Корекція шкільної тривожності в молодшому шкільному віці
Як видно з таблиці
№ 11 , 47,40% учнів середній рівень загальної тривожності. У 52,50% обстежуваних
виявлено підвищений рівень тривожності в школі. Ця частина дітей переживає негативний
емоційний стан, що пов’язаний із включенням до життя школи. У 31,50% учасників виявлено
підвищений рівень переживання соціального стресу. Ці учні переживають емоційний
стан, який є несприятливим для розвитку соціальних контактів. У 26,30% досліджуваних
виявлено підвищений рівень фрустрації потреби в досягненні успіху. Дана частина
дітей перебуває на психічному тлі, яне на дозволяє розвивати свої потреби в досягненні
успіху. У 31,50% дітей виявлено високий рівень і ще в 31,50% - підвищений рівень
страху самовираження. Учні відчувають негативні емоційні переживання з приводу саморозкриття,
демонстрації своїх здібностей. У 36,80% дітей виявлено високий страх ситуації перевірки
знань. Ці діти переживають тривогу з приводу перевірки їх знань, досягнень, можливостей.
Також більше ніж у третини учнів виявлено страх невідповідності очікуванням оточуючих.
Діти орієнтуються на значимість інших в оцінці своїх вчинків і думок, очікують негативних
оцінок. Низький рівень тривожності, пов’язаний з фізіологічним протистоянням стресу
, виявлено у 36,80% обстежуваних. Це означає, що більшість учнів класу має пристосованість
до ситуацій стресогенного характеру. У 31,50% учнів виявлено підвищений рівень тривожності,
який стосується проблем і страхів у стосунках з вчителями. Більшість учнів класу
з цього приводу не відчувають страхів.
Порівнявши результати
обох діагностичних зрізів, ми виявили, що рівень тривожності по різним факторам
в учасників контрольної групи майже не змінився, див. табл.№ 12.
Таблиця 12 - Порівняльна
таблиця n=19
Фактори
|
Рівні тривожності
|
До формуючого
експерименту
|
Після формуючого
експерименту
|
Загальна
|
високий
|
0,00
|
5,20
|
тривожність
|
підвищений
|
36,80
|
42,00
|
|
середній
|
52,60
|
47,40
|
|
низький
|
10,50
|
5,20
|
Тривожність
|
високий
|
5,20
|
5,20
|
в
|
підвищений
|
42,10
|
52,50
|
школі
|
середній
|
26,30
|
15,90
|
|
низький
|
26,30
|
26,30
|
Переживання
|
високий
|
5,20
|
5,20
|
соціального
|
підвищений
|
31,50
|
31,50
|
стресу
|
середній
|
52,60
|
52,60
|
|
низький
|
10,50
|
10,50
|
Фрустрація
|
високий
|
5,20
|
5,20
|
потреби в
|
підвищений
|
31,50
|
26,30
|
досягненні
|
середній
|
36,80
|
42,00
|
успіху
|
низький
|
26,30
|
26,30
|
Страх
|
високий
|
31,50
|
31,50
|
самовираження
|
підвищений
|
31,50
|
31,50
|
|
середній
|
26,30
|
21,10
|
|
низький
|
15,70
|
26,10
|
Страх
|
високий
|
36,80
|
36,80
|
ситуації
|
підвищений
|
21,00
|
26,20
|
перевірки
|
середній
|
26,30
|
21,10
|
знань
|
низький
|
15,70
|
15,70
|
Страх
|
високий
|
21,00
|
26,20
|
невідповідності
|
підвищений
|
36,80
|
31,60
|
очікуванням
|
середній
|
15,70
|
26,10
|
оточуючих
|
низький
|
26,30
|
15,90
|
Низьке
|
високий
|
5,20
|
5,20
|
фізіологічне
|
підвищений
|
15,70
|
10,50
|
протистояння
|
середній
|
36,80
|
36,80
|
стресу
|
низький
|
42,10
|
47,30
|
Проблеми і
|
високий
|
5,20
|
5,20
|
страхи в
|
підвищений
|
31,50
|
31,50
|
стосунках з
|
середній
|
36,80
|
36,80
|
вчителем
|
низький
|
26,30
|
23,60
|
Як видно з таблиці
№ 12, в учасників контрольної групи виявлено незначні збільшення рівня загальної
тривожності, шкільної тривожності, страху ситуації перевірки знань.
Не змінився рівень
переживання соціального стресу і проблем та страхів у стосунках з вчителем.
Дані показники суттєво
не змінюють рівень тривожності дітей і їхній стан.
Висновок до третього
розділу
Формуючий експеримент, у завдання
якого входила розробка
та апробація психокорекційної програми, спрямованої на зниження тривожності в дітей молодшого
шкільного віку, був проведений у формі корекційних занять,
які містили в собі ігри, спеціальні вправи, завдання.
Після проведення корекційно
– розвивальної роботи, простежила динаміку зниження тривожності в дітей молодшого
шкільного віку експериментальної групи. На даному етапі підтвердилася ефективність складеної корекційно-розвиваючої
програми.
Результати повторного
діагностичного зрізу показали, що рівень тривожності в учнів експериментальної групи
знизився в різних аспектах. В учасників контрольної групи, які були продіагностовані,
але не брали участь в корекційно-розвивальній роботі, рівень тривожності не знизився
і залишився приблизно на тому ж рівні, що спочатку.
Отже, можна зробити
висновок, що розроблена нами корекційно – розвивальна програма є ефективною в подоланні
високого рівня тривожності молодших школярів.
Висновок
Проаналізувавши теоретичні
джерела по проблемі підвищеної тривожності молодших школярів, можна зробити висновок,
що у психологічній літературі, можна зустріти різні визначення поняття тривожності,
хоча більшість дослідників сходяться у визнанні необхідності розглядати його диференційовано
- як ситуативне явище і як особистісну характеристику з урахуванням перехідного
стану і його динаміки.
Тривога сприймається як емоційний стан гострого внутрішнього болісного
беззмістовного хвилювання, що пов'язується у свідомості індивіда із прогнозуванням
невдачі, небезпеки або ж очікуванням чогось важливого, значущого для людини
в умовах невизначеності. Це емоційний аспект тривожності.
Тривожність – це постійна або ситуативна властивість людини , яка призводить до стану підвищеного занепокоєння, відчуття страху і тривоги в специфічних соціальних ситуаціях [9, 81].
Науковці вважають, що тривога є складовою частиною стану сильної психічної
напруги - «стресу». Можна зробити
висновок про те, що такі форми поведінки як емоційне переживання, неспокій, невпевненість за своє благополуччя, може розглядатися
як прояв тривожності.
Дослідивши особливості прояву тривожності в дітей молодшого шкільного віку, виявлено, що діти
з високим рівнем тривожності схильні до яких-небудь страхів. Більшість дітей проходять в своєму психічному
розвитку ряд вікових періодів підвищеної чутливості до страхів.
У психологічній сфері
тривожність проявляється у зміні рівня домагань особистості, у заниженні самооцінки,
рішучості, впевненості у собі. Тривожність впливає на мотивацію. Тривожність
не обов'язково проявляється безпосередньо в поведінці, часом це — суб'єктивне неблагополуччя
особистості, що створює специфічний фон її життєдіяльності, пригнічує психіку.
Головною причиною
виникнення тривожності у дітей вважається неправильне виховання та несприятливі
стосунки дитини з батьками, особливо з матір'ю.
За результатами аналізу
нашого дослідження, частіше за все у дітей молодшого шкільного віку проявляється
підвищений рівень загальної тривожності в школі – 88,20%, страху самовираження –
77,60%, страху невідповідності очікуванням оточуючих – 67,10%, страхів у стосунках
з вчителями – 93,00%.
Визначивши вплив
спеціально розробленої
корекційно-розвивальної програми, спрямованої на зниження тривожності
в дітей молодшого шкільного віку, ми дійшли до висновку, що вона є дієвою і приносить позитивні
результати.
На основі досвіду
проведення корекційних занять з тривожними дітьми експериментальної групи, ми переконалися,
що вони дійсно впливають на зниження тривожності в поведінці дітей молодшого шкільного
віку. Вони позитивно вплинули на емоційну сферу дітей, а також змінили прояви тривожності
в поведінці на спокій, рівновагу, відсутність емоційного і фізіологічного напруження.
Результати повторного
діагностичного зрізу показали, що рівень тривожності в учасників експериментальної
групи знизився в різних аспектах: загальної тривожності, шкільної тривожності, фрустрації
потреби в досягненні успіху, страху невідповідності очікуванням оточуючих, низького
фізіологічного протистояння стресу, проблем і страхів у стосунках з вчителем. В
учасників контрольної групи, які були продіагностовані, але не брали участь в корекційно-розвивальній
роботі, рівень тривожності не знизився і залишився приблизно на тому ж рівні, що
спочатку.
Отже, можна зробити
висновок, що розроблена нами корекційно – розвивальна програма є ефективною в подоланні
високого рівня тривожності молодших школярів.
Список літератури
1.
Аракелов Н.Е.,
Лысенко Е.Е. Психофизиологический метод оценки тревожности // Психологический журнал.
– 1997. - №2. – 38с.
2.
Битякова М.Р.
Организация психологической работы в школе – М.: Совершенство, 1997. – 298с.
3.
Гордєєва А.
Тривожність молодших школярів у процесі адаптації до школи : шляхи та методи психокорекції
// Психолог. – 2009. - №14.- квітень. – с. 1-24
4.
Захаров А.И. Дневные
и ночные страхи у детей. – СПб, 2000
5.
Захаров А.И.
Как преодолеть страхи у детей. – М.: Педагогика, 1986. – 109с.
6.
КовальчукО.
Виникнення тривожності у дітей та профілактика страхів // Психолог – 2009. - №11-12,
березень. – с. 22-23
7.
Кученко Т.О.
О детской тревожности. // Воспитание школьников. – 2002 - №5
8.
Неймарк М.З. Аффекты
у детей и пути их преодоления // Советская педагогика. – 1963. - №5. – с. 38-40
9.
Обухова Л.Ф. Детская
и возрастная психология. – М., 1996. – 169с.
10.
Петровская
Л.А. Компетентность в общении. М.: МГУ, 1989. – 216с.
11.
Прихожан А.М.
Тревожность у детей и подростков : Психологическая природа и возрастная динамика.
Москва – Воронеж, 2000
12.
Практическая
психодиагностика / Ред.-сост. Д.Я. Райгородский
– Самара «Бахрах», 2000
13.
Психічне здоров’я
дитини – К.: Ред. загальнопед. газет, 2003. – 112с.
14.
Психология. Словарь
/ Под. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Политиздат,
1990. – 494с.
15.
Рогов Е.И.
Настольная книга практического психолога. Кн.1 – М.: ВЛАДОС, 2003
16.
Рогов Е.И.
Настольная книга психолога. Кн.2 – М.: ВЛАДОС пресс, 2001. – 529с.
17.
СкворчевськаО.В.
Ігрові методики роботи з учнями1-4 класів. – Харків «Основа», 2007. – 207с.
18.
Словарь практического психолога / Сост. С.Ю. Головин
– Минск.: Харвест, 1997. – 800с.
19.
Спиваковская
А.С. Психотерапия : игра, детство, семья – ООО Апрель Пресс, ЗАО Изд-во ЭКСМО –
Пресс, 2000
20.
Степанов С.С.
Психологический словарь для родителей М. : Академия, 1996 – 152с.
21.
Славина Л.С.
Дети с аффективным поведением. М.: Просвещение, 1966. – 149с.
22.
Тривожні діти
5-10 років. Корекційна програма // Психолог. – 24 (360). – червень. – 2009. – с.
3-15
23.
Фридман Л.Ф., Кулагина
И.Ю. Психологический справочник учителя // Практическая психология в образовании
– М.: Изд-во «Совершенство», 1988.
24.
Шебанова В.І.
Дослідження тривожності в дітей молодшого шкільного віку // Педагогіка і психологія.
– 2001. - №2. – с. 108-119.
25.
Эмоциональные нарушения
в детском возрасте и их коррекция – М.: МГУ, 1990. – 197с.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
|
|