бесплатно рефераты

бесплатно рефераты

 
 
бесплатно рефераты бесплатно рефераты

Меню

Хозяйственные общества бесплатно рефераты

за рішенням її вищого органу. Цей орган затверджує також Положення та

інвестиційну декларацію взаємного фонду.Рішення про створення взаємного

фонду вважається прийнятим,

якщо за нього проголосувало не менш 3/4 присутніх акціонерів

(учасників), які беруть участь у голосуванні на загальних зборах

інвестиційної компанії.

Взаємний фонд має окремі баланс та поточний рахунок і підлягає

державній реєстрації в порядку, передбаченому для реєстрації філій

суб'єктів підприємницької діяльності. На баланс взаємного фонду

інвестиційна компанія може передавати майно у вигляді цінних паперів та

об'єктів нерухомості.

Кошти взаємного фонду не можуть використовуватися для покриття

збитків інвестиційної компанії. На майно взаємного фонду не може бути

звернено стягнення за зобов'язаннями інвестиційної компанії, не

пов'язаними з діяльністю взаємного фонду.

Інвестиційна компанія одержує прибутки від діяльності,

пов'язаної із спільним інвестуванням, пропорційно вартості майна,

переданого нею у взаємний фонд, якщо інше не передбачено

інвестиційною декларацією.

Інвестиційна компанія може засновувати відкриті та закриті взаємні

фонди, які здійснюють діяльність щодо спільного інвестування в

порядку, встановленому цим Положенням для інвестиційних фондів.

Інформацію про діяльність взаємного фонду інвестиційна компанія

зобов'язана подавати загальним зборам акціонерів (учасників) не

рідше ніж раз на рік.

Фонд припиняє свою діяльність відповідно до чинного

законодавства з урахуванням вимог, передбачених цим Положенням. Закриті

фонди, які обслуговують власників приватизаційних паперів, можуть

бути ліквідовані до закінчення терміну використання

приватизаційних паперів лише за рішенням арбітражного суду.

У разі банкрутства інвестиційної компанії стягнення на майно

взаємного фонду може бути накладено тільки після розрахунків з усіма

учасниками взаємного фонду, крім засновників.

Ліквідаційна комісія публікує в друкованих засобах масової

інформації за місцезнаходженням фонду інформацію про його

ліквідацію, порядок і термін заявлення кредиторами претензій. Комісія

повинна опублікувати першу інформацію через тиждень після свого створення

і повторити її протягом двох місяців не менш як

двічі.

Майно фонду реалізується виключно на аукціоні. Виручка від продажу

спрямовується на задоволення вимог кредиторів. Кошти, які залишаються

після цього, розподіляються між учасниками пропорційно кількості

інвестиційних сертифікатів. У разі, коли вартість майна в розрахунку на

один інвестиційний сертифікат нижча за його номінальну вартість,

різниця учасникам покривається за рахунок коштів засновників.

Фонд вважається ліквідованим з моменту виключення його з

державного реєстру.

Фонди закритого типу припиняють свою діяльність після

закінчення заявленого терміну. За рішенням засновників закритого фонду

його може бути перетворено у відкритий фонд.

Про Довірчі Товариства

Довірче товариство - товариство з додатковою

відповідальністю, яке здійснює представницьку діяльність

відповідно до договору, укладеного з довірителями майна щодо

реалізації їх прав власників. Майном довірителя є грошові кошти, цінні

папери та документи, які засвідчують право власності довірителя.

Довіритель майна - юридична особа або громадянин, які передають

довірчому товариству повноваження власника належного майна відповідно

до умов укладеного між ними договору.

Довірче товариство має розрахунковий рахунок, який

відкривається комерційним банком, що обслуговує здійснення довірчих

операцій і забезпечує відповідальне зберігання власних коштів довірчого

товариства та майна довірителів.

Довірчі операції - послуги, які довірче товариство надає

довірителям майна.

Правила створення, діяльності, а також права та обов'язки

учасників і засновників довірчого товариства визначаються Законом України

"Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, встановлених

Декретом Кабінету Міністрів України “Про Довірчі Товариства”.

Установчий договір має передбачати домовленість про

відповідальність щодо обов'язків перед комерційним банком та

довірителями майна, про право довірених осіб на підпис чеків,

проведення інших операцій або отримання документів, що знаходяться на

відповідальному зберіганні в комерційному банку.

Статутний фонд довірчого товариства повинен становити не менше 1

млн. укр. крб. і формується виключно за рахунок грошових коштів та

цінних паперів учасників. До моменту реєстрації довірчого товариства кожен

з його засновників зобов'язаний внести на тим часовий рахунок не менш як 50

відсотків від вказаного в установчих документах розміру його вкладу до

статутного фонду, що повинно підтверджуватись документами, виданими

комерційним банком. Фінансовий стан засновників (крім фізичних осіб)

довірчих товариств що до їх спроможності здійснити відповідні внески до

статутного фонду повинен бути перевірений аудитором (аудиторською фірмою).

У тримісячний термін після реєстрації довірчого товариства кожен

засновник зобов'язаний повністю внести свій вклад. Якщо засновники

довірчого товариства не внесли свого вкладу до статутного фонду,

комерційний банк припиняє ведення рахунків цього товариства.

Учасники довірчого товариства відповідають за його

зобов'язаннями своїми внесками до статутного фонду, а при

недостатності цих сум додатково належним їм майном у п'ятикратному розмірі

до внеску кожного учасника.

Відносини між довірчими товариствами і комерційним банком

визначаються договором, який повинен відповідати типовому

договору, що затверджується Фондом державного майна України та

Національним банком України.

Довірчі операції від імені довірчого товариства здійснюють його

учасники - довірені особи.

Дії довірених осіб мають бути спрямовані виключно на

реалізацію інтересів власників за умовами укладеного між ними

договору.

Довірені особи особисто виконують свої обов'язки перед

довірителями майна. Установчим договором може бути передбачена передача

повноважень довіреної особи іншому учаснику, а також іншій особі за

довіреністю на строк, що не перевищує одного року.

Якщо учасником довірчого товариства виступає юридична особа, то

довірчі операції від її імені здійснює представник,

уповноважений цією юридичною особою.

Вартість майна, яке довірена особа бере на обслуговування у

довірителів майна, не повинна сумарно перевищувати частки

довіреної особи в статутному фонді довірчого товариства та

відповідно її особистої додаткової відповідальності.

Довірче товариство здійснює такі довірчі операції:

для громадян - збереження та представницькі послуги для

обслуговування майна довірителів;

для юридичних осіб - розпорядження майном, агентські послуги,

ведення рахунків для власників їх цінних паперів та управління

голосуючими акціями, переданими довірчому товариству шляхом участі в

загальних зборах акціонерного товариства;

Довірчі товариства отримують за умовами укладеного договору право на

участь в управлінні акціонерним товариством від імені його акціонерів

або державних органів приватизації, які володіють акціями товариств,

створених шляхом перетворення державних підприємств у акціонерні

товариства.

Довірче товариство може здійснювати операції, пов'язані з

розміщенням приватизаційних паперів, в тому числі для товариств

покупців. Ця діяльність здійснюється після подання до комерційного банку

дозволу /ліцензії/ Фонду державного майна України на право здійснення

представницької діяльності з приватизаційними паперами.

Джерелом прибутків довірчого товариства є плата, яку

отримують довірені особи за здійснення довірчих операцій. Розмір плати,

якщо інше не передбачено законодавством, встановлюється в договорі між

довірителями майна та довіреною особою.

Облік результатів діяльності довірчого товариства щодо ведення

довірчих операцій здійснюється на спеціальних довірчих рахунках.

Всі операції, що провадяться за рахунок коштів, переданих

довірителям майна, виконуються після підписання платіжних

документів всіма довіреними особами довірчого товариства і ведуться

окремо.

Облік і контроль за діяльністю довірчого товариства щодо

розміщення приватизаційних паперів здійснюється в порядку, що

встановлюється Фондом державного майна України, Національним банком

України і Міністерством фінансів України.

Достовірність та повнота річного балансу і звітності довірчих

товариств повинна бути підтверджена аудитором (аудиторською

фірмою).

З метою ефективного проведення приватизації було прийнято положення “Про

порядок перетворення суб'єктів підприємницької діяльності із змішаною

формою власності, створених за участю державних підприємств, у

господарські товариства згідно якого:

Перетворенню підлягають суб'єкти підприємницької діяльності із змішаною

формою власності (надалі - підприємства), організаційно-правовий статус

яких не відповідає чинному законодавству про господарські товариства і

засновниками та учасниками яких є державні підприємства

Підприємства перетворюються в закриті акціонерні товариства, якщо

частка державного майна становить більше 60 відсотків статутного фонду і

її вартість перевищує 20 млн.крб. В інших випадках підприємства

перетворюються у товариства з обмеженою відповідальністю.

Керівники державних підприємств, що є засновниками або учасниками

відповідних підприємств, у 10-денний термін з моменту набуття чинності

цього Положення повинні скликати вищий керівний орган підприємства

для прийняття рішення про приведення організаційно-правової форми

підприємства у відповідність із Законом України "Про господарські

товариства" та організації роботи щодо підготовки установчих документів

створюваного господарського товариства.

Для організації цієї роботи в 3-денний термін створюється комісія під

головуванням керівника підприємства, який несе відповідальність за

своєчасність, повноту й достовірність результатів її роботи.

Комісія в 15-денний термін з часу створення повинна:

здійснити оцінку вартості майна підприємства на час перетворення;

визначити вартість часток засновників у майні підприємства

(вартість часток засновників визначається пропорційно сумі їх пайових та

інших внесків засновників за весь період діяльності підприємства до моменту

перетворення);

якщо засновниками підприємства є кілька держав них підприємств, їх

частки підсумовуються;

визначити розмір статутного фонду господарського товариства

(розмір статутного фонду обчислюється як сума вартості часток державних і

недержавних засновників);

підготувати установчі документи господарського товариства.

Голова комісії подає до Фонду державного майна України або його

регіональних відділеннь (надалі - органи приватизації) такі документи:

статут діючого підприємства;

свідоцтво про реєстрацію підприємства;

свідоцтво (довідку) про реєстрацію підприємства в органах статистики;

копії документів, що посвідчують здійснення внесків до статутного

фонду підприємства;

довідку про наявність філій, представництв, дочірніх підприємств,

участь у господарських товариствах, об'єднаннях;

бухгалтерський звіт за останній період діяльності підприємства;

акт оцінки вартості майна;

проекти установчих документів господарського товариства (статут,

установчий договір);

відомість розрахунку розмірів часток державних та інших засновників

(див.додаток).

У разі відмови недержавних засновників взяти участь у перетворенні

підприємства в господарське товариство їм сплачується вартість належної

їм частки. У цьому випадку розмір статутного фонду господарського

товариства зменшується на вартість сплачених або повернених у натуральній

формі часток.

Орган приватизації в 10-денний термін розглядає подані документи,

затверджує акт оцінки вартості майна, приймає разом з іншими

засновниками рішення про участь у створенні господарського товариства,

призначає представника в органи управління господарського товариства.

Повноваження власника стосовно державної частки (паїв, акцій)

здійснює орган приватизації.

Продаж часток (паїв, акцій), що належать державі в майні

господарських товариств, здійснюється органами приватизації згідно з чинним

законодавством.

Встановити, що засновниками господарських товариств, з боку

держави, є Фонд державного майна України та його регіональні відділення.

Регіональні відділення виступають засновниками господарських

товариств, у яких державна частка майна не перевищує 20 млн.крб.

Господарські товариства, крім банків, бірж, торгових домів,

страхових компаній та підприємств з іноземними інвестиціями, засновниками

яких є державні підприємства, повинні внести зміни в установчі документи в

частині засновника з боку держави.

Правонаступником цих державних підприємств виступають Фонд

державного майна та його регіональні відділення.

Встановити, що при перетворенні суб`єктів підприємницької

діяльності із змішаною формою власності органи приватизації разом з

іншими засновниками повинні вирішувати питання подальшої участі у

діяльності господарських товариств і при необхідності приймати рішення щодо

виходу їз складу засновників господарського товариства.

Після перетворення суб'єктів підприємницької діяльності із

змішаною формою власності та внесення змін в установчі документи

господарських товариств, державні підприємства, що були засновниками цих

суб'єктів повинні внести зміни в баланс згідно з наказом органу

приватизації.

Висновок.

Наведена класифікація господарських товариств є вичерпною. В даному випадку

було б корисно перейняти досвід високорозвинених країн, законодавство і

практика яких уже досить давно і вельми успішно вирішує більшість питань,

пов'язаних з організацією і функціонуванням підприємств.

Хочеться звернути увагу вітчизняних підприємців на виключну важливість

юридично грамотного оформлення установчих документів при створенні нових

господарських товариств, адже від того, наскільки точно в них буде виражена

воля сторін, залежить стабільність і подальший розвиток як підприємству.

Вдосконалення правового регулювання діяльності господарських товариств

пов'язане і з врегулюванням діяльності всіх суб'єктів підприємницької

діяльності. На цю проблему також слід звернути увагу законодавцям, особливо

в частині реєстрації товариств. Можна навести багато прикладів, коли

недосконалістю нашого законодавства користуються недобросовісні бізнесмени.

Проте вказані проблеми існують не лише в Україні.

Отже, зважуючи на важливість чіткого юридичного врегулювання діяльності

суб'єктів підприємницької діяльності, вважаю за необхідне, з врахуванням

вітчизняного і зарубіжного досвіду, створити такі закони, які з одного боку

сприяли б вільному розвиткові економічних відносин, а з іншого — були б

перешкодою для недобросовісних бізнесменів та інших любителів легкої

наживи.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8