Зміни у мотиваційній сфері особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації

Розподіл зазначених кар'єрних орієнтацій на адекватні й неадекватні дозволив виявити рівень їх розвитку у період професійного становлення. У першокурсників майже 35% мають високий рівень адекватних кар'єрних орієнтацій, третина - середній та низький. Курсанти першого курсу ще не мають стійких професійних пріоритетів, але прагнуть стати майстрами. Нечітке уявлення про професію у більшості першокурсників сприяє, можливо, більш романтичним очікуванням від неї. Кар'єрна орієнтація “професійна компетентність” практично у половини першокурсників має високий рівень, а “служіння” є значимою лише для невеликої кількості досліджуваних (23,5%).

Для групи випускників є характерною значна кількість осіб з адекватними кар'єрними орієнтаціями (39,47%), що вказує на їх готовність служити людям, реалізуватися у професії. У молодих слідчих відсоток адекватних кар'єрних орієнтацій значно вищий ніж у першокурсників та випускників (59,44%). Їх прагнення до реалізації у професійній діяльності більш осмислені та реалістичні. Разом з цим для цієї групи досліджуваних на відміну від першокурсників й четвертокурсників виявилася найбільш значимою кар'єрна орієнтація “підприємництво”, що може свідчити про бажання випробуваних зайнятися іншим видом діяльності, деяку невідповідність їх очікувань від системи, в якій вони намагаються реалізувати себе як професіонали.

Таким чином, виявлено, що в міру занурення працівників у професійне середовище змінюється й їх кар'єрні орієнтації. Отримані результати свідчать про наявність у досліджуваних прагнення працювати в слідчих підрозділах органів внутрішніх справ за умов стабільності як фінансової, так і професійної; готовності будувати свою кар'єру відповідно до того, як вимагає кар'єрне середовище, покладаючи відповідальність за планування, розвиток і керування власною кар'єрою на систему ОВС, від якої очікують певної соціальної гарантії.

Вивчення усвідомлення досліджуваних осіб себе як професіоналів проводилося за допомогою тесту М. Куна і Т. Макпартленда “Хто Я?” та модифікації репертуарного тесту особистісних конструктів (РТОК) Дж. Келлі.

Для отримання найбільш достовірних результатів ідентифікації досліджуваних груп з професією за тестом “Хто Я?” було виділено з індивідуального та соціального типів ідентифікації по два підтипи: перший - професійні індивідуальні характеристики (психологічно важливі якості професії слідчий) та інші індивідуальні характеристики; другий - професійні соціальні характеристики (належність до ОВС, віднесення себе до професійного середовища у будь-якому вигляді) та інші соціальні характеристики. У ході дослідження ідентифікації з професією серед груп випробуваних визначено суттєві відмінності в обсязі їх відповідей щодо професійної ідентифікації у порівнянні з іншими.

Більшість першокурсників не осмислюють своєї ідентифікації з професійними ролями та їх професійними проявами. Третина опитуваних цієї групи має 35,4% різноманітних індивідуальних характеристик, 11,2% з них належать до професійно-індивідуальних. Для першокурсників є важливим належати до різних соціальних груп (майже 40%), де є можливість самовиразитися, що є природним для їх віку. Усвідомлення себе як професіонала у конкретній сфері діяльності не простежується. Курсанти четвертого року навчання ідентифікують себе більше за індивідуальними характеристиками (31,1%), ніж професійно-індивідуальними (18,3%). Бажання належати до соціальної групи у них превалює над бажанням належності до професійно-соціальної групи (27,4% і 23,2% відповідно). У слідчих найбільш вираженими серед усіх груп досліджуваних є відповіді, що пов'язані з належністю до певної професійної групи (41,2%) і характеризування себе як професіонала за допомогою професійно-індивідуальних характеристик (31,7%). Ця категорія досліджуваних вже має певний професійний досвід, орієнтується у професії і є більш професійно визначеною.

За методикою репертуарних решіток Дж. Келлі (модифікація методу самоідентифікації) проаналізовано результати самоідентифікації досліджуваних з кожним із запропонованих типів: Я-успішна людина, Я-бізнесмен, Я-представник влади, Я-чесний громадянин, Я-нечесний громадянин, Я-слідчий. Більша частина випробуваних всіх груп ідентифікують себе з майбутньої професійною роллю та працівником органів внутрішніх справ, що може позначитися на успішному виконанні професійно-важливих завдань і прискоренні адаптаційних процесів. Проте серед випробуваних четвертого курсу близько 20% досліджуваних ідентифікують себе з поняттями, які не співвідносяться з діяльністю в ОВС, що може мати негативний вплив, сприяти звільненню або затягувати на невизначений час процес адаптації у професійному середовищі.

Аналізуючи вираженість типів збігу семантичних значень, пов'язаних з поняттям “слідчий” виявлено, що збіг семантичних значень понять “слідчий - бізнесмен” у першої групи досліджуваних становить 9,43%, який має тенденцію до зниження у випускників (5,24%) та зростання у слідчих (17,52%). Отримані результати свідчать про деяку невизначеність курсантів першого курсу. Випускники мають вже більш реалістичне уявлення про професію, тому показник збігу зазначених понять у них значно нижчий. Збільшення відсотка молодих слідчих, в яких збіг цих понять найбільш виражений, свідчить про їх розчарування у професії, вірогідною причиною якого може бути низьке матеріальне забезпечення, прагнення мати сім'ю, що цілком природно для цієї категорії досліджуваних. За вираженістю типів збігу понять “слідчий-представник влади” спостерігається тенденція зниження відсотка досліджуваних, самоідентифікація яких є значимою за цим типом в міру їх занурення у професійне середовище слідчих. Відсоток збігу понять “слідчий” та “чесний громадянин” у курсантів першого та четвертого курсів не великий, на відміну від слідчих (26,31%), про що свідчать значимі розходження за критерієм кутового перетворення Фішера (с ? 0,05).

Аналіз вираженості взаємозв'язку мотиваційного комплексу з зазначеними типами ідентифікації свідчить, що більше третини опитуваних слідчих (38,21%), маючи сприятливий мотиваційний комплекс, ідентифікують себе з поняттями “успішна людина”, “чесна людина”, “слідчий” (табл. 4).

Таблиця 4

Вираженість типів самоідентифікації у слідчих зі сприятливим та несприятливим типом мотиваційних комплексів з поняттями (%)

· за критерієм кутового перетворення Фішера (с ? 0,05)

Слідчі з позитивним мотиваційним комплексом, високим рівнем ідентифікації добре усвідомлюють вимоги професії, швидше адаптуються в умовах жорсткої регламентації, успішно самореалізуються у професії. Серед слідчих з несприятливим мотиваційним комплексом не виявлено ідентифікації з поняттям “успішна людина”. Невеликий відсоток слідчих цієї категорії ідентифікують себе з професійними поняттями “чесний громадянин” та “слідчий” (11,82% і 13,52% відповідно). А відсоток слідчих з несприятливим мотиваційним комплексом зростає щодо ідентифікації за поняттями “бізнесмен”, “представник влади” та “нечесний громадянин”. Слідчі з несприятливим мотиваційним комплексом та вираженими типами ідентифікації за поняттями, які не співпадають з діяльністю органів внутрішніх справ, погано усвідомлюють вимоги професії, здатні швидко розчаровуватися, уникати своїх обов'язків, порушувати дисципліну.

Подібні явища у працівників з низьким рівнем професійної ідентифікації сприяють проявам бажання звільнитися з ОВС або скоєння кримінального злочину. Так, наприклад, у 2007 році у ГУМВС України в Донецькій області порушено 34 кримінальні справи стосовно працівників міліції, середній стаж професійної діяльності яких становить від одного до десяти років.

Таким чином, визначено, що у процесі отримання освіти відбувається змістовне наповнення компонентів образу професії новим значенням, збагачується досвід, формується стійке ставлення до обраної професійної діяльності, спостерігається загальна тенденція усвідомлення професійних ролей у період навчання у вузі. Більшість першокурсників мають бажання працювати за обраною професією, але не мають чіткого уявлення щодо професійної сфери, де вони змушені будуть самореалізуватися. Більшість курсантів випускників переживають розгубленість і страх перед майбутнім працевлаштуванням, лише 26,47% готові пробувати себе як слідчий, близько 20% ідентифікують себе з поняттями, які не співвідносяться з діяльністю в ОВС, що має негативний вплив. Ідентифікація курсантів першого курсу з професійними поняттями “слідчий”, “система ОВС” має низький відсоток вираженості на відміну від четвертокурсників і молодих слідчих. Отже, вираженість професійної ідентифікації слідчих та майбутніх слідчих зростає в міру їх занурення у професійне середовище. Успішність професійної діяльності, самоідентифікація з нею зумовлюються типом мотиваційного комплексу слідчих. Якщо мотиваційний комплекс є сприятливий - вираженість ідентичності зростає, мотиваційний комплекс несприятливий - професійні поняття на відміну від інших втрачають значущість і актуальність.

У процесі вивчення мотиваційної сфери особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації досліджувалося емоційне ставлення випробуваних до важливих професійних понять з використанням колірного тесту відносин. Випробуваним пропонувалося вибрати колірні асоціації до поняття “Я” та професійно важливих понять “система ОВС”, “робота”, “кар'єра”, “слідчий”. Розглянувши середній ранг колірних асоціацій до наведених понять, визначено, що для всіх досліджуваних груп значущість понять “Я”, “робота”, “слідчий”, зростає в міру занурення у професійне середовище слідчих, а понять “кар'єра” та “система ОВС” знижується (рис.1).

Проаналізовано кольорові асоціації зазначених професійно важливих понять та їх пріоритети. Для першокурсників і випускників більш значимими є поняття “Я”, “робота”, “кар'єра”, які асоціюються з основними кольорами відносно розкладки кольорів за перевагою. Асоціації слідчих до професійно важливих понять “робота”, “кар'єра”, “слідчий” мають додаткові кольори, особливо стосовно поняття “система ОВС”, яку значна кількість опитуваних (42%) асоціюють з чорним кольором. Це свідчить про відчуження осіб від системи, в якій вони працюють і недовіру до неї.

Перша група - першокурсники. Друга група - випускники. Третя група - молоді слідчі.

Рис. 1. Середній ранг колірних асоціацій до професійно важливих понять слідчих на ранніх стадіях професіоналізації.

За типами колірних асоціацій до важливих професійних понять визначено, що поняття “Я”, “робота”, “кар'єра” мають гармонійний тип колірних асоціацій у всіх досліджуваних, причому їх значущість й актуальність зростає в міру занурення особистості у професійне середовищ слідчих. Для всіх трьох груп значущим є поняття “слідчий”, актуальність якого зростає в міру професіоналізації. Випробувані асоціюють себе із слідчим, але у групах курсантів відсоток цих осіб менший ніж у молодих слідчих. Отже, на неусвідомленому емоційному рівні виявлено тенденцію до збільшення осіб з позитивним ставленням до професійно важливих понять в міру занурення у професійне середовище слідчих, і разом з цим зростання кількості осіб з негативним ставленням до системи, яка повинна сприяти швидшій професіоналізації особистості. Таке негативне сприйняття системи ОВС спонукає до розвитку внутрішнього конфлікту працівників, бажанню змінити професію та взагалі звільнитися. Таким чином, виявлено наявність протиріччя між позитивним сприйняттям опитуваними професійно важливих понять (“слідчий”, “робота”, “кар'єра”, “слідчий”) та негативним ставленням до органів внутрішніх справ в цілому. Враховуючи отримані результати, виявлено показники формування позитивної професійної мотивації слідчих: перевага сприятливого мотиваційного комплексу над несприятливим, внутрішньої й зовнішньої позитивної мотивації над зовнішньою негативною; високий рівень ідентифікації особистості з професією, наявність позитивних кар'єрних орієнтацій та емоційного її прийняття.

Для формування адекватної професійної мотивації особистості в період навчання використовуються педагогічні та психологічні засоби. До перших належить створення сприятливих умов для формування професійної мотивації особистості у контексті її майбутньої професійної діяльності, тобто умов навчальної діяльності, максимально наближеної до професійної діяльності; забезпечення суб'єкт-суб'єктної позиції всіх учасників освітнього процесу; принцип рефлексивного керування навчально-професійною діяльністю курсантів.

Зроблено висновок, що найбільш ефективним психологічним методом формування адекватної професійної мотивації є соціально-психологічний тренінг, який за короткий час дає можливість його учасникам набути досвіду, навичок, знань та умінь. Психологічний тренінг - інтегрована, універсальна система цілеспрямованого психологічного тренування особистості відповідно до її потреб та цілей діяльності. У результаті тренінгу активізуються інтелектуальний, комунікативний, мотиваційний, вольовий потенціал особистості, здійснюється рефлексія її минулого і моделювання майбутнього. Це стає можливим за рахунок цілеспрямованого використання спеціальних психотехнічних, ігрових та інших прийомів і методів.

У результаті дослідження розроблено мотиваційну тренінгову програму “Мотор”, специфіка якої полягає у використанні комплексу активних соціально-психологічних методів, що сприяють формуванню позитивної мотиваційної сфери особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації. Формування та розвиток мотиваційного потенціалу персоналу ОВС є безперервним багатоступеневим процесом, тому кожний тренінговий блок мотиваційної програми завершується фазою планування наступних дій. Це дозволяє після завершення навчання у майбутньому використовувати набуті знання та уміння.

Мотиваційна тренінгова програма “Мотор” містить три взаємопов'язані модулі та розрахована на 60 годин для трьох категорій учасників:

· перший модуль “Вибір” призначений для курсантів першокурсників слідчо-криміналістичних факультетів ВНЗ МВС України, триває 24 години (4 години на день, передбачає 6 занять з інтервалом у 2-3 дні). Спрямований на активізацію внутрішньої мотивації першокурсників до навчання, виявлення їх мотиваційного потенціалу щодо подальшої професіоналізації;

· другий модуль “Ціль” - для курсантів випускників СКФ ВНЗ МВС України, проводиться протягом трьох днів напередодні стажування у практичних підрозділах ОВС, розрахований на 18 годин, по 6 годин на день. Спрямований на активізацію процесу цілепокладання, сприяє формуванню навичок постановки реальних професійних цілей та їх досягнення;

· третій модуль “Кар'єра” призначений для слідчих зі стажем трудової діяльності до 3-х років, проводиться протягом трьох днів під час підвищення кваліфікації, розрахований на 18 годин, по 6 годин на день. Спрямований на виявлення індивідуально-ділового потенціалу, сприяє формуванню професійно важливих якостей для побудови кар'єри.

Розроблена авторська програма дозволяє курсантам і молодим слідчим осмислити нову якість своєї соціальної позиції, активізувати рівень внутрішньої мотивації до навчання та подальшого професійного становлення, відкоригувати власні цілі й бажання в період отримання освіти, набути навичок покладання цілей, вибудовування власної кар'єри.

Мотиваційна тренінгова програма відповідно до замовлення ГУМВС України в Донецькій області (від 31.10.2007) сьогодні активно впроваджується в процес підготовки та перепідготовки слідчих. Навчання за цією програмою пройшли всі зазначені категорії у кількості: першокурсники - 28 осіб, випускники - 15, молоді слідчі - 25. Попередні результати свідчать про підвищення рівня успішності та зниження порушень дисципліни серед першокурсників та четвертокурсників протягом тренінгового періоду й упродовж наступних двох місяців навчально-виховного процесу. Молоді слідчі відзначали у “вихідних” анкетах, що в подальшому бажають брати участь у тренінгах, бо вони сприяють позитивним змінам в осмисленні свого професійного майбутнього.

Перспективи подальшого дослідження полягають у вивченні впливу мотиваційної тренінгової програми “Мотор” на формування адекватної мотивації слідчих на ранніх стадіях професіоналізації, її ефективності, подальшому впровадженню у підготовку та перепідготовку високоякісних фахівців для органів внутрішніх справ України.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки.

1. Мотиваційна сфера особистості має складну структуру і характеризується своєрідністю для кожної людини: за змістом мотивації, структурою, ієрархією, силою та стійкістю мотивів. Мотиваційна сфера людини у процесі життєдіяльності проходить етапи формування і становлення, які відбуваються під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів.

Характеристика мотиваційної сфери особистості працівника ОВС залежить від особливостей професійного середовища. Професія слідчого передбачає певні стандарти, які зафіксовані професіограмою. Ці стандарти містять етичні та моральні вимоги і залежать від соціальних умов, які впливають на виконання професійних обов'язків слідчого. Адекватна мотивація впливає на успішність професійної діяльності.

Становлення майбутнього слідчого як висококваліфікованого фахівця можливе лише за умов формування позитивного мотиваційно-ціннісного ставлення до професії, тому в період отримання освіти для прискорення темпів адаптації майбутніх правоохоронців необхідна система виховних заходів щодо формування сприятливої професійної мотивації.

2. На першому та четвертому курсах навчання у курсантів зовнішня позитивна мотивація превалює над внутрішньою. Сприятливий мотиваційний комплекс, пов'язаний з перевагою внутрішньої мотивації, на початку навчання зустрічається лише у третини опитуваних курсантів і зростає в міру занурення у професійне середовище слідчих. У більшої частини слідчих превалює внутрішня мотивація, для них є цікавою діяльність, якою вони займаються, а досягнення зовнішніх нагород не є актуальним.

3. Важливими цінностями для першокурсників є соціальні контакти і можливість самовираження. Для курсантів випускного курсу ці цінності відходять на другий план, зростає потреба в саморозвитку, значущим стає власний престиж. У слідчих зі стажем трудової діяльності до 3-х років важливими ціннісними орієнтаціями виступають прагнення до саморозвитку, власного престижу та професійного самовдосконалення. Чим більше особистість занурюється у професійне середовище, актуальність цінності “соціальні контакти” знижується, а важливість власного престижу зростає.

4. У слідчих зі стажем трудової діяльності до 3-х років адекватні кар'єрні орієнтації більш виражені, ніж у першокурсників і випускників. Рівень адекватних кар'єрних орієнтацій слідчих має тенденцію до зростання в міру їх занурення у професійне середовище.

5. У процесі отримання освіти відбувається змістовне наповнення компонентів образу професії новим значенням, збагачується досвід, формується стійке ставлення до обраної професійної діяльності, спостерігається загальна тенденція усвідомлення професійних ролей у період навчання у вузі. Ідентифікація з професією у досліджуваних збільшується в міру занурення у професійне середовище. На неусвідомленому емоційному рівні спостерігається тенденція до прийняття таких важливих професійних понять, як “робота”, “кар'єра” “слідчий”, значимість яких зростає в міру професіоналізації. У слідчих, що мають сприятливий мотиваційний комплекс, відмічається вищий рівень самоідентифікації з професією, ніж у слідчих з несприятливим мотиваційним комплексом.

6. Разом із зростанням емоційного сприйняття професійно важливих понять виявлено зменшення значимості та актуальності за середнім рангом колірних асоціацій поняття “система ОВС”, яке майже в половини досліджуваних слідчих асоціюється з чорним та сірим кольорами, що вказує на неприйняття опитуваними системи, в якій вони працюють.

7. З метою спрямованого формування адекватної мотивації розроблена мотиваційна тренінгова програма “МОТОР”. За попередженими даними вона позитивно впливає на формування мотиваційної сфери особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації. Основна мета програми полягає у формуванні та активізації внутрішньої мотивації досліджуваних до навчання, професійної діяльності, сприянні швидшій самоідентифікації з професією, осмисленні кар'єрних орієнтацій та емоційного її прийняття.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ковальчишина Н.І. Тренінг формування професійної мотивації у курсантів навчальних закладів МВС// Право і безпека. - 2006. - Т.5. - № 5 - С.184-188.

2. Ковальчишина Н.І., Литвинова Г.О. Гра “Лабіринт”. Методичні аспекти проведення вправ для тренування навичок управління// Практична психологія та соціальна робота. - 2006. - № 3 (84) - С. 36-37.

3. Попова Г.В., Ковальчишина Н.І. Особливості кар'єрних орієнтацій слідчих ОВС на ранніх стадіях професіоналізації // Право і безпека. - 2007. - Т.6. - № 1 - С. 66-68.

4. Ковальчишина Н.І. Мотиваційна основа кар'єрних орієнтацій слідчих ОВС// Вісник ХДПУ ім. Г.С.Сковороди. Психологія. - Харків: ХДПУ, 2007. - Вип. 23. - С. 97-104.

5. Ковальчишина Н.І. Формування професійної ідентичності курсантів ВНЗ МВС України у процесі навчання// Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія/ За ред. С.Д.Максименка. - К.: ДП “Інформаційно-аналітичне агентство”, 2007. - Т. Х., Вип. 2. - С. 249-258.

6. Ковальчишина Н. І. Формування мотиваційної готовності курсантів ВНЗ МВС України до дій в екстремальних умовах праці // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. - Зб. статей: Вип.16. - Ялта: РВВ КГУ, 2007. - Ч.1. - C.179-184.

7. Ковальчишина Н.І. Становлення професійної мотивації першокурсників вищих навчальних закладів МВС України: теоретичні та проксеологічні аспекти проблеми// Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових праць. - Донецьк: ДЮІ ЛДУВС, 2007. - Вип. 3 - С.124-134.

8. Ковальчишина Н.І. Формування мотивації навчальної діяльності курсантів ВНЗ МВС України як фактор готовності до дій в екстремальних умовах праці// Збірник наукових праць.Вип.3.Ч.1.- Харків: УЦЗУ, 2007. - С. 235-244.

9. Лефтеров В.А., Литвинова Г.А., Ковальчишина Н.И., Кошкин И.А. Методико-практические рекомендации по организации и проведению тренинга “Коммуникация-Стресс-Безопасность” (в помощь тренерам-психологам тренинга КСБ) Под ред. В.Н. Бесчастного. - Донецк: ДЮИ МВД Украины, 2004.- 72с.

10. Ковальчишина Н.І. Використання тренінгових технологій для підвищення готовності персоналу ОВС до службової діяльності // Актуальні проблеми юридичної психології. Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Київ, 29-30 вересня 2006. За ред. Мороз Л.І. - К.: КНУВС, 2006. - С. 101-103.

11. Lefterov W., Litwinowa G., Kowaltschischina N. Soziale Kompetenztraining fur ukrainische Polizisten: Evaluation und der Effektivitat der Trainingsmassnahmen und Darstellung der Probleme dei der Einfuhrung. Blickpunkt, 2007. - №3. - S.18-20.

12. Ковальчишина Н.И. Тренинг - эффективный способ повышения мотивации к службе сотрудников ОВД// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Донецьк, 26-27 травня 2006 року. - Д: ДЮІ ЛДУВС, 2006. - С. 51-58.

АНОТАЦІЇ

Ковальчишина Н.І. Зміни у мотиваційній сфері особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидат психологічних наук за спеціальністю 19.00.06. - юридична психологія - Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків, 2008.

У дисертаційному дослідженні вивчено зміни у мотиваційній сфері особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації та особливість мотиваційно-ціннісної структури особистості. Проаналізовано вираженість типів мотиваційних комплексів професійної мотивації слідчих на ранніх стадіях професіоналізації, визначено особливості їх кар'єрних орієнтацій та рівень задоволеності працею молодими працівниками-слідчими. Проаналізовано ставлення до себе як фахівця та професійно важливих понять у слідчих на різних стадіях професіоналізації. Досліджено типи самоідентифікації курсантів слідчо-криміналістичного факультету та слідчих зі стажем трудової діяльності до 3-х років з професією. Доведено необхідність формування адекватної професійної мотивації. На підставі отриманих результатів розроблено мотиваційну тренінгову програму “Мотор”, що виявилася ефективною на первинному етапі її впровадження.

Ключові слова: мотиваційна сфера особистості слідчого, сприятливий мотиваційний комплекс, несприятливий мотиваційний комплекс, професіоналізація, кар'єрні орієнтації слідчих.

АННОТАЦИЯ

Ковальчишина Н.И. Изменения в мотивационной сфере личности следователей на ранних стадиях профессионализации. - Рукопись. Диссертация на получение ученой степени кандидат психологических наук по специальности 19.00.06. - юридическая психология - Харьковский национальный университет внутренних дел, Харьков, 2008.

В диссертационной работе рассмотрены вопросы развития мотивационной сферы личности в период профессионального становления. Особенный интерес представляет изменения мотивационной сферы личности следователя на ранних стадиях профессионализации. Реформирование системы органов внутренних дел на современном этапе развития общества предусматривает наличие высокого уровня профессиональной мотивации у сотрудников. Среди юридических специальностей профессия следователя имеет высокий рейтинг и требует не только соответствующих способностей, и образования, но и определенного жизненного опыта, ряда профессиональных навыков и умений. Мотивация в профессиональной деятельности следователей играет важную роль. Становление будущего следователя как высококвалифицированного специалиста возможно при условии формирования положительного мотивационно-ценностного отношения к профессии. В период получения образования для усовершенствования процесса адаптации будущих правоохранителей к условиям профессиональной среды эффективным является использование системы воспитательных мероприятий, направленных на формирование адекватной профессиональной мотивации, которая влияет на успешность профессиональной деятельности.

В связи с этим в работе изучены изменения мотивационной сферы личности следователей на ранних стадиях профессионализации и особенности их мотивационно-ценностной структуры. Проанализированы выраженность типов мотивационных комплексов профессиональной мотивации следователей на ранних стадиях профессионализации, их отношение к себе как специалистам и профессионально важным понятиям. Выделены особенности карьерных ориентаций и уровень удовлетворенности работой молодыми следователями. Исследованы типы самоидентификации курсантов следственно-криминалистического факультета и следователей со стажем трудовой деятельности до 3-х лет с профессиональной деятельностью следователя. Обоснована необходимость формирования адекватной профессиональной мотивации. На основании полученных данных разработана мотивационная тренинговая программа “Мотор”, эффективность которой апробирована на первичном этапе ее внедрения.

Ключевые слова: мотивационная сфера следователя, благоприятный мотивационный комплекс, неблагоприятный мотивационный комплекс, профессионализация, карьерные ориентации следователей.

ANNOTATION

Kovalchishina N.I. The changes in the motivational sphere of the investigators' personality at the early stages of the professionalization. - Manuscript. Thesis for the degree of the candidate of psychological sciences in the speciality 19.00.06. - legal psychology - Kharkov National University of Internal Affairs. - Kharkov, 2008

The changes in the motivational sphere of the investigators' personality at the early stages of the professionalization and the peculiarities of the motivational valuable structure are studied in the thesis. The intensity of motivational complex typology of the investigators' professional motivation at the early stages of the professionalization is analysed, the peculiarities of their career orientations and the level of young investigators' job satisfaction are singled out. The relation to as to the expert and to professionally important concepts of the investigators' at the different stages of the professionalization is analysed, the types of the professional's self-identification among the cadets of the investigatory-criminalistical department and investigators with the seniority of professional activities up to 3 years are examined. Necessity of formation of the adequate professional motivation is proved. On the received data ground there has been developed the motivational training program “Motor” which efficiency was approved at a primary stage of its introduction.

Key words: motivational sphere of the investigators' personality, a favourable motivational complex, unfavourable motivational complex, professionalization, career orientations of the investigators' personality.

Страницы: 1, 2, 3