Гендерні відмінності в психології моди

Найбільш зручним і для чоловіків, і для жінок виявився модний костюм класичного стилю. Жінки почувають себе в ньому впевнено, урівноважено, дипломатично. Класичний костюм зобов'язує до постійного свідомого контролю поводження. Для чоловіків діловий класичний костюм - засіб самоствердження, демонстрації врівноваженості, діловитості, упевненості в собі - властиво, тих якостей, які чоловіки цінують найбільше.

Отже, добре підібраний одяг може зіграти роль й в ослабленні незбагненних страхів, і в зміцненні почуття впевненості в собі. «Одяг настільки інтимна, очевидна й всюдисуща частина нашої особистості, що ніякі інші витрати, без сумніву, не дають такого задоволення нашому глибокому бажанню бути визнаними як особистість, а також відчуття особистої безпеки, що завжди під погрозою в цьому мінливому світі. Подібно театральним акторам, які погано знають свої ролі, ми почуваємо, що могли б небагато з імпровізувати, якби точно знали, що в результаті будемо мати гарний вигляд», - зауважує Хелен Мейклджон [23,65].

«Одяг - це щось більше, ніж маскарадний костюм. У новому платті людина стає іншою, хоча відразу це не помітно. Той, хто вміє носити одяг, сприймає щось від нього, як не дивно, плаття й люди впливають один на одного, і це не має нічого загального із грубим перевдяганням на маскараді. Можна пристосуватися до одягу й разом з тим не втратити своєї індивідуальності. Одяг допомагає людині більше, ніж будь-який духівник, чим друзі й навіть чим коханий [49,28].

Капелюшок, що йде тобі, служить більшою моральною опорою, чим цілий звід законів. У найтоншому вечірньому туалеті, якщо він гарний, не можна простудитися, зате легко простудитися в тім платті, що дратує тебе. У моменти важких щиросердечних переживань плаття можуть бути або добрими друзями, або заклятими ворогами, - Э. М. Ремарка [9,58].

«Привабливість, що досягається за допомогою численних засобів, розроблених цивілізацією для догляду за зовнішністю, поліпшення постави, якостей голосу, і методик навчання секретам підбора такого плаття, що було б до особи, становить основу матеріального багатства всіх людей», -- вважає Г. Мортон. Наявність технік, за допомогою яких можна стати привабливішою, підштовхує багатьох жінок на оволодіння цим великим і багатим досвідом [56,47].

Ученими виявлений позитивний зв'язок між інтелектом жінки й ступенем її привабливості. Жінка інтелігентна, розумна, враховуюча час, у якому вона живе, обов'язково помітить користь від постійного інтересу навколишніх до її зовнішності. З юності й до похилого віку вона буде використовувати свій інтелект й уяву для створення чудового й привабливого зовнішнього вигляду. Причому настільки, наскільки будуть дозволяти здатності й фінанси [3,78].

Останнім часом у нашому суспільстві спостерігається інтенсивне повернення інтересу до краси й моди, частково втраченого в роки «залізної завіси», що розділили країну від світової цивілізації. Краса, тривалий час знаходилася у вигнанні, повертається у вигляді спеціальних освітніх курсів, тренінгів і консультацій фахівців в області психології, дизайну, перукарського мистецтва й макіяжу. Повертається досвід, що накопичувався пробабусями й бабусями протягом сторіч. Тому спогади й думки простої киянки Ніни Мазовецької, спочатку дитини, потім панночки, а незабаром радянської жінки, мають, без сумніву, не тільки сімейне значення. У щоденнику, виявленому краєзнавцями, п'ятнадцятирічна дівчина пише: «30 серпня. Післязавтра ми з Олею починаємо вивчати моди в мадам Жеребцової. Я хвилююся... От, щоб підготуватися, попросила старі записи в бабусі (відомої модниці пушкінської пори). Відразу ж привернули увагу дві заповіді для жінок, обведені червоним олівцем:

Уміння красиво одягатися це наука й мистецтво, якими кожна жінка зможе опанувати.

Уміння ошатно одягатися не вимагає багатства й пишності, а залежить лише від смаку [8, 39].

Таким чином, мода була потрібна людині ще в ті часи, вона допомагала відобразити не тільки соціальний, але й емоційний характери. Мода дає можливість підкреслити свої індивідуальні риси. За допомогою моди простежуються гендерні відмінності. І також мода важлива в житті як чоловіка так і жінки.

РОЗДІЛ 2

ПСИХОЛОГІЧНІ МЕТОДИ РОБОТИ З ГЕНДЕРНИМИ ВІДМІННОСТЯМИ В ПСИХОЛОГІЇ МОДИ

2.1 Специфіка дослідження в психології моди

До основних методів наукового дослідження у психології належать спостереження, бесіда, опитні методи, метод аналізу документів, експертна оцінка, експеримент. Використовуючи ці методи психолог має можливість досліджувати феномен моди.

Спостереження як метод наукового дослідження широко використається для вивчення різних явищ життя людини, у тому числі й моди. Більшість теорій моди побудовано саме на даних спостереження за відкритим поводженням людей, діями індивідів. Спостереження - це наукове цілеспрямоване, організоване й певним чином фіксуєме сприйняття досліджуваного об'єкта. Як об'єкт спостереження виступають: окремі особи, групи людей, події й процеси й т.д. У процесі спостереження дослідник може простежувати зовнішні прояви поводження людини: її дії з модним об'єктом, словесні висловлення, виразні рухи й т.д. Але інтерпретує не самі по собі зовнішні прояви, а психічні процеси, що ховаються за ними, якості, стани.

Спостереження використається на різних етапах дослідження: попередньої орієнтації в досліджуваному об'єкті, висування гіпотези, її перевірки й уточнення результатів [52,76].

Метод спостереження має як переваги над іншими методами, так і недоліки. Серед переваг - можливість безпосереднього сприйняття й фіксації спостережуваних актів поводження людини або якихось подійних моментів; найбільш точний вимір інтенсивності спостережуваних явищ; формування цілісного подання дослідника-спостерігача про сприйманий. Однак є й істотні недоліки: залежність результатів спостереження від особистості спостерігача (його установок, відносини до випробуваного, до предмета дослідження); прояв так називаного «ефекту полегкості» (наприклад, некритичне відношення до погрішностей, допомога випробуваному; зневага до деяких фактів); «логічна помилка» (пов'язана з висновками про спостережувані явища, коли індивідуальний результат інтерпретується як загальна тенденція), «помилка контрасту» (спостерігаючи два різних по інтенсивності прояву об'єкта, спостерігач схильний робити висновки, спотворюючи результат менш інтенсивного) [41,36].

Уникнути перерахованих помилок спостерігачеві допоможе складання детального плану майбутнього спостереження, проведення ряду «пілотажних» спостережень й уточнення методики. Проблема вірогідності, точності й обґрунтованості інформації, отриманої при спостереженні, може бути вирішена за рахунок використання додаткових методів дослідження (анкетування, тестування, експериментального моделювання досліджуваних явищ й ін.) [9,70].

У практиці наукових досліджень використається велика група опитних методів: інтерв'ю (бесіда) і численні різновиди опитувань по анкеті.

Анкетне опитування -- найбільш популярний опитний метод, використовуваний для збору первинних даних про досліджуваний об'єкт. Анкетування застосовується як в різних дослідженнях так і в психології моди, проводиться різними способами: розсиланням поштою, через пресу, через роздачу анкет. Однак кожний із цих способів має деякі недоліки, які варто враховувати. Так, розсилання анкет поштою виключають можливість анкетуємого звернутися за роз'ясненнями по формулюванню питання, газетна анкета вимагає додаткових зусиль (необхідно вирізати купон і відправити його поштою), при роздавальному анкетуванні можливий вплив особистості інтерв'юера. Результативність анкетного опитування залежить також і від того, наскільки професійно складена анкета. Надійність даних анкетного опитування перевіряється повторним опитуванням по тій же процедурі тих же осіб (стійкість інформації) і контролем цих даних іншими методами (опитуванням третіх осіб, спостереженням, аналізом доступних матеріалів) [55,78].

Для невеликих груп дослідженні в психології моди доцільніше користуватися опитуванням у формі вільного або формалізованого інтерв'ю. Інтерв'ю - метод збору первинної інформації, що припускає одержання певної інформації однією людиною (інтерв'юером) від іншого (опитуваного) або групи осіб в умовах особистої мовної взаємодії.

Інтерв'ю може застосовуватися на ранніх стадіях дослідження, в психології моди, з метою виведення робочих гіпотез і визначення змінних, що цікавлять дослідника; для доповнення (уточнення, розширення, контролю) даних, отриманих іншими методами. На практиці переважно використовується нестандартизоване інтерв'ю, що дозволяє одержати більше глибоку інформацію про моду за рахунок гнучкості процедури опитування [34,81].

Інтерв'ювання - це процес соціально-психологічної взаємодії інтерв'юера й реципієнта, що має свої фази розвитку. Тому послідовність питань повинна сприяти встановленню контактів між першим і другим. Деякі питання вводяться в план інтерв'ю спеціально із цією метою, хоча вони можуть і не мати прямого відношення до теми дослідження в психології моди (питання про стан, питання про інтереси й думки, розмова про проблеми, які цікаві співрозмовникові).

Однак при інтерв'юванні людей, до яких в інтерв'юера зложилося певне відношення, іноді спостерігається ефект «респондента» (вираження ворожості або, навпаки, обожнювання). Таку ситуацію можна контролювати за допомогою різних технічних засобів (відеокамери, аудіозапису) [60,34].

Метод аналізу документів (контент - аналіз -- буквально: аналіз змісту) дозволяє одержати комплексне подання про досліджуваний об'єкт в психології моди, тому що документальна інформація пронизує всі сфери життєдіяльності людини й суспільства. Так, мода відбивається в газетних і журнальних статтях, численних фото- і відеоматеріалах, картинах, книгах, кінофільмах, зміст яких може бути піддано спеціальному вивченню за допомогою даного методу. Суть контент - аналіза складається в систематизованій фіксації й квантифікації одиниць змісту в досліджуваному матеріалі.

У методичному аспекті контент - аналіз використається як основний метод, спрямований на одержання найбільш важливої інформації про досліджуване явище; як паралельний метод, застосовуваний у комплексі з іншими; як допоміжний метод або процедура обробки даних, отриманих при інших дослідженнях. Використання контент - аналіза в психології моди базується на його спрямованості на аналіз мовних повідомлень випробуваного, супровідних практично будь-яке опитування, особливо при індивідуальній процедурі. Конкретними напрямками методу також є: аналіз змісту відкритих питань при масовому анкетуванні, вивчення об'єктивної інформації про особистість, подію; аналіз динаміки досліджуваних процесів і т.д.

Аналіз документів може бути здійснений різними способами. Неформалізований (традиційний) спосіб припускає «розуміюче сприйняття» тексту (зображення, звуку), виділення суттєвих блоків ідей, тверджень відповідно до цілей аналізу. Даний спосіб недостатньо надійний, тому що він заснований на інтуїції дослідника, можливий суб'єктивізм при інтерпретації даних, що залежить від психічних особливостей дослідника, неусвідомлюваних захисних психічних реакцій. Формалізований спосіб заснований на загальних логічних операціях аналізу й синтезу, порівняння, визначення, оцінювання, осмислення [52,97].

При роботі з особистими документами (мемуари, особисті листи, щоденники) щоб уникнути можливих помилок дослідникові треба: перевірити ще раз дані по інших документах, причини недогляду деяких фактів, мотиви створення цього документа, природу тієї або іншої оцінки що відбуває.

Метод експертної оцінки являє собою науково обґрунтований інструмент оцінки й прогнозування в психології моди. Як проблеми прогнозування в психології моди, розв'язуваних за допомогою експертних оцінок, можуть бути такі, як прогнозування тенденцій моди, динаміки відносин у суспільстві під впливом моди, особливостей введення нових модних об'єктів і т.п.

До експертних оцінок прибігають у тих випадках, якщо досліджувана властивість об'єкта не вдається виміряти іншими способами. Звичайно це має місце, коли необхідно оцінити якісну, важкопрогнозовану характеристику. Безпосереднім предметом виміру методу експертної оцінки є не властиво якості об'єкта, а думки про їх експертів. Якості об'єкта виміряються опосередковано.

Тому кандидатів в експерти варто оцінити з погляду достатнього рівня інтелекту, уміння аналізувати соціальні ситуації, розуміння ними термінології, використовуваної в аркуші оцінки, точності виконання інструкції [14,53].

Розрізняють індивідуальні й групові форми роботи з експертами. При індивідуальній формі прогноз розробляється фахівцями незалежно від інших. При груповій (колективної) формі роботи прогноз розробляється фахівцями шляхом обміну думками (усно або письмово, очно або заочно) про прогнозований об'єкт.

Методика експертної оцінки повинна оцінювати загальне (наприклад, швидкість прийняття й засвоєння моди по загальному переліку характеристик), особливе (експертна індивідуальна оцінка співвідноситься із середніми тенденціями по вибірці) і одиничне (співвіднесення швидкості прийняття й засвоєння моди індивідом з умовами поширення моди) [17,39].

Експеримент - це метод, за допомогою якого в контрольованих і керованих умовах досліджуються явища або об'єкти. У психології моди експеримент - це методика міжгрупового взаємовпливу в умовах моди, це методика оцінки ступені впливу моди на індивіда, що володіє певними психологічними якостями, і т.д. Головне завдання експерименту - перевірка гіпотез дослідження.

У психологічних дослідженнях моди можуть використатися різні види експериментів. Природний експеримент припускає вивчення об'єкта в контрольованих умовах природного середовища. При цьому випробувані можуть бути не інформовані про те, що вони є об'єктом дослідження. Лабораторний експеримент характеризується не тільки тим, що його проводять у лабораторних умовах за допомогою приладів виміру й дії випробуваного визначаються інструкцією, але й відношенням випробуваного, котрий знає, що він бере участь в експерименті, хоча може й не знати, що конкретно досліджується. Ці види експериментів визначаються умовами їхнього проведення [19,48].

Залежно від завдань дослідження можуть бути здійснені що констатує й формують експерименти. Констатуючий експеримент у процесі спеціально організованої (природної) діяльності виявляє певні особливості досліджуваного об'єкта й дає попередній матеріал про рівень розвитку відповідної якості. Наприклад, констатація певних особливостей відходу індивіда за своєю зовнішністю дає надалі матеріал для організації формуючого експерименту. Формуючий експеримент організують шляхом спеціального впливу на індивіда для формування в нього певної якості. Формуючий експеримент завжди припускає проектування й моделювання процесу розвитку. Наприклад, на спеціально організованому занятті дослідник простежує, як зміна в зовнішності індивіда впливає на динаміку відносин у групі [49,31].

При проведенні експерименту важливе місце приділяється мотивації випробуваних до участі в експерименті з урахуванням бажання випробуваного розширити свої знання про самого себе, випробувати й перевірити себе. Збір даних здійснюється за допомогою особистісних тестів. Вибрана методика повинна відповідати цілям дослідження і досліджуваному об'єкту(віку, інтелектуальному рівню розвитку досліджуємого, рівню соціалізації і т. д.). Це забезпечує розуміння тестових запитань та завдань, а в цілому підвищити надійність результатів дослідження. Дані тестів рекомендовано порівнювати з даними, одержаними за допомогою інших методів [22,8].

2.2 Основний психодіагностичний метод в дослідженні гендерних відмінностей

Опитувальний метод для виявлення стратегії самопрезентування особистості в одязі. Даний опитувальний метод розроблений Є. А. Петрова. Він складається з 13 запитань з готовими варіантами відповідей. Питання стосуються найбільш поширених процесів життєдіяльності, які торкаються моди. Особі пропонується дати відповідь на питання, які характеризують звичайну манеру одягатися в різних ситуаціях. В інтерпритації спочатку потрібно підрахувати результат по окремих ситуаціях: робота або навчання - показник - А, світське життя - показник В, відпочинок - показник С. Потім скласти бали (таблиця 1). Опитувальник виявляє “ублажняючий” та “самоконструюючий” стратегії самопрезентації. Перша стратегія характеризує манеру одягатися згідно нормам того суспільства, де треба буде спілкуватися. Людина з такою стратегією якби пристосовується під аудиторію, тим самим показує соціальну лояльність. Для іншої ситуації та компанії одяг змінюється. Інформація про те як прийнято вдягатися, збирається заздалегідь, що дає можливість чітко вписатися в суспільство і випробувати радість від почуття спільності, прийняття другими в свій клан. “Демонструєме Я” максимально приближене до соціально бажаного ”дзеркального Я”. Друга стратегія характеризує, тобто, підтримує “ідеальне Я”, демонструє другим те, що вважає кращим та вірним за критерієм самої особистості. При такій стратегії манера одягатися не змінюється від аудиторії до аудиторії. Людина в першу чергу орієнтована на свої особистісні погляди і уявлення про те, як треба вдягатися хоча певний облік ситуації, відбувається.

РОЗДІЛ 3

ПРАКТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ В

ПСИХОЛОГІЇ МОДИ

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7