Вплив дитячо-батьківських відносин на рівень тривожності у дітей молодшого шкільного віку
Обґрунтування методу: сімя - цілісна система. І саме тому проблема «батьки-дитина» не може бути вирішена тільки завдяки психокорекції дитини чи батьків. Рівнобіжна робота дозволяє збільшити ефективність занять47,15.
А.А. Осіпова виділяє як засіб корекції дитячо-батьківських відносин - соціально-психологічний тренінг. Під соціально-психологічним тренінгом розуміється практика психологічного впливу, заснована на активних методах групової роботи. При цьому мається на увазі використання своєрідних форм навчання знанням, умінням, технікам у сфері спілкування, діяльності і корекції.
Соціально-психологічний тренінг - один з методів активного навчання і психологічного впливу, здійснюваного в процесі інтенсивної групової взаємодії і спрямованого на підвищення компетентності в сфері спілкування, у якому загальний принцип активності того, якого навчають, доповнюється принципом рефлексії над власним поводженням інших учасників групи. У процесі соціально-психологічного тренінгу застосовуються різні методичні прийоми: групова дискусія (базовий методичний прийом), рольова гра, невербальні вправи і так далі49,338.
Є.Б. Ковальова, досліджуючи тривожність дітей, звернула увагу, що на збільшення тривожності молодшого школяра впливають емоційні дитячо-батьківські відносини. У результаті дитина знаходиться під тиском батьків. Як корекцію тривожності у дітей пропонувала вплив на її самосвідомість через рівень її розвитку.
Методи корекції органічного рівня: фіто- і вітамінотерапія, вправи на релаксацію і зосередження, звернути увагу на режим дня, харчування, прогулянки, достатній сон.
Методи корекції індивідуального рівня самосвідомості спрямовані на стабілізацію емоційного стану, на розвиток емпатії й адекватних захисних проявів (ігрова терапія, окотерапія, діяльна терапія та інш.).
Методи корекції особистісного рівня: вправа за типом «Втілення в образ», терапевтичне спілкування, а також ефективні проективні методики: малювання страхів, складання розповідей по спеціальних картинках і так далі.
На думку А.Г. Харчева, сімя для молодшого школяра - «соціальний мікроскоп», у якому він поступово прилучається до соціального життя. Нерідко у вихованні дітей допускаються помилки, що зв'язані з неправильним уяленням батьків про виховання дитини, незнання її психологічних, вікових і індивідуальних особливостей, що приводить до порушень у системі дитячо-батьківських відносин.
Для того, щоб складався позитивний тип дитячо-батьківських відносин, як вважають Т.А. Маркова, Г. Кравцов, Т.Н. Доронов, С.І.Мушенко та інші, треба формувати педагогічну грамотність у батьків. На сучасному етапі склалася система роботи з батьками чи форми співробітництва, що сприяють підвищенню педагогічної культури батьків. У роботі з батьками використовується як колективна, так і індивідуальна форма роботи. До колективних форм роботи відносяться: збори для батьків, практикуми, семінари. До індивідуального: консультації, папки-пересувки, бесіди, відвідування вдома.
У світлі інноваційних підходів до виховання і навчання молодших школярів широке поширення одержали такі форми як: сімейні клуби, конкурси сімейних газет, створення домашньої відіотеки, участь батьків у спортивних дитячих заходах, культпоходи (у театр, музей, кіно, на виставки), відвідування природи і т.д.
Аналізуючи підходи авторів корекції дитячо-батьківських відносин, найбільш значимим, на наш погляд, є форми роботи зі збагачення знань батьків (збори, індивідуальні консультації, різноманітні клуби, вивчення батьками психолого-педагогічної літератури по вихованню дітей). Дослідники звертають увагу, що для корекції дитячо-батьківських відносин можна використовувати тренінг (когнітивно-поведінковий, психологічний, соціально-психологічний).
Допомогу сімї разом з психологами надають фахівці різного профілю: сексологи, юристи, психіатри, педагоги, психотерапевти, соціологи. З'являються нові центри сімейної педагогіки, організуються програми взаємодопомоги, що у більшому ступені орієнтовані на особистісні проблеми сімї, на вирішення внутрісімейних проблем. Значно виросло число професіоналів-психологів, що мають справу з профілактикою і корекцією психологічних проблем, так чи інакше зв'язаних з розвитком людини в сімї.
Кожен дослідник, що працює в сімї, створює свою власну інтегративну теорію сімї, що знаходиться відповідно з якої-небудь теоретичною школою, але для цього вимагаються роки напруженої практичної роботи.
В даний час існують кілька напрямків у корекціоній роботі з сімєю:
Психодинамічне.
Системне і стратегічне.
Еклектичне.
Для підходу психодинамічного напрямку характерним є велика увага, що приділяється аналізу історичного минулого членів сімї, їхніх неусвідомлюваних бажань, психологічних проблем і взаємних проекцій, пережитих на ранніх етапах онтогенезу і відтворених в актуальному досвіді. Велике значення придаєтся досягненню інсайту- усвідомленню того, як невирішені в минулому проблеми впливають на сучасні взаємини в сімї і як з цього порушеного контексту відносин виникають неконструктивні способи адаптації до життя в деяких її членів. Робота в рамках даного підходу вимагає великих зусиль як з боку психолога, так і з боку членів сімї, величезних витрат часу, що є економічно менш доцільним, але високоефективним.
Робота в рамках системного підходу будується на положенні овзаємодетермінірованості особистості і міжособистісних відносин, відповідно до якого стиль спілкування, характер взаємодії, тип виховання, з одного боку, і особистісні особливості членів сімї - з іншого, утворять замкнутий, що постійно відтворюється гомеостатичний цикл.
Представники електичного напрямку використовують у корекційній роботі з сімєю різні по своїх психологічних механізмах методи: групову дискусію, рольові ігри, домашні завдання по модифікації поводження, аналіз і інтерпретацію взаємин і т.д.48,440.
Проблема дитячо-батьківських відносин, як видно з численних досліджень психологів і педагогів, дійсно актуальна.
Впливу батьківського відношення на дитину присвячено багато досліджень закордонних і вітчизняних психологів і педагогів (А.В.Петровський, А.І.Захаров, А.Я.Варга, В.В.Столін, С.Соловейчик, П.Ф.Лесгафт та інші).
Батьківські відносини - це система різноманітних почуттів до дитини, поведінкових стереотипів, які використовуються у спілкуванні з нею, особливостей сприйняття і розуміння характеру й особистості дитини, її вчинків.
Дослідники виділяють типи батьківських відносин (диктат, опіка, невтручання, паритет, співробітництво). Використання неефективного типу батьківського відношення веде до виникнення тривожності в дитини. Тривожність дитини на початковій стадії виявляється сітуативно, але згодом може перерости в особистісну. Щоб тривожність не придбала особистісний характер, необхідно насичувати батьків знаннями про психологічні особливості віку їхньої дитини, про завдання, форми, методи виховання.
Таким чином, для вивчення особливостей стилів дитячо-батьківських відносин, а також виявлення рівня тривожності у дітей в системі дитячо-батьківських відносин, нами був проведений констатуючий етап дослідження.
Розділ 2. Експериментальне дослідження впливу батьківських відносин на рівень тривожності у дітей молодшого шкільного віку
2.1 Завдання і методика дослідження
Мета: вивчити особливості розвитку дитячо-батьківських відносин у сімї.
Завдання:
1.Визначити рівень знань і уявлення батьків про завдання, зміст і методи виховання дітей.
2.Визначити задоволеність своїм положенням у сімї самої дитини.
3.Визначити рівень тривожності у дітей молодшого шкільного віку.
4.З'ясувати батьківське відношення до дитини.
Методику дослідження склали дві групи методів. Перша група методів спрямована на вивчення положення дитини в сімї.
При роботі з дітьми ми використовували наступні методи:
рисунковий тест «Кінетичний малюнок сімї» (Р. Бернс і С. Коуфман);
методика «Незакінчені речення».
методика «Дитячий варіант шкали явної тривожності» (А.М. Парафіян).
Друга група методів спрямована на виявлення знань батьків про дитину і вивчення батьківських відносин з дітьми.
При роботі з батьками нами були використані наступні методи:
-анкетування;
-тестування: «Батьківське відношення до дітей» (А.Я. Варга, В.В. Столін).
Дослідження проводилося на базі слов'янської загальноосвітньої школи № 8. Нами було обстежено 30 дітей молодшого шкільного віку і їхні сімї.
Діагностичний етап дослідження містить в собі декілька серій:
Серія 1.
Свою роботу ми почали з обстеження дітей. Для цього використовували тест Р. Бернса і С. Коуфмана «Кінетичний малюнок сімї».
Мета: дослідити міжособистісні відносини в сімї (очима дитини); виявити відносини в сімї , що викликають тривогу у дитини. Дані занести в таблицю № 1.
Методика проведення:
Дитині пропонується лист папера, олівці. Ставиться умова: необхідно намалювати свою сімю так, щоб її члени були чим-небудь зайняті.
Формативними особливостями вважається якість зображення: старанність чи промальовування недбалості у малюванні окремих членів сімї, барвистість зображення, положення об'єктів на листі, заштриховування, розміри.
Змістовними характеристиками малюнка є: зображення діяльності членів родини, їхнє взаємне розташування по відношенню друг до друга і до дитини, чи присутність відсутність членівсімї і самої дитини, а також співвідношення людей і речей на малюнку.
Аналіз результатів малюнків здійснювався за наступними показниками:
1.Наявність занепокоєння у дітей про відношення до них дорослих.
2.Емоційна напруга і дистанція.
3.Дискомфорт.
4.Наявність ворожості стосовно дорослого.
На підставі цих показників виявили рівні впливу сімейних відносин на дитину.
До високого рівня дитячо-батьківських відносин відносимо малюнки, де дитині комфортно в сімї , на малюнку присутні всі члени сімї, у центрі малюнка - сама дитина в оточенні батьків; зображує себе і батьків ошатними, ретельно прорисовує кожну лінію, на обличчях дорослих і дитини - посмішка, просліджується спокій у позах, рухах.
Середній рівень дитячо-батьківських відносин: відсутність кого-небудь із членів сімї , наявність занепокоєння, дитина малює себе смутною, удалині від батьків, наявність ворожості стосовно дорослого через штрихування деталей, відсутність деяких частин тіла (рук, рота).
Низький рівень дитячо-батьківських відносин: наявність одного з батьків із предметом, що загрожує для дитини (ремінь), залякане вираження обличчя дитини, відчуття емоційної напруги через використання в малюнку темних фарб. Наявність ворожості стосовно батьків просліджується через промальовування таких деталей, як розведені руки, розведені пальці, вискалений рот і т.д.
Серія 2.
Для одержання додаткових зведень нами була використана методика «Незакінчені речення».
Мета: виявити рівень відношення батьків до дітей і дітей до батьків, а також виявити причини, що викликають тривожність у дітей молодшого шкільного віку. Дані занести в таблицю № 2 і представити у вигляді діаграми.
Дослідження виявляє собою варіант методу «Незакінчнні речення». Він включає 20 незакінчених речень, які можуть бути розділені на 4 групи, що характеризують відношення дітей до батька, до матері, до минулого і сімї.
Методика проведення:
Дітям пропонується закінчити ряд пропозицій без попереднього обмірковування. Опитування ведеться у швидкому темпі, щоб дитина відповідала перше, що прийде в голову (Додаток № 1).
Серія 3.
Мета: виявити рівень тривожності у дітей молодшого шкільного віку за методом «Дитячий варіант шкали явної тривожності» (А.М. Парафіян). Результати занести в таблицю №3.
Шкала явної тривожності призначена для виявлення тривожності як щодо стійкого утворення у дітей 8-12 років. Шкала була розроблена американськими психологами в 1956 р. на основі шкали явної тривожності Дж. Тейлор призначеної для дорослих. Для дитячого варіанта шкали у свою чергу було відібрано 42 пункту, оцінені як найбільш показові з погляду прояву хронічних тривожних реакцій у дітей. Специфіка дитячого варіанта також у тім, що про наявність симптому свідчать лише стверджувальні варіанти відповідей. Крім того, дитячий варіант доповнений 11 пунктами контрольної L-шкали, що виявляє тенденцію досліджуваного давати соціально схвалювані відповіді. Показники цієї тенденції виявляються за допомогою як позитивних, так і негативних відповідей. Таким чином, методика містить 53 питання (Додаток №2).
Методика проведення:
Дитині пропонуються пропозиції, у яких описані події, випадки, переживання. Потрібно уважно прочитати кожну пропозицію і вирішити, чи можна віднести її до себе. Якщо так, підкреслити слово «ВІРНО», якщо ні - «НЕВІРНО».
Результати обстеження допомогли нам виявити наявність тривожності у дітей молодшого шкільного віку. Характеристика рівнів тривожності проводилася за стеновими показниками. Підставою для оцінки служив ключ до опитувальника.
Серія 4.
Для обстеження батьків була розроблена анкета з 10 питань
(Додаток № 3).
Мета: виявити рівень знань і уявлень батьків про виховання дитини молодшого шкільного віку. Результати занести в таблицю № 4 і представити у вигляді діаграми №2.
Методика проведення:
Батькам було запропоновано відповісти на питання, що дозволили нам виявити рівень їхніх знань про виховання дитини.
Серія 5.
Для виявлення батьківського відношення до дітей був запропонований тест-опросник батьківського відношення А.Я. Варга, В.В. Століна.
Мета: виявити рівень батьківського відношення до дітей молодшого шкільного віку. Результати дослідження занести в таблицю №5.
Методика проведення:
Батькам були запропоновані бланки з питаннями (61 питання). На кожне питання передбачалася або позитивна, або негативна відповідь(Додаток №4). Підставою для оцінки служив ключ до опитувальника, що дозволив виявити рівень батьківського відношення.
На наш погляд, найбільш оптимальним є такий рівень батьківського відношення, як кооперація - це соціально бажаний образ батьківського поводження. Батьки високо оцінюють здібності своєї дитини, випробує почуття гордості за нього, заохочує ініціативу і самостійність, намагається бути з ним на рівних.
До нейтрального рівня можна віднести відносини по типу «симбіоз» і «маленький невдаха». Батьки бачать свою дитину молодше в порівнянні з реальним віком, прагнуть задовольнити її потреби, відгородити від труднощів і неприємностей життя, не надають їй самостійності.
До негативного рівня батьківського відношння ми віднесли такий тип батьківських відносин, як відкидання і «авторитарна гіперсоціалізація». Батьки сприймають свою дитину поганою, непристосован. Жадає від неї беззастережності слухняності і дисципліни. По більшій частині випробує до дитини злість, роздратування, досаду.
2.2 Аналіз і інтерпретація результатів
Серія 1.
Аналіз малюнків показав, що з 30 сімей до високого рівня дитячо-батьківських відносин можна віднести тільки 9 сімей (30 %).
Як приклад розберемо кілька малюнків. Настя С. поміщає себе в центр в оточенні татка і мами. Зображує себе і батьків веселими, щасливими, усі лінії чітко прорисовує, на малюнку багато квітів. Усе це свідчить про благополуччя в дитячо-батьківських відносинах.
На малюнку Галі К. зображена вся сімя за вечерею. На обличчях дорослих і дитини - посмішки, лінії чітко промальовані, у позах дорослих і дитини просліджується спокій. По малюнку видно, що дівчинці в цій сімї комфортно і затишно.
До середнього рівня дитячо-батьківських відносин можна віднести 15 сімей (50 %). Як приклад розглянемо малюнок Артема Р. Дитина намалювала всю сімю, усі члени сімї посміхаються, крім самого Артема (у нього взагалі відсутній рот). Руки в усіх розставлені в сторони. Усе говорить про те, що дитині не дуже комфортно в .цій сімї.
До низького рівня дитячо-батьківських відносин ми віднесли 6 сімей (20 %). Розглянемо як приклад малюнок Ігоря С. Хлопчик зобразив тільки себе і батька, вони досить вилучені друг від друга, що говорить про почуття знедоленості. Крім цього, батько займає досить агресивну позицію: руки розкинуті в сторони, пальці довгі, підкреслені. Матері на малюнку немає. Аналізуючи цей малюнок, можна зрозуміти, що дитина не задоволена своїм положенням в сімї і відношенням до неї батьків.
Таблиця № 1.
N n/n
|
Ім'я учнів
|
Стать
|
Рівень дитячо-батьківських відносинівень відносин
|
|
1.
|
Артем А.
|
Ч
|
Н
|
|
2.
|
Антон К.
|
Ч
|
В
|
|
3.
|
Аня К.
|
Ж
|
С
|
|
4.
|
Артем Р.
|
Ч
|
С
|
|
5.
|
Віка Г.
|
Ж
|
С
|
|
6.
|
Вадим К.
|
Ч
|
Н
|
|
7.
|
Вова С.
|
Ч
|
С
|
|
8.
|
Гриша Д.
|
Ч
|
С
|
|
9.
|
Галя К.
|
Ж
|
В
|
|
10.
|
Даша М.
|
Ч
|
С
|
|
11.
|
Деніс П.
|
Ч
|
В
|
|
12.
|
Ігор М.
|
Ч
|
С
|
|
13.
|
Ігор Р.
|
Ч
|
Н
|
|
14.
|
Ігор С.
|
Ч
|
Н
|
|
15.
|
Катя П.
|
Ж
|
В
|
|
16.
|
Олена Ч.
|
Ж
|
Н
|
|
17.
|
Ліза П.
|
Ж
|
С
|
|
18.
|
Ліля Ш.
|
Ж
|
С
|
|
19.
|
Людмила Р.
|
Ж
|
С
|
|
20.
|
Марина З.
|
Ж
|
С
|
|
21.
|
Настя С.
|
Ж
|
В
|
|
22.
|
Наталка Б.
|
Ж
|
С
|
|
23.
|
Наталка Д.
|
Ж
|
С
|
|
24.
|
Поліна К.
|
Ж
|
В
|
|
25.
|
Руслан М.
|
Ч
|
С
|
|
26.
|
Сашко Л.
|
Ч
|
С
|
|
27.
|
Світлана В.
|
Ж
|
В
|
|
28.
|
Сергій А.
|
Ч
|
В
|
|
29.
|
Стас В.
|
Ч
|
В
|
|
30.
|
Тетяна Р.
|
Ж
|
Н
|
|
|
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
|