Корекція шкільної тривожності в молодшому шкільному віці
В результаті дослідження
рівня шкільної тривожност іза методикою Філліпса, виявилось, що в 46,10% обстежуваних
експериментальної групи підвищений рівень загальної тривожності. Отже, у більшості
молодших школярів підвищений рівень тривожності пов’язнаний із переживанням соціального
стресу, проблемами і страхами у стосунках з вчителями. Майже у половини класу підвищена
тривожність в школі, страх самовираження. У 46,10% досліджуваних виявлено страх
невідповідності очікуванням оточуючих. Див. табл.№3
Таблиця 3 - Рівень
шкільної тривожності та її прояви в різних сферах життєдіяльності досліджуваних
експериментальної групи n=13
Фактори
|
Низький рівень
|
Середній рівень
|
Підвищений рівень
|
Високий рівень
|
Загальна
|
15,30
|
30,70
|
46,10
|
7,60
|
Тривожність в школі
|
30,70
|
15,30
|
46,10
|
7,60
|
Переживання соціального стресу
|
15,30
|
7,60
|
69,20
|
7,60
|
Фрустрація потреби в досягненні
успіху
|
30,70
|
23,00
|
38,40
|
7,60
|
Страх самовираження
|
30,70
|
7,60
|
46,10
|
15,30
|
Страх ситуації перевірки знань
|
53,80
|
7,60
|
23,00
|
15,30
|
Страх невідповідності очікуванням
оточуючих
|
23,00
|
7,60
|
23,00
|
46,10
|
Низьке фізіологічне протистояння
стресу
|
46,10
|
7,60
|
23,00
|
23,00
|
Проблеми і страхи в стосунках
з вчителем
|
15,30
|
7,60
|
61,50
|
15,30
|
Як видно з таблиці
№ 3, майже у 46,10% обстежуваних високий рівень страху невідповідності очікуванням
оточуючих. Це свідчить про те, що вони відчувають тривогу з приводу оцінок, які
дають інші люди, дуже бояться негативних оцінок їхньої особистості, поведінки. 46,10%
молодших школярів мають підвищений рівень тривожності в школі. Це означає, що діти
знаходяться несприятливому емоційному стані, пов’язаному з різними формами включення
в життя школи. У 69,20% дітей виявлено підвищений рівень переживання соціального
стресу. Це говорить про те, що в колективі для більшості учнів немає сприятливих
умов для соціальних контактів, особливо з однолітками. У 38,40% дітей підвищений
рівень фрустрації потреби в досягненні успіху. Це означає, що ця частина учнів перебуває
на несприятливому психічному тлі, яке заважає розвивати свої потреби до успіху,
досягненню бажаних результатів. У 46,10% досліджуваних виявлено підвищений рівень
страху самовираження. Діти можуть переживати негативні відчуття, які пов’язані з
необхідністю саморозкриття, представленням себе іншим. Підвищений рівень страху
ситуації перевірки знань виявлено в четвертої частини учнів. Це свідчить про те,
що більшість дітей в класі не відчувають сильної тривожності з приводу перевірки
їх знань. Низький рівень тривожності, пов’язаний з низьким фізіологічним протистоянням
стресу, виявлено в 46,10 молодших школярів.
Це означає, що більшість
учнів класу має нормальну пристосованість до ситуацій стресогенного характеру. В
61,50% дітей виявлено підвищений рівень тривожності, який стосується проблем і страхів
у стосунках з вчителями. Це означає, що діти відчувають дискомфорт і страх у стосунках
з вчителем, можливо вчитель сам створив такі умови. Це може негативно впливати на
успішність навчання в школі.
В результаті дослідження
за даною методикою, виявилось, що в 42,10% обстежуваних контрольної групи підвищений
рівень шкільної тривожності. Див. табл.№4
Таблиця 4 - Рівень
шкільної тривожності та її прояви в різних сферах життєдіяльності досліджуваних
контрольної групи (Показники у %) n=19
Фактори
|
Низький рівень
|
Середній рівень
|
Підвищений рівень
|
Високий рівень
|
Загальна
|
10,50
|
52,60
|
36,80
|
0,00
|
Тривожність в школі
|
26,30
|
26.3
|
42.1
|
5,20
|
Переживання соціального стресу
|
10,50
|
52,60
|
31,50
|
5,20
|
Фрустрація потреби в досягненні
успіху
|
26,30
|
36,80
|
31,50
|
5,20
|
Страх самовираження
|
15,70
|
26,30
|
31,50
|
31,50
|
Страх ситуації перевірки знань
|
15,70
|
26,30
|
21,00
|
36,80
|
Страх невідповідності очікуванням
оточуючих
|
26,30
|
15,70
|
36,80
|
21,00
|
Низьке фізіологічне протистояння
стресу
|
42,10
|
36,80
|
15,70
|
5,20
|
Проблеми і страхи в стосунках
з вчителем
|
26,30
|
36,80
|
31,50
|
5,20
|
Як видно з таблиці
№4, у 36,8% дітей виявлено підвищений рівень загальної тривожності. У 42,10% обстежуваних
виявлено підвищений рівень тривожності в школі. Ця частина дітей переживає негативний
емоційний стан, що пов’язаний із включенням до життя школи. У 31,50% учнів виявлено
підвищений рівень переживання соціального стресу. Ці учні переживають емоційний
стан, який є несприятливим для розвитку соціальних контактів. Також у 31,50% молодших
школярів виявлено підвищений рівень фрустрації потреби в досягненні успіху. Дана
частина дітей перебуває на психічному тлі, яке не дозволяє розвивати свої потреби
в досягненні успіху. У 31,50% дітей виявлено високий рівень і ще в 31,50% підвищений
рівень страху самовираження. Учні відчувають негативні емоційні переживання з приводу
саморозкриття, демонстрації своїх здібностей. У 36,80% досліджуваних виявлено високий
страх ситуації перевірки знань. Ці діти переживають тривогу з приводу перевірки
їх знань, досягнень, можливостей. У 36,80% школярів виявлено страх невідповідності
очікуванням оточуючих. Діти орієнтуються на значимість інших в оцінці своїх вчинків
і думок, очікують негативних оцінок. Низький рівень тривожності, пов’язаний з фізіологічним
протистоянням стресу , виявлено 42,10% обстежуваних. Це означає, що більшість учнів
класу має пристосованість до ситуацій стресогенного характеру. У 31,50% дітей виявлено
підвищений рівень тривожності, який стосується проблем і страхів у стосунках з вчителями.
Більшість учнів класу з цього приводу не відчувають страхів.
Висновок до другого
розділу
За результатами аналізу
нашого дослідження, частіше за все у дітей молодшого шкільного віку проявляється
підвищений рівень загальної тривожності в школі – 88,20%, страху самовираження –
77,60%, страху невідповідності очікуванням оточуючих – 67,10%, страхів у стосунках
з вчителями – 93,00%.
Рідше в дітей проявляється
фрустрація потреби в досягненні успіху та низьке фізіологічне протистояння стресовим
ситуаціям.
Користуючись
цими результатами, а також на основі індивідуальних бесід, зроблені висновки, що
високий рівень тривожності викликаний: поганою підготовкою до уроків; страхом виразити
свої можливості, оскільки діти вважають, що вони будуть оцінені нижче, ніж їх однолітки,
які показують високий рівень знань і творчості; заниженою самооцінкою; пред'явленням
з боку вчителя високих вимог; домашніми неприємностями; високими вимогами батьків;
недостатньою увагою і підтримкою батьків.
Ці дані
лягли в основу розвиваючої програми з подолання тривожності у молодших школярів.
3. Формуючий
експеримент спрямований на подолання
тривожності молодших школярів
3.1
Обгрунтування корекційно – розвивальної програми
З метою зниження тривожності
в дітей молодшого шкільного віку була зроблена спроба складання корекційно-розвивальної
програми, спрямованої на подолання тривожності, розвиток конструктивних способів
взаємодії тривожних дітей, їхніх міжособистісних стосунків, а також на розвиток
комунікативних умінь.
Для досягнення поставленої
мети, були поставлені наступні завдання:
·
скласти корекційно-розвивальну програму, спрямовану на відпрацювання з дітьми молодшого шкільного віку ситуацій, що дозволяють
їм більш ефективно вступати у взаємодію й домагатися позитивних результатів;
·
провести контрольний
зріз після проведення корекційної роботи для перевірки ефективності складеної програми.
Методологічною основою формуючого
експерименту послужили методичні рекомендації таких науковців як: О.В. Скворчевська;
А. Гордєєва.
Так, О.В. Скворчевська
пропонує проводити корекцію тривожності молодших школярів за допомогою бесід, ігор
та малювання. В той же час,
А. Гордєєва вбачає
корекцію в спеціальних вправах на саморозслаблення, самовираження, зняття емоційного
напруження. На думку науковця, бажано використовувати малювання, писати розповіді
про себе.
Спираючись на результати
обстеження, до корекційних занять були залучені учні, в яких високий рівень тривожності
– експериментальна група. Доцільність вибору полягає в тому, що за більшістю факторів
тривожності в учасників експериментальної групи показники вищі ніж в учасників контрольної.
Тому дуже важливо провести цикл корекційних занять, щоб подолати тривожність у дітей
даної групи.
Мета
програми: надати
психолого-педагогічну допомогу дітям із високим рівнем тривожності й невпевненістю
у спілкуванні й діяльності.
Завдання
програми:
1. Підвищувати
особистісну самооцінку дитини через створення «зон успіху» в різних видах діяльності,
формувати здатність до рефлексії.
2. Підвищувати
соціальний статус дитини в колективі однолітків через розвиток та удосконалення
її комунікативних навичок.
3.
Розвивати рухову активність і психомоторну координацію,
що сприяють зняттю й профілактиці психофізичного напруження й емоційної депривації.
Програма
розрахована на роботу з дітьми 7—8 років та групову
форму занять.
Оптимальна
кількість учасників групи: 10—15 осіб.
При дотриманні
режиму проведення — 3 заняття в тиждень — цикл розрахований на 3 тижні.
Форма
проведення: тренінг.
Час
проведення кожного заняття: 30—45 хв.
Загальна
кількість занять: 10.
Методи
проведення роботи : рухливі ігри, рольові ігри, бесіди, малювання
на різну тематику, вправи на розслаблення, вправи на зняття
м’язового
напруження, вправи на розвиток комунікації, емоційної сфери.
Обладнання
: м’ячі, зошити, олівці, іграшки, програвач, диски із записами
релаксаційної музики.
Організація
і проведення розвивальних занять :
1 частина
- розминка (1 вправа);
2 частина
- основна (2-3 вправи) ;
3 частина
– заключна (1 вправа).
Сценарій
проведення занять.
Вітання.
Вітання і прощання учнів мають ритуальний характер.
Розминка.
Мета розминки
- створення позитивного настрою в групі, зняття напруження, одержання заряду енергії.
Основна
частина. Основна частина включає в себе застосування методик, прийомів
згідно з цілями та завданнями програми.
Кінцева
мета - створення відчуття належності до групи, закріплення позитивних
емоцій.
Прощання.
Послідовність
проведення психокорекційних занять:
1 заняття
– знайомство, зняття емоційного напруження у
дітей;
2-10 заняття - корекційне.
Очікуваний
результат: позитивна динаміка в розвитку особистісних рис, навичок і вмінь
кожної дитини; активізація соціальної активності, упевненості в діяльності, зниження
рівня тривожності. Цей факт мають підтвердити результати повторного діагностичного
обстеження кожної дитини наприкінці циклу корекційно-розвивальних занять, див. додаток
А.
3.2
Аналіз результатів повторного зрізу формуючого експерименту
Корекційно
– розвивальна робота проводилась з дітьми експериментальної групи. До цього учні
не були залучені до такого виду діяльності.
Доцільно
було провести повторний діагностичний зріз на виявлення рівня тривожності, щоб перевірити
ефективність проведеної роботи з учасниками експериментальної групи і проаналізувати,
чи відбулися зміни в учасників контрольної групи без проведення корекційних занять.
Для діагностичного зрізу було використано методику «Вимірювання рівня тривожності
Тейлора», «Оцінка рівня шкільної тривожності Філліпса».
З результатів нашого
дослідження за методикою вимірювання рівня тривожності Тейлора, виявилось, що в
учнів експериментальної групи середній рівень тривожності (з тенденцією до високого
рівня)., див. табл.№5.
Таблиця 5 - Рівень
тривожності досліджуваних експериментальної групи (Показники у %) n = 17
Рівень тривожності
|
Показники у %
|
Високий
|
23,50
|
Середній (з тенденцією до високого)
|
41,10
|
Середній (з тенденцією до низького)
|
29,40
|
Низький
|
5,80
|
Як видно з таблиці
№5 , в досліджуваних переважає середній рівень тривожності (з тенденцією до високого
рівня) – 41,10%. У 23,10% учнів виявлено високий рівень і ще в 29,40% – середній
рівень (з тенденцією до низького). Дані показники характеризують загальну тривожність
дітей. Тривожність дітей може стосуватися навчання і стосунків у школі, може бути
як прояв рис особистості.
Порівнявши результати
обох діагностичних зрізів, виявилось, що рівень тривожності учнів експериментальної
групи зменшився, див. табл.№ 6.
Таблиця 6 - Порівняльна
таблиця n=17
Рівень тривожності
|
І діагностичний
зріз (показник у %)
|
ІІ діагностичний зріз (показник у %)
|
Зміни, що відбулися (показник у %)
|
Високий
|
47,00
|
23,50
|
Зменшився на 23,50
|
Середній (з тенденцією до високого)
|
47,00
|
41,10
|
Зменшився на 5,90
|
Середній (з тенденцією до низького)
|
5,80
|
29,40
|
Збільшився на 23,60
|
Низький
|
0,00
|
5,80
|
Збільшився на 5,80
|
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
|
|