Методика проведення інтегрованих уроків під час вивчення шкільного курсу біології

Як засвідчує педагогічний досвід, оптимальне формулювання завдань уроку потребує методичного аналізу навчальної теми. Такий аналіз передбачає визначення системи конкретних, спеціальних і загально біологічних понять, які треба сформувати, розкрити можливості змісту теми для реалізації завдань виховання і розвитку учнів. Ці завдання повторюються на багатьох уроках навчальної теми. Наприклад, завдання формування наукового світогляду, екологічної культури можна реалізувати майже на кожному уроці біології.

Як відомо, розвиток розумових якостей особистості учня - процес багатогранний і тривалий, тому потребує багаторазового їх підкріплення.

Отже, навчально-виховні завдання доцільно визначати у системі уроків навчальної теми і фіксувати їх на окремій сторінці тематичної папки.

Зазначимо, що вчителю, який розпочинає свою трудову діяльність, варто визначати навчальні, виховні та розвивальні завдання до кожного уроку.

Між тим прагнення деяких учителів виконати усі завдання уроку не є оптимальним. Педагогічний досвід свідчить, що з-поміж завдань уроку має бути головне, яке цементує увесь навчальний матеріал, методи і засоби навчання, визначає структуру уроку.

У своїй педагогічній практиці вчителі вдаються до різних способів визначення цілей уроку: через зміст виучуваного матеріалу, діяльність учителя, внутрішні процеси інтелектуального, емоційного, особистісного розвитку учнів, через їхню навчальну діяльність.

Однак цілі уроку, що сформульовані у таких категоріях, на думку вчених, не є інструментальними, їх не можна виміряти [26, 19].

Діагностичним є спосіб визначення цілей через результати навчання, які проявляються в діях учнів і які можна розпізнати. Проте він викликає в учителів труднощі, тому дослідники пропонують визначати цілі більш дієвим і зручним способом: через діяльність учителя і результати діяльності учнів.

Визначенню навчальних завдань уроку передує виокремлення у змісті навчального матеріалу загально біологічних і спеціальних понять, які продовжують формуватися, і тих, що формуються вперше. Плануючи систему понять, які формуватимуться на уроці, учитель передбачає й систему розумових операцій, які мають здійснювати учні, щоб засвоїти та інтегрувати свої знання.

У визначенні виховних завдань конкретного уроку вчені рекомендують учителю, “... з одного боку, керуватися загальними вимогами до виховання і розвитку учнів відповідно до тих змін, які нині відбуваються, а з іншого - враховувати можливості змісту матеріалу й навчальної мети конкретного уроку, орієнтуватися на наступність і перспективність у вихованні особистостей... ” [17, 234 - 235].

Доцільними можуть бути такі узагальнення:

сприяти розвитку наукового світогляду;

інтересу до природи та науки, що її вивчає;

виховувати відповідальне ставлення до природи й прагнення до діяльності з її охорони;

плекати в учнів почуття любові до рідного краю;

формувати свідоме ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших людей як найвищої соціальної цінності;

розвивати естетичні смаки тощо.

Розвивальні завдання передбачають розвиток особистості школяра, їх доцільно формулювати у такий спосіб:

сприяти розвитку мислення (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення);

розвивати уяву, увагу, пам’ять, пізнавальні інтерес і самостійність.

Важливою умовою реалізації педагогічних цілей навчально-виховного процесу є трансформація їх учителем у систему навчально-пізнавальних задач для учнів та сприйняття їх учнями як цілей власної діяльності.

Сучасна психологічна наука стверджує, що людина розвивається в процесі активної діяльності, яка можлива за умови цілеспрямованих, внутрішньо мотивованих дій людини. Якщо діяльність учня об’єктивно не скеровується на досягнення цілей уроку, то він не вчиться, хоча і присутній у класі.

Вважаємо, що одним із шляхів реалізації головної мети сучасної шкільної біологічної освіти, яка передбачає розвиток творчої особистості, є глибоке усвідомлення учителем функцій педагогічних цілей, оволодіння методикою їх визначення і знаходження оптимальних засобів досягнення на уроці.

1.5 Мета, принципи та цілі інтегрованих уроків з біології

Однією з найважливіших проблем, є помітне зниження інтересу учнів до навчання, що багато в чому обумовлене складністю програм. До того ж, викликає незадоволення недостатня продуманість і розробленість діючих підручників для загальноосвітніх шкіл. Сама специфіка біології на їхньому сучасному рівні спонукає до комплексного підходу в навчанні школярів цьому предмету.

Мета інтегрованих уроків з біології

Створення оптимальних умов для розвитку мислення учнів у процесі навчання біології на основі інтеграції різних предметів.

Подолання деяких протиріч процесу навчання.

Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках.

Принципи інтегрованих уроків

Синтезованість знань. Цілісне, синтезоване, систематизоване сприйняття досліджуваних по тій або іншій темі питань сприяє розвитку широти мислення.

Поглибленість вивчення. Більш глибоке проникнення в суть досліджуваної теми сприяє розвитку глибини мислення.

При плануванні й організації таких уроків учителю важливо:

У формі інтегрованих уроків доцільно проводити узагальнюючі уроки, на яких будуть розкриті проблеми, найбільш важливі для двох або декількох предметів, але інтегрованим уроком може бути будь-який урок зі своєю структурою, якщо для його проведення залучаються знання, уміння й результати аналізу досліджуваного матеріалу методами інших наук, інших навчальних предметів.

В інтегрованому уроці з декількох предметів один є провідним.

Найчастіше, інтегровані уроки є спареними й проводяться вчителями спільно. Можлива різноманітна інтеграція навчальних предметів [31, 18].

Структура інтегрованих уроків відрізняється від звичайних уроків:

граничною чіткістю, компактністю, стислістю навчального матеріалу;

логічною взаємозумовленістю, взаємозобов’язаністю матеріалу інтегрувальних предметів на кожному етапі уроку;

Великою інформативною ємністю навчального матеріалу, використовуваного на уроці.

Переваги інтеграції на уроці:

Світ, що оточує дітей, пізнається ними в різноманітті і єдності, а найчастіше предмети шкільного циклу, спрямовані на вивчення окремих явищ цієї єдності, не дають подання про ціле явище, дроблячи його на розрізнені фрагменти.

Інтегровані уроки розвивають потенціал самих учнів, спонукають до активного пізнання навколишньої дійсності, до осмислення й знаходження причинно-наслідкових зв'язків, до розвитку логіки, мислення, комунікативних здатностей. Більшою мірою, ніж звичайні, вони сприяють розвитку мови, формуванню вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки, формують інтегровані знання з обох використовуваних дисциплін.

Форма проведення інтегрованих уроків нестандартна, захоплююча.

Використання різних видів роботи підтримує увагу учнів на високому рівні, що дозволяє говорити про розвиваючу ефективність таких уроків.

Вони знімають стомлюваність, перенапругу учнів за рахунок перемикань на різноманітні види діяльності, різко підвищують пізнавальний інтерес, служать розвитку уяви, уваги, мислення, мови й пам'яті школярів.

Інтеграція дає можливість для самореалізації, самовираження, творчості вчителя, сприяє розкриттю здатностей його учнів.

Інтеграція є джерелом знаходження нових фактів, які підтверджують або поглиблюють певні висновки, спостереження учнів у різних предметах.

Інтегровані уроки дають учневі досить широке і яскраве уявлення та інтегровані знання про світ, у якому він живе, про взаємодопомогу, про існування різноманітного світу матеріальної й художньої культури [32, 29-30].

Результати інтегрованого навчання і його значення:

сприяє розвитку наукового стилю мислення учнів;

дає можливість широкого застосування учнями природничо-наукового методу пізнання;

формує комплексний підхід до навчальних предметів, єдиний з погляду природничих наук погляд на ту або іншу проблему, що відображає об'єктивні зв'язки в навколишньому світі, формує у школярів систему інтегрованих знань;

підвищує якість знань учнів;

підвищує й розвиває інтерес учнів до предметів природничо-наукових дисциплін.

Розділ 2. Особливості практичного застосування міжпредметних зв¢язків під час розробки інтегрованих уроків з біології

Ефективність уроку залежить від безлічі причин, тому що це складна процесуальна психолого-педагогічна система. “Розуміння вчителем того, що мета навчання, виховання й розвитку учнів досягаються, насамперед, за рахунок глибокої й органічної єдності й узгодження зі змістом навчального матеріалу, методами навчання й формами організації учбово-пізнавальної діяльності школярів - основа результативності навчання".

Відпрацьовуючи методику побудови уроку, дуже важливо не дивитися при цьому на учня як на “матеріал", оброблюваний за своєрідною технологією. Педагогічна цінність уроку складається в побудові його так, щоб діти відчули свою активну роль у навчальному процесі. Безперечно те, що знання повинні здобуватися активно. Завданням викладача при виконанні цієї даної основи навчання стає мобілізація всіх психологічних компонентів пізнання: уваги, мислення, пам'яті, почуттів, сприйняттів, уяви... Особливу увагу залучають ті форми занять, методи й прийоми їхнього здійснення, які створюють максимальну можливість роботи у дітей всіх перерахованих процесів.

Важко домогтися міцних знань, якщо немає в школяра інтересу до навчальної праці й досліджуваного матеріалу. Важливо не тільки передати учням певну суму знань, а розвивати в них самих бажання шукати, знаходити й використовувати необхідну інформацію, інтегрувати свої знання в життя, в якісь практичні ситуації. Творча діяльність учнів пов'язана з особливою напругою їхніх сил і здатностей. Необхідними передумовами творчої діяльності є пізнавальний інтерес, використання інтегрованих знань, конструктивна уява й ініціатива.

Ретельний підбір форми уроку необхідний і залежить від досліджуваного матеріалу, від можливостей дитячого колективу, від сформованих взаємин між учителем і учнями, а також від ряду дрібних нюансів, які, як правило, сугубо індивідуальні в конкретних умовах навчального процесу. Варіативність сполучення різних форм уроків дуже велика, що забезпечує можливість до творчого моделювання навчального процесу.

Інтегровані уроки, які включаються в навчальний процес, також є частиною тієї системи, про яку говорилося вище, і частковим застосуванням інтегральної технології навчання, формування в школярів інтегрованої системи знань [14, 36].

Специфіка таких уроків полягає в тому, що вони проводяться спільно вчителями двох або декількох суміжних предметів. Особливо важливо продумати методику проведення такого уроку. Заздалегідь визначається обсяг і глибина розкриття матеріалу, послідовність його вивчення. Частка участі кожного вчителя залежить від змісту матеріалу, але приблизно повинна бути рівною. Один із учителів вибирається ведучим. Часто таким урокам передує організація випереджальних домашніх завдань індивідуально або фронтально.

Принцип міждисципрінарності дозволяє учням представити цілісну картину світу, що забезпечує грамотне рішення проблем. Без уміння поєднувати знання різних наук, інтегрувати свої знання, не можуть бути вирішені багато проблемних ситуацій, особливо біологічні, екологічні, а тим більше не представляється можливим виконання навіть монопредметного проекту. Для виконання міжпредметного проекту учням просто необхідно освоїти методи застосування елементів інтеграції [4, 25].

2.1 Ефективність впровадження інтегрованих навчальних модулів та курсів вивчення біології для формування цілісної системи знань школярів

Включаються інтегровані уроки, моделюючи навчальний процес по великим темах, відповідно до їх змісту. Досвід роботи деяких педагогів, показує пріоритети інтеграції наступних предметів - біології й хімії, біології й екології, біології і образотворчого мистецтва (для середньої ланки загальноосвітньої школи). У даній технології завжди є потенціал для нових творчих джерел. Наприклад, інтегруючи уроки біології і образотворчого мистецтва, вчитель допомагає учням продумувати й правильно використовувати прийоми образотворчої діяльності при виконанні творчих практичних завдань, у застосуванні методів дослідження природних об'єктів.

Використання міжпредметної інтеграції продиктовано необхідністю формування в дітей цілісного уявлення про природу, про людину, як важливого компоненту природи і як розумної істоти, що впливає на неї. Формування інтегральних знань біології та екології дозволяють виховувати дбайливе, свідоме відношення до природи, готовність до активних дій по її охороні.

Для вирішення цієї мети доцільно для учнів 7 класів розробляти і впроваджується інтегровані модуль "Єдність живої й неживої природи. Відповідальність людини за стан природи". У даному модулі можна розпочати спробу формування в школярів природничо-наукового світорозуміння на основі розвитку уявлень про єдність живої й неживої природи й відповідальності людини за стан навколишнього середовища. Модуль припускає одержання знань про історію освоєння людиною навколишнього світу, узагальнення й систематизацію знань про ті ж предмети і явища, досліджувані різними навчальними дисциплінами [24, 61].

У старших класах доцільним є впровадження інтегрованого курсу "Клітина". Не секрет, що учні ділять основні закони, електрони, молекули, атоми, кристали й інші об'єкти навколишнього світу на фізичні, хімічні, біологічні, не зв'язуючи їх з об'єктивною реальністю. У даному курсі даються теоретично обґрунтовані, експериментально перевірені методи формування природничо-наукового світорозуміння, на прикладі розширення й поглиблення в школярів знань про клітину [24, 62].

Якщо в школи є технічна можливість, то існує також доцільність створення мережевої програми "Людина й природа. Друзі або вороги?", яка також дозволяє формувати в дітей уявлення та інтегральні знання про єдність живої й неживої природи. З огляду на великий інтерес підлітків до комп'ютера як засобу одержання нової інформації й комунікації, пропонуємо використовувати мережу Інтернет як засіб дистанційного навчання для розширення кругозору, формування вмінь користуватися різними джерелами інформації, розвитку аналітичних здатностей і підтримки інтересу до процесу навчання.

Дана програма може розглядатися як якісно новий рівень установлення інтегративних зв'язків між різними навчальними предметами і як новий підхід до додаткової освіти.

У процесі біологічної освіти учні пізнають велику правду природи, її фундаментальні закономірності, їхню безперервність дії стосовно всього сущого й приходять до переконання, що все в природі підкоряється її єдиним законам. У зв'язку зі зростаючою необхідністю екологічного виховання дітей все більша кількість педагогів буде намагатися щосили, кожний по-своєму, наблизитися до методів навчання й виховання, що опираються на вічні закони природи. Тому що це - шлях порятунку людства [24, 63].

2.2 Розробка інтегрованого уроку з біології

Мета: узагальнити та систематизувати знання з теми, закріплення основних понять і термінів, перевірка вміння розпізнавати птахів, робити висновки. Розвивати комунікативні здібності, уміння порівнювати й узагальнювати; співвідносити наукові факти, установлювати причинно-наслідкові зв'язки. Корегувати уявлення про ознаки (за допомогою наочності).

Обладнання: таблиці "Зовнішня будова птаха", "Внутрішня будова птаха", виставка книг і малюнків, скелет голуба, опудало голуба, "чарівна торбинка" (з мандарином і ківі), магнітофонні фонограми із записом голосів птахів, дошка з магнітами, роздатковий матеріал.

ХІД УРОКУ

1. Вступне слово вчителя: ліричний настрій до співпраці

(Звучить фонограма із записами співу птахів)

Яка прекрасна наша Батьківщина! У будь-яку пору року вона чарує око то яскравими барвами літа або золотої осені, то казковою красою зими або буйним цвітінням весни... Але найгарніший куточок природи залишається мертвим, якщо його не оживляють птахи! Невід'ємною частиною лісів, луків, степів є птахи. Вони найкраща прикраса парків, садів; своїм яскравим забарвленням, дзвінкою піснею вони роблять природу радісною й приємною.

2. Мотивація навчальної діяльності на уроці

Сьогодні в нас із вами підсумковий урок з теми "Птахи". Ми пригадаємо, яких саме істот назвали птахами, яка зовнішня та внутрішня будова птаха, що вони їдять, де живуть, особливості їх поведінки, різноманітність птахів.

Наш урок пройде у формі гри. Ми маємо дві команди "Чорний голуб" і "Біла голубка", такі своєрідні зграйки пташок. Птахи, як і люди, мають різний характер: зустрічаються спритні та повільні, хитрі та жадібні, дружні та веселі, інколи навіть можна зустріти й забіяк.

У наших гравцях можна простежити різні характери, але під час гри та в подальшому шкільному житті ви маєте зрозуміти, що людям, як і птахам, легше жити, коли вони - команда.

Страницы: 1, 2, 3, 4