Аналіз художнього твору на уроках читання у початкових класах

·    потрібно активізувати в мові дітей слова, які означають емоційні і моральні якості;

·    при аналізі твору повинні враховуватися і дані методичні науки. Зокрема, вчителеві треба мати на увазі вчення про тип правильної читацької діяльності, що диктує необхідність думати над твором до читання, у процесі читання і після читання;

·    потрібно використовувати багаторазове читання, яке припускає звертання до перечитування фрагментів тексту, важливих для усвідомлення ідеї твору.

Важливим нерозв'язаним питанням залишається використання різноманітних прийомів на уроках читання, спрямованих на розвиток і формування особистості через емоційний вплив із врахуванням вікових особливостей дітей. Проте, засвоєння і аналіз твору залежить не тільки від методичного апарату, вікових особливостей дітей, але й від майстерності самого вчителя, вміння розуміти дітей і їх станів, і на цій основі будувати урок.

Завдання вчителя - пробудити в учнів естетичне сприймання художніх творів, усвідомлення моральної краси персонажів, прилучення до образності мови письменника. Усе це необхідно зробити у початкових класах, оскільки любов до читання впливає на розвиток духовності, творчих здібностей особистості, формування її моральних ідеалів.

Для повноцінного сприймання художнього тексту вчитель вчить школярів помічати й розуміти його особливість, визначати засоби виразності - метафори, епітети, порівняння, емоційну спрямованість, бачити позицію автора у зображенні картин життя й персонажів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Айдарова Л.И., Цуккерман Г.А. Необходимость изучения поэтики в курсе родного языка // Вопросы психологии. - 1977. - №1. С. 35 - 38

2. Асмолов А.Г. Об иерархической структуре установки как механизма регуляции деятельности // Бессознательное: природа, функции, методы исследования. Тбилиси. 1978. - С. 147 - 157

3. Божович Л.И. Личность й ее формирование в детском возрасте. Психологические иследование. - М.: Просвещение, 1968. - 464с.

4. Виноградова О.С., Эйслер Н.А. Вьявление систем словесних  связей при регистрации сосудистых реакций // Вопросы психологии. - 1977. - №2.-С. 101-116

5. Вікова психологія //За ред. Г.С.Костюка - К.: Педагогіка, 1984. -269 с.

6. Выготский Л.С. Мышление и речь. - М.: Лабиринт, 1996. - 416с.

7. Выготский Л.С. Психология искусства. - М. - 1968.

8. Гинзбург Л.Я. О лирике. - М. - 1975

9. Ґудзик І.П. Робота над змістом твору // Поч. школа. - 1993. - №11. - С. 16-19

10.Давыдов В.В., Маркова А.К. Развитие мышления в психологии. - М., 1978

11.Дридзе Т.М. Язык и социальная психология. - М., 1980. - 224 с. 12.3льконин Д.Б. Психилогическое развитие в детских возростах: Избран. психол. труди в 70-ти т. Под ред. Д.И.Фельдштейна. - М.: Воронеж 1995. -416с.

13.Эльконин Д.Б. Детская психология. - М., 1960

14.Запорожец А.В. Значение ранних периодов детства для формирования детской личности. - В кн. Принципи развития в психологии. - М., 1978

15.3апорожец А.В. Избранные психолог, труды. В 2 т. Т.2. Психологическое развитие ребенка - М. Педагогика. 1986. - 320 с.

16.Ігнатенко Н. Осмислення прочитаного через складання плану//Поч. школа. - 2000. - №10. - С. 29 - 31

17.Ігнатенко Н.В. Пізнавальні завдання на уроках читання у 2 класі //Поч.школа. - 1992. - №9 - 10. - С. 18 - 21.

18..Котирло В.К. Початковий період у навчанні школярів. - К.: Т -во "Знання", 1985.

19.Ладыженская Т. А. Система работы по развитию связной устной речи учащихся. - М.: Педагогика, 1975. - 255 с.

20.Лаптєва Л. Читання - віконце у світ // Поч школа. - 1997. - №11. -С.11 -13

21.Леонтьев А.А. Слово в речевой деятельности.Некоторые проблеми общий теории деятельности. - М.: Наука, 1965. - 245 с.

22.Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М., 1977. 23.Лисовский А.М. Изучение лирики в школе - К., 1987. - С. З0 - 35. 24.Львов М.Р. Методика развития речи младших школьников. - М.: Просвещение, 1958. -176 с.

25.Львов М.Р., Горецький В.Г., Сосковская О.В. Методика преподования русского языка в начальних классах. - М.: Асаdemа, 2000.-С.142-157.

26. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974. - 354 с. 27.Малинина И.Ф. Смысловая переработка воспринимаемого на слух вербального материала // Новые исследования в психологии. - М.,1981.-№2-С. 18-21.

28.Маштолер О. Художні описи та оповідання школярів // Поч. школа.- 1998-№4.-С. 7-9.

29.Молдавская Н.Д. Литературное развитие школьников в процессе обучения. - М., 1976.-С. 36-60.

30.Молдавская Н.Д. Наивный реализм младших школьников// Литература

в школе. - 1979.-№3.

31.Науменко В.О. Робота над художнім твором на уроках читання // Поч. школа. -1985. - №6.

32.Науменко В.О. Як працювати з дитячою книжкою в колі сім'ї // Поч.школа. - 2000. - №7 - С. 35 - 36.

33. Наумчук М.М., Наумчук І.І. Творчий підхід до роботи з текстом // Поч.школа. - 1996. - №4. - С. 15 - 18.

34.Наумчук М.М., Корчевська О.П., Майхрук М.І. Універсальний довідник "Хочу все знати". - Тернопіль: Підручники і посібники, 1999.

-104с.

35.Никифорова О.И. Восприятие художественной литературы школьниками. - Учпедгиз. - 1959.

36.Никифорова О.И. Психология восприятия художественной литературы -М., 1972.

37.Никифорова О.И. Развитие восприятия художественной литературы//

Поч.школа. - 1976. - №2.

38.Норман Б.Ю. Синтаксис речевой деятельности. - Минск., 1978. - 152с. 39.Обучение й развитие / Под. ред. Л.В.Занкова. - М., 1975. 40.Онопрієнко О.В. Елементи літературного аналізу творів на уроках

читання //Поч.школа. - 1996. - №12. - С. 13 - 15.

41.Пархоменко Н. Методика роботи над словом, текстом на уроках

читання //Поч.школа. - 1997. - №7. - С. 44 - 48.

42.Полозова Т.Д. Открытие мира - М., 1979. - С. 41 - 62.

43.Пономарев Я.А. Психология творчества и педагогика. - М., 1976. 44.Почупайло О. Програма формування читацьких умінь у школярів

//Поч.школа. - 1997. - №10. - С. 29 - З0.

45.Психологические проблеми учебной деятельности школьника / Под

ред. В.В.Давыдова. - М., 1977. - С.56 - 62.

46.Психологія: Підручник для педагогічних вузів / За ред.Г.С.Костюка.- К.:Рад. школа, 1968. - 571 с.

47.Романовськая З.И. Учение и развитие младших школьников. -М.,1982. 48.Рубинштейн С.Л. Основи общий психологии. - СПб.: Питер, 1998. -

688с.

49.Русский язык в начальних классах. Теория и практика обучения / Под

ред. М.С. Соловейчик. -М.: Асаdemа - 2000.

50.Сальникова Т.П. Методическое пособие для преподователей и  студентов педагогических учебных заведений по специальности  "Учитель начальних классов". - М.: Творческий центр. - 2000.

51.Самарська Н.П. Робота над образними засобами художніх творів // Поч.школа.-1985.-№1.-С. 26-31.

52.Светловская Н. Н. Самостоятельное чтение младших школьников.-М., 1980.

53.Скіпакевич О.В. Вчити емоційно правильно сприймати художній текст //Поч.школа.-1996.-№12.-С. 17-21.

54.Скіпакевич О.В. Ознайомлення з ліричним віршем на уроках читання //

Поч. школа. - 1996. - №4. - С.21 - 22.

55.Скрипченко Н.Ф. Читання - це віконце у світ // Поч.школа. - 1995. - №12.-С. 14-18.

56.Смысловое восприятие речевого сообщения (в условиях

массовой коммуникации) / И.А. Зимняя, А.А. Леонтьев, Т.М. Дридзе и

др. - М.: Наука, 1976.-236 с.

57.Содружество наук и тайны творчества / Под ред. Б.С.Мейлаха. - Л.,

1968.

58.Тихеева Е.И. Развитие речи детей: Пособие для воспитателя детского сада. - М.: Просвещение, 1981. - 159 с.

59.Теория литературы. Образ. Метод. Характер. / Под ред. Л.И.Тимофеева. -М., 1962.

60.Тимофеев Л.И. Основи теории литературы. - М., 1976.

61.Титаренко Т.І. Казка - чарівний світ // Поч.школа.- 1994. - №11.- С.21 -23.

62.Ткачук Г. Уроки-зустрічі з книжкою // Поч.школа. - 2000. - №2. - С. 15- 18.

63.Хорошковська О.Н. Розвиток умінь розмовляти по-українськи. В кн: Вивч. Укр.мови в 2 -З кл. Збірник статей, К., - 1984. -С.2 1 - 34.

64.Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии / Под ред.

И.И.Ильясова, ВЛ.Ляудиса. - М, 1980. - С. 265 - 276.

65.Худаш Л.С. Підвищення ефективності уроку з літератури. - К. ,1974.

66.Цимбалюк Л.  Проблеми введення літературознавчої

пропедевтики в початкових класах // Поч.школа. - 2000. -№11.

67.Чепурко О.Г. Урок - спілкування з художнім твором // Поч. школа -

1995.-№3.-С.23.

68.Шпак М. Змістове забезпечення емоційності навчання учнів // Поч.

школа. - 2000.-№5.-С.6-10.

69.Якобсон П.М. Психология художественного восприятия. - М.,1964. 70.Ярошевский М.Г. История психологии. -М., 1976.

ДОДАТОК 1

Можна провести невеликий стилістичний експеримент по заміні авторського слова синонімом. Зробити це допомагають питання: "Як можна сказати інакше? А як краще? Чому?"

Наприклад:

1)       Молоденька весна

До нас у гості прийшла

Й молоком облила

Наш вишневий садок...

2)Молоденька весна

До нас у гості прийшла

Й білим цвітом зацвів

Наш вишневий садок...

Молодші школярі не розуміють переносних значень слів. Так, наприклад, на питання: "Чому білий цвіт порівнюють із молоком?" - діти не знають відповіді. Ось чому потрібна спеціальна робота над метафорами, переносними значеннями, порівняннями. Суть порівняння розкривається за допомогою питань типу:

1. Що з чим порівнює автор? (Цвіт з молоком).

2. Чому він порівнює цвіт із молоком? (Вишневий цвіт і молоко білого

3. кольору).

4. Яке відчуття автор хоче посилити за допомогою цього порівняння?

5. (Цими словами він хоче посилити відчуття краси буяння вишневого

6. цвіту).

7.  

ДОДАТОК 2

У третьому класі є чудовий твір М. Стельмаха "Гуси-лебеді летять". Після читання твору діти відповідають на запитання:

·    Що залишилось від твору у вашій душі? (Твір насичений художніми висловами, тому дуже образний і цікавий).

·    Які ж художні вислови в оповіданні вам сподобались? (Цікаво М.Стельмах говорить: хмари розпатлані, обвислі: лебеді  струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів).

·    А як ви розумієте останній вислів? Ось, які відповіді дають учні:

·    Я чую не цілу гаму звуків, а ледь-ледь, бо автор говорить, що струшують лебеді звуки. Це вони роблять крилами. Я чув, коли був у селі.

Діти говорять про свої знахідки. Вони для себе на уроці зробили відкриття: яка красива мова художнього твору!

·    Цей твір дуже мудрий, - говорять діти.

·    А в чому ж його мудрість?

·    М.Стельмах учить нас прислухатись до стареньких. Бо ми дивимось часто і не бачимо, слухаємо і не чуємо. А у старих мова красива, з образними висловами. Після розмови з ними світ бачиш якимись іншими очима. Так трапилось із хлопчиком в оповіданні М. Стельмаха.

Діти підтверджують свою думку словами тексту.

·    А ви ніколи, діти, не замислювалися над тим, як письменник знаходить ті влучні слова та вирази?

·    Автор любить природу всім серцем, всією душею.

·    Він не тільки любить природу, але й спостерігає за всім, що відбувається в природі. Тому і слова в нього живі. Декілька слів і ціла картина. Він цінує кожне слово, не вживає його абияк. Діти перечитують текст, відповідають на запитання до тексту, малюють словесні картини, використовують при цьому образну мову твору.

ДОДАТОК З

Уривок бесіди, що проводиться на уроці ознайомлення з байкою «Зозуля і Півень» Л.Глібова.

Вчитель. Які байки Л. Глібова ви вже читали?

Учні. «Чиж і Голуб», «Коник-стрибунець», «Вовк і Кіт», «Лебідь, щука і рак».

Вчитель. Кого описує автор в образі тварин?

Учні. Під образом тварин автор розуміє людей.

Вчитель. Для чого пишуть байки?

Учні. У байках висміюють все лихе, щоб люди читали і не робили так. Вчитель. Кого чи що висміює автор у байці «Коник-стрибунець? Учні. Він висміює надмірну безтурботність, захоплення розвагами, безвідповідальність за своє життя.

Вчитель. Чи розумієте ви значення слова «підлесливий»? Учні. Це людина, яка хоче вислужитись, показати себе надто відданим, говорить у вічі одне, а має на думці інше; це людина, яка хоче піддобритись до когось, і за це його слухає, вихваляє безмірно - лестить.

Вчитель. Підлеслива людина це та, яка догоджає кому-небудь надмірно, незаслужено, вихваляє когось, щоб піддобритися. Сьогодні ми ознайомимось із значенням цього слова, прочитавши байку Л. Глібова «Зозуля і Півень». А чи чули ви, як «співає» півень, зозуля?

Учні. Вони не співають. Півень кукурікає, а зозуля кує. Вчитель. Розкажіть, а що роблять солов'ї, синички, голуби? Учні. Соловейко виспівує теплими травневими ночами гарні мелодії. В народі кажуть про тих, хто гарно співає, «виспівує, як соловейко». Соловейко щебече, витьохкує, плавно змінює мелодію.

Після такої бесіди вчитель переходить до читання та аналізу байки. Попередня бесіда сприяла активізації тих асоціацій, на основі яких треба було сформувати поняття «підлесливий». Після засвоєння змісту байки вчителька вміло проаналізувала лексичний матеріал байки з урахуванням відбору й сполучення слів, фразеологізмів і словотворчих засобів мови для вираження змісту.

Вчитель. Як звертаються тут дійові особи один до одного? (Півень і Зозуля).

Учні. Зіронько моя, куме, голубонько, кралечко моя, моя перепеличко, братику, тобто ласкаво, доброзичливо.

Вчитель. Якими словами вони характеризують «спів» один одного?

Учні. Веселенько, жалібненько, тонесенький, милесенький голосочок, виспівуєш, гарно виводиш, тобто знову дуже ласкаво.

Вчитель. Чи свідчать ці вихваляння про наявність голосу в Зозулі чи Півня? Про їхній гарний спів? Чому автор вибрав ці слова, а не інші, які характеризують дійсно гарний спів?

Учні. Тому, що нічого такого про їхній спів не можна сказати.

Вчитель. Про що говорить автор таким чином?

Учні. Про підлесливість, нещирість персонажів.

Вчитель. Як автор доводить це?

Учні. Підбирає порівняння: виспівуєш, наче жар-птиця, як соловей.

Вчитель. Чи можна порівняти Півня з жар-птицею, а Зозулю з соловейком? Чи справедливі ці оцінки?

Учні. Ні.

Вчитель. Чиїми словами автор передає правду в байці?

Учні. Словами горобця: «Годі вам брехати та одне одного знічев'я вихваляти». Словами автора: «Зозуля Півня вихваляє. За те, що Півень годить їй та потакати ' добре вміє».

Вчитель. А що то значить «потакати» (підтакувати, підтримувати, схвалювати)? Які негативні риси зображені автором у байці?

Учні. Нещирість, улесливість, що принижують гідність людини.

Вчитель. За допомогою чого розкрита ці риси?

Учні. Словами: «Зозуленько, голубонько, серденько, їстоньки, питоньки».

За допомогою неправдивих порівнянь.

Вчитель. Які слова стали прислів'ям і чому?

Учні. «Рука, як кажуть, руку миє».

Таким чином, вчителька показала дітям, що влучність і виразність української мови з'являється не тільки в описанні позитивних явищ або прекрасного в житті, а й у зображенні негативного, або потворного. Українське слово, насичене глибоким змістом і почуттям, приносить естетичну насолоду. Така робота вчить розуміти смислові та емоційні відтінки слів у тексті, відчувати виражальні функції мови й естетично її сприймати. Вчитель. Які почуття висловив тут автор? Учні. Іронію, незадоволення, обурення.

Вчитель. Як ви ставитесь до негативних рис, які зображені в байці?

Учні. Вони показують погану рису персонажів - нещирість.

ДОДАТОК 4

Покажемо реалізацію цих етапів на прикладі «Казки-загадки», дуже коротенької, побудованої за всіма канонами жанру: дія починається відразу і розвивається безперервно, є прийом триєдності (3 жінки - квітки). Лише останнє речення-запитання перетворює цю казку в загадку. На наш погляд, ця казка цікава і маловідома для дітей. Вона розвиває у них спостережливість, кмітливість, сприяє формуванню оцінного судження.

Для зручності подаємо текст.

Казка-загадка

Якось чаклунка обернула трьох жінок у польові квітки. Одній з них дозволено було вночі ходити додому, бо в неї була дитинка мала. Одного разу передсвітом та жінка й говорить своїй матері:

- Оце мені треба повертатись до своїх товаришок, щоб

квіткою пишатися в полі. То коли ви, мамо, незабаром прийдете до нас,

впізнаєте мене й зірвете, я тоді назавжди зостануся з вами.

Все так і здійснилось.

- От тепер і здогадайтеся, як мати впізнала свою доньку, коли всі три квітки були однаковісінькі?

Перш ніж звернутися до читання чи розказування (яке справить більше емоційне враження на дітей) казки, доцільно провести підготовчу бесіду. Для цього можна поставити дітям такі запитання:

·    Чи були ви у полі? (Так. Ні, але бачив).

·    В яку пору року ви були там? (Навесні, влітку, восени).

·    Яке це було поле? (Велике, безмежне, зелене, пшеничне).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10