Методичне забезпечення вивчення теми "Метали" в 9 класі 
Відповідно до запропонованого
тематичного планування розроблено уроки. Нетрадиційний урок з теми „Загальні
відомості про метали”, традиційний урок на тему „Ферум: його сполуки,
властивості та застосування” урок з використанням лабораторних робіт на тему
„Хімічні властивості металів. Електрохімічний ряд напруг”.
Мета уроку: виявити рівень засвоєння
учнями навчального матеріалу; формувати інтерес до здобуття знань у галузі
хімії; виховувати дружні стосунки між учнями, культуру спілкування.
Методи роботи: дидактична гра.
Опорні знання, які підлягають
контролю:
— будова атомів металів;
— розміщення металів у
періодичній системі хімічних елементів;
— властивості елементів
металів;
— будова кристалічної ґратки
простих речовин металів;
— властивості простих речовин
металів: фізичні та хімічні;
— поширення в природі;
— застосування;
— методи добування.
Хід уроку
І. Організаційний момент (3
хв.).
Клас поділяється на три
групи: дві команди гравців і одна команда вболівальників з правом брати участь
у конкурсах. Обирається журі з трьох учнів (по одному на команду для фіксування
балів кожного учня). Команди формуються із 5—6 учнів, які самі обирають
капітана.
Учитель веде гру. На дошці
записаний девіз: «Життя людське схоже на залізо: якщо його використовувати —
воно зношується, а якщо ні — то воно іржавіє» (римський письменник Катон
Старший).
ІІ. Основна частина.
Проведення конкурсів.
1. Конкурс — «Девіз». Придумати
девіз своїй команді, використовуючи ключові слова: перша команда — «залізний
меч», друга команда — «сталевий клинок». У девізі повинні бути згадані фізичні
властивості металів.
2. Конкурс капітанів.
1. Чим відрізняються поняття:
елемент-метал і проста речовина — метал?
2. Скільки елементів-металів
у періодичній системі?
3. З якого металу виготовляли
обладунки середньовічних рицарів? Як перевіряли їх якість? (із заліза; майстер
одягав на себе обладунки і замовник влаштовував поєдинок. Якщо обладунки були
неякісні, майстер міг загинути в поєдинку.)
3. Конкурс «Хто більше?». Команди по
черзі називають елементи, які є найяскравішими представниками різних фізичних
властивостей металів.
4. Конкурс «Етимологічний».
1. Назви яких міст України
утворені від назв металів?
2. Які елементи названі на
честь учених, богів, країн, планет? Вказати місце цих елементів у періодичній
системі.
5. Конкурс «Хімічні рівняння». Назвати
хімічні властивості простих речовин, написати рівняння хімічних реакцій.
На закритих від класу дошках
команди одночасно записують рівняння.
6. Конкурс «Пантоміма».
За допомогою пантоміми
команди розкривають сутність хімічного зв'язку в кристалічній гратці металів.
7. Бліц-турнір.
1. Метод добування лужних та лужноземельних
металів.
2. У складі яких класів
неорганічних речовин метали зустрічаються в природі? Від чого це залежить?
3. Три найпоширеніші на Землі
металічні елементи.
4. Дати визначення понять:
а) відновника;
б) електрохімічного ряду
напруг металів;
г) сплаву;
є) чавуну;
є) сталі.
5. Хто з учених першим
запропонував виплавляти сталь з pyди минаючи чавун? (Д. Менделєєв.)
8. Конкурс «Термінологічний». Пояснити
поняття: випалювання, відновлення, метали-відновники, руда, електрохімічний ряд
ц, пруг, активність металів, електроліз, гальванічний елемент.
9. Конкурс «Дивовижне у світі металів».
1. У 20-х pp. XX ст. в США
міліонер, не шкодуючи грошей вирішив побудувати шикарну яхту її дно було обшите
дорогим монель-металом (70 % нікелю та 30 % міді), а кіль, форштевень і раму виготовили
зі сталі. Після завершення облицювальних poбіт яхта «Поклик моря» повністю
вийшла з ладу. Чому так трапилося? (У морській воді в підводній частині яхти
утворився гальванічний елемент з катодом із монель-металу та анодом зі сталі.)
2. Які архітектурні пам'яти
побудувані із заліза? (Колона в Делі, 415 р. н.е.; Атомум, 1958 р. Брюссель,
Всесвітня промислова виставка; Ейфелева вежа, 1889 р. Париж, архітектор
Г.Ейфель.)
3. Про який метал і чому
мінеролог академік О.Ферсман сказав «...він не лише основа всієї планети,
головний метал навколишнього середовища, він основа культури і промисловості,
він знаряддя війни і мирної праці. І важко в усій таблиці Менделєєва знайти
інший елемент, який був би так пов'язаний з минулим, теперішнім і майбутнім
людства» (Залізо)
4. Який з благородних металів
протягом останніх 20 poків цінується на світовому ринку найвище? (Родій)
Крім нетрадиційних форм проведення уроків більшість вчителів
основну кількість уроків проводить у традиційній формі. Пропонуємо розробку
традиційної форми уроку.
Мета уроку: повторити властивості
основних оксидів та основ у світлі теорії електролітичної дисоціації, складання
повних і скорочених йонних рівнянь, вивчити властивості ферум оксидів,
навчитися визначати в розчинах йони Fе3+ за допомогою якісних
реакцій, ознайомити з професією хіміка-аналітика.
Тип уроку: одержання нових знань.
Методи уроку: розповідь,
бесіда, розв'язання задач, види лабораторних дослідів.
Обладнання: K4[Fe(CN)6],
FeSO4 NH4SCN, FeCl3, Fe4(CN)6,
Fe(NO3)2, KOH, штативи й обладнання для лабораторного
досліду, програма-завдання.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Девіз: «Тільки за допомогою теорії знання,
склались у зв'язне ціле, стає науковим знанням» (Бутлеров).
ІІ. Актуалізація опорних
знань. Опитування учнів (за картками).
Розповісти про властивості
феруму (ІІ) і (III) оксидів.
Скласти сумарні рівняння
електролізу FeSO4. Які процеси відбуваються в катоді й аноді під час
електролізу цієї солі? Дати визначення електролізу.
Як протікає гідроліз солі FeCl3
(ІІ стадії)? Назвати продукти гідролізу й вказати умови його перебігу.
Виконати експериментальне
завдання.
Експериментальне завдання.
Визначити за допомогою
характерних реакцій, в якій із пробірок містяться розчини солей: ВаСl2,
СrCl3, CaCl2, Na2CO3.
Як здійснити такі
перетворення:
Fe0 → Fe3+
→ Fe2+ → Fe(OH)2 → FeO;
Fe0 → FeCl2
→ Fe(OH)3 → Fe2(SO4)3 →
FeCl3 → Fe(NO3)3?
Розв'язати задачу. Скільки
утвориться ферум (ІІІ) хлориду, якщо 16 г ферум (ІІІ) оксиду роз чинити в 100
мл 20-відсоткової соляної кислоти густиною 1,1 г/мл?
Скласти рівняння
електролітичної дисоціації комплексних солей
K4[Fe(CN)6],
K3[Fe(CN)6].
Фронтальна бесіда з класом.
• Дайте характеристику Феруму
за його місцем у періодичній системі хімічних елементів. До якої родини (за
будовою атома) належить Ферум?
• Яка роль Феруму в організмі
людини? (Коротке повідомлення учня «Арифметика крові»)
• Чому концентровану H2SO4
перевозять у стальних цистернах? Скласти рівняння взаємодії Феруму з
концентрованою H2SO4 під час нагрівання та розставити
коефіцієнти методом електронного балансу (учні перевіряють роботи один одного й
оцінюють їх).
Відповіді учнів, що працюють
біля дошки (оцінює учень-рецензент).
Рольова гра «Чи знаєте ви якісні
реакції». Міні-бій «Знавці хімії».
• Як визначити наявність
іонів у розчинах солей: Al3t, Ca2+, Na+, K+,
Cr3+, NH+4, SO42+, Fe2+,
Fe3+, SO32-, NO3-, СІ-,
CO32-, Zn2+?
• При аналізі бокситів
необхідно встановити відсотковий уміст домішок Fe в руді. Як визначити
наявність Феруму в руді і його відсотковий уміст?
• Яким одним коротким іонним
рівнянням можна передати суть цих двох хімічних реакцій:
NaCI + AgNO3 →NaNO3
+ AgCl↓;
ВаС12 + 2AgNO3→Ba(NO3)2
+ 2AgCl↓
(Хімічні реакції записані
великим шрифтом на ватмані. Після усних відповідей учнів, ведучий рольової гри
показує трафарет з відповіддю.
Ag+ + Cl-
→ AgCl↓.
Наприкінці конкурсу кращим
знавцям роздають емблеми «Лаборант»).
ІІІ. Вивчення нового
матеріалу.
Девіз: «Хімік-аналітик — дуже потрібна
професія)
І. Оголошення мети й теми
уроку. Учитель звертає увагу учнів на те, що при розпізнаванні сполук
Феруму, що має різні ступені окиснення, необхідно розрізняти розведені
розчини солей: Fe2+ і Fe3+. повідомляє про використання
якісних реакцій у виробництві й інших сферах діяльності людини.
2. Самостійне вивчення теми: «Якісні
реакції на йони Fe2+ і Fe3+. (Програма-завдання лежить на
кожному столі).
Нагадування: властивості
сполук Феруму
KSCN-калій роданід (сіль
роданисто водневої кислоти)
К3[Fe(CN)6]
- калій (ІІІ) гексаціаноферат — розчинні солі.
3. Виконання лабораторної
роботи з теми: «Якісні реакції на йони Fe2+ і Fe3+.
Мета роботи: вивчити характерні реакції
солей феруму (ІІ) і (III).
Інструктивна картка. 1) Реакції Fe2+-ioнів
з K4[Fe(CN)6] а) до розчину солі Феруму Fe3+
доливаємо K4[Fe(CN)6] — жовта кров'яна сіль
(гексаціаноферат (ІІ) калію). Розчин підкислюємо 1—2 краплями соляної кислоти.
У результаті реакції утвориться:
4Fe3+ + 3[Fe(CN)6]4-
→ Fe4[Fe(CN)6]3 (темно-синій осад
берлінської лазурі застосовується для виготовлення синьої фарби);
б) реакція йонів Fe3+
з роданідом амонію:
FeCI3 + 3NH4SCN
→ Fe(SCN)3 + 3NH4C1,
де Fe(SCN)3 —
малодисоціюючі молекули, розчин набуває криваво-червоного забарвлення;
в) реакція йонів Fe3+
з гідроксид-іонами (ОН):
Fe + 3ОН → Fe(OH)3
(буро-червоний осад).
2) реакції Fe2+-ioнів:
а) до розчину солі Fe2+
доливаємо К3[Fe(CN)6] — гексаціаноферат (III) калію
(червона кров'яна сіль). У результаті реакції утвориться:
3Fe2+ + 2[Fe(CN)6]3
→Fe3[Fe(CN)6] (осад турнбулева синь);
б) реакція йонів Fe2+
з гідроксид-іонами Fe2+ + 2OH- → Fe(OH)2
(осад зеленого кольору).
Завдання
а) виконати досліди;
б) записати рівняння реакцій
у молекулярному, повному йонному вигляді;
в) зробити відповідні
висновки. Назвати продукти реакцій.
Варіант І - FeCl2
з K3 [Fe(CN)6];
Варіант II - FeCl3
з NH4SCN;
Варіант IIІ – FeCl2
з K4 [Fe(CN)6];
Варіант IV – FeCl2
з NaOH, FeCl3 з NOH.
IV. Підбиття підсумків уроку.
Висновки учні записують у
зошити.
Які йони є якісними на йони Fe2+
і Fe3+.
Короткі повідомлення учнів
про Ферум у природі.
1. Ферум у живій природі.
2. Ферум у морській воді.
3. Ферум у землі.
4. Ферум у космосі.
Досить цікавими є уроки з
використанням лабораторних робіт. Ці уроки розвивають більшу цікавість учнів до
предмету. Пропонуємо розробку одного з таких уроків.
Мета уроку: Розглянути хімічні властивості
металів як простих речовин з позиції знань про окисно-відновні реакції і
стандартні електродні потенціали; сформувати вміння порівнювати хімічну
активність металів, складати рівняння хімічних реакцій, які характеризують
хімічні властивості металів; сформувати вміння використовувати електрохімічний
ряд напруг металів для пояснення і передбачення реакцій між металами й
розчинами солей і кислот.
Обладнання та матеріали: Періодична система хімічних
елементів Д. І. Менделєєва; електрохімічний ряд напруг металів; штатив із
пробірками, нагрівальний прилад, пробіркотримач; розчини ферум сульфату, цинк
сульфату, купрум хлориду, розведених сульфатною і хлоридною кислотою; цинк і
залізо в гранулах, мідна й залізна пластинки; рослинна олія.
Базові поняття та терміни:
Метали,
хімічна активність.
Тип уроку: одержання нових знань
І. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних
знань
Самостійна робота.
Самостійна робота виконується
за 2 варіантами (картки 1 і 2). Замість карток 1 і 2, за допомогою яких організовується
робота за варіантами, можна запропонувати загальне контролююче завдання (див.
картку 3).
Картка 1
1) Наведіть два приклади
реакцій взаємодії металів з неметалами і поясніть їх, виходячи з уявлень про
окисно-відновні процеси.
2) Поясніть природу
металічного зв'язку.
Картка 2
1) Наведіть два приклади
реакцій взаємодії металів з водою, які протікають з утворенням: а) гідроксиду;
б) оксиду відповідного металу. Покажіть окисник і відновник у кожній реакції.
2) Поясніть, чому метали в
хімічних реакціях проявляють тільки відновні властивості.
Картка 3
1) Визначте, між якими парами
речовин можливі хімічні реакції.
2) Перерахуйте, які хімічні
властивості металів представлені даними рівняннями реакцій.
3) Допишіть рівняння реакцій,
вказуючи окисник і відновник.
III. Вивчення нового
матеріалу
1. Лабораторна робота
«Взаємодія металів з розчинами кислот».
Лабораторна робота.
Виконується лабораторна
робота № 5.
1) У пробірки з розведеною
сульфатною кислотою поміщаються невеликі шматочки металів — міді, заліза й
цинку.
2) У пробірки з розведеною
хлоридною кислотою поміщаються невеликі шматочки металів — міді, заліза і
цинку.
Учні записують свої
спостереження, рівняння реакцій і роблять висновки про здатність металів
взаємодіяти з розчинами кислот і відновлювати Гідроген.
2. Лабораторна робота
«Порівняння хімічної активності металів».
Лабораторна робота.
Виконується лабораторна
робота № 6.
1) Порівняння хімічної активності
заліза й цинку: у пробірку з розчином сульфату заліза поміщаються гранули
цинку, у пробірку з розчином цинк сульфату поміщається залізна пластинка.
2) Порівняння хімічної активності Купруму
й Феруму: у пробірку з розчином купрум хлориду поміщається залізна пластинка, у
пробірку з розчином ферум сульфату поміщається мідна, пластинка.
Учні записують свої
спостереження, рівняння реакцій і роблять висновки про активність вивчених
металів — Купруму, Феруму й Цинку.
Колективне обговорення.
Усі досліди обговорюються з
класом. Увага учнів звертається на вміння обґрунтувати відповідь. Вони повинні
вказати, можливою чи неможливою є реакція між зазначеними речовинами і чому,
які ознаки здійсненних реакцій; записати рівняння реакцій у скороченій іонній
формі, позначивши окисник, відновник і число переданих електронів. Запис
результатів першої лабораторної роботи може виглядати такі
3. Електрохімічний ряд напруг металів
Розповідь учителя.
Спостереження учнів у
лабораторних дослідах учитель доповнює розповіддю про те, що якщо опустити
мідну пластинку в розчин ртуті, то червона мідна пластинка за певний час стає
ніби посрібленою. Це Купрум витісняє Меркурій з розчину його солі:
Сuо + Нg2+
→ Сu2++Нg°.
Зворотна реакція витіснення
Меркурієм Купруму з розчину його солі не протікає. Дані факти дозволяють
зробити висновок, що метали мають різну відновну здатність. Якщо розташувати
метали в порядку зменшення цієї здатності, то утвориться електрохімічний ряд
напруг металів. Часто його менш вдало називають рядом активності металів,
підкреслюючи лише здатність одних металів витісняти інші метали й Гідроген з
розчинів їхніх солей або кислот, і меншою мірою з огляду на їхню загальну
хімічну активність, тобто здатність взаємодії з простими і складними речовинами.
Необхідно також зауважити, що
активні метали, наприклад Літій, Калій, Кальцій, Натрій та ін., витісняють
Гідроген з водних розчинів солей, що треба враховувати при складанні
відповідних рівнянь реакцій. Метали, які стоять лівіше від Гідрогену в
електрохімічному ряду напруг, витісняють його з води і розчинів кислот, а ті,
що стоять правіше,— не витісняють.
IV. Узагальнення й
систематизація знань
Завдання.
1) Відповідно до положення
металів в електрохімічному ряду напруг, укажіть, які процеси будуть відбуватися
при додаванні цинку до розчину, який містить два сульфати: алюміній сульфат і
купрум сульфат. Наведіть рівняння реакції.
2) Чи можна зберігати розчин
мідного купоросу: а) в оцинкованих; б) у луджених (покритих шаром олова)
відрах?
3) Алхіміки вважали одним із
доказів можливості перетворення одного металу на інший таке спостереження
рудокопів, які добувають мідні руди: їхні залізні кирки покривалися міддю при
зіткненні з рудними водами. Як правильно пояснити це явище?
4) Мідні предмети після занурення
в розчин меркурій (II) хлориду стають ніби «срібними». Поясніть це явище,
запишіть іонне рівняння.
5) У розчин, що містить по
0,1 моль аргентум нітрату, цинк нітрату, меркурій (II) нітрату, алюміній
нітрату, купрум (II) нітрату і ферум (II) нітрату, вводиться однаковими
порціями (по 0,1 моль) металічне залізо. Після кожної порції заліза розчин
ретельно струшують. Який метал (чи які метали) і в якій кількості виділиться з
розчину після першої добавки заліза, після другої і т. д.? Напишіть рівняння реакцій,
що відбуваються, в іонній формі.
Методична розробка уроку
вчителя хімії природничо-математичного ліцею Н.Галактіонової.
Тема уроку: Метали
Мета уроку: у цікавій формі узагальнити
знання учнів про властивості, будову, застосування металів, способи їх
добування; розвивати інтерес до вивчення предмета, уміння логічно і критично
мислити; виховувати культуру спілкування.
Тип уроку: узагальнення і поглиблення
знань.
Метод: проблемно-пошуковий.
Характеристика навчальної
діяльності: учні
працюють у складі малих гетерогенних груп.
Обладнання: таблиця «Витискувальний ряд
металів», роздатковий матеріал.
Хід уроку
І. Організація класу.
II. Мотивація навчальної
діяльності.
Сьогодні на уроці ви зможете перевірити
свої знання про метали, виявити ерудицію, уміння розв'язувати навчальні
проблеми.
ІІІ. Узагальнення знань.
1. Аукціон знань.
1) Як називається здатність
металів необоротно деформуватися під дією навантаження? (Пластичність)
2) Які частинки беруть участь
в утворенні металічного зв'язку? (Електрони, атоми, катіони металів)
3) Назвіть найважчий метал.
(Os)
4) Як називається обробка
руди, унаслідок якої збільшується вміст корисної сполуки металу? (Збагачення)
5) Як називається добутий у
ході цього процесу продукт? (Концентрат.)
6) За допомогою яких речовин
відновлюють оксидні руди металів?
7) Які речовини утворюються
на катоді й на аноді внаслідок електролізу розплаву купрум (ІІ) хлориду?
8) Як називається нарощування
шару металу на поверхні виробу електролітичним способом?
9) Як називається процес
покриття металу оловом? (Лудіння)
10) Як називаються електроди, виготовлені з
матеріалу, що не бере участі в електрохімічній реакції? (Інертними)
11) Як називається метал, листи якого
приєднують до металевого виробу для захисту іншого металу від корозії?
(Протектор)
12) Коли і де в Україні
з'явилися перші домені печі? (Полісся, кінець XVIII ст.)
2. Завдання для ерудитів.
1) Який метал використовують
як легуючу добавку до сталі, щоб знизити її крихкість за низьких температур?
(Zr).
2) Який метал за стійкістю до
корозії перевершує нержавіючу сталь? (Ті)
3) Під час вторгнення війська
Александра Македонського у IV ст. до н.е. в Індію його воїни страждали на
шлунково-кишкові захворювання, здоровими залишилися лише офіцери війська.
Поясніть це явище.
4) Який із компонентів
забрудненого міського повітря найбільш корозійно активним по відношенню до
металів, особливо за підвищеної вологості? (SO2)
5) Якщо зігнути дріт деякого
металу, можна почути хрусткий звук. Із якого металу зроблений дріт, як
називається цей звук? (Хрускіт виникає внаслідок взаємного тертя кристалів при
деформації, цей метал — олово, звук називається «крик олова».)
6) Поясніть, чому не
загоряється батистовий мішок, у якому лежать 5—10 мідних монет (Мідь добpe
проводить тепло.)
7) Як ви думаєте, з якого
металу було зроблене серце, яке у 1996 р. у Філадельфії ввели хворому в черевну
порожнину? (Із танталу)
3. Схема.
Ідентифікуйте речовини А, В,
D — сполуки металу С. Здійсніть перетворення:
А → В
↓↓
С ↔ D
4. Пізнавальна дискусія.
1) Чи може мідь реагувати з
розчином ферум (ІІІ) хлориду? Відповідь обґрунтуйте.
Cu + 2FeCl3 →
СuС12 + 2FeCl2.
2) Унаслідок взаємодії
активних металів із сильно-розведеним розчином нітратної кислоти виділився
водень. Як це можна пояснити? Напишіть рівняння відповідних реакцій.
Са + 2Н2О →
Са(ОН)2 + Н2;
Са(ОН)2+ 2HNO3
→ Ca(NO3)2 + 2Н2О.
Са + 2HNO → Ca(NO3)2
+ Н2.
3) Які речовини утворюються в
результаті горіння магнію на повітрі? Напишіть рівняння відповідних реакцій.
2Mg + О2 →
2MgO;
3Mg + N2 →
Mg3N2.
5. Уявний експеримент.
Завдання призначені для
групової роботи.
1) Намалюйте, як з часом
виглядатиме цинковий анод після тривалого використання під час електролізу.
2) У телепередачі
«Інтелект-шоу LG Еврика» демонструвався такий дослід: у першу хімічну склянку
помістили залізний цвях, в другу — металічний натрій. Що спостерігали учасники
передачі? Поясніть цей дослід.
3) Для потреб техніки
необхідна чиста мідь. Незначні домішки погіршують її якість, знижують
електропровідність. Для очищення міді використовують процес рафінування. При
цьому вартість As, Sb, Ag і Au, які можна виділити з анодного шламу, компенсує
витрати на очищення міді.
Як здійснюється процес
очищення міді?
(Анод виготовляють із
необробленої, неочищеної міді, вміщують у розчин CuSO4 і H2SO4,
катод — із тонкого мідного листа. Через розчин пропускають постійний
електричний струм. На катоді виділяється мідь, ступінь чистоти якої перевищує
99,95 %.)
6. Завдання-малюнки.
Визначте метал. Завдання
призначені для групової роботи.
1) Цей метал рідкий навіть на
морозі. (Hg.)
2) Різці, виготовлені зі
сталі, що містить цей метал, у 1,5 рази швидше ріжуть метали. (W)
3) Нестача цього металу в
організмі зумовлює підвищення схильності людини до інфарктів. Теплоти, що
виділяється під час горіння 4 г цього металу, вистачить для того, щоб закипіла
льодяна вода об'ємом 200 мл. (Mg)
4) При всьому бажанні цей
метал ніяк не зможе потонути. (Li)
5) Цей метал широко
застосовують у медицині, з нього виготовляють і штучну м'язову тканину. (Та)
ІV. Підсумки уроку.
Вивченню теми „Метали” в
шкільному курсі хімії відводиться значна кількість годин (22 години). Вчителю
досить складно зосередити увагу учнів на уроці використовуючи лише традиційну
форму проведення уроків, тому ми проаналізувавши літературні джерела розробили
нетрадиційний урок з теми „Загальні відомості про метали” у формі дидактичної
гри. Учні в ході вивчення теми одержують значну кількість інформації, тому ми
вважаємо за доцільне використання на уроках лабораторних робіт, що сприятиме
кращому засвоєнню нового матеріалу та розвитку практичних навичок та вмінь
учнів.
1.
Тема
„Метали „вивчається в 9 класі загальноосвітньої школи. В шкільному курсі хімії
учні знайомляться з основними властивостями металів та їх сполук. Метали
займають вагоме місце в житті людини: широко використовуються в промисловості,
відіграють важливу роль у фізіологічних процесах живих організмів та природі
взагалі. Одержані знання учні можуть застосувати в майбутньому в практичній
діяльності.
2.
Аналіз
літературних джерел показав, що при викладанні даної теми переважно в школі використовують
традиційну форму організації навчальної діяльності - урок.
3.
Розроблено
тематичне планування теми „Метали”. Розроблено плани- конспекти уроків: 1) нетрадиційної
форма проведення уроку на тему „Загальні відомості про метали”, 2) традиційна
форма уроку на тему „Ферум: його сполуки, властивості та застосування”, 3) урок
з використанням лабораторних робіт на тему „Хімічні властивості металів.
Електрохімічний ряд напруг металів”.
1.
Білоус С.
Уроки екологічного виховання. // Рідна школа. – 1997. - № 6. – С. 70 – 72.
2.
Бондар
В.І. Теорія, методика,
технологія і педагогічна техніка: сутність, зв'язки, взаємозбагачення/ Наукові
записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім.
М.П. Драгоманова / Укл. П.В. Дмитренко, О.Л. Макаренко. — К.: НПУ, 2000. — 4.1.
— 278 с.
3.
Бурлака
Я. І., Вихрущ В.
О. Про форми організації навчальної діяльності школярів. // Рад. школа. — 1984.
— № 5. — С. 39 — 44.
4.
Волкова
Н.П. Педагогіка: Посібник. – К.: Вид. центр „Академія”, 2001. – 576 с.
5.
Выбор методов обучения в средней
школе. / Под ред. Ю. К. Бабанского. — М.: Высшая школа, 1981. — 176 с.
6.
Глинка Н.
Л. Общая химия.
— Л.: Химия, 1988. — 702 с.
7.
Гузик Н.
П., Пучков Н. П. Лекционно-семинарская
система обучения. - К.: Вища шк., 1979. — 94 с.
8.
Гусак Т.
Нестандартні уроки: формування відповідального ставлення школярів до учніння.
// Рідна школа. – 1999. - № 9. – С.49 – 50.
9.
Дмуха Н.
Факультативне занаття з теми „Метали”. // Біологія і хімія в школі. – 2005. - №
3. – С. 38 – 39.
10.
Дьяченко
В. К. Организационная
структура учебного процесса и ее развитие. - М.: Высшая школа, 1989. - 160 с.
11.
Зайчекно
І.В. Педагогіка: Навч. посібник. – Чернігів: ЧДПУ 2003. – 528 с.
12.
Карапетьянц
М. X., Дракин С. И. Общая и неорганическая химия. — М.: Высш. шк., 1981. — 632 с.
13.
Кизенко
В.І. Педагогічні функції і зміст факультативного навчання в основній школі. //
Педагогіка і психологія – 1997. – № 2. – С. 24 – 32.
14.
Кирюшкін
Д.М. Методика викладання хімії. – К.: Вища школа, 1974. – 300 с.
15.
Краевский
В.В. Концепция
содержания и личностно ориентированное образование // Химия: методика
преподавания в школе. - 2001. - №2 - С. 3.
16.
Митник О.
Народження нестандартного уроку // Початкова школа. – 1997. - № 12. – С. 11 –
13.
17.
Момот Л.
Л. Проблемно-пошукові
методи навчання в школі. — К.: Наукова думка, 1985. — 63 с.
18.
Николаев
Л. А. Неорганическая
химия. - М.: Просвещение, 1982. — 640 с.
19.
Педагогіка.
/ За ред. А.М.Алексюка. – К.: Вища шк.,, 1985. – 295 с.
20.
Римаренко
В. Є. Семінарські
заняття в школі. — К.: Вища шк., 1981. — 124 с.
21.
Савін
М.В. Педагогіка.
- К.: Вища школа, 1980. - 311 с.
22.
Савченко
О. Я. Розвиток
пізнавальної самостійності молодших школярів. — К.: Вища школа, 1982.— 176 с.
23.
Усова А.
В. Система форм
учебных занятий. // Сов. педагогика. - 1984 - № 1. - С. 48 - 54.
24.
Фіцула
М.М. Педагогіка: навч. посібник. – К.: Вид-во „Академія”, 2000. – 544 с.
25.
Форми
навчання в школі: Книга для вчителя / За ред. Ю.І.Мальованого. – К.: Освіта,
1992. – 160 с.
26.
Харламов
И.Ф. Педагогика: Учеб. пособие. – М.: Юристь, 1997. – 512 с.
27.
Хомченко
И. Г. Общая
химия. — М.: Химия, 1987. — 464 с.
28.
Чередов
И, М. Система
форм организации обучения в советской общеобразовательной школе. — М., 1987. —
152 с.
29.
Ясинська
А. Психолого-педагогічні умови організації екологічного виховання старших
школярів // Рідна школа. – 2001. - № 3. - С 13 – 15.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
|
