бесплатно рефераты

бесплатно рефераты

 
 
бесплатно рефераты бесплатно рефераты

Меню

Вплив дитячо-батьківських відносин на рівень тривожності у дітей молодшого шкільного віку бесплатно рефераты

В - високий рівень

С - середній рівень

Н - низький рівень

Після того, як діти намалювали сімю , ми запропонували ряд питань, відповіді на який дозволили нам виявити причини, що викликають у дітей тривожність у системі дитячо-батьківських відносин:

-фізичне покарання;

-відсутність спілкування з батьками;

-неблагополучна обстановка в сімї(алкоголізм одного з батьків);

За результатами цього тесту ми можемо судити, що далеко не у всіх сімях панує атмосфера позитивних дитячо-батьківських відносин. В основному вони носять перемінний характер.

Отже, нами було виявлено 6 дітей, незадоволених своїм положенням у сімї. 15 дітей часто випробують дискомфорт, хоча і задоволені.

У результаті попередньої діагностики ми припустили, що цих дітей не влаштовують взаємини з батьками.

Серія 2.

Результати цього обстеження допомогли нам виявити відносини дітей до батьків.

Позитивні відносини спостерігаються у 9 дітей (30 %).

Так, Світлана В. відповіла: «Мій папа дуже веселий», «Моя мама і я любимо куховарити»; Сергій А.: «Моя мама добра», «Мій папа і я граємо у конструктор»; Стас В.: «Моя мама цілує мене».

Негативні відносини відчувають 6 дітей (20 %).

Так, Вадим К. відповів: «Думаю, що моя мама рідко обіймає мене; Ігор Р.: «Моя мама лається»; Артеме А.: «Я почуваю себе щасливим, коли мій папа їде».

У 50 % випадках діти іноді випробують емоційний дискомфорт у сім'ї. Так, Аня С. пояснила: «Мій папа і я ніколи не граєм», «Ми з мамою любимо гуляти».

Гарні взаємини склалися в 9 сім'ях (30 %): Настя С., Денис П., Алексій К., Поліна К., Світлана В., Сергій А., Стас В., Катя П., Наталка Б.

Так, Денис П. сказав: «Коли ідуть з будинку мама й папа, я нудьгую»; Катя П.: «Я граю будинку з мамою і папою. Вони мене люблять».

У 21 родині (70 %) дітей не влаштовують відносини з обома батьками чи з одним з них. Руслан М.: «Коли я галасливо граю, папа кричить на мене»; Аня К.: «Мене мама часто карає за те, що я не граю з братиком»; Ігор Р.: «Коли ідуть з будинку мама і папа, я боюся залишатися один».

За результатами нашого дослідження нами були виявлені причини, що викликають тривожність у дитини:

-страх фізичного покарання;

-страх залишитися в будинку одною;

-відсутність батьківської ласки;

-лементи батьків за провини.

Дані прояви спостерігалися у відповідях у 21 дитини (70 %). З них у 15 (50 %) - спостерігалася наявність деяких причин, що викликають тривожність. У 6 дітей (20 %) були відзначені всі ці причини і лише в 9 (30 %) випадках тривожність не спостерігалася.

Таблиця 2.

№ п/п

Імя учнів

Стать

Рівень відношення дітей до батьків

Наявність причин, що зумовлюють тривожність

1.

Артем А.

Ч

Н

+

2.

Антон К.

Ч

В

-

3.

Аня К.

Ж

С

+

4.

Артем Р.

Ч

С

+

5.

Віка Г.

Ж

С

+

6.

Вадим К.

Ч

Н

+

7.

Вова С.

Ч

С

+

8.

Гриша Д.

Ч

С

+

9.

Галя К.

Ж

С

+

10.

Даша М.

Ч

С

+

11.

Деніс П.

Ч

В

-

12.

Ігор М.

Ч

С

+

13.

Ігор Р.

Ч

Н

+

14.

Ігор С.

Ч

Н

+

15.

Катерина П.

Ж

В

-

16.

Олена Ч.

Ж

Н

+

17.

Ліза П.

Ж

С

+

18.

Ліля Ш.

Ж

С

+

19.

Людмила Р.

Ж

С

+

20.

Марина З.

Ж

С

+

21.

Настя С.

Ж

В

-

22.

Наталка Б.

Ж

В

-

23.

Наталка Д.

Ж

С

+

24.

Поліна К.

Ж

В

-

25.

Руслан М.

Ч

С

+

26.

Сашко Л.

Ч

С

+

27.

Світлана В.

Ж

В

-

28.

Сергій А.

Ч

В

-

29.

Стас В.

Ч

В

-

30.

Тетяна Р.

Ж

Н

+

В - високий рівень; Н - низький рівень;

С - середній рівень;

Результати обстеження представлені в діаграмі №1.

Умовні позначки:

- високий рівеньдитячо-батьківських відносин (9 дітей)

- середній рівень дитячо-батьківських відносин (15 дітей)

- низький рівень дитячо-батьківських відносин ( 6 дітей)

За результатами даної методики можна зробити висновок, що в багатьох сімях діти мають тривожність у відносинах з батьками, між ними немає взаєморозуміння.

Серія 3.

Результати обстеження допомогли нам виявити наявність тривожності у дітей молодшого шкільного віку.

Нормальний рівень тривожності спостерігається у 10 дітей (33%). Виявлений рівень тривожності необхідний для адаптації і продуктивної діяльності дитини.

Трохи підвищена тривожність була виявлена у 16 дітей (53%). І явно підвищений характер носив рівень тривожності у 4 дітей (14%).

Таблиця 3.

№ n/n

Ім'я учнів

Стать

Рівень тривожності

1.

Артем А.

Ч

В

2.

Антон К.

Ч

Н

3.

Аня К.

Ж

С

4.

Артем Р.

Ч

С

5.

Віка Г.

Ж

С

6.

Вадим К.

Ч

В

7.

Вова С.

Ч

С

8.

Гриша Д.

Ч

С

9.

Галя К.

Ж

Н

10.

Даша М.

Ч

С

11.

Деніс П.

Ч

Н

12.

Ігор М.

Ч

С

13.

Ігор Р.

Ч

В

14.

Ігор С.

Ч

В

15.

Катерина П.

Ж

Н

16.

Олена Ч.

Ж

С

17.

Ліза П.

Ж

С

18.

Ліля Ш.

Ж

С

19.

Людмила Р.

Ж

С

20.

Марина З.

Ж

С

21.

Настя С.

Ж

Н

22.

Наталка Б.

Ж

Н

23.

Наталка Д.

Ж

С

24.

Поліна К.

Ж

Н

25.

Руслан М.

Ч

С

26.

Сашко Л.

Ч

С

27.

Світлана В.

Ж

Н

28.

Сергій А.

Ч

Н

29.

Стас В.

Ч

Н

30.

Тетяна Р.

Ж

С

В - високий рівень;

С - середній рівень;

Н - нормальний рівень.

Серія 4.

Обробка результатів батьківського анкетування показала, що з 30 батьків тільки четверо (13%) мають досить повні знання про виховання дітей молодшого шкільного віку. Наприклад, мама Галі К. знає, як треба правильно виховувати дитину, що для цього потрібно зробити, як будувати відносини з дитиною, регулювати своє емоційне відношення і поводження.

Двадцять чоловік (67 %) мають недостатньо знань про дитину, виділяють ту чи іншу сторону в її вихованні.

У трьох батьків (10 %) часткові, уривчасті знання про дитину і його виховання. А троє батьків (10 %) зовсім відмовилися від відповідей, що говорить про їхню непоінформованість по даному питанню.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9