Вплив дитячо-батьківських відносин на рівень тривожності у дітей молодшого шкільного віку
В - високий рівень
С - середній рівень
Н - низький рівень
Після того, як діти намалювали сімю , ми запропонували ряд питань, відповіді на який дозволили нам виявити причини, що викликають у дітей тривожність у системі дитячо-батьківських відносин:
-фізичне покарання;
-відсутність спілкування з батьками;
-неблагополучна обстановка в сімї(алкоголізм одного з батьків);
За результатами цього тесту ми можемо судити, що далеко не у всіх сімях панує атмосфера позитивних дитячо-батьківських відносин. В основному вони носять перемінний характер.
Отже, нами було виявлено 6 дітей, незадоволених своїм положенням у сімї. 15 дітей часто випробують дискомфорт, хоча і задоволені.
У результаті попередньої діагностики ми припустили, що цих дітей не влаштовують взаємини з батьками.
Серія 2.
Результати цього обстеження допомогли нам виявити відносини дітей до батьків.
Позитивні відносини спостерігаються у 9 дітей (30 %).
Так, Світлана В. відповіла: «Мій папа дуже веселий», «Моя мама і я любимо куховарити»; Сергій А.: «Моя мама добра», «Мій папа і я граємо у конструктор»; Стас В.: «Моя мама цілує мене».
Негативні відносини відчувають 6 дітей (20 %).
Так, Вадим К. відповів: «Думаю, що моя мама рідко обіймає мене; Ігор Р.: «Моя мама лається»; Артеме А.: «Я почуваю себе щасливим, коли мій папа їде».
У 50 % випадках діти іноді випробують емоційний дискомфорт у сім'ї. Так, Аня С. пояснила: «Мій папа і я ніколи не граєм», «Ми з мамою любимо гуляти».
Гарні взаємини склалися в 9 сім'ях (30 %): Настя С., Денис П., Алексій К., Поліна К., Світлана В., Сергій А., Стас В., Катя П., Наталка Б.
Так, Денис П. сказав: «Коли ідуть з будинку мама й папа, я нудьгую»; Катя П.: «Я граю будинку з мамою і папою. Вони мене люблять».
У 21 родині (70 %) дітей не влаштовують відносини з обома батьками чи з одним з них. Руслан М.: «Коли я галасливо граю, папа кричить на мене»; Аня К.: «Мене мама часто карає за те, що я не граю з братиком»; Ігор Р.: «Коли ідуть з будинку мама і папа, я боюся залишатися один».
За результатами нашого дослідження нами були виявлені причини, що викликають тривожність у дитини:
-страх фізичного покарання;
-страх залишитися в будинку одною;
-відсутність батьківської ласки;
-лементи батьків за провини.
Дані прояви спостерігалися у відповідях у 21 дитини (70 %). З них у 15 (50 %) - спостерігалася наявність деяких причин, що викликають тривожність. У 6 дітей (20 %) були відзначені всі ці причини і лише в 9 (30 %) випадках тривожність не спостерігалася.
Таблиця 2.
№ п/п
|
Імя учнів
|
Стать
|
Рівень відношення дітей до батьків
|
Наявність причин, що зумовлюють тривожність
|
|
1.
|
Артем А.
|
Ч
|
Н
|
+
|
|
2.
|
Антон К.
|
Ч
|
В
|
-
|
|
3.
|
Аня К.
|
Ж
|
С
|
+
|
|
4.
|
Артем Р.
|
Ч
|
С
|
+
|
|
5.
|
Віка Г.
|
Ж
|
С
|
+
|
|
6.
|
Вадим К.
|
Ч
|
Н
|
+
|
|
7.
|
Вова С.
|
Ч
|
С
|
+
|
|
8.
|
Гриша Д.
|
Ч
|
С
|
+
|
|
9.
|
Галя К.
|
Ж
|
С
|
+
|
|
10.
|
Даша М.
|
Ч
|
С
|
+
|
|
11.
|
Деніс П.
|
Ч
|
В
|
-
|
|
12.
|
Ігор М.
|
Ч
|
С
|
+
|
|
13.
|
Ігор Р.
|
Ч
|
Н
|
+
|
|
14.
|
Ігор С.
|
Ч
|
Н
|
+
|
|
15.
|
Катерина П.
|
Ж
|
В
|
-
|
|
16.
|
Олена Ч.
|
Ж
|
Н
|
+
|
|
17.
|
Ліза П.
|
Ж
|
С
|
+
|
|
18.
|
Ліля Ш.
|
Ж
|
С
|
+
|
|
19.
|
Людмила Р.
|
Ж
|
С
|
+
|
|
20.
|
Марина З.
|
Ж
|
С
|
+
|
|
21.
|
Настя С.
|
Ж
|
В
|
-
|
|
22.
|
Наталка Б.
|
Ж
|
В
|
-
|
|
23.
|
Наталка Д.
|
Ж
|
С
|
+
|
|
24.
|
Поліна К.
|
Ж
|
В
|
-
|
|
25.
|
Руслан М.
|
Ч
|
С
|
+
|
|
26.
|
Сашко Л.
|
Ч
|
С
|
+
|
|
27.
|
Світлана В.
|
Ж
|
В
|
-
|
|
28.
|
Сергій А.
|
Ч
|
В
|
-
|
|
29.
|
Стас В.
|
Ч
|
В
|
-
|
|
30.
|
Тетяна Р.
|
Ж
|
Н
|
+
|
|
|
В - високий рівень; Н - низький рівень;
С - середній рівень;
Результати обстеження представлені в діаграмі №1.
Умовні позначки:
- високий рівеньдитячо-батьківських відносин (9 дітей)
- середній рівень дитячо-батьківських відносин (15 дітей)
- низький рівень дитячо-батьківських відносин ( 6 дітей)
За результатами даної методики можна зробити висновок, що в багатьох сімях діти мають тривожність у відносинах з батьками, між ними немає взаєморозуміння.
Серія 3.
Результати обстеження допомогли нам виявити наявність тривожності у дітей молодшого шкільного віку.
Нормальний рівень тривожності спостерігається у 10 дітей (33%). Виявлений рівень тривожності необхідний для адаптації і продуктивної діяльності дитини.
Трохи підвищена тривожність була виявлена у 16 дітей (53%). І явно підвищений характер носив рівень тривожності у 4 дітей (14%).
Таблиця 3.
№ n/n
|
Ім'я учнів
|
Стать
|
Рівень тривожності
|
|
1.
|
Артем А.
|
Ч
|
В
|
|
2.
|
Антон К.
|
Ч
|
Н
|
|
3.
|
Аня К.
|
Ж
|
С
|
|
4.
|
Артем Р.
|
Ч
|
С
|
|
5.
|
Віка Г.
|
Ж
|
С
|
|
6.
|
Вадим К.
|
Ч
|
В
|
|
7.
|
Вова С.
|
Ч
|
С
|
|
8.
|
Гриша Д.
|
Ч
|
С
|
|
9.
|
Галя К.
|
Ж
|
Н
|
|
10.
|
Даша М.
|
Ч
|
С
|
|
11.
|
Деніс П.
|
Ч
|
Н
|
|
12.
|
Ігор М.
|
Ч
|
С
|
|
13.
|
Ігор Р.
|
Ч
|
В
|
|
14.
|
Ігор С.
|
Ч
|
В
|
|
15.
|
Катерина П.
|
Ж
|
Н
|
|
16.
|
Олена Ч.
|
Ж
|
С
|
|
17.
|
Ліза П.
|
Ж
|
С
|
|
18.
|
Ліля Ш.
|
Ж
|
С
|
|
19.
|
Людмила Р.
|
Ж
|
С
|
|
20.
|
Марина З.
|
Ж
|
С
|
|
21.
|
Настя С.
|
Ж
|
Н
|
|
22.
|
Наталка Б.
|
Ж
|
Н
|
|
23.
|
Наталка Д.
|
Ж
|
С
|
|
24.
|
Поліна К.
|
Ж
|
Н
|
|
25.
|
Руслан М.
|
Ч
|
С
|
|
26.
|
Сашко Л.
|
Ч
|
С
|
|
27.
|
Світлана В.
|
Ж
|
Н
|
|
28.
|
Сергій А.
|
Ч
|
Н
|
|
29.
|
Стас В.
|
Ч
|
Н
|
|
30.
|
Тетяна Р.
|
Ж
|
С
|
|
|
В - високий рівень;
С - середній рівень;
Н - нормальний рівень.
Серія 4.
Обробка результатів батьківського анкетування показала, що з 30 батьків тільки четверо (13%) мають досить повні знання про виховання дітей молодшого шкільного віку. Наприклад, мама Галі К. знає, як треба правильно виховувати дитину, що для цього потрібно зробити, як будувати відносини з дитиною, регулювати своє емоційне відношення і поводження.
Двадцять чоловік (67 %) мають недостатньо знань про дитину, виділяють ту чи іншу сторону в її вихованні.
У трьох батьків (10 %) часткові, уривчасті знання про дитину і його виховання. А троє батьків (10 %) зовсім відмовилися від відповідей, що говорить про їхню непоінформованість по даному питанню.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
|