Формування системи композиційних закономірностей у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва 
Розглянемо послідовність виконання ескізу
сюжетної композиції.
Розкриваючи тему та мету сюжетної композиції,
потрібно було усвідомити послідовність у творчій роботі над композицією і
націлитись на вибір сюжету за цією темою. Цьому сприяли цілеспрямовані
спостереження і замальовки конкретних об'єктів, які можна було використати для
сюжетної композиції.
Плануючи компонування сюжету, насамперед слід
було виконати кілька ескізів різних за змістом та розміщенням головних образів.
Ескізи виконувалися на окремому аркуші паперу, на якому визначають формат,
малюють невеликого розміру прямокутник. Його зображували на деякій відстані від
країв аркуша, щоб була можливість змінювати формат (наприклад, розширювати),
компонуючи ескіз. На визначеному форматі спочатку узагальнено намічалися тонкими
лініями основні предмети, але так, щоб виділити композиційний центр. Потім
розміщувалися деталі малюнка відносно лінії горизонту, уточнювалася форма і
пропорції всіх елементів композиції, здійснювалося просторове і тонове
вирішення їх.
Вибрані сюжети, наприклад теми "Зима",
що втілені в попередніх ескізах, потребували цілеспрямованого спостереження і
замальовок конкретних образів (пейзажу, транспорту, людей та ін.). Щоб успішно
спостерігати і робити замальовки образів, учням потрібно було вміти вибирати
найвигіднішу точку зору для зображення, знати лінійну та повітряну перспективи,
а також пластичну анатомію (при зображенні людини).
Цілеспрямовані спостереження і замальовки з
натури предметів і персонажів до попередніх ескізів давали змогу детальніше
розробити кілька ескізів і вибрати з них найкращий за композицією, змістом, а
також найцікавіший для художнього виконання.
Добудова основного ескізу сюжетної композиції починалася
із перенесення композиції, що знайдена в маленькому ескізі, на великий формат
за допомогою клітинок. Під час зображення основного ескізу сюжетної композиції
на великому форматі насамперед слід було подбати про правильне композиційне
розміщення предметів і персонажів, правильно передані композиційний центр,
рівновагу і ритм, єдину точку зору та інші закономірності композиції.
У творчій роботі над композицією і
перспективним розміщенням на предметній площині предметів та персонажів
допомагав аналіз картин художників. Особливо зверталася увага на виявлення
композиційного центру картини, розміщення предметів і персонажів на предметній
площині і вираховування законів лінійної і повітряної перспектив. Аналіз картин
учні робили самостійно: визначали і пояснювали елементи композиції, розміщення
і розміри предметів і персонажів на предметній площині, взявши за одиницю
виміру зріст людини, висоту будинку або розмір інших об'єктів.
Учні усвідомлювали, що для подальшої роботи
фарбами малюнок олівцем сюжетної композиції має бути чітким і виразним, з
визначеними межами світла і тіні, але без передачі світлотіні.
Наступним етапом роботи було виконання ескізу
сюжетної композиції в кольорі. Перевіривши промальовані обриси всіх предметів,
персонажів, намітивши межі основних кольорових відтінків, учні визначали план
роботи фарбами. З'ясувавши кольорове вирішення ескізу, приступали до роботи над
композицією. Насамперед покривали відповідним кольором небо, сніг, дерева,
будинки, потім розфарбовували постаті людей та інших персонажів, якщо вони були
в ескізі. При цьому враховувалося що колір предметів переднього плану
яскравіший, насиченіший, ніж тих, що зображені на задньому плані.
Аналізуючи ескізи сюжетних композицій,
виконаних на основі спостережень і замальовок з життя, учні глибше розуміли
творчий процес над сюжетною композицією, бачили недоліки в роботі своїй і
товаришів, привчалися самі робити аналіз.
Учні усвідомлювали, що працюючи над основним
ескізом сюжетної композиції, насамперед слід подбати про правильне композиційне
розміщення предметів і персонажів, щоб добре були передані композиційний центр,
рівновага і ритм, єдина точка зору та інші елементи композиції.
Для успішного виконання теми виявилося
доцільним, щоб деякі компоненти композиції (дерева, хату, тин тощо) вчитель
малював на класній дошці, даючи відповідні пояснення. Це дуже зацікавлювало
учнів, особливо коли це була казкова тема. Ми намагалися, щоб учні сміливо, з
захопленням і вільно приступали до виконання композиції. Тому вчитель давав
можливість учням організувати свої дитячі враження від побаченого, прочитаного
чи почутого, намагався, щоб діти повністю віддалися творчій праці.
Стежачи за самостійним виконанням роботи учнів
над тематичним завданням, учитель своєчасними порадами запобігав помилкам тих,
хто швидко "усе вже намалював". Типові помилки учнів учитель
узагальнював й пояснював всьому класові. Такими загальними помилками у
композиції переважно були неправильні перспективні зображення дерев, дороги,
будинків тощо. Деяким учням учитель допомагав знайти глибше вирішення теми,
іншим вказував на неправильне в малюнку, радив намалювати нові деталі, щоб
розкрити тему, тощо.
Після закінчення роботи олівцем учні з дозволу
вчителя починали малювати фарбами. Вчитель нагадував, як користуватись
кольоровими олівцями, фарбами і пензлем, пояснював, як закінчити роботу в
кольорі. Учні, які не встигли домалювати у класі, закінчували малюнок вдома.
Покажемо на прикладі теми "Малювання
композиції "Серед поля мак розцвів" особливості методики роботи над
тематичною композицією.
До уроку ставилися такі завдання: розвивати в
дітей уміння правильно підбирати для роботи кольори, заповнювати зображенням
усю площину аркуша паперу (виконання великого зображення), розмішувати предмети
на аркуші з урахуванням взаєморозташування за принципом ближче-нижче, далі-вище,
далі-менше; формувати естетичні почуття, виховувати акуратність під час роботи
з фарбами, активізувати творчу ініціативу учнів.
В якості обладнання використовувалися таблиці,
малюнки (зразки дитячих робіт), репродукції картин (за вибором учителя), ілюстрації
із зображенням маку.
Спочатку відбувалося повторення вивченого
матеріалу і проводилося актуалізація опорних знань про кольори.
Назвіть основні і похідні кольори. (Основні - червоний,
жовтий, синій; похідні - зелений, фіолетовий, оранжевий)
Як одержати похідні кольори з основних? (Шляхом
змішування основних кольорів)
Назвіть кольори райдуги. (Червоний, оранжевий,
жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий)
Як ще можна назвати кольори райдуги? (Хроматичні)
Назвіть ахроматичні кольори. Що означає префікс
"а" у цьому слові? (Білий, чорний, сірий; префікс "а" означає
заперечення, тобто ці кольори не мають кольору)
Як одержати сірий колір? Як зробити його
світлішим або темнішим? (Білий + чорний = сірий; сірий колір робиться
світлішим, або темнішим шляхом додавання до нього білого або чорного кольорів)
Далі відбувався перегляд демонстраційного
матеріалу (з коментарем учителя).
Нам радісно, коли дивимося на такі картини. Вони
створюють красу і затишок у наших оселях; у кожної людини, яка дивиться на них,
з'являється хороший настрій. Я вважаю, що такі картини принесуть більше
радості, ніж зірвані маки, які за декілька годин зів'януть. Думаю, що й ви теж
такої думки.
Діти, чи доводилось вам бачити, як цвіте у
полі мак? (Учні діляться своїми враженнями)
Усім подобаються прекрасні червоні квіти маку.
Його торочкуваті пелюстки у два або декілька кіл часто дають прихисток жукам і
мухам, які ховаються у квітці від холоду. Дрібних жучків, джмелів і особливо
мух приваблює величезна кількість пилку, який висипається просто на пелюстки.
Дрібне насіння маку дозріває у коробочках. (Демонструється
коробочка маку) Восени при сильному вітрі достиглі коробочки розкриваються і
торохтять, як брязкальця. Чорні насінинки висипаються на землю. Червоний мак,
як символ, має таке ж давнє походження, що й калина. Квіти маку символізують і
дівочу красу, і здоров'я, але часто є символом трауру. Збереглись перекази, що
дівчата-полонянки поїли маковим настоєм татар, а самі рятувалися втечею.
З давніх-давен мак наділяли чудодійною силою,
яка захищає від усілякого зла. Його освячували в церкві двічі на рік - на
Маковія і на Спаса. Такий мак - найкращий оберіг від нечистої сили. Дівчата з
любов'ю вишивали квітки маку на сорочках, вплітали їх у віночки.
Далі вчитель поетапно виконував композицію на
дошці. Наступним етапом була практична діяльність учнів.
Покажемо методику роботи над тематичною
композицією під час малювання ілюстрації до української народної казки "Івасик-Телесик".
До уроку ставилися такі завдання: вчити учнів
виконувати ілюстрації до української народної казки "Івасик-Телесик";
удосконалювати навички узагальнення окремих елементів, передачі характерних рис
казкових героїв, їхнього вбрання, оточення тощо; навчити учнів самостійно
покращувати технічні навички зображувальної діяльності, вибирати способи
зображення відповідно до характеру образу, користуватися акварельними фарбами; розвивати
естетичні почуття, творчу уяву; прищеплювати любов до усної народної творчості.
В якості обладнання використовувалися таблиці,
малюнки, ілюстрації (зразки дитячих робіт) до української народної казки "Івасик-Телесик".
Під час актуалізації опорних знань учні
відгадували загадку.
Діти, спробуйте відгадати загадку, і
дізнаєтеся, про якого персонажа з української народної казки йтиметься на
нашому уроці.
Виріс цей хлопчина
З малої деревини.
У печі зміючку спік,
Сам на дерево утік.
Його гуска врятувала,
На крилечка свої взяла.
Принесла до тата й мами
Частуватись пирогами. ("Івасик-Телесик
")
Далі проводилася інсценізація української
народної казки "Івасик-Телесик" (автор тексту В. Гвоздій).
Чи сподобалась нам, дітки, ця казка?
Яким ви уявляєте Івасика-Телесика? Опишіть
його зовнішній вигляд.
Якою ви уявляєте Бабу-Ягу, її дочку - Оленку?
Які кольори ви використали б для зображення
одягу цих персонажів? Чому?
На якому тлі відбуваються події?
Далі відбувається перегляд демонстраційного
матеріалу (з коментарем учителя) і поетапне виконання вчителем сюжету
ілюстрації.
Далі відбувається практична діяльність учнів і
в підсумку - перегляд і демонстрування дитячих малюнків.
Закінчені малюнки вчитель аналізував разом з
учнями, допомагав їм помітити свої помилки, ставлячи відповідні запитання. Таке
обговорення привчало дітей уважніше виконувати тематичні завдання і не
повторювати помилок. Кращі учнівські роботи експонувалися на класній та шкільній
виставці, це стимулювало учнів до творчості. Такі виставки давали змогу учням
порівнювати свої малюнки з малюнками товаришів, сміливіше і більш творчо
працювати над тематичними малюнками й ілюстраціями до літературних творів.
З метою перевірки ефективності запропонованої
методики виконання тематичної композиції на уроках малювання нами здійснено
педагогічну діагностику сформованості в учнів початкової школи відповідних навичок;
розроблено, впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної
освіти, а також перевірено ефективність удосконаленої методики виконання
тематичної композиції.
Оцінка результатів констатуючого експерименту
здійснювалася за допомогою таких критеріїв:
1. Мотиваційний критерій характеризується
наявністю інтересу дитини до сприймання і виконання тематичної композиції,
потребою у самовираженні композиційними засобами, прагненням до виконання тематичних
композицій.
2. Пізнавальний критерій показує активність
пізнання молодшого школяра у теорії виконання тематичної композиції.
3. До діяльнісного критерію належать такі
показники:
здатність розмістити малюнок на площині;
уміння відобразити особливості пропорцій та
кольорів у власній композиції;
реалістичне відтворення характерних ознак
натури;
здатність творчо реалізовувати
художньо-образне рішення;
ступінь самостійної діяльності учня (шляхом
копіювання; за часткової допомоги вчителя; абсолютно самостійно).
На основі виділених нами критеріїв здійснено
констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні
сформованості у молодших школярів навичок виконання тематичної композиції: низький
середній і високий.
Низький рівень відображає байдужість учнів до виконання
тематичної композиції, пасивність у малюванні. Бажання отримати гарні оцінки та
похвалу визначає репродуктивний характер діяльності. Активні участь у творчій
діяльності можлива лише за сприяння вчителя.
Середній рівень характеризується
зацікавленістю учнями деякими тематичними композиціями, намаганням імітувати
художні образи, стереотипним висловлюванням естетичних суджень з приводу
побаченого. Домінантою мотивації до практичної діяльності цих дітей є бажання
більше знати про композиційну діяльність. У цих дітей за часткової стимуляції
вчителя спостерігається уявно-фантазійні прояви у виконанні тематичної
композиції. Учні у своїх роботах з помилками відтворюють кольорові і
конструктивні відношення.
Високий рівень виконання тематичної композиції
характеризується такими особистісними якостями учня, як відчуття захоплення,
милування побаченим. Для цих школярів властивий стійкий інтерес до композиційної
діяльності. У своїх роботах добре відображають основні особливості форми
об’єкта, адекватно відтворюють зовнішні контури натури та пропорційні
відношення цілого і частин, вдало знаходять гармонійні співвідношення кольору і
тону відтворюваного об’єкта, у роботі самостійні.
Порівняння даних констатуючого етапу в
експериментальному і контрольному класах показує незначну різницю у показниках
по кожному із рівнів і критеріїв виконання тематичної композиції на уроках
малювання. Це дало підставу стверджувати, що досліджувана кількість школярів
має однаковий потенціал до творчо-композиційної діяльності.
Результати констатуючого експериментального
зрізу показують, що понад 35% учнів, які брали участь в експерименті, має
низький рівень розвитку навичок виконання тематичної композиції. До середнього
рівня відноситься найбільша кількість учнів - майже 55%. Високого рівня досягає
10% досліджуваних молодших школярів.
Оскільки найбільша кількість учнів відноситься
до низького і середнього рівня розвитку навичок виконання тематичної
композиції, то можна стверджувати про малу ефективність традиційної методики
образотворчого мистецтва.
На всіх етапах, забезпечуючи
емоційно-позитивний настрій уроків образотворчого мистецтва, екскурсій, ігор,
використано такі методи: словесні (бесіда, дискусія та ін.), наочні -
ілюстрація (показ зразків малюнків, ілюстрацій, таблиць і т. ін.) та
демонстрація (поетапного виконання композиції, роботи з матеріалами), практичні
- відтворювальні (з метою закріплення відомого) та тренувальні (з метою
формування образотворчих умінь та навичок).
Організацію занять з образотворчого мистецтва
ми будували на принципах: реалістичності, структурної різноманітності; залучення
учнів до співпереживання, створення відповідно до теми уроку емоційного настрою
(включення ігрових, казкових моментів, інших видів мистецтв); наявності трьох
основних структурних компонентів уроку (відповідно до законів будь-якої
творчості) - сприймання, формування творчого задуму, посильна творча реалізація.
Моделювання змісту уроків ми здійснювали на
основі врахування індивідуальних особливостей дітей, їх здібностей, інтересів,
тому з підвищенням ролі диференціації художньо-творчої діяльності дітей, на
формуючому етапі експерименту надано переваги художньо-ігровим формам
практичної роботи.
Підводячи підсумки формуючого експерименту, ми
враховували, що учні повинні знати та вміти:
зміст термінів “композиція", “формат",
”статика”, “динаміка" у композиції, “ескіз” та набути початкових навичок
виконувати попередній ескіз творчої роботи (у першу чергу - декоративної
композиції);
втілювати в практичній роботі такі принципи,
прийоми та засоби організації композиції: вибір формату, елементів композиції,
рівня, точки зору та освітленості (на початковому рівні) відповідно до творчого
змісту роботи; засоби визначення композиційного центру (розміром, кольором,
тоном, фактурою, контуром тощо);
особливості асиметричної організації
композиції та вміння на початковому рівні досягти рівноваги зображення в
композиції при асиметричному заповненні площини;
вимоги щодо доцільного розміщення на площині
одиничного предмета або групи предметів (у тому числі натюрморту);
виразні засоби створення певного емоційного
стану природи (спокій, радість, сум, тривога, спека тощо);
зміст динамічної і статичної, відкритої і
закритої композиції;
особливості реалістичної і декоративної манери
зображення та початковому рівні вміти втілити своє розуміння у творчій роботі (у
тому числі у пейзажі та натюрморті);
взаємозв’язок шрифту і зображення та набути
перших вмінь уведення шрифту (слова, цифри) в декоративно-графічну композицію.
Експериментальне дослідження ефективності
методики виконання тематичної композиції засобами образотворчого мистецтва
показало, що внаслідок поетапного включення дітей до пошуково-візуально-пізнаваль-ного,
евристичного та зображувального процесів вектор їхнього розвитку мав напрям від
елементарних проявів композиційної діяльності до самостійного виконання
тематичних композицій у процесі образотворчої діяльності (таблиця).
Зіставивши дані експериментального і
контрольного класів, наведені у таблиці, слід відмітити значну різницю у
показниках по кожному із рівнів і критеріїв сформованості у молодших школярів
умінь і навичок виконання тематичної композиції.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
|
