнов
Н.К. Валеология: путь к здоровью через образование / Смирнов Н.К. //
Валеологическое образование: состояние и пути совершенствования: Материалы
Всероссийской научно-практической конференции (17 - 20 февраля 1997 г.). - Омск, 1997. - с. 14-16.
11.
Брязгунов
И.П. Между здоровьем и болезнью. Функциональные заболевания в детском воздаете.
- М.: КРОН-ПРЕСС, 1995.-224 с.
12.
Чепурных
Е.Е. Национальная концепция охрана здоровья в системе образования // Магистр,
1999. - № 3. - с. 3-13.
13.
Безматерных
Л.Э., Куликов В.П. Диагностическая эффективность методов количественной оценки
индивидуального здоровья / Физиол. Чел., 1998. - Т.24. - 120 с.
14.
Агаджанян
Н.А., Торшин В.И. Экология человека. Избранные лекции. - М.: Крук, 1994. - 130
с.
15.
Воронцов
В.М., Коробчанский В.А. Гигиенические аспекты изучения и саногенетической
коррекции донозологических состояний //Довкілля та здоров'я. - 2001. - № 4. -
с. 18-23.
16.
Маликов
Н.В. Адаптация: проблемы гипотезы, эксперименты. — Запорожье, 2001. — 371 с.
17.
Амосов
Н.М. Физическая активность и сердце. - К.: Здоров'я, 1984. - 232 с.
18.
Давиденко
Е.В., Маждалави А. Физическая подготовленность учащихся - один из факторов
стабильности их здоровья. Оптимізація процесу виховання в системі освіти / Київ
- Тернопіль, 1997. - с. 88-90.
19.
Державец
А.Н. Когнитивные механизмы адаптации к кризисным событиям // Жури, практ.
психолога. - 1998. - № 4. - с. 3-17.
20.
Безруких
М.М.Здоровье студентов и вузовый фактор риска.//Здоровье
детей.-2005.-№17,18,19.
21.
Гигиена детей
и подростков. Руководство для санитарных врачей / под ред. Г.Н. Сердюковской,
А.Г.Сухарева.-М.:Медицина,1986.-496 с.
22.
Громбах
С.М. Психогигиена учебных занятий в учебных учреждениях // Психогигиена детей и
подростков / Под ред. Г.Н. Сердюковской, Г. Гельцина.-М.:Медицина,1985.-с.
92-114.
23.
Иванов
В.И. Исследование вклада генетических и средовых факторов в фенотипическое
разнообразие основных показателей развития подростков// Генетика.-1987.-№3.-600
с.
24.
Кобринский
Б. А. Концепция континуума переходных состояний от нормы к патологии и значение
компьютерного мониторинга здоровья студентов// Рос. Вести. Перинатологии и педиатрии.
- 1993. - № 2. -T.38.-C.95.
25.
Апанасенко
Г.Л. Охрана здоровья здоровых: некоторые проблемы теории и практики //
Валеология: диагностика, средства и практика обеспечения здоровья. — СПб.:
Наука, 1993. — 235 с.
26.
Агаджанян
Н.А. Адаптация и резервы организма. - М: ФиС, 1983.-176 с.
27.
Коренев
Н.М., Левенец С.А., Давиденко Г.Н. и др. Медико-социальные проблемы состояния
здоровья современных подростков // Здоров'я молоді на межі тисячоліть / Мат.
наук.-практ. конф. УНДІ ОЗДП. - Харків, 2000. - с. 2-6.
28.
Кучма В.Г,
Суханова Н.Н., Катечкина Н.А Изучение влияния образа жизни на физическое развитие
и состояние здоровья студентов// Гигиена и санитария .-1996.-№1.-с.27-28.
29.
Шарова М.
А., Аветисов Э.С, Глушкова Е.К., Розенблюм Ю.З. Основные гигиенические требования
к организации учебных занятий, учебных программ/ Методические указания
/Мин.здрав.СССР.- М., 1987. – С.89
30.
Татарникова
Л.Г Педагогическая валеологія.-Л.: СПБ, 1995.-352 с.
31.
Лебедева
Н.Т Учебные заведения и здоровье студентов: Пособие.-Мн.: Университецкая, 1998.-221
с.
32.
Орлов Ю.М
Восхождение к индивидуальности. Книга для преподавателей.-М.:Просвещение,
1994.-287 с.
33.
Базарный В.Ф.,
Гуров В.А., Оладо Э.Я. Методология оздоровления подростков. - Сборник научно –
методических и информационных материалов для медицинских работников службы формирования
здорового образа жизни .- М.: Наука, 1994. – С. 46-55.
34.
Безруких
М.М Здоровьесберегающие программы. - М.: Наука, 2004. - 465 с.
35.
Баранов
А.А. Состояние здоровья молодежи в современных условиях: проблемы, пути решения
.-1988.-№ 1. – с. 5-8.
36.
Акбердиева
Д.Ф Формирование здорового образа жизни у студентов/ Д.Ф Акбердиева //
Валеология.- 2001.-№4. С. 27-29.
37.
Хрипкова
А.Г Здоровье молодежи//М., 1998.-345 с.
38.
Семенов
Л.А Организационные основы управления моніторингом состояния здоровья в
образовательных учреждениях // Физическая культура : воспитание, образование.
Тренировка.- 2004.-№ 1. – С.56-60.
39.
Дубовина И.В
Практическая психология образования . - СПб.: Питер, 2004. – 592 с.
40.
Еремкин,А.И.Концепция
здоровьесберегающих технологий в университете: Учебно-методическое пособие /
А.И. Еремкин, С.И. Егорев, В.В. Костыгина, И.В. Матвеева. – Пенза: ПГУАС, 2006.
– 32 с.
41.
Апанасенко
Г.Л. Здоровий спосiб життя (концепцiя) // Здоров’я , 2006. - № 6. - С.3-14.
42.
Капустин
Е.Н. Здоровый образ жизни учащейся молодежи. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1991. - 69 с.
43.
Платонов
В.Н. Сохранение и укрепление здоровья здоровых людей – приоритетное направление
современного здравоохранения // Спортивная медицина, 2006. - № 2. - С.3-14.
44.
Українська
наукова практична конференція : «Актуальні проблеми здорового способу життя у молоді».
– К: Укр. Центр здоров’я , 1992. 70-76 c.
45.
Ваганова
Л.И. Динамика состояния здоровья и образа жизни студенческой молодежи г.
Челябинска // Учащаяся молодежь России: прошлое, настоящее, будущее: сб. науч.
ст. – Челябинск, 2000. – С 178–180.
46.
Вишняков
Н.И. Профилактика и диспансеризация студентов в современных условиях //
Общественное здоровье, управление здравоохранением и подготовка кадров.
Материалы всероссийской научной конференции. – М., 2007.–С.142–144.
47.
Камаев
И.А. Динамика заболеваемости и особенности медицинского обслуживания студентов
// Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2002.
№1.С.26–29.
48.
Волков
В.Ю. и др. Организация и контроль в реабилитации здоровья студентов: Учеб.
пособие.- СПб.: Изд-во СПбГТУ ,1996. – С. 87-90.
49.
Михальцова
Л.Ф Формирование здорового образа жизни студентов в процессе физического
воспитания .-Новокузнецк РИО КузГПА, 2008.- С.112-115.
50.
Алиев
М.Н. Проблемы охраны и укрепления здоровья детей, подростков и студенческой
молодежи в современных условиях // Вестник Дагестанского педагогического университета.
- Махачкала, 1999, -С. 25-29.
51.
Даниленко
Г.Н Охрана здоровья детей и подростков. – М.: Наука, 1996.- 432 с.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
|