Емоційний стан безробітних в період набуття нової професії

3.2 Вирішення основних завдань в процесі індивідуальної консультації

Психологічне консультування - один з основних методів надання психологічної допомоги. Висхідна до соціологічної техніки опитування консультативна бесіда (поглиблене інтерв'ю) - це особистісно-орієнтоване спілкування, в якому здійснюється загальна орієнтировка в особистісних особливостях і проблемах клієнта, установлюється і підтримується партнерський стиль спілкування (на рівних), надається необхідна психологічна допомога у відповідності з потребами, проблематикою та характером консультативної роботи. Поняття психологічного консультування дозволяє вилучити всі його складові елементи:

1. Основною проблематикою психологічного консультування є внутрішньо-особистісний комфорт.

2. Об'єктом і предметом діяльності у процесі психологічного консультування виступають екзистенціальні цінності та їх відбиття у життєвих ситуаціях.

3. Ціль психологічного консультування - культурно-продуктивна особистість, яка наділена почуттям перспективи і здібна свідомо розробляти різні стратегії поведінки і аналізувати ситуацію з різних точок зору.

4. Позитивним результатом психологічного консультування є поглиблене саморозуміння особистістю самої себе, прояснення ситуації, змінення соціальної або екзистенціальної позиції, розробка нових психосоціальних умінь.

5. Зміст психологічного консультування пов'язується з наданням емоційної підтримки, ціннісно-смислової орієнтировки та відпрацюванням життєвих стратегій. Суть психологічного консультування полягає у тому, що психолог, користуючись своїми спеціальними, науковими, професійними знаннями утворює умови для переживання іншою людиною нових можливостей у вирішенні її психологічних задач.

6. Головна задача психолога-консультанта служби зайнятості полягає у тому, щоб створити для нормального, психічно здорового клієнта умови для створення їм освідомлених нешаблонних способів дій, які б дозволили б йому жити у відповідності з молжливостями культури.

Психологу-консультанту необхідно вступати в таку взаємодію, яка б дозволила знайти нові засоби дій, нові переживання, нові цілі для подальшого життя клієнта.

Сама ситуація спілкування клієнта з психологом-консультантом утримує такі складові:

Особистість клієнта та її переживання. Особистість психолога-консультанта.

Взаємодія між клієнтом і психологом. При цьому психолог не залежно від теоретичної орієнтації, використовує у своїй роботі такі поняття, як життя, сенс життя, місце людини у житті, цінності, індивідуальність. Аналіз роботи практичного психолога в ситуації індивідуального консультування показує, що цей вид професійної роботи вимагає спрямованої рефлексії психолога на два найважливіших психологічних поняття - на поняття норми психічного розвитку і поняття позиції у взаємодії. Можливість психолога орієнтуватись у актуальних і потенційних якостях внутрішнього світу клієнта не можлива без рефлексивного пророблення поняття норми психічного розвитку. Зміст цього поняття дозволяє диференціювати задачі взаємодії (соціальні, етичні, моральні та психологічні) з клієнтом і свідомо вибирати стратегію роботи з ним.

Виділяють три основні позиції психолога у процесі психологічного консультування: взаємодія на рівних позиціях, взаємодія з позиції “зверху” та взаємодія з позиції “знизу”. Усвідомлення психологом своєї позиції у процесі консультування важливо як показник можливих змін у внутрішньому світі клієнта. Зміст роботи психолога центру зайнятості визначають такі основні напрямки:допомога безробітним у подоланні внутрішніх конфліктів, кризи особистості;сприяння у пошуку шляхів підвищення рівня соціальної адаптації (пристосованості до нових обставин);виявлення і розкриття внутрішнього потенціалу та сприяння росту особистості;навчання раціональному використанню власних здібностей та можливостей;сприяння підвищенню рівня психологічної культури. Профконсультант-психолог застосовує індивідуальну та групову форми психологічної роботи. Індивідуальній роботі надається перевага у випадках, коли проблема потребує не стільки розвиваючої та навчальної спрямованості, скільки співчуття та співпереживання.

Психолог потрібен:

Якщо вам важко подолати свої негативні переживання.

Якщо вас турбує відчуття надмірної тривоги, психічної напруги і втоми.

Коли ви зневірилися у власних здібностях, можливостях і відчуваєте, що загнані у глухий життєвий кут і не бачите перспектив виходу з нього.

Якщо ви постійно відчуваєте невдоволення собою.

Якщо ви постійно «наступаєте на одні і ті ж граблі», тобто вас переслідують ті ж самі неприємні для вас ситуації чи взаємовідносини з людьми.

Якщо вас переслідує відчуття самотності, а життя здається важким і безглуздим.

Якщо ви прагнете досягти більшого в житті і готові докласти зусиль, щоб вийти за межі власних обмежень, розірвати начебто замкнуте коло.

Загалом йдеться про досить типову і поширену сьогодні ситуацію, яку можна окреслити як потребу у в психологічній допомозі людям, які опиняються в екстремальній ситуації. В процесі індивідуальної консультації здебільшого вирішуються такі основні завдання:встановлення взаєморозуміння між клієнтом і психологом;виявлення психологом проблеми, яка турбує клієнта і потребує вирішення;пошук альтернативних рішень;визначення комплексу конкретних дій, націлених на вирішення проблеми. Психологічні консультування - це, в певному розумінні, спрощення поведінки клієнта, структурування його внутрішнього світу. Психолог у цьому процесі не стільки лікар, скільки діагност та спеціаліст по процесу. Його допомога - у всебічному аналізі вашої ситуації, а також в аналізі вашої свідомої і під(над)свідомої психологічної реальності: ваших почуттів, думок, переконань, цінностей, потреб, мотивів, індивідуально-особистісних особливостей. Іноді психолог - лише дзеркало, в яке ви дивитесь, але дзеркало, яке, віддзеркалюючи, щось збільшує, щось зменшує, щось показує під іншим кутом зору, а то і в іншому кольорі. Практика консультування безробітних свідчить, що більшість клієнтів психолога не робить потрібних кроків для перемін у своєму житті на краще. Якби вони могли зробити це самостійно, то обов'язково вже зробили б. Ефект консультації визначається тими переживаннями, які безробітний відчуває в процесі консультування, і тими змінами, які відбулися в його психологічному стані. Потрібно пам'ятати головне - позитивний результат консультування буде обов'язково. Завдяки консультації клієнт досягає поглибленого саморозуміння, прояснення ситуації, що дає змогу скласти стратегічний план виходу із скрутного становища.

3.3 Особливості психокорекції в роботі з безробітними

Психокорекція - це система заходів, скерованих на виправлення недоліків психологічного розвитку або поведінки людини за допомогою спеціальних засобів психологічного впливу. Ми маємо справу як зі здоровими людьми, які мають проблеми, так і з людьми, які знаходяться, на жаль, у граничних станах, які ще не хворі, але вже й не здорові. Кількість таких людей з дезадаптовною поведінкою, які мають сформоване невротичне реагування, з часом збільшується. В цю роботу ми вкладаємо зміст часткового виправлення, зміни психічних станів. Корекції підлягають особливості психічного розвитку, особливості, які не відповідають оптимальній моделі поведінки, викликають суб'єктивне незадоволення власним життям і власною поведінкою. Ми маємо справу з неадекватною поведінкою, яка викликана негативними зовнішніми та внутрішніми умовами розвитку психічно здорових людей. Ми також керуємося в роботі можливостями безробітних в різних сферах: в навчанні, поведінці, стосунках з іншими людьми, розкриття потенційних творчих резервів. Назвемо спеціфічні риси, які є характерними для психокорекцїйного процесу роботи з безробітними:Психокорекція зорієнтована на клінічно здорову людину, яка має в повсякденному житті психологічні складності, проблеми, скарги невротичного типу, а також на людину, яка змінити власне життя, або яка має поперед себе ціль розвитку особистості. Корекцію орієнтуємо на здорові риси особистості, незалежно від ступеню порушення. Орієнтуємося на сьогодення та майбутнє безробітного. Орієнтуємося на коротко- та середньострокову допомогу (до 15 зустрічей).Акцентуємо ціннісний вклад себе як психолога, але відмовляємось від нав'язування окремих поглядів клієнту. Психокорекційний вплив спрямований на зміну поведінки і розвитку особистості. Ми маємо справу з вже сформованими якостями особистості або видами поведінки та повинні вплинути на їх зміну, якщо вони заважають розвитку людини. Визначимо людину, з якою ми маємо справу психокорекційній роботі на робочому місці в системі служби зайнятості. Клієнт психолога служби зайнятості - це нормальна, фізично та психічно здорова людина, в якої в житті виникли проблеми психологічного або поведінкового характеру, і ці проблеми він не може самостійно розрішити і тому йому потрібна допомога. Іноді людина має складності не тільки в психічному житті, але й зі здоров'ям. В цьому разі робота психолога ускладнюється. Обє'ктом корекційного впливу виступають особистість або група.

Розглянемо психокорекційні завдання спеціаліста центру зайнятості, що виникають як питання про те, що потрібно зробити з конкретною людиною.

1) Робота з людиною, яка не може (або не бажає) поступати як всі. Як правило це відбувається в ситуації, коли людина повинна щось робити належним чином, але не робить.

2) Психокорекційні завдання, в основі яких закладені традиційні завдання вітчизняної психології, яка завжди розвивалась в руслі педагогічних ідей про навчання та виховання як особливом впливі. Ці завдання мають в основі індивідуальне навчання як вплив однієї людини на другу. При цьому людина,яка оказує вплив, бере на себе відповідальність: відповідальність людини, яка бажає та повинна здійснити вплив на іншу людину. Для здійснення корекційного впливу потрібне точне знання про те, кому і як потрібно мати соціальний зразок, за для досягнення якого здійснюється вплив на людину. Наприклад, потрібно навчитися розмовляти по телефону з роботодавцем, при цьому виконання вправи є заданим з певним ступенем правдивості.

3) Спеціаліст-психолог повинен вирішувати психокорекційні завдання завдяки побудові зони найближчого розвитку для іншої людини. Для цього потрібно мати достатню кваліфікацію в галузі нейропсихології, тому що вирішуя завдання корекції, потрібно враховувати нейропсихологічні фактори, які обумовлюють успішність людини в тому чи іншому виді діяльності.

4) Людина, на яку скерована психокорекційна робота, повинна знати ціль корекційного впливу, розуміти, чого від неї бажають. Людина повинна уявляти собі можливий результат рішення корекційного завдання, щоб кожне зусілля людини в вирішенні цієї задачи було результативним. Результати корекційної роботи спеціаліста завжди можуть бути оцінені за ступенем досягнення зразка. Доцільним є опис змін, які відбуваються в ході корекційної роботи, крізь частки "не" у дієслів, які відображають будову психічної реальності: не бажав - бажає, не вмів вміє, не розумів - розуміє, не відчував - відчуває. Завдання психокорекційної роботи не включає до себе ситуації болю або захворювання. Це є завданням психотерапії. Завдання психокорекції потрібно розвести з завданням психологічного консультування. Психологічне консультування припускає ситуації, коли людина відчуває душевний біль. У людини відсутні симптоми захворювань. Людина переживає стан виникнення нових якостей психічної реальності, які не відповідають тим структурам, що склалися. Психолог перетворює ситуацію нерозуміння в ситуацію розуміння, або прийняття. Завдання та методи психодіагностики призвані допомогти спеціалісту урозуміти шляхи корекційної роботи. При проведенні психодіагностики психолог ставить перед собою два важливих питання:для чого проводиться дослідження?для кого проводиться дослідження?

3.4 Семінари з техніки пошуку роботи

Семінари з техніки пошуку роботи є дієвою формою роботи з безробітними. Корекція поведінки та психічних станів посилена тим, що:навчання проводиться в невеликих групах 10-15 чол.,спілкування в групі посилює корекційний ефект,навчання передбачає виконання безробітним вправ та завдань,тривалість навчання - 4, 8, 24 години, можливість роботи від зустрічі до зустрічі. Для отримання максимальних результатів навчання безробітних методам пошуку роботи необхідно проводити їх 24 години. Семінари мають за мету навчання вмінню постановки цілей та навчання прийомам їх досягнення.. Вкрай корисним виявляється прийом досягнення малих близьких цілей. Тому що близьки цілі збуджують до діяльності сильніш, чим дальні. На цієї основі будуються всі тренінгі.

В роботі семінару ставлять такі завдання на урозуміння:

1. значення цілі (для чого необхідно досягнення цієї цілі, що це дасть),

2. засоби досягнення цілі (як робити, які методи використовувати),

3. етапи досягнення цілей (проміжні цілі і етапи їх досягнення),

4. можливі тріднощі в досягненні цілі та шляхи їх запобігання,

5 .самоконтроль. Спеціаліст виконує завдання по обертанню зовнішніх вимог во внутрішні цілі.

Існує об'єктивно три типа груп людей:

1. які повністю приймають цілі, які ставляться іншими,

2. які частково приймають такі цілі,

3. які зовсім не приймають цілі інших, а намагаються ставити власні цілі.

При цьому ціль, яку людина ставить самостійно, посилює його мотивацію. Для того, щоб перевести суспільне значущу ціль в індивідуальну ціль клієнта, спеціаліст повинен вирішити такі завдання:щоб ціль відповідала задоволенню потреб особистості,щоб вона являлась етапом або засобом задоволення потреб особистості.

Для того, щоб зовнішня ціль стала внутрішньою необхідно:

1.чітко визначити ціль діяльності загальну та близьку,

2.усвідомити значення діяльності (для чого це необхідно),

3.виокремити засоби досягнення цілі (як це зробити, за допомогою чого),

4.проаналізувати труднощі досягнення цілі та засоби їх подолання,

5.зaбезпечити самоконтроль

Психокорекційний процес на протязі семінару полягає в усвідомленні цілі, за для цього людину підводять до розуміння:

1 .майбутнього результату діяльності,

2.перспектив, які пов'язані з досягненням цілі,

3.побічних наслідків,

4.можливості або неможливості досягнення цілі,

5.ієрархія цілей,

6.відношення цілі до здібностей (легка або складна ціль), відношення цілі до попереднього результату, засоби досягнення цілі.

Для успішної роботи важливо, що клієнт ставить перед собою проміжні цілі та визначає результат діяльності. Можливим шляхом рішення проблем безробітних є розробка та проведення регуляторно-орієнтированого тренінга, в якому після попередньої роботи з клієнтом (роботи по виявленню глибини кризи, круга рефлексних проблем, завдяки чому клієнт включається в співпрацю з психологом) спочатку діагностується самооцінка вмінь саморегуляції, потім його результати повинні співставлятися з характеристиками психологічного обстеження, обговорюватися з клієнтами, потім з урахуванням результатів проведеного аналізу повинна проводитись обробка всього комплексу вмінь саморегуляції в діяльності з пошуку роботи. Тренінгова програма повинна передбачати покрокове відпрацювання функцій саморегуляції, які необхідні в процесі пошуку роботи: постановка цілей, програмування власних дій з окремих критеріїв, обору резервних шляхів пошуку та інше. Важливим аспектом в роботі з групами безробітних повинна бути активізація особистісної саморегуляції: надання допомоги в пошуку нових та відновлення старих цінностей, які несуть в собі позитивне значення. За потрібне є використання технік, які скеровані на оптимізацію емоційного стану, збільшення самоповаги, зниження тривожності та інше. Орієнтувати ці техніки на конкретних учасників групи повинні допомагати результати діагностування в них компонентів суб'єктивного досвіду - психологічна допомога повинна формуватись відповідно особливостям клієнта, а не абстрактно. Крім цього, діагностичні програми, які повинні використовуватися в рамках тренінгової роботи, повинні запускати процеси рефлексії, допомагая людині більш читко усвідомити особистісні можливості рішення ситуації втрати роботи, вміння саморегуляції, сформовані на минулому досвіді, можливості та перепони у оволодінні новою професією та інше. Особливості сформованості суб'єктного досвіду повинні використовуватися з одного боку в цілях забезпечення індивідуального підходу до членів тренінгової групи, а з іншого боку - як основа для додаткової роботи з кожним клієнтом. Таким чином, можливо створення групової форми проведення тренінгу з індивідуальною підготовкою до участі в ньому.

3.5 Психокорекційний тренінг

В процесі тренінгу велика увага приділяється формуванню особистісних якостей безробітних, їх емоціям, почуттям, умінню аналізувати свій досвід. Зміст курсу базується на принципах самоактуалізації особистості та спрямований на виховання у людей шанобливого ставлення до себе і оточуючих, уміння йти на компроміс у потрібній ситуації. Правомірність цього підходу спирається на положення про те, що коли люди не відчувають у собі злагоди, вони переносять свої почуття на взаємини з іншими людьми. Робота в тренінгу переконує учасників, що між думками, почуттями і поведінкою у процесі спілкування існує тісний зв'язок і що емоційні проблеми пов'язані не тільки з певними обставинами, але і з неправильним сприйняттям та розумінням їх. Психологічний тренінг - це гнучка динамічна система, яка дає змогу в процесі роботи здійснювати певні зміни і перестановки вправ. У групі є загальноприйняті правила, яких дотримуються всі:На заняття не можна запізнюватися. Присутні беруть участь у всьому, що відбувається, але участь у тренінгових вправах є добровільною. Принцип «тут і зараз» (говорити тільки про те, що відбувається в групі)Слухати уважно кожного, не перебиваючи, не перешіптуватися між собою. Критикувати або оцінювати не людину, а конкретний вчинок, дію. Бути коректним стосовно одне одного. Тренінгова робота в групах сприяє підвищенню активності і розкриттю учасників, отриманню зворотнього зв'язку від членів групи, створенню атмосфери довіри, щирості і конфіденційності того, що відбувається в групі, розумінню інших і своєї власної особистості.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7