бесплатно рефераты

бесплатно рефераты

 
 
бесплатно рефераты бесплатно рефераты

Меню

Формування системи композиційних закономірностей у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва бесплатно рефераты

Таблиця. Сформованість знань та умінь композиційної діяльності

наприкінці експериментального дослідження

№ п/п

УМІННЯ

Контрольний клас

(%)

Експериментальний клас (%)

1

знати зміст термінів “композиція", “формат", ”статика”, “динаміка" у композиції, “ескіз” та набути початкових навичок виконувати попередній ескіз творчої роботи

68

79

2

втілювати в практичній роботі такі принципи, прийоми та засоби організації композиції: вибір формату, елементів композиції, рівня, точки зору та освітленості відповідно до творчого змісту роботи; засоби визначення композиційного центру

65

74

3

знати особливості асиметричної організації композиції та вміння на початковому рівні досягти рівноваги зображення в композиції при асиметричному заповненні площини

67

80

4

знати вимоги щодо доцільного розміщення на площині одиничного предмета або групи предметів

73

85

5

володіти виразними засобами створення певного емоційного стану природи

71

82

6

відтворювати зміст динамічної і статичної, відкритої і закритої композиції

66

74

7

знати особливості реалістичної і декоративної манери зображення та початковому рівні вміти втілити своє розуміння у творчій роботі

67

78

8

знати взаємозв’язок шрифту і зображення та набути перших вмінь уведення шрифту в декоративно-графічну композицію

69

76


Дані, наведені у таблиці, показують, що кількість учнів експериментального класу, які підвищили рівень сформованості відповідних умінь і навичок внаслідок експериментального навчання, зросла порівняно з даними констатуючого етапу дослідження, а кількість учнів контрольного класу, які підвищили рівень сформованості цих умінь внаслідок традиційного навчання, хоча й зросла, однак несуттєво.

Так, за підсумками формуючого експерименту виявилося, що 15% учнів експериментального класу (ЕК) і 24% учнів контрольного класу (КК) має низький рівень сформованості умінь виконання тематичної композиції. До середнього рівня відноситься 49% - ЕК і 56% - КК. Високого рівня сформованості даних умінь досягли 36% учнів експериментального класу і 22% учнів контрольного класу (див. діаграму).



Діаграма. Загальний рівень сформованості умінь і навичок виконання тематичної композиції наприкінці експерименту


Наприкінці експериментального дослідження стало очевидно: у процесі використання розробленої нами експериментальної методики формування умінь і навичок виконання тематичної композиції в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку відповідних умінь і навичок. Це свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи.

Результати проведеного аналізу підтверджують ефективність удоско-наленої методики у формуванні в молодших школярів умінь і навичок виконання тематичної композиції. Нами доведено, що впровадження основних її положень у практику образотворчої діяльності учнів початкових сприяє не лише формуванню відповідних практичних навичок, а й збагаченню емоційної, мотиваційної, когнітивної сфер, що стимулює самовираження в образотворчій діяльності молодших школярів.


Висновки


1. Композиція - це побудова художнього твору, обумовлена його змістом, характером і призначенням. Художники використовують композицію як універсальний засіб, щоб створити живописне полотно, скульптуру або витвір декоративно-прикладного мистецтва, добитися їх образної та емоційної виразності. У різних видах і жанрах образотворчого мистецтва (ужиткового, декораційно-театрального, дизайнерського й архітектурного) композиції ґрунтуються на загальних законах творчості, але мають і свої специфіку, особливості, що характерні тільки для відповідного виду мистецтва. У композиціях різних видів і жанрів образотворчого мистецтва передача простору відрізняється одна від одної, внаслідок чого виділяють три види композиції: фронтальну, об'ємну і глибинно-просторову.

2. Основними законами композиції є закон цілісності, контрастів, новизни і підпорядкування всіх засобів композиції ідейному задуму, та закони композиції, що діють у деяких видах і жанрах образотворчого мистецтва, відображаючи суттєві ознаки і специфіку побудови їх (закони життєвості та впливу "рами" на композицію зображення на площині). Закони композиції відображають суттєві ознаки і специфіку побудови тематичної композиції. Їх знання дає змогу як об’єктивніше аналізувати композиційні твори, так і створювати адекватні дійсності власні мистецькі твори.

3. Правила, прийоми і засоби композиції допомагають художнику будувати її і належать до менш постійних категорій, ніж закони, що діють тривалий час в історії розвитку образотворчого мистецтва. Правила, прийоми і засоби є лише композиційною технікою, хоча в основі своїй випливають із закономірностей природи. Вони розвиваються і збагачуються творчою діяльністю нових поколінь художників різних країн. На зміну віджилим правилам і закономірностям приходять інші, які породжуються новими завданнями, що постають перед мистецтвом.

4. Можна виділити наступні композиційні правила: передачі руху (динаміки), спокою (статики), золотого перетину (одна третина). До прийомів композиції можна віднести: передачу ритму, симетрії і асиметрії, рівноваги частин композиції і виділення сюжетно-композиційного центру. Засоби композиції включають формат, простір, композиційний центр, рівновагу, ритм, контраст, світлотінь, колір, декоративність, динаміку і статику, симетрію і асиметрію, відкритість і замкнутість, цілісність. Знання прийомів, правил і закономірностей композиції допоможе зробити малюнки виразнішими, але це знання зовсім не самоціль, а лише засіб, що допомагає досягти успіху.

5. На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за уроками образотворчого мистецтва у початковій школі нами виявлено, що загальний недолік педагогічної теорії і практики - недостатня спрямованість на використання формування у молодших школярів навичок виконання тематичної композиції. Для усунення цих недоліків ми удосконалили методику роботи над тематичною композицією, організували і провели експериментальне дослідження, де реалізували основні положення цієї методики.

6. В основу експериментальної методики були покладені положення: розуміння завдань у роботі над ескізом сюжетної композиції та розкриття теми засобами композиції; збагачення учнів необхідними спостереженнями і замальовками реальної дійсності; активізація творчої уяви у молодших школярів. Виконання ескізів сюжетної композиції на основі спостережень навколишнього життя розвивало у молодших школярів спостережливість, уміння не тільки бачити серед навколишнього життя головне, типове, а й передавати його художніми засобами на картинній площині, втіливши в зміст твору відповідний творчий задум.

7. З метою перевірки ефективності запропонованої методики виконання тематичної композиції на уроках малювання нами здійснено педагогічну діагностику сформованості в учнів початкової школи відповідних навичок; розроблено, впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти, а також перевірено ефективність удосконаленої методики виконання тематичної композиції. Сюжетні композиції, виконані після цілеспрямованих спостережень і зарисовувань, як правило, були значно багатші за змістом. Виявилося, що учні розуміють сюжетні зв'язки предметів і персонажів, характеристику їх подають повніше і вірогідніше, а також більш свідомо і грамотно передають розміщення предметів у просторі.

8. За результатами контрольного етапу експерименту, кількість учнів експериментального класу, які підвищили рівень сформованості відповідних умінь і навичок внаслідок експериментального навчання, зросла порівняно з даними констатуючого етапу дослідження, а кількість учнів контрольного класу, які підвищили рівень сформованості цих умінь внаслідок традиційного навчання, хоча й зросла, однак несуттєво. У процесі використання розробленої нами експериментальної методики формування умінь виконання тематичної композиції в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку відповідних умінь і навичок. Це свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи та загальну ефективність удосконаленої методики формування умінь композиційно-тематичного малювання у початковій школі.


Список використаних джерел


1.     Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття). - К.: Райдуга, 1994. - 112 с.

2.     Национальная доктрина развития образования // Освіта. - 2002. - №26 (4984). - 96 с.

3.     Закон України про освіту / 23 травня 1991 р. - №1060-ХІІ.

4.     Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Педагогічна газета. - 2002. - Січень. - №1. - С.4-7.

5.     Базовий компонент початкової освіти // Початкова школа. - 1999. - №1. - С.6-19.

6.     Аксенов Ю.Г., Левидова М.М. Цвет и линия. - М.: Сов. художник, 1986. - 326 с.

7.     Алексеев В.В. Изобразительное искусство и школа. - М.: Педагогика, 1968. - 184 с.

8.     Алёхин А.Д. Изобразительное искусство: художник, педагог, школа. - М.: Педагогика, 1984. - 254 с.

9.     Антонович Є.А., Проців В.І., Сенд С П. Художні техніки в школі. - К.: ІЗМН, 1997. - 312 с.

10. Антонович Є.А., Захарук-Чугай Р.В., Станкевич М.С. Декоративно-прикладне мистецтво. - Львів: Світ, 1992. - 271 с.

11. Беда Г.В. Основы изобразительной грамоты. - М., 1981. - 240 с.

12. Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. - К.: Мистецтво, 1981. - 178 с.

13. Васильєва О., Поклад І. Розвиток творчої особистості дитини в образотворчій діяльності // Мистецтво та освіта. - 2002. - №2. - С.42-43.

14. Васильковська К.М. Формування художнього світогляду майбутнього вчителя образотворчого мистецтва. - К.: НПУ, 2006. - 234 с.

15. Величко Ю.В. Український живопис. - К.: Мистецтво, 1989. - 191 с.

16. Верб В.А. Искусство и художественное развитие учащихся. - Л.: Наука, 1977. - 116 с.

17. Виноградова Г. Малювання з натури. - К.: Рад. школа, 1976. - 118 с.

18. Вільчинський В.М. Образотворче мистецтво.1-2 класи. - К.: Рад. шк., 1991. - 128 с.

19. Волков Н.Н. Цвет в живописи. - М.: Искусство, 1984. - 320 с.

20. Волошина Н.Й. З теоретичних засад естетичного виховання учнів засобами мистецтва // Педагогіка і психологія. - 1996. - №3. - С.9-18.

21. Выготский Л.С. Психология искусства. - М.: Искусство, 1986. - 573 с.

22. Гайдамака О. Календарне планування до програми “Мистецтво” // Поч. школа. - 2003. - №6. - С.28-31.

23. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К.: Вища школа, 1995. - 237 с.

24. Гандзій П.А., Левицький Ф.Д. Уроки малювання: Посібник для вчи-теля. - К.: Рад. школа, 1975. - 224 с.

25. Гіптерс З. Мистецтво як засіб художньо-естетичного виховання // Рідна шк. - 2001. - №9. - С.60.

26. Глинская И.П. Изобразительное искусство. Методика обучения в 1-3 классах. - К.: Педагогика, 1978. - 186 с.

27. Глушанская В.П., Маркова В.Ф., Смирнова Л.Ф. Рисование с методикой преподавания. - М.: Просвещение, 1971. - 127 с.

28. Дейнека А.А. Учитесь рисовать. - М.: Искусство, 1981. - 224 с.

29. Демченко І. Творчий розвиток школярів засобами образотворчого мистецтва // Рідна школа. - 2002. - №6. - С.62-64.

30. Демченко І.І. Використання інтерактивних технологій навчання при викладанні образотворчого мистецтва у початковій школі // Мистецька освіта у контексті європейської інтеграції: Теоретичні та методичні засади розвитку / Тези Міжнародної наукової конференції. - К. - Суми: СумДПУ ім.А. Макаренка, 2004. - С.244-246

31. Демченко І.І. Діагностування творчого розвитку молодших школярів засобами образотворчого мистецтва // Дизайн-освіта 2003: досвід, проблеми, перспективи. матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції. Зб. матеріалів - Харків: ХДАДМ, 2003. - С.251-260.

32. Демченко І.І. До проблеми новітніх технологій в мистецтві // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Збірник наукових праць. - Харків: ХДАДМ, 2002. - С.64 - 71.

33. Дитина: Програма виховання і навчання дітей від 6 до 10 років. - К.: Богдана, 2003.

34. Дмитриева А. Словесный художественный образ и детский рисунок // Искусство в школе. - 1993. - №2. - С.39-43.

35. Єрьоміна О., Сердюк І. Формування навичок сприйняття творів мис-тецьтва: З досвіду роботи // Мистецтво та освіта. - 2000. - №1. - С.39-41.

36. Задорожний В.І., Боровиков О.Я. Уроки образотворчого мистецтва.1-3 класи. - К.: Рад. шк., 1972. - 151 с.

37. Кардовский Д.И. Пособие по рисованию. - М.: Стройиздат, 1978. - 126 с.

38. Кибрик Е.А. К вопросу о композиции // Вопросы изобразительного искусства. - М.: Сов. художник, 1954. - С.31-45.

39. Кириченко М.А. Учіться малювати. - К.: Рад. шк., 1987. - 58 с.

40. Кириченко М.А. Альбом з образотворчого мистецтва для 1-3 класів. К.: Рад. шк., 1990. - 80 с.

41. Кириченко М.А. Образотворче мистецтво.3 клас. - К.: Освіта, 1996. - 128 с.

42. Кузин B. C. Основы обучения изобразительному искусству в школе. - М.: Просвещение, 1977. - 207 с.

43. Кузин В.С. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальных классах. - М.: Искусство, 1977. - 264 с.

44. Левшина Л.С. Как воспринимается произведение искусства. - М.: Искусство, 1983. - 96 с.

45. Лепикаш В.А. Живопись акварелью. - М.: Изд-во Акад. художеств СССР, 1961. - 114 с.

46. Лунячек Й. Основы изображения с натуры. - К.: Изд-во АН УССР, 1961. - 127 с.

47. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974. - 354с.

48. Малышов С.Д. Искусство видеть. - М.: Просвещение, 1986. - 178с.

49. Милюков А.А. Организация натурных постановок на уроках изо-бразительного искусства в школе. - М.: Просвещение, 1978. - 112 с.

50. Никанорова Н.П. Наглядное пособие и оборудование для занятий изобразительным искусством. - М.: Педагогика, 1975. - 136 с.

51. Огурцова С.В. Дитина в світі скульптури. - Донецьк: Лебідь, 2002. - 68 с.

52. Орловский Г.И. О художественном образовании учителя рисования. - Л.: Наука, 196. - 268 с.

53. Павлинов П.Я. Каждый может научиться рисовать. - М.: Педагогика, 1966. - 216 с.

54. Парнах М. Уроки изобразительного искусства // Искусство в школе. - 2001. - №3. - С.57-60.

55. Пилипенко Д.Г. Малювання з методикою викладання. - К.: НДПІ, 1971. - 135 с.

56. Програма для загальноосвітніх закладів: Образотворче мистецтво: 1-4 кл. - К.: Шкільний світ, 2001. - 84 с.

57. Проців В.I., Кириченко М.А. Уроки образотворчого мистецтва в 1-3 класах. - К.: Рад. шк., 1984. - 188 с.

58. Проців В.I., Кириченко М.А. Образотворче мистецтво.1-3 класи. - К.: Рад. шк., 1982. - 158 с.

59. Рагозіна В. Особистісно зорієнтований підхід до діагностики розвитку учнів у процесі художньо-естетичного виховання // Рід. шк. - 2001. - №1. - С.50.

60. Ростовцев Н.Н. Учебный рисунок. - М.: Просвещение, 1976. - 222 с.

61. Ростовцев Н.Н. Методика преподавания изобразительного искусства в школе. - М.: Агар, 1998. - 251 с.

62. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Абрис, 2002. - 368с.

63. Терентьев А.Е. Рисунок в педагогической практике учителя изобра-зительного искусства. - М.: Просвещение, 1981. - 175 с.

64. Навчальна книга - Богдан, 2007. - 112 с.

65. Трач С.К. Уроки образотворчого мистецтва.2 клас. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2007. - 96 с.

66. Трач С.К. Уроки образотворчого мистецтва.3 клас. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2007. - 104 с.

67. Трач С.К. Уроки образотворчого мистецтва.4 клас. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2005. - 120 с.

68. Шевнюк О.Л. Теорія і практика мистецької освіти майбутніх учителів у вищій школі. - К.: НПУ, 2004. - 555 с.

69. Шорохов Е.В. Методика преподавания композиции на уроках изобразительного искусства в школе. - М.: Просвещение, 1974. - 235 с.

70. Щолокова О. Концепція художньо-естетичного розвитку школярів в системі освітньої галузі “Мистецтво” // Мистецтво і освіта. - 1999. - №8. - С.62-63.


Додаток


Тема. Малювання ілюстрації до української народної казки "Колобок"

Мета. Розвивати уміння створювати ілюстрації на основі творчої уяви і фантазії, навички малювання тварин і людей; формувати навички роботи з фарбами; вчити учнів глибоко відчувати казку, її добрих героїв, засуджувати жадібність, зло, боротися з ними у повсякденному житті.

Обладнання. Ілюстрації до українських народних казок, таблиця з послідовністю зображення тварин, репродукції картин "Альонушка" В. Васнєцова, "Пан", "Царівна-Лебідь" М. Врубеля.

Хід уроку

I. Організаційна частина. Повідомлення теми і завдань уроку.

II. Актуалізація опорних знань.

Чи любите ви казки?

Пригадайте, який народний твір називається казкою? (Оповідання про незвичайні, часом фантастичні події)

Як називаються казки, створені народом? (Народними)

Які народні казки ви знаєте?

Як називаються казки, складені письменниками? (Літературними, або авторськими)

Ш. Робота над темою уроку.

1. Вступна бесіда.

Мудрість народу - у дотепних приказках, загадках, піснях, думах, легендах, переказах і, звичайно ж, у казках. Казка - це глибока мудра книга життя.

Подумати тільки! Скільки оповідачів переказували, здавалося б, один і той самий твір упродовж віків! І кожен з них додавав щось нове, вигадував героям нові пригоди, випробування, давав нові імена. У казках прославляються мудрі, працьовиті, кмітливі, хоробрі, добрі персонажі і засуджуються підступні, злі, зрадливі, ледачі. У кожній казці виражено довічну мрію людей - перемогу добра над злом.

2. Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учителя).



3. Сприймання учнями творів мистецтва.

А тепер розгляньте репродукції картин Михайла Врубеля. Вони відкривають глядачам незвичайний, неіснуючий світ, створений уявою художника. Сюжети та образи для своїх полотен Врубель вибирає не з життя, а з легенд, казок, літературних творів. Образ Царівни-Лебідь навіяла музика М. Римського-Корсакова до "Казки про царя Салтана" О. Пушкіна. А Пан, хазяїн лісів, прийшов із міфів стародавньої Греції.

Багато художників малюють ілюстрації до казок. Таких художників називають художниками-ілюстраторами.

(Учні переглядають ілюстровані видання казок)

Сьогодні ми спробуємо виконати ілюстрацію до української народної казки "Колобок", яку ви усі добре знаєте. Переглянувши лялькову виставу, ми ще раз пригадаємо її.

4. Перегляд лялькової вистави "Колобок".

Ведуча. Жили собі дід та баба. Жили та жили, та дожилися до того, що й хліба нема.

Дід. Бабусю! Піди у хижку, назмітай у засіці борошенця та спечи мені колобок.

Баба. Гаразд, зроблю я те.

Хоч діло не таке й легке -

Вчинити тісто біле-біле,

Солодке, пишне та м'яке.

Насиплю зараз борошенця,

Кориці трохи натрушу,

Ось цукор, сіль, вода з відерця,

Та й гарне тісто замішу.

Ведуча. Спекла баба колобка і поставила на вікні, щоб простиг. А він з вікна - та на призьбу, а з призьби - та на землю, та й побіг дорогою.

Колобок. Біжить стежинка до лісочка,

Ростуть тут клени та дубочки.

На листячку блищить роса...

Куди не глянь - така краса!

Зайчик. Колобок, Колобок, я тебе з'їм!

Колобок. Не їж мене. Зайчику,

Не їж. Побігайчику.

Послухай краще пісеньку.

Я по коробу метений,

На яйцях спечений, -

Як од баби та од діда втік,

Так і од тебе втечу!

Вовк, В животі аж бурчить:

Їстоньки мені кортить.

З'їв би я сто поросят,

А до них ще й сто курчат.

Ой який голодний я!

Доленька гірка моя!

Ось дивись - Колобок,

Рум'яненький бочок!

їсти так мені кортить,

Проковтну тебе я вмить!

Колобок. Не їж мене, Вовче, не їж мене, сірий,

Послухай краще пісеньку.

Я по коробу метений,

На яйцях спечений. -

Як од баби та од діда втік,

Так і од тебе втечу!

Ведмідь. У ліску собі гуляю,

З бджолами дупло шукаю.

Медок солоденький,

А я ще маленький.

З бджілками я дружу,

Бо смачний медок люблю.

Бджоли, меду дайте,

Мене пригощайте!

Колобок, Колобок, я тебе з'їм!

Колобок. Не їж мене, Ведмедику-Братику.

Я тобі пісеньку заспіваю.

Я по коробу метений,

На яйцях спечений, -

Як од баби та од діда втік,

Так і од тебе втечу!

Ведуча. По лісу Лисонька іде

І пісеньку співає.

Як бідна Лисонька живе.

Ніхто того не знає.

Лисичка. Єдина мрієчка моя -

Як пташницею стати.

Хто б доручив мені щодня

Курей охороняти?

Колобок, Колобок, я тебе з'їм.

Колобок. Не їж мене, Лисичко-Сестричко, я тобі пісню заспіваю.

Я по коробу метений,

На яйцях спечений, -

Як од баби і од діда втік,

Так і од тебе втечу!

Лисичка. Гарна твоя пісенька,

Шкода лише - слів не розберу.

Бо у тому вся біда,

Що старенька я й глуха.

Тож не чую нічого,

Ось така я убога.

Ти на носик мій сідай -

Ще раз, прошу, заспівай!

Ведуча. От сів Колобок та й давай співати.

Колобок. Я по коробу метений...

Ведуча. А Лисичка його - гам! Та й проковтнула!

5. Продовження бесіди.

Чи сподобалась вам, дітки, ця вистава?

Якими ви уявляєте персонажів казки? Опишіть їх зовнішній вигляд.

У які костюми одягнені казкові герої? Чому вони в українських національних костюмах?

З яких деталей вони складаються?

(Вишита сорочка, пояс, широкі штани-шаровари, спідниця, фартушок, хустка, віночок тощо)

Подивіться ще раз на казкових звірів. (Діти переглядають іграшкових звірів)

Поетапне виконання композиції вчителем.

Практична діяльність учнів.

Словникова робота.

Ілюстрація - зображення, що пояснює або доповнює текст у книжці.

VI. Підсумок уроку.

Чого навчає нас ця казка?

Перегляд малюнків.

Демонстрування дитячих робіт.

Оформлення виставки "В гостях у казки".



Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6