Методика підготовки та використання тестів з навчальної дисципліни "Механізація сільського господарства"

Тести професійної компетенції є важливою складовою частиною всього комплексу підсумкової атестації та одним із методів комплексної оцінки якості підготовки випускника вищого навчального закладу для виконання професійної роботи на первинних посадах, спроможності і готовності його виконувати виробничі функції і вирішувати типові задачі професійної діяльності:

• у конкретній предметній сфері;

• на визначеному об'єкті діяльності;

• відповідно до напряму професійної підготовки;

• за фахом;

• на сертифікованому освітньо-кваліфікаційному рівні.

Тестові іспити є об'єктивним засобом, що використовується повноважними державними органами (Міносвіти, галузевими міністерствами, іншими установами) з метою визначення освітньо-кваліфікаційного рівня професійної підготовки кандидата на одержання державного документа про успішне завершення підготовки і засвідчує той факт, що він володіє знаннями, навичками та уміннями, що відповідають, принаймні, положенням Державних стандартів вищої освіти, і здатний виконувати передбачені цим документом соціально-виробничі функції.

На тестовому іспиті кандидат повинен підтвердити не тільки наявність знань, навичок і умінь, а й здатність приймати правильні рішення .

Встановлення змістовної і структурної відповідності завдань тесту реальній професійній задачі є найважливішим етапом розробки тестів професійної компетенції. Цим цілям служить так звана специфікація тесту, що включає:

а) змістовний аналіз професійної задачі, її можливих форм і особливостей;

б) вичленення змісту професійних умінь;

в) встановлення структурних компонент умінь;

г) змістовний аналіз кожної компоненти з метою виділення обумовлюючих його знань;

д)систематизацію знань і опис стратегії їх конструювання;

е) зразки тестових завдань та виклад стратегії їх конструювання.

2.1.1 Дидактична характеристика тестового контролю

Перевагами тестового контролю є:

• об'єктивність, простота та формалізованність процедури визначення оцінки якості підготовки;

• використання кількісних показників для визначення повноти та глибини засвоєння матеріалу;

• простота процедури запису відповіді, незалежність оцінки від техніки письма;

• чіткість та однозначність формулювання умов тестових завдань, що забезпечує однозначність сприйняття студентами їх змісту;

• рівні вимоги до знань та умінь фахівця шляхом використання в тесті завдань однакової складності, обсягу та змісту;

• забезпечення необхідної повноти охоплення знань та умінь, що контролюватимуться під час перевірки;

• одночасність перевірки всього складу випускників;

• можливість багаторазового повторення умов перевірки для з'ясування

змін в рівні підготовки. Недоліки тестів полягають у тому, що:

а) розробка тестів вимагає багато часу і зусиль, наявності в розробників високої кваліфікації та досвіду;

б) деякі тести припускають можливість угадування; слухач може забути факти, що необхідно використовувати у відповіді, але згадати їх, переглядаючи перелік можливих відповідей на завдання тесту.

2.2 Структурний аналіз змісту тестового іспиту

Метою тестового іспиту є визначення рівня професійної компетенції особи, що екзаменується, який можна поширити з умінь, завдання по яких були включені до тесту, на більш широку сферу професійної діяльності фахівця певного спрямування.

Вирішуючи, які уміння повинні контролюватися за допомогою конкретного тесту, розроблювачу необхідно пам'ятати, що рівень підготовки, визначений за результатами виконання тесту, є основою для загальної оцінки професійної компетенції. Тому для тестового іспиту вибираються важливі професійні уміння.

Від якості відбору умінь, що контролюватимуться за допомогою тесту, в значній мірі залежить достовірність і точність отриманої оцінки професійних знань і умінь особи, що екзаменується. Якщо вибірка не репрезентативна, то результати іспиту будуть недостовірними і не відображають дійсний рівень професійної компетенції в конкретній сфері професійної діяльності.

У випадках, коли вибірка занадто мала результати іспиту виявляться недостатньо стабільними, щоб відбити істинний рівень знань та умінь особи, що екзаменується.

Найкращою структурою для умов тестових завдань є професійні ситуації. Залежно від завдання контролю опис ситуації може бути коротким, але досить повним, що надає можливість особі, що контролюється, отримати необхідну інформацію.

Однією з переваг використання професійних ситуацій при формулюванні змісту тестових завдань є те, що вони допомагають оцінити застосування знань на практиці.

2.3 Методика підготовки тестів

Екзаменаційні тести є максимально об'єктивними засобами контролю. Поняття "об'єктивність" у контексті означає можливість класифікувати відповіді на питання тесту як "правильні" або "неправильні", застосувати кількісні показники при визначенні оцінки, виключити вплив на оцінку суб'єктивних якостей викладача або іншої особи, що здійснює перевірку екзаменаційних робіт.

Всі тестові завдання професійної компетенції повинні вимагати від випускника уміння застосовувати певні знання з конкретної предметної сфери.

Робота із створення тестів поділяється на наступні етапи.

1. Визначення змісту тестового іспиту у вигляді переліку умінь, якими повинен володіти фахівець певної кваліфікації. Для визначення змісту тестів професійної компетенції використовується перелік умінь, що міститься в освітньо-кваліфікаційній характеристиці (ОКХ) з певного напряму підготовки.

2. Створення системи тестових завдань, що дозволяють перевірити та оцінити наявність у випускника навчального закладу умінь, що визначені в ОКХ.

3. Комплектування тестів для конкретних видів перевірки відповідно до їх дидактичної мети та часу, передбаченого для їх проведення.

4. Експертна та досвідна перевірка якості складених тестів та їх наступне доопрацювання.

2.4 Показники ефективності тесту

Дидактичні можливості тестового контролю можуть бути реалізовані при виконанні певних вимог до складання тесту (контролюючої програми). Якісний тест повинен задовольняти таким вимогам:

• валідність;

• надійність;

• простота.

Найбільш важливою з них є валідність. Валідність тесту означає, що за його допомогою вимірюються саме ті знання, уміння та навики, для оцінки яких він призначений. Валідність тесту оцінюється за трьома характеристиками:

функціональність, яка означає, що дії студентів при виконанні тестових завдань, повинні співпадати за більшістю показників з тими, які повинні контролюватися за їх допомогою;

змістовність - для виконання тесту студент повинен використовувати знання саме того навчального матеріалу, засвоєння якого перевіряється за його допомогою;

• прогностичність - інформація, що отримана при аналізі результатів виконання тесту, повинна містити достовірні дані для визначення змісту та прогнозування результатів наступної роботи.

Надійність тесту полягає в тому, що наступне виконання тесту одним і тим самим студентом повинно давати практично однакові результати.

Простота тесту - тестові завдання повинні мати чіткі, зрозумілі для кожного формулювання та відповідати можливостям студентів, для яких вони застосовуватимуться.

2.5 Рекомендована практика систематизації змісту тестового іспиту

До початку створення тесту група розробки уточнює цілі і зміст іспиту, для чого з Переліку умінь, поданого в Додатку А ОКХ за допомогою експертів виділяються певна множина найважливіших умінь для фахівців з певного напряму підготовки.

Якість тестового іспиту залежить від упорядкування тестових завдань, їх глибини і повноти охоплення матеріалу, що підлягає контролю. За допомогою правильно складених тестів можна оцінювати не тільки уміння відтворювати певну інформації, але й зіставляти та інтерпретувати факти, аналізувати виробничі ситуації.

Крокова технологія систематизації змісту, що буде перевірятися за допомогою тестових завдань, побудована на використанні додатка А ОКХ і включає такі операції (кроки):

Крок 1: З ОКХ виділяються найбільш важливі з професійної точки зору уміння, що підлягають контролю;

Крок 2: Формується системоутворююча структура кожного професійного уміння за допомогою виділення його компонентів. Результати роботи щодо визначення змісту тестового іспиту доцільно представляти у вигляді табл. 1.

Таблиця І

Опис всіх структурних компонентів кожного уміння повинен бути максимально деталізований з тим, щоб не виникало розбіжностей у визначенні:

• предмета дії, його складових частин та ознак;

• змісту операцій, що входять до складу дії;

• приладів та інструментів, які необхідно використовувати при виконанні дії;

• умов, за яких повинна виконуватися дія;

• результатів, які повинні бути досягнуті внаслідок виконання дії. Особливу увагу необхідно приділити формі представлення предмета дії та

операцій по його перетворенню, оскільки від цього залежить форма дії, яку під час перевірки повинен демонструвати студент. Зміст таблиці повинен відповідати переліку умінь, визначених в ОКХ для фахівців того освітнього рівня, якість підготовки якого буде перевірятися за допомогою створеного тесту.

Крок 3: Проводиться текстологічний аналіз кожного компонента з метою розкриття його змісту;

Крок 4: Виділяються ключові слова змісту уміння, що контролюється;

Крок 5: Визначаються змістовні елементи предметної сфери:

М Системи професійної мови - поняття, терміни, визначення, позначення;

О Основи (засади) предмета професійної діяльності - система фактів,

властивостей, ознак, явища, систематика;

В Відношення (сутності сторін і зв'язків) професійної діяльності категорії,

судження, структури, теореми, закони, моделі, теорії;

 А Причинно-наслідкові алгоритми діяльності - ситуації, стани,

причинні зв'язки, наслідки, технології, алгоритми.

Крок 6: Формується і структурується інформаційна база засобів діагностики професійної компетенції.

2.6 Загальні вимоги до тестових завдань

1. Належність до предметної сфери (предметна чистота).

Для забезпечення предметної чистоти тестових завдань, зміст, що буде перевірятися в процесі тестування, повинен бути добре впорядкований, забезпечуючи системність за ознаками:

• обсягом інформації;

• рівнем засвоєння;

• структурою знань

2. Стислість тестового завдання

а) зміст тестового завдання повинен бути обмеженим 7±2 порціями інформації, тому що в короткочасній пам'яті людина може утримувати саме таку кількість інформації, що безпосередньо доступна для переробки та ухвалення рішення;

б) формулювання змісту тестового завдання повинно забезпечувати його засвоєння студентом після першого читання.

3. Ясність і чіткість

а) тестове завдання повинно бути семантично осмисленим. Тому тестове завдання конструюється завжди у вигляді ствердження, а не питання.

В основі тестового завдання повинно лежати істинне ствердження ("істинне значення висловлення").

Висловлення — це положення, у відношенні до якого в двозначній логіці висловлень можна тільки стверджувати, що воно істинне або хибне;

б) на перше місце в тестовому завданні ставиться ядро визначення поняття в природній будові мови.

4. Коректність

У змісті завдання не повинно бути суперечливих тверджень. Суперечливість - одна з ознак нелогічності мислення людини, яка полягає в тому, що в одному і тому ж міркуванні про той самий предмет, узятий у той самий

час і тому самому відношенні, висловлюються протилежні, або суперечні ствердження, що виключають один одного.

5. Стислість за часом

а) загальний час на виконання одного завдання — не більш 1 хв. (час фіксується).

б) уникати громіздких обчислень при тестуванні — застосовувати тільки усний рахунок.

6. Наявність диференціюючої міри складності тестового завдання. Тестове завдання повинно мати визначену певну міру трудності:

• апріорну, визначену експертами (при конструюванні);

• емпіричну, оцінювану за результатами пілотажного експерименту на репрезентативній вибірці випускників (критерій істини).

2.7 Класифікація тестових завдань

Завдання, що використовуються в тестах досягнень поділяються на два типи:

• завдання з вільним складанням відповідей (відкриті завдання);

• завдання з наданими відповідями (закриті завдання).

Рекомендована практика вибору форми тестових завдань відповідно до груп навчальних елементів наведена в табл.2

Таблиця 2. Рекомендована практика вибору форм тестових завдань відповідно до груп навчальних елементів

2.7.1 Практика використання тестових завдань різних форм

При підготовці тестових завдань важливе значення має правильний вибір типу завдань, який буде використовуватися при перевірці знань того чи іншого об'єкта вивчення. Вибір типу тестового завдання визначається характером структурних компонентів умінь, що є об'єктом контролю.

Коли контролюються знання досить простих однофакторних об'єктів або ситуації, використовуються одновибіркові завдання або завдання на доповнення.

При перевірці знань про об'єкти контролю, що мають декілька складових частин, властивостей, характеристик необхідно застосовувати багатовибіркові завдання або завдання на перелік.

Під час контролю знань процесу роботи або технології, коли є потреба з'ясувати не тільки знання складових частин або технологічних операцій, але й послідовність їх взаємодії чи виконання, доцільно використовувати завдання на відновлення послідовності.

В тих випадках, коли бажано перевіряти уміння проводити порівняльну характеристику декількох об'єктів або складових частин одного об'єкта за певним переліком параметрів доцільно застосовувати багатоалфавітні завдання.

Для вибору типу тестових завдань необхідно враховувати дидактичне значення наявності відповідей або їх елементів у завданнях з наданими відповідями. Значна група педагогів оцінює наявність відповідей як негативний фактор, як підказ, що полегшує дії студентів, спрощуючи дидактичну задачу в порівнянні із завданнями з вільним складанням відповіді.

Це ствердження безумовно вірне в тих випадках, коли студент повинен згадати та назвати назву одного або точно визначеної кількості об'єктів або їх властивостей.

У випадках, коли при виконанні завдання працює тільки пам'ять студента, наявність відповіді полегшує завдання, тому в таких ситуаціях доцільно використовувати відкриті завдання.

При вирішенні зовні аналогічного завдання, коли студент повинен вибрати за вказаною ознакою один чи декілька предметів чи рис з наведеного переліку, наявність відповідей не має значення в тому випадку, коли складові переліку йому безумовно відомі.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6